91065

Особливості соціально-психологічної адаптації студентів в системі вищої освіти

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

На етапі адаптації першокурсники пристосовуються до умов і змісту навчальнопрофесійного процесу засвоюють нову соціальну роль налагоджують стосунки один з одним і викладачами. У процесі навчальнопрофесійної діяльності в ВНЗ виникає суперечність між досвідом навчальної роботи в школі і новими вимогами до навчання у ВНЗ. Глибина цієї суперечності носить індивідуальний характер і залежить як від внутрішньо особистих чинників: мотивації вибору професії установки на навчання рівня особистісної активності так і від об’єктивних чинників що...

Украинкский

2015-07-10

54.04 KB

1 чел.

Особливості соціально-психологічної адаптації студентів в системі вищої освіти

На сьогоднішній день особливу увагу спеціалістів різного профілю цікавить проблематика, яка пов’язана з адаптаційними ресурсами людини як суб’єкта діяльності, спілкування і пізнання. Особливу увагу викликає проблема професійної адаптації в системі вищої освіти.

На етапі адаптації першокурсники пристосовуються до умов і змісту навчально-професійного процесу, засвоюють нову соціальну роль, налагоджують стосунки один з одним і викладачами. У процесі навчально-професійної діяльності в ВНЗ виникає суперечність між досвідом навчальної роботи в школі і новими вимогами до навчання у ВНЗ. Глибина цієї суперечності носить індивідуальний характер і залежить як від внутрішньо особистих чинників: мотивації вибору професії, установки на навчання, рівня особистісної активності, так і від об’єктивних чинників, що визначають характер навчально-професійної діяльності, наприклад, “дух вузу”, “спрямованість групи”, особливості форм і методів навчання, навчально-ознайомчої практики, тощо.

Можливою формою прояву цієї суперечності є невідповідність уявлень особистості про себе як суб’єкта навчання, ідеалу, створеному на основі нормативних вимог, і логіки побудови навчального процесу в конкретному навчальному закладі, що сприяє виникненню кризи професійного вибору. Адаптація першокурсника є складним феноменом, вона виступає у двох формах: як процес (це ті зміни, що відбуваються з першокурсником в нових навчально-професійних умовах); як результат цих змін. Розглянемо особливості навчально-професійної адаптації студента з даних позицій.

Період адаптації характеризується різким зростанням напруженості. Потрапивши в умови, які принципово відрізняються від звичних, студент гостро реагує на зміни на фізіологічному та психічному рівнях. У період адаптації різко збільшуються енергетичні затрати організму, стають очевидними збої у функціонуванні окремих органів, що негативно впливає на психічний стан людини. Тому перший підперіод етапу професійної адаптації є дезадаптаційним. Дезадаптація – це відсутність пристосування, процес дисгармонійного розвитку особистості, в якому виникає протиріччя між вимогами нової ситуації та можливостями студента-психолога, що є джерелом психічного напруження, внутрішнього дискомфорту, нестабільності перебігу психічних процесів і психічних станів. Ці негативні фізіологічні та психічні явища проявляються і на навчально-професійному рівні: дуже частим є зниження мотивації до навчання; виникнення професійних страхів, невпевненості у власних можливостях; поява гострого небажання вчитися. Цей стан називається дезадаптованістю, і в більшій чи меншій мірі він характерний для кожного студента-першокурсника, який потрапляє в нові особистісні і навчально-професійні умови життя.

Другим підперіодом етапу навчально-професійної адаптації є фаза неадаптованості – усвідомленої невідповідності між вимогами навчання та можливостями студента, що породжує амбівалентні почуття й оцінки. На цій фазі негативні ознаки непристосованості на всіх рівнях (від психофізіологічного до власне навчально-професійного) потрохи зникають. Неадаптивність виступає як особливий мотив, що спрямовує розвиток особистості і який виявляється у надситуативній активності – специфічній привабливості дій із заздалегідь невизначеним рішенням.

Третім підперіодом етапу навчально-професійної адаптації особистості є досягнення власне навчально-професійної адаптованості студента – відносної гармонійності між можливостями особистості, її намірами та вимогами навчально-професійної діяльності, середовища, що супроводжується позитивним становленням студента до навколишнього (навчально-професійного) середовища та самого себе (Я-професійного). Відтак, критерієм професійної адаптованості студента є його суб’єктивне ставлення до навчально-професійної діяльності, що складається із:

1) задоволення власною навчально-професійною діяльністю: задоволення самим процесом професійного навчання, що спричиняється відповідністю індивідуально-психологічних та професійних особливостей студента-психолога тим вимогам, які висуває майбутня професія; задоволення результатами своєї навчально-професійної діяльності; задоволення психологічним мікрокліматом студентської групи;

2) усвідомлення суспільного престижу професії;

3) відносне задоволення рівнем навчання; 4) намір продовжувати навчатися за даною професією.

Навчально-професійна адаптація студента є двобічним процесом. З одного боку, процес і результат адаптації впливає на подальше формування його як фахівця, а з іншого – характер адаптаційного процесу значною мірою регулюється і направляється особистістю, залежно від особистісних особливостей, властивостей і професійних якостей студента. З одного боку, від успішності навчання залежить самопочуття студента-психолога, його впевненість у власних силах, рівень задоволеності навчанням, його статус серед викладачів і інших студентів, а виходить – і мотивація навчально-професійної діяльності. З іншого боку, від того, як відбувається процес адаптації і яким є його результат – характер і рівень адаптованості – залежить психофізіологічне, психологічне здоров’я майбутнього спеціаліста, що визначає можливість ефективного навчання, рівень готовності до професійної діяльності, а відповідно і успішність професійної діяльності.

Взагалі, процес адаптації студента не відбувається однаково у всіх першокурсників. Саме тому існують різні адаптаційні стратегії поведінки особистості в навчально-професійній сфері, що виявляються в різних формах, й можна стверджувати про наявність різних типів професійної адаптації майбутнього психолога, яка може бути: 1) за ступенем активності/пасивності особистості в процесі адаптації – реактивна, активна і комбінована; 2) за ступенем усвідомленості процесу професійної адаптації – усвідомлена і неусвідомлена; 3) за характером спрямованості змін в період процесу професійної адаптації – зовнішня, внутрішня і комплементарна.

Отже, за ступенем активності в процесі навчально-професійної адаптації поведінка студента може бути розглянута як: активна, реактивна, комбінована. За характером спрямованості адаптаційної активності навчально-професійна адаптація майбутнього психолога може бути диференційована на: зовнішню, внутрішню, комплементарну.

За ступенем усвідомленості студентом сутності процесу власної навчально-професійної адаптації, її особливостей, етапів, механізмів, факторів можна виділити: усвідомлену та неусвідомлену адаптацію.

Проходження першого етапу і конструктивний вихід з кризи професійного вибору є важливим в процесі професійного розвитку спеціаліста, оскільки саме цей етап визначає важливість правильної орієнтації та професіоналізації для розвитку навчально-пізнавальної діяльності. Рання професіоналізація є стимулом розвитку пізнавальної мотивації, сприяє формуванню професійного інтересу, служить основою становлення професійно підготовленої особистості. Професійний інтерес має велику спонукальну силу. Він змушує студента активно прагнути до оволодіння знаннями, до пошуків способів і засобів самостійного здобування знань.

Психологічним критерієм успішного проходження цієї стадії є адаптованість до навчально-професійного середовища. За мотиваційним критерієм готовність студента до майбутньої професійної діяльності проявляється в прагненні до самоосвіти, орієнтації на здобуття засобів придбання знань, пізнавальній відкритості і активності, готовності до отримання нових знань, спостерігається внутрішня мотивація до навчання, прагнення до співпраці з іншими. Показником конструктивного виходу з кризи на змістовно-операційному рівні є емоційна стійкість, низький рівень особистісної тривожності. Показниками готовності майбутнього психолога на етапі адаптації за рефлексивним критерієм є особистісне самовизначення, самоорганізація, усвідомлення своїх потреб і почуттів, вироблення нового стилю життєдіяльності.

Деструктивним виходом з кризи є дезадаптація. Згідно мотиваційного критерію, це проявляється в пізнавальній і соціальній закритості, неготовності приймати нові знання. Відповідно до особистісного компоненту готовності простежується емоційна нестабільність, високий рівень особистісної тривожності. На рефлексивному рівні спостерігається невизначеність, неорганізованість, відсутність нового стилю життєдіяльності, низький ступінь усвідомлення своїх потреб і почуттів.

Розуміючи особливості соціально-психологічної адаптації студентів стає можливим створення умов для запобігання та подолання неадаптованості студентів на етапі навчання у ВНЗ.

Література


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78308. СИСТЕМА ДОПУСКОВ И ПОСАДОК ДЛЯ ЭЛЕМЕНТОВ ДЕТАЛЕЙ С ГЛАДКОЙ ПОВЕРХНОСТЬЮ 953 KB
  Верхнее предельное отклонение отверстия и вала обозначим ES и es. Нижнее предельное отклонение отверстия и вала обозначим EI и ei. Номинальные размеры отверстия и вала будем принимать равными и обозначать соответственно Dн и dн. Допуск размера обозначается ТD для отверстия и Td для вала.
78309. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ФОРМЫ И РАСПОЛОЖЕНИЯ ПОВЕРХНОСТЕЙ ДЕТАЛЕЙ 964 KB
  Отклонение формы поверхностей Отклонением формы называется отклонение реальной поверхности или реального профиля от формы идеальной поверхности или идеального профиля. Допуск формы это величина в пределах которой может изменяться отклонение формы. Будем использовать следующие обозначения: Δ отклонение формы; Т допуск формы; L длина участка на котором определяется отклонение...
78310. НОРМИРОВАНИЕ ТРЕБОВАНИЙ К НЕРОВНОСТЯМ НА ПОВЕРХНОСТИ ЭЛЕМЕНТОВ ДЕТАЛЕЙ (ШЕРОХОВАТОСТЬ ПОВЕРХНОСТИ) 808.5 KB
  Базовая линия это линия заданной геометрической формы определенным образом проведенная относительно профиля и служащая для оценки геометрических параметров поверхностных неровностей. Короче говоря базовая линия при получении профиля поверхности элемента детали проводится в виде линии эквидистантной геометрической форме поверхности. Средняя линия профиля m это базовая линия имеющая форму номинального профиля и проведенная так что в пределах базовой длины среднее квадратичное отклонение профиля от этой линии минимально...
78311. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ДЕТАЛЕЙ, СОПРЯГАЕМЫХ С ПОДШИПНИКАМИ КАЧЕНИЯ 406 KB
  В подшипниках качения между поверхностью вращающейся детали и поверхностью опор располагаются шарики или ролики. Внутренний диаметр внутреннего кольца В ширина высота колец подшипника при одинаковой ширине наружного и внутреннего колец. Общий вид подшипника качения роликовый Класс точности подшипника характеризуется целым комплексом точностных требований относящихся к отклонениям размеров формы и расположения...
78312. ОБЕСПЕЧЕНИЕ ТОЧНОСТИ РАЗМЕРНЫХ ЦЕПЕЙ 312 KB
  Размерные цепи при образовании посадок: а для посадки с зазором; для посадки с натягом Если рассмотреть связи между размерами звеньев составляющих размерную цепь и замыкающим звеном можно увидеть особенность этих звеньев по которой все составляющие звенья цепи разделяются на увеличивающие и уменьшающие рис. необходимо решать вопрос о нормировании точности составляющих звеньев и точности замыкающего звена чтобы устройство образующее размерную цепь в виде отдельной детали или сборочной единицы выполняло свое служебное...
78313. Машины для соединения деталей и обработки узлов одежды физико-химическим и электро-физическим способами 19.28 KB
  Существует несколько видов сварки деталей из термопластичных одежных материалов. Разновидностью термоконтактного способа сварки является термоимпульсная сварка которая применяется для ПВХ и полиэтиленовых пленок. Оборудование при термоимпульсном способе сварки применяется в основном в виде прессов например УЗП2500 ДиЭлектро. Установки для ВЧ сварки включают в себя электроды механизм давления генератор ВЧ приборы контроля режима сварки и автоматического управления процессом.
78314. Дополнительные механизмы и устройства швейных машин 22.44 KB
  Приспособления для направления полуфабриката к иглам швейных машин в зависимости от типа шва выполняемого с их применением по классификации ЦНИИШП разбиты на 6 групп. В первую группу объединены приспособления для выполнения соединительных и отделочных швов без подгибания материалов. Во вторую третью и четвертую группы входят приспособления для выполнения таких швов где требуется подгибать один или несколько слоев материала. При этом во вторую группу входят приспособления где подгибание не связано с соединением деталей например...
78315. Классификация машин-полуавтоматов 24.31 KB
  Для пришивания пуговиц применяют полуавтомат с челночным и однониточным цепным переплетением ниток. Пришивание пуговиц с челночным переплетением ниток выполняют на машине 727 827 классов кроме того пришивание металлических крючков и петель на полуавтомате 53 класса и изготовление закрепок на машине 220М и 820 классов. Пришивание пуговиц однониточным цепным стежком выполняют на полуавтоматах...
78316. ПОЗНАВАТЕЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ 175.5 KB
  Внимание сопровождает процессы восприятия памяти мышления и т. У дочеловеческих организмов есть только два вида памяти: генетическая и механическая. Человеку также присущи эти два вида памяти. Сохранить можно только то что запомнил а воспроизвести то что сохранил в памяти.