91208

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Соціальне та особистісне буття людини стало поштовхом для виникнення проблематики справедливості яка і понині є предметом теоретизувань багатьох науковців: її розглядають як соціальну цінність як елемент моральних і правових уявлень як відповідну норму при оцінці економічних політичних і правових відносин. Важливим кроком до справедливості є толерантність. Осмислення справедливості як соціокультурного феномену її сутності форми і ролі в суспільстві почалося...

Украинкский

2015-07-13

52.88 KB

0 чел.

Фурман А.В.,

Шаюк О.Я.,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Соціальне та особистісне буття людини стало поштовхом для виникнення проблематики справедливості, яка і понині є предметом теоретизувань багатьох науковців: її розглядають як соціальну цінність, як елемент моральних і правових уявлень, як відповідну норму при оцінці економічних, політичних і правових відносин. Про те, що таке справедливість, чи існує вона об’єктивно, чи можливе її уреальнення у повсякденні і яка її роль у соціальній взаємодії?, – це ті питання, актуальність яких сьогодні важко заперечити чи піддати сумніву.

Кожна епоха і культура породжувала свої уявлення про справедливість. Примітно, що протягом багатьох віків мислителі були одностайні у думці про те, що справедливість – це основний принцип побудови ідеального суспільного устрою, який забезпечує кооперацію людей, а відтак і виживання людства. Важливим кроком до справедливості є толерантність. А це означає, що саме толерантність як інтегральна характеристика благодатних соціальних стосунків уможливлює справедливість суспільного співжиття не за формою (вивіскою, вимогою, правилом, законом), а за психосоціальним змістом та реальним ковітальним наповненням. Це аргументовано доводять взаємопов’язані дослідження авторів [див. 3; 5], які водночас підтверджують, відповідно на теоретичному та емпіричному рівнях, виняткову вітакультурну значущість толерантності як потенційної основи нової державної ідеології, у центрі якої перебуває ідея українотворення. Воднораз толерантність – це фактор сталого суспільного розвитку і чинник соціокультурної інтеграції українства в онтолого-феноменологічному, гносеолого-ноуменологічному, психосоціальному і психософійному засадничих напрямах його рефлексивного миследіяльнісного опрацювання [3]. Соціальна толерантність, у тому числі й в економічній сфері суспільного повсякдення та системі національної освіти, постає у різних вимірах її інтелектуального опрацювання: як соціокультурне явище, як важливий концепт сучасного наукового дискурсу, як інтегральна особистісна риса, як категорія культури або світоглядна універсалія [3; 5].

Осмислення справедливості як соціокультурного феномену, її сутності, форми і ролі в суспільстві почалося вже у ранній період древнєгрецької філософії; передусім у вченні Геракліта про Логос як про всеохватний Космічний Закон, що визначає розвиток усього живого. Оскільки Логос Божественний, то закони Логосу істинні і справедливі. Аналогічними є роздуми тодішніх мислителів про Космічний Розум як утілення Космічної Справедливості: все, що звичайна людина вважає злим і несправедливим у її житті, насправді є проявом Вищої Космічної справедливості Світового Розуму. Відтак вважалось, що справедливість існує незалежно від людини і суспільства загалом. Вона є своєрідним містком між двома світами – космічним (божественним) і земним, а тому закономірно належить до основних людських чеснот. Звідси висновок: розуміння і дотримання вимог справедливості дозволяє привести суспільну систему у відповідність до законів світового устрою, тобто уможливлює ідеальне суспільство [2].

Згодом ідея про божественне походження справедливості втратила популярність. Це слово стало використовуватись перш за все для позначення соціального устрою, що створений людською діяльністю і забезпечує найкращі умови існування максимальної кількості людей. Очевидно, що таке розуміння справедливості передбачало самостійність та активність людей, їх груп, етносів. Людина розглядалася як істота, що здатна ставити цілі і сама вибирати шляхи для їх досягнення. Зростала зацікавленість до її внутрішнього – психодуховного – світу, до її самосвідомості та до світогляду загалом. Все більшої вагомості набували суб’єктивні інтерпретації того, що відбувається. Зокрема, актуальним постало питання про те, що саме люди вважають справедливим, як реагують на порушення її принципів чи вимог, на що готові заради її встановлення? У такий спосіб поступово справедливість стала предметом психологічної рефлексії і набула доволі широкого діапазону узмістовлення. Виникла ціла низка теорій, які описували структуру, функції, причини та умови дотримання справедливості.

Водночас сьогодні чітко прослідковується спектр положень, які задають основний напрямок вивчення цієї проблеми: по-перше, предметом дослідження є загальна оцінка справедливості взаємодії, яка складається із дотримання низки соціальних норм, що функціонують у рамках соціальної групи і торкаються як процесу спілкування, так і його результату; сутнісне наповнення цих норм універсальне, тобто не залежить від історичного і культурного контекстів і є добре відомим учасникам взаємодії; по-друге, оцінюючи спілкування, люди слідкують за дотриманням норм справедливості, яку вважають засобом досягнення певної мети: це може бути як отримання індивідуальної винагороди, так і входження в соціальну групу і збереження психологічного благополуччя; по-третє, загальна оцінка справедливості взаємодії виконує регулятивну функцію – впливає на атитюди і поведінку учасників; і останнє, по-четверте, регулятивна функція справедливості виявляється у площині повноцінного міжособистісного спілкування [1].

Інакше кажучи, взаємодіючи, люди користуються певними значеннями і нормами справедливості, які опосередковані як суспільством і групою, так і особистістю та конкретною ситуацією. Вплив суспільства та окремих груп визначається наявністю в них соціальних норм, що відповідають певним смисловим площинам розумінням справедливості. Взаємодія особистості і ситуації опосередкована суб’єктивними цілями та оцінкою можливостей їх досягнень. Тому люди користуються тими символами і значеннями справедливості, які відповідають соціальним нормам і дозволяють досягнути їм поставленої мети – отримати бажаний індивідуальний результат і зберегти цілісність групи.

Воднораз вибрані людиною значення і норми справедливості впливають на її атитюди стосовно учасників взаємодії, а через них діють на поведінку – індивідуальну продуктивність, діалогічність спілкування з навколишніми, особистісні вибори і вчинки. Цей вплив опосередкований атрибутивними психосоціальними процесами, адже, спостерігаючи за дотриманням чи порушенням норм, людина оцінює справедливість спілкування. На її основі вона виносить самісні судження. характеризує учасників за стилем спілкування, за ставленням до інших людей і за компетентністю, пояснює їх поведінку, оцінює ступінь відповідальності. Атрибутивні судження, прийняті людиною стосовно себе та інших людей, вирізняються наявністю самозахисних тенденцій: інтерпретуючи свою поведінку, вона звертає увагу на ту інформацію, яка дозволяє їй підняти свою самооцінку [1; 4].

Зауважимо, що емоції, які людина переживає стосовно себе і партнера по взаємодії, впливають на її наміри і поведінку. Вибираючи одну форму поведінки із кількох можливих, вона орієнтується на те, якою мірою сприяє встановленню справедливості. Незважаючи на те, що структура цього процесу універсальна, сутнісне наповнення його визначається як рівнем спілкування (міжособистісне, міжгрупове), так і його змістовністю [6].

Оцінюючи справедливість учасників міжгрупової взаємодії, люди демонструють міжгрупову диференціацію, сприймаючи представників іншої групи як більш справедливих і достойних праведного спілкування. Дотримання або порушення норм справедливості викликає у них специфічні міжгрупові емоції. Однак цей вплив опосередковується іншою груповою ідентифікацією та індивідуально-психологічними характеристиками учасників. У цьому смислограї варіантів особистісного відчуття справедливості розмаїття індивідуальних розумінь справедливості є однією із основних причин соціальних конфліктів. Для їхнього вирішення потрібне активне обговорення наявних розбіжностей і вироблення узгоджених критеріїв справедливого і несправедливого.

Література

1. Гулевич О.А. Социальная психология справедливости / О.А. Гулевич. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2011. – 284 с.

2. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел; [пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука]. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

3. Фурман А.В. Генеза толерантності та перспективи українотворення (комплексний проект) / Анатолій В. Фурман // Психологгія і суспільство. – 2013. – №1. – С. 6–20.

4. Хеффе О. Справедливость / О. Хеффе. – М.: Праксис, 2007. – 192 с.

5. Шаюк О.Я. Психологічні особливості формування професійної толерантності у майбутніх економістів: дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / О.Я.Шаюк ; Наук. кер. д. психол. н., проф. Фурман А.В. ; Нац. акад. Держ. прикорд. служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2012. – 215 с.

6. Adams J.S., Freedman S. Equity theory revisited // Advances in Experimental Social Psychology / Ed. by L. Berkowitz, T. Walster. – N. Y., 1976.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85392. Цели и задачи экологического мониторинга 49.5 KB
  Цели и задачи экологического мониторинга. Классификация видов мониторинга В XX веке в науке возник термин мониторинг для определения системы повторных целенаправленных наблюдений за одним или более элементами окружающей природной среды в пространстве и времени. определяет мониторинг как систему регулярных длительных наблюдений в пространстве и во времени дающую информацию о прошлом и настоящем состояниях окружающей среды позволяющую прогнозировать на будущее изменение ее параметров имеющих особенное значение для человечества. Согласно...
85393. Государственная система мониторинга окружающей среды 77.5 KB
  Государственная система мониторинга окружающей среды. отходы w w w v w wсущественный объём информации; vограниченная информация отдельные вопросы Распределение функций мониторинга по различным ведомствам не связанным между собой приводило к дублированию усилий снижало эффективность всей системы мониторинга и затрудняло доступ к необходимой информации как для граждан так и для государственных организаций. Поэтому в 1993 году было принято решение о создании Единой государственной системы экологического мониторинга ЕГСЭМ которая должна...
85394. Глобальный мониторинг окружающей среды 48.5 KB
  Глобальный мониторинг окружающей среды Всемирной метеорологической организацией ВМО в шестидесятые годы была создана мировая сеть станций мониторинга фонового загрязнения атмосферы БАПМоН. Ее цель состояла в получении информации о фоновых уровнях концентрации атмосферных составляющих их вариациях и долгопериодных изменениях по которым можно судить о влиянии человеческой деятельности на состояние атмосферы. Развёрнутая там программа Глобальные системы мониторинга окружающей среды имеет 7 направлений: организация и расширение системы...
85395. Фоновый мониторинг 41 KB
  Программа наблюдения на фоновых станциях Целью фонового мониторинга является проведение долговременных систематических наблюдений за уровнем содержания ЗВ во всех объектах окружающей среды в районах которые находятся на значительном расстоянии от источников вредных выбросов. Для осуществления фоновых наблюдений создана сеть станций которые подразделяются на базовые и региональные. Состав показателей гидрометеорологических наблюдений: температура и влажность скорость и направление ветра давление облачность атмосферные явления туман...
85396. Региональный и импактный мониторинг 35.5 KB
  Установить контрольный уровень загрязняющих веществ создать систему раннего предупреждения экологической катастрофы установить фоновые уровни для основных экосистем завершить изучение биогеохимических циклов цель глобального мониторинга. Задачами экологического мониторинга на региональном уровне являются: контроль за фоновыми загрязнениями; наблюдение оценка прогноз трансграничных переносов вредный веществ; формирование распределённой базы данных об экологической обстановке в регионе. Обычно приходится иметь дело с целым рядом...
85397. Приоритетность загрязняющих веществ 86.5 KB
  Глобальная система мониторинга окружающей среды ГСМОС была создана совместными усилиями мирового сообщества основные положения и цели программы были сформулированы в 1974 году на Первом межправительственном совещании по мониторингу. Первоочередной задачей была признана организация мониторинга загрязнения окружающей природной среды и вызывающих его факторов воздействия. Система мониторинга реализуется на нескольких уровнях которым соответствуют специально разработанные программы: импактном изучение сильных воздействий в локальном...
85398. Контактные и дистанционные методы наблюдений 40.5 KB
  Контактные и дистанционные методы наблюдений Существуют два способа контактных измерений. Методы мониторинга за состоянием атмосферы. Контактные физикохимические методы контроля. Методы аналитической химии.
85399. Космическое зондирование 301 KB
  Орбиты разной высоты обеспечивают необходимые условия съемки для различных целевых задач: низкие околоземные орбиты предназначены для детальной съемки; орбиты средней высоты для менее детальной но более оперативной и территориально более захватной съемки; удаленные орбиты для постоянного наблюдения за определенным районом. с момента проведения съемки создавать цифровые карты на большие участки территории...
85400. Методы дешифрирования и цифровой обработки изображений, полученных в результате ДЗ 430 KB
  Поэтому дешифровщики космических снимков конечно же обязательно зная механизм изучаемых явлений например биологический местоположение и природнохозяйственные условия опорных наземных объектов очень часто пользуются методом аналогий при котором основную роль играют такие характеристики снимков как цвет яркость геометрия размер текстура. А на земле на опорных объектах работниками специальных служб агрометеорологами гидрологами гидрогеологомелиораторами лесомелиораторами измеряются наземные параметры характеризующие...