91152

ПРОПЕДЕВТИКА НАСИЛЬСТВА НАД ЖІНКАМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ СІМ’Ї

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Жінки потерпають більше від домашнього насильства ніж від пограбувань зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастроф разом узятих. За даними Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту за останні три роки кількість вбивств вчинених на підставі домашнього насильства зросла майже втричі а 3550 жінок що потрапляють до лікарень з тілесними травмами є жертвами домашнього насильства [2]. Фундаментальні...

Украинкский

2015-07-13

63.85 KB

0 чел.

Домбровський І.В.,

викладач кафедри

економіко-математичних методів

Тернопільського національного

економічного університету;

Романишин О.А.,

студентка групи СР-41

зі спеціальності «Соціальна робота»

Тернопільського національного

економічного університету,

м. Тернопіль, Україна

ПРОПЕДЕВТИКА НАСИЛЬСТВА НАД ЖІНКАМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ СІМЇ

Постановка соціальної проблеми. Жінки потерпають більше від домашнього насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастроф, разом узятих. В Україні 68% жінок (майже 18 млн.) зазнають знущання у сім'ї. За даними Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за останні три роки кількість вбивств, вчинених на підставі домашнього насильства, зросла майже втричі, а 35-50% жінок, що потрапляють до лікарень з тілесними травмами, є жертвами домашнього насильства [2]. Крім того, вирішення проблеми насилля в сім’ї у вітчизняних реаліях ускладнюється побутуючими патріархальними поглядами на соціальну роль жінки у суспільстві та низьким рівнем довіри жертв до державних організацій та установ покликаних надавати зазначену допомогу. Відтак наявна статистична інформація, що базується лише на поданих офіційних скаргах і зареєстрованих звертаннях по допомогу не відображає всього обсягу цієї розповсюдженої соціальної проблеми.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Фундаментальні основи сучасних теорій насильства були закладені в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних соціологів (М. Вебер, Р. Дарендорф, Е. Дюркгейм, Г. Зіммель, Л. Козер, А. Лисова, Р. Мертон, Н. Смелзер, П. Сорокін) та психологів (З. Фройд, Е. Фромм, Л. Берковіц, О. Лясковська, І. Грабська, О. Шинкаренко та ін.). У педагогічній спадщині тема профілактики насильства в сім’ї висвітлена у роботах І. Трубавіної, Т. Алексєєнко, В. Захарченко, А. Ноур. Попри значний інтерес науковців до піднятої проблематики слід констатувати, що сьогодні відсутня чітка концепція соціальної профілактики насильства в сім’ї, а також недостатньо визначеними залишаються зміст такої роботи, її методи та форми.

Викладення основного матеріалу. Явище сімейного насилля є однією з найтиповіших проблем, що зумовлюють розлучення подружньої пари. Конвенція ООН визначає насилля щодо жінок, як будь-який акт гендерного насилля, яке спричинює або може спричинити фізичну, сексуальну, психологічну шкоду чи страждання жінок. До цих актів належать також погрози здійснити такі дії чи примусове позбавлення свободи, котрі вчиняються публічно або в приватному житті. За вітчизняним законодавством проявами насильства є словесні образи, фізичні напади, побої, погрози тощо[5].

В Україні нині діє 21 центр соціально-психологічної допомоги та 8 центрів медико-соціальної реабілітації жертв насилля в сім'ї, де надається тимчасовий притулок та невідкладна допомога особам, які опинилися у таких складних життєвих обставинах. Так у 2012 році за допомогою Центру «Ла Страда - Україна» було підготовлено та направлено до Європейського суду захисту прав людини першу скаргу з України щодо порушення статей 3, 8, 13 і 14 Конвенції ООН відносно Наталії М. та її малолітнього сина.

Незважаючи на повільний характер змін суспільної свідомості, скоординовані зусилля можуть принести помітні результати вже через кілька років. Учасниками цього процесу мають бути: 

1) органи законодавчої та центральної виконавчої влади (прийняття відповідних законів та нормативних актів, підтримка ініціатив неурядових організацій, забезпечення взаємодії між державними та громадськими структурами);

2) Міністерства та відомства, місцеві адміністрації (розробка підзаконних актів, нормативних документів, методичних вказівок, інформаційних листів, брошур чи вісників, а також підтримка конкретних програм зі створення притулків для жінок і дітей які стали жертвами домашнього насилля; створення гарячих ліній, телефонів довіри; організація консультаційних центрів з участю лікарів, юристів, працівників правоохоронних органів та ін.);

3) неурядові організації (розробка та реалізація конкретних програм і проектів, підготовка жінок-тренерів з надання психологічної допомоги, просвітницька робота серед громадськості, волонтерська діяльність тощо);

4) засоби масової інформації (кампанія проти домашнього насильства в ЗМІ: формування громадської думки через соціальну рекламу, інформування у пресі через рубрику «відповіді на листи», тематичні інтерв'ю, виступи в прямих ефірах, благодійні акції тощо);

5) соціологічні служби (забезпечення зворотного зв'язку шляхом опитування, моніторинг ефективності конкретних програм);

6) освітні організації (введення до навчальних програм інформації щодо протидії домашньому насильству; проведення тренінгів, курсів чи відкритих лекторіїв; надання належної оцінки матеріалам ЗМІ, що демонструють насильство чи негативний образ жінки);

7) окремі громадяни та їх об’єднання (створення ініціативних груп підтримки; виховання дітей на власному прикладі ненасильницьких дій тощо) [3].

Жертви чи свідки домашнього насильства можуть скористатися такими практичними порадами:

 1. Не заплющуйте очі на перші «легкі» прояви насильства (погрози, словесні образи, приниження, постійне ігнорування інтересів тощо) і наперед продумайте ваші дії за найгіршого розвитку подій.

2. Позбувайтесь стереотипів «б’є, значить любить», страху помсти, заниженої самооцінки, почуття власної провини (небажання «ганьбити» сім’ю), а також закріплених у дитинстві негативних моделей взаємин між батьком і матір’ю [1].

3. Станьте учасником навчальних програм з оволодіння діловими навичками чи новою спеціальністю, котрі дадуть вам змогу набути більшої економічної незалежності від нападника.

4. Тримайте напоготові номери телефонів міліції, соціальних служб і національної гарячої лінії з питань запобігання насильству. Варто, щоб ці номери також знали ваші діти. Якщо виникне потреба, не вагаючись телефонуйте до районного відділу міліції і вимагайте термінового втручання.

 5. Якщо вам завдано тілесних ушкоджень, обов'язково зверніться до медичних закладів для проходження курсу лікування та отримання медичних висновків, які є вагомим доказом у суді.

 6. Інколи найоптимальнішим виходом із загрозливої ситуації є втеча. Для цього заздалегідь зберіть невеличку валізу з найбільш потрібними речами: одягом для себе та дітей, грошима, ліками, ключами від дому та офісу, особистими документами (паспорт, свідоцтво про народження дитини), документами, які підтверджують ваші права власності тощо. Обов'язково запишіть адреси та номери телефонів установ, до яких ви плануєте звернутися за допомогою, а також наперед обдумайте маршрут вашої втечі й визначте декілька місць, де ви могли б сховатися.

 7. Заручіться підтримкою близьких вам людей, які готові допомогти в боротьбі з домашнім насильством. Домовтеся з ними про спільні дії у випадку настання гострої ситуації. Йдеться, зокрема, про дзвінок до міліції, тимчасовий притулок для вас та ваших дітей або схованку для потрібних вам речей;

 8. Пам'ятайте, що насильство часто стає ще брутальнішим, коли кривдник довідується про бажання жертви припинити з ним стосунки. Якщо ви зважилися на таке, то краще відразу зверніться по допомогу до кваліфікованих юристів соціальних служб чи громадських організацій, послуги яких є безкоштовними. Заздалегідь обміркуйте можливі варіанти вирішення таких гострих питань, як поділ майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей тощо.

 9. Подумайте про те, як обмежити ваше спілкування з кривдником після розлучення і вберегти від нього ваших дітей. Наприклад, попросіть ваших колег по роботі з'ясовувати, хто вам телефонує, повідомте працівникам освітнього закладу, хто має право забирати дітей додому, ходіть до інших крамниць тощо.

 10. Уявіть ваше подальше життя без кривдника й знайдіть у ньому позитивні аспекти. В разі потреби, зверніться до соціальних служб чи неурядових організацій, котрі надають психологічну підтримку постраждалим від насильства в сім'ї.

Висновки

Всесвітня організація здоров’я визначила насильство з боку партнера, як будь-яку поведінку всередині стосунків, що може призвести до фізичної, психологічної чи сексуальної шкоди, в тому числі: акти фізичної агресії, психологічні образи (залякування, постійне приниження та знущання), примус до сексуального контакту (насильницький статевий акт чи змушування до інших форм статевих відносин), різноманітні форми контролю поведінки (ізоляція особи від її родини та друзів, нагляд за її пересуванням, обмеження її доступу до інформації чи допомоги тощо).

В Україні жінки, які постраждали від насильства в сім’ї, рідко звертаються зі скаргою у відповідні органи з власної ініціативи. Для порушення кримінальної справи необхідно, щоб жертва подала офіційну заяву про факт насилля. Проте навіть тоді вони зазнають значних перешкод у намаганні покарати винуватців. Особливо це стосується сільських жительок.

Прояву насильства в сім'ї сприяють окремі групи соціальних, економічних і психологічних чинників. Проте однією з головних причин чоловічого насильства над жінками є гендерна нерівність[4]. Чим менша гендерна диференціація, тим нижча ймовірність виникнення гендерного насильства. Тому найефективнішим шляхом подолання насильства в сім’ї є досягнення рівності жінок і чоловіків та подолання гендерних стереотипів. На досягнення цих цілей мають бути спрямовані колективні зусилля органів законодавчої та центральної виконавчої влади, профільних міністерств та відомств, місцевих адміністрацій, неурядових організацій, засобів масової інформації, соціологічних служб, освітніх і медичних організацій, правоохоронних органів, а також окремих громадян та їх об’єднань.

Література

  1.  Гендерний розвиток у суспільстві : [конспекти лекцій / відп. ред. Левківський К. М.]. – [2-е вид.] – К. : ПЦ «Фоліант», 2005. – 351 с.
  2.  Домашнє насильство в Україні / [С. Бенуел, Т. Барклай, Е. Д’юбан, Р. Філіпс.]. – Мінеаполіс, США : Правозахисники Міннесоти, 2000. – 52 с.
  3.  Максимова Н. Ю. Конфліктна сім’я потребує допомоги: про психологічні аспекти попередження насильства в таких сім’ях / Н. Ю. Максимова // Практична психологія та соціальна педагогіка. – 2004. – № 7. – С. 14–19.
  4.  Повалій Л. В. Концептуальні підходи до аналізу насильства в сім’ї / Л. В. Повалій // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Кіровоград : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2010. – вип. 14, кн. І. – С. 358 –366.
  5.  Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім’ї : [навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Джужі, І. В. Опришка, О. Г. Кулика.] – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – 328 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59404. Ми матір називаємо святою сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінкиматері 40.5 KB
  Як гордо їй Моє життя зернинка яку вона щаслива матижінка для світу народила світиться МОВ промінь новий народжуючи день. А той хто може на долоні зважити пилинку у пісках невидну той відчуває всю планету; і мати тая: тримаючи дитину всю землю держить на своїх руках.
59405. Ні алкоголю. Ні добровільному безумству 29 KB
  Але не дивлячись на всі ці заходи алкоголь переміг. Чому Якби алкоголь не мав ніякої приваблюючої дії на людину навряд чи його стали б вживати мільйони людей. Отже сьогодні ми зібрались щоб зясувати: алкоголь добро чи зло...
59406. Іван Франко – “Нам пора для України жить” 92 KB
  Франко виводив Галичину на сцену світової цивілізації, прилучав її до культурних досягнень інших націй, прокладав дорогу до Дніпра, Києва, де формувалась нова українська генерація, з якої згодом вийшло багато славних людей, що боролись за українську державність.
59407. Сценарій конкурсу “Ану мо дівчата” 36 KB
  Однак яка ж Батьківщина салату Салати як страва прийшли в народну кухню з Італії а точніше з древнього Риму. салати потрапили у Францію як вишукана страва придворної знаті що подавалась до печені.
59408. Сценарій свята 60-річчя Великої Перемоги 67.5 KB
  Епіграф: Тільки той хто пам’ятає минуле вартий майбутнього. Пам’ять. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни але не згасає пам’ять про тих хто не шкодував своєї крові свого життя.
59409. УКРАЇНСЬКИЙ ЯРМАРОК 42 KB
  Дівчина: Іди геть звідси ще грошей не вторгувала ще як слід не поярмаркувала. Е ні Марусенько почекаємо на хлопців які ж вечорниці без хлопців Перша дівчина.
59410. Сценарій. Святковий вогник з нагоди ювілею рідної школи 57.5 KB
  Звучить шкільний вальс в зал заходять випускники всіх років сідають на спеціально відведені місця 1й вед. Доброго дня любі друзі 2й вед. Шановні гості та господарі свята...
59411. Урок-гра з математики: визначення площ фігур, розвиток обчислювальної техніки 55 KB
  Площу прямокутника Якщо взяти половину квадрата то знайдемо його. Площу Якщо половину суми основ трапеції помножити на висоту трапеції то знайдемо. Площу трапеції Записати для другої команди Скінченну частину площини обмежену трикутником називають.
59412. Сценарій: Батьки і діти 72.5 KB
  Формувати почуття обовязку перед батьками довести всім присутнім на святі що батьки і діти це Одне ціле. Діти. Ви нас теж любіть рідненькі Бо ми діти дорогенькі Хочем бути на вас схожі ї як ви такі ж хороші.