91157

Роль мережі соціальної підтримки у реадаптації осіб зрілого віку

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Зважаючи на системний підхід до процесу соціальної реадаптації особистості зрілого віку, соціальна підтримка, як зовнішня складова адаптаційного потенціалу особистості, відіграє надзвичайно важливу роль у процесі соціальної реадаптації.

Украинкский

2015-07-13

51.53 KB

0 чел.

Завацька Н.Є.,

д. психол. н., проф.,

зав. каф.соціальної та

практичної психології, 

Східноукраїнський національний 

університет ім. Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

роль мережі соціальної підтримки у реадаптації осіб зрілого віку

Зважаючи на системний підхід до процесу соціальної реадаптації особистості зрілого віку, соціальна підтримка, як зовнішня складова адаптаційного потенціалу особистості, відіграє надзвичайно важливу роль у процесі соціальної реадаптації. За даними досліджень (Н. Г. Гаранян, Т. В. Довженко, M. Becerra, E. Serafetinides, G. Sommer, S. Tydecks,T. Fydrich) критерії психологічної (емоційної) соціальної підтримки передбачають оцінку переживання позитивного відчуття близькості, довіри і спільності; критерії, пов’язані з інструментальною соціальною підтримкою, передбачають оцінку практичної, інформаційної або матеріальної (гроші, речі) допомоги; критерії, спрямовані на оцінку рівня соціальної інтеграції, визначаються входженням в певну мережу соціальної взаємодії, наявністю референтної групи, у межах якої відбувається співпадання цінностей і уявлень про життя, задоволеннямсоціальною підтримкою, пов’язаним з переживанням стабільності у відношеннях, та відчуттям впевненості і безпеки. Дослідниками (А. Б. Холмогоровою, E. Brähler, T. Brugha,M.Greenblatt). виділяються такі компоненти соціальної підтримки: сприйманість підтримки (тобто когниції (переконання), що тебе підтримують); реальність підтримки і взаємність підтримки; можливість звернутися до тих, хто підтримає і допоможе, тобто мережа підтримки; джерела підтримки (носії ролей (партнери, родичі та ін.). На нашу думку, включення цієї складової в адаптаційний потенціал особистості обумовлює позитивну дію соціальних відносин і підтримки.

Крім інтраперсональних складових адаптаційного потенціалу соціальна підтримка є його важливою інтерперсональною складовою. За даними досліджень (С. В. Волікової, Н. Г. Гаранян, А. Б. Холмогорової, Т. Ю. Юдєєвої), дефіцит близьких підтримуючих міжособистісних відносин, формальні, поверхові контакти тісно пов’язані з ризиком виникнення різноманітних емоційних порушень та соціальної дезадаптації. Дослідники виділяють такі важливі аспекти соціальної підтримки, як доступність, яка пов’язана з загальним відчуттям людини, що у випадку несподіваних чи критичних подій, є кому розділити з нею ці труднощі; загальне задоволення людиною тією соціальною підтримкою, яку вона отримує, реціпрокність або взаємність соціальної підтримки, її частота та регулярність. Зміст соціальної підтримки складають психологічна підтримка (емоційна, когнітивна, орієнтована на самооцінку та ін.) і інструментальна підтримка (поради, інформація, робота, гроші і т. п.). Відповідний рівень соціальної підтримки можливий за наявності таких передумов: по-перше, збереження локальної неформальної мережі комунікації – позитивних взаємозв’язків з безпосереднім оточенням; по-друге, нормальне функціонування організаційної структури, що формує певний професійний адаптаційний потенціал, необхідний в різних негативних ситуаціях, а також сформованість в суспільній свідомості адекватних уявлень про можливості і умови отримання допомоги. В нинішньому українському соціумі з названих передумов можна гіпотетично припустити існування тільки першої – повсюдна наявність в мікросоціальному середовищі неформальної комунікаційної мережі. Інша передумова – нормальне функціонування відповідної організаційно-професійної структури – потребує розробки та психологічного обгрунтування.

Отримані дані щодо соціальної підтримки враховувалися при диференціації психокорекційних заходів в системі реадаптації досліджуваних.Крім того, системне і цілісне осмислення процесу реадаптації особистості має принципове значення для теорії й практики соціальної роботи, яка спрямована на підтримку, розвиток особистості, реадаптацію індивідуальної та соціальної суб'єктності особи. Маючи форму соціального проектування та прогнозування (структурна соціальна робота) і безпосередньої роботи з особою (психосоціальна робота) вона надає можливість здійснити системний підхід до реадаптації особи зрілого віку. Стратегія сучасної соціальної роботи в ході реадаптації особистості вбачається в активізації позиції особистості через підвищення її самостійності, її здатності контролювати своє життя і вирішувати свої проблеми – через підвищення її адаптаційного потенціалу.

Враховуючи специфіку контингенту досліджуваних обґрунтовано можливість встановлення соціальних зв´язків через процедуру інтервенції. Підготовлені нами медіатори сприяли тому, що психокорекційна функція переважно виконувалася однією або декількома особами з найближчого оточення. У межах медіаторного підходу це були члени родини, близькі довірені люди, колеги по роботі, сусіди. Вирішальне значення такої інтервенції у заданому соціальному оточенні полягало у зміні соціальної ситуації реадаптанта. Застосування медіаторної моделі іноді вимагало, щоб особи із соціального оточення спочатку пройшли навчання та змінили своє ставлення до реадаптанта. Якщо це вдавалося зробити, то соціальні зв´язки в мікросоціальному оточенні були сприятливою передумовою для стабілізації психокорекційних змін.

У разі неможливості встановлення соціальних зв´язків у такий спосіб, відбувалась організація позитивної взаємодії з навколишнім середовищем шляхом соціотерапії. Соціотерапія включала систему взаємодії персоналу і досліджуваних: організацію наближених до звичайного життя стилів перебування, спільне дозвілля, зайнятість досліджуваних у відповідності до їх інтересів, комфортні та естетично позитивні умови побуту. Соціотерапія була особливо виправданою для осіб, які повернулися з місць позбавлення волі та не мали власного житла.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74852. Основные течения в романтизме. Элегический романтизм В.А. Жуковского и К.Н. Батюшкова 15.87 KB
  Романтики выдвигали принцип творчества, основанного на вдохновении, утверждали приоритет гения в искусстве. В романтическом искусстве больше всего ценилась свободная поэтическая индивидуальность. Романтизм – сложное историко-литературное явление: Жуковский понимал романтизм иначе, чем Рылеев. Отрицая жизнь в тех формах, в которых она существовала, романтики либо уходили в себя, творили в себе свой «антимир», мир мечты и поэзии (романтизм Жуковского);
74853. Заговоры (виды, композиция, особенности языка) 60.35 KB
  Мифологическая школа –Заговор первоначально молитвы, обращенные к божествам. С мифами их сближает отождествление природного и человеческого, обращение к мифологическим персонажам (природным стихиям, космическим объектам, мифическим существам). Заговоры испытали значительное влияние христианства: как обряда (крестное знамение, молитва), так и книжности (например, часто упоминаются христианские святые).
74854. Постоянный эпитет, сравнение, параллелизм 67.48 KB
  Параллелизм: не отождествление человеческой жизни с природною и не сравнение а сопоставление по признаку действия движения: дерево хилится девушка кланяется. Параллелизм основан на сопоставлении субъекта и объекта по категории движения. Неорганический недвижущийся мирвошел в лоно параллелизмов:он также жил.
74855. Волшебные сказки (происхождение, сюжеты, поээтика) 84.34 KB
  Сказки контаминируются-соединяются и в своих отдельных частях и полностью образы из одних сказок переходят в другие происходит творческий процесс разработки и варьирования основного сюжетного и образного фонда волшебных сказок в результате чего в пределах установившейся традиции появляются ранее не встречавшиеся комбинации сочетание мотивов и сюжетных положений. Многие волшебные сказки говорят о запрете оставлять дом открывать...
74856. Баллада как жанр 129.48 KB
  Баллада как жанр Баллады это эпические песни с семейно-бытовой тематикой в основе которых лежат трагические конфликты. Баллады на Руси по предположению ученых возникли на рубеже ХШ XIV веков когда постепенно начал угасать жанр былин эпических песен о подвигах могучих богатырей защитников родины. Так называют провансальские плясовые песни XI XVII веков от bllre плясать...
74857. Причитания как жанр обрядовой поэзии (ответ сделан по конспекту статьи Чистова «Русская причеть» + кое-что добавлено из учебника Ю. М. Соколова) 101.52 KB
  Следует рассматривать причитания в их связи с обрядами –свадебными похоронными рекрутскими–ибо как жанр они бытуют преимущественно в рамках обряда. В этих случаях причитания становились ритуально обязательными моментами обряда создавалась...
74858. Понятие о песенно-эпической циклизации в былинах. Образ князя Владимира 156.09 KB
  Святорусские богатыри Былины о Садко о Василии Буслаеве. Василий выиграл пари у Новгорода как и Садкокупец в одной из былин. Иной тип героя представляет Садко. Садко выражает собою бесконечную удаль; но эта сила и удаль основаны на бесконечных денежных средствах приобретение которых возможно только в торговой общине.
74859. Народная свадебная поэзия (состав и отношение к обрядам) 74.95 KB
  Свадебный приговор ритуальная речь участников свадьбы; основные носители –сторона жениха; смеховая стилистика Свадебные лирические песни исполняют девушки или женщины хор –поигрицы; взгляд на свадьбу со стороны; сюжетность; повествование от 3 л. Свадебные величальные песни исполняют девушки или женщины –поигрицы –в составе ритуала опевания; хвалебный характер; идеальный мир Свадебные корильные песни исполняют...
74860. Фольклорная гипербола как поэтический приём 81.63 KB
  В зависимости от специфики жанра гипербола преувеличивая что-либо выполняет разные функции. жанры календарного обрядового фольклора величальные корильные песни заклинательные песни гипербола тоже выполняет магическую функцию. В подобной функции гипербола выступает и в жатвенных песнях где заклинается богатый урожай: В поле копами копнами На гумне стогами.