91169

Напрями соціально-опікунської роботи УГКЦ в Галичині в першій третині ХХ століття

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Жіночі монастирі сестер Василіянок до цього часу були закритими що унеможливлювало спілкування монахинь зі світськими особами. Яворові під керівництвом сестер Василіянок функціонували: народна школа гімназія учительська семінарія. Зокрема відомий своєю освітньою діяльністю дім сестер Василіянок у м. Згромадження сестер Святого Священномученика Йосафата Кунцевича далі сестри Йосафатки – перший жіночий монаший чин який утворився від ЧСВВ.

Украинкский

2015-07-13

52.57 KB

0 чел.

Комар І.В.,

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

Україна

Напрями соціально-опікунської роботи УГКЦ в Галичині в першій третині ХХ ст.

Організація опікунської, доброчинної діяльності до кінця середніх віків залишалася у всіх християнських народів виключно справою духовенства. В Україні традиційно служителі культу вважали своїм святим обов’язком поділитися з убогими, старцями, немічними людьми і сиротами. Згодом соціально-опікунською діяльністю почали займатися чернечі чини Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Досліджуваний період був часом панування іноземних держав на території Галичини. У складних економічних та політичних умовах вирішенню соціальних проблем українського народу присвятили свою діяльність представники чернецтва.

Найдавнішим та найчисельнішим орденом УГКЦ вважається Чин Святого Василія Великого (ЧСВВ). Протягом свого історичного існування монастирі ЧСВВ перебували під владою багатьох держав, зокрема, Австрії, Австро-Угорщини, Польщі. Тому Василіяни змушені були корегувати свої шкільні документи відповідно політики правлячих режимів [4, 74]. Проте незмінною залишалася методика, перейнята від отців Єзуїтів та пристосована до традицій і духовних цінностей українського народу.

У ХІХ – першій третині ХХ ст. освітньо-виховна діяльність чоловічої вітки ЧСВВ зосереджувалася у Хрестовоздвиженському монастирі у м. Бучачі (поблизу м.Тернополя), Святоюрському монастирі у Кристинополі (тепер м.Червоноград на Львівщині), княжому монастирі Св. Онуфрія у м.Лаврові. Тут діяли школи, де виховувалися та навчалися українські хлопці [1, 129].

Жіночі монастирі сестер Василіянок до цього часу були закритими, що унеможливлювало спілкування монахинь зі світськими особами. У 1882 р. ЧСВВ зазнав певних змін внаслідок Добромильської реформи, яка дозволила проводити навчально-виховну роботу сестрам Василіянкам. Зокрема, у монастирях Святого Хреста у Словіті та Покрови Матері Божої у м. Яворові на Львівщині. При Словітському монастирі була створена народна школа, яку згодом перевели до Львова, де вона була реогранізована у виділову. У м. Яворові під керівництвом сестер Василіянок функціонували: народна школа, гімназія, учительська семінарія. У м. Львові сестри Василіянки проводили освітньо-виховну роботу при монастирях святого Василія Великого та святої Макрини.

Окрім монастирів, монахині проживали та створювали опікунські установи у так званих провінційних домах. Зокрема, відомий своєю освітньою діяльністю дім сестер Василіянок у м. Дрогобичі на Львівщині. Тут на початку ХХ ст. для дівчат були створені гімназія, учительська семінарія та школа вправ.

Таким чином, наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. у Галичині монахині ЧСВВ створили мережу освітніх закладів, які забезпечували ступеневу освіту галицьким дівчатам та готували їх до вступу у вищі навчальні заклади.

Згромадження сестер Святого Священномученика Йосафата Кунцевича (далі сестри Йосафатки) – перший жіночий монаший чин, який утворився від ЧСВВ. Метою цієї спільноти було „трудитися над скріпленням католицького духу серед нашого народу, зокрема, молоді та жіноцтва” [3, 227]. Так, у 1914 р. у Буську монахині організували виховний заклад для дітей дошкільного віку, у якому виховувалися не лише українці, а поляки. Згодом, сестри відкрили при монастирі у с.Войнилові (Івано-Франківщина) дитячий будинок, де з 1927 р. працювали для виховання дошкільників.

Згромадження сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (далі сестри Служебниці) було засноване у 1892 р. у с.Жужіль Сокальського району на Львівщині з ініціативи греко-католицького духовенства. Перші сестри Служебниці не мали свого монастиря. Вони жили на невеликі пожертви у звичайному будинку. Проте, вже від початку заснування згромадження біля них гуртувалися усі мешканці села. Монахині виховували дітей дошкільного віку; молодих дівчат та жінок залучали до занять рукоділля, допомагали хворим.

Згромадження сестер Служебниць найбільшу увагу приділяло організації дитячих дошкільних інституцій, які на то час мали назву «захоронка». На території Галичини на початку ХХ ст. під їх керівництвом була створена широка мережа закладів дошкільного виховання.

Особливої уваги сестри Служебниці приділяли хворим, яких виходжували вдома чи у лікарнях. За даними М.Козак – провінційної настоятельки монастиря цього згромадження у м. Львові – на початку ХХ ст. сестри Служебниці обслуговували у селах Галичини щоденно до 400 хворих [3, 197]. Від початку заснування згромадження кваліфіковану консультацію у вивченні медичної справи монахині отримували від настоятельки Й. Гордашевської, яка закінчила Львівську державну медичну школу для виховання медсестер і у 1988 р. отримала диплом з відзнакою.

Таким чином, діяльність Згромадження сестер Служебниць у досліджуваний період залишила вагомий слід в організації соціальної допомоги галичанам. Вона реалізувалася у вихованні дітей шляхом створення дошкільних закладів; медичній допомозі хворим, пораненим, немічним; у догляді людей похилого віку.

Згромадження сестер Святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (далі сестри Йосифітки) у 1898 р. заснував священик К. Селецький у с.Цеблів Сокальського району Львівської області. Працюючи серед людей, він постійно наголошував на необхідності духовної опіки над родинами, насамперед дбав про виховання дітей та молоді. Цій проблемі він присвячував статті у часописах, видавав брошури виховного характеру, а також був автором першого “Катехизму” українського мовою. Важливим напрямом роботи сестер Йосифіток було виховання сиріт у дитячих будинках та організація дошкільних закладів [5, 144]. Такі інституції створювалися при 30-х монастирях об’єднання.

Згромадження сестер Мироносиць під покровом Святої Марії Магдалини (далі сестри Мироносиці) засноване у 1910 р. Розпочало свою діяльність з ініціативи священика Ю. Дація у м. Кристинополі (нині Червоноград) на Львівщині. Метою створення цього монашого об’єднання був догляд, допомога убогим та одиноким людям [2, 113]. Уже з 1913 р. при новозбудованому монастирі сестер Мироносиць у м. Кристинополі постійно мешкали люди, які потребували матеріальної, моральної і духовної опіки.

Перша світова війна внесла свої корективи у розвиток опікунської діяльності. Однак, життя в монастирі не припинялось. У 1932 р. Єпископ Г. Хомишин звернув увагу на діяльність сестер Мироносиць і запросив їх до м. Станіславова (тепер – м.Івано-Франківськ). З 1935 р. 64 монахині оселилися у монастирі в м. Богородчанах і опікувалися одинокими перестарілими.

Згромадження сестер Пресвятої Родини було засноване у 1911 р. у с.Мартинів на Станіславівщині священиком ЧСВВ О. Диким з ініціативи митрополита А. Шептицького. З 1918 р. Згромадження розпочало активну діяльність в царині опіки та піклування молоддю Галичини. Вони виховували сиріт у сиротинцях м. Долини та м. Болехова. Одним із напрямів їх діяльності була медична допомога та соціально-психологічна опіка над хворими людьми.

Отже, релігійні згромадження УГКЦ, створені, в основному, на початку ХХ ст. за підтримки Митрополита А. Шептицького, ставили благородну мету допомагати дітям-сиротам, немічним, перестарілим та одиноким людям. Вони, не зважаючи на переслідування та утиски з боку іноземних режимів, несли для українського народу християнські цінності, милосердя, патріотизм і сприяли формуванню української нації.

Література

  1.  Ваврик М. По Василіянських монастирях / М. Ваврик.  Торонто. ‒ 1958.286 с.
  2.  Вуянко М. Монастирі Івано-Франківська (Станіслава): перша половина ХХ ст. / М. Вуянко. ‒ Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1998. ‒ 215 с.
  3.  Документи Патріаршого Собору УГКЦ. Перша сесія. ‒ Львів : Свічадо, 1998.- 325 с.
  4.  Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712-1996 рр.) / Я. Стоцький. ‒Львів : Місіонер, 1997. ‒ 163 с.
  5.  Схрейверс Й. Чудесне життя Сестри Варвари – генеральної настоятельки Українських Сестер Йосифіток / Й. Схрейверс. ‒ Торонто : Добра книжка, 1955. ‒ 161 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17454. Спецификация функциональных требований к ИС 226 KB
  Лекция№5. Спецификация функциональных требований к ИС. Процессные потоковые модели. Процессный подход к организации деятельности организации. Связь концепции процессного подхода с концепцией матричной организации. Основные элементы процессного подхода: границы процес...
17455. МЕТОДОЛОГИИ МОДЕЛИРОВАНИЯ ПРЕДМЕТНОЙ ОБЛАСТИ 157 KB
  ЛЕКЦИЯ №6. МЕТОДОЛОГИИ МОДЕЛИРОВАНИЯ ПРЕДМЕТНОЙ ОБЛАСТИ Методологии моделирования предметной области. Структурная модель предметной области. Объектная структура. Функциональная структура. Структура управления. Организационная структура. Функциональноориентирован
17456. МОДЕЛИРОВАНИЕ БИЗНЕС-ПРОЦЕССОВ СРЕДСТВАМИ BPWIN 772 KB
  ЛЕКЦИЯ7. МОДЕЛИРОВАНИЕ БИЗНЕСПРОЦЕССОВ СРЕДСТВАМИ BPWIN. Caseсредства для моделирования деловых процессов. Инструментальная среда BPwin. Принципы построения модели IDEF0: контекстная диаграмма субъект моделирования цель и точка зрения. Диаграммы IDEF0: контекстная диаграмма
17457. МОДЕЛИРОВАНИЕ БИЗНЕС-ПРОЦЕССОВ СРЕДСТВАМИ BPWIN. Стоимостный анализ 346 KB
  ЛЕКЦИЯ №8. МОДЕЛИРОВАНИЕ БИЗНЕСПРОЦЕССОВ СРЕДСТВАМИ BPWIN ЧАСТЬ 2. Стоимостный анализ: объект затрат двигатель затрат центр затрат. Свойства определяемые пользователем UDP. Диаграммы потоков данных Data Flow Diagramming: работы внешние сущности ссылки потоки работ хранилища...
17458. ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИС 235.5 KB
  ЛЕКЦИЯ №9. ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИС.Информационное обеспечение ИС. Внемашинное информационное обеспечение. Основные понятия классификации информации. Понятия и основные требования к системе кодирования информации. Состав и содержание операций проектирования кла
17459. МОДЕЛИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ 224.5 KB
  ЛЕКЦИЯ №10. МОДЕЛИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ. Моделирование данных. Метод IDEFI. Отображение модели данных в инструментальном средстве ERwin. Интерфейс ERwin. Уровни отображения модели. Создание логической модели данных: уровни логической модели; сущности и атрибуты; ...
17460. Унифицированный язык визуального моделирования Unified Modeling Language (UML) 204 KB
  Лекция №11. Унифицированный язык визуального моделирования Unified Modeling Language UML. Диаграммы в UML. Классы и стереотипы классов. Ассоциативные классы. Основные элементы диаграмм взаимодействия объекты сообщения. Диаграммы состояний: начального состояния конечного состояния...
17461. Этапы проектирования ИС с применением UML 347.5 KB
  Лекция №12 Этапы проектирования ИС с применением UML. Основные типы UMLдиаграмм используемые в проектировании информационных систем. Взаимосвязи между диаграммами. Поддержка UML итеративного процесса проектирования ИС. Этапы проектирования ИС: моделирование бизнеспреце...
17462. Информационное обеспечение (ИО) АИС 95.5 KB
  Информационное обеспечение ИО АИС Цели изучения темы общеобразовательная прочное усвоение знаний об информационном обеспечении ИО АИС; развивающая развитие логического мышления; воспитательная формирование представлений о значении информационного...