91065

Особливості соціально-психологічної адаптації студентів в системі вищої освіти

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

На етапі адаптації першокурсники пристосовуються до умов і змісту навчальнопрофесійного процесу засвоюють нову соціальну роль налагоджують стосунки один з одним і викладачами. У процесі навчальнопрофесійної діяльності в ВНЗ виникає суперечність між досвідом навчальної роботи в школі і новими вимогами до навчання у ВНЗ. Глибина цієї суперечності носить індивідуальний характер і залежить як від внутрішньо особистих чинників: мотивації вибору професії установки на навчання рівня особистісної активності так і від обєктивних чинників що...

Украинкский

2015-07-10

54.04 KB

1 чел.

Особливості соціально-психологічної адаптації студентів в системі вищої освіти

На сьогоднішній день особливу увагу спеціалістів різного профілю цікавить проблематика, яка пов’язана з адаптаційними ресурсами людини як суб’єкта діяльності, спілкування і пізнання. Особливу увагу викликає проблема професійної адаптації в системі вищої освіти.

На етапі адаптації першокурсники пристосовуються до умов і змісту навчально-професійного процесу, засвоюють нову соціальну роль, налагоджують стосунки один з одним і викладачами. У процесі навчально-професійної діяльності в ВНЗ виникає суперечність між досвідом навчальної роботи в школі і новими вимогами до навчання у ВНЗ. Глибина цієї суперечності носить індивідуальний характер і залежить як від внутрішньо особистих чинників: мотивації вибору професії, установки на навчання, рівня особистісної активності, так і від об’єктивних чинників, що визначають характер навчально-професійної діяльності, наприклад, “дух вузу”, “спрямованість групи”, особливості форм і методів навчання, навчально-ознайомчої практики, тощо.

Можливою формою прояву цієї суперечності є невідповідність уявлень особистості про себе як суб’єкта навчання, ідеалу, створеному на основі нормативних вимог, і логіки побудови навчального процесу в конкретному навчальному закладі, що сприяє виникненню кризи професійного вибору. Адаптація першокурсника є складним феноменом, вона виступає у двох формах: як процес (це ті зміни, що відбуваються з першокурсником в нових навчально-професійних умовах); як результат цих змін. Розглянемо особливості навчально-професійної адаптації студента з даних позицій.

Період адаптації характеризується різким зростанням напруженості. Потрапивши в умови, які принципово відрізняються від звичних, студент гостро реагує на зміни на фізіологічному та психічному рівнях. У період адаптації різко збільшуються енергетичні затрати організму, стають очевидними збої у функціонуванні окремих органів, що негативно впливає на психічний стан людини. Тому перший підперіод етапу професійної адаптації є дезадаптаційним. Дезадаптація – це відсутність пристосування, процес дисгармонійного розвитку особистості, в якому виникає протиріччя між вимогами нової ситуації та можливостями студента-психолога, що є джерелом психічного напруження, внутрішнього дискомфорту, нестабільності перебігу психічних процесів і психічних станів. Ці негативні фізіологічні та психічні явища проявляються і на навчально-професійному рівні: дуже частим є зниження мотивації до навчання; виникнення професійних страхів, невпевненості у власних можливостях; поява гострого небажання вчитися. Цей стан називається дезадаптованістю, і в більшій чи меншій мірі він характерний для кожного студента-першокурсника, який потрапляє в нові особистісні і навчально-професійні умови життя.

Другим підперіодом етапу навчально-професійної адаптації є фаза неадаптованості – усвідомленої невідповідності між вимогами навчання та можливостями студента, що породжує амбівалентні почуття й оцінки. На цій фазі негативні ознаки непристосованості на всіх рівнях (від психофізіологічного до власне навчально-професійного) потрохи зникають. Неадаптивність виступає як особливий мотив, що спрямовує розвиток особистості і який виявляється у надситуативній активності – специфічній привабливості дій із заздалегідь невизначеним рішенням.

Третім підперіодом етапу навчально-професійної адаптації особистості є досягнення власне навчально-професійної адаптованості студента – відносної гармонійності між можливостями особистості, її намірами та вимогами навчально-професійної діяльності, середовища, що супроводжується позитивним становленням студента до навколишнього (навчально-професійного) середовища та самого себе (Я-професійного). Відтак, критерієм професійної адаптованості студента є його суб’єктивне ставлення до навчально-професійної діяльності, що складається із:

1) задоволення власною навчально-професійною діяльністю: задоволення самим процесом професійного навчання, що спричиняється відповідністю індивідуально-психологічних та професійних особливостей студента-психолога тим вимогам, які висуває майбутня професія; задоволення результатами своєї навчально-професійної діяльності; задоволення психологічним мікрокліматом студентської групи;

2) усвідомлення суспільного престижу професії;

3) відносне задоволення рівнем навчання; 4) намір продовжувати навчатися за даною професією.

Навчально-професійна адаптація студента є двобічним процесом. З одного боку, процес і результат адаптації впливає на подальше формування його як фахівця, а з іншого – характер адаптаційного процесу значною мірою регулюється і направляється особистістю, залежно від особистісних особливостей, властивостей і професійних якостей студента. З одного боку, від успішності навчання залежить самопочуття студента-психолога, його впевненість у власних силах, рівень задоволеності навчанням, його статус серед викладачів і інших студентів, а виходить – і мотивація навчально-професійної діяльності. З іншого боку, від того, як відбувається процес адаптації і яким є його результат – характер і рівень адаптованості – залежить психофізіологічне, психологічне здоров’я майбутнього спеціаліста, що визначає можливість ефективного навчання, рівень готовності до професійної діяльності, а відповідно і успішність професійної діяльності.

Взагалі, процес адаптації студента не відбувається однаково у всіх першокурсників. Саме тому існують різні адаптаційні стратегії поведінки особистості в навчально-професійній сфері, що виявляються в різних формах, й можна стверджувати про наявність різних типів професійної адаптації майбутнього психолога, яка може бути: 1) за ступенем активності/пасивності особистості в процесі адаптації – реактивна, активна і комбінована; 2) за ступенем усвідомленості процесу професійної адаптації – усвідомлена і неусвідомлена; 3) за характером спрямованості змін в період процесу професійної адаптації – зовнішня, внутрішня і комплементарна.

Отже, за ступенем активності в процесі навчально-професійної адаптації поведінка студента може бути розглянута як: активна, реактивна, комбінована. За характером спрямованості адаптаційної активності навчально-професійна адаптація майбутнього психолога може бути диференційована на: зовнішню, внутрішню, комплементарну.

За ступенем усвідомленості студентом сутності процесу власної навчально-професійної адаптації, її особливостей, етапів, механізмів, факторів можна виділити: усвідомлену та неусвідомлену адаптацію.

Проходження першого етапу і конструктивний вихід з кризи професійного вибору є важливим в процесі професійного розвитку спеціаліста, оскільки саме цей етап визначає важливість правильної орієнтації та професіоналізації для розвитку навчально-пізнавальної діяльності. Рання професіоналізація є стимулом розвитку пізнавальної мотивації, сприяє формуванню професійного інтересу, служить основою становлення професійно підготовленої особистості. Професійний інтерес має велику спонукальну силу. Він змушує студента активно прагнути до оволодіння знаннями, до пошуків способів і засобів самостійного здобування знань.

Психологічним критерієм успішного проходження цієї стадії є адаптованість до навчально-професійного середовища. За мотиваційним критерієм готовність студента до майбутньої професійної діяльності проявляється в прагненні до самоосвіти, орієнтації на здобуття засобів придбання знань, пізнавальній відкритості і активності, готовності до отримання нових знань, спостерігається внутрішня мотивація до навчання, прагнення до співпраці з іншими. Показником конструктивного виходу з кризи на змістовно-операційному рівні є емоційна стійкість, низький рівень особистісної тривожності. Показниками готовності майбутнього психолога на етапі адаптації за рефлексивним критерієм є особистісне самовизначення, самоорганізація, усвідомлення своїх потреб і почуттів, вироблення нового стилю життєдіяльності.

Деструктивним виходом з кризи є дезадаптація. Згідно мотиваційного критерію, це проявляється в пізнавальній і соціальній закритості, неготовності приймати нові знання. Відповідно до особистісного компоненту готовності простежується емоційна нестабільність, високий рівень особистісної тривожності. На рефлексивному рівні спостерігається невизначеність, неорганізованість, відсутність нового стилю життєдіяльності, низький ступінь усвідомлення своїх потреб і почуттів.

Розуміючи особливості соціально-психологічної адаптації студентів стає можливим створення умов для запобігання та подолання неадаптованості студентів на етапі навчання у ВНЗ.

Література


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9526. Ритуализация поведения 23.5 KB
  Ритуализация поведения Ритуализация представляет собой эволюционный процесс, в результате которого какая-либо форма поведения изменяется таким образом, что либо становится сигналом, используемым для общения, либо усиливает свою эффективность в качес...
9527. Принцип Оккама. Канон Ллойда - Моргана. Основы синтетической теории эволюции 26 KB
  Принцип Оккама. Канон Ллойда - Моргана. Основы синтетической теории эволюции. Бритва (лезвие) Оккама - методологический принцип, получивший название по имени английского монаха-францисканца, философа-номиналиста Уильяма Оккама. В упрощенном виде о...
9528. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях 46.5 KB
  Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Бронзовий вік в Україні був завершальною стадією первіснообщинного ладу. В ньому поступово визріли передумови для виникнення станово-класових відносин, які утвердилися в часи патріар...
9529. Информатика и информация. Дискретная и аналоговая информация. 370 KB
  Лекция № 1: Информатика и информация. Понятие информация Понятие информация является базовым в курсе информатики. В переводе с латинского оно означает сведение, разъяснение, ознакомление. Информатика - это комплексная, техническая наука, кото...
9530. Технические средства обработки информации Основные характеристики модулей ПК 330.5 KB
  Лекция № 2: Технические средства обработки информации Основные характеристики модулей ПК Персональные компьютеры обычно состоят из следующих основных модулей: системный блок Блок питания Материнская плата Процессор Памя...
9531. Устройства вывода информации 632.5 KB
  Устройства вывода информации. 1. Видеосистема. Видеосистема предназначена для отображения обрабатываемой информации на экран. Она состоит из монитора и специального устройства, называемого видеоадаптером или видеокартой. 1.1 Мониторы на основе ЭЛТ...
9532. ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ 219.5 KB
  Тема № 4: Программное обеспечение Назначение и классификация Программное обеспечение (ПО, software) представляет собой набор специальных программ, позволяющих организовать обработку информации с использованием ПК. Поскольку без ПО функционирование...
9533. Информационные технологии. Искусственный интеллект 548.5 KB
  Информационные технологии Искусственный интеллект Понятие искусственного интеллекта и классификация его основных направлений Искусственный интеллект (ИИ) - это научная дисциплина, возникшая в 50-х гг 20-го века на стыке кибернетики, лингвисти...
9534. Алгоритмизация и программирование 154.5 KB
  Алгоритмизация и программирование Понятие алгоритма Понятие алгоритма такое же основополагающее для информатики, как и понятие информации. Именно поэтому важно в нем разобраться. Название алгоритм произошло от латинской формы имени величайшего сре...