91226

Результати дослідження суб’єктивного сприймання засудженими процесу покарання в пенітенціарних установах луганської області

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Сучасна система пенітенціарних установ, ставлячи перед собою мету “виправлення” злочинців, є суттєво обмеженою у її здійсненні. На думку дослідників, це пояснюється, по-перше, невизначеністю загальнонаукової стратегії виправлення

Украинкский

2015-07-13

60.52 KB

0 чел.

Чумак Н.Й.,

ст.викладач кафедри соціальної роботи,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Результати дослідження Суб’єктивнОгО сприймання засудженими процесу покарання В ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постановка проблеми. Сучасна система пенітенціарних установ, ставлячи перед собою мету “виправлення” злочинців, є суттєво обмеженою у її здійсненні. На думку дослідників, це пояснюється, по-перше, невизначеністю загальнонаукової стратегії виправлення, по-друге, моральним старінням методів поводження з засудженими, по-третє, браком у суто карної системи необхідного інструментарію для реконструкції криміногенної особистості, і, по-четверте, практичною відсутністю наукових досліджень, які б відбивали стан особистості засуджених [1, 2]. Деякі з цих проблемних позицій перебувають у сфері компетентності українського Уряду та Парламенту і стосуються докорінної перебудови управління пенітенціарної системи. Разом з тим, задача конкретизації особистісних якостей засуджених, на які повинен бути спрямований виправний вплив, цілком може бути вирішена пенітенціарними психологами та соціологами.

Дослідники-гуманітарії вже доволі тривалий час не зверталися до практичного дослідження значимих для пенітенціарного процесу особистісних якостей спецконтингенту. Останні масштабні наукові роботи, присвячені цій меті, були виконані ще наприкінці прошлого сторіччя і належать теоретикам радянської виправної психології - Глоточкіну О.Д., Пірожкову Б.Ф., Платонову К.К., Ігошеву К.Є., Костицькому М.В. та іншим [3]. Щоправда і вони мають майже виключно теоретичний характер – результати конкретних досліджень в них не подаються, що пояснюється, імовірно, ідеологічною “закритістю” цієї теми для широкого кола науковців.

 Враховуючи це, поновлення науково-практичних досліджень особистісних якостей спецконтингенту є важливою задачею, яка все більш актуалізується тими суспільними, політичними, економічними перетвореннями, які тривають у нашій державі.

З цього випливає і загальна мета науково-дослідної роботи – дослідити на практиці значимі для пенітенціарного процесу психологічні та моральнісні особливості сучасних засуджених громадян. У контексті цього нами було проведено діагностику: суб’єктивного сприймання спецконтингентом процесу покарання. Об’єктом дослідження слугувала асоціальна девіантна особистість, а предметом – ряд її особистісних (у тому числі, психологічних) ознак. Дослідження, були проведені наприкінці 2013 рр. в установах по виконанню покарань Луганської області. 

 Виклад основного матеріалу дослідження. Управління будь-якими складними системами, а тим паче, особистістю людини, повинно передбачати необхідність існування постійного зворотнього зв`язку між об`єктом і суб`єктом впливу.

 Пропрацювавши в УВП доволі тривалий час, фахівці-пенітенціаристи стверджують, що сучасна карна система не створює умов для виконання цього принципу. У ній не існує служб чи підрозділів, обов`язком яких було б постійне та детальне слідкування за позицією широкого кола засуджених щодо впливу, який на них здійснюється. Ця серйозна вада карної системи призводить до розгляду особи засудженого лише у якості сталого об’єкту традиційно жорсткого впливу. Таке ставлення до неї з філософської точки зору є помилковим і неграмотним, бо нівелює діалектику суб’єкт-об’єктних відносин. Результатом такої концептуальної помилки є негнучкість чинної карної формації, яка на практиці (попри формальні декларації) не диференціює вплив на засуджених. З цієї логіки випливає актуальність даного етапу дослідження-аналіз суб’єктивного сприймання спецконтингентом процесу покарання. [ 5].

Застосувавши спеціально створену анонімну анкету з різними категоріями відповідей (закритими і відкритими), ми прагнули дослідити оціночні позиції спецконтингенту щодо: наявних і бажаних методів виправного впливу; ефективності сучасного пенітенціарного процесу.

 Процедура дослідження проводилася, як і у попередніх випадках, на двох репрезентативних групах засуджених, характеристика яких тотожна попереднім. Анкетування здійснювалося індивідуально. Аналіз результатів опитування показав, що практично всі представники контрольних груп активно висловлюються за обмеження практики тотальної і тривалої соціальної ізоляції, яку вони одностайно вважали несумісною з метою виправлення.

Що стосується найбільш раціональних і бажаних для себе методів пенітенції, то опінії респондентів розділилися, що ілюструє діаграма на рис. 1.

Рисунок 1. Відношення засуджених до методів виправлення

 Як бачимо, ніхто з респондентів не назвав ізоляцію як таку дієвим засобом реконструкції їх особистості. Відносно невеликою (9-10%) також виявилася кількість засуджених, які вважають процес пенітенції в принципі неможливим ні за яких умов.

 Опитані переважно (74-88%) впевнені, що найефективнішим методом позитивної реконструкції особистісних рис може стати постійне мешкання та трудова діяльність людини у нормальному (некримінальному) соціальному середовищі. Частина респондентів (26-50%) надає перевагу комплексним методам впливу (активній роботі психологів, соціальних працівників, представників релігійних конфесій, громадських організацій), а також методам виправлення засуджених працею у звичайному середовищі (43-47% опитаних), під час якої вони б зкомпенсовували спричинену суспільству шкоду. Відносно невелика частина засуджених (14-31%) вважають, що виправлення може відбуватися у трудовому колективі під впливом авторитетних товаришів по роботі. Важливо відмітити, що переважна більшість засуджених обох груп (91-90%) вказують одночасно на небхідності декількох з вищевказаних методів пенітенціарного впливу.

Суб’єктивна оцінка засудженими ефективності сучасної карної системи, в тому числі у контексті виправлення асоціальної девіантної особистості, переважно різко негативна. 83-81% опитаних вважають, що тривале (понад один рік) перебування в сучасних установах по виконанню покарань не тільки не сприяє формуванню у спецконтингенту соціально корисних моральнісних якостей, а, навпаки, розвиває та закріплює асоціальну спря-мованість особистості, є причиною втрати корисних соціальних зв’язків (наприклад, з рідними), руйнування сімейних відносин, деградації професійних та інших нечисленних соціально корисних навичок.

Разом з тим 35-23% засуджених вважають, що нетривала (у межах декількох місяців) і нетотальна соціальна ізоляція може мати певний дисциплінуючий та виправний ефект на осіб, які засуджені вперше. Відносно невелика частина респондентів (3-4%) переконана, що перебування в УВП ніяк не впливає на якості особистості (рис. 2.).

Рисунок 2. Відношення засуджених до перебування в УВП

 

На основі проведеного аналізу результатів опитування ми можемо зробити висновок про існування певних відмінностей між існуючими вітчизняними методами пенітенції та суб’єктивним сприйманням засудженими їх корисності з точки зору досягнення каяття, реконструкції рис моральності. Перебування у сучасних установах по виконанню покарання переважна кількість засуджених вважає неприйнятним та шкідливим з мети виправлення. Принципово не виступаючи проти поміркованого застосування соціальної ізоляції, респонденти вважають її другорядною у порівнянні з іншими заходами пенітенціарної практики. Наведені факти, за суттю, є сигнальними - вони додатково свідчать про слабку ефективність існуючої карної парадигми та недієвість її інструментарію.

 Висновки. Отже, підводячи підсумки дослідження, можна сформувати такі загальні висновки:-якісна сторона реагування засуджених на подразники розбалансована; -у ній домінує емоційно-афективна, а не раціонально-когнітивна установка рефлексії, яка незначною мірою зменшується з часом; - чинні методи, якими послуговується вітчизняна карна формація, надзвичайно сильно дисонують з їх суб’єктивним сприйманням засудженими. У опінії спецконтингенту домінує позиція про їх недоцільність та шкідливість для мети виправлення;-моральнісна сфера засуджених є деформованою – у ній виразно домінують матеріально-утилітарні, квазі- і псев-допотреби з відповідною мотивацією “нижчого” рівня. Виявлена також специфічна самовиправдовувальна мотивація, завдяки якій вимоги суспільної моралі підмінюються мораллю асоціальних референтних груп. Загалом на основі проведеного дослідження можна стверджувати, що психологічний стан засуджених, які сьогодні відбувають покарання в УВП, має незначну позитивну динаміку, однак негативні зміни у моральнісній сфері не дають підстави говорити, що в установах по виконанню покарань триває процес виправлення. Крім цього, проведене дослідження дозволило стверджувати, що поняття “виправлення” асоціальної девіантної особистості має розумітися як якісна зміна, насамперед, моральнісної і психологічної сфери особистості. Таким чином ми поділяємо думку сучасних науковців щодо нагальної необхідності грунтовної ревізії вітчизняної загальнонаукової, філософської концепції виправлення, яка лежить в основі пенітенціарної практики. Сучасні дослідження наочно показують, що зовнішньою соціальною формою виправлення у недалекому майбутньому мусить стати не формальний, суто карний, морально застарілий конструкт, а складно організований суспільний інститут, подібний до того, які існують сьогодні у багатьох країнах Європи (у тому числі у Польщі, Латвії, Литві, Чеській Республіці). Саме така, пенітенціарна за суттю, вітчизняна формація об’єднуватиме у собі не лише формальні юридичні, але й потужні громадські та релігійні важелі впливу на девіантну особистість. Тим самим пенітенціарна система відіграватиме у соціумі роль як об’єкту, так і суб’єкту, активно впливаючи на громадську думку і сприяючи поверненню у минулому асоціального індивіда до стану суспільно корисної особистості.

Література

1. Беца О.В. Реалізація ідей соціальної реабілітації засуджених у зарубіжній пенітенціарії / О.В. Беца // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К. : Київський інститут внутрішніх справ. ‒ 2012. ‒ № 12.

2. Іванов В.М. Соціально-психологічні аспекти переходу від системи виконання покарань до пенітенціарної системи / В.М. Іванов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. ‒ К. : Київський інститут внутрішніх справ. – 2010. ‒ № 9.

3. Новые подходы для нового века // Материалы международной конференции по реформе исполнения наказаний. Лондон, апрель, 2009 г. – Донецк : Penal Reform International, Донецкий Мемориал, 2009.

4. Реформа систем виконання покарань // Матеріали міжнародної конференції з реформи кримінальних покарань, Ройал Холлоуей Коледж, Лондонський університет Егам, Саррей, Велика Британія, 13 -17 квітня 2009 р.). Донецьк : International Centre for Prison Studies, Penal Reform International, Донецький Меморіал, 2009.

5. Практикум по психодиагностике. Психодиагностические материалы. Москва : Издательство МГУ, 1988.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23094. Рівняння для електромагнітних потенціалів, їх розв’язок у вигляді запізнювального потенціалу 91.5 KB
  Рівняння для електромагнітних потенціалів їх розв’язок у вигляді запізнювального потенціалу. Система рння Максвелла: Перше рівняння М. Підставивши у 3 рння М. Використовуючи те що потенціали вибираються не однозначно рння не зміняться якщо зробити заміну це калібрувальна інваріантність.
23095. Fast Ethernet и 100VG-AnyLAN как развитие технологии Ethernet 151 KB
  В результате поисков и исследований специалисты разделились на два лагеря, что в конце концов привело к появлению двух новых технологий — Fast Ethernet и 100VG-AnyLAN. Они отличаются степенью преемственности с классическим Ethernet.
23096. Розсіяння електромагнітних хвиль зарядами. Формула Томсона 76.5 KB
  Розсіяння електромагнітних хвиль зарядами. Цей рух в свою чергу супроводжується випромінюванням в усі боки: відбувається розсіяння початкової хвилі. Нехай енергія яка випромінюється системою в тілесний кут в 1с при тому що на неї падає хвиля з вектором Пойнтінга Тоді переріз розсіяння риска означає усереднення по часу Розглянемо розсіяння що проводиться одним нерухомим зарядом вільним зарядом. отримана зарядом швидкість припускається малою 2 1 в 2: одиничний вектор в напрямку розсіяння.
23097. Квантування електромагнітного поля. Фотони 87 KB
  Квантування електромагнітного поля. Ейнштейн першим звернув на це увагу і намагався теоретично обґрунтувати дискретність електромагнітного випромінювання. Ейнштейн показав що ймовірність мати енергію для електромагнітного випромінювання буде: . Для електромагнітного випромінювання: .
23098. Поширення світла в анізотропних середовищах. Дисперсія і поглинання 466 KB
  В анізотропному середовищі спостерігається подвійне заломлення променів зумовлене наявністю в них двох показників заломлення один з яких не залежить від напрямку поширення хвилі і відповідає одній поляризації а другий залежить від напрямку поширення і пов`язаний з іншою поляризацією. Введемо для ізотропного середовища показник заломлення. Для хвилі що поширюється в напрямку – x коливання відбуваються в напрямку z то показник заломлення більше в напрямку z ніж для коливань в напрямку – y. z – напрямок при якому показники...
23099. Явище обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах 96 KB
  Явище обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах. Якщо лінійно поляризоване світло проходить через плоскопаралельний шар речовини то в деяких випадках площина поляризації світла виявляється повернутою відносно свого вихідного положення. Це явище називається обертанням площини поляризації або оптичною активністю. Кут поворота площини поляризації залежить від довжини хвилі.
23100. Квантування енергії лінійного гармонічного осцилятора 202.5 KB
  Тоді гамільтоніан для такої системи буде: Класичний гармонічний осцилятор має розв’язки: і де А амплітуда ω – частота δ – початкова фаза коливань. Перетворимо це рівняння введемо безрозмірні величини та З урахуванням останнього рівняння Шредігера перепишеться як 1 Асимптотична поведінка розв’язку рівняння 1 при х→∞: Тоді 2 причому uzобмежена на нескінченності. Шукаючи розв’язок у вигляді степеневого ряду знаходимо рекурентну формулу для коефіцієнтів ряду: Розв’язки можуть бути або парними або непарними тобто або...
23101. Хвильові властивості частинок. Хвилі де Бройля 5.02 MB
  Хвилі де Бройля. Тобто інколи відбувається прояв як хвилі інколи як частинки. Тоді можна отримати вираз для хвилі де Бройля . Оберемо напрям вздовж за напрям розповсюдження хвилі де фаза хвилі що пересувається у просторі з фазовою швидкістю що шукається з умови що переміщується так щоб фаза залишалась постійною .
23102. Принципова схема лазера. Властивості лазерного випромінювання. Типи лазерів та їх застосування 51.5 KB
  При падінні хвилі з власною частотою переходу системи: змінюються заселеності рівнів N1 i N2 кількість атомів в одиниці об’єму що знаходяться на 1 та на 2 енергетичних рівнях відповідно. dN12=BN1dt ; кількість частинок що перейшли з 1 рівня на 2 dN21= AN2dt BN2dt кількість частинок що перейшли з 2 рівня на 1 де Акоеф. Крім того в стаціонарному режимі при умові термодинамічної рівноваги виконуються рівняння: N1N2=N=const кількість частинок в системі є сталою. В дворівневій системі не можна забезпечити умову N2 N1 бо навіть в...