91063

Нові підходи ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційнопедагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді робота консультаційних пунктів з проблем освіти виховання організації дозвілля працевлаштування вибору професії; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних художніх спортивних підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних галузевих програм з профілактики...

Украинкский

2015-07-10

52.07 KB

0 чел.

Алексєєва Анна,

студентка 4 курсу

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

НОВІ ПІДХОДИ ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Вихід на нові аспекти соціальної роботи вимагає від ЦСССДМ форми дозвіллєвої діяльності, спрямовані на формування духовності, прояв активного ставлення особистості до дійсності, поєднання уміння сучасної людини користуватися головним надбанням демократичного суспільства ‒ свободою та бути вимогливим до себе.

Головна функція соціальної роботи ЦСССДМ ‒ запобігти деструктивному розвитку молодої сімʼї, девіантної поведінки дітей, підлітків та молоді. З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційно-педагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування, вибору професії [1]; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних, художніх, спортивних, підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних, галузевих програм з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі ‒ алкоголізму, наркоманії, проституції, правопорушень тощо [2]; включення різних соціальних інституцій у процес соціалізації молоді, яке передбачає подолання міжвідомчих барєрів в організації профілактичної роботи, створення в мережі соціальних служб умов для прояву соціальних ініціатив, розвиток молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дійств тощо) [3]; організація соціально-педагогічної роботи з дітьми із сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками та дітьми, ознайомлення різних категорій молоді з інформацією про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування здоровим способом життя, відмови від культурного проведення дозвілля); розвязання проблем зайнятості й працевлаштування неповнолітніх і молоді завдяки створення для них робочих місць в умовах ринкової економіки; сприяння різним установам освіти, спорту, культури в розгортанні форм організації дозвілля дітей та молоді (будинки художньої творчості, центри художнього виховання, обєднання за інтересами, фольклорні свята, конкурси обдарованої молоді, художні виставки, творчі обєднання і майстерні з декоративно-прикладного мистецтва), спрямованого на відродження української національної культури [4, с. 47].

Дозвілля молоді ‒ це не просто проведення вільного часу, це науково організований простір, вивченням і організацією якого займається наука, яка називається дозвіллєзнавство. Щоб дозвілля спрацьовувало на розвиток особистості, необхідно звернути увагу на методичні рекомендації щодо організації дозвілля молоді, на організацію міських, районних та сільських культурно-дозвіллєвих комплексів.

Культурно-дозвіллєве середовище як самокоштовне явище являє собою органічну єдність предметного оточення і процесу діяльності, активної участі в ньому людини і несе в собі певне значеннєве навантаження. Культурно-дозвіллєве середовище є чинником активного формуючого впливу на людину. Створюючи стійке культурно-просторове середовище, дозвіллєві установи в цілому формують певне емоційне відношення до навколишнього середовища, і до діяльності людини в цілому. Гармонійність культурно-дозвіллєвого середовища зумовлюється дотриманням основних критеріїв її сприйняття й оцінок [5]:

а) усвідомлення (людиною) себе в культурно-дозвіллєвому середовищі, здатність орієнтуватися в ньому, у його культурному значенні; самооцінка, яка виражається у відчутті спокою, упевненості, натхненності, комфорту, ідентифікації себе з естетикою даного культурно-дозвіллєвого середовища;

б) власна естетична оцінка, яка спричинює почуття радості, здивівання; образ культурно-дозвіллєвого середовища, його естетичне наповнення визначає відчуття причетності не тільки до культурно-дозвіллєвого середовища, а й до зовнішнього, навколишнього середовища ‒ будинку, міста, краю;

в) оцінювання соціальної значимості культурно-дозвіллєвого середовища включає: усвідомлення значимості історичного культурного минулого, сучасності, пам'ять про події і людей, пам'ятники культури, мистецтва, почуття гордості, поваги і самоповаги, відчуття причетності до культури, мистецтва й історії;

г) оцінка практичної зручності і психологічного комфорту, мікроклімату культурно-дозвіллєвого середовища, що, в свою чергу, формує загальне уявлення про міру взаємної відповідності (або невідповідності) рівня культури людини і культурно-дозвіллєвого середовища.

У наш час у соціальній роботі ЦСССДМ йде розвиток позитивних тенденцій по створенню культурно-дозвіллєвого середовища, адекватного сучасним соціально-культурним потребам суспільства. Увага ЦСССДМ до створення нових типів установ культури таких, як соціально-культурних центрів і центрів дозвілля, пов'язане з якісними змінами потреб населення. У таких установах культури з метою утворення позитивного культурно-дозвіллєвого середовища ЦСССДМ має бути професійний соціальний супровід, яким повинно гарантуватися: висока якість наданих населенню культурних послуг; постійне відновлення і розширення форм дозвіллєвої діяльності; демократичність умов включення особистості в активну культурну діяльність [4].

Отже, основні функції сучасного ЦСССДМ, які визначають його внутрішню структуру, безпосередньо пов'язані з феноменом культурно-дозвіллєвого середовища молоді і можуть бути виражені різними формами і напрямами своєї діяльності [5, с. 109]: організація і забезпечення умов для проведення культурного дозвілля у всій його повноті і розмаїтості відповідно до потреб, інтересів і можливостей усіх груп населення; розроблення і поширення нових технологій дозвіллєвої діяльності, взаємодія з іншими типами установ культури, відпочинку, спорту для забезпечення ефективності, якості й інтенсивності роботи всієї сфери дозвілля в цілому; апробація, відпрацьовування і впровадження нової техніки, які розробляються промисловістю для їх використання в сфері дозвілля; виділення приміщень для фізкультурно-оздоровчого дозвілля в складі клубу; об'єднання різних видів розважальних програм (танцювальних, атракціонних, комп'ютерних і т. п.); пристосування існуючих будівель, спочатку не призначених для утворення культурно-дозвіллєвого середовища: реконструкція житлових будинків, особняків, дозвіллєвих споруд, використання дворів і т. ін.; використання паркових зон, непроїзних вулиць, які прилягають до клубних територій; створення спеціалізованих клубів: туристів, молоді, любителів тварин, філателістів, нумізматів тощо, організація аматорських клубів і студій, дискотек, виставок.

Література

  1.  Разумный В. А. Клуб и культура общения / В.А. Разумный. ‒ М., 1989. ‒ 98 с.
  2.  Проблема наркоманій, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. – Інформаційний бюлетень / [За ред. Б.П. Лазоренко]. – К., 2013. – №1. – 48с.
  3.  Отнюкова М.С. Жизненный стиль як вектор формирования досугового пространства / М.С. Отнюкова // Досуг: Социальные и экономические перспективы : сб. научн. ст.; под ред. проф. В.Б. Устьянцева. ‒ Саратов: СГТУ, 2003.
  4.  Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / [За заг. ред. І.Пінчук]. ‒ К.:УДЦССМ, 2000. ‒ 276 с.
  5.  Культурно-досуговая деятельность : учеб. пособие / [под ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова]. ‒ М. : МГУК, 1991. ‒ 248 с.

Науковий керівник: к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля ‒ Мальцева Т.Є.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54512. МУЗИКА ВІДКРИТОГО СЕРЦЯ 53 KB
  Церковний богослужебний спів виник разом з розповсюдженням християнства, а потім став розвиватися самостійно і історично склався як чисто національний вид музичного мистецтва. Стримані, виразні і величаві народні наспіви є величезним багатством нашої національної культури.
54513. Музыка в диалоге с современностью 37.5 KB
  Музыкальная викторина Задание: определить название прозвучавшего музыкального фрагмента. Драматизация Визитка музыкального произведения Задание: член команды выбирает карточку с названием произведения визитку которого нужно представить. Повторение средств музыкальной выразительности Задание: узнать произведение по его модели записанной на карточках. Ты мне я тебе Команды придумывают друг другу музыкальное задание.
54514. ВИДИ МИСТЕЦТВ. ПОХОДЖЕННЯ МИСТЕЦТВ. СЛІДИ ПЕРВІСНОЇ МУЗИКИ 93 KB
  Так поступово сформувались різні види мистецтва: література графіка живопис скульптура архітектура декоративне мистецтво кіно хореографія театр цирк і музика. Музика приносить людині велике задоволення і насолоду. Що ж це за таке диво МУЗИКА висловлювання дітей. Отже і музика має дуже давні корені.
54515. Интегрированный урок музыки и литературы в 5-ом классе 90.5 KB
  Цели урока: обучающие: по музыке: продолжить изучение темы Музыка и искусство слова; показать как музыка являясь главным героем сказки проявляет свою волшебную силу помогает в тяжелую минуту; через рабочую наглядность слайдфильм раскрыть тему урока в увлекательной и доступной форме; направить учащихся на осмысление музыкального образа в литературе в частности в сказках; по литературе: формировать умение творческого пересказа сказывания народных сказок; совершенствовать навыки сопоставления; развивающие: по музыке:...
54516. Історія Першої струни. Струнні інструменти 266.5 KB
  Довгий шлях пройшли струнні від тятиви мисливського лука до сучасних музичних інструментів. І зараз це - найважливіша і найчисельніша інструментальна група. Не випадково емблемою музичного мистецтва з давніх пір вважають ліру - стародавній струнний інструмент.
54517. Де дружба і кмітливість, там і перемога. Німецька народна казка. Бременські музиканти 107.5 KB
  МЕТА: Ознайомити учнів з німецькою народною казкою, вчити визначати послідовність подій у творі. Розвивати навички швидкого правильного читання,увагу, мовлення учнів, читацьку память, поповнювати словниковий запас. Працювати над діалогічним мовленням, вчити інсценізації, перевтіленню, стислому переказу.
54518. Понятие альтернативных издержек 16.78 KB
  Альтернативные издержки различают на единицу продукта и совокупные альтернативные издержки. Альтернативные издержки очень трудно представить, как определенное количество денег
54519. Экономические блага и их классификация 18.69 KB
  Для удовлетворения потребностей людей служит благо. Благо — это средство удовлетворения потребностей человека. Именно ради удовлетворения конкретных потребностей людей в благах и осуществляется хозяйственная деятельность в любой стране.
54520. Расскажи сказку 48 KB
  Кто их сочиняет Какие имена композиторов вы знаете А какие музыкальные сказки вы знаете Вы знаете что Пушкин написал Сказка о царе Султане а Римский Корсаков написал музыкальную сказку о Царе Султане Но сегодня мы будем говорить о С. Беседа Начнём сегодня сказочный урок с того что послушаем сказку Прокофьева. Внимательно слушаем а потом вы расскажете какую же сказку нарисовала музыка А весёлая это сказка или грустная Кто главные герои Няня стала рассказывать с самого начала или позже Так добрая это...