91185

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК ОДНОЇ З ГОЛОВНИХ ОЗНАК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Толерантність ‒ інтегральна характеристика з точки зору її якісного і змістовного генезису. Це результат багатьох сил, що діють в одному напрямі (темперамент, атмосфера в сімї, виховання, досвід, соціальні і культурні чинники)...

Украинкский

2015-07-13

51.66 KB

0 чел.

Моран І.В.

м.Львів, Україна

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК ОДНОЇ З ГОЛОВНИХ ОЗНАК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Проблема толерантності і інтолерантності, в деякому розумінні, є вічно нерозв'язною для людства, оскільки є наслідком існування в світі неоднакових суб'єктів.

Толерантність ‒ інтегральна характеристика з точки зору її якісного і змістовного генезису. Це результат багатьох сил, що діють в одному напрямі (темперамент, атмосфера в сім'ї, виховання, досвід, соціальні і культурні чинники) .

Американський дослідник Р. Інґлехарт (Ronald Inglehart) безпосередньо пов’язує толерантність із рівнем матеріального добробуту, економічним прогресом та типом культури [3].

Передумовами формування толерантності виступають властивості нервової системи, особливості особистості і специфіка суб'єктивного індивідуального досвіду.

Факторами, що зумовлюють феномен толерантності є: соціогенетичний, мікросередовищний (або психологічний) і біогенетичний. Соціогенетичний фактор ‒ це вплив суб'єктивно-об'єктивних умов на формування і виявлення толерантності у суспільстві, в різних групах (зокрема, професійних) і у конкретних особистостей. Мова йде про формування і виявлення толерантності під впливом пануючих в даний момент соціальних установок, еталонів, стереотипів; під впливом загальної направленості суспільства( гуманістичної або плюралістичної з одного боку, або ж антиособистісної, авторитарної ‒ з іншого).

Психогенетичний (мікросередовищний) фактор ‒ це вплив найближчого оточення індивіда (сім'ї, колективу, неформальної групи, тощо) на формування і виявлення толерантності. За відсутністю блокуючого впливу соціогенетичних умов, толерантність як риса особистості визначається саме мікросередовищним фактором. Під біогенетичним фактором розуміється вплив психофізіологічних особливостей індивіда на виявлення толерантності в залежності від статевих, вікових особливостей, а також особливостей темпераменту. Толерантність формується цілеспрямовано і поетапно. Формування толерантності ‒ це початковий етап процесу її становлення і розвитку в ході спеціально організованої діяльності. В ньому когнітивний компонент буде дещо випереджати операційний.

В особистості для розвитку толерантності необхідно формувати чотири основні компоненти: психологічну стійкість, систему позитивних установок, комплекс індивідуальних якостей, систему особових і групових цінностей.

Психологічна стійкість виражається через систему соціальних установок і ціннісних орієнтацій. Ця система, спираючись на здібність до збереження нервово-психічної рівноваги в самих різних життєвих ситуаціях, в ідеалі повинна сформуватися як етичний імператив зрілої особи. У цьому сенсі психологічна стійкість виступає як особливий прояв людського духу, як його етична сила і представляє таку якість особи, яку можна назвати толерантністю. Сторонами і проявами цієї якості можуть виявитися: емпатія, альтруїзм, миролюбність, віротерпимість, кооперація, співпраця, прагнення до діалогу. У проміжний ряд показників потрапляють: стійкість до стресу, до психотравмуючих чинників, стійкість до невизначеності, до конфліктів, до поведінкових відхилень, до агресивної поведінки, до порушення кордонів і норм.

Спираючись на поняття психологічної стійкості, при розгляді толерантності в практичному контексті, необхідно зробити ще одне важливе доповнення: толерантність – це особливість особистості, яку можна розвивати і формувати. Результати практичної роботи по формуванню толерантності підтверджують існування таких можливостей. Навчання толерантності – це не лише формування різних форм психологічної стійкості, але і розвиток здатності індивіда до мобілізаційної реакції, здатності самостійно повертатися в стан психологічної рівноваги з собою і з навколишнім світом.

Толерантність є інтегральною характеристикою людини, це здатність активно взаємодіяти із зовнішнім світом з метою відновлення своєї нервово-психічної рівноваги, успішної адаптації, розвиток позитивних взаємин з собою у проблемних і стрессових ситуаціях. Всю життєву дорогу людини можна уявити як безперервну чергу спроб встановлення такої рівноваги. Зростання в нашому житті числа фрустраційних і стресогенних чинників робить проблему психологічної стійкості усе більш важливою. Спроби її рішення – це пошуки виходів особистості з проблемних і екстремальних ситуацій.

Крім конфлікту, існують також інші інструменти еволюції, засновані на толерантності: взаємодопомога, альтруїзм, эмпатія. Використовуючи ці інструменти, ми можемо прискорити здійснення важкого для індивідуальної і особливо для суспільної свідомості переходу від логіки конфлікту до логіки толерантності. Тому одне з головних питань в психології толерантності – це пошук підходів до формування толерантності через толерантність. Технологічно це важче тому що виявити нормальну поведінку важко, але якщо це вдається, ми бачимо безумовні докази більшої ефективності такого шляху. Формування психологічної стійкості – одне з головних завданнь психології толерантності. Не можна не визнати, що психологічна стійкість у всі часи була однією з найважливіших характеристик що забезпечують рівновагу між виживанням, адаптацією людини і затвердженням його індивідуальності.

Усе частіше робляться спроби замінити в мисленні людини культ сили й домінування культурою миру, научіння вести прямий діалог через толерантність і доброзичливість. Таке розуміння толерантності передбачає виховання психологічно стійкої, емоційно і етично зрілої особистості.

Література

  1.   Асмолов А. Г. Толерантность от утопии к реальности / А. Г. Асмолов // На пути к толерантном сознанию. ‒ М., 2000. ‒ С. 202-216. 
  2.  Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковиц. – СПб. : прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.
  3.  Инглхарт Р. Культура и демократия / Р. Инглхарт // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. – М.: 2002. – С. 106–128.
  4.  Леонтьев Д.А. Почерк психологи личности / Д.А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997.
  5.  Психология личности. Т.1. Хрестоматия. ‒ Самара: Издательский дом «Бахра-М», 2008. ‒ 512 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1130. Определение прокалываемости стали 162.5 KB
  Ознакомиться с методикой определения прокаливаемости. Выяснить влияние химического состава сталей и размеров деталей на прокаливаемость. Неоднородный аустенит. Нерастворенные частицы (карбиды, оксиды, интерметаллические соединения).
1131. Цементация стали 581.5 KB
  Сущность процесса цементации. Химико-термическая обработка, при которой поверхность стальных деталей насыщается углеродом. Термическая обработка цементованных деталей.
1132. Операционный контроль геометрических параметров оптических деталей 143 KB
  Ознакомится с основными геометрическими параметрами оптических деталей и методами их измерения. Изучить состав и устройство основных видов оборудования и приспособлений для измерения параметров оптических деталей. Овладеть навыками измерений толщины, радиуса кривизны, предела разрешения и других параметров линз, пластин и призм.
1133. Исследование процесса сборки автоколлимационной зрительной трубки 234.5 KB
  Ознакомиться с методом автоколлимации и способами его реализации. Изучить конструкцию автоколлимационной трубки. Овладеть навыками проведения юстировочных и контрольных операций в процессе сборки оптических систем. Провести измерения плоскопараллельности методом автоколлимации.
1134. Сборка и контроль объективов насыпной конструкции 177.5 KB
  Виды, конструкции и назначения объективов. Особенности сборки объективов. Параметры, характеризующие качество сборки. Схема установки для контроля характеристик объективов по дифракционной точке. Возможные изображения дифракционной точки.
1135. Контроль предела разрешения, фокусных расстояний и качества сборки узлов ЭОС 119.5 KB
  Ознакомиться с параметрами оптических узлов, по которым проверяется правильность их сборки. Изучить методику оценки качества сборки по дифракционному изображению точки. Получить навыки определения фокусного расстояния и предела разрешения оптических систем.
1136. Центрировка линз. методы измерения децентричности 224.5 KB
  Методы контроля децентричности. Контроль с помощью коллиматора и микроскопа. Схема контроля децентрировки линз в проходящем свете с помощью коллиматора и микроскопа. Контроль с помощью автоколлимационного микроскопа. Контроль деценрировки на автоколлимационном микроскопе А.А.Забелина.
1137. Миры штриховые для определения предела разрешения 143 KB
  Штриховая мира состоит из элементов с различным количеством штрихов одинаковой длины. Ширина штрихов каждой миры убывает от элемента №1 к элементу номер 25 по закону геометрической прогрессии со знаменателем. Число штрихов в каждой группе элементов миры.
1138. Определение цены деления микроскопа с окуляр-микрометром 44 KB
  Для определения цены деления микроскоп-микрометра применяют объект-микрометр (шкалу с ценой деления 0,01 мм). Перекрестие шкалы окулярного микрометра.