91187

СУЧАСНІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕД КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

На даному етапі процес реформування кримінальновиконавчої системи відрізняється як по змісту так і по впливу який він накладає на хід виконання свого головного завдання відбування покарання. Самі по собі структурні зміни в апараті управління кримінальновиконавчої системи мабуть не можуть привести до якісних змін в діяльності органів і установ виконання покарання бо це лише напівміра. Це передбачає зміни взаємовідносин із засудженими покращення мікроклімату в установах виконання покарань. На вирішення цих проблем повинні бути...

Украинкский

2015-07-13

53.75 KB

0 чел.

Морозов І.В.,

заст.начальника

із соціально-виховної

та психологічної роботи,

майор вн.служби

Краснолуцької ВК № 15

 СУЧАСНІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕД КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Основною метою державної соціальної політики щодо осіб позбавлених волі в Україні є запобігання злочинності, найповніша адаптація та соціальна інтеграція осіб звільнених з місць позбавлення волі у суспільстві, забезпечення рівних можливостей та реалізація конституційних прав шляхом вдосконалення нормативно-правової бази, створення та запровадження програм соціалізації, реабілітації та ресоціалізація осіб позбавлених волі, підвищення якості медико-соціальної експертизи, розвитку вітчизняної реабілітаційної галузі тощо.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності органів влади є створення умов для формування такого устрою, в якому кожна людина мала б рівні можливості для розвитку, кожне людське життя становило цінність, а кожен громадянин з особливими потребами мав би надійніший соціальний захист.

Виклад основного матеріалу. Українське суспільство повинно прийти до розуміння необхідності соціальної адаптації та реінтеграції осіб позбавлених волі. Неодмінною умовою проведення ефективної соціальної політики щодо осіб позбавлених волі є формування умов для утвердження самостійності людини, свободи вибору нею напрямів та форм самореалізації. Здійснення нових концептуальних засад соціальної політики можливе лише за умови, що особистість, індивідуальність перетвориться з об’єкта соціальної політики в активний творчий суб’єкт цього процесу, який самореалізує свій соціальний потенціал.Проведений аналіз сучасного становища осіб позбавлених волі в Україні та зміст міжнародних рекомендацій дозволяє визначити основні завдання удосконалення соціальної політики на державному та місцевому рівні у різних сферах сучасного життя.

Реформу пенітенціарної системи в Україні взагалі і реформу кадрового забезпечення діяльності пенітенціарної системи зокрема, важко переоцінити особливо тепер, коли Україна все більше визнає себе частиною великої Європи. Люба нова зміна – це вже само по собі реформа. Але не треба абсолютизувати реформу як панацею від усіх проблем, пов’язаних з кримінально-виконавчою системою. На даному етапі, процес реформування кримінально-виконавчої системи відрізняється як по змісту, так і по впливу, який він накладає на хід виконання свого головного завдання – відбування покарання.

Самі по собі структурні зміни в апараті управління кримінально-виконавчої системи, мабуть не можуть привести до якісних змін в діяльності органів і установ виконання покарання, бо це лише напівміра. Її треба розглядати як перший крок на шляху дійсно корінних змін в українській кримінально-виконавчій практиці. Можна зазначити, що нова управлінська структура пристосована не до ілюзорного, а до реального змісту соціальної роботи. Це повинно забезпечити найбільшу ефективність діяльності. Не слід при цьому недооцінювати ту обставину, що структурні одиниці кримінально-виконавчої системи можуть допомагати або ставити перепони результативній роботі Управління. Це набагато залежить від службових і особистих акцентів представників адміністрації установ і, в першу чергу, від керівництва. Результатом створеного Управління стала демілітаризація персоналу. Це передбачає зміни взаємовідносин із засудженими, покращення мікроклімату в установах виконання покарань. На вирішення цих проблем повинні бути спрямовані не тільки «скинуті» зверху в структурні підрозділи кримінально-виконавчої системи директиви, націлені досягнути єдності державної політики у сфері виконання покарання, але й наукові розробки, які дають теоретичне обґрунтування діяльності установ виконання покарань з урахуванням соціально-економічних і політичних змін, які пройшли в Україні у 90-х роках ХХ сторіччя. Розвиток кримінально-виконавчої системи основується на ідеї, що в місцях позбавлення волі обов’язково повинно бути дві чітко розмежовані сфери впливу – держави і суспільства.

Кримінально-виконавча система будується з урахуванням того, що покарання – це акція, яка виконується від імені держави за вироком суду у відношенні особи визнаної винною в скоєнні злочину. Вона представляє собою передбачені законом тільки обмеження прав і свобод засудженого, а не позбавлення його громадських прав. Це означає, що кримінально-виконавча система, ключовою ланкою якої є державні органи виконання покарань, призвана реалізовувати лише заходи державного примушення. Функціональним обов’язком адміністрації установ виконання покарань, як суб’єкту карної діяльності, довірено лише виконання покарання в вигляді перевиховання і повернення суспільству повноцінного громадянина. При такому підході діяльність установ виконання покарань – це один з різновидів державної діяльності. Що стосується діяльності персоналу, який виконує в установах виконання покарань соціально-педагогічну діяльність, організовує пристосування засуджених до роботи по навчанню, проводить соціально-виховні заходи з засудженими, то його робота складається виключно в служінні інтересам суспільства. Само суспільство повинно бути зацікавлено в тому, щоб особа, яка відбула покарання, не представляла суспільної небезпеки. Для успішної соціально-педагогічної діяльності, соціально-виховної роботи необхідне об’єднання зусиль персоналу установ виконання покарань з представниками громадських і релігійних організацій. При цьому кримінально-виконавче законодавство не регламентує форми співпраці, а лише в загальних рисах передбачає початок таких взаємовідносин, як це, наприклад, сформульовано в пункті 8 статті 4 Положення про Департамент, де говориться, що Департамент забезпечує організацію виховної роботи з особами, які утримуються в установах виконання покарань, шляхом залучення до співпраці представників творчих об’єднань, громадських і релігійних організацій, трудових колективів.

Соціальна політика щодо осіб позбавлених волі в Україні повинна набути все більшого реабілітаційного спрямування з метою формування психофізіологічного, професійного та соціального потенціалу особистості засудженого для наступної його реалізації в різних видах діяльності. В контексті цього необхідно вирішувати завдання щодо формування та впровадження:

  1.  системи реабілітаційно-експертної діагностики;
  2.  системи медичної реабілітації;
  3.  системи професійної та трудової реабілітації, яка включає в себе професійну орієнтацію, фахову освіту, виробничу адаптацію, раціональне працевлаштування, підготовку на робочому місці;
  4.  системи соціальної реабілітації, яка складається з соціально-побутової орієнтації, соціально-побутового навчання, соціально-побутової адаптації та раціонального побутового облаштування, психологічної підтримки.

Здійснення зазначеної роботи повинно йти шляхом розроблення програм комплексної реабілітації з урахуванням особливості кожного засудженого, що дасть змогу врахувати індивідуальні особливості, потреби та інтереси цих категорій засуджених та забезпечить максимальний результат щодо відновлення та поліпшення здоров’я, соціальної адаптації, залучення до трудової діяльності.

Згідно з Європейськими тюремними правилами, виходячи із концепції розподілу функцій держави і суспільства, матеріально-побутові умови засуджених являються засобом виправного впливу. Само суспільство повинно хвилюватись про матеріально-побутове забезпечення осіб позбавлених волі.

Покарання, на наш погляд, є ізоляція засудженого від суспільства і більше нічого. Іншого виконання покарання не стосується. Тому, необхідно створювати умови для утримання засуджених такими, як і за межами місць позбавлення волі, так як зміна умов не входить в поняття утримання під вартою. Позбавлення волі не є позбавлення засудженого людських умов життя.

Створення належного рівня життєдіяльні осіб позбавлення волі зумовлює необхідність забезпечувати реалізацію державної політики поетапно. На першому етапі повинно здійснюватися підвищення ефективності функціонування старих інститутів, впровадження оптимальної структури соціального захисту засуджених з урахуванням соціально-економічних умов та розроблення інноваційних моделей соціальних послуг.

Наукою і громадською практикою підтверджено, що найбільш енергоємною і психонавантаженою в системі державних органів є діяльність установ виконання покарань. Ще одна суттєва проблема, яка негативно діє на політику перевиховання засуджених, кадрову політику в системі виконання покарань – зменшення наукових досліджень в області кримінально-виконавчого права – і не стільки через відсутність фінансування, як через відсутність ефективної системи визначення потреб замовника, через відсутність пропозицій з боку Управління по виконанню покарань України. На сьогодні дослідження по кримінально-виконавчий тематиці відсутні через відсутність при системі виконання покарань науково-дослідницьких установ, що може привести до загублення накопиченого наукового, учбового й методичного потенціалу в цій галузі. Сьогодні персонал кримінально-виконавчої системи України став заручником ситуації і поки що не може на краще виправити умови утримування засуджених без змін кримінально-правової політики. Проблеми засуджених необхідно розв’язувати шляхом впровадження дієвих заходів щодо поліпшення їх життєдіяльності, об’єднавши зусилля усіх суб’єктів соціальної політики: держави, роботодавців, бізнесових структур та неурядових організацій.

Висновок. Проведені в установі аналіз та оцінка становища осіб позбавлення волі в Україні свідчать про необхідність розроблення органами державної влади, які згідно із законодавством України координують питання захисту засуджених, відповідних дій щодо вироблення комплексної програми дій для задоволення потреб засуджених. Безумовно, наші ідеї, не є аксіомою, але ж очевидним є те, що залишає у сьогоднішньому стані соціально-психологічну роботу в установах виконання покарань, суспільство не має права розраховувати на підвищення рівня своєї безпеки, а в цьому й полягає мета покарання. В цьому контексті ми погоджуємось і з висновком про те, що не можна перекласти всю відповідальність на Управління з питань виконання покарань і пред’являти до нього тільки претензії, не можна також говорити про те, що співробітники являються гальмом, яке утримує реформу кримінально-виконавчої системи. Будь-який представник персоналу установ виконання покарань, чи то начальник відділення, чи то начальник колонії – погодиться працювати в нормальних цивілізованих умовах, якщо він отримує згідну матеріальну винагороду і задоволення від своєї нелегкої праці.

Література 

  1.  Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ Одіссей, 2003.
  2.  Соціальна політика і соціальна робота. Український науковий і громадянсько-політичний часопис. ‒ 2012. ‒ № 13.
  3.  Богатирьов І. Г. Виправні роботи як вид покарань. Кримінальні, кримінологічні та кримінально-виконавчі проблеми : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – К. : МП Леся, 2004. – 139 с.
  4.  Брендон Д.М. Значення нормалізації для розвитку професійних навичок. Соціальна робота сьогодні. Досвід нормалізації та інтеграції / Д.М. Брендон / під ред. Ш.Рамон. ‒ Амстердам-Київ : Асоціація психіатрів України, 1996.
  5.  Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2007. ‒ № 11.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16954. Работа ЭБ с неполным числом петель 1 контура 51 KB
  Тема: Работа ЭБ с неполным числом петель 1 контура. План лекции Введение 1.Последовательность операций при отключении петли в резерв. 2.Подготовка петли к работе. 3.Ввод петли в работу. 4.Эксплуатация ЭБ в режиме продления компании...
16955. Перевод ЭБ из состояния «Горячий останов» в состояние Холодный останов 147.5 KB
  Лекция № 15 Тема: Перевод ЭБ из состояния Горячий останов в состояние Холодный останов. План лекции Введение 1.Подготовка РУ к расхолаживанию. 2.Расхолаживание 1 контура. 3. Расхолаживание 1 контура системой TQ122232. 4.Окончательное расхолаживание 1 контура
16956. Перевод ЭБ из состояния «работа на мощности» в состояние «горячий останов» 81 KB
  Тема: Перевод ЭБ из состояния работа на мощности в состояние горячий останов. План лекции Введение 1. Подготовка к снижению мощности и снижение мощности реактора. 2. Останов турбогенератора. 3. Разгрузка реактор...
16957. Перевод ЭБ из режима «Холодный останов» в режим «останов для ремонта» и «останов для перегрузки» 83 KB
  Тема: Перевод ЭБ из режима Холодный останов в режим останов для ремонта и останов для перегрузки. План лекции Введение 1.Дренирование 1 контура и консервация ПГ. 2.Подготовка ЭБ к ремонту. 3.Подготовка РУ к перегрузке топлива. ...
16958. Задачи и организационная структура управления эксплуатацией АЭС 84.5 KB
  Тема: Задачи и организационная структура управления эксплуатацией АЭС. План лекции Введение 1.Задачи эксплуатации АЭС. 2.Типовая организационная структура управления эксплуатацией АС. Выводы по лекции. Литература: 1.Острековский В.А. Эксплуатация АС. Москв
16959. Эксплуатационно-техническая документация на АЭС 106 KB
  PAGE 12 Лекция №3. Тема: Эксплуатационнотехническая документация на АЭС. План лекции. Введение. 1.Виды эксплуатационнотехнической документации на АЭС. 2.Руководящая документация на АЭС. 3.Пономерная документация на АЭС. 4. Документация опе...
16960. Эксплуатация ЭБ при снижении и повышении нагрузки генератора 120.5 KB
  Лекция № 13 Тема: Эксплуатация ЭБ при снижении и повышении нагрузки генератора. План лекции Введение. Эксплуатация ЭБ при снижении нагрузки. Эксплуатация ЭБ при повышении нагрузки. Выводы по лекции. Литература: Инструкция по эксплуатации...
16961. Перевод ЭБ в состояние холодный останов 83 KB
  Тема: Перевод ЭБ в состояние холодный останов. План лекции Введение Исходное состояние реакторной установки перед подготовкой к пуску после перегрузки топлива. Подготовительные операции по переводу реакторной установки в €œхолодный останов€.
16962. Імпорт таблиць. Встановлення звязків між таблицями 54 KB
  Практична робота №1 Тема: Імпорт таблиць. Встановлення звязків між таблицями. Мета: навчитися імпортувати таблиці MS Excel в таблиці Ms Access а також навчитися звязувати таблиці. Устаткування: ПК. Операційна система Windows СУБД Ms Access. Правила ТБ. Методичні реком...