91150

Характеристика патохарактерологічних особливостей засуджених та їх зв’язок із злочинною поведінкою

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Виходячи з існуючих класифікації психопатичних розладів більшість виявлених у засуджених аномалій психічного складу можна розташувати в рамках наступних станів: епілептоїдні збудливі шизоїдні експансивні емоційнотупі сензитивні гипертимні з підвищеною активністю емоційнолабільні нестійкі циклоїдні істероїдні психостенічні паранояльні. У пенітенціарних установах з...

Украинкский

2015-07-13

52.01 KB

0 чел.

Гуков В.С.,

заст. начальника із соціально-виховної

та психологічної роботи,

ст. лейтенант вн.служби

Слав'яносербської виправної колонії

 

Характеристика патохарактерологічних особливостей засуджених та

їх зв’язок із злочинною поведінкою

Постановка проблеми. Для встановлення кореляцій між злочинною поведінкою і психічними відхиленнями, необхідними для вироблення психопрофілактичних, медико-психологічних і реабілітаційних програм по роботі із засудженими, є класифікація психопатичних станів на синдромальному рівні. Виходячи з існуючих класифікації психопатичних розладів, більшість виявлених у засуджених аномалій психічного складу можна розташувати в рамках наступних станів: епілептоїдні (збудливі), шизоїдні (експансивні, емоційно-тупі, сензитивні), гипертимні (з підвищеною активністю), емоційно-лабільні (нестійкі, циклоїдні), істероїдні, психостенічні, паранояльні.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо найбільш типові прояви, які мають значення для фахівців соціальної служби. У пенітенціарних установах з різним режимом відбування покарання виділяється значна група засуджених, що несуть підвищене криміногенне навантаження, тобто таких, що здійснюють, у порівнянні з іншими, тяжкі і злісні злочини, що відрізняються наполегливою рецидивною поведінкою. До них відносяться засуджені з психічними девіаціями епілептоїдного, шизоїдного, гипертимного і паранояльного кола. У процентному співвідношенні серед усіх аномальних вони складають близько 60%.

Засудженим з епілептоїдними психопатоподібними проявами властиві афектна вибухова схильність до виникнення злобно-тужливого настрою з відчуттям внутрішньої дратівливості, незадоволеність тими, хто оточує. Такі реакції спостерігаються під впливом незначних ситуативних чинників і супроводжуються актами агресії. Подібні стани часто служать основою злочинної поведінки. Головну роль при цьому починають грати інстинктивні ваблення і примітивні емоції, при яких ослабляється контроль над собою, виявляється нестриманість і елементи експлозивності. Злочинні дії цих осіб відрізняються особливою жорстокістю і зухвалістю, спричиненням потерпілим серйозних каліцтв. Від інших засуджених вони відрізняються мстивістю, злопам’ятністю, підозрілістю. Ці особливості накладають відбиток на здійснення агресивних дій, які на перший погляд здаються психологічно незрозумілими, невмотивованими, і лише знання структури цих особистостей дозволяє наблизитися до розуміння механізму злочинної поведінки. Засуджені з психічними девіаціями епілептоїдного (збудливого) круга нерідко скоювали злочини насильницького характеру. Більш ніж у половині випадків епілептоїдні типи були лідерами, організаторами групових злочинів хоча могли скоювати злочини і поодинці.

Засуджені з шизоїдними психопатичними рисами представляють змішану групу, що розрізняється певними ознаками. Типовими рисами цієї категорії осіб є внутрішня замкнутість, скритність, відгородженість від тих, що оточують. У емоційній сфері домінують холодність, емоційне відчуження, відсутність відчуття співпереживання, нездатність ужитися в переживання інших. Часто ці якості химерно переплітаються з підвищеною чутливістю, наявністю ряду сексуальних комплексів. Їх мислення і вчинки украй парадоксальні, і йдуть врозріз з думкою тих, що оточують.

Найбільша криміногенна активність наголошується у стенічних психопатів. Переважання розсудливої діяльності над емоційною сферою, висока вольова спрямованість і відгородження від тих, що оточують, при зовнішній активності роблять скоювані ними злочини особливо витонченими, і такими, що мають значні негативні соціальні наслідки. Холодний розрахунок і відсутність емоційних переживань, нездатність оцінювати душевні рухи інших, парадоксальність думок дозволяють цим особам здійснювати найбільш цинічні і вражаючі своєю обачністю злочини. При видимій відгородженості, вони неухильно прагнуть до лідерства, а з особами, що чинять опір, жорстко і зазвичай тайкома розправляються. Засуджені з такими патохарактерологіичними особливостями нерідко стають авторитетами в злочинних угрупуваннях.

Відмінними рисами засуджених, віднесених до категорії емоційно-тупих, є виражена бідність емоційної сфери, яка нерідко поєднується з ознаками розумової відсталості. Примітивність інтересів, відсутність адекватного осмислення того, що оточує, замкнутість і відгородженість накладають відбиток і на скоювані ними злочини - вельми цинічні, зовні невмотивовані, злобні, з садизмом і знущаннями над жертвою. Розкаяння в скоєному і психологічно зрозуміле пояснення у них відсутні. Спрямованість вольових зусиль засуджених з аномаліями психіки шизоїдного типа постійно реалізується в кримінальних учинках. Практика показує, що заходи виправного характеру, вживані ними, як правило, через їх ригідність, залишаються малоефективними.

Експансивні і емоційно-тупі шизоїдні особистості, втім як і епілептоїдні, відносяться до групи з підвищеною криміногенною активністю. До цієї ж категорії належать і гипертимні типи. Постійна активність, товариськість, схильність до ризику і азарту, реалізації сьогохвилинних бажань, прагнення до лідерства - основні, доведені до гротеску, межі цих злочинців. Відсутність критичності, переважання інстинктивної сфери, надактивність, авантюрна і асоціальна спрямованість інтересів призводять до рецидиву злочинів, що здійснюються, як правило, у стані алкогольного сп’яніння.

Підвищену криміногенну небезпеку представляють особи з паранояльними психопатичними рисами. Хоча в загальній масі засуджених їх частка незначна (4-5%), вони, через властиві їм особливості, скоюють найбільш тяжкі злочини проти особистості. Головною межею засуджених цього типа є схильність до створення надцінних ідей, які мають малу тенденцію до оборотності, але значно впливають на поведінку. Це похмурі і злопам’ятні люди, схильні в кожному бачити недоброзичливця, грубі і нетактовні, наполегливі і уперті. Їм властиві односторонні інтереси, недовірливість, підозрілість, підвищена самооцінка і егоцентризм. Часті зіткнення і конфлікти з тими, що оточують, невдачі лише додають їм сили для подальшої боротьби. За наявності таких особливостей вони скоюють тяжкі злочини проти особи. Це часто відбувається у зв’язку із специфічними утвореннями, що є у них, - над цінними прихильностями або неприязню, патологічними ідеями ревнощів, над цінними переживаннями образи з наполегливою тенденцією до реалізації мести, фантазуваннями, вабленнями. Круг їх злочинів, як правило « обмежується» вбивствами, тяжкими тілесними ушкодженнями і розбоями.

Проміжне положення, з погляду кримінальної активності, складають злочинці з нестійкими, емоційно-лабільними, циклоїдними і істероїдними психопатичними рисами. Найбільш загальними для них є легка зміна настрої, емоційна нестриманість, нестійка устремлінь і інтересів, поверхневість, недостатність вольової сфери Найчастіше вони здійснюють крадіжки, грабежі, розбої і хуліганство.

Таким чином, результаті дослідження в установі була виділена група засуджених, таких, що володіють значно меншою криміногенною активністю. Скоювані ними злочини звичайно відбувалися в стані сп’яніння під впливом мікросоціальних чинників. У таких засуджених переважали астенічні особові риси: зниження емоційно-вольової сфери, підлегливості, часті ситуативний, обумовлені зміни настрою. У даних випадках йдеться про сензитивний, психастенічний та астено-невротичний типи. Впродовж відбування покарання ці особи служать об’єктом утисків і принижень з боку інших засуджених. Вони вельми хворобливо переносять умови позбавлення волі, виявляють на різному ступені прояви невротичних і депресивних реакцій.

Література

1. Білецький В. Динаміка моральнісного стану засуджених / В. Білецький // Філософські обрії. ‒ 2000. ‒ № 4. ‒ С. 107–113.

2. Білецький В. Вплив пенітенціарної системи на психологічний стан засуджених / В. Білецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності / Донецький інститут внутрішніх справ. ‒ 2010. ‒ № 9. – С. 46-54.

3. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України / Г.О. Радов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К: Київський інститут внутрішніх справ. ‒ 2011. ‒ № 13 – С. 15 ‒ 21.

4. Романенко О.В. Сутність пенітенціарної функції демократичної держави / О.В. Романенко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ 1997.  1(2). ‒ К : Київський інститут внутрішніх справ – С. 53-57.

 5. Яковлев А.М. Преступность и социальная психология / А.М. Яковлев. ‒ Москва: Юридическая литература, 2000. – 248 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10397. Власть как политическое явление легитимность власти 29 KB
  Власть как политическое явление легитимность власти. Политическая власть способность социальной единицы социальной группы класса большинства общества и представляющих её организаций и индивидов проводить свою волю по отношению к другим социальным единицам; осу
10398. Власть и общественные интересы. Формы и средства выражения в политике 28.5 KB
  Власть и общественные интересы. Формы и средства выражения в политике. Понятие власть является одним из центральных в политологии дающим ключ к пониманию политических институтов политических движений и самой политики. Под властью понимают возможность и способно
10399. Типология современных политических режимов 25.5 KB
  Типология современных политических режимов. В современной политологии различают три их основных типа: демократический авторитарный и тоталитарный. Понятие политический режим представляет собой совокупность методов средств и приемов с помощью которых властные
10400. Политические партии в обществе, их классификация и функции 26 KB
  Политические партии в обществе их классификация и функции. Партия как термин имеет латинское происхождение и означает часть группа т.е. часть более крупной общности. Политическая партия наиболее активная и организованная часть какоголибо класса или социального сл
10401. Типология партийных систем. Развитие многопартийности в России 31 KB
  Типология партийных систем. Развитие многопартийности в России. В политологии принято различать партийные системы. В зависимости от положения и количества политических партий в политической системе взаимопонимания и взаимодействия между ними складывается партий
10402. Государство как институт политической системы общества, его основные черты и формы 43 KB
  Государство как институт политической системы общества его основные черты и формы. Центральным институтом политической системы является государство. Именно в его деятельности концентрируется основное содержание политики. Исследованием проблем государства заним
10403. Проблемы генезиса и сущность государства: многообразие подходов и точек зрения 27 KB
  Проблемы генезиса и сущность государства: многообразие подходов и точек зрения. Существует ряд концепций происхождения государства. Теократическая концепция связывает происхождение государства с божьим установлением его промыслом. Согласно этой концепции мон...
10404. Правовое государство и гражданское общество 29 KB
  Правовое государство и гражданское общество. Понятие правового государства тесно связано с понятием демократии. В ст.1. гл.1 российской Конституции сказано: Российская Федерация Россия есть демократическое федеративное правовое государство с республиканской формо...
10405. Парламент и парламентаризм 37.5 KB
  Парламент и парламентаризм. Парламент англ. parliament от франц. parlemeni от parler говорить высший представительный орган власти. Впервые был образован в Англии в XIII в. как орган сословного представительства, реальное значение приобрел после буржуазных революций XVII-XVIII вв. Па