91169

Напрями соціально-опікунської роботи УГКЦ в Галичині в першій третині ХХ століття

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Жіночі монастирі сестер Василіянок до цього часу були закритими що унеможливлювало спілкування монахинь зі світськими особами. Яворові під керівництвом сестер Василіянок функціонували: народна школа гімназія учительська семінарія. Зокрема відомий своєю освітньою діяльністю дім сестер Василіянок у м. Згромадження сестер Святого Священномученика Йосафата Кунцевича далі сестри Йосафатки перший жіночий монаший чин який утворився від ЧСВВ.

Украинкский

2015-07-13

52.57 KB

0 чел.

Комар І.В.,

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

Україна

Напрями соціально-опікунської роботи УГКЦ в Галичині в першій третині ХХ ст.

Організація опікунської, доброчинної діяльності до кінця середніх віків залишалася у всіх християнських народів виключно справою духовенства. В Україні традиційно служителі культу вважали своїм святим обов’язком поділитися з убогими, старцями, немічними людьми і сиротами. Згодом соціально-опікунською діяльністю почали займатися чернечі чини Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Досліджуваний період був часом панування іноземних держав на території Галичини. У складних економічних та політичних умовах вирішенню соціальних проблем українського народу присвятили свою діяльність представники чернецтва.

Найдавнішим та найчисельнішим орденом УГКЦ вважається Чин Святого Василія Великого (ЧСВВ). Протягом свого історичного існування монастирі ЧСВВ перебували під владою багатьох держав, зокрема, Австрії, Австро-Угорщини, Польщі. Тому Василіяни змушені були корегувати свої шкільні документи відповідно політики правлячих режимів [4, 74]. Проте незмінною залишалася методика, перейнята від отців Єзуїтів та пристосована до традицій і духовних цінностей українського народу.

У ХІХ – першій третині ХХ ст. освітньо-виховна діяльність чоловічої вітки ЧСВВ зосереджувалася у Хрестовоздвиженському монастирі у м. Бучачі (поблизу м.Тернополя), Святоюрському монастирі у Кристинополі (тепер м.Червоноград на Львівщині), княжому монастирі Св. Онуфрія у м.Лаврові. Тут діяли школи, де виховувалися та навчалися українські хлопці [1, 129].

Жіночі монастирі сестер Василіянок до цього часу були закритими, що унеможливлювало спілкування монахинь зі світськими особами. У 1882 р. ЧСВВ зазнав певних змін внаслідок Добромильської реформи, яка дозволила проводити навчально-виховну роботу сестрам Василіянкам. Зокрема, у монастирях Святого Хреста у Словіті та Покрови Матері Божої у м. Яворові на Львівщині. При Словітському монастирі була створена народна школа, яку згодом перевели до Львова, де вона була реогранізована у виділову. У м. Яворові під керівництвом сестер Василіянок функціонували: народна школа, гімназія, учительська семінарія. У м. Львові сестри Василіянки проводили освітньо-виховну роботу при монастирях святого Василія Великого та святої Макрини.

Окрім монастирів, монахині проживали та створювали опікунські установи у так званих провінційних домах. Зокрема, відомий своєю освітньою діяльністю дім сестер Василіянок у м. Дрогобичі на Львівщині. Тут на початку ХХ ст. для дівчат були створені гімназія, учительська семінарія та школа вправ.

Таким чином, наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. у Галичині монахині ЧСВВ створили мережу освітніх закладів, які забезпечували ступеневу освіту галицьким дівчатам та готували їх до вступу у вищі навчальні заклади.

Згромадження сестер Святого Священномученика Йосафата Кунцевича (далі сестри Йосафатки) – перший жіночий монаший чин, який утворився від ЧСВВ. Метою цієї спільноти було „трудитися над скріпленням католицького духу серед нашого народу, зокрема, молоді та жіноцтва” [3, 227]. Так, у 1914 р. у Буську монахині організували виховний заклад для дітей дошкільного віку, у якому виховувалися не лише українці, а поляки. Згодом, сестри відкрили при монастирі у с.Войнилові (Івано-Франківщина) дитячий будинок, де з 1927 р. працювали для виховання дошкільників.

Згромадження сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (далі сестри Служебниці) було засноване у 1892 р. у с.Жужіль Сокальського району на Львівщині з ініціативи греко-католицького духовенства. Перші сестри Служебниці не мали свого монастиря. Вони жили на невеликі пожертви у звичайному будинку. Проте, вже від початку заснування згромадження біля них гуртувалися усі мешканці села. Монахині виховували дітей дошкільного віку; молодих дівчат та жінок залучали до занять рукоділля, допомагали хворим.

Згромадження сестер Служебниць найбільшу увагу приділяло організації дитячих дошкільних інституцій, які на то час мали назву «захоронка». На території Галичини на початку ХХ ст. під їх керівництвом була створена широка мережа закладів дошкільного виховання.

Особливої уваги сестри Служебниці приділяли хворим, яких виходжували вдома чи у лікарнях. За даними М.Козак – провінційної настоятельки монастиря цього згромадження у м. Львові – на початку ХХ ст. сестри Служебниці обслуговували у селах Галичини щоденно до 400 хворих [3, 197]. Від початку заснування згромадження кваліфіковану консультацію у вивченні медичної справи монахині отримували від настоятельки Й. Гордашевської, яка закінчила Львівську державну медичну школу для виховання медсестер і у 1988 р. отримала диплом з відзнакою.

Таким чином, діяльність Згромадження сестер Служебниць у досліджуваний період залишила вагомий слід в організації соціальної допомоги галичанам. Вона реалізувалася у вихованні дітей шляхом створення дошкільних закладів; медичній допомозі хворим, пораненим, немічним; у догляді людей похилого віку.

Згромадження сестер Святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (далі сестри Йосифітки) у 1898 р. заснував священик К. Селецький у с.Цеблів Сокальського району Львівської області. Працюючи серед людей, він постійно наголошував на необхідності духовної опіки над родинами, насамперед дбав про виховання дітей та молоді. Цій проблемі він присвячував статті у часописах, видавав брошури виховного характеру, а також був автором першого “Катехизму” українського мовою. Важливим напрямом роботи сестер Йосифіток було виховання сиріт у дитячих будинках та організація дошкільних закладів [5, 144]. Такі інституції створювалися при 30-х монастирях об’єднання.

Згромадження сестер Мироносиць під покровом Святої Марії Магдалини (далі сестри Мироносиці) засноване у 1910 р. Розпочало свою діяльність з ініціативи священика Ю. Дація у м. Кристинополі (нині Червоноград) на Львівщині. Метою створення цього монашого об’єднання був догляд, допомога убогим та одиноким людям [2, 113]. Уже з 1913 р. при новозбудованому монастирі сестер Мироносиць у м. Кристинополі постійно мешкали люди, які потребували матеріальної, моральної і духовної опіки.

Перша світова війна внесла свої корективи у розвиток опікунської діяльності. Однак, життя в монастирі не припинялось. У 1932 р. Єпископ Г. Хомишин звернув увагу на діяльність сестер Мироносиць і запросив їх до м. Станіславова (тепер – м.Івано-Франківськ). З 1935 р. 64 монахині оселилися у монастирі в м. Богородчанах і опікувалися одинокими перестарілими.

Згромадження сестер Пресвятої Родини було засноване у 1911 р. у с.Мартинів на Станіславівщині священиком ЧСВВ О. Диким з ініціативи митрополита А. Шептицького. З 1918 р. Згромадження розпочало активну діяльність в царині опіки та піклування молоддю Галичини. Вони виховували сиріт у сиротинцях м. Долини та м. Болехова. Одним із напрямів їх діяльності була медична допомога та соціально-психологічна опіка над хворими людьми.

Отже, релігійні згромадження УГКЦ, створені, в основному, на початку ХХ ст. за підтримки Митрополита А. Шептицького, ставили благородну мету допомагати дітям-сиротам, немічним, перестарілим та одиноким людям. Вони, не зважаючи на переслідування та утиски з боку іноземних режимів, несли для українського народу християнські цінності, милосердя, патріотизм і сприяли формуванню української нації.

Література

  1.  Ваврик М. По Василіянських монастирях / М. Ваврик.  Торонто. ‒ 1958.286 с.
  2.  Вуянко М. Монастирі Івано-Франківська (Станіслава): перша половина ХХ ст. / М. Вуянко. ‒ Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1998. ‒ 215 с.
  3.  Документи Патріаршого Собору УГКЦ. Перша сесія. ‒ Львів : Свічадо, 1998.- 325 с.
  4.  Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712-1996 рр.) / Я. Стоцький. ‒Львів : Місіонер, 1997. ‒ 163 с.
  5.  Схрейверс Й. Чудесне життя Сестри Варвари – генеральної настоятельки Українських Сестер Йосифіток / Й. Схрейверс. ‒ Торонто : Добра книжка, 1955. ‒ 161 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11134. Статическая неопределимость. Построение внутренних силовых факторов для плоских рам 606.5 KB
  Статическая неопределимость. Построение внутренних силовых факторов для плоских рам. Статическая неопределимость. С простыми статически неопределимыми системами мы уже сталкивались при расчете статически неопределимых стержней работающими на чистое растяжениес
11135. Статическая неопределимость. Канонические уравнения метода сил 617.5 KB
  Статическая неопределимость. Канонические уравнения метода сил. Канонические уравнения метода сил. Дополнительные уравнения перемещения удобно составлять в так называемой канонической форме т. е. по определенной закономерности. На рисунке 2.5.1 а показана один раз с...
11136. Сложное сопротивление. косой изгиб. изгиб с растяжением 701.5 KB
  Сложное сопротивление. косой изгиб. изгиб с растяжением. Сложное сопротивление. Под сложным сопротивлением подразумевают различные комбинации ранее рассмотренных простых напряженных состояний брусьев растяжение сжатия кручения и изгиба В общем случае нагружени...
11137. Сложное сопротивление. Изгиб с кручением 589.5 KB
  Сложное сопротивление. Изгиб с кручением. Круглые валы. Когда в поперечном сечении бруса равен нулю только один внутренний силовой фактор продольная сила такой вид деформации называют изгибом с кручением. Изгибу с кручением подвергаются валы различных видов меха
11138. Сложное сопротивление. Расчет пространственных стержней 593 KB
  Сложное сопротивление. Расчет пространственных стержней. Построение эпюр внутренних силовых факторов для пространственных стержней. В конструкциях встречаются стержневые системы ось которых не лежит в одной плоскости а так же и плоские системы находящиеся под воз
11139. Продольный изгиб 1.33 MB
  Продольный изгиб. Устойчивое и неустойчивое упругое равновесие До 2й половины 19 века единственным критерием прочности инженерных сооружений принималась величина действующих напряжений т. е. считалось что если напряжения не превосходят некоторого предела зависяще
11140. Продольно-поперечный изгиб 333 KB
  Продольнопоперечный изгиб. Если в поперечном сечении бруса возникают изгибающие моменты как от продольных так и от поперечных такой изгиб называют продольнопоперечным. При расчете стержней на продольнопоперечный изгиб изгибающие моменты в поперечном сечении вычис...
11141. Динамическое нагружение 485.5 KB
  Динамическое нагружение. Понятие о динамическом действии нагрузки. Ранее во всех рассмотренных нами задачах предполагалось что действующие нагрузки статические т. е. не изменяющиеся стечением времени. При проектировании машин обычно сталкиваются с деталями находя
11142. Напряжения, изменяющиеся во времени 927 KB
  Напряжения изменяющиеся во времени. Явление усталости материалов. Многие детали машин работают при переменных во времени нагрузках и следовательно возникающие в них напряжения также переменны во времени. Практика машиностроения уже в середине XIX века показала что