91175

Детермінація соціально-професійної суб’єктності осіб з функціональними відмінностями

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Детермінація соціальнопрофесійної субєктності осіб з функціональними відмінностями Переорієнтація життєдіяльності людини з функціональними відмінностями на субʼєктну професійну діяльність змушує звернутися до наукових аспектів детермінізму цього явища його методологічного принципу який на думку П. csus випадок випадковість; вчення яке обґрунтовує що основою світобудови є випадок випадковий збіг обставин в детермінації соціальнопрофесійної субєктності осіб з функціональними відмінностями. Центральною ланкою...

Украинкский

2015-07-13

51.91 KB

3 чел.

Мальцева Т.Є.,

к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Детермінація соціально-професійної суб’єктності

осіб з функціональними відмінностями

Переорієнтація життєдіяльності людини з функціональними відмінностями на субʼєктну професійну діяльність змушує звернутися до наукових аспектів детермінізму цього явища, його методологічного принципу, який, на думку П. Алексєєва, є одночасно й основним принципом філософського навчання про буття [1, с. 29].

Визнання детермінованості людських вчинків дає об'єктивну картину (основу) для наукової оцінки казуалізму (казуалізм, казуальність від лат. casus випадок, випадковість; вчення, яке обґрунтовує, що основою світобудови є випадок, випадковий збіг обставин) в детермінації соціально-професійної суб’єктності осіб з функціональними відмінностями. Центральною ланкою механізму детермінації соціально-професійної суб’єктності таких людей є їх потреби і інтереси, бо саме з їх допомогою і через них об'єктивне переводиться в суб'єктивне і завдяки ним формується специфічний соціальний суб'єкт зі своїми прагненнями, цілями, очікуваннями; вони спонукають людей з функціональними відмінностями до діяльності, є джерелом їх активності [2, с. 52.].

Особи з функціональними відмінностями відрізняються від звичайних людей тим, що змістовні характеристики наукової оцінки казуалізму в детермінації соціально-професійної суб’єктності осіб з функціональними відмінностями значно ускладнюють їх внутрішні детермінанти (від грец. determi-nans,-ntis – визначальний): психологічний стан, фізичні вади, стан здоровʼя, інтелектуальний і освітній рівень та ін. (статична віктимність); і зовнішні (нерідко це їх спотворені уявлення про свою власну долю і роль в житті суспільства, динамічна віктимність). Це ускладнює природню казуальність в детермінації їх соціально-професійної субʼєктності.

Виступаючи смисловими детермінантами, вони одночасно є причинами пасивності і мотивами субʼєктності, оскільки люди діють у відповідності зі своїми потребами і інтересами. Серед завдань вищої школи є головна: як зробити, щоб бажання отримати вищу освіту, формування спонукальним мотивом до діяльності, потреби та інтереси були усвідомлені. Тому свідомість у вигляді «усвідомлених спонукань» виступає необхідним звеном в ланцюзі детермінації діяльності людей з обмеженими можливостями. У структурі їх діяльності можна виділити наступні елементи: мета, засіб, результат.

Кожна категорія у визначеній групі клієнтів вищої інклюзивної освіти, до яких належать люди з соціально-функціональними відмінностями, має усвідомити своє власне уявлення про «Я ‒ ідеал», конкретизувати якості, що характеризують цей ідеал, серед яких неодмінно повинні превалювати такі, як внутрішні потреби, мотиви і достатнє бажання бачення шляхів вибору засобів для здійснення поставлених цілей. Внутрішньо поставлена мета і відповідні засоби її досягнення з більшою вірогідністю дозволяють людям з соціально-функціональними відмінностями досягти адекватного результату.

У процесі детермінації в формуванні соціально-професійної субʼєктності даної групи осіб треба усвідомити важливість співвідношення реального і бажаного, що впливає на рівень потреб, оскільки саме потреба є внутрішнім стимулятором активності в дії. Суперечність між реальним і бажаним створює проблему, але її можна і треба вирішувати, створюючи відповідні умови. Такими умовами для осіб з функціональними відмінностями може бути вища освіта, створення поля субʼєктного розвитку в навчально-виховному середовищі ВНЗ, враховуючи навчально-функціональні відмінності студентів, створення структурної підсистеми інклюзивної освіти, яка ввійде в загальну систему вищої освіти в єдиному навчальному Болонському європейському просторі.

Специфічною особливістю факторів детермінізму процесу формування соціально-професійної субʼєктності осіб з функціональними відмінностями є включеність у детермінаційний ланцюг, поряд з матеріальними, ідеальних компонентів. Усвідомлення своїх потреб, інтересів, цілей є перехід обʼєктивної детермінації в субʼєктивну, умови формування та функціонування субʼєктивного чинника суспільно-розвиваючого процесу. Інтерес є суттєво значущим стимулом для людини з функціональними відмінностями в зміні діяльногсті або в посиленні активності, що визначається переходом обʼєктивної детермінації в субʼєктивну.

Філософи так пояснюють наукову сутність інтересу: це свідома спрямованість діяльності суб'єкта на обрані обʼєкти для задоволення своїх потреб, саме в інтересі у відповідності з рівнем розвитку суспільства, соціальним становищем суб'єкта, місцем, займаним їм в історично визначеній системі суспільного виробництва, вибірковим ставленням до соціальних умов життя, до тенденцій, можливостей обʼєктивної дійсності, виражаються потреби суб»єкта. У інтересі співвідносяться потреби субʼєкта як соціальної істоти з обʼєктивними можливостями суспільства, з соціальними умовами [1; 2; 3].

Але інтерес ‒ це лише стимулюючий чинник, щоб він активізував дії із задоволення потреб, треба, щоб це була усвідомлена потреба, яка б включала субʼєктність діяльності, що спричиняє визначення конкретних цілей в досягненні вищої освіти, вибір засобів їх досягнення: визначення фаху, навчального закладу і організація сутнісних сил, що дозволить особам з функціональними відмінностями реалізувати можливість субʼєктно-професійної діяльності. При цьому треба зауважити, що для досягнення успіху обʼєктивні умови повинні злитися з інтересами субʼєкту.

Мета виступає як безпосередній ідеальний, детермінуючий фактор діяльності, спрямований на перетворення і створення потрібних речей, у той час як потреба лише спонукає людей до дії. Мета як субʼєктивный образ бажаного майбутнього результата передує діяльності свого предмета і є його передумовою [4].

Джерелами формування цілей є потреби субʼєкта, а також обʼєктивні умови, реальні можливості дійсності. Мета є похідною від обʼєктивної детермінації. Закони зовнішнього світу, природи ‒ суть основи доцільної діяльності людини

Мета відображає обʼєктивний звʼязок. У цілях немає нічого, що не містилося б у якомусь вигляді в обʼєктивному світі. Але мета сама по собі, а матеріальна діяльність, рух цінностей у відповідності з метою, створює нове. Діяльність людей детермінована засобами, їх. законами і предметом, його законами по-требности. Цінності, в свою чергу, детермінуються метою.. Засобами можуть бути тільки ті речі, які відповідають меті [3, с. 57].

Співвідношення між реальним і належним фіксується в понятті «ступінь задоволення потреб». Визначається вона наявними умовами для задоволення потреб. Якщо цих умов недостатньо, то наявне не може перейти в належне, тобто потреби не знаходять свого задоволення. Неможливість переходу від наявного до належного і виражається категорією «проблема» [5, с. 118].

Найважливішим етапом вирішення проблеми є пошук або створення умов для переходу наявного в належне. У цьому, на наш погляд, знаходить вираження певний вид стосунків між суб'єктом і об'єктом діяльності (наприклад, якщо потреби можуть задовольнятися за існуючих умов, то проблема спонукає створювати нові необхідні умови). Об'єктивні умови життєдіяльності суб'єкта безпосередньо знаходять віддзеркалення в потребах, породжучи й визначаючи їх якісно і кількісно. Об'єктивні умови виступають визначальною стороною в їх взаємодії з потребами. Потреби ж, поставлені в проблемах, вимагають діяльності суб'єкта по перетворенню умов в об'єктивних і суб'єктивних структурах реальності [3, 59].

Таким чином, детермінація процесу формування соціально-професійної субʼєктності лежить у площині внутрішніх потреб і ціннісних орієнтацій особи з навчально-функціональними відмінностями. Ланцюг детермінант, який необхідно активізувати в такій людині, включає інтерес, мету і потреби, які можуть перетворитися в субʼєктну професійну діяльність лише у відповідно створених для цього навчально-виховних умов.

Література

  1.  Алексеев П. В. . Философия / П. В. Алексеев и др.  М., 1996.
  2.  Бондаренко Н. Г. Принцип детерминизма в коммуникативной теории общества: дис. ... д-ра филос. наук: 09.00.11 / Н. Г. Бондаренко.  Ростов н/Д, 2004.
  3.  Головашенко И. О. Специфика социального детерминизма : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 // Ирина Олеговна Головашенко. ‒ М., 1984.
  4.  Маркс К. Сочинения / К.Маркс, Ф. Енгельс. ‒ Т.З. ‒ М. : Наука, с. 245.
  5.  Гоббс Т. Сочинения : в двух томах. Т. 1. / Т. Гоббс.  М. : Мысль, 1989.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57963. Діяльність людини і сучасний стан біосфери 68 KB
  Мета: сформувати поняття про людину як частинку природи її вплив на стан біосфери шляхи подолання екологічних проблем; розвивати вміння висловлювати свої думки аргументувати їх; виховувати любов до природи потребу в дбайливому ставленні до неї...
57964. Біосфера. Червона книга 49.5 KB
  Обладнання: червонокнижні види рослин Хмельниччини сторінки Червоної книги України опорні блоксхеми Червона книга презентація уроку на електронних носіях. Тема нашого уроку Червона книга. Вчитель розділяє дошку на чотири блоки майбутньої опорної блоксхеми: Червона книга України.
57965. Политический портрет Бисмарка 143.5 KB
  Цели: Раскрыть особенности объединительных процессов в Германии и роль в этом Бисмарка; охарактеризовать личность Отто фон Бисмарка; формировать умения учащихся прослеживать причинно-следственные связи; на основе конкретного сюжетного материала развивать личностные отношения...
57966. Brieffreunde. Друзі по листуванню 75 KB
  Мета: вчити учнів орієнтуватися в незнайомому тексті, знаходити в ньому потрібну інформацію. Тренувати використовувати вивчену лексику у монологічному мовленні. Тренувати навички аудіювання за темою.
57967. Велика Британія 324.5 KB
  Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості географічного положення, населення та господарства Великої Британії; удосконалювати навички складання комплексної економіко-географічної характеристики країни за допомогою карт атласа...
57968. Вікторіанська Британія. Велика Британія в 50-60-х роках ХІХ століття 81 KB
  Мета: охарактеризувати економічний розвиток В.Британії в 50-60-х роках ХІХ ст.., визначити причини економічного піднесення Британії; охарактеризувати політичну систему Британії, порівняти політичні платформи лібералів і консерваторів...
57969. Будова і функції сечовидільної системи 50 KB
  Обладнання: таблиця Видільна система електронна презентація Видільна система муляж нирки свіжа нирка. Навпаки за низької температури коли випаровування води шкірою зменшується нирки виводять більше води.
57970. Харчування і здоров’я. Основи безпечного харчування 140 KB
  Обладнання: продукти харчування мультимедійна дошкаплакати з написами що таке здоровя Хід уроку I. В ньому ми поєднаємо знання важливих для вас 2 предметів біології і основ здоровя. Вчитель основ здоровя.
57971. Протилежні числа 48 KB
  Мета: сформувати уявлення про зміст поняття протилежні числа; навчити знаходити й записувати число протилежне до даного розвязувати рівняння що передбачають застосування поняття числа протилежного до даного.