91209

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.; соціальної роботи Н. Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді позбавленої...

Украинкский

2015-07-13

52.92 KB

1 чел.

Хархан Г. Д.,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Соціальна робота з молоддю передбачає дослідження проблем молодих людей на теоретичному та практичному рівнях, спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності, зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.

Поняття «компетентність» (походить від лат. competentia)коло питань, в яких людина добре розуміється. А. Хуторський розділяє терміни „компетенція” та «компетентність». На думку вченого, компетенція – це сукупність взаємопов’язаних рис особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що визначаються щодо певного кола предметів і процесів, та є необхідними для того, щоб якісно й продуктивно діяти по відношенню до них; а компетентність – володіння людиною відповідною компетенцією, що охоплює особистісне ставлення до неї та предметів діяльності [3, с. 60].

Робочим поняттям нашої доповіді є «соціальна компетентність»під яким ми, слід за М. Докторовичем, розуміємо «придбану здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем» [1].

Аналіз наукової літератури дозволяє зазначити, що проблеми молоді є предметом дослідження ряду наук: соціології (О. Балакірєва, К. Богомаз, Ю. Волков, М. Головатий, Ю. Глущенко, В. Кузнєцова, В. Чупров, О. Яременко та ін.); педагогіки (В. Кравець, Ю. Максимчук, В. Штифурак, С. Харченко та ін.); психології (Н. Жигайло, В. Кутішенко, О. Малина, О. Посацький та ін.); соціальної роботи (Н. Басов, М. Басова, С. Григор’єв, Л. Гуслякова, С. Павлов та ін.); технологія проведення тренінгу представлена у роботах Г. Азаренкової, Н. Бухлової, Л. Вереіної, Н. Лещук, К. Мілютіної та ін.

Тренінг як форма групової роботи почав формуватися у соціальній психології в середині XX століття, а зараз ефективно використовується у різних сферах діяльності, зокрема, і в соціальній роботі.

Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», розробленого Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині».

У науковій літературі термін «тренінг» (від англ. «to train» – вчити, тренувати) означає форму спеціально організованого спілкування, психологічний та педагогічний вплив якого ґрунтується на активних методах групової роботи.

К. Мілютіна у навчальному посібнику «Теорія та практика психологічного тренінгу» виділяє характерні риси тренінгів:

  1.  потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10-15 осіб);
  2.  вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;
  3.  переважає активність учасників групи та їх особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;
  4.  заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому [2, с. 5].

Враховуючи існування різних видів тренінгів, зауважимо, що у своїй роботі ми використовували соціально-просвітницький тренінг.

На основі конкурсного відбору, проведеного Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині», я стала однією з учасників підготовки тренерів за програмою для молоді «Як стати успішним» (листопад 2013 р. м. Київ). Метою цієї навчальної програми була підготовка й підвищення професійної компетентності тренерів з питань соціальної інтеграції дітей та молоді, позбавлених батьківського піклування, підготовка до проведення тренінгових занять. Програма ґрунтувалась на базовій ідеї участі молоді. Участь, у широкому розумінні – це участь людей у прийнятті рішень і процесах, які впливають на їхнє життя, в тому числі у процесах обміну інформацією, консультацій, управління, прийняття рішень і дій.

Участь молодої людини забезпечується через:

1. Довірливе спілкування: інформування з усіх питань, які стосуються молодої людини, підтримка у формуванні питань та щирість у відповідях.

2. Спільне прийняття рішень: увага до того, що є важливим для молодої людини, надання вибору, наділення повноваженнями.

3. Підтримка ініціатив: вислуховування, визнання того, що молоді люди мають таланти, сильні сторони і навички, а також слабкі і вразливі місця, орієнтація на майбутнє, проектування молодою людиною власної дорослості.

Тренінгова програма підвищення соціальної компетентності молодих людей «Як стати успішним» складалася з модулів «Я» (особистість, характер, внутрішній світ, почуття та емоції, зовнішність, здоров’я); «Я, ми, вони» (спілкування, стосунки, соціальні ролі, соціальні навички, громадянська позиція); «Я і кохана людина» (залицяння, прив’язаність, кохання, секс, сім’я, батьківство); «Я і професія» (профорієнтація, моя освіта, працевлаштування, успіх у професії); «Я – господар свого життя» (побут, управління життєвими ситуаціями та прийняття рішень, відпочинок та розподіл часу, бюджет, планування майбутнього).

Для кращого розуміння тренінгу як форми підвищення соціальної компетентності молоді доречним є народне прислів’я: «Я чув – та забув, я бачив – та запам’ятав, я зробив – то я знаю». Розпочинаючи з грудня 2013 року, мною проводяться тренінгові заняття за програмою «Як стати успішним», в яких приймають участь студенти спеціальностей „Соціальна робота” та «Соціологія».

Власний досвід використання тренінгу як форми роботи з молоддю дозволяє виділити його сильні сторони: по-перше, невелика група (до 15 осіб) дозволяє забезпечувати активність кожного учасника; по-друге, використання різних методів дозволяє гармонічно поєднувати надання інформації та емоційного ставлення до неї; по-третє, підвищення рівня мотивації (усвідомлення молоддю власної відповідальності за прийняття рішень, враховуючи свої ресурси); по-четверте, підвищення рівня знань, розвиток умінь та вдосконалення навичок; по-п’яте, позитивний вплив групи на соціальне становлення особистості у процесі колективного мислення та прийняття рішень.

До слабких сторін тренінгу можна віднести: по-перше, теоретичний обсяг поданої інформації має бути невеликим (не більше 20 хв.); по-друге, майстерність тренера має бути більшою, тому що активність учасників залежить від розуміння вправ, групової динаміки, атмосфери довірливого спілкування тощо; по-третє, очікування від тренінгу можуть не здійснитися; по-четверте, у групі, де учасники добре знайомі один з одним, можливі складнощі з відвертістю, адже впливає сталість соціально-рольових відносин тощо.

Таким чином, у професійній підготовці майбутніх спеціалістів соціальної сфери тренінг є ефективною та доцільною формою роботи, що дає можливість формувати та підвищувати їх соціальну компетентність, враховуючи швидкість зміни нашої соціальної реальності.

Подальший науковий пошук означеної проблеми має бути спрямований на виявлення особливостей методів, які використовуються в тренінговій роботі.

Література

1. Докторович М. О. Соціальна компетентність: співвідношення наукових категорій / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/NIO/Pedagogica/doktorovich.doc.htm

2. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. / К. Л. Мілютіна. – К.: МАУП, 2004. – 192 с.

3. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – №2. – С. 58–64.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67350. Процессы сертификации в жизненном цикле программных средств 49 KB
  Основной целью сертификации программных средств и систем качества обеспечивающих их жизненный цикл является контроль и удостоверение качества технологий и продукции гарантирование их высоких потребительских свойств. Формальной целью сертификации является подготовка и...
67351. Проблемні питання автентифікації в каналах зв’язку. Методи та механізми імітозахисту в радіосистемах 683.71 KB
  Прилад ЗІ призначений для забезпечений конфіденційності, цілісності та справжності інформації. Як правило цілісність та справжність реалізується засобом застосування цифрового підпису, кодів автентифікації тощо. Конфіденційність забезпечують засобом застосування процедури шифрування...
67352. ТОЛКОВАНИЕ ПРАВА 148 KB
  Толкование права необходимый и важный элемент правореализационного процесса в частности правоприменения. Прежде чем применить ту или иную норму права надо уяснить ее подлинный смысл а в некоторых случаях и разъяснить. Толкование права это сложная и многогранная деятельность...
67353. Шаблони. Узагальнені функції 96.5 KB
  Поняття про шаблони Поняття про узагальнені функції Шаблонна функція з одним узагальненим типом Безпосередньо задане перевантаження узагальненої функції Шаблонна функція з двома узагальненими типами Поняття про шаблони Шаблон – це один із складних і потужних засобів мови програмування C.
67354. Ресурси підприємства 41.32 KB
  Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, потрібні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.
67355. ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА 115.5 KB
  В правоведении существуют различные мнения о понятии юридической практики. Ошибочность первых двух позиций на наш взгляд состоит в том что в первом случае из практики исключается такой важный ее элемент как юридический опыт во втором допускается другая крайность: результаты деятельности...
67356. Перевантаження шаблонної функції 70 KB
  Окрім створення безпосередньо перевизначених версій узагальненої функції, можна також перевизначати саму специфікацію шаблону функції. Для цього достатньо створити ще одну версію шаблону, яка відрізнятиметься від інших переліком параметрів. Розглянемо такий приклад...
67357. ПРАВОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ 258 KB
  Их участники наделяются правосубъектностью юридическими правами и обязанностями. Любые отношения приобретают характер правоотношений лишь в том случае если они возникают на ос 472 нове и в соответствии с нормами права и не противоречат воле государства. 473 Правоотношения следствие действия...
67358. Узагальнені класи 142.5 KB
  Окрім визначення узагальнених функцій, можна також визначити узагальнений клас. Для цього створюється клас, у якому визначаються всі використовувані ним алгоритми. При цьому реальний тип оброблюваних у ньому даних задається як параметр при побудові об’єктів цього класу.