91148

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Взаємодія суб’єктів соціальної взаємодії набуває характеристики міжособистісної за умов не лише соціальної ієрархії але й за умов формування об’єктивних переживань що спричинюються виникненням емоційних станів в процесі спільної діяльності та спілкування. Інформаційнопредметна взаємодія яка переважно характеризує спілкування в соціальній сфері є основою для формування міжособистісної взаємодії [3]. Особливим аспектом вивчення взаємодії що відображає сучасну...

Украинкский

2015-07-13

50.15 KB

0 чел.

Застело А.О., 

кандидат психологічних наук, доцент,

Класичний приватний університет

м. Запоріжжя, Україна

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Взаємодія суб’єктів соціальної взаємодії набуває характеристики міжособистісної за умов не лише соціальної ієрархії, але й за умов формування об’єктивних переживань, що спричинюються виникненням емоційних станів в процесі спільної діяльності та спілкування. Міжсуб’єктна освітня взаємодія визначається, в першу чергу, втіленням суспільних відносин і є носієм їх ціннісної та світоглядної складової. Інформаційно-предметна взаємодія, яка переважно характеризує спілкування в соціальній сфері, є основою для формування міжособистісної взаємодії [3].

Особливим аспектом вивчення взаємодії, що відображає сучасну суспільно-економічну та політичну ситуацію державного розвитку, є екологічність, яка визначає ефективність та гармонійність міжсуб’єктних відносин, особливо в сфері соціальної роботи.

Міжособистісна взаємодія у вітчизняній психологічній науці (Б. Ломов, О. Леонтьєв, О. Бодальов, Б. Ананьєв, Г. Андреєва, В.В. Москаленко та ін.) розглядається як система вибіркових зв’язків людини з іншими людьми, представлених в площині суспільних відносин. Особливістю такого типу взаємодії є контактність та зворотний зв’язок між суб’єктами.

Спираючись на дослідження Ю. Швалба, М. Заброцького, екологічну взаємодію ми визначаємо як таку, що створює двосторонні умови для ефективного розвитку всіх суб’єктів освітнього простору. Причому це такі умови, що забезпечують екологічно позитивний зв’язок, який відображається в діях людини, спрямованих на адекватне функціонування та розвиток усіх елементів цього простору. Задля визначення рівня екологічності простору аналізується, на скільки він забезпечує власний розвиток кожного елементу завдяки цілісному розвитку всіх його елементів [1; 4].

Спілкування в соціальній роботі визначає зміст соціально-психологічної взаємодії суб’єктів, до якого належать обмін інформацією, пізнання особистості тих, хто потребує соціальних послуг та допомоги, здійснення впливів, створення оптимальних умов для розвитку мотивації соціальної активності. Тобто екологічною можна вважати соціальну взаємодію, яка створює умови для розвитку всіх її сторін, як суб’єктів власної діяльності. Високий рівень екологічності соціальної взаємодії в цьому випадку зумовлюється екологічними умовам професійного, соціально-психологічного та особистісного розвитку самого соціального робітника, який і проектує цю взаємодію.

Щодо екологічності взаємодії, варто відзначити зв’язок з можливостями конструктивного розвитку всіх її учасників, важливим тут є переживання й усвідомлення власної цілісності та ідентичності. Проблема ідентичності є на сьогодні досить актуальною. Це зумовлено тим, що в сучасних реаліях швидких соціальних змін спостерігаються певні прояви особистості, що характеризуються «розмитою ідентичністю» [2]. Це такі особистості, свідомість яких є фрагментарною, слабко структурованою, а її активність реалізується лише на рівні відтворення дій, котрі задані соціальною роллю, без адекватного усвідомлення їх реального наповнення. Відсутність єдності свідомості під час соціальної взаємодії тягне за собою відсутність цілісності соціальної роботи, спричинює суперечність результатів і взаємовідносин у діяльності системи соціальної роботи. Проблема індивідуальної ідентичності та цілісності суб’єктів є нерозривно пов’язаною із загальною культурою людини і є ключовою щодо екологічності соціальної взаємодії.

Відтак, високий рівень особистісного та професійного розвитку суб’єктів соціальної взаємодії зумовлює створення еколого-психологічних умов розгортання простору соціальної роботи. Причому така взаємодія характеризується як полісуб’єктна. Полісуб’єктність взаємодії відображає специфічний рівень взаємодії між суб’єктами, який характеризується стосунками суб’єктів, що перебувають у суб’єкт-об’єктних відносинах.

Література

  1.  Застело А.О. Інформаційно-психологічна безпека дистанційної освітньої взаємодії / А.О. Застело // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського : збірник наукових праць. Т. 2. – Вип. 7. – 2011. – С. 143-147.
  2.  Лепский В.Е. Эскиз субъективно-ориентированной концепции социального управления // На пути к постнеклассическим концепциям управления / [Под ред. В.И. Аршинов, В.Е. Лепского]. – М. : Институт философии РАН, 2005. – С. 10-56.
  3.  Реан А.А. Социальная педагогическая психология / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2008. – 576 с.
  4.  Эколого-психологические факторы современного образа жизни : монография / под ред. Ю.М. Швалба. – 2-е изд., перераб. и доп. – Житомир : Изд-во ЖДУ им. И. Франко, 2009. – 458 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73292. ЧЕРТЫ ЛИЧНОСТИ И КАТЕХОЛАМИНЫ 30.5 KB
  Некоторые наблюдения сделанные прежними исследователями данного вопроса позволяют считать что относительное увеличение доли адреналина в адреналиново-норадреналиновом выделении в период стресса связано с характером эмоциональной реакции причем адреналин ассоциируется с тревожными реакциями а норадреналин с агрессивными реакциями Большинство данных по этому вопросу косвенны и не очень убедительны. С помощью методов ранжирования мы получили величины различных личностных переменных у немногим более 100 студентов колледжа и измерили...
73293. НЕЙРОЭНДОКРИНОЛОГИЯ СТРЕССА 46 KB
  Сигнал о некоторой хирургической травме может быть передан в мозг и гипофиз по соответствующим нервам но изменения в химическом составе крови так же точно могут оказывать прямое воздействие на клетки производящие АКТГ. Прямое воздействие на мозговое вещество надпочечников оказывают и другие вещества отличные от АКТГ...