91153

ПОКАЗАТЕЛИ ИНФОРМАЦИОНННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ЛИЧНОСТИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Современный период общественного развития, характеризуется многими исследователями, как этап глобальной информатизации. Информационные и компьютерные технологии влияют на социальные взаимодействия всех слоев населения, обеспечивая изменение как социальных

Русский

2015-07-13

50.14 KB

0 чел.

Евтушенко Ю. Е.,

студентка гр. СТ-511,

Восточноукраинский национальный

университет имени Владимира Даля,

м. Луганск, Украина

ПОКАЗАТЕЛИ ИНФОРМАЦИОНННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ЛИЧНОСТИ

Современный период общественного развития, характеризуется многими исследователями, как этап глобальной информатизации. Информационные и компьютерные технологии влияют на социальные взаимодействия всех слоев населения, обеспечивая изменение как социальных, так и личностных структур, ибо в условиях «перехода» к новому типу культуры, происходит деформация привычного способа существования. Резкий скачек компьютеризации вызывает шоковое состояние от быстрых перемен, “страх перед будущим” (Э.Тоффлер).Данные изменения получили широкое отображение в трудах таких теоретиков как Й. Масуда, Д. Белл, М.Порат и др.

Среди исследователей утвердилась позиция, согласно которой» информация становится основным ресурсом научно-технического и социально-экономического развития общества, играет значительную роль в процессе модернизации образования, где формирование умений ее эффективного поиска, сбора, анализа и переработки приобретает особую значимость»[2].

Информационная революция изменила доступ к любой познавательной среде, открыла дверь перед неизведанными тайнами общественного развития, позволяющие индивиду рационально интерпретировать динамизм современных цивилизационных явлений, но процесс формирования, осуществляемый с помощью интерактивных источников, зачастую вызывает сложность применения, так как основной процесс образования целостной структуры личности и увеличение культурных развитий осуществляется неосознанным путем.

Таким образом, необходимо создавать условия для овладения комплексом компетенций, которые позволят активно действовать в современном, постоянно изменяющемся мире. Взаимодействие человека в культурно-информационной среде требует от него мобильности, способности к освоению новых знаний, креативности, выдержки и др. «Одна из важнейших особенностей нового человека информационного общества состоит в том, что он отказывается быть пассивным материалом, подчиненным развивающемуся техническому прогрессу и с успехом реализуется в виртуальном пространстве, прежняя культура постепенно вытесняется новой – компьютерной культурой» [4, с. 3].

Исследование информационно-коммуникативной компетентности в социальных взаимодействиях является необходимым процессом, в период становления информационного общества. Под «формированием информационно-коммуникативной компетенции» [1]мы понимаем процесс систематизированного накопления в ее содержании позитивных качественных и количественных изменений, позволяющих эффективно осуществлять взаимодействие в социокультурной среде.

В состав компетентности включают совокупность знаний, навыков и норм, посредством которых индивид имеет возможность ориентироваться в любой социальной ситуации. Личность в условиях развития информационных технологий непременно должна овладеть компьютерной культурой как мерой формирования и развития сущностных сил человека, научиться самостоятельно искать, анализировать, отбирать, перерабатывать, передавать и сохранять, а также создавать в результате познавательной деятельности личностно значимые продукты. Коммуникативную грамотность составляют знания, позволяющие формировать единое коммуникативное пространство культуры и адекватно воспринимать происходящие изменения, осуществлять коллективную работу на основе знания необходимых языков и способов взаимодействия, иметь непосредственную связь с особенностями играемых человеком социальных ролей. «Личность, обладающая информационно-коммуникативной компетентностью – это целостная личность, способная к активному формированию ментальных ресурсов сознания и информационной структуры, отражающей знание и опыт человека» [5, с. 322].

К показателям информационно-коммуникативной компетентности современного индивида относят[3, с. 87]:

  1.  готовность к освоению эффективного доступа к практически неограниченному объему информации и ее аналитической обработке;
  2.  наличие высокого уровня коммуникативной культуры(в том числе посредством информационных средств);
  3.  готовность к использованию современных интерактивных телекоммуникационных технологий;
  4.  освоения культуры получения, отбора, хранения, воспроизведения, передачи и интеграции информации.

Таким образом, по мере развития комплексного владения информационной и коммуникативной компетентностями, передающимися в процессе повседневного, регулярного обучения, в условиях непрерывного образования в постоянно меняющемся информационном обществе, этот процесс преобразовался в научное образование и получил возможность превратиться в неотъемлемый элемент «спокойной» социальной жизнедеятельности, образа жизни общества и конкретных людей.

Литература

  1.  Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг. – М.: Наука, 1973. – 271 с.
  2.  Веневцева А.А. Методические подходы к формированию информационно-коммуникативной компетенции у студентов средних образовательных учреждений железнодорожного профиля [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.rae.ru/.
  3.  Информационные технологии в системе непрерывного педагогического образования (проблемы методологии и теории): Монография / Под ред. В.А. Изводчикова. – СПб:Образование,1996. – 224 с.
  4.  Коган В. З. Человек: информация, потребность, деятельность / В. З. Коган, В. А. Уханов. – Томск: Изд-во Том.ун-та, 1991. – 193 с.
  5.  Микешина Л. А. Философия науки: учебное пособие / Л. А. Микешина.– М.: Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта, 2005. – 464 с.

Науковий керівник: канд. соц. н., доцент кафедри соціології СНУ ім. В. Даля ‒ Мельніков А.С. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78291. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Методи дослідження серцево-судинної системи 127 KB
  Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Під час пальпації пульсу кисть досліджуваного охоплюють у ділянці променевозап‘ясткового суглоба так щоб великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя а інші пальці над артерією. Промацавши артерію її притискують до прилеглої кістки що полегшує визначення властивостей пульсу. Велике значення має дослідження пульсу на перелічених артеріях нижніх кінцівок оскільки його ослаблення а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт атеросклероз і цукровий...
78292. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Тести респіраторної функції 113 KB
  Тести респіраторної функції Сучасна пульмонологія пропонує широкий діапазон проб які допомагають в діагностиці захворювань органів дихання. Найчастіше використовується спірометрія петлі потік об‘єм фактор переносу і визначення легеневого обєму. Вимірювання Ро2 і Рсо2 може проводитися під час діагностики і контролю за терапією. І хоч тестування з фізичними навантаженнями використовується або почало використовуватися під час діагностки хворих на бронхіальну астму згодом цей метод розширив свій діапазон використання.
78293. Фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок 117 KB
  Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування. Анаеробні енергетичні системи у жінок. Аеробна працездатність витривалість жінок.
78294. Основи теорії адаптації і спортивне тренування 197.5 KB
  Адаптаційні реакції організму які підтримують стабільність гомеостазу. Адаптація організму до умов середовища зовнішнього та внутрішнього що постійно змінюються це процес динамічного пристосування організму до даних змін який покликаний зберігати в ньому гомеостатичну рівновагу. Фізіологічний сенс адаптації організму до зовнішніх і внутрішніх чинників полягає в підтримці гомеостазу і відповідно життєздатності організму практично в будьяких умовах на які він може адекватного реагувати. Виокремлюють абсолютну адаптованість організму...
78295. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинна система в умовах спокою 66.95 KB
  Кінцевий результат транскапілярної дифузії полягає в тому що інтерстиціальна рідина має тенденцію набути складу крові що надходить. Необхідні дві умови для того щоб в даний циркуляторний механізм ефективно регулював склад інтерстиціальної рідини: 1 повинен здійснюватися адекватний кровоток через тканинні капіляри; 2хімічний склад артеріальної крові що надходить має регулюватися таким чином щоб забезпечити оптимальний склад інтерстиціальної рідини. Відповідно праве і ліве серце повинні викидати в судинне русло однаковий обєм крові за...
78296. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинна система в умовах фізіологічних стресів і під час фізичного навантаження 73.2 KB
  Реакція серцево судинної системи на фізичне навантаження. Короткий зміст лекції: Реакція серцево судинної системи на фізичне навантаження. Під час фізичного навантаження функціональні зміни що відбуваються у серцевосудинній системі спрямовані на задоволення вимог які ставляться до неї а саме: збільшення доставки поживних речовин до працюючих м‘язів і своєчасне виведення з організму продуктів метаболізму.
78297. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинної системи в умовах патології 70.15 KB
  Ішемічна хвороба серця. В цілому стан шоку виникає якщо або суттєво знижена насосна функція серця або наповнення камер серця відбувається дуже неадекватно. Існує декілька додаткових компенсаторних процесів які виникають у разі виникнення шоку: Дихання часте і поверхневе що посилює венозне повернення до серця через діяльність дихального насосу. Однак через те що компенсаторні механізми включають значне звуження артеріол то кровоток в тканинах за виключенням серця і головного мозку може виявитися неадекватним не зважаючи на майже...
78298. Бронхо-легенева система в умовах спокою, тренувальних впливів, екстремальних, граничних та патологічних станів: бронхо-легенева система в умовах спокою 157.42 KB
  Кількісні показники зовнішнього дихання. Для цього треба застосовувати комплекси фізичних вправ які розвивають дихання. Дихання людини Дихання людини складається з таких процесів: Зовнішнє дихання вентиляція легень надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмінміж альвеолами та зовнішнім середовищем. Значення дихання для людини Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем надходження О2 до клітин організму а також виведення СО2 з організму.