91215

ФОРМИ І МЕТОДИ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДОНБАСУ в ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Актуальність екологічних проблем та методологічних підходів до їх розвязання, реальні заходи по створенню єдиного освітнього простору, в якому форми і методи еколого-естетичного виховання школярів посідають провідне місце, створюють педагогічні передумови для інтеграційних процесів

Украинкский

2015-07-13

53.72 KB

0 чел.

Славська Я.А.,

аспірантка каф. педагогіки,

Східноукраїнський

національний університет

імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМИ І МЕТОДИ ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДОНБАСУ в ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Постановка проблеми. Актуальність екологічних проблем та методологічних підходів до їх розв'язання, реальні заходи по створенню єдиного освітнього простору, в якому форми і методи еколого-естетичного виховання школярів посідають провідне місце, створюють педагогічні передумови для інтеграційних процесів у цій галузі педагогічної теорії і практики. Оскільки Україна обрала шлях до входження у європейський і світовий економічний і культурний простір, в якому освіта і виховання набувають все більшого значення, то узагальнення досвіду стосовно форм і методів еколого-естетичного виховання школярів на Донеччині стає вельми доцільним.

Аналіз основних досліджень і публікацій з проблеми. Погляди українських науковців Донбасу мали значний вплив на формування еколого-естетичного виховання як нового напряму педагогічної теорії і практики. Досліджено зокрема формування естетичних почуттів та екологічної культури у школярів засобами мистецтва [2;3:4] , естетичного ставлення до природи [5]. Нами досліджувався досвід еколого-естетичного виховання молоді в різних країнах.

Незважаючи на вже виконані дослідження з проблем шкільної екологічної освіти Донбасу, більшість з них зосереджена на вивченні досвіду, що не виходив за межі педагогічного краєзнавства. Виключення становить фундаментальне дослідження В. В. Червонецького [7], в якому розглянуто тенденції розвитку екологічної освіти в школах провідних країн Європи. Разом з тим виконане дослідження присвячене лише загальним тенденціям розвитку шкільної екологічної освіти, виховання молоді. У ньому проведено узагальнення педагогічного досвіду й виявлення загальних еволюційних процесів, що відбуваються в екологічній освіті у школах країн євроатлантичного регіону. Автор виявив протиріччя між потребою у наявності наукововиважених даних щодо інтеграційних процесів, які відбуваються в шкільній екологічній освіті та їх відображенні у вітчизняній педагогічній науці й практиці.

Виклад основного матеріалу. Концептуальною гіпотезою дослідження є припущення про те, що еколого-естетичне виховання молоді, починаючи з 70-х років ХХ століття й до сьогодення, становить одну із найбільш пріоритетних гуманітарних галузей як на глобальному, так і на регіональному рівнях, оскільки з ним пов’язується докорінна переорієнтація свідомості школяра щодо взаємовідносин із природою (з егоцентристських на природоцентриські), а також формування еколого-естетичної культури. Особлива увага при цьому приділяється формам і методам еколого-естетичного виховання школярів як майбутнього людства, здатного гармонізувати взаємостосунки природою. У зв’язку з цим посилюється роль школи і позашкільних закладів освіти в еколого-естетичному вихованні молоді. Теоретична структурна модель дослідження представлена на рис.1.

Вищеозначене ініціює необхідність створення системи еколого-естетичного виховання, яка б забезпечувала його повномірне здійснення. Зважаючи на той факт, що саме на терені Донеччини відбуваються масштабні процеси екологічних змін, важливу роль відіграє еколого-естетичне виховання, при чому ми зосередили увагу на вивченні стану та визначенні загальних тенденцій, що мають місце в теорії і практиці цього напряму шкільного виховання.

На підставі аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, присвя-чених проблемам шкільного еколого-есетичного виховання; творчого спілкування з науковцями і освітянами цієї галузі розроблено типологію форм і методів еколого-естетичного виховання школярів. Її положення ґрунтуються на висновках регіональних і національних конференцій з екологічної освіти, провідних ідеях і концептах соціальної і педагогічної екології, філософії освіти, філософії виховання, порівняльної педагогіки, загальної теорії педагогіки, історії педагогіки, соціальної педагогіки, вікової та педагогічної психології, сучасних національних систем загальної та екологічної освіти.

Типологія форм і методів еколого-естетичного виховання школярів включає наступні положення, які сприяють реалізації провідної ідеї:

1. Методологічне обґрунтування шкільного еколого-естетичного виховання молоді базуються на ідеях комплексної екології та вчення про біосферу і ноосферу, які за визначенням фахівців (вітчизняних і зарубіжних) найбільш відповідають сучасним уявленням про природу і людину, їх взаємовідносини, причини виникнення екологічної кризи, умови і засоби її подолання. Ідентичність форм і методів наукового пізнання й осмислення актуальних проблем довкілля забезпечує тотожність їх відображення в теорії і практиці еколого-естетичного виховання школярів.

2. У визначенні теоретичних передумов еколого-естетичного виховання важливу роль відіграють рішення й рекомендації міжнародних форумів. Врахування напрацьованого спільними зусиллями понятійного апарату, визначення мети, керівних ідей і положень, підходів до організації та відображення змісту еколого-естетичного виховання молоді в навчальному процесі школи сприяє узгодженості позицій щодо напрямів розвитку цієї галузі педагогічної теорії та шкільної практики. Виділення цих тенденцій надає можливість зосередити увагу на певному відтинку історичного часу розвитку шкільного еколого-естетичного виховання молоді Донеччини (друга половина ХХ століття), а також розглянути і проаналізувати його з точки зору усталеності та продукування нових ідей (початок ХХІ століття).

3. Узагальнення досвіду еколого-естетичного виховання молоді Донбасу та врахування виявлених загальних тенденцій має сприяти подальшому розвитку і вдосконаленню форм і методів цього напряму освітньо-виховної діяльності.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють переважно другу половину ХХ століття, період активного зростання педагогічного руху на захист природного довкілля, спрямованого на гармонізацію та естетизацію взаємин між людиною і природою на Донеччині. Сьогодні завдяки зусиллям педагогічної громадськості Донбасу природозахисний рух оформився в нову галузь педагогічної теорії і практики – еколого-естетичне виховання, яке здійснює значний вплив на формування свідомості та культури школярів. Шкільні заклади освіти визнаються за основні центри масової еколого-естетичної підготовки молоді. Еколого-естетичне виховання школярів роглядається вченими Донбаса як цілеспрямована система дієвого формування особистості школяра. здатного з позицій естетичного ідеалу сприймати й оцінювати природу, жити й творити в ній «за законами краси» [8, с.60].

4. Загальна методологія дослідження базується на провідних принципах теорії наукового пізнання, положеннях про взаємозв'язок між процесами навчання та виховання, системному підході до цілісних педагогічних процесів і явищ, аксіологічних положеннях про універсальну цінність природи та її вплив на розвиток емоційно-почуттєвої й інтелектуальної сфер психіки особистості, формування еколого-естетичної культури, конкретно-науковому принципі історизму, що дає змогу дослідити становлення і розвиток еколого-естетичної освіти на Донеччині.

5. Еколого-естетичне виховання в школах Донбасу розгядається вченими з позицій принципів здорового способу життя (краси власного тіла, фізичної культури, предметного середовища, побуту), еколого-естетичних аспектів трудового шкільного та позашкільного виховання (естетичне реагування на практичний зв’язок з природою за В.О. Сухомлинським в сучасних умовах політехнічного комп’ютеризованого навчання), організації пізнавальної діяльності школяра в процесі навчання (краса природознавчих наук у відкритті нових законів природи), використання засобів мистецтва (літератури, живопису, музики, театру, кіно, телебачення), самовиховання естетико-екоцентричної свідомості засобами самоінформування, самоконтролю, самокритики, самонаказу, самостимулювання, самоаналізу, самоспостереження, cамозобов’язання, cамозвіту, формування інтимного, індивідуалізованого суб’єктивно-непрагматичного ставлення до світу природи.

Висновки. Теоретичне значення обраної теми дослідження полягає у тому, що вперше виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток форм і методів еколого-естетичного виховання на терені Донеччини в другій половині ХХ на початку ХХІ століть; здійснено історико-педагогічний аналіз тенденцій шкільного еколого-естетичного виховання, визначено основні етапи його розвитку на Донбасі; здійснено науково-теоретичне обґрунтування сучасної парадигми еколого-естетичного виховання школярів; виявлено загальні тенденції у визначенні теоретико-методологічних засад еколого-естетичного виховання молоді Донбасу; узагальнено досвід відображення еколого-естетичного компоненту в змісті виховної роботи шкіл Донеччини; показано шляхи удосконалення та підвищення якості еколого-естетичного виховання учнівської молоді.

Література

  1.  Виготский Л.С. Психология искусства /Л.С. Выготский .М.,1965.350 с.
  2.  Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва / Н. Горобець // Рідна школа. ‒ 1999. ‒ №11. ‒ С.46-49.
  3.  Котенева И.С. Формирование эстетико-экологической культуры будущего учителя средствами искусства: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Котенева Ирина Сергеевна. ‒ Луганськ: CНУ, 1996.- 260 с.
  4.  Павленко І.Г. Формування екологічної культури молодших школярів засобами мистецтва: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Павленко Ірина Григорівна. ‒ Луганськ: СНУ, 2002. ‒ 280 с.
  5.  Славська Я.А. Еколого-естетичне виховання учнів у школах Великої Британії / Я.А.Славська // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць СНУ ім. В. Даля. Вип. 2(55). – Луганськ, 2013. – С.169-178.

Науковий керівник: завідувач кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, доктор педагогічних наук, професор, член-кор. НАПН України ‒ Шевченко Г.П.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34209. Подраздел первичноротые 17.14 KB
  Тип nnelid кольчатые черви. Кольчатые черви распространены практически во всех широтах и встречаются как в водной среде так и на суше. В умеренном поясе наиболее известны дождевые черви и пиявки. Некоторые водные черви строят скелет в виде трубок завёрнутых в спираль.
34210. Тип Arthropoda (членистоногие) 20.79 KB
  К типу членистоногих относятся раки крабы дафнии бабочки термиты муравьи пауки клещи трилобиты мечехвосты. Класс Trilobite трилобиты. Трилобиты – вымершие животные широко распространённые в раннем P2. трилобиты имели членистое тело покрытое хитиновым панцирем.
34211. Палеонтология 19.49 KB
  Остатки организмов сохраняются в осадочных породах только при благоприятных условиях захоронения и при наличии минерального или органического скелета. видов животных и растений но после гибели они исчезают бесследно если не попадут в благоприятные условия для их сохранения поэтому в ископаемом состоянии сохраняется лишь незначительная часть от большого числа ранее существовавших организмов. Лучше сохраняются остатки организмов обладающих твёрдым минеральным скелетом. Палеонтология связана с зоологией и ботаникой изучающими морфологию и...
34212. Образование ориктоценозов 20.78 KB
  Выделяют три основных этапа перехода: накопление органических остатков захоронение фоссилизация 1. Накопление органических остатков. Скопления остатков погибших организмов образуют танатоценоз – сообщество смерти.
34213. Основные этапы развития палеонтологии 29.91 KB
  Большое значение в развитии палеонтологии имели труды шведского учёного Карла Линнея 1707 – 1778 гг. Становление и развитие палеонтологии происходило в три этапа: додарвиновский дарвиновский и последарвиновский. Додарвиновский этап развития палеонтологии связан с именами таких учёных как англичанин Вильям Смит 1769 – 1839 – палеозоология беспозвоночных Жорж Кювье 1769 – 1832 – палеозоология позвоночных Александр Броньяр 1801 – 1876 – палеоботаника .
34214. Палеонтологический метод и основы стратиграфической классификации 21.23 KB
  Изучается литологический состав отдельных слоёв их взаимоотношение друг с другом причём принимается что при ненарушенном залегании подстилающей слой является более древним а покрывающий – более молодым принцип Стенона. Если же между ними наблюдается стратиграфическое несогласие то предполагается наличие перерыва в осадконакоплении а также возможность размыва нижележащих слоёв. Из каждого слоя или группы слоёв изучается систематический состав биоценозов. При извлечении из слоёв ископаемых остатков отмечаются особенности их захоронения...
34215. Породообразующая роль организмов 36.03 KB
  В образовании органогенной породы принимают участие как скелетные остатки так и продукты жизнедеятельности. В органическом породообразовании самую большую роль играют высшие растения. Организмы принимают участие и в образовании особых известковых форм рельефа океанов и морей – рифовых построек различного типа: береговые и барьерные рифы атоллы биостромы биогермы. В образовании ископаемых и современных рифов принимают участие различные организмы.
34216. Условия обитания животных в океанах и морях 22.64 KB
  Водя является легко проницаемой средой для активно передвигающихся животных. Существование в воде водорослей и бактерий обеспечивает жизнь очень многих животных. Скопление органического детрита поступающего с суши обеспечивает обильное развитие водорослей бурых зелёных багряных а те в свою очередь создают благоприятные условия для жизни многих животных – фораминифер червей моллюсков иглокожих ракообразных.