91217

ЛЕГАЛЬНІСТЬ ТА ЛЕГІТИМНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Говорячи про владу будьто політична влада або економічна чи навіть кримінальна ми вже чітко усвідомлюємо що це певна сукупність можливостей та ресурсів для здійснення впливу або тиску на організації інститути управлінські структури та інших субєктів різних сфер в тому числі і політичних. Вона прагне до добровільного визнання масами своєї влади на основі принципів легітимності оскільки тільки в цьому випадку політична...

Украинкский

2015-07-13

51.18 KB

0 чел.

Таловєрова А. І.,

кафедра політології,

Східноукраїнський університет

імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ЛЕГАЛЬНІСТЬ ТА ЛЕГІТИМНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

Говорячи про владу, будь-то політична влада або економічна чи навіть кримінальна, ми вже чітко усвідомлюємо, що це певна сукупність можливостей та ресурсів для здійснення впливу або тиску на організації, інститути, управлінські структури та інших суб’єктів різних сфер, в тому числі і політичних. Влада є потужним інструментом впливу, яким зазвичай володіє меншість людей, і ця володарююча меншість – політична еліта.

Політична еліта виражає інтереси груп або класів даного суспільства. Вона прагне до добровільного визнання масами своєї влади на основі принципів легітимності, оскільки тільки в цьому випадку політична влада буде найбільш стабільною.

Термін легітимність (від лат. Legitimus – законний) з’явився у ХІХ ст. і висловлював прагнення відновити у Франції владу короля, як єдину законну, на відміну від влади, насильно захопленої. Але це було не зовсім вірно і для трактування законності влади з’явився новий термін – легальність. Тоді ж легітимність придбала інший сенс і вже трактувалась як визнання даної державної влади і певної території держави на міжнародній арені. Сучасні французькі політологи під принципом легітимності розуміють відповідність політичної влади цінностям, на яких заснований той режим, чиє функціонування забезпечує даний принцип. Німецький філософ К. Ясперс говорячи про політичну легітимність казав, що головним є панування довіри влади з боку народу.

На думку німецького соціолога та політичного економіста Макса Вебера, легітимність – це положення, при якому люди вважають себе належними підкорюватися, а влада вважає, що має право наказувати. Виходячи з цього визначення, М. Вебер визначив три типи легітимності спираючись на мотиви, завдяки яким людина зможе підкорятися.

Він виділяв:

1) демократичний тип легітимності. Його втіленням є демократична правова держава. Вебер зіставляє легальне панування з приватним підприємництвом. Щоб функціонування не порушувалося, необхідні тверді гарантії. Таким чином при легальному типі панування джерелом легітимності виступає раціонально зрозумілий інтерес, який спонукає людей підкорятися не особистості керівника, а праву, в рамках якого обираються і діють представники влади в демократичних державах.

2) традиційний тип легітимного панування заснований на вірі в звичаї, у священність здавна існуючих порядків і властей. Такий тип схожий з відносинами в патріархальної сім’ї, де традиції добровільного підпорядкування старшим особливо міцні і стійкі. Традиційне панування характерне для феодальної Європи і Сходу, для монархічних форм правління.

3) харизматичний тип влади, який ґрунтується на вірі у виняткові якості керівника, дані йому Богом або Природою. Харизматична легітимність базується на вірі та на емоційному, особистісному відношенні лідера і маси.

Для більш повного розуміння проблеми легітимності влади слід мати на увазі й те, що правомірність влади спирається на три джерела її підтримки: основні ідеологічні принципи, прихильність громадян до структур і норм влади, позитивну оцінку пануючого особи. Відповідно виділяють три типи легітимності влади.

1) Ідеологічна. Ідеологічна легітимність спирається на цінності та принципи, на які посилається влада . Переконання у правильності і моральної значимості даних цінностей і принципів, а також віра, що влада несе в собі їх втілення, складають головне мотиваційний джерело соціальної підтримки влади. Ідеологічне обґрунтування правомірності влади засноване на відповідності влади усталеному типу соціалізації людини. Завдяки соціалізації в суспільстві існує порядок, що приймається більшістю. В основі загальної соціалізації лежить панівне уявлення про справедливість. Якщо в процесі соціалізації переважають цінності рівності, колективізму, то в суспільстві може сформуватися переважно екстерналістский тип особистості, орієнтований на патронаж з боку держави. Для цього типу особистості характерні домагання до уряду у забезпеченні всім для максимального життєвого рівня. Якщо ж в основі соціалізації лежать цінності свободи, індивідуалізму, то в суспільстві формується переважно інтерналістский тип особистості, орієнтований на власні сили і не виносить втручання у свої справи. Цей тип особистості очікує від влади одного – гарантій індивідуальної свободи і громадського порядку.

2) Структурна. Цей тип може виникнути як наслідок тривалості, стабільності влади та її структур. Люди визнають правомірність влади тому, що вона сформована на основі встановлених законом процедур. В основі структурної легітимності лежить переконаність у законності існуючих структур влади.

3) Особистісна. Вона є вираженням морального схвалення осіб, які виконують владні функції. Даний тип легітимності визначається позитивною, часом захопленої, оцінкою особистих переваг і заслуг політичного лідера.

Ця типологія, доповнюючи класифікацію М. Вебера, дозволяє розширити теоретичну основу осмислення легітимності сучасних політичних систем.

Отже, легітимність сьогодні – це визнання громадянами діючої у їх державі влади, погодження з її управлінською стратегією та прояв своєї підтримки до влади.

Влада, як інструмент політичної еліти, повинна бути легальною, щоб забезпечити законне місце на політичній арені пануючому прошарку. Легальність носить суто юридичний характер і означає формальну відповідність влади закону, її юридичну правомірність. Але не завжди легальні держави є легітимними. Ці два поняття близькі, але не тотожні. Якщо перше носить юридичний характер, то друге носить оцінно-етичний характер і виходить від громадян та висловлює їх ставлення.

Легальність та легітимність політичної влади є ознакою правильно обраної стратегії реалізації політичної влади та її впровадження у суспільно-політичну сферу життя суспільства. Вони дозволяють владі на законних повноваженнях виконувати своє призначення та представляти інтереси громадян.Якщо один з цих принципів порушується, то це призводить до дестабілізації політичної обстановки у суспільстві, яка виражається у акціях протесту та недовірі до влади.

Література

1. Василик М.А., Вершинин М.С. Политология: Учебное пособие. –М., 2005. – 248 с.

2. Высоцкий А. Сущность легитимации политики /Высоцкий А. //Политический менеджмент. – 2004. - №4 (7). – С. 24-34.

3. Гонюкова Л. В., Максимець Б. М. Суспільно-політичні об’єднання: теорія і практика: Навч.-метод. посіб. для вищ. навч. закл. – К.: Генеза, 2009. – 240 с.

4. Дибиров A. H. Теория политической легитимности: Курс лекций. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – C. 98.

5. Ольшанский В.В., Корякин А.А. Власть и політика: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону, 2010г. – 135 с.

6. Соловьёв А. И. «Политология: политическая теория, политические

технологии»: учебник для студентов вузов – М.: Аспект Пресс, 2000. – 559 с.

Науковий керівник: к. політ. н., доцент Карчевська О. В.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26867. Характеристика органов кроветворения и иммуногенеза 5.01 KB
  кроветворения относят красный костный мозг селезёнку и лимф. К органам кроветворения и иммуногенеза относят: красный костный мозг тимус лимфатические узлы селезенку миндалины а также лимфоидные образования слизистой оболочки пищеварительной половой дыхательной и выделительной систем. Центральные органы включают в себя красный костный мозг и тимус . Костный мозг.
26868. Морфофункциональная характеристика желез внутренней секреции 1.55 KB
  К железам внутренней секреции относятся: 1. Щитовидная железа В центральной части шеи 4. Около щитовидная железа Расположены около стенки щитовидной железы или в ее долях в виде 24 небольших телец 5. Надпочечная железа Брюшная полость около краниального края почки.
26871. Анатомо-гистологическое строение спинного мозга 6.99 KB
  Анатомогистологическое строение спинного мозга. Каудально от поясничнокрестцового утолщения спинной мозг суживается и образует мозговой конус conus medularis переходящий в концевую нить filum terminale достигающую 56го хвостового позвонка На вентральной поверхности спинного мозга находится вентральная срединная щель fissura mediana ventralis и две латеральные вентральные борозды sulci lateralis ventralis. По дорсальной поверхности мозга проходит дорсальная срединная борозда sulcus medianus dorsalis в которой лежат дорсальные...
26872. Концевой мозг 6.84 KB
  Отделяется от обонятельного мозга базальной пограничной бороздой sulcus basalis. Комиссурапъные волокна соединяют участки коры в разные полушариях и образуют самую большую спайку мозга мозолистое тело corpus coltosum . Проекционные волокна соединяют участки коры с разными отделами головного и спинного мозга. В ней заключён желудочек ventriculus bulbi olfactorii являющийся продолжением бокового желудочка мозга.
26873. Промежуточный мозг 4.51 KB
  Состоит из зрительных бугров третьего мозгового желудочка и сосудистого сплетения с покрышкой третьего мозгового желудочка. Отделены от хвостатых ядер пограничной полоской stria terminalis а от четверохолмия поперечной Бороздой а друг от друга ямкой зрительных бугров прикрытой сосудистой покрышкой третьего мозгового желудочка. От перекреста зрительных нервов chiasma opticus начинаются зрительные тракты tractus optici которые подходят к зрительным буграм. Третий мозговой желудочек ventriculus tertius лежит между...
26874. Средний мозг 2.9 KB
  Средний мозг mesencephalon состоит из ножек большого мозга покрышки ножек или чепца пластинки четверохолмия и мозгового водопровода. Ножки большого мозга pedunculi cerebri в виде двух толстых валиков лежат впереди мозгового моста. Покрышка ножек или чепец tegmentum pedunculi помещается в центре мозга между ножками большого мозга и четверохолмием. Пластинка четверохолмия lamina quadrigemina представляет дорсальную часть мозга.
26875. Задний мозг 3.96 KB
  Задний мозг metencephalon состоит из мозжечка cerebellum и мозгового варолиева моста pons cerebri Varoli . Между ними остаётся глубокая щель верхушка шатра fastigium являющаяся дорсальным отделом четвертого мозгового желудочка. Построен из серого и белого мозгового вещества. Построен он из белого мозгового вещества по периферии и серого в виде ядер.