91069

ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

На основі узагальнення наукових поглядів щодо перфекціонізму виділено низку підходів: дисфункціональний що розглядає негативні вияви перфекціонізму Д. Холмогорова генетичний що розкриває витоки перфекціонізму та їхній вплив на досліджуваний феномен С. Хамачек логікогносеологічний у межах якого розглядається сутність та зміст перфекціонізму К.

Украинкский

2015-07-10

49.91 KB

1 чел.

Борисюк А. С.

Буковинський державний

медичний університет,

Україна

ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Постановка проблеми. Перфекціонізм – це складне утворення, що впливає на різні сфери життєдіяльності людини. Розрізняють перфекціонізм нормальний і невротичний, позитивний і негативний, активний і пасивний, функціональний і дисфункціональний, адаптаційний і дезадаптаційний, здоровий і нездоровий тощо. Здоровий перфекціонізм – результат самоактуалізації потенціалу особистості в сфері професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. На основі узагальнення наукових поглядів щодо перфекціонізму виділено низку підходів: дисфункціональний, що розглядає негативні вияви перфекціонізму (Д. Бьорнс, Р. Фрост, С. Блатт), функціональний, в межах якого перфекціонізм розглядається як певний рівень стану психіки (Л. Данилевич, Н. Гаранян, А. Холмогорова), генетичний, що розкриває витоки перфекціонізму та їхній вплив на досліджуваний феномен (С. Блатт, С. Степанов, Д. Хамачек), логіко-гносеологічний, у межах якого розглядається сутність та зміст перфекціонізму (К. Талаш), структурно-психологічний, що досліджує взаємозв’язки між складовими перфекціонізму (А. Холмогорова, П. Х’юїтт, Г. Флетт), соціально-функціональний, в межах якого розглядаються основні функції перфекціонізму (К. Ландрева).

Викладення основного матеріалу. Розглядаючи перфекціонізм як трьохвимірне явище, П. Хьюїтт та Г. Флетт описали три його складові: перфекціонізм, орієнтований на себе; перфекціонізм, орієнтований на інших; соціально обумовлений перфекціонізм.

Високий рівень перфекціонізму, що орієнтований на себе, передбачає наявність надзвичайно високих стандартів, встановлених людиною. Ця складова перфекціонізму пов’язана з цілеспрямованістю, тенденцією ставити перед собою «віддалені», важкодосяжні цілі та зосереджуватися на них. Високий рівень перфекціонізму, орієнтованого на інших, передбачає наявність надзвичайно високих стандартів, встановлених людиною для інших, вимогливість стосовно оточуючих, нетерпимість, небажання пробачати помилки та недосдосконалість. Високий рівень соціально обумовленого перфекціонізму передбачає переконаність особистості в тому, що інші люди мають стосовно неї надзвичайно високі очікування, відповідати яким дуже важко. Проте відповідати цим стандартам необхідно, щоб заслужити схвалення і прийняття, уникнути негативної оцінки [1].

З метою вияву наявності перфекціоністських рис у студентів спеціальності «медична психологія» було проведено емпіричне дослідження. Для дослідження локусу, що тісно пов’язаний з явищем перфекционізму, було використано методику Дж. Роттера.

Аналізуючи результати, отримані за допомогою даної методики, слід відзначити, що крайніх, максимальних значень за жодною із шкал ми не отримали. Тобто, інакше кажучи, серед студентів не було визначено «чистих» типів за параметром «екстернальність – інтернальність», що, на нашу думку, є радше позитивним симптомом і може розглядатись як свідчення загалом гармонійного розвитку особистості.

Перфекціонізм тісно пов’язаний із системою цілепокладання особистості. Оскільки освіта позитивно впливає на особистість за умови усвідомлення її цінності та необхідності, ми вважали за необхідне дослідити навчальну мотивацію студентської молоді. Для дослідження було використано методику А. Реана і В. Якуніна в модифікації Н. Бадмаєвої. Загальна картина щодо порядку розташування мотивів навчальної діяльності за їхньою значущістю виглядає наступним чином: соціальні мотиви займають третю позицію, на останньому місці – мотиви творчої самореалізації.

Складовою професійної ідентифікації як процесу та професійної ідентичності як результату є ставлення до професійної спільноти. Сприйняття професійної спільноти як значущої, прийняття цінностей, очікування позитивних результатів своєї діяльності розширюють компетенцію фахівця, знижують імовірність розвитку симптомів вигорання, сприяють формуванню професійної ідентифікації та ідентичності, а також виявленню позитивних рис перфекціонізму. Ми використали методику дослідження ціннісно-орієнтаційної єдності групи (В. С. Івашкін, В. В. Онуфрієва). У нашій модифікації даної методики ми скоротили кількість якостей до дванадцяти, нові якості не вводили. Респонденти із запропонованого списку обирали чотири найбільш цінні якості для успішної спільної діяльності фахівців. Усі якості, що запропоновані в даній методиці, можна співвіднести відповідно до трьох сфер: емоційної, моральної, діяльнісної.

Отримані результати вказують на те, що найбільша кількість виборів студентів всіх курсів спеціальності «медична психологія» припала на таку характеристику, як «комунікабельність». Це свідчить про характер уявлень щодо майбутнього фаху та змісту професійної діяльності, домінуючим аспектом якої є спілкування. Варто зазначити, що в залежності від курсу велику кількість виборів отримали такі характеристики, як «працьовитість» та «організованість». Закономірно, на нашу думку, що найменш значущою для студентів усіх спеціальностей та усіх курсів виявилась характеристика «чарівність», оскільки вона, як нам здається, описує радше зовнішні, ніж внутрішні, змістові особливості і тому меншою мірою пов’язана як з професійною ідентифікацією, так і з перфекціонізмом.

Висновки. Отже, здоровий перфекціонізм передбачає переслідування досяжних цілей. Об’єктивними показниками сформованості перфекціоністських настанов в професійній діяльності виступає самостійне досягнення результату, його висока кількісно-якісна оцінка при помірних затратах часу і зусиль.

Література

1. Грачева И. И. Уровень перфекционизма и содержание идеалов личности : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 ‒ Общая психология, психология личности, история психологи / И. И. Грачева. – Москва, 2006. – 24 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12470. Розв‘язання систем нелінійних рівнянь. Метод Ньютона 87.49 KB
  Лабораторна робота №4 Чисельні методи Лабораторна робота №4 Розв‘язання систем нелінійних рівнянь. Метод Ньютона. Мета роботи: познайомитися з методами розв‘язання
12471. Інтерполяційні поліноми Лагранжа. Сплайн-інтерполяція 86.49 KB
  Лабораторна робота №5 Інтерполяційні поліноми Лагранжа. Сплайнінтерполяція. Мета роботи: познайомитися з методами інтерполяції складних функцій реалізувати заданий за варіантом метод інтерполяції у середовищі МatLAB. Завдання до виконання роботи: Доповнити сис...
12472. Чисельне інтегрування. Формули Ньютона-Котеса 508.05 KB
  Лабораторна робота №6 Чисельне інтегрування. Формули НьютонаКотеса. Мета роботи: познайомитися з методами чисельного інтегрування реалізувати заданий за варіантом метод інтегрування у середовищі МatLAB. Завдання до виконання роботи: Доповнити систему МatLAB файл
12473. Борьба за Ленинград 49 KB
  Борьба за Ленинград. В планах гитлеровского вермахта Ленинграду отводилось особое место. Ленинградское направление согласно плану Барбаросса являлось одним из трёх главных направлений на котором наряду с Московским и Киевским началось вторжение немецкофашис...
12474. Блокада Ленинграда 519.44 KB
  Реферат Блокада Ленинграда. ВВЕДЕНИЕ Самая страшная осада города в военной истории человечества длилась 871 день Враг снова вокруг Ленинграда Замкнул огневое кольцо. Узнали мы страшное слово блокада И смерти взглянули в лицо [1] Война грянула как г
12475. Блокада Ленинграда (8 сентября 1941 г. – 1 марта 1944 г.) 58.5 KB
  Реферат Блокада Ленинграда ОГЛАВЛЕНИЕ 1. Введение 2. Блокада Ленинграда 8 сентября 1941 г. 1 марта 1944 г. 3. Дорога жизни сентябрь 1941 г. март 1943 г 4. Борьба Ленинграда в кольце блокады 5. Факторы стойкости 6. Прорыв блокады и боевые действия советски
12476. Блокада Ленинграда 872 дня 834.11 KB
  Блокада Ленинграда. Цифры: 332 059 убитых 24 324 небоевых потерь 111 142 пропавших без вести Гражданские потери: 16 747 убито при артобстрелах и бомбардировках 632 253 погибли от голода Блокада Ленинграда длилась с 8
12478. Блокада Ленинграда самое громкоговорящее событие в истории Второй мировой войны 7.67 MB
  Блокада Ленинграда Предисловие Блокада Ленинграда самое громкоговорящее событие в истории Второй мировой войны. В этом страшном и роковом событии погибло около 800 тыс.человек гражданского населения 4 из которых погибло от бомбёжек а остальные 96 от голода. Офици