91189

СОЦІАЛЬНА РОБОТА: РОЗВИТОК СУТНІСНИХ РИС ЛЮДИНИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

У сьогоденні субєктивний фактор має все більший вплив на соціальні процеси які відбуваються в суспільстві. Тому необхідною відповіддю на духовні запити сучасного суспільства може стати дослідження сутнісних рис людини. Тільки на основі вивчення природи людини та її духовної сутності стане можливим плідний пошук цінніснокультурної основи подальшого соціального розвитку суспільства. Загроза для соціуму тут криється у тому що усі ці спроби покращити природу людини можуть...

Украинкский

2015-07-13

67.2 KB

0 чел.

Москалюк В. М.,

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

СОЦІАЛЬНА РОБОТА: РОЗВИТОК СУТНІСНИХ РИС ЛЮДИНИ

У сьогоденні субєктивний фактор має все більший вплив на соціальні процеси, які відбуваються в суспільстві. Тому необхідною відповіддю на духовні запити сучасного суспільства може стати дослідження сутнісних рис людини. При чому мова йде про духовний аспект людської сутності, її екзистенціальних, онтологічно заданих природою потенціях. «Серед різноманітних аспектів реальності…існує один, з якого витікають усі інші…Це аспект живої реальності», зазначає Ортега-і-Гассет [3,с.239].

Саме в такому, онтологічному аспекті слід розглядати сучасну антропологічну ситуацію буття соціуму. Тільки на основі вивчення природи людини та її духовної сутності стане можливим плідний пошук ціннісно-культурної основи подальшого соціального розвитку суспільства.

Поняття «людина» і «особистість» привертають до себе увагу саме в онтологічному сенсі. Виявлення духовної сторони людської сутності і визначаючих її сутнісних рис, має як велику соціальну значущість.

Еволюція суспільства, разом з історичними і буденними подіями складає об’єктивну лінію його розвитку, яку можна назвати біографією духу. Привабливість такого ракурсу полягає в тому, що, у той час, як об’єктивні умови людського існування, природні ресурси можуть вичерпуватись, – духовно-моральна сфера є невичерпною. Тут важливими виступають такі суто людські та соціальні категорії, як щастя, любов, інтелект, почуття справедливості, обов’язку та інші.

Для сучасного суспільства характерним є прагнення до усілякого вдосконалення людської природи: ліквідація старіння, значне посилення інтелектуальних, фізичних, психологічних можливостей. Доволі часто результати таких шукань досконалості виявляються небезпечними, оскільки пропонують нерівнозначний обмін: довголіття на інтелектуальну повноцінність, бездоганну раціональність на цілий комплекс різних почуттів і емоцій. Загроза для соціуму тут криється у тому, що усі ці спроби «покращити» природу людини можуть привести до змін більш глибокого характеру, ніж фізичне чи психічне вдосконалення. Вони зачіпають (якщо не кардинально змінюють!) людську сутність, виступають як дисгармонійний початок соціальної дійсності, винищують в людині її духовне єство, котре відрізняє людину від інших творінь природи. Грань тут достатньо тонка і знайти її неможливо без визначення поняття духовного аспекту людської сутності, його структури і впливу на розвиток суспільства як місця спільного життя індивідів. Складно говорити про суспільний розвиток, соціальну роботу, право, мораль, політику, не маючи ясного уявлення про те, що являє собою людина як вид: «Людська особистість є складною єдністю нижчих і вищих пластів буття, поєднаних єдиним носієм – нашим «я»» [1, с. 381].

Суспільні зміни, котрі відбулися протягом XX століття, і продовжують відбуватись сьогодні, привели до соціальної ситуації кризи людини. Оскільки реализація духовної сутності людини знаходить свій найбільш повний прояв у мистецтві, то саме у цій сфері естетичної діяльності людини виразно виявилась криза втілення нею своїх екзистенціальних потенцій. Загалом для людини більш характерним є онтологічний, ніж гносеологічний аспект: вона скоріше «переживає» світ, ніж раціонально його пізнає, чим компенсує эмоційний спектр, притаманний людській натурі, який, проте, у сучасному соціумі останнім часом звужується.

Сучасні умови інформаційної цивілізації змушують людину не лише пристосовуватись до них, вони формують інший тип світо- й самосприйняття, зводячи до мінімуму реалізацію людиною своїх сутнісних сил і деформуючи емоційно-моральну складову її духовної сутності. «…Сучасний світ пробуджує сили, здатні перехоплювати в людини, переструктуровувати і сповнювати найнесподіванішим відчуженим змістом найбільш, здавалося б, іманентні, невід’ємно людські сили і здатності», – читаємо у В. Малахова [2,с.125]. Емоційне переживання дійсності, властиве людській природі, біднішає. Глобалізація поступово формує людину стандартну, з хиткою шкалою цінностей, обмеженими моральними орієнтирами, доволі часто негативними варіантами й способами існування у світі й соціумі.

Динамічний розвиток суспільства повинен стати об’єктом сучасного соціального пізнання в антропологічному аспекті з урахуванням синергетичного, багатофакторного підходів. Домінантою сучасного пізнання прогресивного розвитку суспільства повинне стати звернення до людини, зміни її ціннісних орієнтацій в культурну епоху постмодерну. Розвиток або гальмування соціумом сутнісних рис людини виступає на перший план і є тим проблемним полем, в межах якого можна говорити про варіативність суспільних трансформацій.

Найбільш адекватною антропологічною складовою критеріїв суспільного прогресу на сучасному етапі є рівень діалектичного розвитку соціальних рис людини, ступінь їх можливої реалізації у суспільстві. В першу чергу, це стосується рис, що визначають духовне становлення людини як особистості і соціальної істоти водночас. Це важливо по-перше тому, що за допомогою почуттів і розуму, кохання, здібностей до творчості, взаєморозуміння, усього того, що об’єднує людей – людина пізнає світ; по-друге, ці критерії є постійними при будь-яких змінах суспільства. Адже історично склалося так, що моральні норми хоча і змінювались, проте продовжували існувати (і розвиватись!) на всіх етапах еволюції соціуму. Більше того, сприяння розвитку сутнісних рис людини як окремої особистості і соціальної істоти, безпосередньо впливає на гуманізацію суспільства, його моральність, оскільки абстрактні ціннісні категорії наповнюються реальним змістом.

Духовна криза людини, котра являє собою глобальну проблему суспільного сьогодення, перешкоджає ефективній реалізації сутнісних людських характеристик, порушуючи гармонійну взаємодію основних компонентів її духовної сутності, породжуючи перші ознаки можливої трансформації екзистенціального ядра особистості. Ця криза знаходить своє виявлення в кризі ідентичності, що набуває в сучасній соціальній дійсності усе більшого поширення.

Проблема сучасної людини тісно пов’язана з практикою соціальної роботи. Сьогодні перед працівниками соціальної сфери пріоритетним повинне стати питання: «Що ми повинні зробити для свого самозбереження як виду і подальшого розвитку соціуму як спільноти людських індивидів?». Найбільш пильна увага соціальними працівниками повинна бути звернена на суб’єктивний фактор (фактор окремої людини),  оскільки це становить основоположний вектор сучасних тенденцій у розумінні подальшого напрямку розвитку суспільства, передає зміст актуальних концепцій соціальної еволюції, окреслює стратегию суспільного прогресу. Звичайно, така стратегія націлена на ідеальний стан людства, який навряд чи може бути досягнутим в реальності, проте модель такого ідеального стану є необхідною для руху людства до очікуваного майбутнього.

Розмірковуючи про сутнісні риси людини як соціальної істоти (здібності до пізнавальної, естетико-эмоційної та моральної діяльності), ми повинні мати на увазі як прогресивні, так і регресивні моменти людської істоти, які виявляються, перш за все, у протиріччях між особистістю й суспільством. Зазначену проблему необхідно розв’язувати, виходячи з рівнозначності загального й одиничного в людині, буття суспільного і персонального. Найважливішою стратегічною складовою суспільного прогресу на сучасному етапі є цінність людини як особистості, що містить у собі неповторність індивідуальних характеристик. У розумінні людини як головної цінності, такі основні її природні характеристики, як відкритість світові, як здатність до почуття кохання, свободи і творчості, стимулюють розвиток прогресивних суспільних тенденцій і прогрес суспільства в цілому.

Духовна сутність людини, що поєднує когнітивні, емоційно-естетичні і моральні структури, визначається не лише їх наявністю, а й їх взаємодією, котра, врешті решт, і робить людину людиною. Буттям, конкретним смислом ці структури наповнюються самою людиною в процесі її розвитку. На ґрунті таких сутнісних характеристик, як постійне прагнення «виходу поза власні межі», тобто невпинною потребою розвитку, і соціальність натури, котрі буквально прирікають людину на творчість і побудову цивілізації, вона знову й знову наповнює буттєві структури реальним змістом, створюючи тим самим нові цінності і тип культури. У цьому сенсі духовна сторона сутності людини є символічною, оскільки містить у собі потенційну можливість наповнения різноманітними смислами, припускаючи їхню безмежну чисельність. Саме так людина постійно шукає себе, випробовуючи та перевіряючи умови свого існування. По суті, це безперервний процес розкриття людиною власних потенцій, що знаходять своє виявлення в розвитку людського суспільства і є рушієм цього розвитку.

Сьогодні перед соціальними службами постає завдання по-новому вирішувати цілу низку проблем, котрі стосуються соціального пізнання, побудови сучасних концепцій суспільного розвитку, соціальної психології та професійної етики соціальних працівників.

Література

  1.  Левицкий С. А. Трагедия свободы / Сергей Александрович Левицкий. – М. : Астрель, 2008. – 992 с.
  2.  Малахов В. А. Мораль на межі людського: виклики сьогодення / Віктор Аронович Малахов // Право бути собою. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2008. – 336 с.
  3.  Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства / Хосе Ортега-и-Гассет // Самосознание европейской культуры ХХ века. – М. : Политиздат, 1991. – 366 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

956. Изучение и исследование типовых законов регулирования 421.5 KB
  Увеличение значения параметра Тд приводит к увеличению времени дифференцирования и соответственно растягиванию графика по оси времени, а так же к увеличению амплитуды выброса, уменьшение значения параметра Тд приводит к уменьшению времени дифференцирования и соответственно сжатию графика по оси времени, а так же к уменьшению амплитуды выброса.
957. Сохранность грузов при хранении и транспортировке 416.5 KB
  Влияние транспортных характеристик грузов на обеспечение сохранности и безопасности транспортировки. Определение нагрузок при складировании. Обоснование оптимальных размеров штабеля. Обеспечение оптимальных режимов транспортировки. Загрузка смежных видов транспорта.
958. Многоэтажное промышленное здание 337 KB
  Конструирование и расчет ребристой плиты перекрытия. Проектирование предварительно напряжённого сборного ригеля поперечной рамы здания. Конструирование и расчёт колонны. Проектирование фундамента колонны. Расчёт простенка каменной стены.
959. Описание торгово–технологического процесса продажи вареных колбас и меховых товаров 367 KB
  Технология продажи непродовольственных товаров. Описание организации товароснабжения непродовольственных товаров в магазин. Характеристика процесса приёмки непродовольственных товаров по количеству и качеству. Хранение продовольственных товаров в условиях магазина. Правила безопасных условий труда при работе на ККМ. Освещение вопросов материальной ответственности в магазине.
960. Исследование физических свойств механизма 449.5 KB
  Определение недостающих размеров механизма. Определение уравновешивающей силы методом рычага Жуковского. Геометрический расчет равносмещённого зубчатого зацепления. Определение скоростей и частот вращения звеньев. Синтез плоского кулачкового механизма.
961. История экономической мысли 521.5 KB
  Предмет и метод истории экономической мысли. Неолиберализм (западногерманский). Экономическая мысль древнего Китая. Российская экономическая мысль советского периода. Российский марксизм о развитии капитализма в России. Экономические теории последователей Кейнса (Харрод, Хансен, Сраффа). Элементы политики меркантилизма в России. Теория западного или индустриального капитализма.
962. Теория и практика бокса 185 KB
  Планирование тренировочных занятий боксеров. Физическая подготовка боксеров. Боевые позиции и боевая стойка. История возникновения бокса. Классификация технических действий боксеров. Биомеханические основы движений боксеров.
963. Разработка электропитающей установки 435.5 KB
  Выбор системы электропитания станционных устройств. Структурно-функциональный состав ЭПУ поста ЭЦ. Расчет преобразователя ппв-1 (полупроводниковый преобразователь выпрямитель). Расчет мощности рельсовых цепей и преобразовательных панелей ПП25-ЭЦК. Расчет вводной панели ПВ-ЭЦК, нагрузки на внешние сети переменного тока и выбор ДГА.
964. Разработка базы данных для книжного магазина 590 KB
  В магазине хранится огромное количество книг, услугами магазина пользуются довольно много людей. Для обеспечения оперативности ведения информации о книгах и клиентах необходима автоматизированная система, основанная на современной базе данных. Использование базы данных и автоматизированной системы для работы с базой данных существенно сократит время обслуживания клиентов и время работы с библиотекой по систематизации информации о книгах, по сбору информации о должниках и многие другие задачи.