91173

Дитячі будинки сімейного типу в системі захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Дитячі будинки сімейного типу в системі захисту дітейсиріт та дітей позбавлених батьківського піклування Сирітство ‒ одна з болісних і на жаль невичерпних проблем у державі бо на зміну одним покинутим дітлахам хоч як прикро приходять інші...

Украинкский

2015-07-13

51.54 KB

0 чел.

Лукашенко Олександр,

студент 4 курсу

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Східноукраїнаський національний

університет імені Володимира Даля

м. Луганськ, Україна

Дитячі будинки сімейного типу в системі захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Сирітство ‒ одна з болісних і, на жаль, невичерпних проблем у державі, бо на зміну одним покинутим дітлахам, хоч як прикро, приходять інші. Утім в останні роки в цій сфері спостерігаємо позитивні тенденції. Якщо 2008 року в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховувалися 1313 дітей, то в 2012 році їх 6200. У 2008–му за рік українці всиновили 1419 хлопчиків і дівчаток, 2013–го ця цифра переступила 2000 [1]. Цілком можливо, що вже з першого січня наступного року показник всиновлення стане значно оптимістичнішим: Верховна Рада ухвалила закон про державну підтримку сімей, які всиновили дитину з числа дітей–сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міжнародний досвід влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, досвід Луганського ЦСССДМ засвідчують поступову відмову держав, що мають гуманістичне спрямування соціальної політики, від інтернатних форм, орієнтацію на створення та підтримку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усиновлення дітей-сиріт та оформлення опіки (піклування) в Україні були і залишаються пріоритетними формами влаштування долі дитини, залишеної без батьківської опіки. Поряд з тим визначення державних пріоритетів сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створює передумови розвитку в Україні відносно нових соціальних інститутів: дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Аналіз теорії і практики системи влаштування дітей-сиріт окреслює низку недоліків і протиріч.

1. У державі відбувається процесс поступових змін державної системи опіки над дітьми і, насамперед, забезпечення права на виховання в сімейному оточенні. Відсутня системна робота з біологічними родинами дітей, які виховуються в інтернатних закладах. Стан профілактичної роботи з кризовими сім’ями є незадовільним.

2. Потребує вдосконалення нормативно-правова база, що регулює питання захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У цьому контексті відсутній механізм контролю за дотриманням житлових та майнових прав дітей.

3. Відчувається брак фахівців та досліджень, науково-методичних видань з проблеми соціального сирітства, проходження реформи системи опіки.

4. Прискорені темпи розгортання мережі прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу відбуваються за принципом покращання статистичних показників без здійснення системної роботи з добору та навчання батьків, налагодження соціального супроводу. Існує потреба посилити контроль за рівнем утримання і виховання сиріт, що перебувають під опікою, у прийомних сім’ях, будинках сімейного типу.

5. Визначальні шляхи щодо прийняття сироти до родини є бажання надання допомоги дитині та бездітність сім’ї. Ключова роль у перегляді суспільної думки і укріпленні інституту сім’ї повинно забезпечуватися дієвою державною стратегією допомоги сім’ям з дітьми, гарантованою і відповідної матеріальної підтримкою.

6. Існує необхідність переглянути принципи організації вихователів прийомних родин та будинків сімейного типу. Існує потреба за допомогою науковців та практиків виробити чітку систему критеріїв для відбору кандидатів у прийомні батьки, вихователів, потенційних усиновителів. Така система сприятиме більш якісному контролю за роботою сімейних форм опіки з боку соціальних служб.

Влаштовуючи життя дитини, ЦСССДМ необхідно створювати умови, які дали б змогу створити у дитини «почуття захищеності». Дитина повинна бути впевненою, що за будь-яких обставин вона отримає з боку батьків-вихователів та родини необхідний захист. Це формує у вихованців впевненість у майбутньому. У той же час захист не розглядається як постійна, непорушна «опора» , що не дає змоги приймати власні рішення і робити помилки. Батьки-вихователі вбачають власне завдання не у супроводі дитини у дорослому житті, а у формуванні у неї впевненості, що у будь-який момент, коли їй необхідна буде підтримка і порада, вона завжди отримає її. При вирішенні проблем, що виникають, батьки-вихователі ставляться до дитини зі співчуттям та розумінням і намагаюся запропонувати певні шляхи у розв’язанні скрутних питань, але при цьому враховується точка зору самого вихованця, його ставлення до тих чи інших засобів вирішення проблеми.

Прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу мають значні переваги у порівнянні з будь-яким іншим державним інститутом, через те що у виховному закладі дитина знаходиться лише певний час, а вихователі в основному зайняті лише окремими аспектами виховання [2]. У сім’ї процесс виховання має водночас цілісний та індивідуальний характер і здійснюється до тих пір, доки дитина не залишає родину. Комплексний педагогічний вплив дитячих будинків сімейного типу проявляться у створенні для дитини-сироти нормальних умов сімейного життя, повноцінного родинного оточення. Сімейне виховання, як життєво необхідна умова формування людської особистості, є основною запорукою гармонійного розвитку дитини, формування позитивних якостей характеру [3].

Основним показником ефективності існування такої форми державної опіки над дітьми-сиротами як прийомна сім’я є те, що діти, позбавлені піклування власної родини, знаходять сімейний затишок, батьківську опіку, оточення братів та сестер, повертаються у природно необхідне для нормального розвитку особистості середовище – сім’ю.

Досвід функціонування дитячих будинків сімейного типу в Україні засвідчує, що їхні соціальні функції як соціального інституту не відрізняються від функціонування звичайної біологічної сім’ї. Водночас є ряд особливостей, притаманних лише дитячому будинку сімейного типу: батьки біологічно не пов’язані з прийомними дітьми; батьки-вихователі повинні виконувати обов’язки не тільки вихователів, а й господарів великої родини; прояв проблем між рідними та прийомними дітьми [2].

Розширення мережі виховних закладів сімейного типу як необхідна умова захисту прав дітей, позбавлених рідної родини, потребує формування системи спеціалізованих соціальних служб зорієнтованих на підготовку, підтримку та соціальний супровід сімейних форм опіки над дітьми-сиротами. А це, в свою чергу, потребує розробок і впровадження науково-методичних технологій щодо реалізації такого виду діяльності.

Література

  1.  Луганська обласна державна адміністрація : Служба у справах дітей / 26 червня 2013 року // Офіц. сайт. [Електронний ресурc]. Режим доступу : сhttp://www.loga.gov.ua/region.
  2.  Ноздріна О. Проблеми та досвід соціального захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Ольга Ноздріна // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2014. – Вип. 96. – С. 212 – 221.
  3.  Карпенко О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / О. Карпенко // Право України. – 2011. – № 3 – С. 79 – 81.

Науковий керівник: к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університета імені Володимира Даля ‒ Мальцева Т.Є.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24553. Психосоматические взаимосвязи в организме человека 58.5 KB
  Условнорефлекторная модель И. Конверсионная модель соматических расстройств З. Конверсионная модель объясняет нарушения произвольной моторики так же полезна для понимания психогенных расстройств чувствительности нарушений походки ощущения кома в пищеводе при истерии. В соответствии с конверсионной моделью с появлением соматического симптома пациент испытывает эмоциональное облегчение благодаря смягчению гнета бессознательного конфликта.
24554. Консультирование в кризисной службе 71.5 KB
  Психическая травма вызывает следующие реакции: 1. Физиологические реакции: учащенное сердцебиение; повышение кровяного давления; чувство сжатия в груди; затрудненное дыхание; потливость ладоней; дрожание и подергивание мышц; напряженность мышц шеи и или спины; тяжесть в руках и ногах; головные боли; частое мочеиспускание; расстройство стула; тошнота рвота; нарушение сна; потеря аппетита; частое чихание; приступы слабости; склонность к простудам и аллергиям; скрипение зубами во сне; придавленная поза. Эмоциональные реакции: повышенная...
24555. Психологический анализ проблемы клиента 72.5 KB
  Психологический анализ проблемы клиента. Эти приемы испся в основном на стадии расспрашивания после исповеди клиента. Общая цель беседы получить от клиента полную искреннюю инфо о его ситуации и проблеме; добиться доверия к консту развить спость клта к анализу проблемы. Терапевтическое значение: клиент понимает что чтото можно делать что ситуация не безнадежна происходит расширение диапазона реакций клиента снятие безнадежности повышение уверенности в себе.
24557. Консультирование по вопросам найма 82 KB
  Методы набора персонала из внутреннего источника разнообразны. Служба персонала может разослать во все подразделения информацию об открывшихся вакансиях известить об этом всех работающих попросить их порекомендовать на работу своих друзей и знакомых. Некоторые французские фирмы внутренний источник набора персонала используют в трех случаях: при стремлении к формированию минимальной численности персонала в этом случае персонал частично высвобождается и перераспределяется кадровая служба полностью отказывается от внешнего набора кадров;...
24558. Концепция телефонного консультирования как вида психологической практики 66.5 KB
  общение осуществляется по единственному акустическому каналу что усиливает вербализацию переживаемой ситуации и тем самым способствует аффективному отреагированию уменьшает чувство тревоги а также позволяет в некоторой степени идеализировать психотерапевта что повышает эффективность психотерапии; эффект доверительности: свойство телефонной связи звучащие в непосредственной близости голоса абонента и консультанта способствует быстрому формированию доверительной беседы Содержательный характер обращений на телефонное консультирование:...
24559. Профессиональный отбор персонала 51 KB
  Задача службы персонала при осуществлении оценки кандидатов при приеме на работу состоит в том чтобы отобрать такого работника который в состоянии достичь ожидаемого организацией результата. Для эффективной работы менеджерам и специалистам целесообразно пользоваться общей системой правил оценки кандидата на этом этапе. Методы оценки персонала. Центры оценки персонала.
24560. Современные гуманистически-ориентированные модели психологической помощи 41 KB
  Теория самореализации личности в психологии. Маслоу разработал целостнодинамическую теорию личности и мотивации. Человек достигший этого уровня добивается полного использования своих талантов способностей и потенциала личности. Соответственно и превращение ущербной личности в полноценную рассматривается с точки зрения восстановления и развития высших форм мотивации заложенных в природе человека.
24561. Клиент-центрированный подход в психологическом консультировании 39.5 KB
  Консультант конгруэнтен по отношению к своему собственному опыту в отношениях с клиентом. Имеется в виду что поведение консультанта естественно оно соответствует его опыту тому что он думает чувствует т. Консультант переживает безусловную положительную оценку по отношению к клиенту. Определение безусловная означает что консультант не выдвигает по отношению к клиенту условий ценности он безусловно принимает чувств мыслей поведения и т.