91200

Проблема соціалізації вихованців дитячих будинків

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Проблема соціалізації вихованців дитячих будинків Проблема соціалізації дітей сиріт і дітей що залишилися без піклування батьків існувала завжди однак в даний час в ситуації серйозних соціально економічних змін вихованці дитячого будинку виявляються особливо уразливими. Проте проблеми соціалізації дітейсиріт і дітей що залишилися без піклування батьків відрізняються особливою складністю оскільки результатом перебування в установах інтернатного типу є наявність в соціальнопсихологічному статусі вихованців таких...

Украинкский

2015-07-13

52.36 KB

0 чел.

Носко О. П.

старший викладач

кафедри психології,

Східноукраїнський національний

Університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Проблема соціалізації вихованців

дитячих будинків

Проблема соціалізації дітей сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, існувала завжди, однак в даний час, в ситуації серйозних соціально економічних змін вихованці дитячого будинку виявляються особливо уразливими. Місцева влада і педагогічні колективи державних установ прагнуть створити необхідні умови для успішної інтеграції випускників дитячих будинків і інтернатів в суспільство, розробляють і застосовують на практиці нові шляхи і способи соціалізації даної категорії громадян. Проте проблеми соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, відрізняються особливою складністю, оскільки результатом перебування в установах інтернатного типу є наявність в соціально-психологічному статусі вихованців таких характеристик як нерозвинений соціальний інтелект, утриманство, підвищений рівень девіантної поведінки.

Не дивлячись на спроби створення систем взаємодії різних структур і органів, що працюють з дітьми-сиротами і дітьми, що залишилися без піклування батьків: будинків дитини, дитячих будинків, коректувальних шкіл-інтернатів, дотепер не забезпечуються належні умови для соціалізації дітей і підлітків, що опинилися у важкій життєвій ситуації. Можна виділити декілька проблем, що заважають або гальмують процес соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків.

Відсутність в дитячих будинках кваліфікованих фахівців.

На жаль, необхідно констатувати факт, що в нашій країні немає спеціальності «вихователь дитячого будинку» і немає установ, які готують педагогів до роботи в умовах цього специфічного виду дитячих установ. Тому багато вихователів і педагогів виявляються психологічно не готовими до даних умов роботи і дуже часто звільняються. Діти вимушені звикати до того, що дорослі навколо них постійно міняються, що є чинником, що негативно впливає на розвиток і соціалізацію дитини.

«Закритість» простору дитячих будинків.

Діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків, є жертвами процесу соціалізації унаслідок їхнього тривалого перебування на повному державному забезпеченні в штучно благополучних умовах дитячих установ. Вихованцям дитячого будинку властива одноманітність і уніфікація стилів поведінки, що приводить до недостатнього розвитку соціалізації в конкретних соціальних ситуаціях. Своєрідна закритість соціального простору установи, обмеженість соціальних зв'язків дітей-сиріт, сфери реалізації засвоєних ними соціальних норм і соціального досвіду, формування єдиної соціально-рольової позиції – позиції сироти – виявляються в майбутньому у тому, що випускники-сироти не цінують своє життя, ведуть асоціальний і кримінальний спосіб життя або, навпаки, першими стають жертвами різного роду злочинів.

Міжособові відносини.

У дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків існують труднощі у встановленні міжособових відносин з вихователями, педагогами, однолітками, що відображається в характеристиці цих відносин як «поганих» і «швидше поганих». У дитячих будинках до вихованців досить часто звертаються за прізвищем, а ім'я використовують або в поєднанні з прізвищем, або мотивом звернення виступає наказ, осуд, а звернення з метою похвали або прояви любові використовуються рідко, в результаті цього у дитини з'являється негативна установка відносно свого імені. Можливо тому дитбудинківські діти часто використовують в спілкуванні прізвиська, а оточуючих ділять на «своїх» (дитбудинківських) і «чужих» (що живуть в сім'ях), на «ми» (своєрідний психологічний феномен дітей з дитячого будинку) і «вони». Потреба в любові, визнанні, пошані властива будь-якій людині, у вихованця дитячого будинку фрустрована і частіше реалізується через фізичну силу, агресію, інші асоціальні форми поведінки.

Негативне відношення до дітей з дитячих будинків.

Ще одним результатом соціалізації в дитячому будинку є негативне відношення до дітей з дитячих будинків, яке розглядається соціологами і соціальними працівниками як навішування ярлика, коли в суспільстві сприйняття людини відбувається через призму того, що вона знаходилася і виховувалася в дитячому будинку. Крім того, таке відношення дитина зустрічає не тільки на виході з дитячого будинку, вона росте і виховується в такій атмосфері.

Професійна орієнтація вихованців дитячого будинку.

Важливий аспект соціалізації – професійна орієнтація підлітка-сироти або підлітка, що залишився без піклування батьків, і підготовленість його до вибору професії. Необхідно відзначити, що замкнутий тип функціонування дитячих установ не дає повної можливості для подальшого розвитку професійних переваг. Про це свідчать самооцінки професійних перспектив вихованців в дитячих установах порівняно із звичайними дітьми. Зокрема, серед дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, найпопулярнішими є спеціальності автомеханіка, автослюсаря, кухаря, водія транспортних засобів, перукаря, швачки-моториста і т.п. Вихованці сирітських установ вибирають професії, які сьогодні не є престижними і не вимагають обов'язкової вищої освіти. Можливості підлітка-сироти формувати свої професійні плани, значною мірою понижені через жорстку розподільну систему, що обмежує коло вибираних професій.

Непристосованість до самостійного життя.

Тривале мешкання в дитячій установі і специфіка первинної соціалізації і соціалізації в процесі мешкання дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, в дитячому будинку, безумовно, ускладнюють формування у них необхідних для ефективного функціонування в соціумі навиків і вимагають спеціальних соціально-педагогічних програм по підготовці до самостійного життя в суспільстві.

Коли дитина виходить з дитячого будинку, вона абсолютно не пристосована до життя: одержує квартиру, але не може жити одна – в дитячому будинку в кімнаті з нею поряд постійно знаходилося чотири-п'ять чоловік, вона не знає, як витрачати гроші, не достатньо розбирається в людях, тобто має мале уявлення про життя за стінами дитячого будинку. Тому дитина з дитбудинку часто стає жертвою шахраїв і кримінальних структур, рідко заводить друзів і сім'ю, а від самоти і нерозуміння знаходить утіху в алкоголі, наркотиках, протиправних діях.

З вище сказаного можна зробити висновок, що виховання в дитячому будинку на сьогоднішній день не сприяє успішній соціалізації дітей сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. І хоча останніми роками в Україні все більше уваги надається питанням підвищення ефективності існуючої системи дитячих будинків і інших інтернатних установ, дотримання прав вихованців цих установ, ставлення до дітей вихователів і співробітників дитячої установи, всі погоджуються з тим, що усиновлення, опіка, улаштування дитини в прийомну сім'ю в більшості випадків більш доцільно ніж його улаштування в дитячий будинок. Але треба зважати на те, що далеко не завжди вдається використовувати саме форми соціального влаштування дітей, що залишилися без піклування батьків. Дитячі будинки існуватимуть ще значний час. У зв'язку з цим важливо продовжувати пошук шляхів модернізації мережі установ, чиєю основною функцією є турбота про дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а також вдосконалення процесів їх соціалізації. Для забезпечення успішної соціалізації випускників дитячих будинків і інтернатних установ, їх інтеграції в суспільство належить ще багато що зробити, наприклад, привести у відповідність нормативно-правову базу, налагодити професійну підготовку кадрів для роботи з даною категорією, налагодити взаємодію випускників з різними установами. Для професійного орієнтування повинен бути тісний контакт між дитячими установами і професійною структурою, щоб була можливість вірніше визначати можливості в професійній орієнтації конкретного вихованця і тим самим допомагати йому в його самовизначенні. В основу реалізації державної соціальної політики у напрямі дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а також випускників інтернатних установ необхідно закласти і роботу для подолання причин самого явища – сиротіння, і роботу для розвитку інституту прийомної сім'ї, і систему механізмів для соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, що на рівні самих інтернатних установ знайшло б своє віддзеркалення в створенні програм соціалізації для даної категорії дітей.

Література

  1.  Аргер Дж. Половые роли в детстве: структура и развитие / Дж. Аргер // Детство идеальное и настоящее. ‒ Новосибирск : Сиб. Хронограф. ‒ 1994. ‒ 276 с.
  2.  Войтенко Т. П. Проблемы развития детей в детских домах и школах-интернатах / Т. П. Войтенко, М. Н. Миронова // Вопросы психологии. ‒ 1999. -№2. ‒ С. 23-28.
  3.  Тартаковская И. Н. Социология пола и семьи / И. Н. Тартаковская. ‒ Самара: Институт «Открытое общество». ‒ 1997. ‒ С. 70 ‒ 72.
  4.  Фурманов И. А. Психологические особенности детей, лишенных родительського попечительства / И. А. Фурманов, А. А. Аладьин, Н. В. Фурманова. ‒ Минск: «Тесей». ‒ 1999. ‒ 224 с.
  5.  Maccoby E. E. The Psychology of Sex Differences / E. E. Maccoby, C. N. Jacklin-Stanford. ‒ Stanford University Press. ‒ 1974. ‒ 416 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32863. ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ СРЕДА В РАЗВИТИИ ОБЩЕСТВА. ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В ОБЩЕСТВОВЕДЕНИИ 48.5 KB
  Это положение правильно до возникновения экологического кризиса: в нем противопоставление природы и общества превращающее общественный организм только в социальный. Биосфера это часть природы оболочка Земли в которую входят живые организмы жизнь и неживое вещество преобразуемое потребляемое и охватываемое жизнью. Географическая среда обществ это часть природы с которой данное общество взаимодействует. Единство и борьба природы и человечества сопровождается с одной стороны воздействием природы на общество а с другой стороны ...
32864. МАТЕРИАЛЬНОЕ ПРОИЗВОДСТВО. ТРУД. ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫЕ СИЛЫ. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ СПОСОБ ТРУДА. ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В ОБЩЕСТВОВЕДЕНИИ 81 KB
  Ключевым при изучении экономической жизни общества является анализ материального производства ибо общество не может существовать без производства необходимых для жизни людей материальных благ. Говоря о материальном производстве необходимо учитывать следующие моменты: Нередко в философской и экономической литературе понятие материального производства отождествляется с понятием общественного производства. Поскольку материальное производство является не только важнейшей но и определяющей сферой совокупного общественного производства то в...
32865. ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ. СОЦИАЛЬНАЯ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ. ФАТАЛИЗМ И ВОЛЮНТАРИЗМ 51.5 KB
  ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ. Производственные отношения совокупность материальных экономических отношений между людьми в процессе общественного производства и движения общественного продукта от производства до потребления. Производственные отношения являются необходимой стороной общественного производства. В производстве люди вступают в отношения не только к природе.
32866. ОБЩЕСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ФОРМАЦИЯ И ЦИВИЛИЗАЦИЯ 46.5 KB
  Такое понимание цивилизации мы встречаем у Л. В этом смысле говорят об античной цивилизации цивилизации инков и т. Для того чтобы определиться с понятием цивилизации необходимо очевидно предварительно проанализировать ее наиболее существенные черты. Разумеется речь идет не об инфраструктуре свойственной современной волне цивилизации но к концу варварства прыжок от родоплеменной изолированности уже был совершен.
32867. СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА. КЛАССЫ И КЛАССОВАЯ БОРЬБА. ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ 58.5 KB
  Есть два различных подхода к определению интеллигенции. Но есть и иной подход наиболее популярный в русской социальной философии согласно которому к интеллигенции причисляют тех кого можно считать нравственным эталоном общества. Предпосылкой появления Интеллигенции в её первичных формах было отделение умственного труда от физического когда рядом с огромным большинством занятым исключительно физической работой образовались социальные группы освобожденные от прямого производительного труда и руководящие общественными делами в том числе...
32868. ГОСУДАРСТВО. МОНАРХИЯ И РЕСПУБЛИКА. ПРАВО 42.5 KB
  Порядок взаимоотношений между членами общества и применения власти определяется: конституцией законами и другими правовыми документами государства которые являются частью формального устройства государства; а также обычаями сформировавшимися внутри общества независимо от государства которые являются основаниями для понимания законов государства и определяют неформализованный порядок применения и трактовки законов. Определений государства множество. Основная функция государства обеспечение комфортного проживания своих граждан. Природа...
32869. ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ И ЕГО СТРУКТУРА. ЦЕННОСТИ, НРАВСТВЕННОСТЬ, ИСКУССТВО 28.43 KB
  Структурными элементами общественного сознания являются различные его формы: политическое правовое нравственное религиозное эстетическое научное и философское которые различаются между собой по предмету и форме отражения по социальной функции по характеру закономерности развития а также по степени своей зависимости от общественного бытия. В этом и заключается та исторически сложившаяся функция общественного сознания которая делает его объективно необходимым и реально существующим элементом любого общественного устройства. Элементами...
32870. РЕВОЛЮЦИЯ И РЕФОРМА 79.5 KB
  Современные ученые выделяют несколько видов революции: социальная экономическая политическая культурная идеологическая и т. По Марксу социальные революции являются выражением сущности естественно исторического процесса развития общества. Открытый марксизмом закон социальной революции указывает на объективную необходимость в смене одной общественноэкономической формации другой более прогрессивной. Спенсер сравнивал социальные революции с голодом бедствиями повальными болезнями проявлениями неповиновения и “агитацией разросшейся до...
32871. РУССКАЯ АКСИОЛОГИЯ 49.78 KB
  Проблемы ценностей в философии Человека интересует не просто истина а значение объекта для человека для удовлетворения его потребностей. Философские направления XX в выдвигают проблему ценностей на первый план. Выработка ценностей: Часть ценностей человек приобретает по наследству от тех традиций в которые он попал в результате рождения. Интерпритация всегда есть переплавка старых ценностей в новые установки.