91199

ДО ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЗАСУДЖЕНИХ ЖІНОК

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Проблема вивчення соціально-психологічних особливостей жінок, які скоїли злочин, має особливе значення, оскільки жіноча злочинність має певну специфіку, пов’язану з соціальним становищем і суспільно прийнятими функціями жінки, способом життя і особливостями професійної діяльності

Украинкский

2015-07-13

51.63 KB

2 чел.

Мудра О. В.

Буковинський державний

медичний університет, Україна

ДО ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЗАСУДЖЕНИХ ЖІНОК

Постановка проблеми. Проблема вивчення соціально-психологічних особливостей жінок, які скоїли злочин, має особливе значення, оскільки жіноча злочинність має певну специфіку, пов’язану з соціальним становищем і суспільно прийнятими функціями жінки, способом життя і особливостями професійної діяльності, біологічними та психофізіологічними аспектами. В Україні спостерігається збільшення кількості злочинів, учинених жінками: за останні десять років вони зросли удвічі. Зросла і їх частка у загальній злочинності. Співвідношення жіночої і чоловічої злочинності нині становить 1: 5 (у розвинених країнах злочини жінок становлять від 17 % у США до 25 % у ФРН і Нідерландах).

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Вивченням психологічних особливостей жінок, які перебувають в умовах пенітенціарних установ, займається широка ланка науковців: психологи, юристи, фахівці з виправно-виховної педагогіки, зокрема, Ю.М. Антонян, С.В. Денисова, Е.Н. Казакова, Т.В. Калашникова, М.Г. Дебольський, І.А. Матвєєва та інші.

Жінок, вперше засуджених за тяжкі насильницькі злочини, на думку Є.В. Середи, характеризують такі риси особистості, як зневага до загальноприйнятих норм, завищена самооцінка, егоїзм, прагнення до самоствердження. Автор робить висновок, що засудженим жінкам притаманні особливості соціально-демографічного, кримінологічного і, головним чином, морально-психологічного характеру . У зв'язку з вчиненням протиправних дій, більшість жінок відчуває почуття провини, занепокоєння за своє майбутнє. Це занепокоєння посилюється в період відбування покарання у виправній установі. Тому засуджені жінки прагнуть змінити існуючий стан, яким вони незадоволені, в соціально-позитивному напрямку. У них сильно підвищена тривожність, емоційна вразливість [3].

Викладення основного матеріалу. Ріст жіночої злочинності тягне за собою низку негативних фактів. В першу чергу, відбувається ускладнення процесу становлення суспільної самосвідомості, як наслідок незасвоєння суспільних норм. По-друге, порушується підтримка інституту сім’ї. Перебування жінок в місцях позбавлення волі негативно впливає на свідомість, поведінку, міжособистісні стосунки. За даними психологів, умови відбування покарання (відчуженість, соціальна ізоляція, сенсорна депривація) чинять більш сильний і шкідливий вплив на жінок, ніж на чоловіків. Пояснюється це науковцями та спеціалістами з виправно-правової педагогіки, зокрема у дослідженнях М.Г. Дебольського, І.А. Матвєєвої більшою емоційністю, більш високою навіюваністю, сенситивністю [2].

Особливої уваги заслуговує вивчення соціально-психологічних особливостей особистості засуджених жінок першого року перебування в місцях позбавлення волі. За результатами досліджень М.Г. Дебольського, І.А. Матвєєвої, враховуючи процес адаптації до умов ізоляції, засуджених жінок у перші місяці перебування в закладі, умовно поділяють на чотири групи (залежно від їх індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей): 1 група – активні, товариські, без труднощів адаптації; 2 група – пасивні, замкнуті, тривожні, невпевнені, із труднощами адаптації (їх адаптація не завершується протягом трьох тижнів); 3 група – активні, неврівноважені, дратівливі, запальні, конфліктні; 4 група – з функціональними відхиленнями внаслідок алкоголізму, наркоманії, психотравматизації, з вираженою байдужістю та замкнутістю. Необхідно зазначити, що труднощі адаптації можуть призводити до аутоагресивних та суїцидальних дій. За даними аналізу матеріалів службових розслідувань суїциду серед засуджених у виправних установах України 25 % осіб, які вчинили самогубство, перебували в установі менше одного року; у 60 % випадків найбільш ймовірними причинами самогубств були втрата соціальних зв’язків на волі, відсутність життєвих перспектив після звільнення, нездатність адаптуватися до умов відбування покарання [2].

Термін перебування у місцях позбавлення волі має суттєвий вплив на соціально-психологічні якості особистості. Дослідження, спрямоване на вивчення соціально-психологічних особливостей жінок першого та останнього року відбування покарання, проведене Цатурян М.О., вказує на наявність відмінностей за різними показниками та формами агресії. Прояви вербальної агресії та почуття провини більш високими відзначаються у жінок першого року відбування покарання. Також суттєвими є відмінності за показниками агресивності та ворожості – для жінок першого року ці форми прояву є більш властивими, ніж для жінок останнього року відбування покарання. Дані відмінності дослідники пояснюють впливом соціального середовища, а саме умов пенітенціарного закладу, де прояви делінквентної поведінки є недопустимими на особистість та поведінку засуджених [5].

Очевидно, що в умовах ув’язнення деформуються міжособистісні стосунки. Ю.М. Антонян, В.П. Голубєв, Ю.Н. Кучерявцев, Б.Г. Бовін вказували, що специфіка жіночої поведінки полягає в більш гострому сприйнятті окремих явищ дійсності, підвищеному емоційному реагуванні на них, в наданні більшої значущості окремим фактам міжособистісних відносин [1,3]. В умовах ізоляції домінуючими потребами засуджених жінок стають бажання зберегти втрачені соціальні контакти і знайти захищеність в системі міжособистісних відносин. При цьому переважають конфліктні, деструктивні міжособистісні інтеракції (М.І. Єнікеєв, В.Л. Васильєв, Е.А. Краснушкін). Головні соціальні потреби не задовольняються, що призводить до порушень міжособистісних комунікацій і негативних особистісних змін [4].

Висновки. Проте, стан вивчення проблеми впливу умов ув’язнення на соціально-психологічні та індивідуальні властивості особистості в Україні недостатній, тому проблема залишається актуальною. Подальше дослідження соціально-психологічних особливостей жінок в умовах пенітенціарних установ залишається актуальним, що дозволить удосконалювати програми психокорекційної допомоги та ресоціалізації.

Література

  1.  Антонян Ю.М. Преступность среди женщин / Ю.М. Антонян. – М. : Рос. право, 1992. ‒ 256 c.
  2.  Дебольский М.Г. О положительном опыте деятельности психологической службы / М.Г.Дебольский, И.А. Матвеева. ‒ М., 2007, № 4. ‒ С. 14-20 – (Ведомости уголовно-исполнительной системы).
  3.  Кирсанова О.С. Об особенностях криминальной мотивации женщин / О.С. Кирсанова. ‒ М. : Юрист, 2010, № 4. ‒ С. 9-13 ‒ (Уголовно-исполнительная система: право, экономика, управление).
  4.  Колесникова Н.Е. Психология личности осужденного / Н.Е. Колесникова // Концептуальные основы повышения квалификации педагогов : [материалы ХI областной науч.-практ. конф. 8-10 декабря 2003 г.] ‒ Псков: ПОИПКРО, 2004. ‒ С.143-146.
  5.  Цатурян М.О. Социально-психологические особенности осужденных женщин первого и последнего года лишения свободы / М.О. Цатурян // Современные научные исследования и инновации. – 2014. ‒ № 1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82238. Конвергенция естественнонаучного и социально – гуманитарного знания в неклассической науке, эволюция и механизмы взаимодействия 42.89 KB
  Представители философия жизни Дильтей Ницше Зиммель Бергсон утверждают что жизнь – первичная реальность органический прцесс для познания которого нужны интуиция понимание вживание вчувствование. Предмет социального познания – культурно значимая индивидуальная действительность. Признается возможность объективного познания культурноисторических и соц явлений. Соцгум познание признается частным видом научного познания подчиняющимся общим научным закономерностям.
82239. Применение общенаучных достижений в социально-гуманитарном познании. Междисциплинарные связи и научная картина мира в социально-гуманитарных науках 34.93 KB
  Социальногуманитарные науки как и наука в целом всегда создают целостные картины общества. Научная картина общества – это целостная система знаний которая объясняет основные законы возникновения и существования окружающей социальной действительности и систематизирует конкретные знания полученные в различных областях социальногуманитарных наук. Она представляет собой своеобразную модель общества включающую в себя общие понятия принципы гипотезы прежде всего обществознания которые сформулированы в терминах обыденного языка и...
82240. Индивидуальный и коллективный субъекты, формы их существования. Включённость сознания субъекта, его системы ценностей и интересов в объект исследования СГН 40.74 KB
  Означает ли сказанное что мы должны признать футбольную команду самостоятельным субъектом деятельности И не означает ли такое признание что мы приписываем собственную деятельность ее сознательно или стихийно сложившиеся надындивидуальные условия регулятивные механизмы и результаты некоему мифологическому субъекту вполне подобному Абсолютной Идее Гегеля действующей посредством живых людей Такова например позиция Э.Если мы не хотим впасть в какуюто туманную мистику или мифологию в понимании общества то можно ли вообще видеть в нем...
82241. Коммуникативная рациональность. Роль традиций, ценностей, образцов интерпритации и предрассудков (Г.Гадамер) в межсубъектном понимании и смыслополагании 38.92 KB
  Что такое понимание Можно ли рассматривать понимание только как знание наравне с эмпирическим и теоретическим знанием Несомненно понимание является знанием но знанием особенным имеющим специфические черты которые существенно отличают его от других видов знания. Так прежде всего необходимо рассматривать понимание как осмысление как выявление и реконструкцию смысла. Таким образом главной задачей герменевтики становится истолкование и понимание текстов. Дильтей полагает что главным методом данных наук является понимание.
82242. Методологические функции «предпосылочного знания» и регулятивных принципов в науке 34.35 KB
  Одновременно произошло уточнение понимания природы социальности и исследования в сфере философии науки должны раскрывать как и в каких формах социальный и культурно-исторический моменты входят в содержание знания и влияют на способы и результаты познавательной деятельности. Сегодня найдены реальные вполне адекватные формы и опосредующие механизмы такого воздействия в частности выявлена роль идеалов и норм философско-мировоззренческих предпосылок и оснований научного знания. Через них принимая форму ценностного сознания социальная и...
82243. Ценностные предпосылки как следствия коммуникативности СГН. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании 34.11 KB
  Наиболее важной классификацией ценностей является их деление на абсолютные ценности, т.е., разделяемые всеми людьми (жизнь, здоровье, любовь, красота, истина, справедливость, свобода, счастье и т.д.) и относительные ценности, т.е., разделяемые только определенной группой людей (деньги, слава, наслаждение, власть, статус и т.д.).
82244. Принципы «логики социальных наук» К. Поппера 30.45 KB
  Признание того что ценности в науке выражают ее социокультурную обусловленность становится определяющим в философии и методологии науки особенно социально гуманитарного знания. В этом отличие науки от социального знания кот субъективно. Поппер утверждает что и естественный и соц науки имеют общий научный метод познания основаны на доказательствах. Согласно Адорно нельзя уравнивать соц и естеств науки.
82245. Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук 33.42 KB
  Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.
82246. Внебиологическое понимание жизни. Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни (А.Бергсон. В. Дильтей. Философская антропология) 46.85 KB
  Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни А. Философская антропология Проблема жизни относится к тем научным проблемам которые имеют несомненный философский смысл и значение. вопрос о сущности жизни; вопрос о происхождении или вечности жизни.