91185

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК ОДНОЇ З ГОЛОВНИХ ОЗНАК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Толерантність ‒ інтегральна характеристика з точки зору її якісного і змістовного генезису. Це результат багатьох сил, що діють в одному напрямі (темперамент, атмосфера в сімї, виховання, досвід, соціальні і культурні чинники)...

Украинкский

2015-07-13

51.66 KB

0 чел.

Моран І.В.

м.Львів, Україна

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК ОДНОЇ З ГОЛОВНИХ ОЗНАК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Проблема толерантності і інтолерантності, в деякому розумінні, є вічно нерозв'язною для людства, оскільки є наслідком існування в світі неоднакових суб'єктів.

Толерантність ‒ інтегральна характеристика з точки зору її якісного і змістовного генезису. Це результат багатьох сил, що діють в одному напрямі (темперамент, атмосфера в сім'ї, виховання, досвід, соціальні і культурні чинники) .

Американський дослідник Р. Інґлехарт (Ronald Inglehart) безпосередньо пов’язує толерантність із рівнем матеріального добробуту, економічним прогресом та типом культури [3].

Передумовами формування толерантності виступають властивості нервової системи, особливості особистості і специфіка суб'єктивного індивідуального досвіду.

Факторами, що зумовлюють феномен толерантності є: соціогенетичний, мікросередовищний (або психологічний) і біогенетичний. Соціогенетичний фактор ‒ це вплив суб'єктивно-об'єктивних умов на формування і виявлення толерантності у суспільстві, в різних групах (зокрема, професійних) і у конкретних особистостей. Мова йде про формування і виявлення толерантності під впливом пануючих в даний момент соціальних установок, еталонів, стереотипів; під впливом загальної направленості суспільства( гуманістичної або плюралістичної з одного боку, або ж антиособистісної, авторитарної ‒ з іншого).

Психогенетичний (мікросередовищний) фактор ‒ це вплив найближчого оточення індивіда (сім'ї, колективу, неформальної групи, тощо) на формування і виявлення толерантності. За відсутністю блокуючого впливу соціогенетичних умов, толерантність як риса особистості визначається саме мікросередовищним фактором. Під біогенетичним фактором розуміється вплив психофізіологічних особливостей індивіда на виявлення толерантності в залежності від статевих, вікових особливостей, а також особливостей темпераменту. Толерантність формується цілеспрямовано і поетапно. Формування толерантності ‒ це початковий етап процесу її становлення і розвитку в ході спеціально організованої діяльності. В ньому когнітивний компонент буде дещо випереджати операційний.

В особистості для розвитку толерантності необхідно формувати чотири основні компоненти: психологічну стійкість, систему позитивних установок, комплекс індивідуальних якостей, систему особових і групових цінностей.

Психологічна стійкість виражається через систему соціальних установок і ціннісних орієнтацій. Ця система, спираючись на здібність до збереження нервово-психічної рівноваги в самих різних життєвих ситуаціях, в ідеалі повинна сформуватися як етичний імператив зрілої особи. У цьому сенсі психологічна стійкість виступає як особливий прояв людського духу, як його етична сила і представляє таку якість особи, яку можна назвати толерантністю. Сторонами і проявами цієї якості можуть виявитися: емпатія, альтруїзм, миролюбність, віротерпимість, кооперація, співпраця, прагнення до діалогу. У проміжний ряд показників потрапляють: стійкість до стресу, до психотравмуючих чинників, стійкість до невизначеності, до конфліктів, до поведінкових відхилень, до агресивної поведінки, до порушення кордонів і норм.

Спираючись на поняття психологічної стійкості, при розгляді толерантності в практичному контексті, необхідно зробити ще одне важливе доповнення: толерантність – це особливість особистості, яку можна розвивати і формувати. Результати практичної роботи по формуванню толерантності підтверджують існування таких можливостей. Навчання толерантності – це не лише формування різних форм психологічної стійкості, але і розвиток здатності індивіда до мобілізаційної реакції, здатності самостійно повертатися в стан психологічної рівноваги з собою і з навколишнім світом.

Толерантність є інтегральною характеристикою людини, це здатність активно взаємодіяти із зовнішнім світом з метою відновлення своєї нервово-психічної рівноваги, успішної адаптації, розвиток позитивних взаємин з собою у проблемних і стрессових ситуаціях. Всю життєву дорогу людини можна уявити як безперервну чергу спроб встановлення такої рівноваги. Зростання в нашому житті числа фрустраційних і стресогенних чинників робить проблему психологічної стійкості усе більш важливою. Спроби її рішення – це пошуки виходів особистості з проблемних і екстремальних ситуацій.

Крім конфлікту, існують також інші інструменти еволюції, засновані на толерантності: взаємодопомога, альтруїзм, эмпатія. Використовуючи ці інструменти, ми можемо прискорити здійснення важкого для індивідуальної і особливо для суспільної свідомості переходу від логіки конфлікту до логіки толерантності. Тому одне з головних питань в психології толерантності – це пошук підходів до формування толерантності через толерантність. Технологічно це важче тому що виявити нормальну поведінку важко, але якщо це вдається, ми бачимо безумовні докази більшої ефективності такого шляху. Формування психологічної стійкості – одне з головних завданнь психології толерантності. Не можна не визнати, що психологічна стійкість у всі часи була однією з найважливіших характеристик що забезпечують рівновагу між виживанням, адаптацією людини і затвердженням його індивідуальності.

Усе частіше робляться спроби замінити в мисленні людини культ сили й домінування культурою миру, научіння вести прямий діалог через толерантність і доброзичливість. Таке розуміння толерантності передбачає виховання психологічно стійкої, емоційно і етично зрілої особистості.

Література

  1.   Асмолов А. Г. Толерантность от утопии к реальности / А. Г. Асмолов // На пути к толерантном сознанию. ‒ М., 2000. ‒ С. 202-216. 
  2.  Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковиц. – СПб. : прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.
  3.  Инглхарт Р. Культура и демократия / Р. Инглхарт // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. – М.: 2002. – С. 106–128.
  4.  Леонтьев Д.А. Почерк психологи личности / Д.А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997.
  5.  Психология личности. Т.1. Хрестоматия. ‒ Самара: Издательский дом «Бахра-М», 2008. ‒ 512 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78367. Структура национальной экономики 43.87 KB
  Структура национальной экономики. Структура национальной экономики: понятие сущность и виды. Теории структурных реформ национальной экономики.Инфраструктура экономики: виды и значение для национальной экономики.
78368. Система потенциалов национальной экономики 36.08 KB
  Система потенциалов национальной экономики. Виды совокупного экономического потенциала национальной экономики. Национальное богатство – часть совокупного экономического потенциала национальной экономики. Совокупный экономический потенциал: понятие и сущность Основным направлением функционирования современной экономики РК ее реформирования является устранение сдерживающих факторов и активизация развития экономики.
78369. Домашние хозяйства, Фирмы и предпринимательство в Казахстане 35.42 KB
  Домашние хозяйства Фирмы и предпринимательство в Казахстане. Домашние хозяйства в экономической системе страны. Домашние хозяйства в экономической системе страны. В системе экономических отношений домашние хозяйства имеют исключительно важное значение поскольку они являются собственниками факторов производства находящихся в частной собственности.
78370. Государство в современном Казахстане и его функции 44.15 KB
  Производство общественных благ. Понятие сущность классификация общественных благ. Специфика потребления общественных благ. Условия эффективного обеспечения общественными благами в национальной экономике.
78371. ФРАКТАЛЬНАЯ ГРАФИКА 311.5 KB
  Понятие фрактала и история появления фрактальной графики. Понятие размерности и ее расчет. Геометрические фракталы. Алгебраические фракталы. Системы итерируемых функций. Стохастические фракталы. Фракталы и хаос.
78372. Растровая графика. Растровые представления изображений 163.5 KB
  Количество цветов растрового изображения. Растровые изображения напоминают лист клетчатой бумаги на котором любая клетка закрашена либо черным либо белым цветом образуя в совокупности рисунок. растровая графика описывает изображения с использованием цветных точек пиксели расположенных на сетке. В частности изменение размеров растровой графики может привести к разлохмачиванию краев изображения поскольку пиксели будут перераспределяться на сетке.
78373. Векторная графика. Элементы (объекты) векторной графики. Объекты и их атрибуты 379 KB
  Достоинства и недостатки векторной графики. Элементы объекты векторной графики. Пример векторной графики В отличие от растровой графики в векторной графике изображение строится с помощью математических описаний объектов окружностей и линий. Ключевым моментом векторной графики является то что она использует комбинацию компьютерных команд и математических формул для объекта.
78374. Трехмерная графика. Программные средства обработки трехмерной графики 60 KB
  Вид поверхности определяется расположенной в пространстве сеткой опорных точек. Каждой точке присваивается коэффициент величина которого определяет степень ее влияния на часть поверхности проходящей вблизи точки. От взаимного расположения точек и величины коэффициентов зависит форма и гладкость поверхности в целом.
78375. Лінійні підпростори 492.5 KB
  Познайомити з поняттям лінійної оболонки; познайомити з поняттям лінійного підпростору, навчити знаходити перетинання і суму підпросторів; навчити знаходити базис суми і базис перетинання підпросторів лінійного простору. Лінійні оболонки. Підпростори лінійних просторів. Перетинання і сума підпросторів лінійного простору. Підпростір симетричних і підпростір кососиметричних матриць.