91168

Людина як суб’єкт творення культури

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

Украинкский

2015-07-13

50.24 KB

0 чел.

Ковальова К,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

Мілованова Ю.,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Людина як суб’єкт творення культури

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання, пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. Із давніх-давен людина вважається творцем світу культурних цінностей, у цій якості вона реалізує свої творчі здібності, свій творчий потенціал. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

У галузі даного дослідження працювало й працює багато відомих філософів, культурологів, релігіє знавців: В.Гегель, Р.Декарт, Б.Спіноза, А.Кребер, К.Клакхон, М.Бердяєв, Ю.Давидов, В.Стьопін та інші. Дослідники займалися вирішенням питання позиції людини як суб’єкта творення культури. Але, нажаль, невелика увага приділялася саме значенню людини як суб’єкта культури. Тому метою нашої роботи є пошук місця людини у процесі творення культури. Вирішення поставленої задачі відбувалось шляхом вивчення культурної діяльності людини на прикладі аналізу робіт видатних вчених стосовно даного питання.

Поняття «культура» відноситься до числа фундаментальних в сучасному суспільствознавстві. Американські культурологи Альфред Кребер і Клайд Клакхон в сумісному дослідженні, присвяченому критичному огляду концепцій і визначень культури, відзначили величезний і всезростаючий інтерес до цього поняття. Вони вважали, що «культура складається з виражених і прихованих схем мислення й поведінки… Ядром будь-якої культури є ідеї та особливо цінності» [1, с.69].

Пояснити таку думку можна перш за все тим, що культура виражає глибину та невимірність людського буття: як невичерпна та різнолика людина, так багатогранна, багатоаспектна і сама культура.

Термін «культура» у соціологічному розумінні не містить у собі ніякої оцінки. Він відноситься до образу життя будь якого суспільства в цілому. У кожного суспільства є своя культура, і кожна людина культурна в тому розумінні, що приймає участь у тій або іншій культурі. Культура постає як синтезуюча характеристика людини як природної, духовної, діяльної, предметної і соціальної істоти. Саме людина є творцем культури.

У своїй діяльності людина не просто відтворює, повторює, наслідує природу, а й продуктивно втілює власні задуми, реалізує певний план дій, доцільно розбудовує навколишній світ відповідно до своїх потреб ‒ усе це свідчить про творчий характер людської діяльності. Але звідки береться сама можливість людини творити щось нове?

Видатний німецький філософ XIX століття — Гегель зазначав, що людина володіє «хитрістю розуму», яка відрізняє її від тварин. На його думку, ця хитрість полягає в початковому етапі творчої дії людини, творенні у свідомості нової форми, потрібної для неї самої. Тому загадка людської творчості криється насамперед у сфері її свідомості.

Голландський філософ Бенедикт Спіноза вважав, що мислення є людською властивістю рухатися не за логікою чи законами лише власного тіла, а за логікою обставин, логікою та закономірностями навколишнього світу. Людина, як мисляча істота, долає перешкоду, спираючись на знання законів її існування і свідомо застосовує ці закони у своїй діяльності. Отже, саме в здатності мислити лежить передумова творчого характеру людської діяльності.

«У культурі в цілому, як органі самоконституювання людства, - підкреслює дослідник Ю.Давидов, ‒ мова завжди йде про те, щоб знайти вищий початок, в якому природа і соціум виявилися б співмірними знайти ту універсальну міру, яка не порушила б власну внутрішню міру кожної з конфліктуючих сторін» [2, с. 115].

Таким чином, в численних інтерпретаціях феномен культури постає як історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах організації життя й діяльності людей.

Деякі вітчизняні вчені пов'язують культуру з її соціальним змістом. «Для мене культура, ‒ зазначає дослідник В. Стьопін, - це геном соціального життя. Щоб виник новий тип суспільства, повинна виникнути нова культурна матриця. Подібно до того, як геном визначає, яким буде організм, так тип культури визначає, як буде відтворюватися діяльність людини» [3, с. 62].

Отже, розглянувши праці видатних культурних діячів та дослідників можна зробити два важливих висновки. З одного боку, людина засвоює створену раніше культуру, сприймає форми мислення, мову, прилучається до існуючих в суспільстві цінностей, традицій, звичаїв, норм поведінки, оволодіває певними прийомами і навичками виробничої діяльності, тобто, людина поглинає продукти культури. Ступінь прилучення людини до культури визначає міру її соціального розвитку, міру людського в людині, міру її розвитку як особистості. З іншого боку, людина творить культуру. Саме так людська діяльність, взята в цілому, у повноті своїх конкретних видів і форм, породжує культуру, виливається в культуру, сама стає культурною і робить людину з біологічної істоти істотою культурною, тим самим визначаючи і структуру її потреб, і структуру її здібностей. Людина приходить до нових ідей і знань, втілює їх у практику життя, творячи нові предмети і явища, постійно розсуваючи тим самим кордони світу культури. Таким чином, людина займає значне місце як суб’єкт творення культури, бо без людини не може бути культури взагалі.

Література

  1.  Токарев С. А. Антропология исследований культуры: Культурная и социальная антропология / С. А. Токарев. – М. : 1998. – 480 с.
  2.  Давыдов Ю. Н. Искусство и элита / Ю. Н. Давыдов. ‒ М. : Искусство, 1966. ‒ 344 с.
  3.  Степин В.С. Цивилизация и культура / В. С. Степин. ‒ СПб. : СПбГУП, 2011. ‒ 407 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40004. Совершенствование маркетинга в организациях 91 KB
  Маркетинг и технологические средства управления. Маркетинг как деятельности субъектов управления. Маркетинговая система МС как подсистема организационного управления объективно существует в любой действующей фирме однако степень ее развития и эффективности может значительно различаться. В смысле товаров значительное развитие получили МС для потребительской продукции предметов труда сырья и материалов слабее развиты МС для средств труда машин оборудования и еще слабее для технологических средств управления особенно организационного.
40005. Информационные процессы в маркетинге и объективная необходимость их автоматизации 335.5 KB
  Бурное развитие информационных процессов вызвано также изменениями в подходах к оценке роли информации в политической и экономической жизни страны. Наше общество стало открытым возросли требования к потребляемой им информации которая должна быть актуальной достоверной полной и доступной. Вопервых в результате законотворческой и регулирующей деятельности государства ужесточились требования к достоверности своевременности и законности отчетностатистической информации вырабатываемой на уровне микроэкономического объекта. Вовторых...
40006. Маркетинговые информационные системы 552.5 KB
  Поставщики маркетинговой информации. Поставщики маркетинговой информации. В систему маркетинговой информации входят подсистемы данных используемых в различных видах и на разных этапах деятельности. Среди этих подсистем выделяются: Подсистема научнометодической информации обеспечивающая научных и практических работников методологией и методикой маркетинговой деятельности научным анализом состояния и тенденций развития данной области знания сведениями о школах направлениях концепциях существующих в научной и практической деятельности.
40007. Сущность и функции управления маркетингом 286 KB
  Принципиальная возможность развития маркетинга в России была определена реформами 90х гг. В зависимости от стадии развития маркетинга и его ориентации на внешнюю среду можно выделить три уровня использования маркетинговой концепции в управлении организацией: изолированная реализация отдельных элементов маркетинга реклама стимулирование сбыта ценообразование с учетом спроса и др.; маркетинг как концепция рыночного управления организацией что предопределяет не просто создание службы маркетинга но и изменение философии ее деятельности....
40008. Стратегическое планирование маркетинга и способы его осуществления 699.5 KB
  Построение карты рынка и выбор вариантов стратегического развития с помощью системы Mrketing Expert. Существует широкий спектр маркетинговых решений называемых стратегическими который охватывает с одной стороны направления развития рынка а с другой целенаправленный его выбор. Тактические решения больше полагаются на внутреннюю информацию полученную в результате анализа хозяйственной деятельности или исследований возможностей рынка. Среди них: анализ окружения оценка конкуренции и стратегической ситуации в целом состояние товарного...
40009. Управление комплексом маркетинга (инструментальные стратегии) 902.5 KB
  Управление каналами распределения товаров и услуг. В процессе формирования товарной стратегии предусматривается решение следующих задач: определение позиции предлагаемых товаров специфический товар ассортиментная группа товаров совокупность товаров для обслуживания целевых рынков; установление стратегических целей для предлагаемых выпускаемых товаров; выбор марочной стратегии; разработка и внедрение стратегии для новых и существующих товаров. Товарная стратегия определяет позицию каждого вида товара или комбинации товаров по...
40010. Оценка и анализ потенциала рынков предприятия 156 KB
  Оценка и анализ потенциала рынков предприятия Содержание занятия: 1. Предварительная оценка рынка предприятия. Прогнозирование динамики потребительского спроса на выпускаемую продукцию предприятия. Количественное определение спроса и доли рынка предприятия.
40011. Оценка конкурентного окружения предприятия 319 KB
  Оценка конкурентного окружения предприятия Содержание занятия: 1. Микросреда предприятия – это система отношений предприятия с ее непосредственным окружением: поставщиками посредниками конкурентами прессой властными структурами общественными организациями деловыми кругами стратегическими партнерами в первую очередь инвесторами потребителями. Возможности предприятия по выбору поставщиков по работе со средствами массовой информации по формированию связей с властными структурами по взаимодействию с общественными организациями по...
40012. Оценка конкурентных преимуществ предприятия 266 KB
  Оценка конкурентных преимуществ предприятия Содержание занятия: 1. Анализ конкурентных преимуществ предприятия. Все эти преимущества сводятся к тому чтобы убедить покупателя в получении им больших выгод от приобретения продукции предприятия по сравнению с аналогичной продукцией конкурентов. Стратегия дифференциации – это стремление предприятия к уникальности в какомлибо аспекте существенном для большинства сегментов рынка или потребителей целевого рынка.