91168

Людина як суб’єкт творення культури

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

Украинкский

2015-07-13

50.24 KB

0 чел.

Ковальова К,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

Мілованова Ю.,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Людина як суб’єкт творення культури

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання, пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. Із давніх-давен людина вважається творцем світу культурних цінностей, у цій якості вона реалізує свої творчі здібності, свій творчий потенціал. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

У галузі даного дослідження працювало й працює багато відомих філософів, культурологів, релігіє знавців: В.Гегель, Р.Декарт, Б.Спіноза, А.Кребер, К.Клакхон, М.Бердяєв, Ю.Давидов, В.Стьопін та інші. Дослідники займалися вирішенням питання позиції людини як суб’єкта творення культури. Але, нажаль, невелика увага приділялася саме значенню людини як суб’єкта культури. Тому метою нашої роботи є пошук місця людини у процесі творення культури. Вирішення поставленої задачі відбувалось шляхом вивчення культурної діяльності людини на прикладі аналізу робіт видатних вчених стосовно даного питання.

Поняття «культура» відноситься до числа фундаментальних в сучасному суспільствознавстві. Американські культурологи Альфред Кребер і Клайд Клакхон в сумісному дослідженні, присвяченому критичному огляду концепцій і визначень культури, відзначили величезний і всезростаючий інтерес до цього поняття. Вони вважали, що «культура складається з виражених і прихованих схем мислення й поведінки… Ядром будь-якої культури є ідеї та особливо цінності» [1, с.69].

Пояснити таку думку можна перш за все тим, що культура виражає глибину та невимірність людського буття: як невичерпна та різнолика людина, так багатогранна, багатоаспектна і сама культура.

Термін «культура» у соціологічному розумінні не містить у собі ніякої оцінки. Він відноситься до образу життя будь якого суспільства в цілому. У кожного суспільства є своя культура, і кожна людина культурна в тому розумінні, що приймає участь у тій або іншій культурі. Культура постає як синтезуюча характеристика людини як природної, духовної, діяльної, предметної і соціальної істоти. Саме людина є творцем культури.

У своїй діяльності людина не просто відтворює, повторює, наслідує природу, а й продуктивно втілює власні задуми, реалізує певний план дій, доцільно розбудовує навколишній світ відповідно до своїх потреб ‒ усе це свідчить про творчий характер людської діяльності. Але звідки береться сама можливість людини творити щось нове?

Видатний німецький філософ XIX століття — Гегель зазначав, що людина володіє «хитрістю розуму», яка відрізняє її від тварин. На його думку, ця хитрість полягає в початковому етапі творчої дії людини, творенні у свідомості нової форми, потрібної для неї самої. Тому загадка людської творчості криється насамперед у сфері її свідомості.

Голландський філософ Бенедикт Спіноза вважав, що мислення є людською властивістю рухатися не за логікою чи законами лише власного тіла, а за логікою обставин, логікою та закономірностями навколишнього світу. Людина, як мисляча істота, долає перешкоду, спираючись на знання законів її існування і свідомо застосовує ці закони у своїй діяльності. Отже, саме в здатності мислити лежить передумова творчого характеру людської діяльності.

«У культурі в цілому, як органі самоконституювання людства, - підкреслює дослідник Ю.Давидов, ‒ мова завжди йде про те, щоб знайти вищий початок, в якому природа і соціум виявилися б співмірними знайти ту універсальну міру, яка не порушила б власну внутрішню міру кожної з конфліктуючих сторін» [2, с. 115].

Таким чином, в численних інтерпретаціях феномен культури постає як історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах організації життя й діяльності людей.

Деякі вітчизняні вчені пов'язують культуру з її соціальним змістом. «Для мене культура, ‒ зазначає дослідник В. Стьопін, - це геном соціального життя. Щоб виник новий тип суспільства, повинна виникнути нова культурна матриця. Подібно до того, як геном визначає, яким буде організм, так тип культури визначає, як буде відтворюватися діяльність людини» [3, с. 62].

Отже, розглянувши праці видатних культурних діячів та дослідників можна зробити два важливих висновки. З одного боку, людина засвоює створену раніше культуру, сприймає форми мислення, мову, прилучається до існуючих в суспільстві цінностей, традицій, звичаїв, норм поведінки, оволодіває певними прийомами і навичками виробничої діяльності, тобто, людина поглинає продукти культури. Ступінь прилучення людини до культури визначає міру її соціального розвитку, міру людського в людині, міру її розвитку як особистості. З іншого боку, людина творить культуру. Саме так людська діяльність, взята в цілому, у повноті своїх конкретних видів і форм, породжує культуру, виливається в культуру, сама стає культурною і робить людину з біологічної істоти істотою культурною, тим самим визначаючи і структуру її потреб, і структуру її здібностей. Людина приходить до нових ідей і знань, втілює їх у практику життя, творячи нові предмети і явища, постійно розсуваючи тим самим кордони світу культури. Таким чином, людина займає значне місце як суб’єкт творення культури, бо без людини не може бути культури взагалі.

Література

  1.  Токарев С. А. Антропология исследований культуры: Культурная и социальная антропология / С. А. Токарев. – М. : 1998. – 480 с.
  2.  Давыдов Ю. Н. Искусство и элита / Ю. Н. Давыдов. ‒ М. : Искусство, 1966. ‒ 344 с.
  3.  Степин В.С. Цивилизация и культура / В. С. Степин. ‒ СПб. : СПбГУП, 2011. ‒ 407 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34930. Денежные теории 40 KB
  Фридмен реформировал количественную теорию денег основываясь на существующих разработках трансакционном варианте и. По мнению Фридмена деньги имеют значение для динамики цен и что важно именно количество денег а не процентные ставки влияют на состояние денежного рынка или условия выдачи кредитов. В монетаристском варианте количественной теории денег важное место отводится ожидаемым изменениям уровня цен как фактора действующего на размеры кассовых денежных резервов и других финансовых активов находящихся в распоряжении...
34931. Закон Оукена. Экономический смысл. Социально-экономические последствия безработицы 33 KB
  Социальноэкономические последствия безработицы. Закон Оукена эмпирическая зависимость между темпом роста безработицы и темпом роста ВНП в США начала 60х годов предполагающая что превышение уровня безработицы на 1 над уровнем естественной безработицы снижает реальный ВНП по сравнению с потенциальным на 25 . Y − Y Y = − Buc Y фактический ВНП Y потенциальный ВНП uc уровень циклической безработицы B эмпирический коэффициент чувствительности обычно принимается 2. Следствие из закона Оукена: Y1 − Y0 Y0 =...
34932. Законы Госсена и аксиомы порядкового подхода 42.5 KB
  Субъект будет распределять свои расходы таким образом что отношение предельной полезности к цене будет одинаковым для всех товаров и экономических услуг: U полезность xi количество iго товара или услуги pi цена iго товара или услуги Порядковый подход к анализу полезности и спроса базируется на следующих аксиомах: Аксиома полной совершенной упорядоченности. Аксиома транзитивности. Эта аксиома гарантирует согласованность предпочтений. Аксиома транзитивности содержит и еще одно утверждение а именно: если А В и В С то А С.
34933. Индексы цен 27.5 KB
  Методика принципов расчета индексов цен: определение набора товаров; выбор базовых объектов путем репрезентативной выборки предприятий различных отраслей торговли сферы услуг; выбор системы взвешивания показателей и формулы расчета индексов. Расчеты индексов цен обеспечивают построение индексов фактических цен и индексов средних цен. Индекс средних цен учитывает наряду с изменением цен на отдельные товары структурные изменения.
34934. Инфляция, причины и показатели 30 KB
  Инфляция – это повышение общего уровня цен сопровождающееся обесцениванием денежной единицы. Открытая инфляция это форма инфляции проявляющаяся в повышении общего уровня цен характерная для рыночной экономики. Скрытая латентная инфляция это форма инфляции которая проявляется не в повышении цен а в хроническом дефиците товаров и услуг развитии теневой экономики карточном распределении товаров росте вынужденных денежных сбережений.
34935. Классификации экономических циклов 27 KB
  Второй тип среднесрочные циклы продолжительностью 10 20 лет. В качестве причин средних циклов одни экономисты называли кредитную сферу Жугляр а также периодическое обновление производственных сооружений и жилья так называемые строительные циклы Кузнеца. Третий тип долгосрочные циклы большие экономические циклы Кондратьева продолжительностью 4855 лет.
34936. Классификация фирм 37 KB
  По цели деятельности фирмы бывают: коммерческая (цель – получение прибыли), некоммерческая(основная цель – социальная, получение прибыли не является основной целью)
34937. Коммерческие банки и их основные операции 26 KB
  Коммерческие банки выполняют следующие основные операции функции: 1. Собственные операции – это фондовые операции банка с ценными бумагами т. Осуществление коммерческими банками операции подразделяются на пассивные и активные.
34938. Кредит и его формы 28 KB
  Кредитные отношения могут выражаться в разных формах кредита коммерческий кредит банковский кредит и др. Другие определения кредита: взаимоотношения между кредитором и заёмщиком; возвратное движение стоимости; движение платежных средств на началах возвратности; движение ссуженной стоимости; движение ссудного капитала; размещение и использование ресурсов на началах возвратности; предоставление настоящих денег взамен будущих денег и др. Формы кредита: На рынке реализуются две основные формы кредита: коммерческий и банковский....