91166

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни які обрали власну модель як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни на думку вітчизняного дослідника О. Романюка можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії країни Прибалтики Грузія; перехідні або гібридні країни Вірменія Україна...

Украинкский

2015-07-13

49.42 KB

0 чел.

Кандауров Б. І.,

кафедра політології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЦЕСЦУ ДЕМОКРАТИЧНОГО «ВІДКАТУ» НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Протягом двох десятиліть з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі виникли нові незалежні країни, які обрали власну модель як внутрішньополітичного, так і зовнішньополітичного розвитку. З огляду на тип політичну режиму пострадянські країни, на думку вітчизняного дослідника О. Романюка, можна поділити на наступні групи: країни консолідованої демократії (країни Прибалтики, Грузія); перехідні або «гібридні» країни (Вірменія, Україна, Молдова, Киргизія), консолідовані авторитарні держави (Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан), неконсолідовані авторитарні країни (Росія, Азербайджан, Таджикистан).

Аналіз політичного процесу на пострадянському просторі вказує на факт, що політичні еліти більшості країн обрали авторитарну модель у формуванні внутрішньополітичного курсу. Виключення становлять країни Прибалтики, які приєднались до блоку НАТО та ЄС, Грузія, а також деякі держави з «гібридним політичним режимом», серед яких у фазі «невизначеності» на даний період перебуває й Україна.

У 2009 р. політичні лідери Росії, Білорусі та Казахстану оголосили курс на створення Євразійського союзу, проміжним етапом в становленні якого стало формування Митного союзу у 2010 р. У перспективі до нового геополітичного об’єднання мають приєднатись Таджикистан та Киргизія. Політична еліта РФ здійснює тиск на Україну, Вірменію, Азербайджан та Узбекистан, поставивши за мету приєднати вказані країни до нового геополітичного утворення. Проте, враховуючи тип політичного режиму країн, які увійшли до складу Митного союзу, виникає загроза, що новоутворений у 2015 р. Євразійський союз, на думку вітчизняний експертів, стане «клубом авторитарних країн». В подібному випадку виникають ризики щодо формування демократичних інститутів та моделі консолідованої демократії в тих країнах, де відбувається модернізація політичної системи на шляху демократизації політичного режиму, серед яких знаходиться і сучасна Україна.

З іншого боку, слід виділити такі країни, як Узбекистан та Туркменістан, які не демонструють прагнення приєднуватись до євразійський регіональних утворень і демонструють зацікавленість щодо співпраці з Китаєм та США на противагу Росії, проте за типом політичного режиму ці країни є консолідованими авторитарними режимами.

У цьому контексті можна визначити, що причиною зростання авторитаризму у країнах колишнього СРСР стали наступні причини: відсутність спільного вектору у реалізації політичного курсу суб'єктами політичного процесу на початку 90-х рр. (це стало причиною для узурпації влади та переслідування політичної опозиції), ідейні протиріччя між лідерами опозиційних політичних партій, високий рівень корупції та збільшення бюрократичного апарату, посилення ролі спецслужб та правоохоронних органів для тиску на політичну опозицію, мілітаризація економіки, патріархальні традиції в суспільстві, внутрішньополітичні, військові та релігійні конфлікти в середині країн (надало підстави для посилення президентської влади), кланово-олігархічна форма діяльності політичної еліти та низький рівень політичної культури громадян.

Враховуючи загрози демократичного транзиту та посилення авторитарних тенденцій у країнах колишнього СРСР, актуальним вбачається визначити механізми протидії процесу демократичного «відкату» на пострадянському просторі.

На наш погляд, найбільш ефективною стратегією для мінімізації ризиків посилення авторитарних тенденцій на пострадянському просторі мають стати наступні заходи та проведені ключові системні реформи:

  1.  реформування виборчої системи та врахування рекомендацій групи країн GRECO та ОБСЄ щодо фінансування політичних партій, демократичності виборчого процесу та забезпечення рівності умов для реалізації пасивного та активного виборчого права;
  2.  модернізація силових структур та правоохоронних органів, діяльність яких має бути спрямована не на боротьбу з політичними опонентами та опозицією, а на захист прав громадян і забезпечення національної безпеки країн;
  3.  переорієнтація економіки та спрямування коштів на боротьбу з корупцією, модернізацію політичних інститутів та реформування бюрократичного апарату як опори авторитарних режимів;
  4.  проведення реформи місцевого самоврядування, надання права територіальним громадам вирішувати локальні проблеми;
  5.  підтримка інститутів громадянського суспільства та допуск громадських організацій до реформування політичної системи країн;
  6.  зміна агресивної зовнішньої політики щодо західних країн та формування спільного безпекового простору;
  7.  реформування економічної системи та запровадити на законодавчому рівні підтримку малого та середнього бізнесу.

Таким чином, за результатами аналізу розвитку недемократичних політичних режимів в сучасній Росії та країнах пострадянського простору було визначено, що причини формування авторитаризму фактично закладені в цивілізаційному коді держав колишнього СРСР, історико-культурних традиціях держав СНД, політико-культурному розвитку та специфіки стартової ситуації демократичного транзиту, яка, в силу впливу партійної номенклатури КПРС республіканського рівня, вдалося втримати монополію на прийняття політико-управлінських рішень та посилити авторитарний політичний режим.

Науковий керівник: к. політ.н., доцент Агафонова. Г. С.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40650. Взаимодействие малых и крупных компаний 56 KB
  Ford Motor США Mitsui Япония Mitsubishi Япония Itochu Япония Функции крупного бизнеса. Именно благодаря большим предприятиям идет развитие бизнеса в основе которого лежат механизмы снижения издержек производства. С наибольшей наглядностью эти свойства крупного бизнеса проявились в деятельности современных транснациональных корпораций ТНК. Эти особенности крупных фирм создают возможности для устойчивого развития бизнеса в средних и мелких размерах.
40651. Развитие предпринимательства на основе лизинга 35 KB
  Развитие предпринимательства на основе лизинга. ЛИЗИНГ англ. Лизинг осуществляется на основе долгосрочного договора между лизинговой компанией лизингодателем приобретающей оборудование за свой счет и сдающей его в аренду на несколько лет и фирмойарендатором лизингополучателем которая постепенно вносит арендную плату за использование лизингового имущества. После истечения срока действия договора арендатор либо возвращает имущество лизинговой компании либо продлевает срок действия договора заключает новый договор либо выкупает...
40652. Развитие предпринимательства на основе франчайзинга 25 KB
  Развитие предпринимательства на основе франчайзинга. Наряду с преимуществами которые получают оба субъекта франчайзинга данная форма ведения бизнеса имеет и недостатки которые возникают в процессе взаимодействия сторон. Что даст российскому рынку внедрение франчайзинга Элементы присущие франчайзингу позволят: повысить общую культуру предпринимательских отношений; усилить правовую защищенность малого предпринимательства; создать новые рабочие места; инициировать разработку новых идей методов и технологий в малом бизнесе; повысить...
40653. Хозяйственный риск и развитие предпринимательства 36 KB
  Предприниматель в условиях хозяйственного риска должен уметь выбирать из набора альтернативных вариантов оценивая их с позиций приемлемого оправданного уровня риска. Количественная оценка уровня хозяйственного риска обязательный элемент техникоэкономического обоснования любого проекта идеи. Дополненная качественными оценками количественная величина хозяйственного риска позволяет дать интегральную оценку последствий реализации конкретного предпринимательского решения. Хозяйственный риск как экономическая категория существующая объективно...