91166

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни які обрали власну модель як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни на думку вітчизняного дослідника О. Романюка можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії країни Прибалтики Грузія; перехідні або гібридні країни Вірменія Україна...

Украинкский

2015-07-13

49.42 KB

0 чел.

Кандауров Б. І.,

кафедра політології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни, які обрали власну модель як внутрішньополітичного, так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни, на думку вітчизняного дослідника О. Романюка, можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії (країни Прибалтики, Грузія); перехідні або «гібридні» країни (Вірменія, Україна, Молдова, Киргизія), консолідовані авторитарні держави (Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан), неконсолідовані авторитарні країни (Росія, Азербайджан, Таджикистан).

Аналіз політичного процесу на пострадянському просторі вказує на факт, що політичні еліти більшості країн обрали авторитарну модель у формуванні внутрішньополітичного курсу. Виключення становлять країни Прибалтики, які приєднались до блоку НАТО та ЄС, Грузія, а також деякі держави з «гібридним політичним режимом», серед яких у фазі «невизначеності» на даний період перебуває й Україна.

У 2009 р. політичні лідери Росії, Білорусі та Казахстану оголосили курс на створення Євразійського союзу, проміжним етапом в становленні якого стало формування Митного союзу у 2010 р. У перспективі до нового геополітичного об’єднання мають приєднатись Таджикистан та Киргизія. Політична еліта РФ здійснює тиск на Україну, Вірменію, Азербайджан та Узбекистан, поставивши за мету приєднати вказані країни до нового геополітичного утворення. Проте, враховуючи тип політичного режиму країн, які увійшли до складу Митного союзу, виникає загроза, що новоутворений у 2015 р. Євразійський союз, на думку вітчизняний експертів, стане «клубом авторитарних країн». В подібному випадку виникають ризики щодо формування демократичних інститутів та моделі консолідованої демократії в тих країнах, де відбувається модернізація політичної системи на шляху демократизації політичного режиму, серед яких знаходиться і сучасна Україна.

З іншого боку, слід виділити такі країни, як Узбекистан та Туркменістан, які не демонструють прагнення приєднуватись до євразійський регіональних утворень і демонструють зацікавленість щодо співпраці з Китаєм та США на противагу Росії, проте за типом політичного режиму ці країни є консолідованими авторитарними режимами.

У цьому контексті можна визначити, що причиною зростання авторитаризму у країнах колишнього СРСР стали наступні причини: відсутність спільного вектору у реалізації політичного курсу суб'єктами політичного процесу на початку 90-х рр. (це стало причиною для узурпації влади та переслідування політичної опозиції), ідейні протиріччя між лідерами опозиційних політичних партій, високий рівень корупції та збільшення бюрократичного апарату, посилення ролі спецслужб та правоохоронних органів для тиску на політичну опозицію, мілітаризація економіки, патріархальні традиції в суспільстві, внутрішньополітичні, військові та релігійні конфлікти в середині країн (надало підстави для посилення президентської влади), кланово-олігархічна форма діяльності політичної еліти та низький рівень політичної культури громадян.

Враховуючи загрози демократичного транзиту та посилення авторитарних тенденцій у країнах колишнього СРСР, актуальним вбачається визначити механізми протидії процесу демократичного «відкату» на пострадянському просторі.

На наш погляд, найбільш ефективною стратегією для мінімізації ризиків посилення авторитарних тенденцій на пострадянському просторі мають стати наступні заходи та проведені ключові системні реформи:

  1.  реформування виборчої системи та врахування рекомендацій групи країн GRECO та ОБСЄ щодо фінансування політичних партій, демократичності виборчого процесу та забезпечення рівності умов для реалізації пасивного та активного виборчого права;
  2.  модернізація силових структур та правоохоронних органів, діяльність яких має бути спрямована не на боротьбу з політичними опонентами та опозицією, а на захист прав громадян і забезпечення національної безпеки країн;
  3.  переорієнтація економіки та спрямування коштів на боротьбу з корупцією, модернізацію політичних інститутів та реформування бюрократичного апарату як опори авторитарних режимів;
  4.  проведення реформи місцевого самоврядування, надання права територіальним громадам вирішувати локальні проблеми;
  5.  підтримка інститутів громадянського суспільства та допуск громадських організацій до реформування політичної системи країн;
  6.  зміна агресивної зовнішньої політики щодо західних країн та формування спільного безпекового простору;
  7.  реформування економічної системи та запровадити на законодавчому рівні підтримку малого та середнього бізнесу.

Таким чином, за результатами аналізу розвитку недемократичних політичних режимів в сучасній Росії та країнах пострадянського простору було визначено, що причини формування авторитаризму фактично закладені в цивілізаційному коді держав колишнього СРСР, історико-культурних традиціях держав СНД, політико-культурному розвитку та специфіки стартової ситуації демократичного транзиту, яка, в силу впливу партійної номенклатури КПРС республіканського рівня, вдалося втримати монополію на прийняття політико-управлінських рішень та посилити авторитарний політичний режим.

Науковий керівник: к. політ.н., доцент Агафонова. Г. С.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8571. Ортега-и-Гассет. Восстание масс 35.5 KB
  Х. Ортега-и-Гассет. Восстание масс Происходит явление, которое, к счастью или к несчастью, определяет современную европейскую жизнь. Этот феномен - полный захват массами общественной власти. Поскольку масса, по определению, не должна и не спосо...
8572. Проблема происхождения философии 40.5 KB
  Проблема происхождения философии. Мировоззрение - совокупность наиболее общих взглядов и представлений о сущности окружающего мира. Духовное освоение мироздания с определенной точки зрения. В мировоззрении в обобщенном виде представлены: познав...
8573. Специфика философского знания. Основной вопрос философии 31.5 KB
  Специфика философского знания. Основной вопрос философии. Специфика философского знания. Основная специфика философского знания заключается в его двойственности, так как оно: имеет очень много общего с научным знанием - предмет, мет...
8574. Предмет, структура и функции философии 36 KB
  Предмет, структура и функции философии. Предмет философии. Предметом называется круг вопросов, которые изучает философия. Общую структуру предмета философии, философского знания составляют четыре основных раздела: Онтология - учение о мир...
8575. Постановка и решение проблемы первоосновы мира в натурфилософии античности 30 KB
  Постановка и решение проблемы первоосновы мира в натурфилософии античности. Греческие натурфилософы пытались найти первоначало, первоматерию, то есть вещество, из которого произошел мир. Они полагали, что первоначало (др.-греч. архэ) является перв...
8576. Философия элейской школы 30.5 KB
  Философия элейской школы. Элейская школа (6-сер.5 века до н.э.) Наиболее важными ее представителями были Ксенофан, Парменид и Зенон. Основателем элейской школы считают Парменида и Ксенофана. К заметным представителям данной школы принадлежал т...
8577. Философия софистов и Сократа 30 KB
  Философия софистов и Сократа. Философия софистов. Софистика как философское учение (вт.пол.5 в. до н.э.) Софисты (любящие мудрость) не считали себя философами, они были платными учителями мыслить, говорить, делать. Считали, что нужно анализировать...
8578. Объективный идеализм Платона и его связь с пифагорейской традицией 32.5 KB
  Объективный идеализм Платона и его связь с пифагорейской традицией. Объективный идеализм Платона. Платон (428/427 - 347 гг. до н.э.) - ученик Сократа, которого считают основателем объективного идеализма. Самыми важными проблемами в философии Платона...
8579. Философская система Аристотеля 30.5 KB
  Философская система Аристотеля. Самостоятельная философская позиция Аристотеля началась с критики идеализма Платона. Почему же Аристотель критикует платоновское учение об идеях. Аристотель критикует это учение по нескольким направлениям. Прежде всег...