91067

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Сучасному суспільству необхідні успішні особистості які вміють і можуть самостійно заявити про себе здатні до конкуренції та лідерства на ринку праці. Успішність соціальної адаптації залежить в першу чергу від компетентності педагога який зможе підготувати ініціативних мобільних комунікабельних фахівців здатних вирішувати складні життєві питання та боротися з реаліями сьогодення...

Украинкский

2015-07-10

50.34 KB

0 чел.

Березовська Л.І.,

канд. пед. наук, доцент,

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

ім. Василя Стефаника»,

Україна

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Сучасному суспільству необхідні успішні особистості, які вміють і можуть самостійно заявити про себе, здатні до конкуренції та лідерства на ринку праці. Успішність соціальної адаптації залежить, в першу чергу від компетентності педагога, який зможе підготувати ініціативних, мобільних, комунікабельних фахівців, здатних вирішувати складні життєві питання та боротися з реаліями сьогодення.

У багатьох європейських країнах уже переглянуто навчальні програми та внесено до них зміни, спрямовані на досягнення необхідних компетенцій. Науковці працюють над тим, щоб визначити обмежений набір компетенцій, що є найбільш важливими, ключовими, і можуть сприяти досягненню успіхів у житті.

У сучасній психолого-педагогічній літературі представлено чимало досліджень з теорії і методики вирішення проблеми підвищення професійної компетентності фахівців: розроблено теоретико-методичні основи формування професійної компетентності вітчизняними та російськими вченими (Л.Мітіна, В.Сластьонін, Л.Карпова, Т.Ковальова, А.Макарова, Є.Огарєв, Г.Онкович, О.Полуніна, Н.Лобанова, М.Чошанов та ін.), а також європейськими педагогами (Г.Халаш, Дж.Куллахан, В.Долл, Ж.Перре, Ж.Деллор); розроблено низку концепцій, в яких подано характеристику професійної діяльності (Б.Ананьєв, Л.Виготський, З.Калмикова, Н.Менчинська, С.Рубінштейн); на розвиток соціальної компетентності як необхідної складової професійної діяльності майбутнього фахівця соціальної сфери вказували Н. Альохіна, Л. Кайдалова, В. Куніцина та ін.

Розвиток соціальної компетентності – важливий і необхідний етап соціалізації особистості.

Так, дослідники Н. Альохіна, Л.Кайдалова до соціальних компетентностей майбутніх фахівців соціальної сфери відносять: уміння жити та діяти в певному соціумі, враховувати власну свободу і безпеку; навички соціально-культурної поведінки, взаєморозуміння; здатність до співпраці; відповідальність за свою діяльність тощо [4].

Дослідниця В Куніцина під соціальною компетентністю розуміє: «… систему знань про соціальну діяльність і про себе, систему складних соціальних умінь і навичок взаємодії, сценаріїв поведінки в типових соціальних ситуаціях, що дозволяють швидко й адекватно адаптуватися, приймати рішення, діяти за принципом «тут, зараз і найкращим способом»« [5].

Таким чином, поняття «компетентність» - це сукупність знань і досвіду в певній галузі знань, в даному випадку – в системі становлення фахівця соціальної сфери, як такого, що вміє вислухати, дати пораду, підтримати у важкі хвилини життя.

В освітніх програмах професійної підготовки майбутніх соціальних працівників значна увага приділяється формуванню аналітичної, корекційної та оціночної компетентності.

На основі проведеного аналізу теоретико-методологічних досліджень, ми сформували свою дефініцію поняття соціальна компетентність, яке трактуємо за такими ознаками:

  1.  творча активність та достатньо розвинутий рівень комунікативного мовлення, що дозволить майбутньому фахівцю успішно заявити про себе, легко подолати мовленнєвий бар’єр у спілкуванні, захопити силою слова, показати нестандартність та оригінальність ходу дій щодо вирішення проблем клієнта;
  2.  наявність концептуально-педагогічного мислення, яке відрізняється від раціонально-прагматичного тим, що спрямоване на глибоке розуміння суті проблеми та науково-раціонального підходу щодо вирішення даної проблематики;
  3.  володіння основними теоретичними знаннями з гуманітарних та соціально-економічних наук, зокрема, педагогіки, психології, соціології, менеджменту та ін. Оскільки соціальний педагог – це людина, котра не лише допомагає неблагополучним дітям та родинам, а й деякою мірою є суспільним діячем, що бере активну участь у реформуванні соціальної політики і законів країни;
  4.  розвиток організаторських здібностей, що полягають у вмінні спланувати свій час, бути дисциплінованими, вміти сконцентрувати свої зусилля на найбільш важливих аспектах роботи;
  5.  постійне самовдосконалення та самореалізація, розвиток моральних і професійних якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

На основі вище сказаного, вважаємо, що соціальні компетентності слід розглядати як складову професійної компетентності у майбутніх фахівців соціальної сфери. Оскільки соціальний працівник – це теоретик і практик одночасно, який окрім теоретичних знань повинен володіти методами та технологіями роботи з різним категоріями осіб, здійснювати профілактичну, просвітницьку та корекційну роботу.

 

Література

  1.  Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
  2.  Варій М.Й. Психологія особистості: [навч. носібник для студ. психол. і педагог. Cпеціальностей] / М.Й. Варій. – Львів : Край, 2005.
  3.  Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота : Термінол. –понятійн. слов. / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. – К. : МАУП, 2005. – 560с. – С.368.

4. Кайдалова Л.Г. Психологічна та соціальна компетентність майбутніх фахівців / Л.Г. Кайданова, Н.В. Альохіна // Педагогогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. ‒ № 4. ‒ [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/.

5. Куницына В.Н. Межличностное общение / В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М. Погольша. – СПб. : Питер, 2001. – 544 с.

6. Соціальна робота : підручник / [В.А.Поліщук, О.П. Бартош-Пічкар, Н.М. Горішна, Г.В. Лещук, О.Ю. Пришляк] / за ред.. Н.Г. Ничкало. Тернопіль : ВАТ «ТВПК «Збруч», 2010. – 330 с.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34765. Теория познания, ее предмет и основные принципы. Критика агностицизма 37.5 KB
  Критика агностицизма Теория познания есть общая теория уясняющая саму природу познавательной деятельности человека в какой бы области науки искусства или житейской практики она ни осуществлялась. Агностицизм от греческого ágnōstos недоступный познанию философское учение согласно которому не может быть окончательно решен вопрос об истинности познания получена объективная характеристика окружающей человека действительности. Позиция Агностицизм разделялась в истории философии представителями идеализма в особенности субъективного а в...
34766. Знание как гносеологический таксон. Условие адекватности, обоснованности, убежденности. Мнение. Вера знание 24 KB
  Условие адекватности обоснованности убежденности. Стандартная трактовка того что ктото знает чтото включает в себя следующие три условия: условие истинности адекватности условие убежденности условие обоснованности. Условие убежденности веры приемлемости если S знает Р то S убежден верит в Р Когда я говорю например что знаю что в России есть президент то я верю что он действительно существует. Условие обоснованности S знает Р когда может обосновать свое убеждение в Р Это условие позволяет отграничить знание от...
34767. Научное познание и его специфические признаки. Методы научного познания 46 KB
  Методы научного познания. Так в зависимости от роли и места в процессе научного познания можно выделить методы формальные и содержательные эмпирические и теоретические методы исследования и изложения и т. Выделяют также качественные и количественные методы методы непосредственного и опосредованного познания оригинальные и производные и т. В этом плане все методы научного познания по степени общности и сфере действия могут быть разделены на пять основных групп: Философские методы среди которых наиболее древними являются диалектический и...
34768. Здоровье как ценность, философия здоровья человека 28.5 KB
  В большинстве стран был принят целый ряд юридических документов государственных масштабов по экологическому контролю за деятельностью промышленных и других предприятий по охране окружающей среды и здоровья человека. сформировался культ здоровья и здорового образа жизни как поощряемого и престижного способа существования. Культ здоровья и здорового образа жизни является жизненно важным делом лишь для очень небольшого количества людей в основном энтузиастов.
34769. Проблема жизни и смерти в духовном опыте человека. Философия о смысле жизни, смерти и бессмертии. Право на смерть 67.5 KB
  Философия о смысле жизни смерти и бессмертии. В чем смысл жизни Постановка проблемы В жизни каждого нормального человека рано или поздно наступит момент когда он задается вопросом о конечности своего индивидуального существования. Наличием такого знания в духовном опыте человека в значительной степени и объясняется острота с которой перед ним встает вопрос о смысле и цели жизни.
34770. Понятие истины. Объективность истины. Принципы: корреспонденции, когеренции и прагматизма. Гносеологическая, логическая и онтологическая формы истины 42.5 KB
  Объективность истины. Гносеологическая логическая и онтологическая формы истины. Абсолютные истины складываются на основе относительных.
34771. Истина как процесс. Диалектика абсолютной и относительной истины 39.5 KB
  Диалектика абсолютной и относительной истины. Конвенциональная концепция истины считает истинное знание или его логические основания результатом конвенции соглашения. Разброс мнений достаточно велик однако наибольшим авторитетом и самым широким распространением пользовалась и пользуется классическая концепция истины берущая свое начало от Аристотеля и сводящаяся к корреспонденции соответствию знания объекту. Классическая концепция истины хорошо согласуется с исходным гносеологическим тезисом диалектикоматериалистической философии о том...
34772. Истина, ложь, заблуждение. Конкретность истины. Ложь «во спасение». Проблема врачебных ошибок 41.5 KB
  Конкретность истины.В философии понятие истины совпадает с комплексом базовых концепций позволяющих различить достоверное и недостоверное знание по степени его принципиальной возможности согласовываться с действительностью по его самостоятельной противоречивости непротиворечивости а также в рамках разведения полезности и бесполезности эффективности и неэффективности. категория истины обладает двойственной характеристикой. уклонение от истины принимаемое нами за истинное суждение; основывается всегда на неверности по существу самих...
34773. Практика как критерий истины. Абсолютность и относительность практики как критерия истины 43 KB
  Абсолютность и относительность практики как критерия истины К сожалению фактически все попытки решить проблему критерия истины не увенчались успехом. следует выделить две особенности практики как критерия истины: 1. Это достигается в процессе материального воплощения мышления в человеческой практики. С его помощью невозможно доказать немедленно непосредственно истинность или ложность тех или иных научных теорий которые выходят за пределы возможностей самой практики обусловленной историческим отрезком времени.