91158

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ це один з найважливіших факторів її успішності що носить обєктивний характер і реалізується в руслі соціальноекономічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності впевненість та відповідальність за...

Украинкский

2015-07-13

54.82 KB

0 чел.

Задорожна О. М.,

к. пед. н., доц. каф. соціальної та

практичної психології,

Східноукраїнський національний 

університет ім. Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Постановка проблеми. Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ  це один з найважливіших факторів її успішності, що носить об'єктивний характер і реалізується в руслі соціально-економічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти, яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності, впевненість та відповідальність за власне майбутнє, а також вміння впливати на це майбутнє.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Дослідження мотивації трудової діяльності, саморозвитку особистості та становлення професіоналізму протягом останніх років є предметом пильної уваги як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Мотивацію як психологічну категорію досліджували В. Асєєв, Л. Божовіч, А. Запорожець, О. Леонтьєв, B. Мерлін, А. Маслоу, С. Рубінштейн, X. Хекгаузен та інші; аспекти професійного самовизначення отримали відображення в роботах О. Борисової, Є. Климова, І. Кона, В. Леонтьєва, В. Сластьоніна, С. Чистякової тощо; саморозвиток особистості та розгортання її внутрішніх потенцій і ресурсів розглядали В. Бочелюк, О. Газман, Н. Завацька, Л. Кулікова, С. Максименко, Т. Титаренко; наукові уявлення про особистість як субєкта професійної діяльності вивчали К. Абульханова-Славська, Л. Бурлачук, І. Ващенко, І. Зязюн, Г. Костюка, С. Максименко, М. Савчин, Н. Чепелєва; дослідження відповідності особистісних якостей вимогам професії висвітлювали Б. Ананьєв, О. Бондаренко, В. Панок, В. Рибалка, М. Савчин, В. Скребець, Б. Федоришин, Ю. Швалб; особливості соціалізації та адаптації молоді в умовах трансформації суспільства досліджували В. Бочелюк, Ю. Бохонкова, О. Васильченко, С. Гарькавець, Н. Завацька, В. Москаленко, Л. Пілецька, П. Скляр, В. Скребець тощо.

Викладення основного матеріалу. Однак, незважаючи на те, що останнім часом з'явився ряд досліджень, що розглядають проблему формування професійної мотивації, активізації навчальної діяльності студентів (О. Букіна, Р. Даніленкова, В. Жирнов, Н. Забєліна, І. Куліш, Р. Корсакова, О. Олексюк, та інші), необхідно відзначити, що більшість теоретичних положень сучасних досліджень не стали керівництвом для вибору необхідних засобів і методів формування мотивації до професійної діяльності студентів у відповідності з вимогами до особистості випускника та з урахуванням специфіки ВНЗ. Наслідком цього протиріччя стає те, що знання та навички, здобуті студентами в процесі підготовки у вищому навчальному закладі, як правило, не стають дієвими інструментами в їх професійній діяльності, що викликає такі негативні наслідки як зниження конкурентоспроможності на ринку праці та труднощі з працевлаштуванням.

Безробіття серед молоді було й залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці. За даними Держстату, на 1 вересня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис осіб, з них молоді  183,3 тис осіб або 42,1%. За законодавством молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.

З одного боку молоді спеціалісти  це гордість і надія держави, а з іншого  це фахівці з дипломами, але без певних практичних навичок роботи в тій галузі, з якої вони здобули освіту. На жаль, при працевлаштуванні наявність досвіду роботи і стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднішній день є однією з найважливіших вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій. Відповідно, випускників ВНЗ, що не мають досвіду роботи і стажу у цьому випадку на роботу беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тільки досвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду. Таким чином, під час навчання у вищому навчальному закладі потрібно створювати такі умови навчання, які б заохочували студентів до активного пошуку тимчасових робочих місць, або виконання разової роботи, наприклад, участі у різного роду рекламних акціях, маркетингових дослідженнях, соціологічних опитуваннях, роботі в сфері політики, зайнятість на громадських роботах, діяльність в громадських організаціях в якості волонтерів тощо. При цьому корисним було б ввести практику отримання рекомендаційних листів з місць такої роботи. Тимчасова зайнятість випускників у даному випадку не тільки дозволить їм отримати практичний досвід, але і заробити репутацію, що в подальшому стане запорукою для отримання бажаного місця роботи.

Соціологічне опитування, що проводилося в студентських групах шляхом анонімного анкетування, групою дослідників (П. Скляр, О. Задорожна, В. Третьяченко) показало, що на впевненість молоді в своєму майбутньому істотно впливає надія отримати високий рівень освіти та кваліфікації. Так, наприклад, від якості майбутньої фахової освіти, за даними анкетування, залежить кар’єрне зростання та можливість влаштуватися в житті у 57,9% дівчат та 56,6% юнаків.

Вивчення професійної мотивації першокурсників показало, що вибір спеціальності дещо не збігається зі сферою особистих інтересів, яке діагностувалося за допомогою опитувальника Є. Климова, бесід та спостереження. Серед основних мотиваційних чинників, що вплинули на вибір професії, яка не відповідає сфері власних інтересів було виокремлено наступні: вступ на будь яку бюджетну спеціальність (31,5 %), шкільні успіхи з того чи іншого предмету (27,7 %), вибір спеціальності «за компанію» (22,3 %), на вимогу батьків (12,5 %), для того щоб обрати супутника життя (3,4 %). Бажання просто отримати вищу освіту (а в деяких випадках – тільки диплом про її наявність) значно вище, ніж бажання отримати бажану фахову освіту. Так, лише 28,4% першокурсників технічних спеціальностей СНУ ім. В. Даля, КПІ, ДПІ, за нашими даними, пояснюють своє бажання навчатися саме у своєму ВНЗ і наявністю підготовки за обраною спеціальністю.

Такі результати вказують на те, що абітурієнти при виборі майбутньої спеціальності керуються не інтересом до неї, а зовсім випадковими мотивами. Студент, інтереси якого не збігаються з вимогами професії – це перший крок до професійної непридатності. Він не вмотивований на успішне оволодіння професійними знаннями вміннями та навичками, а без цього не буде висококваліфікованого фахівця.

Висновки. Таким чином, однією з умов подолання безробіття серед молоді, на наш погляд, є подальше вдосконалення механізмів формування мотивації до професійної діяльності у студентів вищих навальних закладів, а саме: позитивного ставлення до власної професії, сформованої установки на постійне вдосконалення власного освітнього рівня, знань про предмет та способи здійснення професійної діяльності, наявність сформованих професійних навичок та вмінь перенесення знань, отриманих під час навчання у ВНЗ в нові умови та ситуації, що пов‘язані з виконання професійних обов‘язків.

Література

  1.  Державний комітет статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
  2.  Задорожна О. М. Готовність до свідомого професійного вибору як соціально-психологічна проблема / О. М. Задорожна // Психологічні перспективи : зб. наук. праць Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки. – Луцьк : Вид-во Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки.  Вип. 21.  С.58-70.
  3.  Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / М.П. Перепелиця. – К. : Український інститут соціальних досліджень ; Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
  4.  Скляр П. П. Гуманізація освіти у життєвих перспективах майбутніх інженерів : монографія / П. П. Скляр. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 288 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35749. ИЗОНИТЬ. Творческая работа 1.74 MB
  Среди большого многообразия меня привлекли работы в технике изонить оригинальные красивые эффектные. ИЗОНИТЬ история и современность Нитяная графика как вид декоративноприкладного искусства впервые появилась в Англии в XVII веке. Термин ниточный дизайн нитяная графика изографика изонить хордовая вышивка используется в России. Создание панно в технике изонить становится в последние годы все более популярным занятием для детей и взрослых.
35754. Котел-утилизатор для охлаждения конвертерных газов В-90Б 364.5 KB
  Рациональное использование топливно-энергетических ресурсов-важнейшая задача, значимость которой все возрастает. Значительная экономия топливно-энергетических ресурсов может быть достигнута при более широком вовлечении в топливно-энергетический баланс страны вторичных..
35755. Дорожный набор. Творческий проект 162.5 KB
  5 Развитие идеи6 Изготовление набора6 Инструкция по сборке скрепера 7 Оценка стоимости готового изделия.Процес изготовления изделия.Анализ готового изделия. Своей задачей я ставлю увеличение функций данного набора и увеличение прочности изделия.
35756. Скрепер волокуша. Творческий проект 190.5 KB
  Инструменты и оборудование Круглопильный станок Сверлильный станок Электрическая дрель Рубанок Ножницы по металлу Напильник драчевый Отвёртка Набор свёрл Кернер Киянка Молоток Стамеска Инструкция по изготовлению скрепера.5мм 055метр 500 руб. 110 руб.7 м 30 руб.
35757. Проектирование и разработка фирменного блюда 353.5 KB
  Выполнение теоретической части предусматривает самостоятельный выбор рецепта фирменного блюд, выполнение технологических расчётов по составлению рецептуры на данное блюдо, с чётом потерь при механической и тепловой обработках, расчетов массы полуфабриката и выхода готового изделия. По окончании выполнения расчётов, они проверяются и утверждаются преподавателем.