91200

Проблема соціалізації вихованців дитячих будинків

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Проблема соціалізації вихованців дитячих будинків Проблема соціалізації дітей сиріт і дітей що залишилися без піклування батьків існувала завжди однак в даний час в ситуації серйозних соціально економічних змін вихованці дитячого будинку виявляються особливо уразливими. Проте проблеми соціалізації дітейсиріт і дітей що залишилися без піклування батьків відрізняються особливою складністю оскільки результатом перебування в установах інтернатного типу є наявність в соціальнопсихологічному статусі вихованців таких...

Украинкский

2015-07-13

52.36 KB

0 чел.

Носко О. П.

старший викладач

кафедри психології,

Східноукраїнський національний

Університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Проблема соціалізації вихованців

дитячих будинків

Проблема соціалізації дітей сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, існувала завжди, однак в даний час, в ситуації серйозних соціально економічних змін вихованці дитячого будинку виявляються особливо уразливими. Місцева влада і педагогічні колективи державних установ прагнуть створити необхідні умови для успішної інтеграції випускників дитячих будинків і інтернатів в суспільство, розробляють і застосовують на практиці нові шляхи і способи соціалізації даної категорії громадян. Проте проблеми соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, відрізняються особливою складністю, оскільки результатом перебування в установах інтернатного типу є наявність в соціально-психологічному статусі вихованців таких характеристик як нерозвинений соціальний інтелект, утриманство, підвищений рівень девіантної поведінки.

Не дивлячись на спроби створення систем взаємодії різних структур і органів, що працюють з дітьми-сиротами і дітьми, що залишилися без піклування батьків: будинків дитини, дитячих будинків, коректувальних шкіл-інтернатів, дотепер не забезпечуються належні умови для соціалізації дітей і підлітків, що опинилися у важкій життєвій ситуації. Можна виділити декілька проблем, що заважають або гальмують процес соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків.

Відсутність в дитячих будинках кваліфікованих фахівців.

На жаль, необхідно констатувати факт, що в нашій країні немає спеціальності «вихователь дитячого будинку» і немає установ, які готують педагогів до роботи в умовах цього специфічного виду дитячих установ. Тому багато вихователів і педагогів виявляються психологічно не готовими до даних умов роботи і дуже часто звільняються. Діти вимушені звикати до того, що дорослі навколо них постійно міняються, що є чинником, що негативно впливає на розвиток і соціалізацію дитини.

«Закритість» простору дитячих будинків.

Діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків, є жертвами процесу соціалізації унаслідок їхнього тривалого перебування на повному державному забезпеченні в штучно благополучних умовах дитячих установ. Вихованцям дитячого будинку властива одноманітність і уніфікація стилів поведінки, що приводить до недостатнього розвитку соціалізації в конкретних соціальних ситуаціях. Своєрідна закритість соціального простору установи, обмеженість соціальних зв'язків дітей-сиріт, сфери реалізації засвоєних ними соціальних норм і соціального досвіду, формування єдиної соціально-рольової позиції – позиції сироти – виявляються в майбутньому у тому, що випускники-сироти не цінують своє життя, ведуть асоціальний і кримінальний спосіб життя або, навпаки, першими стають жертвами різного роду злочинів.

Міжособові відносини.

У дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків існують труднощі у встановленні міжособових відносин з вихователями, педагогами, однолітками, що відображається в характеристиці цих відносин як «поганих» і «швидше поганих». У дитячих будинках до вихованців досить часто звертаються за прізвищем, а ім'я використовують або в поєднанні з прізвищем, або мотивом звернення виступає наказ, осуд, а звернення з метою похвали або прояви любові використовуються рідко, в результаті цього у дитини з'являється негативна установка відносно свого імені. Можливо тому дитбудинківські діти часто використовують в спілкуванні прізвиська, а оточуючих ділять на «своїх» (дитбудинківських) і «чужих» (що живуть в сім'ях), на «ми» (своєрідний психологічний феномен дітей з дитячого будинку) і «вони». Потреба в любові, визнанні, пошані властива будь-якій людині, у вихованця дитячого будинку фрустрована і частіше реалізується через фізичну силу, агресію, інші асоціальні форми поведінки.

Негативне відношення до дітей з дитячих будинків.

Ще одним результатом соціалізації в дитячому будинку є негативне відношення до дітей з дитячих будинків, яке розглядається соціологами і соціальними працівниками як навішування ярлика, коли в суспільстві сприйняття людини відбувається через призму того, що вона знаходилася і виховувалася в дитячому будинку. Крім того, таке відношення дитина зустрічає не тільки на виході з дитячого будинку, вона росте і виховується в такій атмосфері.

Професійна орієнтація вихованців дитячого будинку.

Важливий аспект соціалізації – професійна орієнтація підлітка-сироти або підлітка, що залишився без піклування батьків, і підготовленість його до вибору професії. Необхідно відзначити, що замкнутий тип функціонування дитячих установ не дає повної можливості для подальшого розвитку професійних переваг. Про це свідчать самооцінки професійних перспектив вихованців в дитячих установах порівняно із звичайними дітьми. Зокрема, серед дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, найпопулярнішими є спеціальності автомеханіка, автослюсаря, кухаря, водія транспортних засобів, перукаря, швачки-моториста і т.п. Вихованці сирітських установ вибирають професії, які сьогодні не є престижними і не вимагають обов'язкової вищої освіти. Можливості підлітка-сироти формувати свої професійні плани, значною мірою понижені через жорстку розподільну систему, що обмежує коло вибираних професій.

Непристосованість до самостійного життя.

Тривале мешкання в дитячій установі і специфіка первинної соціалізації і соціалізації в процесі мешкання дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, в дитячому будинку, безумовно, ускладнюють формування у них необхідних для ефективного функціонування в соціумі навиків і вимагають спеціальних соціально-педагогічних програм по підготовці до самостійного життя в суспільстві.

Коли дитина виходить з дитячого будинку, вона абсолютно не пристосована до життя: одержує квартиру, але не може жити одна – в дитячому будинку в кімнаті з нею поряд постійно знаходилося чотири-п'ять чоловік, вона не знає, як витрачати гроші, не достатньо розбирається в людях, тобто має мале уявлення про життя за стінами дитячого будинку. Тому дитина з дитбудинку часто стає жертвою шахраїв і кримінальних структур, рідко заводить друзів і сім'ю, а від самоти і нерозуміння знаходить утіху в алкоголі, наркотиках, протиправних діях.

З вище сказаного можна зробити висновок, що виховання в дитячому будинку на сьогоднішній день не сприяє успішній соціалізації дітей сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. І хоча останніми роками в Україні все більше уваги надається питанням підвищення ефективності існуючої системи дитячих будинків і інших інтернатних установ, дотримання прав вихованців цих установ, ставлення до дітей вихователів і співробітників дитячої установи, всі погоджуються з тим, що усиновлення, опіка, улаштування дитини в прийомну сім'ю в більшості випадків більш доцільно ніж його улаштування в дитячий будинок. Але треба зважати на те, що далеко не завжди вдається використовувати саме форми соціального влаштування дітей, що залишилися без піклування батьків. Дитячі будинки існуватимуть ще значний час. У зв'язку з цим важливо продовжувати пошук шляхів модернізації мережі установ, чиєю основною функцією є турбота про дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а також вдосконалення процесів їх соціалізації. Для забезпечення успішної соціалізації випускників дитячих будинків і інтернатних установ, їх інтеграції в суспільство належить ще багато що зробити, наприклад, привести у відповідність нормативно-правову базу, налагодити професійну підготовку кадрів для роботи з даною категорією, налагодити взаємодію випускників з різними установами. Для професійного орієнтування повинен бути тісний контакт між дитячими установами і професійною структурою, щоб була можливість вірніше визначати можливості в професійній орієнтації конкретного вихованця і тим самим допомагати йому в його самовизначенні. В основу реалізації державної соціальної політики у напрямі дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а також випускників інтернатних установ необхідно закласти і роботу для подолання причин самого явища – сиротіння, і роботу для розвитку інституту прийомної сім'ї, і систему механізмів для соціалізації дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, що на рівні самих інтернатних установ знайшло б своє віддзеркалення в створенні програм соціалізації для даної категорії дітей.

Література

  1.  Аргер Дж. Половые роли в детстве: структура и развитие / Дж. Аргер // Детство идеальное и настоящее. ‒ Новосибирск : Сиб. Хронограф. ‒ 1994. ‒ 276 с.
  2.  Войтенко Т. П. Проблемы развития детей в детских домах и школах-интернатах / Т. П. Войтенко, М. Н. Миронова // Вопросы психологии. ‒ 1999. -№2. ‒ С. 23-28.
  3.  Тартаковская И. Н. Социология пола и семьи / И. Н. Тартаковская. ‒ Самара: Институт «Открытое общество». ‒ 1997. ‒ С. 70 ‒ 72.
  4.  Фурманов И. А. Психологические особенности детей, лишенных родительського попечительства / И. А. Фурманов, А. А. Аладьин, Н. В. Фурманова. ‒ Минск: «Тесей». ‒ 1999. ‒ 224 с.
  5.  Maccoby E. E. The Psychology of Sex Differences / E. E. Maccoby, C. N. Jacklin-Stanford. ‒ Stanford University Press. ‒ 1974. ‒ 416 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25438. Через неделю после начала войны 11.26 KB
  В условиях начавшейся войны советская журналистика была призвана показать коварные замыслы врага в отношении народов Советского Союза раскрыть его захватнические планы. Фронтовые газеты стали выходить с самого начала войны. На начальном этапе войны была предпринята попытка издания газет рассчитанных на разложение войск противника.
25440. Стереотипы поведения лояльного бюргера в Третьем рейхе 16.11 KB
  С этим было связано и характерное для идеологии фашизма подразделение на идеологию масс и идеологию элиты. Многие из фашистских идей рассчитанных на массовое потребление определяли мировоззрение и соответственно поведение представителей элиты. Она использует ее наиболее целесообразным путем для осуществления своих стремлений Для идеологии фашистской элиты был характерен аристократизм основанный на ницшеанском презрении к простому человеку к плебсу к больным и слабым. Для элиты расовая теория имела прежде всего социальный смысл ибо...
25441. Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения 24.02 KB
  Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения На рубеже 19 и 20 веков во многих европейских государства Великобритания Германия Нидерландах Швеции и Франции а также США возникла социальная работа как вид профессиональной деятельности которая развивалась наряду с благотворительными организациями. Социальные проблемы обусловливаются как индивидуальными так и общественными причинами. Одной из специфических форм такого предложения является социальная работа. Отличительной чертой системы социальной...
25442. Основные состовляющие системы социальной защиты в странах Европы 11.77 KB
  Европейская модель отличается от американской высокой степенью участия государства в определении направлений планирований финансирований и непосредственных проведений в жизнь социальной политики. Первые специализированные законы по социальной защите были приняты в 1936 году о защите ребенка об алкоголизме о бродяжничестве это был шаг к созданию структуры социальной защиты и предоставлению социальных услуг по целевым программам. В сферу социальной защиты входят: здравоохранение пенсии уход за престарелыми детские дома помощь...
25443. Модель социальной защиты 12.06 KB
  К моменту вторжения на советскую территорию в немецких войсках предназначенных к войне на Восточном фронте было сформировано 19 рот пропаганды и 6 взводов военных корреспондентов СС. Внутренняя структура министерства пропаганды постоянно менялась росло число отделов. Под контролем министерства пропаганды находилось все немецкое радиовещание.
25444. Сущностная характеристика социальной работы 17.91 KB
  Сущностная характеристика социальной работы. Соц. Человек как объект соц. Множество потребностей человека определяется его двойственной социальнобиологической природой.
25446. Этапы развития социальной работы как научного знания и практики 35.06 KB
  Этапы развития социальной работы как научного знания и практики Термин социальная работа был впервые использован в Англии в связи с расширением в начале XX столетия направлений деятельности одной из религиозных общественных организаций COS занимающихся филантропией или как ее называли тогда любительской дилетантской работой. Эта новая деятельность и стала называться социальной работой. Уже в этот период возникает необходимость выделения адресной помощи нуждающимся что сегодня и представляет собой один из основных принципов...