91158

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ це один з найважливіших факторів її успішності що носить обєктивний характер і реалізується в руслі соціальноекономічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності впевненість та відповідальність за...

Украинкский

2015-07-13

54.82 KB

0 чел.

Задорожна О. М.,

к. пед. н., доц. каф. соціальної та

практичної психології,

Східноукраїнський національний 

університет ім. Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВНЗ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БЕЗРОБІТТЯ

Постановка проблеми. Формування мотивації до професійної діяльності у студентів ВНЗ  це один з найважливіших факторів її успішності, що носить об'єктивний характер і реалізується в руслі соціально-економічного розвитку суспільства в цілому. Стрімкий розвиток суспільства потребує такої системи професійної освіти, яка б дозволяла сформувати у майбутніх фахівців віру в себе і свої професійні здібності, впевненість та відповідальність за власне майбутнє, а також вміння впливати на це майбутнє.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Дослідження мотивації трудової діяльності, саморозвитку особистості та становлення професіоналізму протягом останніх років є предметом пильної уваги як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Мотивацію як психологічну категорію досліджували В. Асєєв, Л. Божовіч, А. Запорожець, О. Леонтьєв, B. Мерлін, А. Маслоу, С. Рубінштейн, X. Хекгаузен та інші; аспекти професійного самовизначення отримали відображення в роботах О. Борисової, Є. Климова, І. Кона, В. Леонтьєва, В. Сластьоніна, С. Чистякової тощо; саморозвиток особистості та розгортання її внутрішніх потенцій і ресурсів розглядали В. Бочелюк, О. Газман, Н. Завацька, Л. Кулікова, С. Максименко, Т. Титаренко; наукові уявлення про особистість як субєкта професійної діяльності вивчали К. Абульханова-Славська, Л. Бурлачук, І. Ващенко, І. Зязюн, Г. Костюка, С. Максименко, М. Савчин, Н. Чепелєва; дослідження відповідності особистісних якостей вимогам професії висвітлювали Б. Ананьєв, О. Бондаренко, В. Панок, В. Рибалка, М. Савчин, В. Скребець, Б. Федоришин, Ю. Швалб; особливості соціалізації та адаптації молоді в умовах трансформації суспільства досліджували В. Бочелюк, Ю. Бохонкова, О. Васильченко, С. Гарькавець, Н. Завацька, В. Москаленко, Л. Пілецька, П. Скляр, В. Скребець тощо.

Викладення основного матеріалу. Однак, незважаючи на те, що останнім часом з'явився ряд досліджень, що розглядають проблему формування професійної мотивації, активізації навчальної діяльності студентів (О. Букіна, Р. Даніленкова, В. Жирнов, Н. Забєліна, І. Куліш, Р. Корсакова, О. Олексюк, та інші), необхідно відзначити, що більшість теоретичних положень сучасних досліджень не стали керівництвом для вибору необхідних засобів і методів формування мотивації до професійної діяльності студентів у відповідності з вимогами до особистості випускника та з урахуванням специфіки ВНЗ. Наслідком цього протиріччя стає те, що знання та навички, здобуті студентами в процесі підготовки у вищому навчальному закладі, як правило, не стають дієвими інструментами в їх професійній діяльності, що викликає такі негативні наслідки як зниження конкурентоспроможності на ринку праці та труднощі з працевлаштуванням.

Безробіття серед молоді було й залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці. За даними Держстату, на 1 вересня 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис осіб, з них молоді  183,3 тис осіб або 42,1%. За законодавством молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.

З одного боку молоді спеціалісти  це гордість і надія держави, а з іншого  це фахівці з дипломами, але без певних практичних навичок роботи в тій галузі, з якої вони здобули освіту. На жаль, при працевлаштуванні наявність досвіду роботи і стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднішній день є однією з найважливіших вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій. Відповідно, випускників ВНЗ, що не мають досвіду роботи і стажу у цьому випадку на роботу беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тільки досвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду. Таким чином, під час навчання у вищому навчальному закладі потрібно створювати такі умови навчання, які б заохочували студентів до активного пошуку тимчасових робочих місць, або виконання разової роботи, наприклад, участі у різного роду рекламних акціях, маркетингових дослідженнях, соціологічних опитуваннях, роботі в сфері політики, зайнятість на громадських роботах, діяльність в громадських організаціях в якості волонтерів тощо. При цьому корисним було б ввести практику отримання рекомендаційних листів з місць такої роботи. Тимчасова зайнятість випускників у даному випадку не тільки дозволить їм отримати практичний досвід, але і заробити репутацію, що в подальшому стане запорукою для отримання бажаного місця роботи.

Соціологічне опитування, що проводилося в студентських групах шляхом анонімного анкетування, групою дослідників (П. Скляр, О. Задорожна, В. Третьяченко) показало, що на впевненість молоді в своєму майбутньому істотно впливає надія отримати високий рівень освіти та кваліфікації. Так, наприклад, від якості майбутньої фахової освіти, за даними анкетування, залежить кар’єрне зростання та можливість влаштуватися в житті у 57,9% дівчат та 56,6% юнаків.

Вивчення професійної мотивації першокурсників показало, що вибір спеціальності дещо не збігається зі сферою особистих інтересів, яке діагностувалося за допомогою опитувальника Є. Климова, бесід та спостереження. Серед основних мотиваційних чинників, що вплинули на вибір професії, яка не відповідає сфері власних інтересів було виокремлено наступні: вступ на будь яку бюджетну спеціальність (31,5 %), шкільні успіхи з того чи іншого предмету (27,7 %), вибір спеціальності «за компанію» (22,3 %), на вимогу батьків (12,5 %), для того щоб обрати супутника життя (3,4 %). Бажання просто отримати вищу освіту (а в деяких випадках – тільки диплом про її наявність) значно вище, ніж бажання отримати бажану фахову освіту. Так, лише 28,4% першокурсників технічних спеціальностей СНУ ім. В. Даля, КПІ, ДПІ, за нашими даними, пояснюють своє бажання навчатися саме у своєму ВНЗ і наявністю підготовки за обраною спеціальністю.

Такі результати вказують на те, що абітурієнти при виборі майбутньої спеціальності керуються не інтересом до неї, а зовсім випадковими мотивами. Студент, інтереси якого не збігаються з вимогами професії – це перший крок до професійної непридатності. Він не вмотивований на успішне оволодіння професійними знаннями вміннями та навичками, а без цього не буде висококваліфікованого фахівця.

Висновки. Таким чином, однією з умов подолання безробіття серед молоді, на наш погляд, є подальше вдосконалення механізмів формування мотивації до професійної діяльності у студентів вищих навальних закладів, а саме: позитивного ставлення до власної професії, сформованої установки на постійне вдосконалення власного освітнього рівня, знань про предмет та способи здійснення професійної діяльності, наявність сформованих професійних навичок та вмінь перенесення знань, отриманих під час навчання у ВНЗ в нові умови та ситуації, що пов‘язані з виконання професійних обов‘язків.

Література

  1.  Державний комітет статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
  2.  Задорожна О. М. Готовність до свідомого професійного вибору як соціально-психологічна проблема / О. М. Задорожна // Психологічні перспективи : зб. наук. праць Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки. – Луцьк : Вид-во Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки.  Вип. 21.  С.58-70.
  3.  Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / М.П. Перепелиця. – К. : Український інститут соціальних досліджень ; Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
  4.  Скляр П. П. Гуманізація освіти у життєвих перспективах майбутніх інженерів : монографія / П. П. Скляр. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 288 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76471. Последствия расторжения брака 16.57 KB
  При рассмотрении такого дела судья обязан изучить все стороны характеризующие личные качества родителей взаимоотношения родителей с ребенком интересы самого ребенка и его мнение если он достиг десятилетнего возраста. Также суд учитывает возраст ребенка его большая или меньшая симпатия к одному из родителей а также к другим членам семьи братья сестра. Не менее важны условия воспитания и обучения которые будут созданы для проживания ребенка и материальное положение одного из родителей хотя последний фактор не всегда является...
76472. Понятие недействительности брака и основания признания брака недействительным 15.31 KB
  С момента государственной регистрации заключения брака в органах загса. Основания для признания брака недействительным установлены в п. Заключение брака при отсутствии условий установленных законом для заключения брака: взаимного добровольного согласия лиц вступающих в брак и достижения ими брачного возраста если этот возраст не был снижен в порядке установленном законом ст.
76473. Отличие расторжение брака от признания брака недействительным 15.84 KB
  Отдельные же из них в виде исключения продолжают существовать и после расторжения брака. Различен порядок расторжения брака и признания его недействительным. Поразному определяется круг лиц имеющих право обратиться с иском о расторжении брака и признании его недействительным.
76474. Общая совместная собственность супругов и её состав 15.86 KB
  Супруги в брачном контракте могут отнести это имущество либо к общей долевой собственности либо к раздельной собственности каждого из них. Что касается имущества принадлежавшего каждому из супругов до вступления в брак то оно как и прежде признается их раздельной собственностью Аналогичный правовой режим распространяется на имущество полученное одним из супругов во время брака в дар или по наследству а также на вещи индивидуального пользования кроме предметов роскоши хотя бы они и были приобретены во время брака за счет общих...
76475. Личные неимущественные права и обязанности супругов 15.65 KB
  Право супругов на равенство при решении вопросов: – воспитания и образования детей; – отцовства и материнства; – планирования семьи; – распределения семейного бюджета; – ведения домашнего хозяйства; – других вопросов семейной жизни; 5 иные права предусмотренные семейным законодательством. К личными неимущественным правам тесно примыкают такие обязанности супругов как: обязанность не препятствовать другому супругу в осуществлении им личных...
76476. Собственность каждого из супругов (раздельное, индивидуальное имущество) 16.72 KB
  Например дом приобретенный на деньги полученные от продажи квартиры принадлежащей одному из супругов до брака. Семейное законодательство относит к раздельному имуществу супругов не только имущество полученное в дар или по наследству но и имущество полученное по иным безвозмездным сделкам. К этому виду приобретений прежде всего следует отнести имущество полученное в порядке безвозмездной приватизации например при безвозмездной приватизации квартиры одним из супругов.
76477. Осуществление супругами правомочий по владению, пользованию и распоряжению общим имуществом 14.94 KB
  Особенностью совместной собственности супругов является то что владение пользование и распоряжение общим имуществом супругов осуществляется по обоюдному согласию супругов п. В настоящее же время в отсутствие специальных правил единственным выходом для супругов которые не могут самостоятельно договориться по вопросу осуществления правомочий владения и пользования общим имуществом является раздел имущества который предполагает прекращение совместной собственности и возникновение общей долевой собственности. Определив свою долю в общем...
76478. Раздел общего имущества супругов: Соглашение о разделе имущества супругов 17.81 KB
  256 ГК РФ имущество нажитое во время брака супругами является их совместной собственностью а имущество которое принадлежало супругам до брака является имуществом каждого из супругов и разделу не подлежит за исключением случаев когда имущество одного из супругов признано судом общим имуществом супругов. 38 СК РФ устанавливает что общее имущество супругов может быть разделено как в течение брака так и после расторжения брака по требованию любого из супругов. Также общее имущество супругов может быть разделено по требованию кредиторов...
76479. Определение долей супругов при разделе имущества в судебном порядке 15.66 KB
  В соответствие с этим совершенно логично звучит принцип равенства долей супругов при разделе общего имущества закрепленный в п. Если договором между супругами не установлено иное то по закону по умолчанию каждый из супругов является собственником доли общего имущества в размере 1 2 части. Как уже упоминалось выше тот факт что один из супругов по уважительной причине не имел источника постоянного дохода или по совместному согласию занимался домашним хозяйством и воспитанием детей не дает никаких оснований уменьшать долю при разделе...