91202

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Успішний розвиток особистості дитини, підвищення ефективності навчання багато в чому визначається рівнем готовності дітей до шкільного навчання, тому проблема дослідження готовності до шкільного навчання як запоруки успішності дитини є актуальною.

Украинкский

2015-07-13

50.98 KB

0 чел.

Провоторова Н.В.,

к. психол. н., доцент кафедри соціальної та практичної психології,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира В. Даля,

м. Луганськ, Україна

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Постановка проблеми. На сьогоднішній день проблема підготовки дітей до шкільного навчання займає значне місце в психологічних дослідженнях. Багато в чому це пов'язано з переходом до навчання в школі дітей, починаючи з шестирічного віку.

Успішний розвиток особистості дитини, підвищення ефективності навчання багато в чому визначається рівнем готовності дітей до шкільного навчання, тому проблема дослідження готовності до шкільного навчання як запоруки успішності дитини є актуальною.

Виклад основного матеріалу дослідження. У психологічній літературі зустрічаються різні погляди щодо готовності дитини до шкільного навчання. Так, наприклад, Л.С. Виготський вказував, що готовність до школи визначається умінням дитини узагальнювати і диференціювати у необхідних категоріях предмети і явища навколишнього світу. З точки зору Л.І. Божович готовність до школи включає певний рівень розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції пізнавальної діяльності і соціальної позиції школяра. А.І. Запорожець акцентував увагу на особливостях мотивації, рівня розвитку пізнавальної та аналітико-синтетичної діяльності і ступеня сформованості механізмів вольової регуляції як цілісної системи готовності дитини до шкільного навчання. Я.Л. Коломинский і Е.О. Панько розглядали психологічну готовність до школи як цілісний стан психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог, що пред'являються школою, успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями.

Зарубіжні психологи трактують поняття шкільної зрілості як досягнення такого ступеня розвитку, коли дитина стає здатною брати участь у шкільному навчанні. Як компоненти готовності до навчання в школі І.Шванцара виділяє розумовий, соціальний та емоційний компоненти. А.Анастази трактує поняття шкільної зрілості як оволодіння вміннями, знаннями, здібностями, мотивацією та іншими необхідними для оптимального рівня засвоєння шкільної програми поведінковими характеристиками.

У цілому під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання у колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

В структурі психологічної готовності прийнято виділяти наступні компоненти: мотиваційну, розумову, особистісну, емоційно-вольову, комунікативну готовність (за даними Л.А.Венгер, А.Л.Венгер, В.В.Холмовской, Я.Я.Коломинского, Е.А.Пашко та ін).

Мають місце три основні групи труднощів, з якими стикаються неготові до школи діти. Причини труднощів знаходяться або в сфері спілкування з дорослим (нерозуміння умовності запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування), або в системі взаємовідносин і взаємодії з однолітками (невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, погоджувати з ними свої дії), або в сфері їх власної самосвідомості (завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ'єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок вчителя). Ці три групи труднощів виділені не випадково. Вони відображають основні сторони психологічної готовності дітей до школи і шкільного навчання.

Вступ до школи надзвичайно відповідальний момент, як для самої дитини, так і для її батьків. Важливим в успішності навчання першокласників є психологічний настрій батьків, їх вміння спілкуватися один з одним, їх психологічна компетентність. Відомо, що як надмірна тривожність, так і безпечність дорослих негативно відбивається на шкільній готовності дитини. Сімейні відносини завжди виступали важливим чинником формування особистості дитини і саме тому, ми вважаємо за необхідне формувати готовність дитини до шкільного навчання через підвищення психологічної компетентності батьків.

Для цього в Луганському комунальному закладі «Луганський навчально виховний комплекс спеціалізована школа-гімназія І ступеню ім. 200-річчя Луганська» нами започатковано психологічну майстерню для батьків.

Основною метою занять, які регулярно проводяться з батьками як майбутніх першокласників, так і батьками учнів початкових класів, є розвиток психологічної культури батьків, надання знань з психології дитини, психології сім’ї, особливостей виховання і навчання дитини цього віку, особливостей взаємодії дитини з однолітками та дорослими на даному віковому етапі тощо. Заняття проходять у формі тренінгу з використанням міні-лекцій, психологічних вправ та ігор, проблемних ситуацій тощо.

Висновки. Отже, психологічна готовність дитини до шкільного навчання багатокомплексне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень і комплексних методів підготовки і розвитку як дітей так і батьків.

Перспективами подальшої роботи є подальша розробка занять для психологічної майстерні для батьків, та розробка розвиваючих занять для майбутніх першокласників з метою поліпшення їх рівня готовності до шкільного навчання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29394. Регулируемый ЭП буровых насосов 66.5 KB
  В небольших пределах регулирование скорости электродвигателя буровых насосов можно осуществлять при применении асинхронных двигателей АД с фазным ротором при помощи включении в цепь ротора регулировочных реостатов. При снижении скорости на 2030 скольжение становится равным 0203 и потеря мощности в пусковых реостатах достигнет также 2030. Поэтому в настоящее время реостатный способ регулирования скорости АД не применяется. Схема обеспечивает изменение скорости вращения АД на 40 выше от номинальной.
29395. СИНХРОННЫЕ МАШИНЫ 37 KB
  Синхронные машины обладают свойством обратимости то есть могут работать как генератором так и двигателем.1а изображена схема синхронной машины с явно выраженными полюсами.1 Конструкция и электрическая схема синхронной машины с явно выраженными полюсами а б.
29396. Электрооборудование установок для насосной добычи нефти 237.5 KB
  Глубинный насос 1 станкакачалки подвешивается на колонне насосных труб 3рис. Плунжеру 2 насоса сообщается возвратнопоступательное движение с передачей энергии от балансира станкакачалки при помощи колонны штанг 4. Колонна штанг станкакачалки на устье скважины через шток соединена с головкой балансира 6 станкакачалки. Балансирный и кривошипный противовесы служат для уравновешивания нагрузки подвижной системы станкакачалки и двигателя при ходе колонны штанг вниз и вверх рис.
29397. Бесштанговые насосные установки с погружными центробежными насосами 36 KB
  Конструктивные особенности насосной установки с ЭЦН и электропривода. Установка с ЭЦН состоит из следующих основных элементов см. Серийно выпускаются ЭЦН около 30 типоразмеров с подачей от 40 до 500 м3 в сутки и номинальным напором от 400 до 1500 м. Погружной электродвигатель ПЭД ЭЦН представляет собой трехфазный асинхронный двигатель на 3000 об мин в герметичном исполнении с короткозамкнутым ротором помещенный в стальную трубу заполненную трансформаторным маслом и рассчитанный для работы при температуре пластовой жидкости до 90 0С.
29398. Электробуры. Особенности технологии электробурения 28.5 KB
  Особенности технологии электробурения. Преимущества электробурения состоит в том что используется погружной ЭД приводящий во вращение рабочий инструмент на уровне забоя и имеется возможность контролировать фактическую мощность измерительных приборов. Использование электробурения особо широко применялось в 4060 гг прошлого столетия. В то же время использование электробурения позволяет решать многие проблемы связанные с усложнением строительства скважин.
29399. Электропривод ротора 31 KB
  Требования к ЭП ротора буровой установки: Должен иметь мягкую механическую характеристику. Повышению эффективности привода ротора способствует применение электромагнитных муфт различных конструкций устанавливаемых между двигателем и ротором. Пуск и регулирование частоты вращения ротора связаны с потерями энергии в электромагнитной муфте приводящими к её нагреву и муфту необходимо интенсивно охлаждать.
29400. Назначение и конструктивные особенности электромагнитных муфт и тормозов буровых установок 118.5 KB
  Электромагнитные муфты скольжения. Частота вращения n2 n1 ведомого вала 1 зависит от тока возбуждения муфты и момента сопротивления на этом валу. Рассмотрим процесс разгона муфты. Пусть момент сопротивления Mc на ведомом валу муфты равен номинальному МНОМ и приводной двигатель вращает ведущую часть со скоростью n1.
29401. Электрооборудование буровых установок 85.5 KB
  Процесс бурения скважин включает в себя следующие операции: Спуск бурильных труб с долотом разрушающим инструментом в скважину. Наращивание колонны бурильных труб по мере углубления скважины. Подъем труб для замены изношенного долота. При роторном бурении вращение долота осуществляется с помощью колонны бурильных труб.
29402. Электропривод буровых лебедок 80.5 KB
  Кроме подъема и спуска колонны бурильных труб КБТ с помощью буровой лебедки часто осуществляют свинчивание и развинчивание труб их перенос и установку подъем и опускание незагруженного элеватора а также подачу долота на забой. Причем для подъема КБТ служат приводные двигатели лебедки а для спуска электромагнитные тормоза индукционного или электропорошкового типа или приводные двигатели в режиме динамического или рекуперативного торможения. Требования к электроприводу буровой лебедки. Электропривод буровой лебедки БЛ должен обеспечивать...