91157

Роль мережі соціальної підтримки у реадаптації осіб зрілого віку

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Зважаючи на системний підхід до процесу соціальної реадаптації особистості зрілого віку, соціальна підтримка, як зовнішня складова адаптаційного потенціалу особистості, відіграє надзвичайно важливу роль у процесі соціальної реадаптації.

Украинкский

2015-07-13

51.53 KB

0 чел.

Завацька Н.Є.,

д. психол. н., проф.,

зав. каф.соціальної та

практичної психології, 

Східноукраїнський національний 

університет ім. Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

роль мережі соціальної підтримки у реадаптації осіб зрілого віку

Зважаючи на системний підхід до процесу соціальної реадаптації особистості зрілого віку, соціальна підтримка, як зовнішня складова адаптаційного потенціалу особистості, відіграє надзвичайно важливу роль у процесі соціальної реадаптації. За даними досліджень (Н. Г. Гаранян, Т. В. Довженко, M. Becerra, E. Serafetinides, G. Sommer, S. Tydecks,T. Fydrich) критерії психологічної (емоційної) соціальної підтримки передбачають оцінку переживання позитивного відчуття близькості, довіри і спільності; критерії, пов’язані з інструментальною соціальною підтримкою, передбачають оцінку практичної, інформаційної або матеріальної (гроші, речі) допомоги; критерії, спрямовані на оцінку рівня соціальної інтеграції, визначаються входженням в певну мережу соціальної взаємодії, наявністю референтної групи, у межах якої відбувається співпадання цінностей і уявлень про життя, задоволеннямсоціальною підтримкою, пов’язаним з переживанням стабільності у відношеннях, та відчуттям впевненості і безпеки. Дослідниками (А. Б. Холмогоровою, E. Brähler, T. Brugha,M.Greenblatt). виділяються такі компоненти соціальної підтримки: сприйманість підтримки (тобто когниції (переконання), що тебе підтримують); реальність підтримки і взаємність підтримки; можливість звернутися до тих, хто підтримає і допоможе, тобто мережа підтримки; джерела підтримки (носії ролей (партнери, родичі та ін.). На нашу думку, включення цієї складової в адаптаційний потенціал особистості обумовлює позитивну дію соціальних відносин і підтримки.

Крім інтраперсональних складових адаптаційного потенціалу соціальна підтримка є його важливою інтерперсональною складовою. За даними досліджень (С. В. Волікової, Н. Г. Гаранян, А. Б. Холмогорової, Т. Ю. Юдєєвої), дефіцит близьких підтримуючих міжособистісних відносин, формальні, поверхові контакти тісно пов’язані з ризиком виникнення різноманітних емоційних порушень та соціальної дезадаптації. Дослідники виділяють такі важливі аспекти соціальної підтримки, як доступність, яка пов’язана з загальним відчуттям людини, що у випадку несподіваних чи критичних подій, є кому розділити з нею ці труднощі; загальне задоволення людиною тією соціальною підтримкою, яку вона отримує, реціпрокність або взаємність соціальної підтримки, її частота та регулярність. Зміст соціальної підтримки складають психологічна підтримка (емоційна, когнітивна, орієнтована на самооцінку та ін.) і інструментальна підтримка (поради, інформація, робота, гроші і т. п.). Відповідний рівень соціальної підтримки можливий за наявності таких передумов: по-перше, збереження локальної неформальної мережі комунікації – позитивних взаємозв’язків з безпосереднім оточенням; по-друге, нормальне функціонування організаційної структури, що формує певний професійний адаптаційний потенціал, необхідний в різних негативних ситуаціях, а також сформованість в суспільній свідомості адекватних уявлень про можливості і умови отримання допомоги. В нинішньому українському соціумі з названих передумов можна гіпотетично припустити існування тільки першої – повсюдна наявність в мікросоціальному середовищі неформальної комунікаційної мережі. Інша передумова – нормальне функціонування відповідної організаційно-професійної структури – потребує розробки та психологічного обгрунтування.

Отримані дані щодо соціальної підтримки враховувалися при диференціації психокорекційних заходів в системі реадаптації досліджуваних.Крім того, системне і цілісне осмислення процесу реадаптації особистості має принципове значення для теорії й практики соціальної роботи, яка спрямована на підтримку, розвиток особистості, реадаптацію індивідуальної та соціальної суб'єктності особи. Маючи форму соціального проектування та прогнозування (структурна соціальна робота) і безпосередньої роботи з особою (психосоціальна робота) вона надає можливість здійснити системний підхід до реадаптації особи зрілого віку. Стратегія сучасної соціальної роботи в ході реадаптації особистості вбачається в активізації позиції особистості через підвищення її самостійності, її здатності контролювати своє життя і вирішувати свої проблеми – через підвищення її адаптаційного потенціалу.

Враховуючи специфіку контингенту досліджуваних обґрунтовано можливість встановлення соціальних зв´язків через процедуру інтервенції. Підготовлені нами медіатори сприяли тому, що психокорекційна функція переважно виконувалася однією або декількома особами з найближчого оточення. У межах медіаторного підходу це були члени родини, близькі довірені люди, колеги по роботі, сусіди. Вирішальне значення такої інтервенції у заданому соціальному оточенні полягало у зміні соціальної ситуації реадаптанта. Застосування медіаторної моделі іноді вимагало, щоб особи із соціального оточення спочатку пройшли навчання та змінили своє ставлення до реадаптанта. Якщо це вдавалося зробити, то соціальні зв´язки в мікросоціальному оточенні були сприятливою передумовою для стабілізації психокорекційних змін.

У разі неможливості встановлення соціальних зв´язків у такий спосіб, відбувалась організація позитивної взаємодії з навколишнім середовищем шляхом соціотерапії. Соціотерапія включала систему взаємодії персоналу і досліджуваних: організацію наближених до звичайного життя стилів перебування, спільне дозвілля, зайнятість досліджуваних у відповідності до їх інтересів, комфортні та естетично позитивні умови побуту. Соціотерапія була особливо виправданою для осіб, які повернулися з місць позбавлення волі та не мали власного житла.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64583. Преднаука (натурфилософия) в эпоху эллинизма и Рима 39 KB
  Третий период это закат древнегреческой философии IV в. Эпикур является самой крупной фигурой в философии греко-римского периода. Большое внимание Эпикур уделил теме счастья человека он был сторонником гедонизма философии счастья. упадок древнегреческой философии стал очевиден.
64585. Проектирование промышленно-отопительной ТЭЦ 2.01 MB
  В сетевой подогревательной установке ТЭЦ с современными теплофикационными турбинами подогрев сетевой воды может осуществляться по одно-, двух- и трехступенчатой схемам.
64586. Структура современной социальной психологии, основные задачи и проблемы исследований 30.5 KB
  Особенностью социальной психологии является ее широкое включение в жизнь общества. Задачи для исследователей: корректный анализ зарубежной социальной психологии содержания ее теоретических концепций методов и результатов исследований.
64588. Учение Платона об идеях, душе и познании 37.5 KB
  По Платону существуют два мира: мир вещей и мир идей эйдосов. Эйдосы идеальные формы прообразы всех вещей; их мир воплощение гармонии и совершенства. Согласно ей весь наш мир подобен темной пешере в которой люди прикованы цепями к стенам.
64589. ОСТРЫЕ КИШЕЧНЫЕ ИНФЕКЦИИ 88 KB
  В ряде случаев когда ребенок заболевает тяжелой формой дизентерии симптомокомплекс реализуется в нижних отделах и характеризуется острым колитом: тенезмы бескаловый стул с примесью крови...