91150

Характеристика патохарактерологічних особливостей засуджених та їх зв’язок із злочинною поведінкою

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Виходячи з існуючих класифікації психопатичних розладів більшість виявлених у засуджених аномалій психічного складу можна розташувати в рамках наступних станів: епілептоїдні збудливі шизоїдні експансивні емоційнотупі сензитивні гипертимні з підвищеною активністю емоційнолабільні нестійкі циклоїдні істероїдні психостенічні паранояльні. У пенітенціарних установах з...

Украинкский

2015-07-13

52.01 KB

0 чел.

Гуков В.С.,

заст. начальника із соціально-виховної

та психологічної роботи,

ст. лейтенант вн.служби

Слав'яносербської виправної колонії

 

Характеристика патохарактерологічних особливостей засуджених та

їх зв’язок із злочинною поведінкою

Постановка проблеми. Для встановлення кореляцій між злочинною поведінкою і психічними відхиленнями, необхідними для вироблення психопрофілактичних, медико-психологічних і реабілітаційних програм по роботі із засудженими, є класифікація психопатичних станів на синдромальному рівні. Виходячи з існуючих класифікації психопатичних розладів, більшість виявлених у засуджених аномалій психічного складу можна розташувати в рамках наступних станів: епілептоїдні (збудливі), шизоїдні (експансивні, емоційно-тупі, сензитивні), гипертимні (з підвищеною активністю), емоційно-лабільні (нестійкі, циклоїдні), істероїдні, психостенічні, паранояльні.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо найбільш типові прояви, які мають значення для фахівців соціальної служби. У пенітенціарних установах з різним режимом відбування покарання виділяється значна група засуджених, що несуть підвищене криміногенне навантаження, тобто таких, що здійснюють, у порівнянні з іншими, тяжкі і злісні злочини, що відрізняються наполегливою рецидивною поведінкою. До них відносяться засуджені з психічними девіаціями епілептоїдного, шизоїдного, гипертимного і паранояльного кола. У процентному співвідношенні серед усіх аномальних вони складають близько 60%.

Засудженим з епілептоїдними психопатоподібними проявами властиві афектна вибухова схильність до виникнення злобно-тужливого настрою з відчуттям внутрішньої дратівливості, незадоволеність тими, хто оточує. Такі реакції спостерігаються під впливом незначних ситуативних чинників і супроводжуються актами агресії. Подібні стани часто служать основою злочинної поведінки. Головну роль при цьому починають грати інстинктивні ваблення і примітивні емоції, при яких ослабляється контроль над собою, виявляється нестриманість і елементи експлозивності. Злочинні дії цих осіб відрізняються особливою жорстокістю і зухвалістю, спричиненням потерпілим серйозних каліцтв. Від інших засуджених вони відрізняються мстивістю, злопам’ятністю, підозрілістю. Ці особливості накладають відбиток на здійснення агресивних дій, які на перший погляд здаються психологічно незрозумілими, невмотивованими, і лише знання структури цих особистостей дозволяє наблизитися до розуміння механізму злочинної поведінки. Засуджені з психічними девіаціями епілептоїдного (збудливого) круга нерідко скоювали злочини насильницького характеру. Більш ніж у половині випадків епілептоїдні типи були лідерами, організаторами групових злочинів хоча могли скоювати злочини і поодинці.

Засуджені з шизоїдними психопатичними рисами представляють змішану групу, що розрізняється певними ознаками. Типовими рисами цієї категорії осіб є внутрішня замкнутість, скритність, відгородженість від тих, що оточують. У емоційній сфері домінують холодність, емоційне відчуження, відсутність відчуття співпереживання, нездатність ужитися в переживання інших. Часто ці якості химерно переплітаються з підвищеною чутливістю, наявністю ряду сексуальних комплексів. Їх мислення і вчинки украй парадоксальні, і йдуть врозріз з думкою тих, що оточують.

Найбільша криміногенна активність наголошується у стенічних психопатів. Переважання розсудливої діяльності над емоційною сферою, висока вольова спрямованість і відгородження від тих, що оточують, при зовнішній активності роблять скоювані ними злочини особливо витонченими, і такими, що мають значні негативні соціальні наслідки. Холодний розрахунок і відсутність емоційних переживань, нездатність оцінювати душевні рухи інших, парадоксальність думок дозволяють цим особам здійснювати найбільш цинічні і вражаючі своєю обачністю злочини. При видимій відгородженості, вони неухильно прагнуть до лідерства, а з особами, що чинять опір, жорстко і зазвичай тайкома розправляються. Засуджені з такими патохарактерологіичними особливостями нерідко стають авторитетами в злочинних угрупуваннях.

Відмінними рисами засуджених, віднесених до категорії емоційно-тупих, є виражена бідність емоційної сфери, яка нерідко поєднується з ознаками розумової відсталості. Примітивність інтересів, відсутність адекватного осмислення того, що оточує, замкнутість і відгородженість накладають відбиток і на скоювані ними злочини - вельми цинічні, зовні невмотивовані, злобні, з садизмом і знущаннями над жертвою. Розкаяння в скоєному і психологічно зрозуміле пояснення у них відсутні. Спрямованість вольових зусиль засуджених з аномаліями психіки шизоїдного типа постійно реалізується в кримінальних учинках. Практика показує, що заходи виправного характеру, вживані ними, як правило, через їх ригідність, залишаються малоефективними.

Експансивні і емоційно-тупі шизоїдні особистості, втім як і епілептоїдні, відносяться до групи з підвищеною криміногенною активністю. До цієї ж категорії належать і гипертимні типи. Постійна активність, товариськість, схильність до ризику і азарту, реалізації сьогохвилинних бажань, прагнення до лідерства - основні, доведені до гротеску, межі цих злочинців. Відсутність критичності, переважання інстинктивної сфери, надактивність, авантюрна і асоціальна спрямованість інтересів призводять до рецидиву злочинів, що здійснюються, як правило, у стані алкогольного сп’яніння.

Підвищену криміногенну небезпеку представляють особи з паранояльними психопатичними рисами. Хоча в загальній масі засуджених їх частка незначна (4-5%), вони, через властиві їм особливості, скоюють найбільш тяжкі злочини проти особистості. Головною межею засуджених цього типа є схильність до створення надцінних ідей, які мають малу тенденцію до оборотності, але значно впливають на поведінку. Це похмурі і злопам’ятні люди, схильні в кожному бачити недоброзичливця, грубі і нетактовні, наполегливі і уперті. Їм властиві односторонні інтереси, недовірливість, підозрілість, підвищена самооцінка і егоцентризм. Часті зіткнення і конфлікти з тими, що оточують, невдачі лише додають їм сили для подальшої боротьби. За наявності таких особливостей вони скоюють тяжкі злочини проти особи. Це часто відбувається у зв’язку із специфічними утвореннями, що є у них, - над цінними прихильностями або неприязню, патологічними ідеями ревнощів, над цінними переживаннями образи з наполегливою тенденцією до реалізації мести, фантазуваннями, вабленнями. Круг їх злочинів, як правило « обмежується» вбивствами, тяжкими тілесними ушкодженнями і розбоями.

Проміжне положення, з погляду кримінальної активності, складають злочинці з нестійкими, емоційно-лабільними, циклоїдними і істероїдними психопатичними рисами. Найбільш загальними для них є легка зміна настрої, емоційна нестриманість, нестійка устремлінь і інтересів, поверхневість, недостатність вольової сфери Найчастіше вони здійснюють крадіжки, грабежі, розбої і хуліганство.

Таким чином, результаті дослідження в установі була виділена група засуджених, таких, що володіють значно меншою криміногенною активністю. Скоювані ними злочини звичайно відбувалися в стані сп’яніння під впливом мікросоціальних чинників. У таких засуджених переважали астенічні особові риси: зниження емоційно-вольової сфери, підлегливості, часті ситуативний, обумовлені зміни настрою. У даних випадках йдеться про сензитивний, психастенічний та астено-невротичний типи. Впродовж відбування покарання ці особи служать об’єктом утисків і принижень з боку інших засуджених. Вони вельми хворобливо переносять умови позбавлення волі, виявляють на різному ступені прояви невротичних і депресивних реакцій.

Література

1. Білецький В. Динаміка моральнісного стану засуджених / В. Білецький // Філософські обрії. ‒ 2000. ‒ № 4. ‒ С. 107–113.

2. Білецький В. Вплив пенітенціарної системи на психологічний стан засуджених / В. Білецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності / Донецький інститут внутрішніх справ. ‒ 2010. ‒ № 9. – С. 46-54.

3. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України / Г.О. Радов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К: Київський інститут внутрішніх справ. ‒ 2011. ‒ № 13 – С. 15 ‒ 21.

4. Романенко О.В. Сутність пенітенціарної функції демократичної держави / О.В. Романенко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ 1997.  1(2). ‒ К : Київський інститут внутрішніх справ – С. 53-57.

 5. Яковлев А.М. Преступность и социальная психология / А.М. Яковлев. ‒ Москва: Юридическая литература, 2000. – 248 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10323. Личность, ее социальная и биологическая сущность. Понятие об индивидуальном развитии личности, его факторах и движущих силах 43.5 KB
  Личность ее социальная и биологическая сущность. Понятие об индивидуальном развитии личности его факторах и движущих силах. Специфика виды функции психологопедагогической диагностики и ее место в процессе формирования личности. Личность – человек как представител...
10324. Javacript является интерпретируемым языком для документов HTML 25.94 KB
  Лабораторная работа № 8. Javacript является интерпретируемым языком для документов HTML разработанным фирмой Netscape в сотрудничестве с Sun Mucrosystems. Сценарии scripts выполняются в результате наступления какихлибо событий инициированных действиями пользователя. Программы JavaScript...
10325. Цели и задачи воспитания. Динамика целей воспитания в истории развития человеческого общества. Характеристика целей и задач в современных условиях 55 KB
  Цели и задачи воспитания. Динамика целей воспитания в истории развития человеческого общества. Характеристика целей и задач в современных условиях. Психологические основы воспитания. Воспитание – целенаправленный процесс формирования личности с помощью специально ор...
10326. Сущность воспитания как социокультурного и педагогического процесса, его философские, психологические и педагогические основания. Закономерности и принципы воспитания. Л. Н. Толстой о воспитании 36.5 KB
  Сущность воспитания как социокультурного и педагогического процесса его философские психологические и педагогические основания. Закономерности и принципы воспитания. Л. Н. Толстой о воспитании. Взаимосвязь процессов воспитания самовоспитания и перевоспитания. По...
10327. Понятие о содержании воспитания. Общечеловеческое и индивидуальное, национальное и интернациональное в воспитании. Педагогика межнационального общения 38 KB
  Понятие о содержании воспитания. Общечеловеческое и индивидуальное национальное и интернациональное в воспитании. Педагогика межнационального общения. Воспитание веротерпимости толерантности. Содержание воспитания – система знаний убеждений навыков качеств и че
10328. Общие методы воспитания, основания их классификации. Приемы воспитания. Психолого-педагогические основы оптимального выбора и эффективного применения методов и приемов воспитания 37 KB
  Общие методы воспитания основания их классификации. Приемы воспитания. Психологопедагогические основы оптимального выбора и эффективного применения методов и приемов воспитания. Реализация воспитания в процессе обучения. Метод В. – система взаимосвязанных способо
10329. Общая характеристика сознания и бессознательного. Структура сознания. Самосознание, самооценка 40.5 KB
  Общая характеристика сознания и бессознательного. Структура сознания. Самосознание самооценка. Методы развития сознания и духовного мира школьников в процессе воспитания. Высший уровень психики свойственный человеку образует сознание. Сознание – результат обществе...
10330. Общая психологическая характеристика деятельности. Методы формирования, обогащения и коррекции опыта поведения и деятельности личности 47 KB
  Общая психологическая характеристика деятельности. Методы формирования обогащения и коррекции опыта поведения и деятельности личности. Психология игры структура функции. Технология организации различных видов практической деятельности учеников игровая деятельнос...
10331. Психология общения. Педагогическое общение: структура, виды, функции, средства общения. Стили общения. Технология управления педагогическим общением 46 KB
  Психология общения. Педагогическое общение: структура виды функции средства общения. Стили общения. Технология управления педагогическим общением. Методы стимулирования общения поведения и деятельности школьников. Общение О. сложный многоплановый процесс устано...