91064

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність релігійних організацій

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

В релігії як форми духовного освоєння світу виробляється певна картина світу норми цінності ідеали та інші компоненти світогляду що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціальнопсихологічний соціальнополітичний соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Вивчення релігії яка поєднує в собі риси культурної системи що належать до фундаментальних аспектів людського буття і разом з тим функціонує в суспільстві як...

Украинкский

2015-07-10

50.97 KB

0 чел.

Альохина Г.В.,

асистент кафедри культурології

і кіно-,телемистецтва,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету 

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність

релігійних організацій

Релігія є складовим елементом суспільного життя, в тому числі духовної культури суспільства. В релігії як форми духовного освоєння світу, виробляється певна картина світу, норми, цінності, ідеали та інші компоненти світогляду, що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціально-психологічний, соціально-політичний, соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Загальнотеоретичні основи викладені в дослідженнях О.Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Г. Зиммеля, Б. Маліновського, Т. Парсонса, М. Вебера, Р. Белла, А. Нуруллаева та ін. Ідея співробітництва соціологів і теологів висловлювалася У. Джемсом, К.Мангеймом Дж. М. Йінгером та іншими вченими, її відголоски можна виявити в працях видатних російських дослідників В. Гараджи, М. Мчедлова, І. Яблокова.

Вивчення релігії, яка поєднує в собі риси культурної системи, що належать до фундаментальних аспектів людського буття, і разом з тим функціонує в суспільстві як самостійний соціальний інститут в тісному зв'язку з іншими соціальними інститутами, вимагає більш пильної уваги. Отже, метою даної статті є систематизація знань про релігію як соціальний інститут, а також вивчення соціальної діяльності релігійних організацій.

Соціологи вважають, що виникнення й існування релігії в усіх без винятку суспільствах, пояснюється прагненням людства не тільки знайти відповіді на фундаментальні проблеми власного буття, але і разом з тим сформувати свідомість і почуття віруючих людей таким чином, щоб вони набули впевненості і знайшли моральну опору і втіху в релігійній діяльності. Отже, найбільш істотна риса релігії, релігійних символів і дій, полягає в їх співвіднесеності з кінцевими умовами людського існування - народженням і смертю людської істоти, його життєвими трагедіями, нескінченністю навколишнього світу та ін. Саме цей аспект релігії дає підставу розглядати її в якості центрального компонента культурної системи, бо проблема рішення сенсу «кінцевих умов людського існування» постає перед будь-яким суспільством на будь-який щаблі його розвитку, незалежно від типу суспільного устрою [1, с 74. ].

З соціологічної точки зору ціннісно-нормативний рівень релігії являє собою складну сукупність вірувань, символів, цінностей, моральних заповідей, які містяться у священних текстах і писаннях. Релігійні вірування і знання можуть бути розглянуті як ціннісні системи, які займають особливе місце в духовній культурі суспільства, бо вони визначають сенс і значення граничних станів людського буття, про які говорилося вище. Поряд з цим вони включають у свій зміст моральні цінності й установки, як правило, акумулюють в собі вироблені віками норми та правила людського співжиття. Містять вони й гуманістичну орієнтацію, що закликає до соціальної справедливості, любові до ближнього, взаємної терпимості, поваги і взаємодопомоги.

Участь релігійних організацій у наданні різнобічної соціальної допомоги має давні історичні традиції. Діяльність конфесійних інститутів надзвичайно багатогранна як за сферами (милосердя, благодійність, миротворчість тощо), так і за формами, методами діяльності. Поряд з матеріальною допомогою нужденним, вона спрямована на морально-психологічну підтримку стражденних, заспокоєння зневірених, пом'якшення соціальної напруженості, залагодження етнічних і національних конфліктів, нейтралізацію суспільних негараздів, що осягають в першу чергу найбільш слабкі і знедолені верстви населення.

Історичні традиції участі в соціальній діяльності є у релігійних конфесій, традиційно існуючих в Україні. В сучасному соціальному служінні різних релігійних установ важливо виділити найбільш ефективні форми і напрями: православні суспільства значно активізували роботу в галузі охорони здоров'я, надання допомоги наркоманам, алкоголікам, ув'язненим. Протестантськими організаціями накопичений досвід роботи з дітьми з неблагополучних сімей, дитячих будинків та інтернатів. Всі конфесії приділяють велику увагу організації допомоги інвалідам, пенсіонерам, безробітним; нині в центрі уваги християнських та ісламських організацій знаходиться налагодження сприяння жертвам міжетнічних конфліктів - біженцям і переміщеним особам, використання різних засобів для врегулювання міжнаціональних протиріч [2, с.4].

У той же час слід зазначити, що сповідувані релігійними організаціями віровчення впливають на здійснювані ними програми соціального служіння, а благодійна діяльність часом використовується (особливо деякими зарубіжними місіонерськими організаціями) для поширення своїх поглядів, в тому числі серед послідовників інших релігій і невіруючих.

Література

1. Яблоков И. Н. Социология религии / И. Н.Яблоков. ‒ М. : Прогресс, 1988. ‒ 256 с.

2.Холостова Е. И. Теория социальной работи / Е. И. Холостова. ‒ [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http://www.univer5/.ru.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73075. Биосоциальная природа человека: духовные и телесные практики формирования человека в процессе цивилизации 34 KB
  Декарт рассматривает тело как сложную машину, части которой находятся во взаимодействии и образуют неделимое целое. Тело – это машина, главной деталью которой является душа. Отсюда для Декарта столь важным был вопрос о месте, где она связана и сообщается с организмом.
73076. Философская антропология (ФА), история развития 33.5 KB
  Фил антропология ФА В широком смысле философское учение о природе сущности человека который служит центральным предметом рассмотрения; в узком смысле течение западноевропейской преимущественно немец философии 1й пол. Философская антропология есть учение о человеке с точки зрения самого бытия человека.
73077. Психоаналитические теории культуры: З.Фрейд, К.Юнг, Ж.Лакан 34 KB
  Юнг швейцарский психолог психиатр. Ученик Фрейда Юнг пришел к выводу о том что типичные образы являющиеся в снах пациентов являются явлением не извне. Юнг выделяет в структуре психики человека не только индивид. Таким образом Юнг приходит к выводу что коллективное бессознательное имеет культурное...
73078. Морфология культуры в XX веке: О.Шпенглер, А.Тойнби, П.Сорокин 40 KB
  Морфология культуры в XX веке: О. В основе каждой культуры лежит общественный идеал или степень культуры кот. Вслед за Данилевским Шпенглер считает что развитие культуры выстраивается по образцу живого организма походит стадии детства юности зрелости старости смерти.
73079. Типология культур Н.Данилевского 32.5 KB
  В основу концепции исторической типологии им положен принцип многообразия локальных цивилизаций циклического развития культуры. Данилевский первым обосновал такой подход к истории мировой культуры. Данилевский отстаивал идею самобытности русской культуры национального характера русского народа и духовных ценностей.
73080. Позитивистские и эволюционные концепции культуры: Г.Спенсер, Э.Тайлор 33.5 KB
  В 19 веке появилась специальная наука об человеческих общностях социология ставшая основой для формирования культурной антропологии социологии культуры и более частных культурологических дисциплин – культурной этнологии и этнографии социологии искусства и т.
73081. Теории развития культуры в эпоху Просвещения. Д.Вико и И.Гердер 36.5 KB
  Просветителей интересовала возможность духовного совершенствования человека, взаимопонимания народов. Эти идеи оказали значительное влияние на развитие общественной мысли. Вместе с тем в 19-20 вв. идеология Просвещения нередко подвергалась критике за идеализацию человеческой природы...
73082. РЕЧЕВЫЕ АКТЫ В СТАНДАРТНОЙ ТЕОРИИ 90 KB
  Речевой акт в понимании Дж. Остина Первой своей задачей при создании теории речевых актов Дж. Остин считал выяснение характера отношений между констативными и перформативными высказываниями и условий удачности перформативов.
73083. Социальная философия и теоретическая социология 272 KB
  В противоположность кайресу следует обозначить состояние которе метафорически можно назвать исторической дремотой сном истории. Сон истории -– это период когда как кажется ничего не происходит. Это и есть ритм истории. Факторы исторического процесса и их соотношение...