91198

Соціальна робота в школи по формуванню у молоді відповідального ставлення до батьківства

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

У наш час звичайними явищами стають малодітна родина, втручання традиційного розподілу ролей в сім’ї, збільшення кількості однодітних сімей, ослаблення виховної ролі батьків, зростання бездоглядності. Все це змушує звертати пильну увагу на проблему відповідального батьківства

Украинкский

2015-07-13

53.07 KB

3 чел.

Салімзянова М.,

студентка 4 курсу

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Соціальна робота в школи по формуванню у молоді відповідального ставлення до батьківства

У наш час звичайними явищами стають малодітна родина, втручання традиційного розподілу ролей в сім’ї, збільшення кількості однодітних сімей, ослаблення виховної ролі батьків, зростання бездоглядності. Все це змушує звертати пильну увагу на проблему відповідального батьківства.Практично кожна людина стає батьком або матір`ю і якість виховання, залежить від психологічної готовності до виховання батьківських обов’язків. З появою дитини в родині, чоловік і жінка свідомо або не усвідомлено здобувають нову роль – батьків. Прийняття батьківської ролі відбувається раз і назавжди. Біологічна здатність бути батьком або матір`ю не завжди збігається із психологічною готовністю до батьківства. Готовність до батьківства, усвідомлення себе батьками і способи реалізації батьківства в парі зі своїм чоловіком / дружиною формуються під впливом різних факторів.

Мета дослідження: проаналізувати формування почуття батьківської відповідальності в період очікування сім`єю дитини та після її народження, що передбачає розв’язання таких завдань:по-перше,провести дослідження готовності молоді до майбутнього батьківства; по-друге,з’ясувати структуру батьківства як інтегрального психологічного утворення особистості;по-третє, розробити рекомендації по формуванню соціально-психологічної готовності молодих людей до майбутнього батьківства засобами активного соціально-психологічного навчання.

Родина є першим інститутом соціалізації дитини. Саме сімейне виховання є найбільш природним і відіграє визначальну роль у розвитку й формуванні особистості. На молодих батьків здійснюється постійний тиск із боку авторитетних джерел: як необхідно доглядати за дитиною і як треба її виховувати. Батьки дуже часто виявляються в ситуації невизначеності й можуть відчувати невпевність у собі, почуття провини ... Все це визначає потребу в психологічному супроводі родини і сімейного виховання.

Проблема дослідження міститься у виявленні й вивченні компонентів, рівнів розвитку батьківства як інтегрального психологічного утворення особистості, особливостей статево-рольової ідентифікації у жінок та чоловіків в період народження дитини; визначенні психологічних факторів формування батьківства для розробки технології усвідомленого батьківства.

База дослідження. Дослідна робота здійснювалась на базі Луганської ЗОСШ № 26. У дослідженні взяли участь 30 старшокласників, учні 11 класів, 16 юнаків та 14 дівчат, 10 подружніх пар, які вже є батьками – першокласників даної школи (10 жінок та 10 чоловіків).

Підготовка молодого покоління до створення сім’ї, до усвідомленого батьківства − одне з важливих завдань соціально-економічного розвитку нашої країни, тому що родина відіграє велику роль у зміцненні здоров'я і вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного і соціального прогресу, у поліпшенні демографічного положення.

Юнацький вік має усі необхідні передумови для підготовки підростаючого покоління до майбутнього батьківства та сімейного життя і характеризується: створенням планів на доросле життя, виникненням потреби у спілкуванні з однолітками протилежної статі, завершенням статевого дозрівання особистості, пробудженням потреби кохати і бути коханим, появою сексуальних інтересів. Підготовка старшокласників до сімейного життя на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою, не відповідає віковим інтересам юнацтва і характеризується відсутністю відповідної підготовки у викладачів, нестачею методичних матеріалів, а також адекватних методів і технік роботи з юнацтвом, не дає достатніх знань для вирішення проблем, які можуть виникнуть у майбутньому сімейному житті.

Важливою складовою процесу підготовки юнаків і дівчат до майбутнього батьківства є формування адекватних уявлень про майбутню сім’ю, як складного, системно організованого і відносно стійкого утворення, спрямованого на оптимальну адаптацію до шлюбу та ефективне функціонування в майбутньому сімейному житті. Виявляють такі компоненти уявлення старшокласників про майбутнє батьківства:

  1.  Провідним механізмом формування уявлень про майбутнє батьківство у юнаків та дівчат є процес статево-рольової ідентифікації в родині, який проявляється у бажанні відтворювати модель батьківської родині у своїй майбутній сім’ї, при цьому форми батьківських взаємовідносин стають еталонними, хоча далеко не завжди є такими.
  2.  Емоційний компонент уявлень старшокласників про сім’ю характеризується позитивним ставленням до сімейного життя, до народження дітей, до осіб протилежної статі, критичним сприйняттям сімейного життя своїх батьків і ідентифікацією себе з батьками тієї ж статі.
  3.  У поведінковому компоненті виділяються рівні ідентифікаційної поведінки (у юнаків ступінь ідентифікації батьківського стилю спілкування з дітьми зі своїми майбутніми діями у якості батька, виражена сильніше) і стилі реагування особистості в конфліктних ситуаціях (дівчата більше орієнтовані на компроміс, а юнаки на суперництво).

У процесі дослідження встановлено, що зміст уявлень старшокласників про майбутнє батьківство та сім’ю характеризується неповнотою і неоднозначністю, а педагогічна система школи не доопрацьовуєв цьому напрямку.

Усі респонденти, які приймали участь у нашому досліджені хочуть мати дітей. Що стосується передбачуваної кількості дітей, то 60 % опитаних хочуть мати двоє дітей, 40% – одну дитину. При цьому 80% респондентів вважають для себе можливим народити трьох дітей лише при сприятливих матеріально-побутових умовах. При цьому 40% опитаних, потенційно готові до народження третьої дитини, вказують на те, що навколишні ставляться байдуже до жінок, які мають трьох дітей. 20% з них думають, що такі жінки викликають у навколишніх подив і здивування. Ці результати дозволяють зробити висновок, що матеріально-побутові умови й відношення суспільства до багатодітних сімей є суттєвими факторами, що впливають на психологічну готовність до батьківства.

Рівень соціально-особистісної готовності до батьківства: 60% опитаних вказали, що народження дитини є відповідальним кроком, вказавши, що вирішальну роль при вихованні й розвитку дітей грають батьки. Крім того, 40% респондентів, які не виключають допомогу бабусь та дідусів, вважають, що все-таки головне значення у вихованні дітей грають батьки. Тобто не менше половини респондентів усвідомлюють відповідальність, яка виникає при народженні дитини. 80% респондентів усвідомлюють і труднощів, пов'язані з народженням дитини. При цьому 90% позитивно настроєні на їхнє подолання. 30% серед труднощів вказують тільки «безсонні ночі», «відсутність особистого життя», «матеріальні проблеми». Тобто вся увага цих опитаних спрямована на себе, а не на дитину. 20% респондентів не усвідомлюють, які труднощі виникають із народженням дитини, а, отже, не готові до їхнього подолання.

Отже,можна зробити такі висновки: більша половина випробуваних позитивно ставиться до батьківства в цілому; 80% респондентів усвідомлюють ступінь відповідальності, яку беруть на себе батьки, що вирішили народити дитину; серед проблем, що виникають з народженням маляти, респонденти вказують в основному на фінансові труднощі й відсутність вільного часу, а також на недолік знань про процес виховання й розвиток дітей.

Стосовно соціально-психологічної готовності до батьківської ролі старшокласників, то після проведеного дослідження, можемо узагальнити: 50% юнаків і 60% дівчат здебільше згодні з тим, що сім’я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей (40 %/30 %), наповнює життя змістом (40 %/20 %) і упорядковує інтимні стосунки (30 %/ 20 %). Також юнаки менш впевнені в тому, що сім’я допомагає вирішувати матеріальні проблеми (40 %/20 %), додає людині впевненості у собі (30 %/20 %), сприяє кар'єрі (30 %/20 %). Кількісний аналіз отриманих результатів дозволив виділити три типи ставлення: нейтральне, позитивне і негативне. Більшість юнаків (90 %) і дівчат (90 %) відповіли, що до сімейного життя, до вступу в шлюб та народження дитини відносяться позитивно. Частина юнаків (10.3%) висловила негативне ставлення до майбутнього батьківства та сімейного життя, у той час як у дівчат цієї тенденції не спостерігалося.

Узагальнення та інтерпретація отриманих результатів експерименту дають підстави зробити висновки про те, що уявлення дівчат та юнаків про батьківство, роль у цьому процесі чоловіка та жінки є неповними і мають статеві відмінності, а модель батьківської сім’ї є прикладом для наслідування. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми соціально-психологічних детермінант уявлень старшокласників про майбутнє батьківство. Зокрема, поглибленого вивчення очікують питання впливу різних форм і методів виховання на процес формування уявлень про батьківство та сімейне життя, зв'язок цього процесу з іншими психічними утвореннями особистості і формування уявлень про майбутнє батьківство в онтогенезі. Пошук відповідей на них є предметом подальшої роботи над проблемою.

Література

  1.  Веретенко Т.Г. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька / Т.Г.Веретенко, Н.І.Гусак // Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики : наук. часоп. ; Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: зб. наук. пр. / редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. – Вип.1(11). – (Сер. 16).– К. : НПУ, 2004. – С. 237-243.

Науковий керівник:


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33231. Энергосбережение 13.85 KB
  В четырехпроводной системе при несимметричной нагрузке необходимо включение трех ваттметров обмотки напряжений которых включаются между нулевым и соответствующим линейным проводом. Каждый ваттметр измеряет мощность одной фазы и суммарная мощность трехфазной системы равна сумме показаний трех ваттметров т. В трехпроводной системе при несимметричной нагрузке наиболее часто используют схему двух ваттметров которая не может быть использована в четырехпроводной системе. В схеме двух ваттметров обмотки напряжений каждого ваттметра соединены с...
33232. СОЕДИНЕНИЕ ЗВЕЗДОЙ И ТЕУГОЛЬНИК 14.55 KB
  ТРЕУГОЛЬНИК Треугольник такое соединение когда конец первой фазы соединяется с началом второй фазы конец второй фазы с началом третьей а конец третьей фазы соединяется с началом первой Обмотки трехфазного генератора могут быть соединены и другим способом: если конец первой обмотки соединить с началом второй конец второй обмотки с началом третьей и конец третьей с началом первой получим соединение треугольником. Соединение треугольником выполняется таким образом чтобы конец фазы А был соединен с началом фазы В конец фазы В...
33233. Шунт 13.32 KB
  Устройство и принципы работы датчиков движения и присутствия Датчики движения и присутствия автоматически включают выключают освещение в помещении в зависимости от интенсивности естественного потока света и или присутствия людей. Датчики движения более просты по конструкции и реагируют только на активные движения например идущего человека.
33234. Электрическая цепь, Устройство трансформатора 13.12 KB
  Электрической цепью называется совокупность устройств и объектов образующих путь для электрического тока электромагнитные процессы в которых могут быть описаны с помощью понятий об электрическом токе ЭДС электродвижущая сила и электрическом напряжении. trnsformo преобразовывать это статическое электромагнитное устройство имеющее две или более индуктивно связанных обмоток на какомлибо магнитопроводе и предназначенное для преобразования посредством электромагнитной индукции одной или нескольких систем напряжений переменного тока в...
33235. Зако́н О́ма 13.08 KB
  закон Ома для полной цепи: сила тока в полной цепи равна электродвижущей силе источника деленной на сумму сопротивлений однородного и неоднородного участков цепи.
33236. Последовательное и параллельное соединения в электротехнике 13.47 KB
  Режим при котором вторичная обмотка трансформатора разомкнута а на зажимы первичной обмотки подано переменное напряжение называется холостым ходом трансформатора. Если к первичной обмотке подвести напряжение U1 по ней потечет ток который обозначим I0. Магнитный поток Ф возбуждаемый первичной обмоткой индуктирует во вторичной обмотке э. Тот же самый магнитный поток индуктирует в первичной обмотке э.
33237. Первый закон Кирхгофа 13.56 KB
  2Сердечник статора набирается из стальных пластин толщиной 035 или 05 мм. В продольные пазы статора укладывают проводники его обмотки которые соответствующим образом соединяют между собой образуя трехфазную систему. Для подключения обмоток статора к трехфазной сети они могут быть соединены звездой или треугольником что дает возможность включать двигатель в сеть с двумя различными линейными напряжениями. Для более низких напряжений указанных на щитке обмотки статора соединяются в треугольник для более высоких в звезду.
33238. Работа электрического тока 13.09 KB
  Мощность электрического тока показывает работу тока совершенную в единицу времени и равна отношению совершенной работы ко времени в течение которого эта работа была совершена.
33239. Второй закон Кирхгофа 13.06 KB
  В любом замкнутом контуре электрической цепи алгебраическая сумма ЭДС равна алгебраической сумме падений напряжений на всех его участках