91168

Людина як суб’єкт творення культури

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

Украинкский

2015-07-13

50.24 KB

0 чел.

Ковальова К,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

Мілованова Ю.,

студентка 4 курсу зі

спеціальності культурологія,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

Людина як суб’єкт творення культури

У сучасному суспільстві актуальними залишаються питання, пов’язані з діяльністю людини у сфері культури. Із давніх-давен людина вважається творцем світу культурних цінностей, у цій якості вона реалізує свої творчі здібності, свій творчий потенціал. У нашій статті ми розглянемо людину як суб’єкта творення культури.

У галузі даного дослідження працювало й працює багато відомих філософів, культурологів, релігіє знавців: В.Гегель, Р.Декарт, Б.Спіноза, А.Кребер, К.Клакхон, М.Бердяєв, Ю.Давидов, В.Стьопін та інші. Дослідники займалися вирішенням питання позиції людини як суб’єкта творення культури. Але, нажаль, невелика увага приділялася саме значенню людини як суб’єкта культури. Тому метою нашої роботи є пошук місця людини у процесі творення культури. Вирішення поставленої задачі відбувалось шляхом вивчення культурної діяльності людини на прикладі аналізу робіт видатних вчених стосовно даного питання.

Поняття «культура» відноситься до числа фундаментальних в сучасному суспільствознавстві. Американські культурологи Альфред Кребер і Клайд Клакхон в сумісному дослідженні, присвяченому критичному огляду концепцій і визначень культури, відзначили величезний і всезростаючий інтерес до цього поняття. Вони вважали, що «культура складається з виражених і прихованих схем мислення й поведінки… Ядром будь-якої культури є ідеї та особливо цінності» [1, с.69].

Пояснити таку думку можна перш за все тим, що культура виражає глибину та невимірність людського буття: як невичерпна та різнолика людина, так багатогранна, багатоаспектна і сама культура.

Термін «культура» у соціологічному розумінні не містить у собі ніякої оцінки. Він відноситься до образу життя будь якого суспільства в цілому. У кожного суспільства є своя культура, і кожна людина культурна в тому розумінні, що приймає участь у тій або іншій культурі. Культура постає як синтезуюча характеристика людини як природної, духовної, діяльної, предметної і соціальної істоти. Саме людина є творцем культури.

У своїй діяльності людина не просто відтворює, повторює, наслідує природу, а й продуктивно втілює власні задуми, реалізує певний план дій, доцільно розбудовує навколишній світ відповідно до своїх потреб ‒ усе це свідчить про творчий характер людської діяльності. Але звідки береться сама можливість людини творити щось нове?

Видатний німецький філософ XIX століття — Гегель зазначав, що людина володіє «хитрістю розуму», яка відрізняє її від тварин. На його думку, ця хитрість полягає в початковому етапі творчої дії людини, творенні у свідомості нової форми, потрібної для неї самої. Тому загадка людської творчості криється насамперед у сфері її свідомості.

Голландський філософ Бенедикт Спіноза вважав, що мислення є людською властивістю рухатися не за логікою чи законами лише власного тіла, а за логікою обставин, логікою та закономірностями навколишнього світу. Людина, як мисляча істота, долає перешкоду, спираючись на знання законів її існування і свідомо застосовує ці закони у своїй діяльності. Отже, саме в здатності мислити лежить передумова творчого характеру людської діяльності.

«У культурі в цілому, як органі самоконституювання людства, - підкреслює дослідник Ю.Давидов, ‒ мова завжди йде про те, щоб знайти вищий початок, в якому природа і соціум виявилися б співмірними знайти ту універсальну міру, яка не порушила б власну внутрішню міру кожної з конфліктуючих сторін» [2, с. 115].

Таким чином, в численних інтерпретаціях феномен культури постає як історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах організації життя й діяльності людей.

Деякі вітчизняні вчені пов'язують культуру з її соціальним змістом. «Для мене культура, ‒ зазначає дослідник В. Стьопін, - це геном соціального життя. Щоб виник новий тип суспільства, повинна виникнути нова культурна матриця. Подібно до того, як геном визначає, яким буде організм, так тип культури визначає, як буде відтворюватися діяльність людини» [3, с. 62].

Отже, розглянувши праці видатних культурних діячів та дослідників можна зробити два важливих висновки. З одного боку, людина засвоює створену раніше культуру, сприймає форми мислення, мову, прилучається до існуючих в суспільстві цінностей, традицій, звичаїв, норм поведінки, оволодіває певними прийомами і навичками виробничої діяльності, тобто, людина поглинає продукти культури. Ступінь прилучення людини до культури визначає міру її соціального розвитку, міру людського в людині, міру її розвитку як особистості. З іншого боку, людина творить культуру. Саме так людська діяльність, взята в цілому, у повноті своїх конкретних видів і форм, породжує культуру, виливається в культуру, сама стає культурною і робить людину з біологічної істоти істотою культурною, тим самим визначаючи і структуру її потреб, і структуру її здібностей. Людина приходить до нових ідей і знань, втілює їх у практику життя, творячи нові предмети і явища, постійно розсуваючи тим самим кордони світу культури. Таким чином, людина займає значне місце як суб’єкт творення культури, бо без людини не може бути культури взагалі.

Література

  1.  Токарев С. А. Антропология исследований культуры: Культурная и социальная антропология / С. А. Токарев. – М. : 1998. – 480 с.
  2.  Давыдов Ю. Н. Искусство и элита / Ю. Н. Давыдов. ‒ М. : Искусство, 1966. ‒ 344 с.
  3.  Степин В.С. Цивилизация и культура / В. С. Степин. ‒ СПб. : СПбГУП, 2011. ‒ 407 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40061. Специализированные информационные системы менеджмента и маркетинга 940 KB
  Маркетинговые базы данных. Понятие маркетинговых баз данных. Способы обновления маркетинговых баз данных. Маркетинговые базы данных.
40062. Создание лексико-семантической основы ИПЯ 42.5 KB
  Приобрести навыки представления лексики в виде иерархической классификации классификаторов информационнопоисковых тезаурусов. Задание 1: Организационно представить лексику в виде иерархической классификации. Требования к отчету: Итоги выполнения задания представить в виде фрагмента иерархической классификации: Языки информационнопоисковые 11. Языки информационнопоисковые классификационные Системы классификации...
40063. Алфавит и лексика ИПЯ 56.5 KB
  Задание 1: Дать характеристику алфавита различных ИПЯ ББК УДК Государственного рубрикатора НТИ информационнопоисковых тезаурусов. Таблица 1 Характеристика алфавита ИПЯ Наименование ИПЯ Состав алфавита Виды обозначений Примеры УДК Цифровой Цифры Знак точка Знак двоеточие Знак распространения Знак круглые скобки Знак равенства Знак кавычки Знак стрелка Знак конгруэнтности .412 Технология работы: Проанализировать план выражения лексических единиц входящих в состав основных и вспомогательных таблиц заданных...
40064. Язык как знаковая система 45 KB
  Ознакомиться с видами знаков. Приобрести навыки определения структуры знаков. Рассмотреть сферу применения знаков при создании информационных продуктов.
40065. Парадигматические отношения в ИПЯ 51.5 KB
  Ознакомиться с видами парадигматических отношений. Овладеть практическими навыками распознавания парадигматических отношений в ИПЯ. Перечень лексических единиц Месяц декабрь Искусственный язык специализированный язык Танец народный танец Библиографическая запись поле данных Самолет фюзеляж Алфавит ИПЯ знак Год месяц...
40066. Синтагматические отношения в ИПЯ 54.5 KB
  Ознакомиться с видами грамматических средств в ИПЯ. Овладеть навыками практического использования грамматических средств в ИПЯ. № документа Поисковый образ документа в индексах ИПЯ УДК ББК таблицы для областных библиотек ГРНТИ 1 16075.
40067. Создание лексико-семантической основы ИПЯ. Часть 1. Отбор и нормализация лексики 49 KB
  Требования к отчету: Итоги выполнения задания представить в виде таблицы 1 Таблица 1 Способы достижения однозначности лексических единиц в ИПЯ Наименование ИПЯ Наименование элемента организационной структуры Устранение синонимии Устранение многозначности 1. Выявить все использованные в заданном ИПЯ ссылки для устранения синонимии: см. Привести примеры использования в заданном ИПЯ различных способов устранения полисемии и омонимии: развертывание слова до словосочетания и лексикографический способ.
40068. Создание лексико-семантической основы ИПЯ. Часть 2. Систематизация лексических единиц. Построение классификационной схемы понятий 38 KB
  Построение классификационной схемы понятий Цель работы: Освоить методы систематизации лексических единиц. Овладеть правилами деления объема понятий; 2. Технология работы: Найти в словаре определения заданных понятий и проанализировать их с точки зрения указания в дефиниции на родовое делимое понятие. Требования к отчету: Итоги выполнения задания представить в виде классификационной схемы понятий: Системы классификации Комбинационные Перечислительные УДК ББК...
40069. Лингвистическое обеспечение сайтов 40 KB
  Сформировать умения определять состав лингвистического обеспечения сайтов. Задание 1: Проанализировать состав ИПЯ используемых для подготовки информационных продуктов и услуг информационных учреждений. Таблица 1 Состав ИПЯ используемых для подготовки информационных продуктов и услуг Наименование информационного продукта или услуги Наименование используемых ИПЯ Назначение функция ИПЯ 1 2 3 Технология работы: Проанализируйте структуру сайта заданного информационного учреждения...