91217

ЛЕГАЛЬНІСТЬ ТА ЛЕГІТИМНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Говорячи про владу будьто політична влада або економічна чи навіть кримінальна ми вже чітко усвідомлюємо що це певна сукупність можливостей та ресурсів для здійснення впливу або тиску на організації інститути управлінські структури та інших суб’єктів різних сфер в тому числі і політичних. Вона прагне до добровільного визнання масами своєї влади на основі принципів легітимності оскільки тільки в цьому випадку політична...

Украинкский

2015-07-13

51.18 KB

0 чел.

Таловєрова А. І.,

кафедра політології,

Східноукраїнський університет

імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ЛЕГАЛЬНІСТЬ ТА ЛЕГІТИМНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

Говорячи про владу, будь-то політична влада або економічна чи навіть кримінальна, ми вже чітко усвідомлюємо, що це певна сукупність можливостей та ресурсів для здійснення впливу або тиску на організації, інститути, управлінські структури та інших суб’єктів різних сфер, в тому числі і політичних. Влада є потужним інструментом впливу, яким зазвичай володіє меншість людей, і ця володарююча меншість – політична еліта.

Політична еліта виражає інтереси груп або класів даного суспільства. Вона прагне до добровільного визнання масами своєї влади на основі принципів легітимності, оскільки тільки в цьому випадку політична влада буде найбільш стабільною.

Термін легітимність (від лат. Legitimus – законний) з’явився у ХІХ ст. і висловлював прагнення відновити у Франції владу короля, як єдину законну, на відміну від влади, насильно захопленої. Але це було не зовсім вірно і для трактування законності влади з’явився новий термін – легальність. Тоді ж легітимність придбала інший сенс і вже трактувалась як визнання даної державної влади і певної території держави на міжнародній арені. Сучасні французькі політологи під принципом легітимності розуміють відповідність політичної влади цінностям, на яких заснований той режим, чиє функціонування забезпечує даний принцип. Німецький філософ К. Ясперс говорячи про політичну легітимність казав, що головним є панування довіри влади з боку народу.

На думку німецького соціолога та політичного економіста Макса Вебера, легітимність – це положення, при якому люди вважають себе належними підкорюватися, а влада вважає, що має право наказувати. Виходячи з цього визначення, М. Вебер визначив три типи легітимності спираючись на мотиви, завдяки яким людина зможе підкорятися.

Він виділяв:

1) демократичний тип легітимності. Його втіленням є демократична правова держава. Вебер зіставляє легальне панування з приватним підприємництвом. Щоб функціонування не порушувалося, необхідні тверді гарантії. Таким чином при легальному типі панування джерелом легітимності виступає раціонально зрозумілий інтерес, який спонукає людей підкорятися не особистості керівника, а праву, в рамках якого обираються і діють представники влади в демократичних державах.

2) традиційний тип легітимного панування заснований на вірі в звичаї, у священність здавна існуючих порядків і властей. Такий тип схожий з відносинами в патріархальної сім’ї, де традиції добровільного підпорядкування старшим особливо міцні і стійкі. Традиційне панування характерне для феодальної Європи і Сходу, для монархічних форм правління.

3) харизматичний тип влади, який ґрунтується на вірі у виняткові якості керівника, дані йому Богом або Природою. Харизматична легітимність базується на вірі та на емоційному, особистісному відношенні лідера і маси.

Для більш повного розуміння проблеми легітимності влади слід мати на увазі й те, що правомірність влади спирається на три джерела її підтримки: основні ідеологічні принципи, прихильність громадян до структур і норм влади, позитивну оцінку пануючого особи. Відповідно виділяють три типи легітимності влади.

1) Ідеологічна. Ідеологічна легітимність спирається на цінності та принципи, на які посилається влада . Переконання у правильності і моральної значимості даних цінностей і принципів, а також віра, що влада несе в собі їх втілення, складають головне мотиваційний джерело соціальної підтримки влади. Ідеологічне обґрунтування правомірності влади засноване на відповідності влади усталеному типу соціалізації людини. Завдяки соціалізації в суспільстві існує порядок, що приймається більшістю. В основі загальної соціалізації лежить панівне уявлення про справедливість. Якщо в процесі соціалізації переважають цінності рівності, колективізму, то в суспільстві може сформуватися переважно екстерналістский тип особистості, орієнтований на патронаж з боку держави. Для цього типу особистості характерні домагання до уряду у забезпеченні всім для максимального життєвого рівня. Якщо ж в основі соціалізації лежать цінності свободи, індивідуалізму, то в суспільстві формується переважно інтерналістский тип особистості, орієнтований на власні сили і не виносить втручання у свої справи. Цей тип особистості очікує від влади одного – гарантій індивідуальної свободи і громадського порядку.

2) Структурна. Цей тип може виникнути як наслідок тривалості, стабільності влади та її структур. Люди визнають правомірність влади тому, що вона сформована на основі встановлених законом процедур. В основі структурної легітимності лежить переконаність у законності існуючих структур влади.

3) Особистісна. Вона є вираженням морального схвалення осіб, які виконують владні функції. Даний тип легітимності визначається позитивною, часом захопленої, оцінкою особистих переваг і заслуг політичного лідера.

Ця типологія, доповнюючи класифікацію М. Вебера, дозволяє розширити теоретичну основу осмислення легітимності сучасних політичних систем.

Отже, легітимність сьогодні – це визнання громадянами діючої у їх державі влади, погодження з її управлінською стратегією та прояв своєї підтримки до влади.

Влада, як інструмент політичної еліти, повинна бути легальною, щоб забезпечити законне місце на політичній арені пануючому прошарку. Легальність носить суто юридичний характер і означає формальну відповідність влади закону, її юридичну правомірність. Але не завжди легальні держави є легітимними. Ці два поняття близькі, але не тотожні. Якщо перше носить юридичний характер, то друге носить оцінно-етичний характер і виходить від громадян та висловлює їх ставлення.

Легальність та легітимність політичної влади є ознакою правильно обраної стратегії реалізації політичної влади та її впровадження у суспільно-політичну сферу життя суспільства. Вони дозволяють владі на законних повноваженнях виконувати своє призначення та представляти інтереси громадян.Якщо один з цих принципів порушується, то це призводить до дестабілізації політичної обстановки у суспільстві, яка виражається у акціях протесту та недовірі до влади.

Література

1. Василик М.А., Вершинин М.С. Политология: Учебное пособие. –М., 2005. – 248 с.

2. Высоцкий А. Сущность легитимации политики /Высоцкий А. //Политический менеджмент. – 2004. - №4 (7). – С. 24-34.

3. Гонюкова Л. В., Максимець Б. М. Суспільно-політичні об’єднання: теорія і практика: Навч.-метод. посіб. для вищ. навч. закл. – К.: Генеза, 2009. – 240 с.

4. Дибиров A. H. Теория политической легитимности: Курс лекций. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – C. 98.

5. Ольшанский В.В., Корякин А.А. Власть и політика: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону, 2010г. – 135 с.

6. Соловьёв А. И. «Политология: политическая теория, политические

технологии»: учебник для студентов вузов – М.: Аспект Пресс, 2000. – 559 с.

Науковий керівник: к. політ. н., доцент Карчевська О. В.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20922. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕГРАТОРА 184 KB
  Експериментальне визначення перехідних характеристик інтегратора рис. Натисніть кнопку 20 сек панелі і кнопку С1 Інтегратор відлічуючи по секундоміру стенду час за допомогою U вих виконайте вимірювання зміни в часі вихідної напруги інтегратора. побудуйте перехідні характеристики інтегратора.
20923. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ 105.5 KB
  Мета роботи: ознайомитися з принципом і режимом роботи логічних елементів. При виконанні роботи визначаються передавальні характеристики логічного елементу при різних опорах навантаження а також складаються таблиці станів для логічних елементів €œІ€ €œНІ€ €АБО€ €АБОНІ€ €ІНІ€. Визначення передавальних характеристик логічних елементів рис. Складання таблиць істинності логічних елементів.
20924. ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИГЕРІВ 241 KB
  При виконанні цієї роботи вивчається дія асинхронного RSтригера а також двох синхронних: Ттригера і JКтригера Порядок виконання роботи Робота виконується на лабораторному стенді ЭС21. Дослідження RS тригера рис. З'єднати входи R і S тригера з клемами панелі Рівень логічний. З'єднати прямий вихід тригера з клемами вольтметра що вимірює вихідний сигнал.
20925. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ 1.12 MB
  Порядок виконання роботи Робота виконується на стенді ЭС21 Дослідження двійкового лічильника рис11. З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі €œРівень логічний€ а вхід С лічильника з клемою панелі €œІмпульс одиночний€ і з клемою €œВхід€ панелі €œЛічильник імпульсів€. Натисненням кнопки панелі €œІмпульс одиночний€ подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра €œ U вих.
20926. ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОЕЛЕМЕНТІВ І ФОТОРЕЛЕ 806 KB
  Величина напруги необхідної для зняття характеристик встановлюється за допомогою відповідних потенціометрів а світлового потоку перемикачами розташованими під вікном з фотоелементами. Порядок виконання роботи Зібрати схему дослідження вакуумного фотоелемента СЦВ3 рис. Рис.
20927. ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛОПОТУЖНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ 262 KB
  Накреслити осцилограми напруги на навантаженні при величині струму Iн = 60 мА. Виміряти за допомогою цифрового вольтметра змінну складову напруги на навантаженні і постійну напругу при струмі навантаження Iн = 60 мА. Обчислити коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги: де U m – амплітуда змінної складової вихідної напруги. Накреслити осцилограму напруги на навантаженні.
20928. ДОСЛІДЖЕННЯ БІПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА 378 KB
  Для зняття вхідних статичних характеристик транзистора необхідно: а включити тумблери B1 ВЗ В4 В6 В9 B11 вимкнути тумблери В2 В5; тумблер В12 поставити в положення ; б за допомогою ручки РЕГ. Для зняття вихідних статичних характеристик транзистора потрібно: а встановити необхідне значення базового струму регулятором РЕГ.2; б змінюючи напругу Uке через інтервали вказані викладачем вимірювати значення колекторного струму транзистора міліамперметром СТРУМ Iк .
20929. ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ 97 KB
  Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером рис. а BI4 в положення Із спільним емітером ; тумблери В2 В5 В9 BI1 поставити в положення Вкл. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором рис.
20930. ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ІНВЕРТУЮЧОГО І НЕІНВЕРТУЮЧОГО ПІДСИЛЮВАЧІВ 437.5 KB
  Величина напруги вимірюється вольтметром . Набуті значення вихідної напруги занести у відповідні рядки табл.1 і заносячи набуті значення вихідної напруги у відповідні рядки табл. Коефіцієнт підсилення напруги Ku характеризує здатність ОП усилювати диференціальний сигнал що подається на його входи: Вхідна напруга зсуву Uзс обумовлена в основному неідентичністю транзисторів вхідного каскаду ОП.