91153

ПОКАЗАТЕЛИ ИНФОРМАЦИОНННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ЛИЧНОСТИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Современный период общественного развития, характеризуется многими исследователями, как этап глобальной информатизации. Информационные и компьютерные технологии влияют на социальные взаимодействия всех слоев населения, обеспечивая изменение как социальных

Русский

2015-07-13

50.14 KB

0 чел.

Евтушенко Ю. Е.,

студентка гр. СТ-511,

Восточноукраинский национальный

университет имени Владимира Даля,

м. Луганск, Украина

ПОКАЗАТЕЛИ ИНФОРМАЦИОНННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ЛИЧНОСТИ

Современный период общественного развития, характеризуется многими исследователями, как этап глобальной информатизации. Информационные и компьютерные технологии влияют на социальные взаимодействия всех слоев населения, обеспечивая изменение как социальных, так и личностных структур, ибо в условиях «перехода» к новому типу культуры, происходит деформация привычного способа существования. Резкий скачек компьютеризации вызывает шоковое состояние от быстрых перемен, “страх перед будущим” (Э.Тоффлер).Данные изменения получили широкое отображение в трудах таких теоретиков как Й. Масуда, Д. Белл, М.Порат и др.

Среди исследователей утвердилась позиция, согласно которой» информация становится основным ресурсом научно-технического и социально-экономического развития общества, играет значительную роль в процессе модернизации образования, где формирование умений ее эффективного поиска, сбора, анализа и переработки приобретает особую значимость»[2].

Информационная революция изменила доступ к любой познавательной среде, открыла дверь перед неизведанными тайнами общественного развития, позволяющие индивиду рационально интерпретировать динамизм современных цивилизационных явлений, но процесс формирования, осуществляемый с помощью интерактивных источников, зачастую вызывает сложность применения, так как основной процесс образования целостной структуры личности и увеличение культурных развитий осуществляется неосознанным путем.

Таким образом, необходимо создавать условия для овладения комплексом компетенций, которые позволят активно действовать в современном, постоянно изменяющемся мире. Взаимодействие человека в культурно-информационной среде требует от него мобильности, способности к освоению новых знаний, креативности, выдержки и др. «Одна из важнейших особенностей нового человека информационного общества состоит в том, что он отказывается быть пассивным материалом, подчиненным развивающемуся техническому прогрессу и с успехом реализуется в виртуальном пространстве, прежняя культура постепенно вытесняется новой – компьютерной культурой» [4, с. 3].

Исследование информационно-коммуникативной компетентности в социальных взаимодействиях является необходимым процессом, в период становления информационного общества. Под «формированием информационно-коммуникативной компетенции» [1]мы понимаем процесс систематизированного накопления в ее содержании позитивных качественных и количественных изменений, позволяющих эффективно осуществлять взаимодействие в социокультурной среде.

В состав компетентности включают совокупность знаний, навыков и норм, посредством которых индивид имеет возможность ориентироваться в любой социальной ситуации. Личность в условиях развития информационных технологий непременно должна овладеть компьютерной культурой как мерой формирования и развития сущностных сил человека, научиться самостоятельно искать, анализировать, отбирать, перерабатывать, передавать и сохранять, а также создавать в результате познавательной деятельности личностно значимые продукты. Коммуникативную грамотность составляют знания, позволяющие формировать единое коммуникативное пространство культуры и адекватно воспринимать происходящие изменения, осуществлять коллективную работу на основе знания необходимых языков и способов взаимодействия, иметь непосредственную связь с особенностями играемых человеком социальных ролей. «Личность, обладающая информационно-коммуникативной компетентностью – это целостная личность, способная к активному формированию ментальных ресурсов сознания и информационной структуры, отражающей знание и опыт человека» [5, с. 322].

К показателям информационно-коммуникативной компетентности современного индивида относят[3, с. 87]:

  1.  готовность к освоению эффективного доступа к практически неограниченному объему информации и ее аналитической обработке;
  2.  наличие высокого уровня коммуникативной культуры(в том числе посредством информационных средств);
  3.  готовность к использованию современных интерактивных телекоммуникационных технологий;
  4.  освоения культуры получения, отбора, хранения, воспроизведения, передачи и интеграции информации.

Таким образом, по мере развития комплексного владения информационной и коммуникативной компетентностями, передающимися в процессе повседневного, регулярного обучения, в условиях непрерывного образования в постоянно меняющемся информационном обществе, этот процесс преобразовался в научное образование и получил возможность превратиться в неотъемлемый элемент «спокойной» социальной жизнедеятельности, образа жизни общества и конкретных людей.

Литература

  1.  Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг. – М.: Наука, 1973. – 271 с.
  2.  Веневцева А.А. Методические подходы к формированию информационно-коммуникативной компетенции у студентов средних образовательных учреждений железнодорожного профиля [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.rae.ru/.
  3.  Информационные технологии в системе непрерывного педагогического образования (проблемы методологии и теории): Монография / Под ред. В.А. Изводчикова. – СПб:Образование,1996. – 224 с.
  4.  Коган В. З. Человек: информация, потребность, деятельность / В. З. Коган, В. А. Уханов. – Томск: Изд-во Том.ун-та, 1991. – 193 с.
  5.  Микешина Л. А. Философия науки: учебное пособие / Л. А. Микешина.– М.: Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта, 2005. – 464 с.

Науковий керівник: канд. соц. н., доцент кафедри соціології СНУ ім. В. Даля ‒ Мельніков А.С. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину продукти переварювання білків пептиди олігопептиди амінокислоти особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.
84521. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку 41.86 KB
  Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку. В регуляції моторики шлунку беруть участь нервові та гуморальні механізми. Деякі мязові клітини внутрішнього шару мязової оболонки шлунку мають пейсмейкерну активність тобто періодично генерують ПД з частотою 32 на секунду що спричиняє періодичне підвищення внутрішньошлункового тиску.
84522. Методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у людини. Склад і властивості підшлункового соку 44.04 KB
  Основні аніони підшлункового соку – Cl- та HCO3- , катіони – Na+ та K+. На відміну від слини, сік ізотонічний плазмі крові незалежно від ступеня стимуляції. Концентрація катіонів при стимуляції лишається сталою, аніонів – змінюється в протилежному напрямку. Карбонат утворюється в ацинусах у більш високій концентрації, а при проходженні через протоки частково обмінюється на хлор
84523. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози 44.07 KB
  Секреція підшлункового соку під час цієї фази повязана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції тобто умовних рефлексів вигляд запах їжі і з реалізацією безумовних рефлексів подразнення їжею рецепторів ротової порожнини.Обєм соку невеликий 20 від загального обєму соку який виділяється при їді; 3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку багатого бікарбонатами але бідного на ферменти так як основна його дія спрямована на протокові...
84524. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі 48.34 KB
  Склад і властивості жовчі. Для збільшення надходження жовчі в дуоденум підшкірно можна вводити гормон ХЦКПЗ або через зонд концентрований розчин MgSO2 яєчний жовток чи глюкозу які стимулюють секрецію та виділення жовчі. В жовчі досліджують вміст жовчних кислот та інших компонентів. Даний метод базується на тому що у випадку порушення функції виділення жовчі в крові та в сечі концентрація жовчних пігментів підвищується а в калі навпаки понижується.
84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.
84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають мязеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.