91206

ТРУДНОЩІ СПІЛКУВАННЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ САМОТНОСТІУ ПІДЛІТКІВ ІЗ ФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Особливої уваги сьогодні набуває такий соціальнопсихологічний феномен як самотність. Також про наявність зовнішніх фізичних вад та їх впливу на міжособистісне спілкування вказують Г. Чинники ускладненого спілкування учнів шкілінтернатів досліджувала Г. Улунова яка в результаті визначила наступні: особистісні утворення які змінюють характеристики спілкування зумовлюють його ускладненість; відсутність знань вмінь та навичок встановлювати...

Украинкский

2015-07-13

50.37 KB

0 чел.

Турубарова А.В.

к.психол.н., доцент кафедри

практичної психології,

соціології та соціальної роботи,

Класичний приватний університет,

м. Запоріжжя, Україна

ТРУДНОЩІ СПІЛКУВАННЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ

САМОТНОСТІ

У ПІДЛІТКІВ ІЗ ФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

Особливої уваги сьогодні набуває такий соціально-психологічний феномен як самотність. Досить гостро постає ця проблема в період підліткового віку, особливо у дітей із фізичними вадами, які часто опиняються в своєрідній соціальній ізоляції, відчуваючи дефіцит та труднощі у спілкуванні з однолітками та дорослими.

Проблема дослідження самотності в підлітковому віці розглядається в роботах багатьох психологів (І.С. Кон, О.В. Данчева, Ю.М. Швалб та інші), однак спостерігається дефіцит досліджень, що розкривають феноменологію самотності підлітків із фізичними вадами.

Численні дослідження вказують на те, що різноманітні порушення в сфері міжособистісних відносин підлітків із соціальним середовищем створюють підґрунтя для виникнення почуття самотності. Саме психологічна деформація пов’язана з порушенням системи міжособистісних відносин. На відсутність гнучкості поведінки батьків з підлітком в сфері міжособистісних відносин в сім’ї вказують О.В. Данчева, Ю.М. Швалб [4]. Ця система відносин поглиблює почуття відчуженості.

Як встановлено рядом досліджень (Т.В. Драгунов, Д.Б. Ельконін, Я.Л. Коломинський, А.П. Краковський та ін.), найбільш бажаними в спілкуванні школярів є хороші здібності, емоційна рівновага, комунікабельність, зовнішня привабливість, охайність тощо. З раннього дитинства діти з особливими освітніми потребами стикаються з оцінкою їх зовнішності іншими людьми. Часто здорові діти з дитячою безпосередністю і жорстокістю оцінюють зовнішні дефекти дітей з вадами в розвитку в їх присутності. Також про наявність зовнішніх фізичних вад та їх впливу на міжособистісне спілкування вказують Г.Г. Аракєлов, М.М. Жаріков, Е.Ф. Зєєр. Вони звертають увагу на те, що досить гостре сприймання дефектів зовнішності у підлітків обумовлено високою цінністю зовнішності у самосприйнятті та міжособистісному спілкуванні [3].

Чинники ускладненого спілкування учнів шкіл-інтернатів досліджувала Г.Є. Улунова, яка в результаті визначила наступні: особистісні утворення, які змінюють характеристики спілкування, зумовлюють його ускладненість; відсутність знань, вмінь та навичок встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми. Ці чинники утворюють специфічний комплекс, базовим чинником якого є самотність [2].

Досліджуючи складнощі у спілкуванні підлітків із фізичними вадами, нами було виявлено, що в їх уявленні трудний партнер по спілкуванню характеризується підозрілим та неприязним ставленням до них. Це може бути спричинено досить критичним ставленням як до себе так і до оточуючих. Як вважає, Л.В. Кузнєцова [1], в уявленні підлітків із фізичними вадами неприязне відношення до них зі сторони партнера по спілкуванню обумовлено переживанням фізичної неповноцінності, що впливає на інтелектуальну, емоційну та вольову сфери особистості.

Також у деяких підлітків із фізичними вадами в силу своїх важких порушень функцій опорно-рухового апарату та мовленнєвих дефектів прагнення займати в спілкуванні провідну позицію знижено.

До труднощів спілкування, в основі яких, лежить дефіцит довірливого спілкування, можна віднести самотність, що розуміється як тяжке відчуття, переживання особистістю відокремленості, незадовільності і поверховості сформованих взаємовідносин. Отже, дефіцит довірливих, близьких відносин між підлітками з особливими освітніми потребами та найближчого соціального оточення поступово приводить до їх психологічної самотності. З іншого боку самотність є усвідомлюваною погрозою для формування міжособистісних відносин.

Зовнішнє вираження фізичного дефекту спричиняє виникнення психологічного відчуження у спілкуванні та взаємодії, як з боку дорослих так і з боку однолітків, оскільки підлітковий період характеризується підвищеною чутливістю до будь-яких фізичних, особливо зовнішньо виражених недоліків. Власний фізичний дефект підліток негативно переживає у кілька разів сильніше, ніж у будь-який інший віковий період.

Окрім зовнішніх фізичних вад ускладнювати спілкування з соціальним середовищем можуть і мовні порушення підлітків. В результаті у них формуються замкнутість, уникання широкого кола спілкування, замикання “у чотирьох стінах”, схована депресія.

Таким чином, до труднощів спілкування, що можуть спричинити розвиток самотності у підлітків із фізичними вадами можна віднести:

  1.  особистісні утворення, які змінюють характеристики спілкування, зумовлюють його ускладненість;
  2.  відсутність знань, вмінь та навичок встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми;
  3.  зовнішнє вираження фізичного дефекту спричиняє виникнення психологічного відчуження у спілкуванні та взаємодії;
  4.  ускладнювати спілкування з соціальним середовищем можуть мовні порушення підлітків. В результаті у них формуються замкнутість, уникання широкого кола спілкування тощо.

Література

  1.  Основы специальной психологии : [учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб, заведений/ Л.В. Кузнецова, Л.И. Переслени, Л.И. Солнцева и др.] ; под ред. Л.В. Кузнецовой. – 2-е изд., стер. – М. : Академия, 2005. – 480 с.
  2.  Улунова Г.Є. Психологічна корекція ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів : автореф. ... дис. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 : Педагогічна та вікова психологія / Г.Є. Улунова. – Київ, 2006. – 20 с.
  3.  Учителям и родителям о психологии подростка : науч.-попул. / Г.Г. Аракелов, Н.М. Жариков, Э.Ф. Зеер и др. ; под ред. Г.Г. Аракелова. – М. : Высш. шк., 1990. – 304 с.
  4.  Швалб Ю.М. Одиночество : Соц.-психол. пробл. / Ю.М. Швалб, О.В. Данчева. – К. : Україна, 1991. – 270 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63156. Я розкажу про Україну 22.62 KB
  У якій природній зоні найбільше лісів Лісова зона Яка природна зона більш розорана Зона степів Яка зона є перехідною між лісом і степом Зона лісостепу Яку територію охоплює зона субтропіків...
63158. Оцінювання навчальних досягнень учнів із теми «Життя людей за первісних часів» 25.6 KB
  Мета: оцінити навчальні досягнення школярів під час вивчення: теми шляхом проведення заліку. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: продемонструвати свої знання з теми «Життя людей за первісних часів»...
63159. Урок-узагальнення з теми «Передня Азія» 35.66 KB
  Мета. Систематизувати та узагальнити знання учнів із теми; ознайомити з культурною спадщиною та релігійними віруваннями народів Передньої Азії; простежити взаємозвязок між господарським і духовним розвитком країн; розширити світогляд школярів...
63160. Урок-узагальнення з теми «Греція в II — першій половині І тис. до н. є.» 27.03 KB
  Кожна з чотирьох команд грає з усіма іншими тобто має відбутися 6 раундів І II І III І IV II III II IV III IV. 3 Кожний раунд включає чотири питання різного ступеня складності що оцінюються так: перше питання 1 бал друге 2 бали третє...
63161. Римська республіка II—І ст. до нашої ери 33.42 KB
  Мета: розглянути особливості устрою римської армії епохи республіки; ознайомитися з ходом перетворення Риму на центр величезної держави; визначити причини та наслідки суспільно-політичної боротьби в Римі...
63162. Ліси: хвойні, листяні, мішані 109.98 KB
  Корекційно-навчальна мета: формувати у дітей поняття ліс листяні ліси хвойні ліси мішані ліси; навчити розпізнавати види лісів за назвою та малюнками дерев. Обладнання: мультимедійна дошка проектор картки...
63163. Принципи здорового способу життя 20.74 KB
  Мета: Ознайомити учнів з поняттям здоровий спосіб життя продовжувати формувати в учнів активну мотивацію щодо дбайливого ставлення до власного здоровя. Виховувати прагнення берегти своє здоровя зважаючи на його цінність і значимість.