91166

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни які обрали власну модель як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни на думку вітчизняного дослідника О. Романюка можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії країни Прибалтики Грузія; перехідні або гібридні країни Вірменія Україна...

Украинкский

2015-07-13

49.42 KB

0 чел.

Кандауров Б. І.,

кафедра політології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни, які обрали власну модель як внутрішньополітичного, так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни, на думку вітчизняного дослідника О. Романюка, можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії (країни Прибалтики, Грузія); перехідні або «гібридні» країни (Вірменія, Україна, Молдова, Киргизія), консолідовані авторитарні держави (Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан), неконсолідовані авторитарні країни (Росія, Азербайджан, Таджикистан).

Аналіз політичного процесу на пострадянському просторі вказує на факт, що політичні еліти більшості країн обрали авторитарну модель у формуванні внутрішньополітичного курсу. Виключення становлять країни Прибалтики, які приєднались до блоку НАТО та ЄС, Грузія, а також деякі держави з «гібридним політичним режимом», серед яких у фазі «невизначеності» на даний період перебуває й Україна.

У 2009 р. політичні лідери Росії, Білорусі та Казахстану оголосили курс на створення Євразійського союзу, проміжним етапом в становленні якого стало формування Митного союзу у 2010 р. У перспективі до нового геополітичного об’єднання мають приєднатись Таджикистан та Киргизія. Політична еліта РФ здійснює тиск на Україну, Вірменію, Азербайджан та Узбекистан, поставивши за мету приєднати вказані країни до нового геополітичного утворення. Проте, враховуючи тип політичного режиму країн, які увійшли до складу Митного союзу, виникає загроза, що новоутворений у 2015 р. Євразійський союз, на думку вітчизняний експертів, стане «клубом авторитарних країн». В подібному випадку виникають ризики щодо формування демократичних інститутів та моделі консолідованої демократії в тих країнах, де відбувається модернізація політичної системи на шляху демократизації політичного режиму, серед яких знаходиться і сучасна Україна.

З іншого боку, слід виділити такі країни, як Узбекистан та Туркменістан, які не демонструють прагнення приєднуватись до євразійський регіональних утворень і демонструють зацікавленість щодо співпраці з Китаєм та США на противагу Росії, проте за типом політичного режиму ці країни є консолідованими авторитарними режимами.

У цьому контексті можна визначити, що причиною зростання авторитаризму у країнах колишнього СРСР стали наступні причини: відсутність спільного вектору у реалізації політичного курсу суб'єктами політичного процесу на початку 90-х рр. (це стало причиною для узурпації влади та переслідування політичної опозиції), ідейні протиріччя між лідерами опозиційних політичних партій, високий рівень корупції та збільшення бюрократичного апарату, посилення ролі спецслужб та правоохоронних органів для тиску на політичну опозицію, мілітаризація економіки, патріархальні традиції в суспільстві, внутрішньополітичні, військові та релігійні конфлікти в середині країн (надало підстави для посилення президентської влади), кланово-олігархічна форма діяльності політичної еліти та низький рівень політичної культури громадян.

Враховуючи загрози демократичного транзиту та посилення авторитарних тенденцій у країнах колишнього СРСР, актуальним вбачається визначити механізми протидії процесу демократичного «відкату» на пострадянському просторі.

На наш погляд, найбільш ефективною стратегією для мінімізації ризиків посилення авторитарних тенденцій на пострадянському просторі мають стати наступні заходи та проведені ключові системні реформи:

  1.  реформування виборчої системи та врахування рекомендацій групи країн GRECO та ОБСЄ щодо фінансування політичних партій, демократичності виборчого процесу та забезпечення рівності умов для реалізації пасивного та активного виборчого права;
  2.  модернізація силових структур та правоохоронних органів, діяльність яких має бути спрямована не на боротьбу з політичними опонентами та опозицією, а на захист прав громадян і забезпечення національної безпеки країн;
  3.  переорієнтація економіки та спрямування коштів на боротьбу з корупцією, модернізацію політичних інститутів та реформування бюрократичного апарату як опори авторитарних режимів;
  4.  проведення реформи місцевого самоврядування, надання права територіальним громадам вирішувати локальні проблеми;
  5.  підтримка інститутів громадянського суспільства та допуск громадських організацій до реформування політичної системи країн;
  6.  зміна агресивної зовнішньої політики щодо західних країн та формування спільного безпекового простору;
  7.  реформування економічної системи та запровадити на законодавчому рівні підтримку малого та середнього бізнесу.

Таким чином, за результатами аналізу розвитку недемократичних політичних режимів в сучасній Росії та країнах пострадянського простору було визначено, що причини формування авторитаризму фактично закладені в цивілізаційному коді держав колишнього СРСР, історико-культурних традиціях держав СНД, політико-культурному розвитку та специфіки стартової ситуації демократичного транзиту, яка, в силу впливу партійної номенклатури КПРС республіканського рівня, вдалося втримати монополію на прийняття політико-управлінських рішень та посилити авторитарний політичний режим.

Науковий керівник: к. політ.н., доцент Агафонова. Г. С.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.
84543. Регуляція діяльності серця. Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця 40.8 KB
  Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця. Баланс притоку та відтоку крові притік крові до серця по венозних судинах; відтік за рахунок активного вигнання крові шлуночками серця; 2. Рівний хвилинний обєм крові ХОК правого та лівого відділів серця; 3.
84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.
84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце повязаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = 60мВ; менше в КМЦ передсердь; найменше ...
84547. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові 44.41 KB
  Залежність діяльності серця від зміни концентрації йонів в плазмі крові. Найбільше клінічне значення має вплив йонів калію. При гіпокаліємії зниження концентрації йонів калію в плазмі крові нижче 1ммоль л розвиваються різноманітні електрофізіологічні зміни в КМЦ. Характер змін в КМЦ залежить від того що переважає: втрата йонів калію клітинами чи міжклітинною рідиною.
84548. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин у гемодинаміці. Основний закон гемодинаміки 52.71 KB
  При такому підході видно що кровоносна система є замкненою системою в яку послідовно входять два насоси і судини легень і паралельно судини решти областей. Судини у системі крові виконують роль шляхів транспорту. Рух крові по судинам описує основний закон гемодинаміки: де Р1 тиск крові на початку судини Р2 в кінці судини R тиск який здійснює судина току крові Q обємна швидкість кровотоку обєм який проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Отже рівняння можна прочитати так: обєм крові що проходить...
84549. Значення в’язкості крові для гемодинаміки. Особливості структури та функції різних відділів судинної системи 44 KB
  Вязкість крові залежить від таких 2ох факторів. Від зміни лінійної швидкості руху крові. Вязкість крові складає 45 50 умовних одиниць а плазми 17 23 гривні.
84550. Лінійна і об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину 41.83 KB
  Обємна швидкість руху крові той обєм крові котрий проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Замкнута система кровообігу може нормально функціонувати лише при умові що обємна швидкість кровотоку в будьякій ділянці однакова. Лінійна швидкість руху крові швидкість руху частинок крові відносно стінок судини. Оскількм ХОК в різних ділянках однаковий лінійна швидкість кровотоку визначається площею поперечного перерізу.