91218

ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЇХ СОЦІАЛЬНІЙ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Досвід вивчення особистості злочинця свідчить про те що серед цих осіб досить часто зустрічаються такі які за своїми психологічними особливостями знаходяться немов на протилежних полюсах. Для диференціації цих осіб необхідно детально вивчити ряд додаткових об’єктивних даних про їх поведінку як пов’язаних так і не пов’язаних із здійсненням правопорушень. У результаті психологічного тестування можна виділити осіб з переважанням астенічних або стенічних особистісних особливостей...

Украинкский

2015-07-13

54.32 KB

2 чел.

Тимофєєв В.В.,

заст. начальника із соціально-виховної

та психологічної роботи,

начальник соціально-психологічної служби,

ст. лейтенант вн.служби Перевальської ВК

ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЇХ СОЦІАЛЬНІЙ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

Актуальність дослідження та постановка проблеми. Досвід вивчення особистості злочинця свідчить про те, що серед цих осіб досить часто зустрічаються такі, які за своїми психологічними особливостями знаходяться немов на протилежних полюсах. Одні з них надзвичайно рухомі, активно здійснюють різноманітні вчинки негативної спрямованості і часто виступають ініціаторами групових злочинних дій. Інші – навпаки, недостатньо ініціативні, пасивні, вони ніби пливуть за течією, скоюють злочини, що не вимагають складних навиків і умінь. Характерно, що ті та інші нерідко співіснують, знаходяться в одних і тих же мікросоціальних групах.

Як показують дослідження, серед чинників, що впливають як на здійснення правопорушень, так і на взаємостосунки правопорушників з тими, що оточують, істотну роль грають психопатологічні особливості їх особистості.

Аналіз дослідження. Проведене на базі установи комплексне вивчення особистісних особливостей двох названих вище категорій правопорушників із застосуванням модифікованого тесту MMPI і клініко-психіатричних методів, що включають вивчення анамнезу, об’єктивної медичної документації і психофізіологічного стану обстежуваних, дало можливість встановити деякі достатньо важливі психологічні риси, що сприяють дезадаптації або адаптації засуджених в умовах позбавлення волі.

Указана тестова психологічна методика була використана для скорочення часу дослідження і виявлення вірогідних ознак психічних відхилень, оскільки при їх відсутності подальше поглиблене клініко-психіатричних вивчення особистісних особливостей взагалі втрачає свій сенс. Аналізуючи особливості поведінки, можна говорити про дві групи обстежуваних. У першу входять особи, для яких характерна зовнішня пасивність, безініціативність, бездіяльність і підлесливість. Другу складають особи, що проявили достатню активність в організації неформальних груп з антигромадською поведінкою і об’єднанні навколо себе інших правопорушників, схильних до підпорядкування. Для диференціації цих осіб необхідно детально вивчити ряд додаткових об’єктивних даних про їх поведінку, як пов’язаних, так і не пов’язаних із здійсненням правопорушень. Це дає об’ємну характеристику особистості.

У результаті психологічного тестування можна виділити осіб з переважанням астенічних або стенічних особистісних особливостей.

Для астенічних осіб характерним (у 56% випадків) було підвищення профілю за шкалами невротичної тріади (1 - іпохондрія, 2 - тривога і депресивні тенденції, 3 - істерія (1, 2, 3) з переважаючим підйомом (>67 Т-балів за шкалою 2). Їм властиве відчуття внутрішньої напруженості, відчуття небезпеки, що насувається, і загрози, загальна депресія і песимістична оцінка того, що оточує. Це дає можливість припустити наявність дезадаптації як реакції на яку-небудь психотравмуючу ситуацію. Виявляється підвищення профілю за шкалою 7 (психастенія, фіксація тривоги і обмежувальної поведінки) в поєднанні з підйомом за шкалами 4 і 2 (асоціальна психопатія і депресія). Цих осіб характеризує перш за все наявність афекту страху, крайня невпевненість в собі, утруднення при виборі конкретного рішення і відповідних дій, відсутність визначеності у виробленні лінії поведінки в ситуації, що склалася, пригнічений настрій. Поєднання шкал 7 і 4 указує на наявність насилу стримуваної дратівливості, агресивності до тих, що оточують, постійної напруженості і прагнення контролювати свою поведінку.

У кожного четвертого обстеженого засудженого (27%) спостерігається підвищення шкали 6 профілю (ригідність афекту, паранойяльність) в поєднанні з шкалою 2. Перераховані ознаки відображають виражену дисгармонійну особи і указують на відсутність прихованої тривоги, порушення контактів з тими, що оточують, розрив соціальних зв’язків і очікування ворожих дій. Окрім основних типів психологічних профілів, характерних для першої групи, також наголошується різне поєднання шкал (7 і 9,7 і 6,2 і 9), що указують на можливі стенічні особливості (у 17% випадків), які виступають в сукупності з ознаками дезадаптації (рухове занепокоєння, тривожність, активний пошук допомоги і сприяння, прагнення до захисту від домагань тих, що оточують).

Таким чином, результати психологічного обстеження першої групи осіб указують на наявність у них астенічних особливостей з невпевненістю, підвищеною образливістю, ранимою, емоційною лабільністю (швидкою зміною гарного і поганого настрою), пониженою опірністю до негативних ситуативних дій, що поєднуються з вираженими ознаками загальної дезадаптації.

Психологічне обстеження другої групи, що складалася з осіб, що проявляють достатньо високу зовнішню активність, виявив інший розподіл шкал профілів. У 44% випадків виявилося підвищення за шкалою 4 профілі (асоціальна психопатія) в поєднанні з шкалами 6 і 9 (підвищена активність). Цих осіб характеризує відкриту зневагу до соціальних норм, ігнорування правил поведінки, реакції протесту. У них відсутній комплекс переживань про довершені правопорушення, здібності до емоційного відгуку. Рідко виникає відчуття прихильності і симпатії, їм властива брехливість, пристрасть до алкоголю і наркотиків, сексуальна розбещеність. Підвищена самооцінка у цих індивідів, і їх активність дозволяє реалізовувати асоціальну поведінку, об’єднувати навколо себе неформальні групи і отримувати певні вигоди. У 42% випадків виявилося підвищення показників за шкалами 6 і 9, що відображає високу активність, прагнення до лідерства, суперництва. Це супроводжується постійним відчуттям ворожого середовища, схильністю до ускладнення відносин усередині групи, придушенню думки інших, відчуттям переваги над тими, що оточують, створенням конфліктних ситуацій.

Змістовний аналіз результатів обстеження вказаних груп дозволив визначити механізм походження астенічних і стенічних розладів і детальніше розібратися в їх клінічному змісті.

У першій групі осіб у значного числа засуджених вдалося діагностувати органічну поразку центральної нервової системи досить складної етіології з різноманітними психопатологічними розладами. У анамнезі у більшості з них констатувалися неодноразові черепно-мозкові травми і інфекційні захворювання. Багато осіб тривалий час систематично вживали спиртні напої і за клінічними ознаками були хронічними алкоголіками. Природно, що хронічний алкоголізм також надавав свою токсичну дію на центральну нервову систему і вніс свої зміни в психічний склад особи.

У клінічному відношенні вказана категорія осіб є досить складним конгломератом психічних відхилень, що з’явився слідством дії на центральну нервову систему численних негативних чинників (черепно-мозкові травми, інфекційні захворювання, хронічний алкоголізм).

При детальнішому клініко-психіатричному розгляді всі виявлені психічні відхилення представляється можливим розцінювати як психопатоподібні розлади, тобто особові психічні зміни, схожі з такими у психопатичних осіб. У деяких з них окрім згаданих порушень виявляється також інтелектуальне зниження.

У групі осіб з астенічними особливостями вказані відхилення органічного походження можуть характеризуватися психічною дратівливістю, що поєднується з швидкою психічною і фізичною виснажуваністю. При цьому спалахи роздратування, що виникають в результаті психотравмуючих дій різної інтенсивності (в результаті образи або образи із сторони що оточують, допущена ним несправедливість і ін.), носять нетривалий характер, закінчуються розкаянням і жалем того, що з приводу трапився. Психічна стомлюваність майже завжди виступає в поєднанні з фізичною слабкістю і нездатністю переносити навіть звичайні фізичні навантаження. Наголошується нерішучість, легко виникають різні тривожні побоювання і реакції слабодухості з проявом образливості і слізної. У таких осіб досить часто спостерігаються розлади вегетативно-судинного характеру (запаморочення, неуважність, забудькуватість, головні болі, безсоння і ін.).

Далеко не байдужими виявляються і такі чинники, як залучення до кримінальної відповідальності і ізоляції від суспільства вказаної категорії осіб. У багатьох з них, як показав клінічний опит, спочатку досить виразно виявлявся стан дезадаптації з посиленням властивих їм астенічних особистісних особливостей (замкнутість, відгороджена від тих, що оточують, тривожність, пригніченість і ін.).

У більшості випадків (76 %) під впливом згаданих психотравмуючих обставин ознаки декомпенсації досягають ступеня психопатологічних розладів і переростають в реактивні стани з переважанням в I клінічній картині депресій, млявості, апатії, суїцидальних думок. Зовні це виявляється в самоті, небажанні спілкуватися з тими, що оточують, рухової загальмованості, схильності до слізної і висловах про безперспективність подальшого існування. Вказані особи стають млявими, сповільненими в рухах, апатичними, вони уникають спілкування з тими, що оточують, ухиляються від участі в трудових процесах або працюють украй непродуктивно. Клініко-психіатричних обстеження другої групи, що складається в основному з осіб із стенічними особливостями, показує, що серед них діагностується значне число різних варіантів психопатичних осіб.

Висновок, таким чином, встановлені психологічні і психічні особливості у деякої категорії засуджених, а також взаємостосунки, що складаються в їх мікросоціальному середовищі, повинні враховуватися в організацій заходів щодо профілактики правопорушень. Останні повинні бути направлені на причини і обставини, сприяючі здійсненню правопорушень, зокрема, своєчасне виявлення індивідів з ознаками дезадаптації, що наступила, нівеляція негативних моментів у взаємостосунках, що обважнюють психічні відхилення і сприяючих конфліктним ситуаціям.

У зв’язку з тим, що вивчення особистісних особливостей пов ’язане з певними труднощами і вимагає спеціальних психолого-психіатричних пізнань, багато що в профілактичній роботі залежить від тісної взаємодії зацікавлених служб ВУ з психологами і медичними працівниками. На них лежить головне завдання по наданню безпосередньої допомоги у вивченні особистісних особливостей злочинців, що виявляють психопатологічні риси. Соціальні фахівці, психологи та медичні працівники несуть відповідальність за своєчасне усунення різних загострень, пов’язаних із психічним здоров’ям засуджених, в умовах соціальної дезадаптації.

Література 

  1.  Аминев Г.А. и др. Инструментарий пенитенциарного психолога / Г.А. Аминев и др. – Уфа, 2007. – 168 с.
  2.  Лефтеров В.О. Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ : [монографія / В.О. Лефтеров]. Т.I. Методологія психотренінгу та його використання у професійно-психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності. – Донецьк : ДЮІ, 2007. – 242 с.
  3.  Тукачев Ю.А. Образовательные и профессиональные стандарты: поиск теоретико-методологических оснований / Ю.А. Тукачев // Психология профессионально-образовательного пространства личности: [сборник науч. статей] / науч. ред. : д-р псих. наук, проф. Н.С. Глуханюк. – Екатеринбург, 2003. – С.142–148.
  4.  Якимчук Т.В. Негативні психічні стани особистості в установах виконання покарань та їх психокорекція : автореф. дис. ... кандидата психол. наук / Т.В. Якимчук ; Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2003. 18 с. 
  5.  Справочное пособие по социальной работе / под ред. А.М. Панова, Е.И. Холостовой. – М. : Юрист, 1997. – 168 с.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8532. Философия науки неопозитивизма: основные концепции 23.06 KB
  Философия науки неопозитивизма: основные концепции Третий этап позитивизма: неопозитивизм. (40-е гг. 20 в.) Основные представители: Шлик, Нейрат, Карнар, Айер. Главная задача философии неопозитивизма - это анализ языка науки, поэтому этот этап ...
8533. Постпозитивизм. проблема демаркации эмпирических и теоретических наук 19.63 KB
  Постпозитивизм. проблема демаркации эмпирических и теоретических наук Позитивизм - направление в науке и философии, исходящее из позитивного, т. е. из данного, устойчивого, фактического, несомненного, и ограничивает им свое изложение и исслед...
8534. Бытие как философская категория: основные формы и диалектика бытия 21.33 KB
  Бытие как философская категория: основные формы и диалектика бытия Бытие —- это философская категория, обозначающая независимое от сознания существование объективной реальности - космоса, природы, человека. Впервые понятие...
8535. История развития философского понятия материя 20.26 KB
  История развития философского понятия материя Уже в древности философы пытались представить видимое многообразие вещей как проявление видимого начала. Это общее, несотворимая и неуничтожимая основа всех вещей получила название субстанции. Формирован...
8536. Движение как коренное свойство материи 14.71 KB
  Движение как коренное свойство материи Материя обладает неотъемлемыми свойствами - атрибутами, главными из которых являются движение, пространственно временная определенность и отражение. Структурность материи, существование в ней определенного типа...
8537. Пространство и время как форма существования материи 19.78 KB
  Пространство и время как форма существования материи Пространство - это объективная форма существования материи, которая характеризует взаимное расположение материальных объектов способность их занимать определенный об и иметь определенную форму, с...
8538. Теория познания: проблема познаваемости в философии. Сенсуализм рационализм 19.04 KB
  Теория познания: проблема познаваемости в философии. Сенсуализм рационализм На первых этапах исторического развития человеческой цивилизации потребность в познании мира в той или иной мере удовлетворялась в мифологическом и религиозных объяснениях п...
8539. Понятие истины: Объективность, противоречивость, процессуальность, конкретность 19.15 KB
  Понятие истины: Объективность, противоречивость, процессуальность, конкретность. Истина - гносеологическая характеристика мышления в его отношении к своему предмету. Имеются разные понимания истины.: Истина - это соответствие знаний действитель...
8540. Диалектика абсолютной и относительной истины 15.98 KB
  Диалектика абсолютной и относительной истины. Истина - такое знание, которое отражает объективную реальность предмета, процесса, явления такими, какими они есть на самом деле. Истина объективна, это проявляется в том, что содержание нашего знания не...