91064

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність релігійних організацій

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

В релігії як форми духовного освоєння світу виробляється певна картина світу норми цінності ідеали та інші компоненти світогляду що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціальнопсихологічний соціальнополітичний соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Вивчення релігії яка поєднує в собі риси культурної системи що належать до фундаментальних аспектів людського буття і разом з тим функціонує в суспільстві як...

Украинкский

2015-07-10

50.97 KB

0 чел.

Альохина Г.В.,

асистент кафедри культурології

і кіно-,телемистецтва,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету 

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність

релігійних організацій

Релігія є складовим елементом суспільного життя, в тому числі духовної культури суспільства. В релігії як форми духовного освоєння світу, виробляється певна картина світу, норми, цінності, ідеали та інші компоненти світогляду, що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціально-психологічний, соціально-політичний, соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Загальнотеоретичні основи викладені в дослідженнях О.Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Г. Зиммеля, Б. Маліновського, Т. Парсонса, М. Вебера, Р. Белла, А. Нуруллаева та ін. Ідея співробітництва соціологів і теологів висловлювалася У. Джемсом, К.Мангеймом Дж. М. Йінгером та іншими вченими, її відголоски можна виявити в працях видатних російських дослідників В. Гараджи, М. Мчедлова, І. Яблокова.

Вивчення релігії, яка поєднує в собі риси культурної системи, що належать до фундаментальних аспектів людського буття, і разом з тим функціонує в суспільстві як самостійний соціальний інститут в тісному зв'язку з іншими соціальними інститутами, вимагає більш пильної уваги. Отже, метою даної статті є систематизація знань про релігію як соціальний інститут, а також вивчення соціальної діяльності релігійних організацій.

Соціологи вважають, що виникнення й існування релігії в усіх без винятку суспільствах, пояснюється прагненням людства не тільки знайти відповіді на фундаментальні проблеми власного буття, але і разом з тим сформувати свідомість і почуття віруючих людей таким чином, щоб вони набули впевненості і знайшли моральну опору і втіху в релігійній діяльності. Отже, найбільш істотна риса релігії, релігійних символів і дій, полягає в їх співвіднесеності з кінцевими умовами людського існування - народженням і смертю людської істоти, його життєвими трагедіями, нескінченністю навколишнього світу та ін. Саме цей аспект релігії дає підставу розглядати її в якості центрального компонента культурної системи, бо проблема рішення сенсу «кінцевих умов людського існування» постає перед будь-яким суспільством на будь-який щаблі його розвитку, незалежно від типу суспільного устрою [1, с 74. ].

З соціологічної точки зору ціннісно-нормативний рівень релігії являє собою складну сукупність вірувань, символів, цінностей, моральних заповідей, які містяться у священних текстах і писаннях. Релігійні вірування і знання можуть бути розглянуті як ціннісні системи, які займають особливе місце в духовній культурі суспільства, бо вони визначають сенс і значення граничних станів людського буття, про які говорилося вище. Поряд з цим вони включають у свій зміст моральні цінності й установки, як правило, акумулюють в собі вироблені віками норми та правила людського співжиття. Містять вони й гуманістичну орієнтацію, що закликає до соціальної справедливості, любові до ближнього, взаємної терпимості, поваги і взаємодопомоги.

Участь релігійних організацій у наданні різнобічної соціальної допомоги має давні історичні традиції. Діяльність конфесійних інститутів надзвичайно багатогранна як за сферами (милосердя, благодійність, миротворчість тощо), так і за формами, методами діяльності. Поряд з матеріальною допомогою нужденним, вона спрямована на морально-психологічну підтримку стражденних, заспокоєння зневірених, пом'якшення соціальної напруженості, залагодження етнічних і національних конфліктів, нейтралізацію суспільних негараздів, що осягають в першу чергу найбільш слабкі і знедолені верстви населення.

Історичні традиції участі в соціальній діяльності є у релігійних конфесій, традиційно існуючих в Україні. В сучасному соціальному служінні різних релігійних установ важливо виділити найбільш ефективні форми і напрями: православні суспільства значно активізували роботу в галузі охорони здоров'я, надання допомоги наркоманам, алкоголікам, ув'язненим. Протестантськими організаціями накопичений досвід роботи з дітьми з неблагополучних сімей, дитячих будинків та інтернатів. Всі конфесії приділяють велику увагу організації допомоги інвалідам, пенсіонерам, безробітним; нині в центрі уваги християнських та ісламських організацій знаходиться налагодження сприяння жертвам міжетнічних конфліктів - біженцям і переміщеним особам, використання різних засобів для врегулювання міжнаціональних протиріч [2, с.4].

У той же час слід зазначити, що сповідувані релігійними організаціями віровчення впливають на здійснювані ними програми соціального служіння, а благодійна діяльність часом використовується (особливо деякими зарубіжними місіонерськими організаціями) для поширення своїх поглядів, в тому числі серед послідовників інших релігій і невіруючих.

Література

1. Яблоков И. Н. Социология религии / И. Н.Яблоков. ‒ М. : Прогресс, 1988. ‒ 256 с.

2.Холостова Е. И. Теория социальной работи / Е. И. Холостова. ‒ [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http://www.univer5/.ru.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34446. Перестройка в СССР: попытки реформирования экономики и обновления политической системы 39.5 KB
  Политические и социальноэкономические преобразования в СССР в период правления Горбачева получили название перестройка. Сократились доходы СССР от внешней торговли в связи с падением мировых цен на нефть и газ. была отменена 6ая статья конституции СССР о руководящей роли КПСС Был введен пост Президента СССР им стал М.
34447. История как наука. Исторические источники и вспомогательные исторические дисциплины 33.5 KB
  Сама наука сложилась намного позднее. Историческая наука оперирует точно установленными фактами которые извлекаются из источников. Геральдика – наука о гербах.
34448. ВОСТОЧНЫЕ СЛАВЯНЕ В ДРЕВНОСТИ 32 KB
  ВОСТОЧНЫЕ СЛАВЯНЕ В ДРЕВНОСТИ. Предки славян стали выделяться из племен индоевропейцев во II тыс. Прародиной славян считается Центральная Европа – в верховьях рек Вислы Одера и Дуная. Натиск кочевников оттеснил славянские племена на северовосток и в VI веке они заселили территорию восточной Европы смешиваясь с балтами и финноугами.
34449. Возникновение древнерусского государства. Деятельность первых русских князей и принятие христианства 17.75 KB
  По этой легенде накануне образования Киевской Руси северные племена славян и их соседи ильменские словене чудь весь платили дань варягам а южные племена находились в зависимости от хазар. Договор Олега с греками обеспечивал возможность вывоза собираемой на Руси дани и продажи ее на рынках Византии. Формирование государственной территории Древней Руси завершилось при князе Владимире Святославиче 980 – 1015. Для защиты южных рубежей Руси была создана система мощных оборонительных сооружений заставы богатырские протянувшиеся...
34450. Причины и последствия феодальной раздробленности на Руси. Особенности развития Владимиро-Суздальского княжества и Новгородской земли 40.5 KB
  Причины раздробленности: 1 господство натурального хозяйства и экономическая самостоятельность вотчин. 2 Политической предпосылкой раздробленности стало усиление политической власти местных князей и бояр. Последствия раздробленности: Став самостоятельными правителями князья старались не истощать свои земли излишними поборами.
34451. Борьба Руси против внешних вторжений в XIII в 41 KB
  Затем монголы отправились к границам Руси. После захвата Владимира воины Батыя взяли штурмом еще 14 городов СевероВосточной Руси. После разгрома ВладимироСуздальской Руси войска Батыя вторглись в пределы Новгородской земли.
34452. Объединение русских земель вокруг Москвы в XIV – XV вв. Противостояние Орде 18.18 KB
  Увеличивались площади пахотных земель совершенствовались приемы обработки почвы землю стали удобрять навозом распространялось трехполье. Складываются экономические предпосылки к объединению русских земель. Необходимой предпосылкой объединения русских земель стало сохранение общего языка и православной веры общая культура и церковная организация во главе с митрополитом.
34453. Завершение объединения русских земель вокруг Москвы на рубеже XV–XVI вв. Ликвидация монголо-татарского ига 36.5 KB
  Завершение процесса объединения русских земель вокруг Москвы приходится на годы правления Ивана III 1462 – 1505 и Василия III 1505 – 1533. Иван III прекратил платить дань Орде. В борьбе с Ахмадом Иван III заручился поддержкой Крымского хана. Ко времени ликвидации монгольского ига Ивану III уже удалось присоединить многие земли северовосточной Руси.
34454. Московская Русь в эпоху Ивана Грозного 38.5 KB
  Московская Русь в эпоху Ивана Грозного. Вокруг молодого Ивана IV сложился круг близких к нему людей получивший у историков название Избранной рады. войско Ивана IV взяло штурмом Казань. Потрясением для Ивана IV стала смерть любимой жены Анастасии Романовой в 1560 г.