91182

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Учені та практики науково обґрунтували той факт, що симптомами підвищеної тривожності є порушення всіх когнітивних процесів: пам’яті, сприйняття, уваги, спостереження, мислення, мовлення, їх порушення призводить до затримки психічного розвитку

Украинкский

2015-07-13

71.17 KB

2 чел.

Мечетний Ю. М.,

д.м.н, професор,

зав.кафедрою проблем людини 

і філософії здоровʼя

Луганського державного

медичного університету,

Луганськ, Україна

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Актуальність дослідження. Учені та практики науково обґрунтували той факт, що симптомами підвищеної тривожності є порушення всіх когнітивних процесів: пам’яті, сприйняття, уваги, спостереження, мислення, мовлення, їх порушення призводить до затримки психічного розвитку, мовної затримки, заїкання, діслалії, загального недорозвинення мовлення дитини, гіперактивності, напруженості емоційного стану. Дослідження показують, що із 100 обстежених дітей із підвищеною тривожністю, 51% дітей із затримкою психічного розвитку, психогенного походження (О.В. Защиринская, психологія дітей з ЗПР, Санкт-Петербург 2005).Із 100 обстежених із підвищеною тривожністю 25 % дітей мають СДУГ психогенного ґенеза, (Mennin, Biederman, Mick & Faraone, 2005; Tannock, 2005); Із 100 обстежених дітей із підвищеною тривожністю – 41% із заїканням психогенного походження (Е.Е Шевцова. Преодоление рецидивов заикания, М., 2005).

Виклад основного матеріалу

Організація та хід дослідження. Дослідження проводилося в іудейському дитячому садку загального розвитку «Бейт Менахем» м. Луганська. Вибірку дослідження склали старші дошкільники, у віці від 5 до 6 років та їх матері – жінки віком від 23 до 37 років. Усього в дослідженні взяло участь 30 дітей та 30 матерів. В досліджувану групу увійшли 14 хлопчиків і 16 дівчат, що в процентному співвідношенні відповідно складає 40 % і 60 %.

Як діагностичний інструментарій в дослідженні використовувалися вербальні стандартизовані особистісні опитувальники з закритими відповідями типу «Вибір» для батьків, тести для дітей, спостереження, бесіди.

Для дослідження тривожності дітей старшого дошкільного віку було відібрано три критерії, які найбільш інформативно та точно зможуть виявити тривожність та причини її появи. По-перше, це тип самооцінки, адже тривожні діти характеризуються неадекватним типом самооцінки: заниженою, завищеною, часто суперечливою|суперечну|, конфліктною [6, 63].

По-друге, це стиль батьківського відношення до дитини. Для маленької дитини|дитяти| сім'я – це цілий світ, в якому вона живе, діє, робить|чинить| відкриття|відчинення|, вчиться любити|кохати|, ненавидіти, радіти, співчувати. Будучи її членом, дитина|дитя| вступає у певні відносини з|із| батьками, які можуть впливати|робити,виявляти,чинити| на неї як позитивно, так і негативно. Внаслідок цього дитина|дитя| росте|зростає| або доброзичливою, відкритою|відчиненим|, товариською, або тривожною, грубою, лицемірною, брехливою [6, 45].

По-третє це рівень емоційного благополуччя, який характеризує рівень тривожності. Тривожна дитина відчуває|відчуває| труднощі|скруту| в спілкуванні, рідко проявляє ініціативу, поведінка – невротичного| характеру|вдачі|, з|із| явними ознаками дезадаптації, інтерес до навчання понижений|знижений|. Їй властива невпевненість, боязлива, наявність псевдокомпенсуючих механізмів, мінімальна самореалізація [3, 87].

Дослідження проводилось індивідуально з кожною дитиною. Опитування батьків також проводилося індивідуально. Кожна мама отримувала тестові матеріали, з інструкціями, бланками з|із| питань (61 питання). На кожне питання передбачалася|припускалася| або позитивна, або негативна|заперечна| відповідь.

Першим методом дослідження була бесіда. Метою бесіди було встановлення контакту з дитиною та з батьками; одержанная загальних даних про дитину, сім’ю.

В ході проведення експерименту в якості методів дослідження використовувалося спостереження, метою якого було одержання даних, що доповнюють і уточнюють відомості. Спостереження дало матеріал, необхідність якого визначалася цілями і задачами в рамках експериментального вивчення психологічних факторів, що надають вплив на розвиток тривожності.

Спостереження проводилося під час тестування і опитування, а також під час заключної бесіди з дітьми. Його метою було фіксування вербальних і невербальних проявів досліджуваних, а саме:

  1.  характеру поведінки (міміка обличчя, швидкість відповідей, рухи тіла);
  2.  емоційних реакцій (зацікавленість, активна участь в експерименті, ступінь фіксації на проблемах, установки, переконання і т.д.);
  3.  словесних виразів (манера говорити, послідовність викладу, тон, паузи);
  4.  домінуючих особливостей поведінки дитини у відносинах з іншими людьми, що виявляються в тієї чи іншій соціальній ситуації (суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування).

Ці показники є своєрідними ключами доступу до проблеми дослідження.

Під час бесіди з дітьми з‘ясовувалася відношення дитини до дитячого садку, сім’ї, до себе самої, її обов’язків, засвоєння навчального матеріалу, її самопочуття в дитячому садку, відношення до вихователя, з‘ясувалась суб‘єктивна оцінка ефективності викладання вихователя с точки зору опитуваного.

Бесіди з батьками дозволили виявити особистісні якості дітей, проблеми і поведінкові труднощі, які їм властиві в колі родини, побачити дітей очами батьків. У бесіді батьки описували особливості розвитку дитини до надходження в дитячий садок і особливості дитячої поведінки з початку відвідування дитячого садка, відзначали хто займається вихованням у родині і до кого дитина найбільш прив'язана, які труднощі зустрічають у поведінці і у вихованні дитини і як їх вирішують.

У ході проведення дослідження були певні труднощі, а саме:

  1.  підвищена активність деяких дітей під час виконання тестів;
  2.  не вміння вислуховувати до кінця всю інструкцію тесту (починають працювати раніше);
  3.  наявність в групі дітей з емоційними порушеннями (різка зміна настрою, неадекватна поведінка, бурхливі прояви емоцій).

Таким чином в ході дослідження використовувались не експериментальні та експериментальні методи дослідження для отримання найбільш точних та інформативних результатів.

Проведене на другому етипі роботи емпіричне дослідження, дозволило зробити такі висновки:

1. Вибірку дослідження склали старші дошкільники, у віці від 5 до 6 років та їх матері – жінки віком від 23 до 37 років. Усього в дослідженні взяло участь 30 дітей та 30 матерів. В досліджувану групу увійшли 14 хлопчиків і 16 дівчат.

Як діагностичний інструментарій в дослідженні використовувалися вербальні стандартизовані особистісні опитувальники з закритими відповідями типу «Вибір» для батьків, тести для дітей, спостереження, бесіди. З точки зору даного дослідження, найбільш інформативними виступили методики:

  1.  методика виявлення рівню самооцінки;
  2.  методика вивчення дитячо-батьківських відносин;
  3.  методика виявлення тривожності.

2. Рівень самооцінки вивчався за методикою «Драбинка» яка була розроблена В.Г. Щур і призначена для виявлення системи уявлень дитини про те, як вона оцінює себе сама, як, на її думку, її оцінюють інші люди і як співвідносяться ці уявлення між собою.

Стиль батьківського відношення до дитини вивчався за методикою діагностики дитячо-батьківських відносин (А.Я. Варги, В.В. Століна) – це психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського відношення до дитини. Опитувальник складається з п'яти шкал: прийняття-відторгнення, кооперація, симбіоз, гіперсоціалізація, інфантилізація. На наш погляд, найбільш оптимальним є|з'являється,являється| такий рівень батьківських відносин, як кооперація – це соціально бажаний образ|зображення| батьківської поведінки. Батьки високо оцінюють здібності своєї дитини|дитяти|, переживають почуття гордості за неї, заохочують ініціативу і самостійність |, прагнуть бути з|із| нею на рівних.

До нейтрального рівня можна віднести відносини по типу «симбіоз» і «маленький невдаха». Батьки бачать свою дитину|дитяти| молодше в порівнянні з реальним віком, прагнуть задовольнити її потреби, захистити|обгородити| від труднощів і неприємностей|прикрощів| життя, не надають їй самостійності.

Рівень тривожності вивчався за методикою «Паровозик», вона дозволяє визначити особливості емоційного стану дитини: нормальний або знижений настрій, стани тривожності, страху, задовільну або низьку адаптацію в новому або звичному соціальному середовищі.

3. У процесі аналізу результатів дослідження за суб‘єктивною оцінкою рівня тривожності було виділено чотири рівні тривожності у дітей: низький, середній, високий та дуже високий. Дослідження дітей та батьків показало, що діти, батьки яких показали високі результати по шкалам гіперсоціалізація, інфантилізація мають неадекватний тип самооцінки; батьки яких показали високі результати по шкалі кооперація та низькі бали по шкалі прийняття мають адекватний тип самооцінки.

Вивчення окремих психологічних особливостей особистості дитини, таких як рівень самооцінки та рівень тривожності, а також стиль батьківського відношення до дитини показав, що діти з адекватним типом самооцінки, а також матері яких використовують ефективні відносини з|із| дитиною мають низький та середній рівень тривожності.

4. Дослідження емоційного розвитку дитини дозволило розробити програму психологічного тренінгу на основі психогімнастики, який сприятиме формуванню адекватної самооцінки та зниження рівню тривожності у дітей старшого дошкільного віку, що має важливе значення в подоланні порушень мовлення таких як заїкання, психогенного характеру та гіперкативності.

Рис.2.1 Сегментограма результатів дослідження дітей за типом самооцінки

Узагальнюючі дані за методикою «Дитячо-батьківського відношення» (А.Я Варга, В.В. Столін)

Тип самооцінки

Кількість досліджуваних

Кількість досліджуваних у %

Прийняття

19

31%

Кооперація

13

21%

Сімбіоз

7

11%

Гіперсоціалізація

6

10%

Інфантилізація

17

27%

Узагальнюючі дані за методикою «Паровозик»

Рівень тривожності

Кількість досліджуваних

Кількість досліджуваних у %

дуже високий

2

7 %

високий

13

44 %

середній

8

28 %

низький

6

21 %

Література

  1.  Алябьева Е.А. Коррекционно-развивающие занятия для детей старшего дошкольного возраста : [методическое пособие в помощь воспитателям и психологам дошкольных учреждений] / Е.А.Алябьева. М. : ТЦ Сфера, 2002. – 225 с.
  2.  Абдульханова К.А. Психология и педагогика / [К.А. Абдульханова, И.Б. Буянова, Н.В. Васина]. – М. : Совершенство, 1998. – 320 с.
  3.  Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. – М. : Деловая книга, 2000. – 624 с.
  4.  Аверин В.А. Психология детей и подростков / В.А. Аверин. – СПб : Изд-во В.А. Михайлова, 1998. – 379 с.
  5.  Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость / В.А. Аверин, Ж.К. Дандарова. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 411 с.
  6.  Алёшина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы / Ю.Е. Алёшина // Вестник МГУ. Психология.сер.14. 1987. №2. С. 72. с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7542. Характеристика отрасли БОН 29.5 KB
  Характеристика отрасли БОН. Отрасль БОН - особенности формирования, характеристика. Социально - экономическая роль БОН. Классификация услуг. Формы обслуживания населения. Отрасль БОН - особенности формирования,...
7543. Уроки Мастера. Конспекты по театральной педагогике 1.09 MB
  В своей педагогической практике народный артист СССР, профессор ГИТИСа А.А. Гончаров (1918 - 2001) последовательно утверждал принципы совместного обучения актеров и режиссеров. Книга, основанная на материале его уроков, репетиций, бесед со студента...
7544. Теория и технологии обучения. Сборник текстов 1.33 MB
  Теория и технологии обучения Введение Хрестоматия адресована студентам ВЭГУ всех факультетов, изучающих курс Теория обучения и педагогические технологии. Она содержит тот минимум источников, на основе изучения которых студенты могут получить полно...
7545. Связи с общественностью: введение в дисциплину Public Relations 80.5 KB
  Связи с общественностью: введение в дисциплину Учебные цели: изучить определения Public Relations, определить функции Public Relations, выделить основные виды Public Relations Public Relations и реклама, Public Relations и пропаганда, P...
7546. Исторические предпосылки возникновения ПР 82 KB
  Исторические предпосылки возникновения ПР. Учебные цели: познакомиться с историческими источниками Public Relations: риторикой, рекламой, общественным мнением выделить основные этапы институционализации Public Relations в США и...
7547. Основы теории коммуникации 73 KB
  Основы теории коммуникации Учебные цели: изучить сущность информационного и коммуникативного пространства ознакомиться с видами и типами коммуникации, выделить свойства и закономерности коммуникативного пространства охарактеризовать символич...
7548. Субъекты и объекты в ПР-деятельности. Общественное мнение. Группы общественности 61 KB
  Субъекты и объекты в ПР-деятельности. Общественное мнение. Группы общественности Учебные цели: ознакомиться с основными субъектами, объектами, целями, способами коммуникации в системной деятельности Public Relations выделить пять основных целей Pub...
7549. Современные технологии внутреннего ПР 38.5 KB
  Современные технологии внутреннего ПР Когда мы говорим о технологиях Public Relations, связанных с деятельностью конкретного предприятия, благотворительной организации, некоммерческого фонда или коммерческой компании, в...
7550. Внешний ПР. Организация значимых событий 42.5 KB
  Внешний ПР. Организация значимых событий. Внешние Public Relations -технологии В качестве внешних Public Relations-технологий, как правило, могут использоваться: 1) устное сообщение (пресс-конференции, выступления перед различными с...