91197

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат

Украинкский

2015-07-13

51.82 KB

0 чел.

Рябухіна Я. С.,

кафедра політології,

Східноукраїнський університет

імені Володимира Даля

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією. Найчастіше країнами призначення для жінок з України є Туреччина, Греція, Кіпр, Італія, Югославія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Чехія, Хорватія, Німеччина, Об’єднані Арабські Емірати, Китай і Нідерланди.

Торгівля людьми – здійснювані в цілях експлуатації або вилучення органів або тканин, вербування, перевезення, передача, приховування, купівля-продаж або отримання людини шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примушення, викрадання, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для отримання згоди особи, контролюючої іншу особу; соціальне явище, що визнається злочином у всіх країнах миру [1].

Потраплянню людей в ситуації торгівлі людьми сприяє чимало чинників, зокрема:

  1.  економічна нестабільність у державі;
  2.  соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
  3.  насильство в сім’ї та інші прояви ґендерної нерівності;
  4.  девіантна поведінка батьків (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
  5.  викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
  6.  привабливість уявного кращого життя за кордоном та погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідків;
  7.  відсутність належної системи захисту постраждалих та несистематична превентивна робота.Щодо зовнішніх причин торгівлі людьми, то серед них можна визначити такі:
  8.  спрощення можливостей для подорожування;
  9.  брак механізмів реалізації законів та корумпованість певних органів, які забезпечують дотримання законності;
  10.  лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;
  11.  інтернаціоналізація тіньової економіки;
  12.  попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
  13.  попит на працю в галузях, де основне населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці;
  14.  мінімальний ризик настання негативних наслідків для самих торгівців
  15.  та відсутність справедливості для постраждалих і потенційних жертв, що дає можливість торгівцям маніпулювати своєю безкарністю [4].

Негативний вплив від торгівлі людьми полягає у поширенні венеричних захворювань, СНІДу, формуванні моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, зруйнуванні суспільної моралі, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресивних синдромів та суіцидальних тенденцій, зростанні агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата.

Основною проблемою, на мою думку, яка заважає вирішенню багатьох питань, що стосуються торгівлі людьми в Україні, є відсутність єдиного керівного органу, який на державному рівні координував би здійснення всіх заходів у зазначеній сфері та чітко формулював завдання силовим структурам. Одним із варіантів розв’язання згаданої проблеми є формування відповідного законодавства та посилення ролі Ради національної безпеки та оборони (РНБО) в боротьбі з торгівлею людьми.

Питання про зміну прерогатив РНБО та формування нових завдань стосовно боротьби з торгівлею людьми в юридичній літературі розглядалося недостатньо. Дослідниця Н. Ахтирська визначила основні аспекти торгівлі людьми в Україні та перелічила органи, що здійснюють боротьбу з цим явищем, проте нечітко визначила роль координаційного центру, який має формувати державну політику в цій сфері та готувати відповідну нормативну базу [1]. Учений О. Бандурка головним органом координації в боротьбі зі злочинами та правопорушеннями визначив Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії торгівлі людьми, яка була утворена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1961 [2].

Отже, питання протидії торгівлі людьми в Україні й у світі загалом є досить актуальним. Тому напрями вдосконалення протидії торгівлі людьми можуть бути такими:

  1.  проведення міжнародних семінарів, симпозіумів, наукових конференцій і круглих столів з метою чіткого відслідковування проблем, пов’язаних із торгівлею людьми, та прийняття відповідних нормативних документів;
  2.  розроблення дієвого національного законодавства, яке забезпечувало б можливість виявляти діяльність торговців людьми, документувати їхні дії та притягати їх до відповідальності;
  3.  ужиття широкомасштабних профілактичних заходів як державними органами, так і громадськими організаціями з метою роз’яснення потенційним жертвам їх прав;
  4.  використання засобів масової інформації для проведення роз’яснювальної роботи серед молоді та осіб із низьким рівнем доходів про можливість стати жертвами торгівлі людьми;
  5.  забезпечення захисту та допомоги жертвам торгівлі людьми, забезпечення безпеки свідків та інших учасників судових процесів.

Проте основним засобом протидії торгівлі людьми, на мою думку, є створення централізованого керівного органу, який забезпечував би координацію дій усіх правоохоронних органів та контролював їхню діяльність. Таким органом може бути Рада національної безпеки та оборони. Єдиною умовою для виконання такого рішення буде створення відповідного управління в структурі РНБО та внесення змін у роботу цієї структури в цілому.

Література

  1.  Ахтирська Н. М. Торгівля людьми в Україні / Н. М. Ахтирська. К. : Акад. суддів України, 2008. 82 с.
  2.  Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми : навч. посіб. / за заг ред. О. М. Бандурки. Х. : ТОВ «Прометей-Прес», 2004. 268 с.
  3.  Міжнародний захист прав і свобод людини : [збірка документів]. М., 1990. С. 56.
  4.  Нелегальна трудова міграція та торгівля людьми. Висвітлення проблеми у ЗМІ. Київ, 2008. С. 99.
  5.  Смірнов Г. К. Методика розслідування торгівлі людьми: проблеми теорії і практики. М. : Видавництво «Юлінформ», 2008. 264 с.

Науковий керівник: к. політ. н., старший викладач Ірха К. О.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30422. Германский федерализм, местное управление и самоуправление 15.48 KB
  Оно состоит из 16 земель многие из которых имели многовековые традиции собственной государственности Бавария Саксония ШлезвигГолштейн Баден и др. 3 из 16 земель являются городами Берлин как столица; Гамбург и Бремен в прошлом были городамиреспубликами и входили в Ганзейский Союз . Выделяются вопросы: исключительной компетенции федерации; совместной компетенции; компетенции земель. Особенностью немецкой федерации является и то что наряду с федеральной в каждой земле имеется своя конституционная юстиция...
30423. Конституция Японии, особенности правоприменения 15.2 KB
  Конституция Японии особенности правоприменения. Конституционное развитие Японии началось в 1889 г. После поражения Японии во второй мировой войне и ее оккупации американскими войсками началась разработка новой конституции. Фактически послевоенная конституция Японии была написана для этой страны США и их союзниками.
30424. Форма правления и государственный режим Японии 14.26 KB
  Форма правления и государственный режим Японии. В Японии формой правления является парламентарная монархия введение которой вместо дуалистической было оформлено конституцией 1947 г. новый основной закон Японии явился значительным продвижением вперед на пути демократизации политической системы страны. “Парламент является высшим органом государственной власти и единственным законодательным органом государства†“Парламент состоит из двух палат: Палаты представителей и Палаты советников†Высший орган...
30425. Политико-территориальное устройство 15.83 KB
  Закон о местной автономии делит местные территориальные единицы на две группы: единицы органы управления которыми обладают общей компетенцией и единицы на территории которых осуществляется специальная юрисдикция. Первые в свою очередь делятся на политикоадминистративные единицы высшего уровня и низшего уровня. Единицы низшего уровня это города си поселки мати и сельские общины мура . Прочие префектуры делятся на низшие единицы: города поселки и общины.
30426. Особенности конституционного права Италии 16.2 KB
  Особенности конституционного права Италии Одна из особенностей итальянской Конституции заключается в отсутствии преамбулы. В Конституции получили отражение практически все отношения между внутренним и международным правом. 10 и 11 оказались настолько широкими что в Конституции ничего не пришлось менять и не понадобилось включать в нее новые нормы в связи с углубляющейся интеграцией стран членов Европейского союза после подписания 7 февраля 1992 г. Маастрихтских соглашений более чем половине государств членов...
30427. Форма правления и государственный режим в Италии. Формирование и взаимодействие высших государственных органов 15.72 KB
  Италия это классическая парламентарная республика. Правительство несет политическую ответственность перед обеими палатами парламента причем в условиях отсутствия в нем устойчивого партийного большинства обусловленного многопартийностью такая ответственность имеет вполне реальный действенный характер. Наглядным проявлением этого служат частые отставки правительства представляющие собой яркое доказательство существования в стране государственного режима парламентаризма. Двухпалатная структура итальянского Парламента...
30428. Политико-территориальное устройство Италии, организация региональной и местной власти 15.31 KB
  В обязательном порядке каждая область имеет областной совет джунту и ее председателя. Областной совет осуществляет законодательную и регламентарную власть принадлежащую области и другие функции; областная джунта исполнительный орган области; председатель джунты выполняет функции представительского и исполнительного характера. Провинции и коммуны в обязательном порядке должны иметь следующие органы: совет джунту как исполнительный орган власти главу исполнительной власти мэра в коммунах и председателя в провинциях. Таким образом в...
30429. Особенности конституционного законодательства и правоприменения в Китае 16.52 KB
  В Китайской Народной Республике провозглашенной 1 октября 1949 года конституции принимались 4 раза в 1954 г. Важнейшей особенностью конституции Китая является то что по форме и по содержанию это типичная социалистическая конституция. Особого внимания заслуживает Введение к конституции. Если преамбула короткая торжественная вводная часть конституции которая обосновывает ее принятие и декларирует основные принципы то введение это небольшой рассказ объемом в 12 книжные страницы об историческом пути...
30430. Организация центральной власти в Китае 16.31 KB
  Соответственно выборы в КНР многоступенчатые и непрямые : народ непосредственно избирает депутатов местных собраний народных представителей; местные собрания народных представителей избирают депутатов провинциальных собраний народных представителей собраний народных представителей автономных районов и городов центрального подчинения; провинциальные собрания народных представителей избирают депутатов Всекитайского собрания народных представителей ВСНП. Всекитайского собрания народных представителей ВСНП...