91064

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність релігійних організацій

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

В релігії як форми духовного освоєння світу виробляється певна картина світу норми цінності ідеали та інші компоненти світогляду що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціальнопсихологічний соціальнополітичний соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Вивчення релігії яка поєднує в собі риси культурної системи що належать до фундаментальних аспектів людського буття і разом з тим функціонує в суспільстві як...

Украинкский

2015-07-10

50.97 KB

0 чел.

Альохина Г.В.,

асистент кафедри культурології

і кіно-,телемистецтва,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету 

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Релігія як соціальний інститут, соціальна діяльність

релігійних організацій

Релігія є складовим елементом суспільного життя, в тому числі духовної культури суспільства. В релігії як форми духовного освоєння світу, виробляється певна картина світу, норми, цінності, ідеали та інші компоненти світогляду, що визначають ставлення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори її поведінки. У суспільнознавчої науці розглядаються соціально-психологічний, соціально-політичний, соціологічний підходи до вивчення релігії як соціального інституту. Загальнотеоретичні основи викладені в дослідженнях О.Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, Г. Зиммеля, Б. Маліновського, Т. Парсонса, М. Вебера, Р. Белла, А. Нуруллаева та ін. Ідея співробітництва соціологів і теологів висловлювалася У. Джемсом, К.Мангеймом Дж. М. Йінгером та іншими вченими, її відголоски можна виявити в працях видатних російських дослідників В. Гараджи, М. Мчедлова, І. Яблокова.

Вивчення релігії, яка поєднує в собі риси культурної системи, що належать до фундаментальних аспектів людського буття, і разом з тим функціонує в суспільстві як самостійний соціальний інститут в тісному зв'язку з іншими соціальними інститутами, вимагає більш пильної уваги. Отже, метою даної статті є систематизація знань про релігію як соціальний інститут, а також вивчення соціальної діяльності релігійних організацій.

Соціологи вважають, що виникнення й існування релігії в усіх без винятку суспільствах, пояснюється прагненням людства не тільки знайти відповіді на фундаментальні проблеми власного буття, але і разом з тим сформувати свідомість і почуття віруючих людей таким чином, щоб вони набули впевненості і знайшли моральну опору і втіху в релігійній діяльності. Отже, найбільш істотна риса релігії, релігійних символів і дій, полягає в їх співвіднесеності з кінцевими умовами людського існування - народженням і смертю людської істоти, його життєвими трагедіями, нескінченністю навколишнього світу та ін. Саме цей аспект релігії дає підставу розглядати її в якості центрального компонента культурної системи, бо проблема рішення сенсу «кінцевих умов людського існування» постає перед будь-яким суспільством на будь-який щаблі його розвитку, незалежно від типу суспільного устрою [1, с 74. ].

З соціологічної точки зору ціннісно-нормативний рівень релігії являє собою складну сукупність вірувань, символів, цінностей, моральних заповідей, які містяться у священних текстах і писаннях. Релігійні вірування і знання можуть бути розглянуті як ціннісні системи, які займають особливе місце в духовній культурі суспільства, бо вони визначають сенс і значення граничних станів людського буття, про які говорилося вище. Поряд з цим вони включають у свій зміст моральні цінності й установки, як правило, акумулюють в собі вироблені віками норми та правила людського співжиття. Містять вони й гуманістичну орієнтацію, що закликає до соціальної справедливості, любові до ближнього, взаємної терпимості, поваги і взаємодопомоги.

Участь релігійних організацій у наданні різнобічної соціальної допомоги має давні історичні традиції. Діяльність конфесійних інститутів надзвичайно багатогранна як за сферами (милосердя, благодійність, миротворчість тощо), так і за формами, методами діяльності. Поряд з матеріальною допомогою нужденним, вона спрямована на морально-психологічну підтримку стражденних, заспокоєння зневірених, пом'якшення соціальної напруженості, залагодження етнічних і національних конфліктів, нейтралізацію суспільних негараздів, що осягають в першу чергу найбільш слабкі і знедолені верстви населення.

Історичні традиції участі в соціальній діяльності є у релігійних конфесій, традиційно існуючих в Україні. В сучасному соціальному служінні різних релігійних установ важливо виділити найбільш ефективні форми і напрями: православні суспільства значно активізували роботу в галузі охорони здоров'я, надання допомоги наркоманам, алкоголікам, ув'язненим. Протестантськими організаціями накопичений досвід роботи з дітьми з неблагополучних сімей, дитячих будинків та інтернатів. Всі конфесії приділяють велику увагу організації допомоги інвалідам, пенсіонерам, безробітним; нині в центрі уваги християнських та ісламських організацій знаходиться налагодження сприяння жертвам міжетнічних конфліктів - біженцям і переміщеним особам, використання різних засобів для врегулювання міжнаціональних протиріч [2, с.4].

У той же час слід зазначити, що сповідувані релігійними організаціями віровчення впливають на здійснювані ними програми соціального служіння, а благодійна діяльність часом використовується (особливо деякими зарубіжними місіонерськими організаціями) для поширення своїх поглядів, в тому числі серед послідовників інших релігій і невіруючих.

Література

1. Яблоков И. Н. Социология религии / И. Н.Яблоков. ‒ М. : Прогресс, 1988. ‒ 256 с.

2.Холостова Е. И. Теория социальной работи / Е. И. Холостова. ‒ [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа : http://www.univer5/.ru.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73974. НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ТА СПРОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (КІНЕЦЬ XVIII - ПЕРША ПОЛОВИНА XIX ст.) 224.5 KB
  Освічений абсолютизм майже повністю знищив рештки чеської державності. Вважаючись осібним королівством, що мало власного монарха, увінчаного короною Св. Вацлава, Чехія фактично опинилася в становищі однієї з багатьох провінцій Габсбурзької монархії. Нею керували центральні австрійські інституції та місцеві чиновники, яких призначав уряд.
73976. ВЕЛИКОМОРАВСЬКА ДЕРЖАВА 1.87 MB
  У процесі переселення племен родоплемінні звязки порушувались, і на нових місцях виникали територіальні обєднання, а не родові общини.
73977. НФЧС та визначення шляхів розвитку ЧСР (1945-1948) 224 KB
  При цьому КПЧ мала такий сильний додатковий аргумент як активна підтримка її з боку СРСР який багато зробив для відновлення ЧСР в довоєнних кордонах. Це викликало в керівництві КПЧ побоювання саботажу з його боку та спричиняло дії з реорганізації Міністерства внутрішніх справ держбезпеки та інших. Проте ступінь впливу КПЧ в армії не був однозначним.
73978. Югославія в роки Другої світової війни 117 KB
  У Югославії пожвавилася діяльність різних націоналістичних угруповань: сербського Збору хорватських усташів македонського ВМРО німецького культурбунду та ін. ускладнила становище Югославії що спонукало врештірешт уряд Д. Гітлер віддав командуванню німецької армії наказ підготувати й завдати удару по Югославії. в Белграді був підписаний акт про капітуляцію Югославії.
73979. МУРАВЬЁВА Т.В. МИФЫ СЛАВЯН И НАРОДОВ СЕВЕРА 471.5 KB
  Король желая еще хоть раз увидеть незабвенную супругу послал за паном Твардовским и повелел ему силою своего волшебства вызвать тень покойной королевы. Король простер к ней руки и рванулся из магического крута. Однако чешские короли правившие в IX XIV веках называли себя Пржемысловичами и возводили свой род к легендарному Пржемыслу В XI веке король Вратислав П в зале своего дворца в Вышеграде выставил для всеобщего обозрения лапти Пржемысла. Король Ячменек Правил некогда в Чехии король Святопулк человек жестокий и нечестивый.
73981. Режим «народної демократії» в Польщі (1945-1948) 258.5 KB
  Зі створенням ПОРП у країні фактично розпочався процес формування тоталітарного політичного режиму. Узявши за взірець сталінську модель соціалізму керівництво ПОРП намагалося силовими методами в надзвичайно стислі строки здійснити перебудову польського суспільства.
73982. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ДИНАСТІЇ ЯГЕЛЛОНІВ (КІНЕЦЬ ХIV-ХVІ ст.) 519 KB
  Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією Формування становопредставницької монархії Соціальноекономічний розвиток Польщі Польськолитовські відносини. Польська культура ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ XIV В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХV СТ. З метою зміцнення позицій нової королівської династії у Великій Польщі Ельжбета здійснила ряд нововведень: заснувала спеціальні суди які розглядали справи щодо повернення шляхті конфіскованих у неї маєтків; надала привілеї деяким...