91176

Соціально-професійна субʼєктність як поняття і категорія

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Зміна в свідомості майбутніх фахівців з навчально-функціональними відмінностями соціальної ролі на таку, яка приведе до успіху, ще не забезпечує їх соціально-професійної субʼєктності.

Украинкский

2015-07-13

54.02 KB

6 чел.

Мальцева Т.Є.,

к.п.н., доцент кафедри соціальної роботи,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

соціально-професійна субʼєктність як поняття і категорія

Зміна в свідомості майбутніх фахівців з навчально-функціональними відмінностями соціальної ролі на таку, яка приведе до успіху, ще не забезпечує їх соціально-професійної субʼєктності. Для того, щоб ці прагнення втілилися в життя, треба щоб вони стали внутрішніми переконаннями особистості, а це можливо лише в процесі професійної соціалізації, яка здатна їх втілювати в форму соціально-професійних ролей і статусів.

На основі переконань і прагнень активізується внутрішня мотивація, яка посилює значення системи професійних потреб, ціннісних орієнтацій і сподівань, що спонукає до діяльності, яка, в свою чергу, формує соціально-професійну субʼєктність.

Таким чином, соціально-професійна субʼєктність ‒ це бінарне функціональне утворення, яке характеризується особливою соціальною роллю і професійною активністю людей з функціональними відмінностями в суспільстві та має в структурі особистості глибокі психологічні спонуки виконувати визначені професійні функції, що забезпечує досягнення соціально значущих професійних цілей на основі суб’єктної діяльності, яка задається соціально-професійними цінностями, нормами і зразками поведінки.

Формування соціально-професійної субʼєктності у людей з функціональними відмінностями сприятиме як підвищенню власної внутрішньої самооцінки, так і створить умови для їх повноцінного життя в суспільстві, дасть можливість рухатися шляхом розвитку і самореалізації. Крім того, обмеження у взаємодії людей особливими потребами, а у внутрішньокримінальному спілкуванні тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі, що веде до віктимізації, крім того, відсутність соціально-професійних завʼязків у пенсіонерів, що призводить до втрати їх комунікативно-ділової взаємодії і, як наслідку ‒ зниження суспільно-корисної значимості, але розвиток інтернальності, яка є невідʼємною складовою соціально-професійної субʼєктності спрямовує цих людей з функціональними відмінностями до участі в субʼєктних корективних соціально-психологічних і педагогічних діях, які органічно вплітаються саме в процес освіти у вищому навчальному закладі.

Отже, цілком очевидно, що підвищення соціального статусу людей з функціональними відмінностями потребує встановлення таких суспільно-значущих відносин, які дадуть можлівість відновити їх соціально-професійну субʼєктність, що задовольнить найбільшу кількість їх внутрішніх потреб, а найголовніше ‒ створить умови для успішного функціонування в суспільстві, що буде визначатися повсякденними діями, стане безумовно обовʼязковим.

Це насамперед належить до тих соціальних відносин, які повʼязані із розвитком їх соціально-професійної субʼєктності, оскільки потреба не тільки у відтворенні матеріальних благ, але й в особистому зростанні, розвитку своєї соціально-рольової позиції та оцінки підбурює людину з навчально-функціональними відмінностями закріплювати і підтримувати професійні відносини, а необхідність у соціалізації осіб з навчально-функціональними відмінностями, змушує державу закріплювати і підтримувати навчання таких людей. Не можна не зазначити, що система соціальних ролей, статусів і можливостей соціальної роботи як найкраще відтворюється в діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями, що характеризується специфічними видами їх соціальних зв'язків.

Професійна діяльність майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями повинна бути спрямована не на подолання власних проблем життєдіяльності, а на досягнення успіху, оскільки вона є формою їх соціальної та пізнавальної активності, вираженням прагнень до життєвого самовизначення та самоствердження. Перефразуючи висловлення В. Ардиніна, висловимо, що більшість майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями, намагаючись стати субʼєктом соціально-професійної діяльності виявляють самостійність в навчальному процесі, займають активну позицію, надаючи перевагу також формам навчання, які є не лише засобами пізнання, але й засобом самовираження, дають можливість висловити власну точку зору [1].

До переліку особливостей діяльності необхідно віднести: своєрідність цілей та результатів у відповідності до категорії майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями (корекція власної поведінки, підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навиками, вміннями, розвиток особистісних якостей); особливий характер об'єкта вивчення (наукові знання щодо методів, методик та технологій соціальної роботи, інформація про майбутню професію тощо); діяльність студентів проходить в запланованих умовах (програми, термін навчання); особливі засоби діяльності – обладнання, лабораторне устаткування, моделі, комп'ютери і т.д.; діяльності студентів притаманна інтенсивність функціонування психіки, висока інтелектуальна напруженість. Досить часто в процесі діяльності у майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями з'являється перенавантаження (здача заліків, екзаменів, захист дипломних проектів тощо) [2, с. 42-56.].

Соціальні, фізіологічні, психологічні та особистісні особливості даної категорії людей у процесі навчально-професійної діяльності можуть ускладнювати засвоєння навчального матеріалу, погіршувати мислення, памʼять, впливати на організацію і точність виконання практичних дій, у складних ситуаціях навчальної або суспільної роботи в майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями можуть виникнути деякі коливання ефективності, зміщення або втрата мети, послаблення активності і пониження рівня працездатності, призупинення навчання, відмова, зрив (подача заяви на відрахування) [3, с. 239-242.].

На думку М. Дьяченко і Л. Кандибович, усунення та подолання цих змін передбачаює практичне використання висновків психологічного аналізу діяльності студентів (про передумови її успішності, адаптації до неї і т.д.) [4, с. 90-91].

Особливість та неоднозначність соціальної функціональності визначеної категорії людей викликає певні труднощі в перебудові своїх функціональних потреб, ролей в освітньому середовищі вищого навчального закладу. Це, безумовно, потребує створення особливих інноваційних умов навчання, виховання, підбору відповідних мкетодів, технологій навчання, обладнання, підготовки педагогічних кадрів. Це вносить істотні зміни в середовище вищого навчального закладу, яке бере на себе відповідальність за формування соціально-професійної субʼєктності майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями, що створює ряд труднощів і сильно впливає на процес, зміст та характер освітнього процесу. Успішна адаптація – це передумова активної діяльності і необхідна умова формування соціально-професійної суб’єктності майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями [5, c. 23].

Ефективність навчання майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями в середовищі звичайного навчального закладу залежить від їх успішної адаптації, яка, на думку зарубіжних психологів, спирається на індивідуальний соціально-психологічний підхід з боку педагогічного колективу (3. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, К. Хорні).

Говорячи про розвиток соціально-професійної субʼєктності майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями як про сформовану життєво-функціональну потребу в самодосконаленні ‒ з одного боку, та в бажанні бути корисними іншим, що виражається в професійній діяльності, ‒ з іншого, ми підкреслюємо бінарність цього процесу. За допомогою індивідуалізованого становлення професійно значущих якостей та здібностей, професійних знань і умінь відбувається механізм активного якісного перетворення людини з навчально-функціональними відмінностями з обʼєкта впливу на субʼєкт діяльності, що приводить до принципово нового ладу і способу життєдіяльності  субʼєктності соціально-професійної діяльності.

Отже, мова йде про соціально-професійний розвиток субʼєктності як про певну системну організацію свідомості, психіки людини, що включає, як мінімум, наступні компоненти, властиві людини як особистості, суб'єкта діяльності:

  1.  образ світу; спрямованість, соціально орієнтовані мотиви, відношення до зовнішнього світу, до людей, до діяльності; ставлення до себе, особливості саморегуляції; інтелектуальні риси індивідуальності; емоційність, її особливості та прояви; уявлення про своє місце у професійній спільності.
  2.  праксіс професіонала: моторика; вміння навички, дії, орієнтовані на предметну область праці; вміння, навички дії комунікативні, соціально-воздейственная; вміння, навички, дії саморегуляціонние.
  3.  гнозис професіонала: прем інформації, професійна специфіка уваги, відчуття і сприйняття, переробка інформації і прийняття рішень, пам'ять, мислення, уява, їхня професійна специфіка.
  4.  інформованість, досвід і культура професіонала.
  5.  психодинаміка, інтенсивність переживань, швидкість їх зміни [6, с. 30].

Визначення соціально-професійної суб’єктності майбутніх фахівців соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями наближає до концептуальних підходів щодо інклюзії вищої рсвіти. Опис узагальненої еталонної моделі фахівця-професіонала в галузі соціальної роботи дає зробити висновки, що названі характеристики фахівця соціальної сфери з навчально-функціональними відмінностями сприяють їх орієнтації і прагненню до цього зразку як до певної мети-майстерності, особистісного та професійного успіху, дозволяють брати на себе відповідальність за свій власний розвиток, спрямований на соціально-професійну субʼєктність.

Література

  1.  Арыдин В. Учебная деятельность студентов : [справочное пособие для абитуриентов, студентов, молодых преподавателей / В.Арыдин, Г.Атанов]. – Донецк : ЕАИ-пресс, 2000. – 80 с.
  2.  Лапенок М. Формирование готовности ученика основной школы к обучению в старшей школе / М.Лапенок, В.Моисеев // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №6. – С. 42-56.
  3.  Мальцева Т.Є. Нові підходи до формування професійної компетентності у майбутніх соціальних працівників / Т.Є. Мальцева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк, 2011. – № 10(193). – С. 239-242.
  4.  Дьяченко М. И. Психология высшей школы : [учеб. пособие для вузов / М. И.Дьяченко, Л. А. Кандыбович]. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Изд-во БГУ, 1981. – 383 с.
  5.  Вітвицька С. Практикум з педагогіки вищої школи : [методичний посібник для студентів магістратури за модульно-рейтинговою системою навчання] / С.Вітвицька. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – 396 с.
  6.  Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. СПб., 2004.  154 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59673. Сценарій свята останнього дзвоника 42.5 KB
  На сьогоднішньому святі випускники з хвилюванням чекають останнього дзвоника в стінах рідної школи, бо саме сьогодні вони прощаються зі своїми щасливими дитячими шкільними роками.
59674. Посвята в козачата 40 KB
  Зал прикрашений рушниками, калиною, портретами гетьманів. Козаки (старші школярі) збираються на козацьку раду, Кошовий — учень обраний на цю посаду. Іде рада козаків.
59675. Cвято матері. Будь благословенна, нене 41 KB
  Будь благословенна нене Методичні порад до проведення Свята Матері в навчальних закладах Травень місяць Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни просячи заступництва і допомоги.
59676. КВК серед дітей по туристично – краєзнавчій роботі 41.5 KB
  З цією метою подається схематичний сценарій КВК з максимальним набором різних конкурсів а вчитель школи може вибрати необхідний матеріал згідно умов своєї школи і використати у своїй позакласній роботі.
59677. Інтелектуальна гра: Слабка ланка 44 KB
  Вони слідкують за тим хто швидше дасть правильну відповідь. Грудень Хто покидає гру Чому ІІ. Хто має найбільший хобот Слон 12. Хто вигнав Крутя і Вертя зза столу Півник 20.
59678. Подорож до країни Ввічливості та доброти 35.5 KB
  Основна частина Щоб потрапити в цю країну нам потрібно зробити ряд конкретних правил а саме: Ми даруєм вам ласкаво Цілу низку добрих правил Всі ці правила прості Допоможуть у житті Ліні ти не потурай...
59679. Світова книга прав дитини (урок): гра, інсценізація, робота в парах, тести 60 KB
  Допомогти запамятати основні поняття розвивати память мову вміння класифікувати й узагальнювати; довести учням що в основі документів про права людини лежать головні потреби всіх людей.
59680. Сценарій святкування 16-ої річниці Незалежності України «Україно, мій духмяний цвіт, через терни йшла до волі сотні літ» 37.5 KB
  Хор на сцені –виконує гімн вважати відкритими Ведуча: Сьогодні найвеличніше і без перебільшення найзначніше свято українства День Незалежності України. Хор сходить Ведуча: До вітального слова запрошується голова сільської ради пан Любомир Білейчук.
59681. Наша мова калинова. Сценарій 45.5 KB
  Обладнання: розгортка Наша мова калинова вислови про мову записи пісень про мову у виконанні Раїси Кириченко Таїсії Повалій та Павла Зіброва. Мова жила у серцях і душах волелюбного українського народу у його піснях думках і справах.