91209

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.; соціальної роботи Н. Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді позбавленої...

Украинкский

2015-07-13

52.92 KB

1 чел.

Хархан Г. Д.,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ТРЕНІНГ ЯК ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДІ

Молодь виступає важливим стратегічним ресурсом у розбудові громадянського суспільства в Україні. Соціальна робота з молоддю передбачає дослідження проблем молодих людей на теоретичному та практичному рівнях, спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід. Одним з аспектів підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери є формування у них соціальної компетентності, зокрема використовуючи тренінг як форму роботи з молоддю.

Поняття «компетентність» (походить від лат. competentia)коло питань, в яких людина добре розуміється. А. Хуторський розділяє терміни „компетенція” та «компетентність». На думку вченого, компетенція – це сукупність взаємопов’язаних рис особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що визначаються щодо певного кола предметів і процесів, та є необхідними для того, щоб якісно й продуктивно діяти по відношенню до них; а компетентність – володіння людиною відповідною компетенцією, що охоплює особистісне ставлення до неї та предметів діяльності [3, с. 60].

Робочим поняттям нашої доповіді є «соціальна компетентність»під яким ми, слід за М. Докторовичем, розуміємо «придбану здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем» [1].

Аналіз наукової літератури дозволяє зазначити, що проблеми молоді є предметом дослідження ряду наук: соціології (О. Балакірєва, К. Богомаз, Ю. Волков, М. Головатий, Ю. Глущенко, В. Кузнєцова, В. Чупров, О. Яременко та ін.); педагогіки (В. Кравець, Ю. Максимчук, В. Штифурак, С. Харченко та ін.); психології (Н. Жигайло, В. Кутішенко, О. Малина, О. Посацький та ін.); соціальної роботи (Н. Басов, М. Басова, С. Григор’єв, Л. Гуслякова, С. Павлов та ін.); технологія проведення тренінгу представлена у роботах Г. Азаренкової, Н. Бухлової, Л. Вереіної, Н. Лещук, К. Мілютіної та ін.

Тренінг як форма групової роботи почав формуватися у соціальній психології в середині XX століття, а зараз ефективно використовується у різних сферах діяльності, зокрема, і в соціальній роботі.

Метою доповіді є висвітлення власного досвіду роботи з молоддю у формі тренінгу в рамках реалізації проекту «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», розробленого Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині».

У науковій літературі термін «тренінг» (від англ. «to train» – вчити, тренувати) означає форму спеціально організованого спілкування, психологічний та педагогічний вплив якого ґрунтується на активних методах групової роботи.

К. Мілютіна у навчальному посібнику «Теорія та практика психологічного тренінгу» виділяє характерні риси тренінгів:

  1.  потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10-15 осіб);
  2.  вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;
  3.  переважає активність учасників групи та їх особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера;
  4.  заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників та групи в цілому [2, с. 5].

Враховуючи існування різних видів тренінгів, зауважимо, що у своїй роботі ми використовували соціально-просвітницький тренінг.

На основі конкурсного відбору, проведеного Міжнародною благодійною організацією «Партнерство кожній дитині», я стала однією з учасників підготовки тренерів за програмою для молоді «Як стати успішним» (листопад 2013 р. м. Київ). Метою цієї навчальної програми була підготовка й підвищення професійної компетентності тренерів з питань соціальної інтеграції дітей та молоді, позбавлених батьківського піклування, підготовка до проведення тренінгових занять. Програма ґрунтувалась на базовій ідеї участі молоді. Участь, у широкому розумінні – це участь людей у прийнятті рішень і процесах, які впливають на їхнє життя, в тому числі у процесах обміну інформацією, консультацій, управління, прийняття рішень і дій.

Участь молодої людини забезпечується через:

1. Довірливе спілкування: інформування з усіх питань, які стосуються молодої людини, підтримка у формуванні питань та щирість у відповідях.

2. Спільне прийняття рішень: увага до того, що є важливим для молодої людини, надання вибору, наділення повноваженнями.

3. Підтримка ініціатив: вислуховування, визнання того, що молоді люди мають таланти, сильні сторони і навички, а також слабкі і вразливі місця, орієнтація на майбутнє, проектування молодою людиною власної дорослості.

Тренінгова програма підвищення соціальної компетентності молодих людей «Як стати успішним» складалася з модулів «Я» (особистість, характер, внутрішній світ, почуття та емоції, зовнішність, здоров’я); «Я, ми, вони» (спілкування, стосунки, соціальні ролі, соціальні навички, громадянська позиція); «Я і кохана людина» (залицяння, прив’язаність, кохання, секс, сім’я, батьківство); «Я і професія» (профорієнтація, моя освіта, працевлаштування, успіх у професії); «Я – господар свого життя» (побут, управління життєвими ситуаціями та прийняття рішень, відпочинок та розподіл часу, бюджет, планування майбутнього).

Для кращого розуміння тренінгу як форми підвищення соціальної компетентності молоді доречним є народне прислів’я: «Я чув – та забув, я бачив – та запам’ятав, я зробив – то я знаю». Розпочинаючи з грудня 2013 року, мною проводяться тренінгові заняття за програмою «Як стати успішним», в яких приймають участь студенти спеціальностей „Соціальна робота” та «Соціологія».

Власний досвід використання тренінгу як форми роботи з молоддю дозволяє виділити його сильні сторони: по-перше, невелика група (до 15 осіб) дозволяє забезпечувати активність кожного учасника; по-друге, використання різних методів дозволяє гармонічно поєднувати надання інформації та емоційного ставлення до неї; по-третє, підвищення рівня мотивації (усвідомлення молоддю власної відповідальності за прийняття рішень, враховуючи свої ресурси); по-четверте, підвищення рівня знань, розвиток умінь та вдосконалення навичок; по-п’яте, позитивний вплив групи на соціальне становлення особистості у процесі колективного мислення та прийняття рішень.

До слабких сторін тренінгу можна віднести: по-перше, теоретичний обсяг поданої інформації має бути невеликим (не більше 20 хв.); по-друге, майстерність тренера має бути більшою, тому що активність учасників залежить від розуміння вправ, групової динаміки, атмосфери довірливого спілкування тощо; по-третє, очікування від тренінгу можуть не здійснитися; по-четверте, у групі, де учасники добре знайомі один з одним, можливі складнощі з відвертістю, адже впливає сталість соціально-рольових відносин тощо.

Таким чином, у професійній підготовці майбутніх спеціалістів соціальної сфери тренінг є ефективною та доцільною формою роботи, що дає можливість формувати та підвищувати їх соціальну компетентність, враховуючи швидкість зміни нашої соціальної реальності.

Подальший науковий пошук означеної проблеми має бути спрямований на виявлення особливостей методів, які використовуються в тренінговій роботі.

Література

1. Докторович М. О. Соціальна компетентність: співвідношення наукових категорій / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/NIO/Pedagogica/doktorovich.doc.htm

2. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. / К. Л. Мілютіна. – К.: МАУП, 2004. – 192 с.

3. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – №2. – С. 58–64.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9861. Становление рыночной экономики в постсоветской России (1992-2000 гг.) 27.92 KB
  Становление рыночной экономики в постсоветской России (1992-2000 гг.). Российская экономика требовала дальнейших преобразований. Были продолжены экономические мероприятия по переходу от командно-административных принципов к рыночной системе регулиро...
9862. Крестьянский вопрос в 19 веке: этапы его решения 28.91 KB
  Крестьянский вопрос в 19 веке: этапы его решения. Решение крестьянского вопроса являлось важнейшим условием перехода России к индустриальному обществу. Первым этот вопрос попытался решить император Павел I, издав указ о трехдневной барщине (1797). У...
9863. Становление новой российской государственности: тенденции политической жизни 1991-2000 гг 23.38 KB
  Становление новой российской государственности: тенденции политической жизни 1991-2000гг. После распада СССР начался новый период в истории России. Как суверенное государство она была образована на основании Декларации о государственном суверенитет...
9864. Общественная и духовная жизнь в России в 19 веке: русский консерватизм 33.85 KB
  Общественная и духовная жизнь в России в 19 веке: русский консерватизм. Понятие альтернатива (от латинского altemare - чередоваться) означает каждая из исключающих друг друга возможностей. Тем самым предполагается наличие различных точек зрения на о...
9865. СССР и международный кризис 1939-1941 гг. 28.17 KB
  СССР и международный кризис 1939-1941 гг. Вторая мировая война началась 1 сентября 1939 г. - фашистская Германия напала на Польшу, Англия и Франция объявили войну Германии. Как и в Первую мировую войну, воевали между собой две коалиции капиталистиче...
9866. Общественная и духовная жизнь России в 19 веке. Русский либерализм 31.7 KB
  Общественная и духовная жизнь России в 19 веке. Русский либерализм. Либерализм был изначально продуктом западной цивилизации, построенной на индивидуализме и рациональном познании мира. Истоки западного либерализма следует искать в античном наследии...
9867. Информационные ресурсы местного самоуправления в регионе 101 KB
  Развитие торговли, которая становится основой жизни городских общин Германии в IX-XI вв., вызвало потребность не только охраны от внешних врагов, но и защиты свободы и независимости от местных феодалов, внутренней самоорганизации и самоуправления. Так, экономическое развитие обуславливает становление свободных общин...
9868. Общественная и духовная жизнь России в 19 веке. Русский Радикализм 36.35 KB
  Общественная и духовная жизнь России в 19 веке. Русский Радикализм. Радикал (от латинского radicalis - коренной) - сторонник крайних, решительных действий и взглядов. Радикализм как общественно-политическое направление нацелено на коренное изменение...