91179

Вплив політичної свідомості на політичну систему українського суспільства

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Вплив політичної свідомості на політичну систему українського суспільства Політична свідомість виступає необхідним елементом будьякої політичної системи суспільства. Будучи відповідним різновидом суспільної свідомості що має власний предмет і механізм формування вона характеризує духовну здатність людини до спеціалізованої політичної діяльності. За допомогою політичної свідомості індивід спроможний адаптуватися у політичному просторі і здійснювати у ньому специфічні функції соціальної взаємодії політичної участі й...

Украинкский

2015-07-13

51.23 KB

0 чел.

Лелекіна Є. О.,

кафедра політології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Вплив політичної свідомості на політичну систему українського суспільства

Політична свідомість виступає необхідним елементом будь-якої політичної системи суспільства. Будучи відповідним різновидом суспільної свідомості, що має власний предмет і механізм формування, вона характеризує духовну здатність людини до спеціалізованої політичної діяльності. За допомогою політичної свідомості індивід спроможний адаптуватися у політичному просторі і здійснювати у ньому специфічні функції соціальної взаємодії, політичної участі й управління.

Розуміння політичної свідомості як сукупності духовних явищ, що відображають внутрішні і зовнішні процеси функціонування держави та інших політичних інститутів і структур суспільства, дає змогу так охарактеризувати її структуру:

1) політична психологія і політична ідеологія;

2) політична самосвідомість, політичні знання й оцінки суб'єктом політичної діяльності потреб та інтересів різних суспільних груп і об'єднань;

3) спеціалізована свідомість (передусім партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств;

4) політичні теорії, ідеї, стереотипи мислення, психологічні установки, традиції, переконання і політичні емоції, настрої, почуття, думки.

Діалектика взаємозв'язку політичної свідомості й політичної системи складна і своєрідна. Політична система як відображення економічних відносин та соціальної структури формується водночас з політичною свідомістю і на її основі, справляючи на неї зворотний вплив, який виявляється у трьох основних аспектах. По-перше, політична система культивує ту політичну свідомість, котра забезпечує її функціонування. По-друге, політична система прагне не допустити політичних поглядів, ідей і уявлень, що суперечать їй або розкладають її цільові, структурні і ціннісні елементи. По-третє, вона «задає» саме ту спрямованість розвитку свідомості, яка відповідає її природі і цілям.

Сьогодні в Україні процес формування нової політичної системи відбувається за умов, коли складаються різнорідні політичні організації, партії, течії і рухи, коли неясні чи розмиті соціально-економічні та політичні орієнтири майбутнього суспільного ладу, типу держави, характеру взаємовідносин суспільства та держави, громадянина і влади, параметри системи світоглядних, ціннісних координат регуляторів людських взаємин та поведінки. Її перехідний характер і «різноякісність» політичної свідомості визначають характер їхньої взаємодії: поглиблюється тенденція послаблення єдності елементів політичної системи. Разом з тим диференціація і поляризація політичної свідомості веде до інституціонального плюралізму, поширює можливість участі трудящих в управлінні справами держави. Тому можна виділити три основних функціональних рівні політичної свідомості в політичній системі: державний, теоретичний і буденний (масово-політичний).

Взаємовідносини політичної системи і політичної свідомості залежать від рівня політичної свідомості. Розробка і обгрунтування офіційної політики здійснюється передусім на державному рівні політичної свідомості, головною рисою якої є відображення загального інтересу правлячих політичних сил і водночас пристосування інтересів мас, суспільної думки до політики. Державна свідомість регулює політичні відносини шляхом вироблення різних законопроектів, програм, рішень, конституцій, поправок до їхніх статей і т.д. Найбільш повно й послідовно вона виявляється у захисті існуючих політичних порядків і принципів управління.

Теоретична свідомість, що не завжди знаходить практичне застосування, постійно формує ідеали і цінності, потреби й інтереси. За часів колишнього СРСР її сутність полягала в ідеологічному забезпеченні ефективності функціонування і розвитку політичної системи з метою зміцнення політичної влади партійно-державних структур та вироблення відповідної спрямованості масової політичної свідомості.

В умовах державної незалежності і демократизації українського суспільства теоретична політична свідомість зазнала значних позитивних змін: вона перестає обслуговувати (підтримувати) офіційно-державну лінію в політиці. Разом з тим поки що не вистачає серйозної теоретичної проробки багатьох сучасних політичних проблем. Звідси — відсутність виразних і чітких державних програм.

Масова політична свідомість виражає опосередковано рівень і зміст потреб людей, а також характер їхніх знань про політичну систему — як тих, котрі вироблені різними ідеологіями, так і тих, що здобуті практикою масових соціальних груп. На масову політичну свідомість впливає багато чинників політичної системи. Фактором тієї або іншої її еволюції є політичний курс партій; їхня тактико-стратегічна діяльність; різні соціальні зрушення; зміст конкретно-політичної ситуації й т.п.

У житті можливі різні варіанти взаємозв'язку спеціалізованої й масової політичної свідомості. Іноді те, що теоретично й практично в діяльності тієї або іншої партії віджило, може бути довго актуальним для політичної свідомості мас. Інколи трапляється й навпаки: політична свідомість мас вимагає тієї чи іншої дії, прийняття відповідного рішення, а спеціалізована свідомість не готова до вироблення та прийняття рішень, що відповідали б політичним обставинам.

Отже, сьогодні в масовій політичній свідомості українського суспільства виявляється нестійка рівновага двох протилежних систем цінностей, які умовно можна визначити як демократичну і авторитарну. З одного боку, є підтримка тим змінам, що відбуваються в суспільному житті і які вселяють надію чи навіть впевненість у майбутньому. З іншого — наявність інертності й песимізму, стійке прагнення зберегти хоча б те, що є, і «захистити» себе у невідомому майбутньому. В існуючих соціально-економічних і політичних умовах бажання змін у людей поєднується із настороженим ставленням до реформ. Тому не тільки рішуче реформування економіки, не тільки активна перебудова старої політичної системи, а й соціальний захист і соціальне забезпечення народу можуть запобігти встановленню у державі авторитарної форми правління.

Література

  1.  Кирилюк Ф. М. Новітня політологія : [навч. посібник] / Ф. М. Кирилюк. ‒ К. : Центр учбової літератури, 2009. Ї 564 с.
  2.  Колбеч Г. К. Політика: основні концепції в суспільних науках / Г. К. Колбеч ; [Пер. з англ.]. ‒ К. : КМ Академія, 2004. Ї 127 с.
  3.  Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії : [монографія] / [за заг. ред. д.і.н., проф. А. І. Кудряченка]. ‒ К. : НІСД, 2007. ‒ 396 с. ‒ (Наукове видання).

Науковий керівник: к. політ. н., доцент Карчевська О. В.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45709. Основные тенденции развития СМИ на Западе после Второй мировой войны (Англия) 50.5 KB
  1870 - соглашение Вольф Гавас и Рейтер о разделе мирового инф пространства 6080 новые типы период изданий много вечерн г âPll Mll Gzetteâ âLondon Dily Mercuryâ âevening Mercuryâ âEvening newsâ âStrâ. Особенно преуспели в этом идеологи английской желтой прессы братья Хармсворты начавшие свою деятельность в 1888 году с издания желтых журналов а затем газет Evening News 1894 Dily Mil 1896 для молодых клерков снизили цену увеличил тираж. Газетн кампании рубрики для женщин и Dily Mirror1903 ...
45710. Международная информация 36.5 KB
  Тема раскрывается в трех измерениях: во-первых освещение в России любыми СМИ любым информационным источником и в любом жанре происходящих за рубежом текущих событий и процессов; внешнеполитических и внешнеэкономических акций России; российского присутствия за рубежом политического экономического культурного гуманитарного информационного спортивного военного. во-вторых отражение зарубежными СМИ образа России ее внутренней и внешней политики; в-третьих целенаправленные действия российской стороны в зарубежных странах для...
45711. Зарубежная журналистика и экономика: новость как товар, аудитория как капитал 28 KB
  Поскольку СМИ включены в действующую финансовоэкономическую систему той или иной страны они заинтересованы в стабильности и развитии этой системы что часто проявляется в содержании публикуемых или транслируемых материалов. В ряде случаев СМИ выступают как группы экономических интересов а во взаимодействии с властными структурами как группы влияния лобби. В последние годы заметно меняется экономическая структура СМИ. Во многих странах государство субсидирует СМИ как прямо так и косвенно предоставлением различных льгот грантов...
45712. Зарубежные теории и концепции журналистики 37.5 KB
  Известные американские теоретики и историки печати профессоры Иллинойского университета Фред Сиберт Теодор Петерсон и руководитель проекта профессор Стэнфордского университета Уилбур Шрамм подготовили и издали книгу Четыре теории прессы которая долгое время рассматривалась за рубежом как классическая работа. В каждой из четырех анализируемых авторами теорий проблема ответственности прессы находила свое решение в соответствии с теми социальными и политическими структурами в рамках которых функционировали СМИ. Теория свободы печати...
45713. Методика социологических исследований журналистики 29 KB
  Методика социологических исследований журналистики. Социология журналистики это дисциплина изучающая 1 журналистику как социнститут ее место и значение в системе общ отношений и в соц структуре; 2 журку как средство общения и взаимодействия м у людьми изучение личности журналиста приемов и механизмов манипуляций пропаганды воздействия СМИ на личность. Подходы к изучению журки: 1журка как объект изучения изучают не журты а со стороны и 2Журка как субъект исследования журты являются исследователями Методы сбора информации.
45714. Правовое регулирование журналистской деятельности 36.5 KB
  Идеологический плюрализм в России; Статья 14 религиозный плюрализм никакая религия не может быть признана государственной или официальной; Статья 15 приоритет международного над национальным правом; Статья 23 право на неприкосновенность частной жизни личную и семейную тайну защиту своей чести и доброго имени. Частная жизнь особая сфера бытовых и интимных отношений человека не подлежащая контролю со стороны государства и общества; Статья 41 ответственность...
45715. Политическая журналистика в современной России 36.5 KB
  Вскоре информационные империи обоих олигархов пополнились общефедеральными телеканалами: бывшим Первым каналом после реформирования получившим название ОРТ и вновь созданным на четвертой кнопке НТВ. Передовые информационные технологии позаимствованные за рубежом и успешно адаптированные к отечественным условиям энтузиазм и талант журналистов помноженные на деньги владельца обусловили тот факт что последующие несколько лет вошли в историю российской журналистики как эпоха первого НТВ. Неверно однако было бы рассматривать первое...
45716. Этическое регулирование журналистской деятельности 46 KB
  Существует 2 основных критерия выделения профессиональной этики: 1 применение ПЭ в условиях конкретной профессии на основе общих норм нравственности 2 ПЭ существует лишь в тех профессиях которые непосредственно воздействуют на человека. Положения профессиональной морали зафиксированы в ряде кодексов. В любой стране есть свой кодекс профессиональной этики журналиста но все они так или иначе повторяют одни и те же положения. В СССР Союз журналистов появился в 1957году в 1988 создан Совет по профессиональной этике...
45717. Социальные функции журналистики 38.5 KB
  Социальные функции журналистики Корконосенко разделяет социальные роли и социальные функции журналистики. РОЛИ Сущность ролевой характеристики заключается в выполнении ряда соц. Ролевая характеристика строится в зависимости от количества и качественных особенностей сфер жизни в которые проникает журналистика социетальных систем практически во все. Это: экономическая политическая духовноидеологическая и социальная.