91172

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМИРІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Результати теоретичного аналізу науковопсихологічної літератури дали змогу виокремити загальні та відмінні особливості між спілкуванням загалом та діловим спілкуванням зокрема. Загальним є те що ділове спілкування це обмін інформацією який нерозривно повязаний із діяльністю. Для здійснення спілкування необхідним є функціонування трьох його компонентів комунікативного перцептивного інтерактивного. Комунікативний компонент ділового спілкування складає обмін...

Украинкский

2015-07-13

51.82 KB

2 чел.

Лосієвська О.Г.,

к. психл. н., доцент

кафедри психології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМИРІ

Результати теоретичного аналізу науково-психологічної літератури дали змогу виокремити загальні та відмінні особливості між спілкуванням загалом та діловим спілкуванням зокрема. Загальним є те, що ділове спілкування – це обмін інформацією, який нерозривно пов’язаний із діяльністю. Для здійснення спілкування необхідним є функціонування трьох його компонентів – комунікативного, перцептивного, інтерактивного. Комунікативний компонент ділового спілкування складає обмін професійною інформацією (відповідними знаннями, цілями діяльності, поставленими завданнями, способами їх вирішення). Перцептивний компонент у діловому спілкуванні передбачає побудову образу співрозмовника не лише як особистості з притаманними їх індивідуальними характеристиками, а й певного фахівця з наявними діловими якостями. Інтерактивний компонент – це встановлення комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

Результати аналізу наукової літератури з проблеми ділового спілкування дали змогу визначити такі його особливості:

  1.  наявність певного офіційного статусу субєктів;
  2.  спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку звязків між представниками взаємозацікавлених організацій;
  3.  відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;
  4.  передбачуваність ділових контактів (попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки);
  5.  конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розвязання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;
  6.  взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;
  7.  значущість кожного партнера як особистості;
  8.  безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.

У науково-психологічній літературі виділяються такі аспекти вивчення спілкування:

  1.  інформаційно-комунікативний, з позиції якого спілкування розглядається як вид особистісної комунікації, у процесі якої здійснюється обмін інформацією;
  2.  інтеракційний, при якому спілкування аналізується як взаємодія індивідів у процесі кооперації;
  3.  гносеологічний, при якому людина виступає як суб’єкт і об’єкт соціального пізнання;
  4.  аксіологічний, що вивчає спілкування як процес обміну цінностями;
  5.  нормативний, що визначає місце і роль спілкування в процесі нормативного регулювання поведінки індивідів, а також процес передачі і закріплення норм у буденній свідомості, реального функціонування стереотипів поведінки;
  6.  семіотичний, де спілкування виступає як специфічна знакова система, з одного боку, і посередник у функціонуванні різних знакових систем, з іншого;
  7.  соціально-практичний (праксіологічний) аспект, де процес спілкування розглядається у якості обміну діяльністю, здібностями, уміннями і навичками.

Л. Орбан-Лембрик визначає спілкування важливою передумовою формування людини як соціальної істоти, взаємодії з різноманітними спільнотами, а також необхідною умовою існування суспільства. Спілкування виявляється в численних взаємозв’язках людей, в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, результатами праці тощо. У спільній діяльності завдяки спілкуванню відбувається координація дій, узгодження цілей, обмін думками, формується внутрішній світ людини, її свідомість, почуття, знання [1].

У масштабах життєдіяльності людини спілкування є, по-перше, головною умовою виживання, по-друге, забезпечує реалізацію функцій навчання, виховання і розвитку особистості [3]. Крім цих інтегральних функцій Л. Карпенко за критерієм «мета спілкування» виділяє ще вісім функцій, які реалізуються у будь-якому процесі спілкування і забезпечують досягнення певних цілей:

1) контактна – встановлення контакту як стану обопільної готовності до прийому і передачі інформації та підтримки взаємозв’язку під час взаємодії;

2) інформаційна – обмін повідомленнями (інформацією, думками, задумами, рішеннями, станами), видача запиту на інформацію чи відповіді на отримане від партнера запитання);

3) спонукальна – стимулювання партнера по спілкуванню (аутостимулювання), спрямування його активності на виконання певних дій;

4) координаційна – взаємна орієнтація і узгодження дій для організації спільної діяльності;

5) розуміння – адекватне сприймання і розуміння партнерами змісту повідомлення, а також взаєморозуміння партнерами один одного (намірів, установок, переживань, станів);

6) емотивна – цілеспрямоване збудження у партнера потрібних емоційних переживань або неусвідомлюваний «обмін емоціями», зміна за допомогою партнера власних переживань і станів;

7) встановлення стосунків – усвідомлення та фіксація свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв’язків соціальної спільності, у якій дана людина перебуває;

8) здійснення впливу – зміна стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери, особистісно-смислових утворень партнера (намірів, установок, думок, рішень, уявлень, потреб, дій, активності, смаків, норм і стандартів поведінки, оцінки та ін.) [3].

Провідними сторонами спілкування учені одностайно визначають міжособистісну, когнітивну, комунікативно-інформаційну, емотивну та поведінкову, які ґрунтовно аналізує Л. Вольнова. Міжособистісна сторона відображає особливості взаємодії людини із найближчим оточенням; когнітивна надає індивіду відомості про особистість співрозмовника, його знання, соціальний статус, фокус інтересів тощо; комунікативно-інформаційна охоплює обмін психічними станами співрозмовників, їхніх інтересів, уявлень; емотивна пов’язана із функціонуванням почуттів та емоцій співрозмовників; поведінкова спрямована на узгодженні основних позицій мовців.

Таким чином, основні акценти у тлумаченні спілкування у психологічній літературі здійснюються на зіставленні категорій спілкування і діяльності, розгляду спілкування як не лише обміну інформацією, а й потужного впливу на співрозмовників; розробці класифікацій спілкування на основі різноманітних критеріїв; визначенні основних сторін спілкування та провідних функцій особистості як суб’єкта спілкування.

Література

  1.  Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації : [навч. посіб.] / Л. Е. Орбан-Лембрик. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2010. – 528 с.
    1.  Третьяченко В. В. Психология делового общения : [учеб. пособ.] / В. В. Третьяченко, Л. В. Вереина, П. П Скляр. – Луганск : Глобус, 2005. – 267 с.
    2.  Щербан Н. Д. Психологія навчального спілкування : [монографія] / Н. Д. Щербан. – К. : Міленіум, 2004. – 346 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

56123. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА 248 KB
  Мета заняття: Навчальна: економічно обґрунтоване визначення величини затрат для виробництва і збуту продукції. Методичне забезпечення: Роздатковий матеріал 2 компоненти: вправа для розпізнання термінів; економічний...
56124. Собівартість продукції, її структура. Витрати на виробництво продукції 135.5 KB
  Вивчення теми «Собівартість продукції, її структура. Витрати на виробництво продукції» в рамках усієї дисципліни сприяє формування у студентів вмінь та знань щодо структури собівартості, витрат на виробництво продукції...
56125. Содержание понятия нормирование труда 57 KB
  Нормирование труда - это установление норм затрат труда на изготовление единицы продукции или выработки количества продукции в единицу времени различают следующие основные виды норм: нормы времени; нормы выработки...
56126. Закріплення теоретичного матеріалу по знаках альтерації й вокально-інтонаційних, метро-ритмічних навичок на прикладі знайомих поспівок і пісень 55.5 KB
  Учні повинні довідатися по перших 8 тактах пісню – звучить пісня «Паровоз» Г.Ернесакса у виконанні педагога. Спів групою 1-го куплету пісні. Після цього діти повинні «зіграти» на паперових клавіатурах мелодію заспіву пісні від «ре», від « до», від «фа» з проспівуванням нотами водночас.
56127. Солоність вод світового океану 37.5 KB
  Цей блок починається словами Екзюпері: Вода в тебе ні кольору ні смаку тебе неможливо описати тобою насолоджуються не відаючи що ти таке. Згідно з цією теорією в хмарі міститься вода у вигляді льодяного пилу.
56128. Я, моя сім’я та друзі 973.5 KB
  Nice to see you, my dear students! You are so good-looking today! Your eyes are shining. I know you are eager to dive into English again. And it’s high time to start our lesson. Look at the blackboard and guess what we are going to talk about today.
56129. Сон, його фізіологічні механізми та гігієна сну 6.96 MB
  Мета: виховувати бережливе ставлення до свого здоровя та гігієнічну необхідність здорового сну пізнавальний інтерес до теми; дати поняття про основний ритм життя людини встановити фази сну і їх фізіологічне значення...
56130. Сон і його значення 48 KB
  Мета: розкрити біологічні основи сну і сновидінь причини порушення сну сформувати поняття про фази сну та його роль в житті людини. Обладнання: схема фаз сну людини таблиці медіа фрагменти.