91208

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Соціальне та особистісне буття людини стало поштовхом для виникнення проблематики справедливості яка і понині є предметом теоретизувань багатьох науковців: її розглядають як соціальну цінність як елемент моральних і правових уявлень як відповідну норму при оцінці економічних політичних і правових відносин. Важливим кроком до справедливості є толерантність. Осмислення справедливості як соціокультурного феномену її сутності форми і ролі в суспільстві почалося...

Украинкский

2015-07-13

52.88 KB

0 чел.

Фурман А.В.,

Шаюк О.Я.,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Соціальне та особистісне буття людини стало поштовхом для виникнення проблематики справедливості, яка і понині є предметом теоретизувань багатьох науковців: її розглядають як соціальну цінність, як елемент моральних і правових уявлень, як відповідну норму при оцінці економічних, політичних і правових відносин. Про те, що таке справедливість, чи існує вона об’єктивно, чи можливе її уреальнення у повсякденні і яка її роль у соціальній взаємодії?, – це ті питання, актуальність яких сьогодні важко заперечити чи піддати сумніву.

Кожна епоха і культура породжувала свої уявлення про справедливість. Примітно, що протягом багатьох віків мислителі були одностайні у думці про те, що справедливість – це основний принцип побудови ідеального суспільного устрою, який забезпечує кооперацію людей, а відтак і виживання людства. Важливим кроком до справедливості є толерантність. А це означає, що саме толерантність як інтегральна характеристика благодатних соціальних стосунків уможливлює справедливість суспільного співжиття не за формою (вивіскою, вимогою, правилом, законом), а за психосоціальним змістом та реальним ковітальним наповненням. Це аргументовано доводять взаємопов’язані дослідження авторів [див. 3; 5], які водночас підтверджують, відповідно на теоретичному та емпіричному рівнях, виняткову вітакультурну значущість толерантності як потенційної основи нової державної ідеології, у центрі якої перебуває ідея українотворення. Воднораз толерантність – це фактор сталого суспільного розвитку і чинник соціокультурної інтеграції українства в онтолого-феноменологічному, гносеолого-ноуменологічному, психосоціальному і психософійному засадничих напрямах його рефлексивного миследіяльнісного опрацювання [3]. Соціальна толерантність, у тому числі й в економічній сфері суспільного повсякдення та системі національної освіти, постає у різних вимірах її інтелектуального опрацювання: як соціокультурне явище, як важливий концепт сучасного наукового дискурсу, як інтегральна особистісна риса, як категорія культури або світоглядна універсалія [3; 5].

Осмислення справедливості як соціокультурного феномену, її сутності, форми і ролі в суспільстві почалося вже у ранній період древнєгрецької філософії; передусім у вченні Геракліта про Логос як про всеохватний Космічний Закон, що визначає розвиток усього живого. Оскільки Логос Божественний, то закони Логосу істинні і справедливі. Аналогічними є роздуми тодішніх мислителів про Космічний Розум як утілення Космічної Справедливості: все, що звичайна людина вважає злим і несправедливим у її житті, насправді є проявом Вищої Космічної справедливості Світового Розуму. Відтак вважалось, що справедливість існує незалежно від людини і суспільства загалом. Вона є своєрідним містком між двома світами – космічним (божественним) і земним, а тому закономірно належить до основних людських чеснот. Звідси висновок: розуміння і дотримання вимог справедливості дозволяє привести суспільну систему у відповідність до законів світового устрою, тобто уможливлює ідеальне суспільство [2].

Згодом ідея про божественне походження справедливості втратила популярність. Це слово стало використовуватись перш за все для позначення соціального устрою, що створений людською діяльністю і забезпечує найкращі умови існування максимальної кількості людей. Очевидно, що таке розуміння справедливості передбачало самостійність та активність людей, їх груп, етносів. Людина розглядалася як істота, що здатна ставити цілі і сама вибирати шляхи для їх досягнення. Зростала зацікавленість до її внутрішнього – психодуховного – світу, до її самосвідомості та до світогляду загалом. Все більшої вагомості набували суб’єктивні інтерпретації того, що відбувається. Зокрема, актуальним постало питання про те, що саме люди вважають справедливим, як реагують на порушення її принципів чи вимог, на що готові заради її встановлення? У такий спосіб поступово справедливість стала предметом психологічної рефлексії і набула доволі широкого діапазону узмістовлення. Виникла ціла низка теорій, які описували структуру, функції, причини та умови дотримання справедливості.

Водночас сьогодні чітко прослідковується спектр положень, які задають основний напрямок вивчення цієї проблеми: по-перше, предметом дослідження є загальна оцінка справедливості взаємодії, яка складається із дотримання низки соціальних норм, що функціонують у рамках соціальної групи і торкаються як процесу спілкування, так і його результату; сутнісне наповнення цих норм універсальне, тобто не залежить від історичного і культурного контекстів і є добре відомим учасникам взаємодії; по-друге, оцінюючи спілкування, люди слідкують за дотриманням норм справедливості, яку вважають засобом досягнення певної мети: це може бути як отримання індивідуальної винагороди, так і входження в соціальну групу і збереження психологічного благополуччя; по-третє, загальна оцінка справедливості взаємодії виконує регулятивну функцію – впливає на атитюди і поведінку учасників; і останнє, по-четверте, регулятивна функція справедливості виявляється у площині повноцінного міжособистісного спілкування [1].

Інакше кажучи, взаємодіючи, люди користуються певними значеннями і нормами справедливості, які опосередковані як суспільством і групою, так і особистістю та конкретною ситуацією. Вплив суспільства та окремих груп визначається наявністю в них соціальних норм, що відповідають певним смисловим площинам розумінням справедливості. Взаємодія особистості і ситуації опосередкована суб’єктивними цілями та оцінкою можливостей їх досягнень. Тому люди користуються тими символами і значеннями справедливості, які відповідають соціальним нормам і дозволяють досягнути їм поставленої мети – отримати бажаний індивідуальний результат і зберегти цілісність групи.

Воднораз вибрані людиною значення і норми справедливості впливають на її атитюди стосовно учасників взаємодії, а через них діють на поведінку – індивідуальну продуктивність, діалогічність спілкування з навколишніми, особистісні вибори і вчинки. Цей вплив опосередкований атрибутивними психосоціальними процесами, адже, спостерігаючи за дотриманням чи порушенням норм, людина оцінює справедливість спілкування. На її основі вона виносить самісні судження. характеризує учасників за стилем спілкування, за ставленням до інших людей і за компетентністю, пояснює їх поведінку, оцінює ступінь відповідальності. Атрибутивні судження, прийняті людиною стосовно себе та інших людей, вирізняються наявністю самозахисних тенденцій: інтерпретуючи свою поведінку, вона звертає увагу на ту інформацію, яка дозволяє їй підняти свою самооцінку [1; 4].

Зауважимо, що емоції, які людина переживає стосовно себе і партнера по взаємодії, впливають на її наміри і поведінку. Вибираючи одну форму поведінки із кількох можливих, вона орієнтується на те, якою мірою сприяє встановленню справедливості. Незважаючи на те, що структура цього процесу універсальна, сутнісне наповнення його визначається як рівнем спілкування (міжособистісне, міжгрупове), так і його змістовністю [6].

Оцінюючи справедливість учасників міжгрупової взаємодії, люди демонструють міжгрупову диференціацію, сприймаючи представників іншої групи як більш справедливих і достойних праведного спілкування. Дотримання або порушення норм справедливості викликає у них специфічні міжгрупові емоції. Однак цей вплив опосередковується іншою груповою ідентифікацією та індивідуально-психологічними характеристиками учасників. У цьому смислограї варіантів особистісного відчуття справедливості розмаїття індивідуальних розумінь справедливості є однією із основних причин соціальних конфліктів. Для їхнього вирішення потрібне активне обговорення наявних розбіжностей і вироблення узгоджених критеріїв справедливого і несправедливого.

Література

1. Гулевич О.А. Социальная психология справедливости / О.А. Гулевич. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2011. – 284 с.

2. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел; [пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука]. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

3. Фурман А.В. Генеза толерантності та перспективи українотворення (комплексний проект) / Анатолій В. Фурман // Психологгія і суспільство. – 2013. – №1. – С. 6–20.

4. Хеффе О. Справедливость / О. Хеффе. – М.: Праксис, 2007. – 192 с.

5. Шаюк О.Я. Психологічні особливості формування професійної толерантності у майбутніх економістів: дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / О.Я.Шаюк ; Наук. кер. д. психол. н., проф. Фурман А.В. ; Нац. акад. Держ. прикорд. служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2012. – 215 с.

6. Adams J.S., Freedman S. Equity theory revisited // Advances in Experimental Social Psychology / Ed. by L. Berkowitz, T. Walster. – N. Y., 1976.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77764. Особенности учета претензионной работы в строительстве 19.75 KB
  В то же самое время нередко у заказчика объекта капитального строительства возникает необходимость оформления претензионной работы к подрядной организации. Подобную необходимость могут вызвать следующие факторы: подрядчик не уложился в график строительства; имеет место некачественное выполнение строительных работ; обнаружено завышение объемов выполненных строительных работ выявленного путем контрольного обмера; нарушена технология предусмотренная для выполнения строительных работ; неправильно использованы расценки что...
77765. Особенности учета страхования строительных рисков 31.29 KB
  Особенности учета страхования строительных рисков. Цели страхования. Виды и объекты страхования. В настоящее время банки и другие кредитные организации все чаще выдвигают требования страхования строительных рисков с тем чтобы предоставленные ими финансовые средства были как можно полнее защищены.
77766. Особенности формирования финансовых результатов деятельности строительных организаций 19.52 KB
  Учет и оформление реализации сдачи строительных работ. В рыночных условиях финансовый результат является наиболее существенным показателем эффективности работы строительной организации. Конечный финансовый результат балансовая прибыль или убыток деятельности строительной организации складывается из: финансовый результат строительномонтажных организаций от сдачи заказчику финансового результата от сдачи заказчику объектов работ и услуг предусмотренных договорами; реализации на сторону основных средств и...
77767. Экономическая сущность строительной деятельности и ее правовые основы 21.54 KB
  Виды строительства. Продукцией капитального строительства являются вводимые в действие и принятые в установленном порядке производственные мощности и объекты непроизводственного назначения. Более 70 отраслей национальной экономики обслуживают отрасль строительства в ней используется около 20 продукции черной металлургии большая часть продукции промышленности строительных материалов конструкций деталей и др. Отрасль строительства объединяет деятельность проектноизыскательских научноисследовательских организаций предприятий...
77768. Договорные отношения в строительстве 15.26 KB
  Понятие и содержание договора строительного подряда. Функции договора строительного подряда и его особенности. В тексте договора не должны содержаться пункты противоречащие законодательству а также не относящиеся к взаимоотношениям сторон по договору. Общие правила и положения о договорах подряда регламентируются ГК РК ст.
77769. Особенности учета в строительной деятельности 18.71 KB
  Для успешного управления строительной организацией необходимо знать что строить в каком количестве и во что обходится выполнение определенных строительных работ возведение объекта строительства и т. Например определяется не только объем выполненных работ но и их себестоимость издержки обращения полученный доход и т. К настоящему моменту можно выделить следующие основные задачи бухгалтерского учета строительной организации: формирование полной и достоверной информации о деятельности строительной организации и ее имущественном...
77770. Учет источников финансирования капитальных вложений в строительстве 28.33 KB
  При учете амортизационных отчислений использование данного источника не отражается на синтетических счетах т. По дебету счета отражается начисление амортизации за отчетный период по объектам по кредиту счета отражается использование амортизации по тем суммам которые были учтены как затраты на строительство или как выплаты авансов подрядчикам. Застройщику на строительство объектов в порядке долевого участия от участников поступают деньги на счета по учету денежных средств. При этом...
77771. Сметная стоимость строительной продукции 24.82 KB
  Методы определения сметной стоимости строительства. Сметная стоимость строительства это денежные средства сумма которых определяется на основе проектных материалов. Сметная стоимость строительства ССС является основой для определения размера инвестиционных средств на строительство формирования цен на строительную продукцию служит ориентиром при осуществлении закупа подрядных строительных услуг заказчиком с целью заключения договора подряда расчетов за выполненные подрядные работы согласно действующему законодательству РК. В...
77772. Электронные системы программного управления 2.18 MB
  На сегодняшний день практически каждое предприятие занимающееся механической обработкой имеет в своем распоряжении станки с ЭСПУ. Применение станков с ЭСПУ позволило качественно изменить металлообработку получить большой экономический эффект а также повысить производительность труда...