91195

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Однією з функцій соціального працівника в пенітенціарній сфері є правова підтримка і забезпечення засуджених. За роки існування Радянської пенітенціарної системи у персоналу і адміністрації виправних установ створилися стереотипи відносно засуджених у відповідності до яких засуджені не мають ніяких прав. Часто права засуджених порушувалися всупереч існуючому законодавству дуже часто увязнені використовувалися як безкоштовна робоча сила проте праця увязнених не є самоціллю. Бо праця є не покаранням або засобом зменшення витрат на утримання...

Украинкский

2015-07-13

52.71 KB

4 чел.

Расінчук М.Л.,

начальник Луганського

виправного центру № 134,

підполковник вн.служби

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ

Актуальність та постановка проблеми. Однією з функцій соціального працівника в пенітенціарній сфері є правова підтримка і забезпечення засуджених. За роки існування Радянської пенітенціарної системи у персоналу і адміністрації виправних установ створилися стереотипи відносно засуджених, у відповідності до яких засуджені не мають ніяких прав. Часто права засуджених порушувалися всупереч існуючому законодавству, дуже часто ув’язнені використовувалися як безкоштовна робоча сила, проте праця ув’язнених не є самоціллю. Треба всього лише підготувати засудженого до життя після виходу на свободу, а це можливо лише тоді, коли пенітенціарні підприємства будуть оснащені як звичайні. Бо праця є не покаранням або засобом зменшення витрат на утримання засуджених, а винятковий чинник ресоціалізації засуджених. Виховання працею лише припускає привчання до праці, але треба пам’ятати, що праця завжди менш ефективна, ніж освіта, про що свідчить практичний пенітенціарний досвід.

Виклад основного матеріалу. Так, за дослідженнями практики застосування покарання у федеральній системі США, американський учений Даніел Глейзер встановив, що тривала освіта знижує рецидив. Отже потрібно використовувати засоби і методи навчання в перевихованні засуджених. Дуже часто в українській пенітенціарній системі не дотримуються санітарно-гігієнічні норми мешкання засуджених. Так, за результатами, даними громадськими організаціями на 1 січня 2012 р., у слідчих ізоляторах містилося на 50,8 % людей більше, ніж покладено державним стандартом, а також надавалося 16-18 кв.м. на 32 людини, тобто 0,6 кв. м. на людину.

Широке застосування репресій у значній формі обумовлене формуванням у населення своєрідної правосвідомості, пов’язаної із застосуванням до засудженого жорстоких заходів. Таке положення справ неприпустимо, необхідно регулювати правові відносини між засудженими і суспільством. Адже карається людина позбавленням волі, а не позбавленням умов до нормального існування. У той же час, не можна стверджувати те, що ніякі заходи, пов’язані із цим, не вживаються, особливо на рівні законодавства. Було прийнято близько 40 указів президента, ухвал уряду і інших нормативно-правових актів.

Розроблено концепцію реорганізації кримінально-виконавчої системи, є програма будівництва в’язниць і слідчих ізоляторів, але в реальності весь стан справ глибоко відрізняється від законодавчо закріпленого. Так, відповідно до кримінально-виконавчого кодексу України закріплено матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі, «яке є комплексом організаційних заходів, направлених на створення умов, що проводяться на основі норм кримінально-виконавчого законодавства, для забезпечення нормальної життєдіяльності засуджених у період відбування покарання». Значення матеріально-побутового забезпечення засуджених виявляється в тому, що добре налагоджений побут сприяє етичній зміні особистості засудженого, закріпленню позитивних звичок, привчає його до порядку і дисципліни. Матеріально-побутове забезпечення включає створення належних житлово-комунальних умов, організацію прийому їжі, речового забезпечення і торгового обслуговування.

У виправних центрах регламентація більшості вказаних напрямів матеріально-побутового забезпечення здійснюється на основі норм загального законодавства України. Часто, засуджені не можуть захистити свої права у області матеріального забезпечення, і тут необхідна допомога соціального працівника, який повинен стежити за виконанням основних норм матеріально-побутового і правового забезпечення і забезпеченням законності при виконанні покарання у вигляді позбавлення волі, при недотриманні цих норм соціальний працівник повинен повідомляти про це відповідним органам і установам. Також соціальний працівник може здійснювати зв’язок між родичами ув’язненого і ув’язненим, стежити за безперешкодним відправленням кореспонденції засудженому і ним самим, допомагати засудженому в регулюванні фінансових питань, а також мотивів, пов’язаних з релігійним віруванням засудженого. Причому, необхідно відзначити, що відправлення релігійного культу дуже важливо для багатьох засуджених, оскільки із загального числа засуджених віруючим вважає себе кожен третій.

За даними на середину 2012 р., серед засуджених православні християни складали 20 900 чоловік, баптисти - 4 200, мусульмани - 2 950 чоловік. Робота конфесійних організацій, залучення до віри сприяють поліпшенню взаємостосунків, зміцненню дисципліни і порядку, розширюють контакти із зовнішнім світом, визначають можливість покаяння за скоєне, надають допомогу в етичному вихованні, організації побуту і дозвілля, працевлаштуванні. Діяльність соціального працівника повинна бути направлена на максимально ефективну співпрацю з релігійними організаціями.

До обов’язків соціальних працівників входить також підготовка до виходу ув’язненого з місць позбавлення волі, допомога щодо забезпечення житлом і роботою (по можливості) або постановка на облік в центрі зайнятості. Соціальний працівник повинен стежити за виконанням умов праці засуджених і здійснювати допомогу тим засудженим, що не мають ніякої спеціальності в отриманні початкової професійної освіти або професійної підготовки. Праця засуджених в основному регулюється законодавством України про працю. У першу чергу, це Кодекс законів про працю України, відповідно до якого на засуджених без яких-небудь обмежень і вилучень розповсюджуються норми трудового законодавства, регулюючі робочий час і час відпочинку, норми праці, заробітну платню, гарантії і компенсації, трудову дисципліну і охорону праці. Відповідно до вказаних норм, засуджені до обмеження свободи, мають право на оплачувану відпустку, посібники з тимчасової непрацездатності, пільги, що надаються жінкам і молоді, зокрема пов’язані з навчанням пологами та родами, на засуджених до обмеження свободи розповсюджується державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідно до цих норм, соціальний працівник зобов’язаний контролювати виконання всіх цих умов по відношенню до засудженого, а також стежити за виконанням права засудженого на пенсію за віком, інвалідність, втрату годувальника і інші обумовлені законом випадки без будь-яких дискримінацій по відношенню до засуджених. У функції соціального працівника також входить контроль за медичним забезпеченням засуджених. Як відомо, в українських пенітенціарних установах знаходиться колосальна кількість хворих на туберкульоз, коросту, венеричні захворювання, постійно збільшується кількість хворих Снідом. Необхідно відстежувати випадки захворювання і забезпечувати хворим необхідні умови для лікування. Відповідно до чинного законодавства, яке свідчить: «Засудженим, що караються обмеженням свободи, гарантується право на охорону здоров’я, включаючи отримання медичної допомоги. Лікувальна профілактична допомога засудженим виявляється відповідно до підстави законодавства України «Про охорону здоров’я громадян”. Також соціальні працівники зобов’язані координувати діяльність медичних служб, направляти їх, сприяти проведенню і організації різних профілактичних заходів.

Отже, цей аспект діяльності соціальних працівників припускає виконання ними функцій спостерігачів, «адвокатів», адміністраторів, контролерів і соціальних посередників.

Література

 1. Реформа систем виконання покарань // Матеріали міжнародної конференції з реформи кримінальних покарань, Ройал Холлоуей Коледж, Лондонський університет Егам, Саррей, Велика Британія, 13 -17 квітня 1999 р.). Донецк: International Centre for Prison Studies, Penal Reform International, Донецкий Мемориал, 1999. – 14 c.

Радов Г.О. Формування духовності засуджених у контексті пенітенціарного процесу // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. 1998. 1 (3). ‒ К. : Київський інститут внутрішніх справ. – С. 39-48 

2. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы / М.В. Костицкий. К. : Вища щкола, 1990. ‒ 259 с.

3. Ткачевский Ю.М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний / Ю.М. Ткачевский. – Москва : Зеркало, 1977. – 144 с.

4. Тюремная реформа : поиски и достижения. – Харків (Харківська правозахистна група); Penal Reform International : Фоліо, 1999. – 120 с. 

5. Чакубаш Ю.В. Формування наукового погляду на тюрму як на суспільно-державний інститут / Ю.В. Чакубаш // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. К. : Київський інститут внутрішніх справ. ‒ 1998. ‒ №1 (3). ‒ С. 20-23.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81787. Становление социальных и гуманитарных наук 36.39 KB
  Если на этапе преднауки как первичные идеальные объекты так и их отношения соответственно смыслы основных терминов языка и правила оперирования с ними выводились непосредственно из практики и лишь затем внутри созданной системы знания языка формировались новые идеальные объекты то теперь познание делает следующий шаг. Оно начинает строить фундамент новой системы знания как бы сверху по отношению к реальной практике и лишь после этого путем ряда опосредствований проверяет созданные из идеальных объектов конструкции сопоставляя их с...
81788. Научное знание как система, его особенности и структура 31.63 KB
  Рассмотрим основные особенности научного познания или критерии научности. Его основная задача обнаружение объективных законов действительности природных социальных общественных законов самого познания мышления и др. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания. Существенным признаком научного познания является его системность...
81789. Эмпирический и теоретический уровни научного знания, критерии их различия 30.8 KB
  Эмпирический уровень научного познания включает в себя наблюдение эксперимент группировку классификацию и описание результатов наблюдения и эксперимента моделирование. Теоретический уровень научного познания включает в себя выдвижение построение и разработку научных гипотез и теорий; формулирование законов; выведение логических следствий из законов; сопоставление друг с другом различных гипотез и теорий теоретическое моделирование а также процедуры объяснения предсказания и обобщения. Соотношение эмпирического и теоретического...
81790. Структура эмпирического знания. Эмпирический факт 32.87 KB
  Вторым более высоким уровнем эмпирического знания являются факты. Научные факты представляют собой индуктивные обобщения протоколов это обязательно общие утверждения статистического или универсального характера. Понятие факт имеет следующие основные значения: 1 Некоторый фрагмент действительности объективные события результаты относящиеся либо к объективной реальности факты действительности либо к сфере сознания и познания факты сознания . Эйнштейн считал предрассудком убеждение в том будто факты сами по себе без свободного...
81791. Специфика теоретического познания. Структура и функции научной теории 42.94 KB
  Структура и функции научной теории. Гипотеза является необходимым элементом естественнонаучного познания которое обязательно включает в себя: а собирание описание систематизацию и изучение фактов; б составление гипотезы или предположения о причинной связи явлений; в опытную проверку логических следствий из гипотез; г превращение гипотез в достоверные теории или отбрасывание ранее принятой гипотезы и выдвижение новой. В результате этой проверки гипотеза либо переходит в ранг научной теории или опровергается сходит в научной сцены . В...
81792. Основания науки и их структура. Идеалы и нормы исследования 29.55 KB
  Под основаниями науки понимают систему различных регулятивов детерминирующих цель и способы получения научного познания представление и понимание изучаемой реальности а также формы и степень обоснованности научного знания и его включения в человеческую культуру. В данной дефиниции ясно видна и структура оснований науки: цель и способы научного познания определяются идеалами нормами и критериями обобщенное представление и понимание исследуемой реальности воплощается в научной картине мира формы и степень обоснованности научного знания и...
81793. Научная картина мира, ее исторические формы и функции 36.34 KB
  В познании структуры и свойств универсума большое значение имеет научная картина мира являющаяся формой систематизации и обобщения научных знаний. Научная картина мира НКМ система общих представлений о фундаментальных свойствах и закономерностях универсума возникающая и развивающаяся на основе обобщения и синтеза основных научных фактов понятий и принципов. Современная научная картина мира состоит из трех относительно самостоятельных блоков естественнонаучного технического и социальногуманитарного единство которых обеспечивают...
81794. Философские основания науки. Роль философских идей и принципов в обосновании научного знания 32.6 KB
  Социальное познание исторически первоначально развивалось в рамках философии истории раздела философии связанного с интерпретацией исторического процесса и исторического познания. Термин философия истории используется в настоящее время в следующих основных значениях: а учение об исторической реальности в ее целостности и развитии общая теория исторического процесса как единства прошлого настоящего и будущего; б часть философии науки исследующая историческое познание рациональными средствами и методами т. Это философская версия...