91226

Результати дослідження суб’єктивного сприймання засудженими процесу покарання в пенітенціарних установах луганської області

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Сучасна система пенітенціарних установ, ставлячи перед собою мету “виправлення” злочинців, є суттєво обмеженою у її здійсненні. На думку дослідників, це пояснюється, по-перше, невизначеністю загальнонаукової стратегії виправлення

Украинкский

2015-07-13

60.52 KB

0 чел.

Чумак Н.Й.,

ст.викладач кафедри соціальної роботи,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Результати дослідження Суб’єктивнОгО сприймання засудженими процесу покарання В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постановка проблеми. Сучасна система пенітенціарних установ, ставлячи перед собою мету “виправлення” злочинців, є суттєво обмеженою у її здійсненні. На думку дослідників, це пояснюється, по-перше, невизначеністю загальнонаукової стратегії виправлення, по-друге, моральним старінням методів поводження з засудженими, по-третє, браком у суто карної системи необхідного інструментарію для реконструкції криміногенної особистості, і, по-четверте, практичною відсутністю наукових досліджень, які б відбивали стан особистості засуджених [1, 2]. Деякі з цих проблемних позицій перебувають у сфері компетентності українського Уряду та Парламенту і стосуються докорінної перебудови управління пенітенціарної системи. Разом з тим, задача конкретизації особистісних якостей засуджених, на які повинен бути спрямований виправний вплив, цілком може бути вирішена пенітенціарними психологами та соціологами.

Дослідники-гуманітарії вже доволі тривалий час не зверталися до практичного дослідження значимих для пенітенціарного процесу особистісних якостей спецконтингенту. Останні масштабні наукові роботи, присвячені цій меті, були виконані ще наприкінці прошлого сторіччя і належать теоретикам радянської виправної психології - Глоточкіну О.Д., Пірожкову Б.Ф., Платонову К.К., Ігошеву К.Є., Костицькому М.В. та іншим [3]. Щоправда і вони мають майже виключно теоретичний характер – результати конкретних досліджень в них не подаються, що пояснюється, імовірно, ідеологічною “закритістю” цієї теми для широкого кола науковців.

 Враховуючи це, поновлення науково-практичних досліджень особистісних якостей спецконтингенту є важливою задачею, яка все більш актуалізується тими суспільними, політичними, економічними перетвореннями, які тривають у нашій державі.

З цього випливає і загальна мета науково-дослідної роботи – дослідити на практиці значимі для пенітенціарного процесу психологічні та моральнісні особливості сучасних засуджених громадян. У контексті цього нами було проведено діагностику: суб’єктивного сприймання спецконтингентом процесу покарання. Об’єктом дослідження слугувала асоціальна девіантна особистість, а предметом – ряд її особистісних (у тому числі, психологічних) ознак. Дослідження, були проведені наприкінці 2013 рр. в установах по виконанню покарань Луганської області. 

 Виклад основного матеріалу дослідження. Управління будь-якими складними системами, а тим паче, особистістю людини, повинно передбачати необхідність існування постійного зворотнього зв`язку між об`єктом і суб`єктом впливу.

 Пропрацювавши в УВП доволі тривалий час, фахівці-пенітенціаристи стверджують, що сучасна карна система не створює умов для виконання цього принципу. У ній не існує служб чи підрозділів, обов`язком яких було б постійне та детальне слідкування за позицією широкого кола засуджених щодо впливу, який на них здійснюється. Ця серйозна вада карної системи призводить до розгляду особи засудженого лише у якості сталого об’єкту традиційно жорсткого впливу. Таке ставлення до неї з філософської точки зору є помилковим і неграмотним, бо нівелює діалектику суб’єкт-об’єктних відносин. Результатом такої концептуальної помилки є негнучкість чинної карної формації, яка на практиці (попри формальні декларації) не диференціює вплив на засуджених. З цієї логіки випливає актуальність даного етапу дослідження-аналіз суб’єктивного сприймання спецконтингентом процесу покарання. [ 5].

Застосувавши спеціально створену анонімну анкету з різними категоріями відповідей (закритими і відкритими), ми прагнули дослідити оціночні позиції спецконтингенту щодо: наявних і бажаних методів виправного впливу; ефективності сучасного пенітенціарного процесу.

 Процедура дослідження проводилася, як і у попередніх випадках, на двох репрезентативних групах засуджених, характеристика яких тотожна попереднім. Анкетування здійснювалося індивідуально. Аналіз результатів опитування показав, що практично всі представники контрольних груп активно висловлюються за обмеження практики тотальної і тривалої соціальної ізоляції, яку вони одностайно вважали несумісною з метою виправлення.

Що стосується найбільш раціональних і бажаних для себе методів пенітенції, то опінії респондентів розділилися, що ілюструє діаграма на рис. 1.

Рисунок 1. Відношення засуджених до методів виправлення

 Як бачимо, ніхто з респондентів не назвав ізоляцію як таку дієвим засобом реконструкції їх особистості. Відносно невеликою (9-10%) також виявилася кількість засуджених, які вважають процес пенітенції в принципі неможливим ні за яких умов.

 Опитані переважно (74-88%) впевнені, що найефективнішим методом позитивної реконструкції особистісних рис може стати постійне мешкання та трудова діяльність людини у нормальному (некримінальному) соціальному середовищі. Частина респондентів (26-50%) надає перевагу комплексним методам впливу (активній роботі психологів, соціальних працівників, представників релігійних конфесій, громадських організацій), а також методам виправлення засуджених працею у звичайному середовищі (43-47% опитаних), під час якої вони б зкомпенсовували спричинену суспільству шкоду. Відносно невелика частина засуджених (14-31%) вважають, що виправлення може відбуватися у трудовому колективі під впливом авторитетних товаришів по роботі. Важливо відмітити, що переважна більшість засуджених обох груп (91-90%) вказують одночасно на небхідності декількох з вищевказаних методів пенітенціарного впливу.

Суб’єктивна оцінка засудженими ефективності сучасної карної системи, в тому числі у контексті виправлення асоціальної девіантної особистості, переважно різко негативна. 83-81% опитаних вважають, що тривале (понад один рік) перебування в сучасних установах по виконанню покарань не тільки не сприяє формуванню у спецконтингенту соціально корисних моральнісних якостей, а, навпаки, розвиває та закріплює асоціальну спря-мованість особистості, є причиною втрати корисних соціальних зв’язків (наприклад, з рідними), руйнування сімейних відносин, деградації професійних та інших нечисленних соціально корисних навичок.

Разом з тим 35-23% засуджених вважають, що нетривала (у межах декількох місяців) і нетотальна соціальна ізоляція може мати певний дисциплінуючий та виправний ефект на осіб, які засуджені вперше. Відносно невелика частина респондентів (3-4%) переконана, що перебування в УВП ніяк не впливає на якості особистості (рис. 2.).

Рисунок 2. Відношення засуджених до перебування в УВП

 

На основі проведеного аналізу результатів опитування ми можемо зробити висновок про існування певних відмінностей між існуючими вітчизняними методами пенітенції та суб’єктивним сприйманням засудженими їх корисності з точки зору досягнення каяття, реконструкції рис моральності. Перебування у сучасних установах по виконанню покарання переважна кількість засуджених вважає неприйнятним та шкідливим з мети виправлення. Принципово не виступаючи проти поміркованого застосування соціальної ізоляції, респонденти вважають її другорядною у порівнянні з іншими заходами пенітенціарної практики. Наведені факти, за суттю, є сигнальними - вони додатково свідчать про слабку ефективність існуючої карної парадигми та недієвість її інструментарію.

 Висновки. Отже, підводячи підсумки дослідження, можна сформувати такі загальні висновки:-якісна сторона реагування засуджених на подразники розбалансована; -у ній домінує емоційно-афективна, а не раціонально-когнітивна установка рефлексії, яка незначною мірою зменшується з часом; - чинні методи, якими послуговується вітчизняна карна формація, надзвичайно сильно дисонують з їх суб’єктивним сприйманням засудженими. У опінії спецконтингенту домінує позиція про їх недоцільність та шкідливість для мети виправлення;-моральнісна сфера засуджених є деформованою – у ній виразно домінують матеріально-утилітарні, квазі- і псев-допотреби з відповідною мотивацією “нижчого” рівня. Виявлена також специфічна самовиправдовувальна мотивація, завдяки якій вимоги суспільної моралі підмінюються мораллю асоціальних референтних груп. Загалом на основі проведеного дослідження можна стверджувати, що психологічний стан засуджених, які сьогодні відбувають покарання в УВП, має незначну позитивну динаміку, однак негативні зміни у моральнісній сфері не дають підстави говорити, що в установах по виконанню покарань триває процес виправлення. Крім цього, проведене дослідження дозволило стверджувати, що поняття “виправлення” асоціальної девіантної особистості має розумітися як якісна зміна, насамперед, моральнісної і психологічної сфери особистості. Таким чином ми поділяємо думку сучасних науковців щодо нагальної необхідності грунтовної ревізії вітчизняної загальнонаукової, філософської концепції виправлення, яка лежить в основі пенітенціарної практики. Сучасні дослідження наочно показують, що зовнішньою соціальною формою виправлення у недалекому майбутньому мусить стати не формальний, суто карний, морально застарілий конструкт, а складно організований суспільний інститут, подібний до того, які існують сьогодні у багатьох країнах Європи (у тому числі у Польщі, Латвії, Литві, Чеській Республіці). Саме така, пенітенціарна за суттю, вітчизняна формація об’єднуватиме у собі не лише формальні юридичні, але й потужні громадські та релігійні важелі впливу на девіантну особистість. Тим самим пенітенціарна система відіграватиме у соціумі роль як об’єкту, так і суб’єкту, активно впливаючи на громадську думку і сприяючи поверненню у минулому асоціального індивіда до стану суспільно корисної особистості.

Література

1. Беца О.В. Реалізація ідей соціальної реабілітації засуджених у зарубіжній пенітенціарії / О.В. Беца // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К. : Київський інститут внутрішніх справ. ‒ 2012. ‒ № 12.

2. Іванов В.М. Соціально-психологічні аспекти переходу від системи виконання покарань до пенітенціарної системи / В.М. Іванов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К. : Київський інститут внутрішніх справ. – 2010. ‒ № 9.

3. Новые подходы для нового века // Материалы международной конференции по реформе исполнения наказаний. Лондон, апрель, 2009 г. – Донецк : Penal Reform International, Донецкий Мемориал, 2009.

4. Реформа систем виконання покарань // Матеріали міжнародної конференції з реформи кримінальних покарань, Ройал Холлоуей Коледж, Лондонський університет Егам, Саррей, Велика Британія, 13 -17 квітня 2009 р.). Донецьк : International Centre for Prison Studies, Penal Reform International, Донецький Меморіал, 2009.

5. Практикум по психодиагностике. Психодиагностические материалы. Москва : Издательство МГУ, 1988.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20773. Настройка токарно-винторезного станка для нарезания резьб 69.18 KB
  При массовом производстве резьбы изготавливают резьбонарезными головками резьбовыми фрезами на катками плашками и метчиками. Резьбы бывают однозаходные и многозаходные. По профилю резьбы различают треугольные прямоугольные ленточные упорные полукруглые и трапеции дальные; по виду метрические дюймовые модульные и питче вые. Шаг резьбы Р это расстояние между двумя одноименными точками винтовой линии измеренное по образующей цилиндра.
20774. Устройство, кинематика широкоуниверсального горизонтально-фрезерного станка и работы, выполняемые на нем 160.62 KB
  1600 Подача мм мин продольная и поперечная 25. Прямолинейные движения заготовки в трех направлениях служат для подачи углубления или первоначальной установки детали. В консоли размещена коробка подач.3 включает кинематические цепи главного движения подач и ускоренных перемещений стола.
20775. Изучение назначения, кинематики и настройки универсальной делительной головки УДГ Д-200 113.62 KB
  Червячная передача позволяет передавать вращение от рукоятки к шпинделю и заготовке. Делительный лимб 12 служит для отсчета числа оборотов рукоятки. Для удобства отсчета числа оборотов рукоятки к делительному лимбу прикреплен сектор 16 линейки которого раздвигаются на требуемый угол. При делении окружности заготовки на части вращение рукоятки может производиться относительно как неподвижного так и подвижного лимбов.
20776. Устройство вертикально-сверлильного станка и его настройка на обработку отверстий 1.74 MB
  Станок 2Н135 рис. Стол 2 имеет Тобразные пазы для крепления тисков приспособлений или детали. Рис. Краткая техническая характеристика станка 2Н135 Размеры рабочей поверхности стола мм ширина х на длину 450x500 Наибольший диаметр сверления в стали мм 35 Конус Морзе шпинделя №4 Наибольшее вертикальное перемещение стола мм 300 Число ступеней частоты вращения шпинделя 12 Частота вращения шпинделя мин1 315; 45; 63; 90; 125; 180; 250; 355; 500; 710; 1000; 1400 Число ступеней подач шпинделя 9 Подачи шпинделя мм об 01; 014; 02;...
20777. Ряды Динамики. Установление вида ряда динамики 1.63 MB
  Установление вида ряда динамики. Основная цель статистического изучения динамики коммерческой деятельности состоит в выявлении и измерении закономерностей их развития во времени. Это достигается посредством построения и анализа статистических рядов динамики.
20778. Индексный метод. Статистические индексы 262.5 KB
  Статистические индексы. Индексы широко применяются в экономических разработках государственной и ведомственной статистики. Индивидуальные и общие индексы. В зависимости от степени охвата подвергнутых обобщению единиц изучаемой совокупности индексы подразделяются на индивидуальные элементарные и общие.
20779. Выборочное наблюдение 1.05 MB
  Проведение исследования социально экономических явлений выборочным методом складывается из ряда последовательных этапов: 1 обоснование в соответствии с задачами исследования целесообразности применения выборочного метода; 2 составление программы проведения статистического исследования выборочным методом; 3 решение организационных вопросов сбора и обработки исходной информации; 4 установление доли выборки т. части подлежащих обследованию единиц генеральной совокупности; 5 обоснование способов формирования выборочной совокупности; 6...
20780. Изучение статистической связи 666.23 KB
  N 130 ПОЛОЖЕНИЕ О ПОРЯДКЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СТАТИСТИЧЕСКОЙ ОТЧЕТНОСТИ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Настоящее Положение разработано в соответствии с Законом Российской Федерации Об ответственности за нарушение порядка представления государственной статистической отчетности Временным положением о Государственном комитете Российской Федерации утвержденным Постановлением Президиума Верховного Совета РСФСР от 27 апреля 1991 года N 11171 и во исполнение постановления Верховного Совета Российской Федерации от 13 мая...
20781. Общая теория статистики 199.97 KB
  Отдельные объекты или явления образующие статистическую совокупность называются единицами совокупности. Например при проведении переписи торгового оборудования единицей наблюдения является торговое предприятие а единицей совокупности их оборудование прилавки холодильные агрегаты и т. Вариация это многообразие изменяемость величины признака у отдельных единиц совокупности наблюдения. Любое статистическое наблюдение осуществляется с помощью оценки и регистрации признаков единиц совокупности в соответствующих учетных документах.