91207

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЯК ІДЕОЛОГ УКРАЇНОТВОРЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІЙНА ПРОЕКЦІЯ НА СЬОГОДЕННЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Для адекватного розуміння сучасного багатопроблемного українського суспільства важливим є глибоке вивчення усіх його сегментів, щонайперше впливу людини на соціальну дійсність і ролі духовної складової у життєдіяльності соціуму. Тим більше, що у підґрунті глобальної фінансово-економічної

Украинкский

2015-07-13

50.84 KB

0 чел.

Фурман А.В.,

д. психол. н., проф.,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЯК ІДЕОЛОГ УКРАЇНОТВОРЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІЙНА ПРОЕКЦІЯ НА СЬОГОДЕННЯ

Для адекватного розуміння сучасного багатопроблемного українського суспільства важливим є глибоке вивчення усіх його сегментів, щонайперше впливу людини на соціальну дійсність і ролі духовної складової у життєдіяльності соціуму. Тим більше, що у підґрунті глобальної фінансово-економічної кризи перебуває криза духовних цінностей, а відтак і нехтування ними на користь матеріального збагачення. За показниками та динамікою гуманітарного розвитку Україна відстає від більшості інших країн Центрально-Східної Європи, включаючи й ті, що також здобули суверенітет у 1991 році. Повноцінне долучення української нації до європейської спільноти залежить від формування української демократичної ідентичності, від детального опрацювання народним загалом духовного спадку України. Пізнання власної культури, історії, цінностей і традицій – невід’ємні атрибути соціогуманітарного поступу українства на рідній, Богом даній, землі.

Творча спадщина Тараса Шевченка – геніального сина української землі, талановитого поета і художника, відданого гуманістичним ідеалам мислителя, велета українського народного духу, «апостола правди і науки» та національного пророка – становить вагому самобутню культурну скарбницю не лише світового українства, а й людства, тому що містить як невичерпний мистецько-педагогічний потенціал, так і прозірливі відповіді на одвічні питання способу і сенсу людського життя, свободи і відповідальності кожного за слова й учинки, національної єдності та шляхів побудови справедливого суспільного ладу [див. 1; 2; 5].

Попри широку тематично-змістову палітру Шевченкознавчих студій, солідна творча спадщина українського генія і пророка не опрацьована на сьогодні науковцями, філософами, політиками, мистецтвознавцями на предмет створення на її унікальному світоглядно-художньому матеріалі новітньої для сучасної України ідеології – ідеології українотворення, із її базовими принципами: толерантності, правдивості, професійності, персональної відповідальності, жертовності [див. 3; 4; 5].

Ідеологія конструктивного українотворення, що постає на фундаменті соціокультурної реконструкції життєвого і творчого шляху Тараса Шевченка, має набути статусу державної, націєоб’єднувальної перш за все для нинішньої та прийдешньої України, передусім для утвердження громадянського суспільства і демократичного поступу. Підставою для цього є те, що саме ця ідеологія, відштовхуючись від ментальних, соціальних, світоглядних і духовних особливостей українців, здатна забезпечити ідейний консенсус основних суспільних, політичних та провладних сил країни і стати своєрідною змістовою платформою сталої державної політики, розвитку національної освіти, науки, культури й прозорого державотворення загалом.

Оскільки наука, освіта і культура в сучасній Україні політично та економічно зруйновані як повноцінні соціальні інститути, а відтак і як важливі сегменти нормального духовного життя громадян країни, то першочергове завдання полягає в тому, щоб реально надати їм пріоритетності як важливим інтегральним чинникам сталого суспільного розвитку і духовної консолідації української нації перед глобальними і регіональними викликами сьогодення. Сутнісно мовиться про нагальність перемоги в донині програних інформаційній, психологічній та ідеологічній війнах, про пріоритет загальносуспільного перед індивідуальним, особистості-професіонала перед посередністю, мудрості управлінських дій і зваженістю повсякденних учинків мільйонів українців перед невіглаством, шахрайством, корупцією.

Система національної освіти світоглядно і фахово збагачує суспільну свідомість громадян, унеможливлює маніпулювання нею, є основним інституційним каналом відтворення інтелектуального ресурсу нації. Поширення правдивого знання про історію України і достеменні національні культурні надбання – одне з основних завдань держави на сучасному етапі. Тому важливим є особисте відкриття кожним учнем і студентом феномену життя і творчості Тараса Шевченка в контекстах пізнання багатогранності його геніальної особистості, особливостей його творчої діяльності як виразника загальнолюдських цінностей, внеску у світову культуру і розуміння засадових смислообразів національної ідеї, християнських вартостей, свободолюбства і нескореності українського народу. Воднораз потрібно забезпечити розвій сучасних наукових міждисциплінарних підходів у дослідженні впливу творчості самородка української землі на розвиток освітніх програм. Вища освіта негуманітарного профілю невиправдано не містить Шевченкознавчих розділів у навчальних програмах, що значно збіднює її національно-культурний зміст, не сприяє формуванню державницького мислення у студентів, не стимулює їхнє повновагоме долучення до конструктивного українотворення.

Література

  1.  Сабадуха В. Українська національна ідея та концепція особистісного буття: [монографія] / Володимир Сабадуха. – Івано-Франківськ: «Фоліант», 2012. – 176 с.
  2.  Скуратівський В. Містагог національної ідентичності. Із нотаток про «народознавство» Тараса Шевченка / Вадим Скуратівський // Філософська думка. – 2014. – №1. – С. 8–23.
  3.  Фурман А.В. Генеза толерантності та перспективи українотворення (комплексний проект) / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2013. – №1. – С. 6–20.
  4.  Фурман А.В. Національна ідея – щит і меч українства / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2012. –№3. – с. 6–10.
  5.  Фурман А.В., Сабадуха В.О., Давидів М.П. Особистість як осердя українотворення, або паростки нової ідеології / Анатолій В. Фурман, Володимир Сабадуха, Мирослав Давидів / Тарас Шевченко і сучасна національна освіта: матеріали Міжнар. н.-пр. конф., 5-6 березня 2014р., ТНЕУ // Психологія і суспільство. – 2014. – спецвипуск. – С. 71–74.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9016. Неклассическая философия рубежа XIX - XX вв. Отличие от классической философии 36 KB
  Неклассическая философия рубежа XIX - XX вв. Отличие от классической философии Иррационализм - обозначение неклассических, идеалистических течений в философии, которые, в противоположность рационализму, ограничивают или отрицают возможност...
9017. Философия жизни Ф. Ницше 46 KB
  Философия жизни Ф. Ницше В основе всего сущего знаменитым философом Фридрихом Ницше признается жизнь. Жизнь стоит над всем. Иррационализм Ницше - последовательное уничтожение разумного постижения - мир хаотичен. По Ницше, сознани...
9018. Экзистенциализм. Свобода и ответственность. Смысл человеческого бытия 45 KB
  Экзистенциализм. Свобода и ответственность. Смысл человеческого бытия Экзистенциализм - философия существования, иррационалистическая философия. Ее наиболее крупные представители - М. Хайдеггер, К. Ясперс, Г. Марсель, Ж. П. Сартр, А. Камю,...
9019. Герменевтика Ф. Шлейермахера, Х.- Г. Гадамера, В. Дильтея 35.5 KB
  Герменевтика Ф. Шлейермахера, Х.- Г. Гадамера, В. Дильтея Герменевтика - наука о понимании, изучает процессы передачи информации в познании, межсубъектные, междисциплинарные, межвременные. Герменевтика сложилась в ХХ в., ее основатель - Га...
9020. Позитивизм и этапы его развития (Б. Рассел, ранний Л. Витгенштейн) 38 KB
  Позитивизм и этапы его развития (Б. Рассел, ранний Л. Витгенштейн) Позитивизм в общем смысле - философское течение, основанное на принципе, что все подлинное, положительное (позитивное) знание может быть получено лишь как результат отдельных сп...
9021. Философия постмодернизма 35 KB
  Философия постмодернизма Постмодернизм - многозначный и динамически подвижный в зависимости от исторического, социального и национального контекста комплекс философских, научно-теоретических и эмоционально-эстетических представлений. Прежде все...
9022. Основные направления, школы и представители русской философии XIX - начала XX вв 40.5 KB
  Основные направления, школы и представители русской философии XIX - начала XX вв. П. Чаадаев первым поставил со всей остротой вопросы о роли России и русского народа в мировой истории. И его оценки были весьма неприглядны. Мы так странно движемся в...
9023. Отечественная философия XX в. (А. Лосев, Э. Ильенков, М. Мамардашвили) 36 KB
  Отечественная философия XX в. (А. Лосев, Э. Ильенков, М. Мамардашвили) Особенности русской философии состоят по крайней мере из нескольких элементов. Во-первых, это национальные идиомы, смыслы, коренящиеся в пословицах, поговорках, сказках, притчах,...
9024. Проблема бытия и различные ее трактовки в философии 44.5 KB
  Проблема бытия и различные ее трактовки в философии Онтология - учение о бытии как таковом раздел философии, изучающий фундаментальные принципы бытия, наиболее общие сущности и категории сущего. Онтология выделилась из учений о бытии тех или иных о...