91207

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЯК ІДЕОЛОГ УКРАЇНОТВОРЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІЙНА ПРОЕКЦІЯ НА СЬОГОДЕННЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Для адекватного розуміння сучасного багатопроблемного українського суспільства важливим є глибоке вивчення усіх його сегментів, щонайперше впливу людини на соціальну дійсність і ролі духовної складової у життєдіяльності соціуму. Тим більше, що у підґрунті глобальної фінансово-економічної

Украинкский

2015-07-13

50.84 KB

0 чел.

Фурман А.В.,

д. психол. н., проф.,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЯК ІДЕОЛОГ УКРАЇНОТВОРЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІЙНА ПРОЕКЦІЯ НА СЬОГОДЕННЯ

Для адекватного розуміння сучасного багатопроблемного українського суспільства важливим є глибоке вивчення усіх його сегментів, щонайперше впливу людини на соціальну дійсність і ролі духовної складової у життєдіяльності соціуму. Тим більше, що у підґрунті глобальної фінансово-економічної кризи перебуває криза духовних цінностей, а відтак і нехтування ними на користь матеріального збагачення. За показниками та динамікою гуманітарного розвитку Україна відстає від більшості інших країн Центрально-Східної Європи, включаючи й ті, що також здобули суверенітет у 1991 році. Повноцінне долучення української нації до європейської спільноти залежить від формування української демократичної ідентичності, від детального опрацювання народним загалом духовного спадку України. Пізнання власної культури, історії, цінностей і традицій – невід’ємні атрибути соціогуманітарного поступу українства на рідній, Богом даній, землі.

Творча спадщина Тараса Шевченка – геніального сина української землі, талановитого поета і художника, відданого гуманістичним ідеалам мислителя, велета українського народного духу, «апостола правди і науки» та національного пророка – становить вагому самобутню культурну скарбницю не лише світового українства, а й людства, тому що містить як невичерпний мистецько-педагогічний потенціал, так і прозірливі відповіді на одвічні питання способу і сенсу людського життя, свободи і відповідальності кожного за слова й учинки, національної єдності та шляхів побудови справедливого суспільного ладу [див. 1; 2; 5].

Попри широку тематично-змістову палітру Шевченкознавчих студій, солідна творча спадщина українського генія і пророка не опрацьована на сьогодні науковцями, філософами, політиками, мистецтвознавцями на предмет створення на її унікальному світоглядно-художньому матеріалі новітньої для сучасної України ідеології – ідеології українотворення, із її базовими принципами: толерантності, правдивості, професійності, персональної відповідальності, жертовності [див. 3; 4; 5].

Ідеологія конструктивного українотворення, що постає на фундаменті соціокультурної реконструкції життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка, має набути статусу державної, націєоб’єднувальної перш за все для нинішньої та прийдешньої України, передусім для утвердження громадянського суспільства і демократичного поступу. Підставою для цього є те, що саме ця ідеологія, відштовхуючись від ментальних, соціальних, світоглядних і духовних особливостей українців, здатна забезпечити ідейний консенсус основних суспільних, політичних та провладних сил країни і стати своєрідною змістовою платформою сталої державної політики, розвитку національної освіти, науки, культури й прозорого державотворення загалом.

Оскільки наука, освіта і культура в сучасній Україні політично та економічно зруйновані як повноцінні соціальні інститути, а відтак і як важливі сегменти нормального духовного життя громадян країни, то першочергове завдання полягає в тому, щоб реально надати їм пріоритетності як важливим інтегральним чинникам сталого суспільного розвитку і духовної консолідації української нації перед глобальними і регіональними викликами сьогодення. Сутнісно мовиться про нагальність перемоги в донині програних інформаційній, психологічній та ідеологічній війнах, про пріоритет загальносуспільного перед індивідуальним, особистості-професіонала перед посередністю, мудрості управлінських дій і зваженістю повсякденних учинків мільйонів українців перед невіглаством, шахрайством, корупцією.

Система національної освіти світоглядно і фахово збагачує суспільну свідомість громадян, унеможливлює маніпулювання нею, є основним інституційним каналом відтворення інтелектуального ресурсу нації. Поширення правдивого знання про історію України і достеменні національні культурні надбання – одне з основних завдань держави на сучасному етапі. Тому важливим є особисте відкриття кожним учнем і студентом феномену життя і творчості Тараса Шевченка в контекстах пізнання багатогранності його геніальної особистості, особливостей його творчої діяльності як виразника загальнолюдських цінностей, внеску у світову культуру і розуміння засадових смислообразів національної ідеї, християнських вартостей, свободолюбства і нескореності українського народу. Воднораз потрібно забезпечити розвій сучасних наукових міждисциплінарних підходів у дослідженні впливу творчості самородка української землі на розвиток освітніх програм. Вища освіта негуманітарного профілю невиправдано не містить Шевченкознавчих розділів у навчальних програмах, що значно збіднює її національно-культурний зміст, не сприяє формуванню державницького мислення у студентів, не стимулює їхнє повновагоме долучення до конструктивного українотворення.

Література

  1.  Сабадуха В. Українська національна ідея та концепція особистісного буття: [монографія] / Володимир Сабадуха. – Івано-Франківськ: «Фоліант», 2012. – 176 с.
  2.  Скуратівський В. Містагог національної ідентичності. Із нотаток про «народознавство» Тараса Шевченка / Вадим Скуратівський // Філософська думка. – 2014. – №1. – С. 8–23.
  3.  Фурман А.В. Генеза толерантності та перспективи українотворення (комплексний проект) / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2013. – №1. – С. 6–20.
  4.  Фурман А.В. Національна ідея – щит і меч українства / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2012. –№3. – с. 6–10.
  5.  Фурман А.В., Сабадуха В.О., Давидів М.П. Особистість як осердя українотворення, або паростки нової ідеології / Анатолій В. Фурман, Володимир Сабадуха, Мирослав Давидів / Тарас Шевченко і сучасна національна освіта: матеріали Міжнар. н.-пр. конф., 5-6 березня 2014р., ТНЕУ // Психологія і суспільство. – 2014. – спецвипуск. – С. 71–74.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1657. Сроки наступления половой зрелости у различных видов самок и самцов. 20.73 KB
  Половая зрелость - способность животных производить потомство. Она характеризуется образованием яйцеклетки и проявлением половых циклов у самок, выделением спермиев у самцов, выработкой половых гормонов, обуславливающих развитие вторичных признаков.
1658. Стадии родов: подготовительная, выведения плода, последовая 20.49 KB
  Роды - это сложный физиологический процесс, заключается в выведении зрелого жизнеспособного плода и его плодных оболочек из полости матки через родовые пути.
1659. Сущность искусственного осеменения и его значения в животноводстве 20.44 KB
  И.И. Иванов - основоположник методов искусственного осеменения с/х животных. Самое крупное открытие в области животноводства после приручения и одомашнивания животных.
1660. Сущность процесса оплодотворения. Стадии оплодотворения 19.42 KB
  Оплодотворение - это физиологический процесс, который заключается в слиянии яйца и спермиев с последующей их ассимиляцией и диссимиляцией, в результате образуется зигота, которая имеет двойную наследственность.
1661. Температурный шок спермиев и меры его предупреждения. Влияние точности растворов на спермии 20.75 KB
  Температура среды влияет двояко: усиливает или ослабляет их движение, удлиняет или укорачивает переживаемость. Низкие температуры менее вредны для спермиев.
1662. Техника приготовления разбавителей и роль входящих в них компонентов 20.73 KB
  Целью разбавления спермы является создание окружающей среды, способной защитить половые клетки от повреждений в процессе консервирования, увеличение объема полового продукта для разделения его на множество спермодоз.
1663. Типы естественного осеменения животных 19.28 KB
  Естественное осеменение – это комплекс условных и безусловных половых рефлексов, обеспечивающих выделение спермий из половых органов самца и введение ее в половые органы самки.
1664. Типы плацент у разных видов животных 20.76 KB
  Плацентой называется комплекс тканевых образований, развивающихся из сосудистой оболочки плода и слизистой оболочки матки для связи плода с материнским организмом, обеспечивающим питание плода.
1665. Топография половых органов у беременных и небеременных крупных животных 21.23 KB
  Наружное исследование на беременность слагается из трех диагностических приемов: осмотра, пальпации и аускультации.