91158

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ це один з найважливіших факторів її успішності що носить обєктивний характер і реалізується в руслі соціальноекономічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності впевненість та відповідальність за...

Украинкский

2015-07-13

54.82 KB

0 чел.

Задорожна О. М.,

к. пед. н., доц. каф. соціальної та

практичної психології,

Східноукраїнський національний 

університет ім. Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Постановка проблеми. Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ  це один з найважливіших факторів її успішності, що носить об'єктивний характер і реалізується в руслі соціально-економічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти, яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності, впевненість та відповідальність за власне майбутнє, а також вміння впливати на це майбутнє.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Дослідження мотивації трудової діяльності, саморозвитку особистості та становлення професіоналізму протягом останніх років є предметом пильної уваги як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Мотивацію як психологічну категорію досліджували В. Асєєв, Л. Божовіч, А. Запорожець, О. Леонтьєв, B. Мерлін, А. Маслоу, С. Рубінштейн, X. Хекгаузен та інші; аспекти професійного самовизначення отримали відображення в роботах О. Борисової, Є. Климова, І. Кона, В. Леонтьєва, В. Сластьоніна, С. Чистякової тощо; саморозвиток особистості та розгортання її внутрішніх потенцій і ресурсів розглядали В. Бочелюк, О. Газман, Н. Завацька, Л. Кулікова, С. Максименко, Т. Титаренко; наукові уявлення про особистість як субєкта професійної діяльності вивчали К. Абульханова-Славська, Л. Бурлачук, І. Ващенко, І. Зязюн, Г. Костюка, С. Максименко, М. Савчин, Н. Чепелєва; дослідження відповідності особистісних якостей вимогам професії висвітлювали Б. Ананьєв, О. Бондаренко, В. Панок, В. Рибалка, М. Савчин, В. Скребець, Б. Федоришин, Ю. Швалб; особливості соціалізації та адаптації молоді в умовах трансформації суспільства досліджували В. Бочелюк, Ю. Бохонкова, О. Васильченко, С. Гарькавець, Н. Завацька, В. Москаленко, Л. Пілецька, П. Скляр, В. Скребець тощо.

Викладення основного матеріалу. Однак, незважаючи на те, що останнім часом з'явився ряд досліджень, що розглядають проблему формування професійної мотивації, активізації навчальної діяльності студентів (О. Букіна, Р. Даніленкова, В. Жирнов, Н. Забєліна, І. Куліш, Р. Корсакова, О. Олексюк, та інші), необхідно відзначити, що більшість теоретичних положень сучасних досліджень не стали керівництвом для вибору необхідних засобів і методів формування мотивації до професійної діяльності студентів у відповідності з вимогами до особистості випускника та з урахуванням специфіки ВНЗ. Наслідком цього протиріччя стає те, що знання та навички, здобуті студентами в процесі підготовки у вищому навчальному закладі, як правило, не стають дієвими інструментами в їх професійній діяльності, що викликає такі негативні наслідки як зниження конкурентоспроможності на ринку праці та труднощі з працевлаштуванням.

Безробіття серед молоді було й залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці. За даними Держстату, на 1 вересня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис осіб, з них молоді  183,3 тис осіб або 42,1%. За законодавством молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.

З одного боку молоді спеціалісти  це гордість і надія держави, а з іншого  це фахівці з дипломами, але без певних практичних навичок роботи в тій галузі, з якої вони здобули освіту. На жаль, при працевлаштуванні наявність досвіду роботи і стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднішній день є однією з найважливіших вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій. Відповідно, випускників ВНЗ, що не мають досвіду роботи і стажу у цьому випадку на роботу беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тільки досвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду. Таким чином, під час навчання у вищому навчальному закладі потрібно створювати такі умови навчання, які б заохочували студентів до активного пошуку тимчасових робочих місць, або виконання разової роботи, наприклад, участі у різного роду рекламних акціях, маркетингових дослідженнях, соціологічних опитуваннях, роботі в сфері політики, зайнятість на громадських роботах, діяльність в громадських організаціях в якості волонтерів тощо. При цьому корисним було б ввести практику отримання рекомендаційних листів з місць такої роботи. Тимчасова зайнятість випускників у даному випадку не тільки дозволить їм отримати практичний досвід, але і заробити репутацію, що в подальшому стане запорукою для отримання бажаного місця роботи.

Соціологічне опитування, що проводилося в студентських групах шляхом анонімного анкетування, групою дослідників (П. Скляр, О. Задорожна, В. Третьяченко) показало, що на впевненість молоді в своєму майбутньому істотно впливає надія отримати високий рівень освіти та кваліфікації. Так, наприклад, від якості майбутньої фахової освіти, за даними анкетування, залежить кар’єрне зростання та можливість влаштуватися в житті у 57,9% дівчат та 56,6% юнаків.

Вивчення професійної мотивації першокурсників показало, що вибір спеціальності дещо не збігається зі сферою особистих інтересів, яке діагностувалося за допомогою опитувальника Є. Климова, бесід та спостереження. Серед основних мотиваційних чинників, що вплинули на вибір професії, яка не відповідає сфері власних інтересів було виокремлено наступні: вступ на будь яку бюджетну спеціальність (31,5 %), шкільні успіхи з того чи іншого предмету (27,7 %), вибір спеціальності «за компанію» (22,3 %), на вимогу батьків (12,5 %), для того щоб обрати супутника життя (3,4 %). Бажання просто отримати вищу освіту (а в деяких випадках – тільки диплом про її наявність) значно вище, ніж бажання отримати бажану фахову освіту. Так, лише 28,4% першокурсників технічних спеціальностей СНУ ім. В. Даля, КПІ, ДПІ, за нашими даними, пояснюють своє бажання навчатися саме у своєму ВНЗ і наявністю підготовки за обраною спеціальністю.

Такі результати вказують на те, що абітурієнти при виборі майбутньої спеціальності керуються не інтересом до неї, а зовсім випадковими мотивами. Студент, інтереси якого не збігаються з вимогами професії – це перший крок до професійної непридатності. Він не вмотивований на успішне оволодіння професійними знаннями вміннями та навичками, а без цього не буде висококваліфікованого фахівця.

Висновки. Таким чином, однією з умов подолання безробіття серед молоді, на наш погляд, є подальше вдосконалення механізмів формування мотивації до професійної діяльності у студентів вищих навальних закладів, а саме: позитивного ставлення до власної професії, сформованої установки на постійне вдосконалення власного освітнього рівня, знань про предмет та способи здійснення професійної діяльності, наявність сформованих професійних навичок та вмінь перенесення знань, отриманих під час навчання у ВНЗ в нові умови та ситуації, що пов‘язані з виконання професійних обов‘язків.

Література

  1.  Державний комітет статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
  2.  Задорожна О. М. Готовність до свідомого професійного вибору як соціально-психологічна проблема / О. М. Задорожна // Психологічні перспективи : зб. наук. праць Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки. – Луцьк : Вид-во Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки.  Вип. 21.  С.58-70.
  3.  Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / М.П. Перепелиця. – К. : Український інститут соціальних досліджень ; Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
  4.  Скляр П. П. Гуманізація освіти у життєвих перспективах майбутніх інженерів : монографія / П. П. Скляр. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 288 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28065. Право природопользования и его виды 6.38 KB
  Право природопользования является одним из важнейших институтов экологического и природоресурсного права. Виды права природопользования По критерию объекта это право землепользования лесопользования водопользования пользования недрами животным миром растительным миром вне лесов атмосферным воздухом. Общее право характеризуется производностью от конституционного права каждого на благоприятную окружающую среду на свободу передвижения и т. Оно характеризуется платностью и необходимостью принятия...
28066. Право собственности на природные ресурсы 6.84 KB
  Под понятием права собственности на землю и другие природные ресурсы т. Исходные положения регулирующие право собственности на землю и другие природные ресурсы установлены в ст. 9 Конституции РФ которая гласит что земля и другие природные ресурсы могут находиться в частной государственной муниципальной и иных формах собственности.
28067. Правовое обеспечение экологического контроля на гос и муниципальном уровнях 3.13 KB
  Положение об осуществлении гос лесного контроля и надзора осуществляемого Федй службой по ветеринарному и фитосанитарному надзору Федй службой по надзору в сфере ПП и органами исполнительной власти субъктов РФ утверждено Постановлением Правительства РФ от 22 июня 2007г №394. В соответствии с законодательством муниципальные образования наделены полномочиями по осуществлению муниципального лесного контроля и муниципального земельного контроля. Осуществление муниципального экологического контроля органами местного самоуправления действующим...
28068. Правовой режим особо охраняемых территорий 5.54 KB
  Особо охраняемые природные территории определены законодательством РФ как участки земли водной поверхности и воздушного пространства над ними где располагаются природные комплексы и объекты имеющие особое природоохранное научное культурное эстетическое рекреационное и оздоровительное значение. Общественные отношения в сфере организации охраны и использования особо охраняемых природных территорий с целью сохранения уникальных и типичных природных комплексов и объектов достопримечательных...
28069. Правовой режим селитебных территорий 11.23 KB
  Требования охраны окружающей природной среды экологическойбезопасности при осуществлении градостроительной деятельности заключаются в следующем: разработка градостроительной документации строительство и реконструкция городских и сельских поселений зданий строений и сооружений должны осуществляться с соблюдением требований охраны окружающей природной среды экологической безопасности и санитарных правил. При этом необходимо учитывать состояние территорий городских и сельских поселений последствия вредного воздействия хозяйственной и иной...
28070. Правовые основы обеспечения экологической безопасности РФ 10.09 KB
  Обеспечение экологической безопасности России Концепция относит к совместному ведению Федерации и ее субъектов п. Обеспечение экологической безопасности следует рассматривать в неразрывной связи с правом каждого на благоприятную окружающую среду достоверную информацию о ее состоянии и на возмещение ущерба причиненного здоровью или имуществу экологическим правонарушением ст. Не менее важен ФЗ О радиационной безопасности населения который определяет правовые основы обеспечения радиационной безопасности населения в целях охраны его...
28071. Правовые основы охраны атмосферного воздуха 10.79 KB
  В целях сохранения благоприятного качества атмосферного воздуха государством предусмотрены следующие нормативы воздействия на атмосферный воздух: 1 производственные нормативы предельно допустимые выбросы ПДВ загрязняющих веществ; нормативы шумового теплового вибрационного радиационного электромагнитного и других физических воздействий; временно согласованные выбросы лимит загрязняющих веществ; 2 территориальные нормативы величина критических совокупных нагрузок на атмосферный воздух от...
28072. Система органов гос управления в области природопользования и охраны ос. Их функции 9.75 KB
  Управление выражается через законотворческую деятельности в области охраны окружающей среды в разработке мероприятий по охране окружающей среды программ контроле за исполнением норм в области охраны окружающей среды нормативных актов всех уровней. Только государственное управление из всех возможных является реальным инструментом осуществляющим реализацию правоустанавливающих правореализующих и контролирующих функций в области охраны окружающей среды на территории РФ....
28073. Экологические требования при осуществлении хоз и иной деятельности в Законе « Об охране ОС» 6.25 KB
  Общие требования в области охраны окружающей среды при размещении проектировании строительстве реконструкции вводе в эксплуатацию эксплуатации консервации и ликвидации зданий строений сооружений и иных объектов 1. Размещение проектирование строительство реконструкция ввод в эксплуатацию эксплуатация консервация и ликвидация зданий строений сооружений и иных объектов оказывающих прямое или косвенное негативное воздействие на окружающую среду осуществляются в соответствии с требованиями в области охраны...