91172

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМИРІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Результати теоретичного аналізу науковопсихологічної літератури дали змогу виокремити загальні та відмінні особливості між спілкуванням загалом та діловим спілкуванням зокрема. Загальним є те що ділове спілкування це обмін інформацією який нерозривно повязаний із діяльністю. Для здійснення спілкування необхідним є функціонування трьох його компонентів комунікативного перцептивного інтерактивного. Комунікативний компонент ділового спілкування складає обмін...

Украинкский

2015-07-13

51.82 KB

2 чел.

Лосієвська О.Г.,

к. психл. н., доцент

кафедри психології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИМИРІ

Результати теоретичного аналізу науково-психологічної літератури дали змогу виокремити загальні та відмінні особливості між спілкуванням загалом та діловим спілкуванням зокрема. Загальним є те, що ділове спілкування – це обмін інформацією, який нерозривно пов’язаний із діяльністю. Для здійснення спілкування необхідним є функціонування трьох його компонентів – комунікативного, перцептивного, інтерактивного. Комунікативний компонент ділового спілкування складає обмін професійною інформацією (відповідними знаннями, цілями діяльності, поставленими завданнями, способами їх вирішення). Перцептивний компонент у діловому спілкуванні передбачає побудову образу співрозмовника не лише як особистості з притаманними їх індивідуальними характеристиками, а й певного фахівця з наявними діловими якостями. Інтерактивний компонент – це встановлення комунікативної взаємодії у професійній діяльності.

Результати аналізу наукової літератури з проблеми ділового спілкування дали змогу визначити такі його особливості:

  1.  наявність певного офіційного статусу субєктів;
  2.  спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку звязків між представниками взаємозацікавлених організацій;
  3.  відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;
  4.  передбачуваність ділових контактів (попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки);
  5.  конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розвязання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;
  6.  взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;
  7.  значущість кожного партнера як особистості;
  8.  безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.

У науково-психологічній літературі виділяються такі аспекти вивчення спілкування:

  1.  інформаційно-комунікативний, з позиції якого спілкування розглядається як вид особистісної комунікації, у процесі якої здійснюється обмін інформацією;
  2.  інтеракційний, при якому спілкування аналізується як взаємодія індивідів у процесі кооперації;
  3.  гносеологічний, при якому людина виступає як суб’єкт і об’єкт соціального пізнання;
  4.  аксіологічний, що вивчає спілкування як процес обміну цінностями;
  5.  нормативний, що визначає місце і роль спілкування в процесі нормативного регулювання поведінки індивідів, а також процес передачі і закріплення норм у буденній свідомості, реального функціонування стереотипів поведінки;
  6.  семіотичний, де спілкування виступає як специфічна знакова система, з одного боку, і посередник у функціонуванні різних знакових систем, з іншого;
  7.  соціально-практичний (праксіологічний) аспект, де процес спілкування розглядається у якості обміну діяльністю, здібностями, уміннями і навичками.

Л. Орбан-Лембрик визначає спілкування важливою передумовою формування людини як соціальної істоти, взаємодії з різноманітними спільнотами, а також необхідною умовою існування суспільства. Спілкування виявляється в численних взаємозв’язках людей, в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями й навичками, результатами праці тощо. У спільній діяльності завдяки спілкуванню відбувається координація дій, узгодження цілей, обмін думками, формується внутрішній світ людини, її свідомість, почуття, знання [1].

У масштабах життєдіяльності людини спілкування є, по-перше, головною умовою виживання, по-друге, забезпечує реалізацію функцій навчання, виховання і розвитку особистості [3]. Крім цих інтегральних функцій Л. Карпенко за критерієм «мета спілкування» виділяє ще вісім функцій, які реалізуються у будь-якому процесі спілкування і забезпечують досягнення певних цілей:

1) контактна – встановлення контакту як стану обопільної готовності до прийому і передачі інформації та підтримки взаємозв’язку під час взаємодії;

2) інформаційна – обмін повідомленнями (інформацією, думками, задумами, рішеннями, станами), видача запиту на інформацію чи відповіді на отримане від партнера запитання);

3) спонукальна – стимулювання партнера по спілкуванню (аутостимулювання), спрямування його активності на виконання певних дій;

4) координаційна – взаємна орієнтація і узгодження дій для організації спільної діяльності;

5) розуміння – адекватне сприймання і розуміння партнерами змісту повідомлення, а також взаєморозуміння партнерами один одного (намірів, установок, переживань, станів);

6) емотивна – цілеспрямоване збудження у партнера потрібних емоційних переживань або неусвідомлюваний «обмін емоціями», зміна за допомогою партнера власних переживань і станів;

7) встановлення стосунків – усвідомлення та фіксація свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв’язків соціальної спільності, у якій дана людина перебуває;

8) здійснення впливу – зміна стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери, особистісно-смислових утворень партнера (намірів, установок, думок, рішень, уявлень, потреб, дій, активності, смаків, норм і стандартів поведінки, оцінки та ін.) [3].

Провідними сторонами спілкування учені одностайно визначають міжособистісну, когнітивну, комунікативно-інформаційну, емотивну та поведінкову, які ґрунтовно аналізує Л. Вольнова. Міжособистісна сторона відображає особливості взаємодії людини із найближчим оточенням; когнітивна надає індивіду відомості про особистість співрозмовника, його знання, соціальний статус, фокус інтересів тощо; комунікативно-інформаційна охоплює обмін психічними станами співрозмовників, їхніх інтересів, уявлень; емотивна пов’язана із функціонуванням почуттів та емоцій співрозмовників; поведінкова спрямована на узгодженні основних позицій мовців.

Таким чином, основні акценти у тлумаченні спілкування у психологічній літературі здійснюються на зіставленні категорій спілкування і діяльності, розгляду спілкування як не лише обміну інформацією, а й потужного впливу на співрозмовників; розробці класифікацій спілкування на основі різноманітних критеріїв; визначенні основних сторін спілкування та провідних функцій особистості як суб’єкта спілкування.

Література

  1.  Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації : [навч. посіб.] / Л. Е. Орбан-Лембрик. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2010. – 528 с.
    1.  Третьяченко В. В. Психология делового общения : [учеб. пособ.] / В. В. Третьяченко, Л. В. Вереина, П. П Скляр. – Луганск : Глобус, 2005. – 267 с.
    2.  Щербан Н. Д. Психологія навчального спілкування : [монографія] / Н. Д. Щербан. – К. : Міленіум, 2004. – 346 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26108. Попроцессный метод учета затрат на производств и калькулирование себестоимости продукции 31 KB
  Попроцессный метод учета затрат на производств и калькулирование себестоимости продукции Структура ответа: Сфера и условия применения. Особенности таких видов производства массовый тип производства непродолжительный цикл ограниченность номенклатуры выпускаемой продукции единые единицы измерения полное отсутствие либо не значительные размеры незавершенного производства.простой используется при отсутствии запасов готовой продукции на конец отчетного периода. Себестоимость = затраты за отчетный период объем произведенной продукции в...
26109. Попередельный метод учета затрат на производств и калькулирование себестоимости продукции 39.5 KB
  Объектом калькулирования продукт каждого передела. Сущность метода заключается в том что прямые затраты в текущем учете отражаются не по видам продукции а по переделам. Особенностями организации учета при этом методе является: открытие аналитических счетов к синтетическому счету 20 для каждого передела 20. Учет затрат на производство ведется без бухгалтерских записей при передаче полуфабриката из одного передела в другой.
26110. Позаказный метод учета затрат на производств и калькулирование себестоимости продукции 28 KB
  проблема распределения косвенных расходов между отдельными производственными заказами выполняемыми в отчетном периоде решается с помощью бюджетной ставки распределения косвенных расходов. Бюджетная ставка предварительный норматив который рассчитывается бухгалтерской службой накануне отчетного периода по следующему алгоритму: определяется сумма ожидаемых косвенных расходов предстоящего периода выбирается база для распределения косвенных расходов и прогнозируется ее величина. Расчет бюджетной ставки путем деления суммы прогнозируемых...
26111. Калькулирование сокращенной себестоимости по системе «директ-кост» 31.5 KB
  Общехозяйственные расходы так же исключаются из калькулирования они являются периодическими и полностью включаются в себестоимость реализованной продукции. В конце отчетного периода указанные общехозяйственные расходы списываются Д90 2 К26. Операционная прибыль = маржинальный доход постоянные расходы. в маржинальный доход включаются постоянные расходы и операционная прибыль.
26112. Анализ безубыточности производства 34 KB
  Прибыль = выручка себестоимость Прибыль = выручка совокупные переменные расходы совокупные постоянные расходы Прибыль = объем реализации цена реализации за единицу объем реализации удельные переменные совокупные постоянные Прибыль = объем реализации цена реализации за единицу удельные переменные совокупные постоянные т. точка безубыточности = 0 то Объем реализации цена реализации за единицу удельные переменные совокупные постоянные = 0 объем реализации в точке безубыточности х х = совокупные постоянные ...
26113. Концепция бухгалтерской (финансовой) отчетности в России и международной практике 37.5 KB
  Концепция бухгалтерской финансовой отчетности в России и международной практике Структура ответа: Сущность и назначение бухгалтерских отчетов пользователи отчетности адреса и сроки ее представления. Нормативное регулирование бухгалтерской отчетности. Виды отчетности и ее состав. Формы отчетности установлены приказом Минфина РФ №66Н от 02.
26114. Учетная политика организации и ее роль в составе отчетности 58.5 KB
  Структура ответа: Понятие учетной политики в соответствии в ПБУ 1 2008. Стоимостного измерения текущей группировки и итогового обобщения фактов хозяйственной деятельности согласно пункта 2 ПБУ 1.9 ПБУ 1 2008. Согласно ПБУ 1 2008 в случае изменения учетной политики организация должна раскрыть в пояснениях к отчетности следующую информацию: причина изменений содержание изменений порядок отражения последствий изменений в БО сумма корректировок по каждой статье БО размер корректировки относящийся к предшествующим отчетным периодам.
26115. Бухгалтерский баланс как форма БФО 48.5 KB
  По данной статье по счету 04 не учитываются расходы на НИОКР Результаты исследований и разработок Регламентируется ПБУ 17 02 показывается сальдо по Д04 части НИОКР минус сальдо по К05 относящуюся к НИОКР ОС Регламентируется ПБУ 6 01 и методическими указаниями по учету ОС. Относится так же суммы незавершенного строительства сальдо Д08 и 07 в части затрат относящихся к строительству объекта ОС Доходные вложения в МЦ Указывается сальдо Д03 где учтено имущество переданное в лизинг за минусом сальдо К02 в части амортизация по имуществу...
26116. Отчет о прибылях и убытках как форма БФО 27.5 KB
  Торговые организации показывают себестоимость проданных товаров по покупной стоимости Д90 2 К41 покупная себестоимость Валовая прибыль убыток выручка себестоимость продаж Коммерческие расходы Это расходы на продажу. Торговые организации по этой статье отчета указывают сумму издержек обращения за отчетный период: Д90 2 К44 Управленческие расходы Это статья заполняется если учетной политикой предусмотрено списание общехозяйственных расходов как расходов отчетного периода непосредственно в Д90 2 Д90 2 К26 Прибыль убыток от продаж...