91064

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність релігійних організацій

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

В релігії як форми духовного освоєння світу виробляється певна картина світу норми цінності ідеали та інші компоненти світогляду що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціальнопсихологічний соціальнополітичний соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Вивчення релігії яка поєднує в собі риси культурної системи що належать до фундаментальних аспектів людського буття і разом з тим функціонує в суспільстві як...

Украинкский

2015-07-10

50.97 KB

0 чел.

Альохина Г.В.,

асистент кафедри культурології

і кіно-,телемистецтва,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету 

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність

релігійних організацій

Релігія є складовим елементом суспільного життя, в тому числі духовної культури суспільства. В релігії як форми духовного освоєння світу, виробляється певна картина світу, норми, цінності, ідеали та інші компоненти світогляду, що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціально-психологічний, соціально-політичний, соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Загальнотеоретичні основи викладені в дослідженнях О.Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Г. Зиммеля, Б. Маліновського, Т. Парсонса, М. Вебера, Р. Белла, А. Нуруллаева та ін. Ідея співробітництва соціологів і теологів висловлювалася У. Джемсом, К.Мангеймом Дж. М. Йінгером та іншими вченими, її відголоски можна виявити в працях видатних російських дослідників В. Гараджи, М. Мчедлова, І. Яблокова.

Вивчення релігії, яка поєднує в собі риси культурної системи, що належать до фундаментальних аспектів людського буття, і разом з тим функціонує в суспільстві як самостійний соціальний інститут в тісному зв'язку з іншими соціальними інститутами, вимагає більш пильної уваги. Отже, метою даної статті є систематизація знань про релігію як соціальний інститут, а також вивчення соціальної діяльності релігійних організацій.

Соціологи вважають, що виникнення й існування релігії в усіх без винятку суспільствах, пояснюється прагненням людства не тільки знайти відповіді на фундаментальні проблеми власного буття, але і разом з тим сформувати свідомість і почуття віруючих людей таким чином, щоб вони набули впевненості і знайшли моральну опору і втіху в релігійній діяльності. Отже, найбільш істотна риса релігії, релігійних символів і дій, полягає в їх співвіднесеності з кінцевими умовами людського існування - народженням і смертю людської істоти, його життєвими трагедіями, нескінченністю навколишнього світу та ін. Саме цей аспект релігії дає підставу розглядати її в якості центрального компонента культурної системи, бо проблема рішення сенсу «кінцевих умов людського існування» постає перед будь-яким суспільством на будь-який щаблі його розвитку, незалежно від типу суспільного устрою [1, с 74. ].

З соціологічної точки зору ціннісно-нормативний рівень релігії являє собою складну сукупність вірувань, символів, цінностей, моральних заповідей, які містяться у священних текстах і писаннях. Релігійні вірування і знання можуть бути розглянуті як ціннісні системи, які займають особливе місце в духовній культурі суспільства, бо вони визначають сенс і значення граничних станів людського буття, про які говорилося вище. Поряд з цим вони включають у свій зміст моральні цінності й установки, як правило, акумулюють в собі вироблені віками норми та правила людського співжиття. Містять вони й гуманістичну орієнтацію, що закликає до соціальної справедливості, любові до ближнього, взаємної терпимості, поваги і взаємодопомоги.

Участь релігійних організацій у наданні різнобічної соціальної допомоги має давні історичні традиції. Діяльність конфесійних інститутів надзвичайно багатогранна як за сферами (милосердя, благодійність, миротворчість тощо), так і за формами, методами діяльності. Поряд з матеріальною допомогою нужденним, вона спрямована на морально-психологічну підтримку стражденних, заспокоєння зневірених, пом'якшення соціальної напруженості, залагодження етнічних і національних конфліктів, нейтралізацію суспільних негараздів, що осягають в першу чергу найбільш слабкі і знедолені верстви населення.

Історичні традиції участі в соціальній діяльності є у релігійних конфесій, традиційно існуючих в Україні. В сучасному соціальному служінні різних релігійних установ важливо виділити найбільш ефективні форми і напрями: православні суспільства значно активізували роботу в галузі охорони здоров'я, надання допомоги наркоманам, алкоголікам, ув'язненим. Протестантськими організаціями накопичений досвід роботи з дітьми з неблагополучних сімей, дитячих будинків та інтернатів. Всі конфесії приділяють велику увагу організації допомоги інвалідам, пенсіонерам, безробітним; нині в центрі уваги християнських та ісламських організацій знаходиться налагодження сприяння жертвам міжетнічних конфліктів - біженцям і переміщеним особам, використання різних засобів для врегулювання міжнаціональних протиріч [2, с.4].

У той же час слід зазначити, що сповідувані релігійними організаціями віровчення впливають на здійснювані ними програми соціального служіння, а благодійна діяльність часом використовується (особливо деякими зарубіжними місіонерськими організаціями) для поширення своїх поглядів, в тому числі серед послідовників інших релігій і невіруючих.

Література

1. Яблоков И. Н. Социология религии / И. Н.Яблоков. ‒ М. : Прогресс, 1988. ‒ 256 с.

2.Холостова Е. И. Теория социальной работи / Е. И. Холостова. ‒ [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http://www.univer5/.ru.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44971. Управляемость систем управления 114.5 KB
  Рассмотрим линейные системы динамика которых описывается дифуранением n порядка. В этом случае состояние системы будет определятся n координатами. Эти координаты состояния системы не обязательно будут совпадать с физическими величинами в т. В качестве системы можно рассмотреть либо замкнутую САУ тогда координаты U будут играть роль задающих воздействий G.
44972. Наблюдаемость систем управления 114.5 KB
  Рассмотрим линейные системы динамика которых описывается дифуранением n порядка. В этом случае состояние системы будет определятся n координатами. Эти координаты состояния системы не обязательно будут совпадать с физическими величинами в т. В качестве системы можно рассмотреть либо замкнутую САУ тогда координаты U будут играть роль задающих воздействий G.
44973. Дискретные системы управления. Классификация 795 KB
  Для импульсных систем в основном применяют 3 вида квантования сигнала по времени: амплитудноимпульсная модуляция амплитуда импульса  входному сигналу Широтноимпульсная модуляция широта импульса  входному сигналу Фазоимпульсная модуляция фаза импульса  входному сигналу Во всех случаях период чередования импульсов является постоянным В случае амплитудноимпульсной модуляции рис б длительность каждого импульса постоянна имеет одинаковое значение и обозначается Т 0  1. Амплитуда импульсов принимает значения x[nT]  =...
44974. Импульсные системы управления 820 KB
  Импульсные системы управления. и решетчатой функции определенную длительность Импульсные системы описываются разностными уравнениями: Δf[n] =f[n1] f[n] первая разность решетчатой функции. Передаточная функция разомкнутой цепи импульсной системы это отношение выходной величины к входной при нулевых начальных условиях. X1 = sinωt X2 = sin2ωt t=nT АФЧХ разомкнутой импульсной системы определяется аналогично обыкновенной линейной системе: WS→Wjω gt=sinωt Q=ST g[n]=sinώn...
44975. Нелинейные системы управления. Второй метод Ляпунова 266.5 KB
  Нелинейные системы управления. Нелинейность обусловлена нелинейностью статической характеристики одного из элементов системы. движением Ляпунов понимал любой интересующий нас в отношении устойчивости режим работы системы. Линейная система получается в результате линеаризации НЛ системы.
44976. Автоколебания нелинейных САУ. Определение параметров автоколебаний 420 KB
  эти параметры могут быть найдены если известны условия при которых система находится на границе устойчивости. Для определения границы устойчивости можно использовать существующие критерии устойчивости для линейных САУ. Критерий Найквиста: Если разомкнутая цепь системы устойчива то для устойчивости замкнутой системы н. Необходимым условием устойчивости явл.
44977. Методы линеаризации нелинейных САУ 1.05 MB
  Методы линеаризации нелинейных САУ. НСдинамика кх описывается нелинми диф урми это сисмы имеющие нелинейную стстю харку. Нелинейность обусловлена нелинейностью статической характеристики одного из элементов системы. Методы линеаризации нелинейных САУ.
44978. Случайные процессы 269.5 KB
  В ряде систем для изучения отдельных звеньев системы применяется специальный ввод в систему случайных воздействий. Среднее значение mft и myt являются не случайными значениями и они связаны между собой через передаточную функцию системы. Ry = M[ytyt] Чтобы получить искомое выражение для искомой функции выходные величины по искомой функции входные воздействия воспользуемся связью между входной и выходной величиной системы через её весовую функцию. Эту связь можно выразить через передаточную функцию системы.
44979. Оптимальное управление. Постановка задачи оптимального управления. Критерии оптимальности 269 KB
  Постановка задачи оптимального управления. К настоящему времени наибольшее развитие получили 2 направления в теории оптимальности систем: 1 Теория оптимального управления движением систем с полной информацией об объекте и возмущениях; Теории оптимального управления при случайных возмущениях. Для реализации оптимального управления необходимо: Определить цель управления. Изучить все состояния среды функционирования объекта влияющие на прошлое настоящее и будущее процесса управления.