91063

Нові підходи ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційнопедагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді робота консультаційних пунктів з проблем освіти виховання організації дозвілля працевлаштування вибору професії; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних художніх спортивних підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних галузевих програм з профілактики...

Украинкский

2015-07-10

52.07 KB

0 чел.

Алексєєва Анна,

студентка 4 курсу

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

НОВІ ПІДХОДИ ЦСССДМ до організації дозвілля молоді

Вихід на нові аспекти соціальної роботи вимагає від ЦСССДМ форми дозвіллєвої діяльності, спрямовані на формування духовності, прояв активного ставлення особистості до дійсності, поєднання уміння сучасної людини користуватися головним надбанням демократичного суспільства ‒ свободою та бути вимогливим до себе.

Головна функція соціальної роботи ЦСССДМ ‒ запобігти деструктивному розвитку молодої сімʼї, девіантної поведінки дітей, підлітків та молоді. З цієїю метою ЦСССДМ включають такі види і форми соціальної профілактики: організаційно-педагогічні заходи для створення виховного середовища за місцем проживання дітей і молоді (робота консультаційних пунктів з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування, вибору професії [1]; діяльність кімнат для школярів та молоді для задоволення культурних, художніх, спортивних, підприємницьких потреб; робота психолога з корекції поведінки молоді та відносин у сімї та в соціумі; реалізація державних, галузевих програм з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі ‒ алкоголізму, наркоманії, проституції, правопорушень тощо [2]; включення різних соціальних інституцій у процес соціалізації молоді, яке передбачає подолання міжвідомчих барєрів в організації профілактичної роботи, створення в мережі соціальних служб умов для прояву соціальних ініціатив, розвиток молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дійств тощо) [3]; організація соціально-педагогічної роботи з дітьми із сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками та дітьми, ознайомлення різних категорій молоді з інформацією про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування здоровим способом життя, відмови від культурного проведення дозвілля); розвязання проблем зайнятості й працевлаштування неповнолітніх і молоді завдяки створення для них робочих місць в умовах ринкової економіки; сприяння різним установам освіти, спорту, культури в розгортанні форм організації дозвілля дітей та молоді (будинки художньої творчості, центри художнього виховання, обєднання за інтересами, фольклорні свята, конкурси обдарованої молоді, художні виставки, творчі обєднання і майстерні з декоративно-прикладного мистецтва), спрямованого на відродження української національної культури [4, с. 47].

Дозвілля молоді ‒ це не просто проведення вільного часу, це науково організований простір, вивченням і організацією якого займається наука, яка називається дозвіллєзнавство. Щоб дозвілля спрацьовувало на розвиток особистості, необхідно звернути увагу на методичні рекомендації щодо організації дозвілля молоді, на організацію міських, районних та сільських культурно-дозвіллєвих комплексів.

Культурно-дозвіллєве середовище як самокоштовне явище являє собою органічну єдність предметного оточення і процесу діяльності, активної участі в ньому людини і несе в собі певне значеннєве навантаження. Культурно-дозвіллєве середовище є чинником активного формуючого впливу на людину. Створюючи стійке культурно-просторове середовище, дозвіллєві установи в цілому формують певне емоційне відношення до навколишнього середовища, і до діяльності людини в цілому. Гармонійність культурно-дозвіллєвого середовища зумовлюється дотриманням основних критеріїв її сприйняття й оцінок [5]:

а) усвідомлення (людиною) себе в культурно-дозвіллєвому середовищі, здатність орієнтуватися в ньому, у його культурному значенні; самооцінка, яка виражається у відчутті спокою, упевненості, натхненності, комфорту, ідентифікації себе з естетикою даного культурно-дозвіллєвого середовища;

б) власна естетична оцінка, яка спричинює почуття радості, здивівання; образ культурно-дозвіллєвого середовища, його естетичне наповнення визначає відчуття причетності не тільки до культурно-дозвіллєвого середовища, а й до зовнішнього, навколишнього середовища ‒ будинку, міста, краю;

в) оцінювання соціальної значимості культурно-дозвіллєвого середовища включає: усвідомлення значимості історичного культурного минулого, сучасності, пам'ять про події і людей, пам'ятники культури, мистецтва, почуття гордості, поваги і самоповаги, відчуття причетності до культури, мистецтва й історії;

г) оцінка практичної зручності і психологічного комфорту, мікроклімату культурно-дозвіллєвого середовища, що, в свою чергу, формує загальне уявлення про міру взаємної відповідності (або невідповідності) рівня культури людини і культурно-дозвіллєвого середовища.

У наш час у соціальній роботі ЦСССДМ йде розвиток позитивних тенденцій по створенню культурно-дозвіллєвого середовища, адекватного сучасним соціально-культурним потребам суспільства. Увага ЦСССДМ до створення нових типів установ культури таких, як соціально-культурних центрів і центрів дозвілля, пов'язане з якісними змінами потреб населення. У таких установах культури з метою утворення позитивного культурно-дозвіллєвого середовища ЦСССДМ має бути професійний соціальний супровід, яким повинно гарантуватися: висока якість наданих населенню культурних послуг; постійне відновлення і розширення форм дозвіллєвої діяльності; демократичність умов включення особистості в активну культурну діяльність [4].

Отже, основні функції сучасного ЦСССДМ, які визначають його внутрішню структуру, безпосередньо пов'язані з феноменом культурно-дозвіллєвого середовища молоді і можуть бути виражені різними формами і напрямами своєї діяльності [5, с. 109]: організація і забезпечення умов для проведення культурного дозвілля у всій його повноті і розмаїтості відповідно до потреб, інтересів і можливостей усіх груп населення; розроблення і поширення нових технологій дозвіллєвої діяльності, взаємодія з іншими типами установ культури, відпочинку, спорту для забезпечення ефективності, якості й інтенсивності роботи всієї сфери дозвілля в цілому; апробація, відпрацьовування і впровадження нової техніки, які розробляються промисловістю для їх використання в сфері дозвілля; виділення приміщень для фізкультурно-оздоровчого дозвілля в складі клубу; об'єднання різних видів розважальних програм (танцювальних, атракціонних, комп'ютерних і т. п.); пристосування існуючих будівель, спочатку не призначених для утворення культурно-дозвіллєвого середовища: реконструкція житлових будинків, особняків, дозвіллєвих споруд, використання дворів і т. ін.; використання паркових зон, непроїзних вулиць, які прилягають до клубних територій; створення спеціалізованих клубів: туристів, молоді, любителів тварин, філателістів, нумізматів тощо, організація аматорських клубів і студій, дискотек, виставок.

Література

  1.  Разумный В. А. Клуб и культура общения / В.А. Разумный. ‒ М., 1989. ‒ 98 с.
  2.  Проблема наркоманій, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. – Інформаційний бюлетень / [За ред. Б.П. Лазоренко]. – К., 2013. – №1. – 48с.
  3.  Отнюкова М.С. Жизненный стиль як вектор формирования досугового пространства / М.С. Отнюкова // Досуг: Социальные и экономические перспективы : сб. научн. ст.; под ред. проф. В.Б. Устьянцева. ‒ Саратов: СГТУ, 2003.
  4.  Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / [За заг. ред. І.Пінчук]. ‒ К.:УДЦССМ, 2000. ‒ 276 с.
  5.  Культурно-досуговая деятельность : учеб. пособие / [под ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова]. ‒ М. : МГУК, 1991. ‒ 248 с.

Науковий керівник: к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля ‒ Мальцева Т.Є.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34032. Позитивизм и его разновидности 26.5 KB
  Таким образом получается что произвести соединение умов в едином общении принципов и через это доставить твердую основу для социальной реорганизации и для действительно нормального порядка вещей и составляет назначение позитивизма. Для позитивизма в соответствии с его же принципом не существует других настоящих наук кроме естествознания изучающего явления внешнего мира. Если вдуматься в суть позитивизма во всех его разновидностях то следует сказать: это реальность развития философской мысли. Словом эта тенденция усиления связи...
34033. Волюнтаризм Шопенгауэра 25.5 KB
  Интеллект утомляется а воля неутомима. Реальна только одна космически громадная воля которая проявляется во всем течении событий Вселенной: мир только зеркало этого воления выступающее как представление. Мир по Шопенгауэру нелеп а вся история мира это история бессмысленной флуктуации волевых искр когда воля вынуждена пожирать самое себя так как кроме нее ничего нет и она к тому же голодная и жестокая постоянно ткущая паутину страдания. Он подверг критике ошибочную позицию сторонников крайнего рационализма согласно которому...
34034. Философия экзистенцизма 33.5 KB
  Экзистенциализм Философия существования. изолированный одинокий индивид все интересы которого сосредоточены на нем же самом на его собственном ненадежном и бренном существовании. Экзистенциальные проблемы это такие пробл которые возникают из самого факта сущ человека. Для Э имеет значение только его собственное сущ и его движение к небытию.
34035. ФИЛОСОФИЯ В ЭПОХУ ПОСТМОДЕРНА 24 KB
  Осознание факта исчерпаемости энергии и земных ресурсов конечности не только человека но и человечества. Отказ от культа человека приводящему к забвению трансцендентного и пренебрежению к природе. Всеобщая единая действительность должна быть познана не через мир а через человека.
34036. Религиозная философия 25 KB
  Субстанционный мир мир находится в единстве с богом. Умственный мир умственноидеальная сфера. Чувственный мир мир людей.
34037. Философия Соловьева 23.5 KB
  В философии Соловьева как и в учении Гегеля онтология и гносеология бытие и познание неразделимы и опираются на единую основу. Соловьева поэтому всю его систему часто называют философией всеединства. Философия по мнению Соловьева возникает в период напряженного кризиса когда религиозная социальная роль не разрывает человеческое общество сознание.
34038. Установление ставок земельного налога. Льготы по взиманию земельного налога 36.5 KB
  ЗЕМЕЛЬНЫЙ НАЛОГ В 2011-2012 ГОДАХ. Земельный налог является местным налогом. на территории которой находится земельный участок. Земельный налог уплачивают организации и физические лица обладающие земельными участками на праве собственности праве постоянного бессрочного пользования или праве пожизненного наследуемого владения.
34039. Понятие и виды земельных споров. Виды и компетенция органов, уполномоченных разрешать земельные споры 35.5 KB
  Виды и компетенция органов уполномоченных разрешать земельные споры. Земельные споры. Как правило споры возникают в сфере использования земельных участков. Рассматривая земельные споры можно выделить 2 их вида.
34040. Правовой режим служебных земельных наделов 25 KB
  Основанием выделения работникам служебного земельного надела служит решение соответствующей организации о выделении работнику служебного земельного надела при наличии заявления работника. лесничий обязан предоставлять работникам государственной лесной охраны служебные земельные наделы и другие льготы предусмотренные законодательством. Увольнение работника из штата организации влечет за собой изъятие предоставленного земельного участка. В случае когда на служебном наделе произведен посев сельскохозяйственных культур право пользования...