91156

Формування релігійності фахівця європейського рівня як шлях розв’язання соціальних проблем

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Яким має бути фахівець європейського рівня? За результатами багаторічних наукових досліджень, фахівець європейського рівня мусить бути, перш за все, професійно компетентним, висококваліфікованим. По-друге, відповідальним, працьовитим, самоорганізованим і дисциплінованим.

Украинкский

2015-07-13

210.62 KB

0 чел.

Жигайло Н.І.,

доктор психол. наук, професор,

Львівський національний

університет імені Івана Франка

Карпінська Роксолана,

канд. психол. наук, доцент,

Львівський медичний

коледж післядипломної освіти,

м. Львів, Україна

Формуваннярелігійності фахівця європейського рівня

як шлях розв’язання соціальних проблем

Постановка проблеми. Яким має бути фахівець європейського рівня? За результатами багаторічних наукових досліджень, фахівець європейського рівня мусить бути, перш за все, професійно компетентним, висококваліфікованим. По-друге, відповідальним, працьовитим, самоорганізованим і дисциплінованим. Третє, жертовним і самовідданим. Четверте, досвідченим. І понад усе, високодуховним, релігійним.

Професіоналізму фахівця психологи надають великого значення і розрізняють професіоналізм діяльності й професіоналізм особистості. Професіоналізм діяльності – якісна характеристика діяльності, що відображає високу професійну кваліфікацію й компетентність, різноманітність ефективних професійних навичок і вмінь, у тому числі заснованих на творчих рішеннях, володіння сучасними алгоритмами й способами вирішення професійних завдань, що дозволяє здійснювати діяльність із високою продуктивністю.

Професіоналізм особистості – якісна характеристика особистості, що відбиває високий рівень розвитку професійно важливих і індивідуально-ділових якостей, високий рівень креативності, адекватний рівень вимог, мотиваційну сферу й ціннісні орієнтації, спрямовані на прогресивний розвиток.

Професіоналце суб'єкт професійної діяльності, що володіє високими показниками професіоналізму особистості і професіоналізму діяльності, має високий професійний та соціальний статус, систему особистісно-дієвої нормативної регуляції, що динамічно розвивається, постійно спрямований на саморозвиток і самовдосконалення, на особистісні й професійні досягнення, які мають соціально-позитивне значення. Професіоналізм неможливий без ряду особистісних факторів, таких як відповідальність, працьовитість, самоорганізованість, дисциплінованість тощо.

В особливий спосіб відзначимо важливість релігійності як невід’ємної складової духовності в формуванні фахівця європейського рівня.

Проблемі формування духовності особистості студентів вищих навчальних закладів як майбутніх фахівців європейського рівня присвячено ряд досліджень і ця проблематика не перестає бути вельми актуальною для сучасного суспільства. Адже, лише завдяки духовності фахівця від Бога, мудрого, висококваліфікованого спеціаліста, який всі свої зусилля спрямовує на забезпечення свого інтелектуального, духовного та фахового становлення, можливо забезпечити високий рівень соціального та економічного добробуту суспільства, здорову націю, сильну державу та її високу позицію на європейському і світовому рівнях.

Аналіз останніх публікацій на тему дослідження. У сучасній українській психології дослідження духовності відбувається за такими основними напрямками: філософсько-релігієзнавчий, предметом якого є духовність як досконалість віри в надприродні сили (Г. С. Сковорода, Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, В.О.Сухомлинський, Г. П. Ващенко); культурологічний, у контексті якого духовність постає як спосіб самобудови особистості в межах культурного світу через самовизначення і самоспрямування особистості (П. Р. Ігнатенко, В. Л. Поплужний, М. І. Пірен, В. В. Москаленко, В. В. Рибалка); соціально-психологічний, в якому духовність розглядається як багатомірний соціально-історичний феномен, специфічність виявів якого зумовлена своєрідністю всесвітньої історії як поліцентричного утворення (С. Д. Максименко, Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, М. В. Савчин, В. П. Москалець, Е. О. Помиткін, Н.І.Жигайло).

Виклад основного матеріалу. Релігія в усі часи виступає фактором національної та духовної єдності людей; є тим стабілізуючим чинником, завдяки якому зростає і помножується добробут суспільства. Віра в Бога – свідчення високої наукової та моральної культури особистості. Наука і релігія мають одні й ті самі витоки і ведуть до однієї мети. Вони обидві прагнуть правди і взаємно себе доповнюють.

Зважаючи на багатовіковий досвід релігійного виховання, на його зростаючу значущість в українському суспільстві, у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Львівському медичному коледжі післядипломної освіти розроблена і опрацьована цілісна система формування духовності особистості студентської молоді на основі християнських цінностей. Значне місце в цій системі належить формуванню релігійності як невід’ємної складової духовності. Світова громадськість завжди цікавилася думкою вчених щодо цієї проблематики. І вона, ця думка, загалом була однозначною: «Так, Бог ‒ Творець світу існує». Зокрема, ще в 1909 році німецький профессор Др. Денерт опублікував книгу з результатами опитування 262 провідних учених світу. З них 92% визначили себе віруючими і лише 2% атеїстами, 6% залічили себе до агностиків, тобто до таких, хто «не знає», хто не має з цього питання певної думки. На початку 30-х років із 133 англійських та американських учених визнали себе віруючими 89% (ці результати було наведено тоді ж у книжці Тамбура «Релігійні вірування сучасних учених»). Сучасні вчені С. Д. Максименко, Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, М. В. Савчин, В. П. Москалець, Е. О. Помиткін, Н.І.Жигайло своїми науковими здобутками підтверджують роль і значення релігійності в формуванні фахівця європейського рівня. Усі вони спираються на слова Макса Планка, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики 1918 року: «Кожен, хто серйозно займався науковою діяльністю, розуміє, що над входом у храм науки написані слова: «Ви повинні вірити!».

З метою формування релігійності як невід’ємної складової духовності фахівця європейського рівня нами запропоновано:

1. Поняття релігійної особистості фахівця європейського рівня.

2. Авторську психологічну структуру особистості.

3. Авторську модель духовного становлення особистості фахівця європейського рівня.

4. Програму тренінгу релігійного становлення особистості фахівця європейського рівня.

5. Критерії та джерела формування релігійності фахівця європейського рівня.

Під феноменом релігійна особистість фахівця європейського рівня розуміємо таку особистість, в якій домінують високі моральні ідеали; яка в своїх думках і вчинках опирається на Закон Божий; яка в своєму житті керується принципом: «Я працюю на Вічність! А не просто ‒ вічно працюю».

Авторська психологічна структуру особистості представлена нами у вигляді «дерева», коріння якого кріпиться чинниками саморегуляції особистості, якими є воля, совість і віра; вітки цього дерева – це наші психічні процеси, властивості, стани; верхівка ж цього дерева прагне до пізнання Бога, тобто до самовдосконалення.

Значне місце у формуванні релігійності особистості фахівця європейського рівня належить лекційним та практичним заняттям з курсу «Основи психології». Вивчення даної дисципліни формує у майбутніх фахівців етичні аспекти людського життя і здоров’я, основи психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості, водночас, висвітлює важливі проблеми психології святості, милосердя, самозречення, розкриває аспекти релігійної свідомості та гідності, приділяє увагу міжособовому спілкуванню. Дана навчальна дисципліна відповідає на важливе питання: Що є Людина і що є Бог? І своєю відповіддю формує чітку позицію ‒ згідно задуму Творця, в основі взаємин між Богом і Людиною, між Людиною і Людиною лежить ЛЮБОВ!

Нами запропоновано авторську модель духовного становлення особистості фахівця європейського рівня. У запропонованій авторській моделі нами виокремлено інструментальну, потребово-мотиваційну та інтеграційну складові.

  1.  психічне здоров’я;
  2.  фізичне здоров’я;
  3.  пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, уявлення);
  4.  емоційно-вольові психічні процеси (емоції, почуття, воля);
  5.  психічні стани (настрої, пристрасті, стреси, афекти, фрустрації);
  6.  психічні властивості (темперамент, характер, здібності)
  7.  психічна діяльність (увага, мовлення, спілкування)
  1.  ціннісні орієнтації;
  2.  духовні цінності;
  3.  самосвідомість;
  4.  релігійна свідомість;
  5.  релігійні установки;
  6.  сила волі;
  7.  совість;
  8.  віра;
  9.  активні соціальні контакти;
  10.  досягнення;
  11.  збереження індивідуальності
  1.  інтелект;
  2.  творчість ;
  3.  потреби;
  4.  мотиви;
  5.  переконання;
  6.  ідеали;
  7.  інтереси;
  8.  звички;
  9.  світогляд;
  10.  власний престиж;
  11.  розвиток себе;
  12.  духовне задоволення

CКЛАДОВІ

ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ фахівця

інструментальна

потребово-
мотиваційна

інтеграційна

На подальшому етапі дослідження нами запропоновано Програму тренінгу релігійного становлення особистості фахівця європейського рівня. До кожного з 7 тем-блоків програми нами розроблені оригінальні вправи та модифіковано ті тренінгові вправи (інших дослідників), які можна було використати у відповідності до поставленої мети. Використовувались: рольові та ділові ігри, міні-дискусії, вправи із тренінгу особистісного зростання, вправи із тілесно-зорієнтованого тренінгу тощо.

Програма тренінгу релігійного становлення особистості фахівця європейського рівня

блоку

Назва тренінгового

блоку

Основні психолого-педагогічні

та тренінгові засоби

1

2

3

1.

Вступ до роботи

1. Ознайомлення з правилами роботи в Т-групі.

2. Формування атмосфери психологічної безпеки.

3. Психогімнастика.

2.

Ціннісні орієнтації фахівця європейського рівня

1. Проективний малюнок „Я і моє місце в світі людей”.

2. Рольова гра „Погані люди – добрі люди. В чому різниця?”.

3. Ділова гра „Готуємо кодекс поведінки 21-го сторіччя”.

4. Вправи на зняття „затисків” у м”язах та підвищення рівня атмосфери безпеки у Т-групі.

3.

Духовне становлення особистості фахівця європейського рівня

1. Рольова гра „Я – минулий, нинішній, майбутній. В чому різниця?”

2. Психологічний практикум „Чим я найбільше пишаюся в своєму минулому? Що було таке, що варто було б прожити інакше?”

3. Вправа „Порожній стілець – мої друзі та вороги у минулому”.

4. Брейн-стормінг„Визначення напрямків соціальної підтримки державою студентської молоді як її майбутнього творця”.

5. Вправи на зняття „затисків” у м”язах, вияв експресії через рух.

4.

Релігійні цінності фахівця європейського рівня

1. Соціально-перцептивно орієнтований тренінг особистісного зростання „Я – очима інших. Чи можна мені довіряти?”

2. Групове обговорення „Людина, яка активно вірить в Бога – хто вона? Минуле, сучасне, майбутнє?”

3. Ділова гра „Якби Священну книгу написав Я?”

4. Вправи на зняття „затисків” у м”язах, вияв експресії через рух.

5.

Релігійна свідомість фахівця європейського рівня

1. Дискусія „Релігійно свідома людина – „за” та „проти”.

2. Брейн-стормінг„Хто я – піщинка, крапля води, дуновіннявітерця - чи я відповідаю за майбутнє?”

3. Ділова гра „Совість. Чи потрібна вона у 21-му сторіччі?”

4. Вправи на зняття „затисків” у м”язах, вияв експресії через рух.

6.

Обговорення підсумків тренінгу

1. Дискусія ”Я – до початку роботи в Т-групі. Я – після закінчення роботи в Т-групі. Що в мені змінилося?”

2. Вправи на зняття „затисків” у м”язах, вияв експресії через рух.

7.

Кінцеве заняття „Моє майбутнє”

1. Формування екзістенційного „Я”.

2. Розстиковка почуття „Ми” в учасників тренінгу.

3. Вправи на зняття „затисків” у м”язах, вияв експресії через рух.

Також нами представлено критерії, яким повинен відповідати фахівець європейського рівня: моральні: фахівець європейського рівня мусить бути людиною релігійною; бути практикуючим християнином; мати об’єктивний та суб’єктивний авторитет; любити і поважати свою працю; бути справедливим; мати етично-діловий такт і радість від спілкування; інтелектуальні: високий рівень фахової підготовки; точність пам’яті, гнучкість мислення, творчість уяви; темперамент, лабільна нервова система (вроджені чинники); сила волі і віра (набуті чинники); мовленнєва культура, риторика; інтуїція; спостережливість; фізичні та канонічні: одяг, постава, поведінка; шляхетність, одухотворення.

Джерелами релігійності для фахівця європейського рівня мають стати: книга книг – Святе Письмо; Богословіє (як наука про Бога); Свята Літургія – вчителька життя (А.Шептицький); Молитва – розвиток душі; церковне мистецтво; християнська філософія (пізнання Бога); природа, культура, мистецтво, спорт тощо.

Утвердження і розквіт нашої держави можливий лише за умов професійного та духовного становлення і здійснення кожного громадянина, фахівця, професіонала, який має стати вирішальною силою, що забезпечить незворотність поступу України до своєї волі, слави, економічного та соціального добробуту, здорової нації, сильної держави європейського рівня.

Література

  1.  Балл Г. О. Психологія і духовність / упоряд. : Г. Балл, Р.Трач // Гуманістична психологія. – 2005. – 279 с.
  2.  Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості / М. Й. Боришевський. – К., 2000. – 76 с.
  3.  Жигайло Н. І. Психологія духовного становлення особистості майбутнього фахівця : [монографія] / Н. І. Жигайло. ‒ Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008 – 336 с.
  4.  Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості : наук. [монографія] / С.Д. Максименко. – К. : КММ, 2006. – 255 с.
  5.  Максименко С. Д. Психологія особистості : [підручник] / С.Д. Максименко. – К. : КММ, 2007. – 296 с.
  6.  Москалець В.П. Психологія релігії : [посібник]. – К.: Академвидав, 2004. – 240 с.
  7.  Савчин М. В. Віра в Бога як духовний стан людини / М. В. Савчин // Психологія і суспільство. – 2009. – № 2 (36). – С. 54–59.
  8.  Хоронжий А. Г. Соціологія релігії : [курс лекцій] / А. Г. Хоронжий. ‒ Львів, 2005. – 188 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10151. Соотношение эмпирического т теоретического уровней научного знания. Изменение представлений о взаимосвязи теории и эмпирии в философии науки ХХ в. 27.5 KB
  Соотношение эмпирического т теоретического уровней научного знания. Изменение представлений о взаимосвязи теории и эмпирии в философии науки ХХ в. Внутренняя структура науки определяется в п.о. через выделение в ее составе теоретического и эмпирического познания. Т.
10152. Формы систематизации знания на эмпирическом уровне 38.5 KB
  Формы систематизации знания на эмпирическом уровне. Основными методами эмпирического познания являются наблюдение и эксперимент. Наблюдение это целенаправленное восприятие явлений действительности в ходе которого фиксируются данные об их свойствах и отноше
10153. Наблюдение и эксперимент как эмпирические методы исследования, специфика их реализации в современной науке 34.5 KB
  Наблюдение и эксперимент как эмпирические методы исследования специфика их реализации в современной науке Общенаучные эмпирические методы. Наблюдение это преднамеренное целенаправленное и планомерное восприятие выделенного для изучения фрагмента реальности. Осо
10154. Научное знание: структура и методы теоретического знания. Абстрагирование и идеализация - начало теоретического познания 42 KB
  Научное знание: структура и методы теоретического знания. Абстрагирование и идеализация начало теоретического познания. Абстракции возникают на аналитической стадии исследования когда начинают рассматривать отдельные стороны свойства и элементы единого процесс...
10155. Научная картина мира как форма систематизации научного знания, ее виды и функции. 82.5 KB
  Научная картина мира как форма систематизации научного знания ее виды и функции. Как особый структурный феномен не входящий полностью в теоретическое знание в настоящее время выделяется еще научная картина мира. НКМ целостная система представлений об общих ...
10156. Научные революции и типы научной рациональности 62.5 KB
  Научные революции и типы научной рациональности. Типология традиций и новаций в науке. Глобальные научные революции. Изменение научной рациональности. В предыдущей лекции речь шла о соотношении традиций и новаций в развитии науки. Выделим теперь типы...
10157. Глобальные научные революции в истории культуры. Классическая, неклассическая и постнеклассическая наука: временные рамки и специфика 49 KB
  Глобальные научные революции в истории культуры. Классическая неклассическая и постнеклассическая наука: временные рамки и специфика. В истории европейской науки традиционно принято выделять две глобальные научные революции, более дискуссионными являются вопро
10158. Этика науки и проблема социальной ответственности ученого и проектировщика. Формы реализации ответственности ученых за использование достижений науки 44 KB
  Этика науки и проблема социальной ответственности ученого и проектировщика. Формы реализации ответственности ученых за использование достижений науки. Проблема этической размерности научной деятельности и технического творчества обозначилась в ХХ в.: достаточ...
10159. Различие внутренней и внешней этики науки. Этические нормы в профессиональной работе ученого, проектировщика 43 KB
  Различие внутренней и внешней этики науки. Этические нормы в профессиональной работе ученого проектировщика С т.з. адресата этика науки и техники подразделяется на внешнюю по отношению к обществу в целом и внутреннюю но отношению к коллегам в рамках совместного тр