91209

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.; соціальної роботи Н. Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді позбавленої...

Украинкский

2015-07-13

52.92 KB

1 чел.

Хархан Г. Д.,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Соціальна робота з молоддю передбачає дослідження проблем молодих людей на теоретичному та практичному рівнях, спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності, зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.

Поняття «компетентність» (походить від лат. competentia)коло питань, в яких людина добре розуміється. А. Хуторський розділяє терміни „компетенція” та «компетентність». На думку вченого, компетенція – це сукупність взаємопов’язаних рис особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що визначаються щодо певного кола предметів і процесів, та є необхідними для того, щоб якісно й продуктивно діяти по відношенню до них; а компетентність – володіння людиною відповідною компетенцією, що охоплює особистісне ставлення до неї та предметів діяльності [3, с. 60].

Робочим поняттям нашої доповіді є «соціальна компетентність»під яким ми, слід за М. Докторовичем, розуміємо «придбану здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем» [1].

Аналіз наукової літератури дозволяє зазначити, що проблеми молоді є предметом дослідження ряду наук: соціології (О. Балакірєва, К. Богомаз, Ю. Волков, М. Головатий, Ю. Глущенко, В. Кузнєцова, В. Чупров, О. Яременко та ін.); педагогіки (В. Кравець, Ю. Максимчук, В. Штифурак, С. Харченко та ін.); психології (Н. Жигайло, В. Кутішенко, О. Малина, О. Посацький та ін.); соціальної роботи (Н. Басов, М. Басова, С. Григор’єв, Л. Гуслякова, С. Павлов та ін.); технологія проведення тренінгу представлена у роботах Г. Азаренкової, Н. Бухлової, Л. Вереіної, Н. Лещук, К. Мілютіної та ін.

Тренінг як форма групової роботи почав формуватися у соціальній психології в середині XX століття, а зараз ефективно використовується у різних сферах діяльності, зокрема, і в соціальній роботі.

Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», розробленого Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині».

У науковій літературі термін «тренінг» (від англ. «to train» – вчити, тренувати) означає форму спеціально організованого спілкування, психологічний та педагогічний вплив якого ґрунтується на активних методах групової роботи.

К. Мілютіна у навчальному посібнику «Теорія та практика психологічного тренінгу» виділяє характерні риси тренінгів:

  1.  потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10-15 осіб);
  2.  вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;
  3.  переважає активність учасників групи та їх особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;
  4.  заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому [2, с. 5].

Враховуючи існування різних видів тренінгів, зауважимо, що у своїй роботі ми використовували соціально-просвітницький тренінг.

На основі конкурсного відбору, проведеного Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині», я стала однією з учасників підготовки тренерів за програмою для молоді «Як стати успішним» (листопад 2013 р. м. Київ). Метою цієї навчальної програми була підготовка й підвищення професійної компетентності тренерів з питань соціальної інтеграції дітей та молоді, позбавлених батьківського піклування, підготовка до проведення тренінгових занять. Програма ґрунтувалась на базовій ідеї участі молоді. Участь, у широкому розумінні – це участь людей у прийнятті рішень і процесах, які впливають на їхнє життя, в тому числі у процесах обміну інформацією, консультацій, управління, прийняття рішень і дій.

Участь молодої людини забезпечується через:

1. Довірливе спілкування: інформування з усіх питань, які стосуються молодої людини, підтримка у формуванні питань та щирість у відповідях.

2. Спільне прийняття рішень: увага до того, що є важливим для молодої людини, надання вибору, наділення повноваженнями.

3. Підтримка ініціатив: вислуховування, визнання того, що молоді люди мають таланти, сильні сторони і навички, а також слабкі і вразливі місця, орієнтація на майбутнє, проектування молодою людиною власної дорослості.

Тренінгова програма підвищення соціальної компетентності молодих людей «Як стати успішним» складалася з модулів «Я» (особистість, характер, внутрішній світ, почуття та емоції, зовнішність, здоров’я); «Я, ми, вони» (спілкування, стосунки, соціальні ролі, соціальні навички, громадянська позиція); «Я і кохана людина» (залицяння, прив’язаність, кохання, секс, сім’я, батьківство); «Я і професія» (профорієнтація, моя освіта, працевлаштування, успіх у професії); «Я – господар свого життя» (побут, управління життєвими ситуаціями та прийняття рішень, відпочинок та розподіл часу, бюджет, планування майбутнього).

Для кращого розуміння тренінгу як форми підвищення соціальної компетентності молоді доречним є народне прислів’я: «Я чув – та забув, я бачив – та запам’ятав, я зробив – то я знаю». Розпочинаючи з грудня 2013 року, мною проводяться тренінгові заняття за програмою «Як стати успішним», в яких приймають участь студенти спеціальностей „Соціальна робота” та «Соціологія».

Власний досвід використання тренінгу як форми роботи з молоддю дозволяє виділити його сильні сторони: по-перше, невелика група (до 15 осіб) дозволяє забезпечувати активність кожного учасника; по-друге, використання різних методів дозволяє гармонічно поєднувати надання інформації та емоційного ставлення до неї; по-третє, підвищення рівня мотивації (усвідомлення молоддю власної відповідальності за прийняття рішень, враховуючи свої ресурси); по-четверте, підвищення рівня знань, розвиток умінь та вдосконалення навичок; по-п’яте, позитивний вплив групи на соціальне становлення особистості у процесі колективного мислення та прийняття рішень.

До слабких сторін тренінгу можна віднести: по-перше, теоретичний обсяг поданої інформації має бути невеликим (не більше 20 хв.); по-друге, майстерність тренера має бути більшою, тому що активність учасників залежить від розуміння вправ, групової динаміки, атмосфери довірливого спілкування тощо; по-третє, очікування від тренінгу можуть не здійснитися; по-четверте, у групі, де учасники добре знайомі один з одним, можливі складнощі з відвертістю, адже впливає сталість соціально-рольових відносин тощо.

Таким чином, у професійній підготовці майбутніх спеціалістів соціальної сфери тренінг є ефективною та доцільною формою роботи, що дає можливість формувати та підвищувати їх соціальну компетентність, враховуючи швидкість зміни нашої соціальної реальності.

Подальший науковий пошук означеної проблеми має бути спрямований на виявлення особливостей методів, які використовуються в тренінговій роботі.

Література

1. Докторович М. О. Соціальна компетентність: співвідношення наукових категорій / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/NIO/Pedagogica/doktorovich.doc.htm

2. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. / К. Л. Мілютіна. – К.: МАУП, 2004. – 192 с.

3. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – №2. – С. 58–64.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26538. ГНИЕНИЕ МЯСА. УСЛОВИЯ И ФАКТОРЫ, ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГНИЕНИЕ МЯСА 21.62 KB
  ГНИЕНИЕ МЯСА. УСЛОВИЯ И ФАКТОРЫ ВЫЗЫВАЮЩИЕ ГНИЕНИЕ МЯСА. Гниение самый опасный вид порчи мяса так как при этом процессе разрушаются белковые соединения и образуются вещества опасные для человека. Из составных частей мяса гниению наиболее подвержены мышечная ткань и субпродукты.
26539. ИЗМЕНЕНИЯ В ЖИРЕ В ПРОЦЕССЕ ПРОИЗВОДСТВА И ХРАНЕНИЯ (ГИДРОЛИЗ,ОКИСЛЕНИЕ, ОСАЛИВАНИЕ) 3.31 KB
  ГИДРОЛИЗ характеризуется присоединением к молекуле жира воды в результате чего она расщепляется на глицерин и жирные кислоты. Данный процесс начинается после разделки мясной туши и извлечения жира. Накопление свободных жирных кислот снижает питательную ценность жира и ускоряет развитие в нем окислительных процессов. ОСАЛИВАНИЕ вид порчи жира характеризующийся накоплением в нем предельных оксикислот.
26540. ИСТОРИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВСЭ 5.17 KB
  всэ явились общественное производство мяса и мясных продуктов и создание мясной промышленности. В 1925г первые в СССР Правила ветсан осмотра убойных животных исследования и браковки мясных продуктов. 30е годы строительство крупных механизированных мясокомбинатов зарождение молочной и пищевой промышленности в связи с этим кафедры мясоведения реорганизованы в кафедры ВСЭ с основами технологии переработки продуктов животноводства. врачей являются Правила ветеринарного осмотра убойных животных и всэ мяса и мясных продуктов1988 и...
26541. БАКТЕРИЦИДНАЯ ФАЗА МОЛОКА И ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ЕЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ 2.99 KB
  БАКТЕРИЦИДНАЯ ФАЗА МОЛОКА И ФАКТОРЫ ВЛИЯЮЩИЕ НА ЕЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ. Продолжительность данной фазы при различных температурах молока следующая: при 37С 2 часа при 30С 3 часа при 25С 6 часов при 10С 24 часа при 5С 36 часов и при 0С 48 часов. При нагревании молока до 70С и выше бактерицидные вещества разрушаются и микрофлора попавшая в такое молоко размножается беспрепятственно. На бактерицидную фазу влияют промежуток времени с момента выдаивания до охлаждения молока чем короче этот промежуток времени тем продолжительнее...
26543. ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ, ПРЕДЪЯВЛЯЕМЫЕ К БОЕНСКИМ ПРЕДПРИЯТИЯМ 10.71 KB
  Для окраски стен и потолков применяют алкидные краски при этом в разных цехах соответствующей цветовой гаммы. В цехах на каждые 150 м2 пола встраивают краны с горячей и холодной водой. В цехах для приема сточных вод оборудуют покрытые трапами решетками воронки в глубине которых устанавливают сифоны для улавливания грязи грубых частиц. ВОЗДУШНАЯ СРЕДА в производственных цехах температура влажность запыленность бактериальное загрязнение влияет на условия труда людей и на санитарное качество продукции.
26544. ВЕТСАНЭКСПЕРТИЗА, ГИГИЕНА И ТЕХНОЛОГИЯ КОЛБАСНОГО ПРОИЗВОДСТВА. ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИ3ВОДСТВА ВАРЕНЫХ КОЛБАС 46.7 KB
  ВЕТСАНЭКСПЕРТИЗА ГИГИЕНА И ТЕХНОЛОГИЯ КОЛБАСНОГО ПРОИЗВОДСТВА. ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИ3ВОДСТВА ВАРЕНЫХ КОЛБАС. К вареным колбасам относят изделия изготовленные из мяса подвергнутые обжарке и варке или запеканию мясные хлеба. Вареные колбасы являются самым массовым и распространенным видом продукта.
26545. ВЗЯТИЕ СРЕДНЕЙ ПРОБЫ МОЛОКА ДЛЯ АНАЛИЗА. ОТБОР ПРОБ МОЛОКА, ПОСТУПАЮЩЕГО НА ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИЕ ПРЕДПРИЯТИЯ 11 KB
  ВЗЯТИЕ СРЕДНЕЙ ПРОБЫ МОЛОКА ДЛЯ АНАЛИЗА. ОТБОР ПРОБ МОЛОКА ПОСТУПАЮЩЕГО НА ПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИЕ ПРЕДПРИЯТИЯ. От молока сдаваемого индивидуальными сдатчиками пробы отбирают в течение десяти дней из молокомера трубкой и сливают в одну и туже бутылку для составления декадной пробы. ОТБОР ПРОБ МОЛОКА ПРИ ВЫПУСКЕ ЕГО В РЕАЛИЗАЦИЮ.
26546. ВИТАМИНЫ МОЛОКА 10.22 KB
  ВИТАМИНЫ МОЛОКА. Витамины содержатся в молоке в различных количествах что обусловлено поступлением их в организм коровы с кормом интенсивностью синтеза микрофлорой рубца и степенью разрушения при обработке и хранении молока. Среднее содержание витаминов в 100 г молока составляет мг: жирорастворимых А 002 02 D 0002. ВИТАМИН А ретинол.