91063

Нові підходи ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційнопедагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді робота консультаційних пунктів з проблем освіти виховання організації дозвілля працевлаштування вибору професії; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних художніх спортивних підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних галузевих програм з профілактики...

Украинкский

2015-07-10

52.07 KB

0 чел.

Алексєєва Анна,

студентка 4 курсу

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

НОВІ ПІДХОДИ ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Вихід на нові аспекти соціальної роботи вимагає від ЦСССДМ форми дозвіллєвої діяльності, спрямовані на формування духовності, прояв активного ставлення особистості до дійсності, поєднання уміння сучасної людини користуватися головним надбанням демократичного суспільства ‒ свободою та бути вимогливим до себе.

Головна функція соціальної роботи ЦСССДМ ‒ запобігти деструктивному розвитку молодої сімʼї, девіантної поведінки дітей, підлітків та молоді. З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційно-педагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування, вибору професії [1]; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних, художніх, спортивних, підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних, галузевих програм з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі ‒ алкоголізму, наркоманії, проституції, правопорушень тощо [2]; включення різних соціальних інституцій у процес соціалізації молоді, яке передбачає подолання міжвідомчих барєрів в організації профілактичної роботи, створення в мережі соціальних служб умов для прояву соціальних ініціатив, розвиток молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дійств тощо) [3]; організація соціально-педагогічної роботи з дітьми із сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками та дітьми, ознайомлення різних категорій молоді з інформацією про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування здоровим способом життя, відмови від культурного проведення дозвілля); розвязання проблем зайнятості й працевлаштування неповнолітніх і молоді завдяки створення для них робочих місць в умовах ринкової економіки; сприяння різним установам освіти, спорту, культури в розгортанні форм організації дозвілля дітей та молоді (будинки художньої творчості, центри художнього виховання, обєднання за інтересами, фольклорні свята, конкурси обдарованої молоді, художні виставки, творчі обєднання і майстерні з декоративно-прикладного мистецтва), спрямованого на відродження української національної культури [4, с. 47].

Дозвілля молоді ‒ це не просто проведення вільного часу, це науково організований простір, вивченням і організацією якого займається наука, яка називається дозвіллєзнавство. Щоб дозвілля спрацьовувало на розвиток особистості, необхідно звернути увагу на методичні рекомендації щодо організації дозвілля молоді, на організацію міських, районних та сільських культурно-дозвіллєвих комплексів.

Культурно-дозвіллєве середовище як самокоштовне явище являє собою органічну єдність предметного оточення і процесу діяльності, активної участі в ньому людини і несе в собі певне значеннєве навантаження. Культурно-дозвіллєве середовище є чинником активного формуючого впливу на людину. Створюючи стійке культурно-просторове середовище, дозвіллєві установи в цілому формують певне емоційне відношення до навколишнього середовища, і до діяльності людини в цілому. Гармонійність культурно-дозвіллєвого середовища зумовлюється дотриманням основних критеріїв її сприйняття й оцінок [5]:

а) усвідомлення (людиною) себе в культурно-дозвіллєвому середовищі, здатність орієнтуватися в ньому, у його культурному значенні; самооцінка, яка виражається у відчутті спокою, упевненості, натхненності, комфорту, ідентифікації себе з естетикою даного культурно-дозвіллєвого середовища;

б) власна естетична оцінка, яка спричинює почуття радості, здивівання; образ культурно-дозвіллєвого середовища, його естетичне наповнення визначає відчуття причетності не тільки до культурно-дозвіллєвого середовища, а й до зовнішнього, навколишнього середовища ‒ будинку, міста, краю;

в) оцінювання соціальної значимості культурно-дозвіллєвого середовища включає: усвідомлення значимості історичного культурного минулого, сучасності, пам'ять про події і людей, пам'ятники культури, мистецтва, почуття гордості, поваги і самоповаги, відчуття причетності до культури, мистецтва й історії;

г) оцінка практичної зручності і психологічного комфорту, мікроклімату культурно-дозвіллєвого середовища, що, в свою чергу, формує загальне уявлення про міру взаємної відповідності (або невідповідності) рівня культури людини і культурно-дозвіллєвого середовища.

У наш час у соціальній роботі ЦСССДМ йде розвиток позитивних тенденцій по створенню культурно-дозвіллєвого середовища, адекватного сучасним соціально-культурним потребам суспільства. Увага ЦСССДМ до створення нових типів установ культури таких, як соціально-культурних центрів і центрів дозвілля, пов'язане з якісними змінами потреб населення. У таких установах культури з метою утворення позитивного культурно-дозвіллєвого середовища ЦСССДМ має бути професійний соціальний супровід, яким повинно гарантуватися: висока якість наданих населенню культурних послуг; постійне відновлення і розширення форм дозвіллєвої діяльності; демократичність умов включення особистості в активну культурну діяльність [4].

Отже, основні функції сучасного ЦСССДМ, які визначають його внутрішню структуру, безпосередньо пов'язані з феноменом культурно-дозвіллєвого середовища молоді і можуть бути виражені різними формами і напрямами своєї діяльності [5, с. 109]: організація і забезпечення умов для проведення культурного дозвілля у всій його повноті і розмаїтості відповідно до потреб, інтересів і можливостей усіх груп населення; розроблення і поширення нових технологій дозвіллєвої діяльності, взаємодія з іншими типами установ культури, відпочинку, спорту для забезпечення ефективності, якості й інтенсивності роботи всієї сфери дозвілля в цілому; апробація, відпрацьовування і впровадження нової техніки, які розробляються промисловістю для їх використання в сфері дозвілля; виділення приміщень для фізкультурно-оздоровчого дозвілля в складі клубу; об'єднання різних видів розважальних програм (танцювальних, атракціонних, комп'ютерних і т. п.); пристосування існуючих будівель, спочатку не призначених для утворення культурно-дозвіллєвого середовища: реконструкція житлових будинків, особняків, дозвіллєвих споруд, використання дворів і т. ін.; використання паркових зон, непроїзних вулиць, які прилягають до клубних територій; створення спеціалізованих клубів: туристів, молоді, любителів тварин, філателістів, нумізматів тощо, організація аматорських клубів і студій, дискотек, виставок.

Література

  1.  Разумный В. А. Клуб и культура общения / В.А. Разумный. ‒ М., 1989. ‒ 98 с.
  2.  Проблема наркоманій, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. – Інформаційний бюлетень / [За ред. Б.П. Лазоренко]. – К., 2013. – №1. – 48с.
  3.  Отнюкова М.С. Жизненный стиль як вектор формирования досугового пространства / М.С. Отнюкова // Досуг: Социальные и экономические перспективы : сб. научн. ст.; под ред. проф. В.Б. Устьянцева. ‒ Саратов: СГТУ, 2003.
  4.  Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / [За заг. ред. І.Пінчук]. ‒ К.:УДЦССМ, 2000. ‒ 276 с.
  5.  Культурно-досуговая деятельность : учеб. пособие / [под ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова]. ‒ М. : МГУК, 1991. ‒ 248 с.

Науковий керівник: к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля ‒ Мальцева Т.Є.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28456. Осмысление потребности в сущности бытия и сущности человека. Индивидуальные основные потребности и психофизиологические возможности человека 51.5 KB
  Осмысление потребности в сущности бытия и сущности человека. Индивидуальные основные потребности и психофизиологические возможности человека. Потребность – отражение в сознании человека необходимости получения чегото жизненно важного побуждающего его к активной целенаправленности деятельности. Удовлетворение потребностей – цель любой деятельности человека.
28457. Сутність та задачі психологічної підготовки 105.5 KB
  Зміст морально-психологічного забезпечення та його особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ. Особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ...
28458. Понятие и сущность сервисной деятельности. Отличительные особенности услуг от товаров 108.5 KB
  В соответствии с Российским ГОСТ 564694 Услуги населению. По функциональному назначению услуги оказываемые населению подразделяются на – материальные по удовлетворению материальнобытовых потребностей потребителя бытовых услуг и социальнокультурные услуги удовлетворение духовных интеллектуальных потребностей и поддержание нормальной жизнедеятельности потребителя. лиц оказывающих услуги населению. Обслуживание – это деятельность исполнителя при непосредственном контакте с потребителем услуги.
28460. Предмет, сущность и задачи рекламы в СКС и Т 96 KB
  Предмет сущность и задачи рекламы в СКС и Т. В качестве объекта рекламы может выступать товар продажи или услуги. Предметом изучения рекламы являются стоящие перед ней цели и задачи. Сущность рекламы можно определить: в узком смысле как неличное информационное эмоциональное побуждение целевой группы людей к определенным поступкам.
28461. Необходимость и особенности страхования в туризме 59 KB
  Необходимость и особенности страхования в туризме. Объектами страхования в туризме являются как отдельные граждане так и туристские фирмы. Эти виды страхования в туризме проводятся в том же порядке что и страхование в других отраслях экономики. Страхование туристов это особый вид страхования обеспечивающий страховую защиту имущественных интересов граждан во время их пребывания в турпоездках.
28462. Компьютерные системы бронирования 55.5 KB
  Micros Fidelio Opera работает на более сложной с позиции освоения платформе Oracle. Данные о положительных сторонах АСУ были получены от дистрибьюторов данных программ а так же проанализированы и сопоставлены с данными полученными в ходе анонимного опроса персонала гостиничного комплекса использующего АСУ Micros Fidelio. Отсутствие возможности у ПО Micros Fidelio автоматического формирования цены на проживание. ПО Micros Fidelio не умеет формировать автоматическую цену на проживание и рассчитывать ее на будущее.
28463. Требования, предъявляемые к знаниям и профессиональным навыкам персонала гостиниц (речь, стиль, внешний вид и т.д.) 39.5 KB
  Потребитель при обнаружении недостатков оказанной услуги вправе по своему выбору потребовать: безвозмездного устранения недостатков; соответствующего уменьшения цены за оказанную услугу. Исполнитель должен устранить недостатки оказанной услуги в течение часа с момента предъявления потребителем требования. Требования потребителя об уменьшении цены оказанной услуги а также о возмещении убытков причиненных расторжением договора подлежат удовлетворению в течение 10 дней со дня предъявления соответствующего требования. Потребитель вправе...