91696

Понятие и значение стадии возбуждения и подготовки дела к судебному разбирательству в хозяйственном суде

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Суд начинает подготовку дела к судебному разбву в ходе которой разрешается ряд задач: установление содержания правоотношений лиц участвующих в деле; определение норм законодательства которыми надо будет руководствоваться в процессе судебного разбирательства; определение обстоятельств имеющих значение для правильного рассмотрения дела; решение вопросов о субъектном составе участников процесса; принятие мер для обеспечения сбора необходимых доказательств; приведение сторон к примирению.Уведомление участников процесса о времени и...

Русский

2015-07-21

36.44 KB

0 чел.

Понятие и значение стадии возбуждения и подготовки дела к судебному разбирательству в хозяйственном суде. 

Суд начинает подготовку дела к судебному разб-ву, в ходе которой разрешается ряд задач:- установление содержания правоотношений лиц, участвующих в деле;- определение норм законодательства, которыми надо будет руководствоваться в процессе судебного разбирательства;- определение обстоятельств, имеющих значение для правильного рассмотрения дела;- решение вопросов о субъектном составе участников процесса;- принятие мер для обеспечения сбора необходимых доказательств;- приведение сторон к примирению.Уведомление участников процесса о времени и месте проведения подготовительного судебного заседания осуществляется по правилам, установленным в главе 13 ХПК ("Судебная корреспонденция"). Извещение лиц, участвующих в деле, о времени и месте проведения судебного заседания или совершения процессуальных действий, а также вызов в хозяйственный суд свидетелей, экспертов, специалистов и переводчиков осуществляются судебными повестками.ХС вправе известить участников хоз. процесса при помощи телефонограммы или телеграммы, а также с использ-м иных средств связи, обеспеч-х фиксирование факта извещения или вызова.Судебная повестка направляется ХС по адресу, указанному лицом, участвующим в деле, либо по месту нахождения организации (филиала, представительства юридического лица, если иск возник из их деятельности) или месту жительства индивидуального предпринимателя или гражданина.судебная повестка доставляется извещаемому или вызываемому лицу по адресу, указанному стороной или другим лицом, участвующим в деле. Если по указанному ХС адресу ИП или гражданин фактически не проживают, судебная повестка м.б. направлена по месту их работы. В судебной повестке и иных извещениях хозяйственного суда указываются:- наименование хозяйственного суда и его адрес;- время и место явки;- наименование дела, по которому осуществляется вызов;- лицо, вызываемое в ХС, его адрес, а также в качестве кого это лицо вызывается;- последствия неявки.

Одновременно с судебной повесткой судья направляет ответчику копию искового заявления, а при необходимости – копии документов, приложенных к заявлению.Лица, участвующие в деле, и иные участники хозяйственного процесса также считаются извещенными надлежащим образом, если:- адресат отказался от получения копии судебного постан-я и такой отказ докум-но зафик-н;- адресат не явился за получением копии судебного постановления, направленной ему хозяйственным судом в установленном порядке, о чем имеется сообщение органа связи;- копия судебного постановления, направленная ХС по последнему известному хозяйственному суду месту нахождения юридического лица, организации, не являющейся юридическим лицом, месту жительства индивидуального предпринимателя или гражданина, не вручена в связи с отсутствием адресата по указанному адресу, о чем имеется сообщение органа связи.Лица, участвующие в деле, обязаны сообщать ХС о перемене своего адреса во время производства по делу. При отсутствии такого сообщения процессуальные документы посылаются по последнему известному ХС адресу и считаются доставленными, даже если адресат по этому адресу более не проживает (отсутствует).Взыскание расходов по розыску производится по заявлению ОВД с истца и (или) ответчика.Далее судья заслушивает или оглашает ходатайства сторон, информирует участников о собранных по делу доказат-х, определяет их достаточность и предлагает, если это необходимо, представить дополнительные док-ва. Для фиксации всех процессуальных действий, совершаемых в подготовительном судебном заседании, должен вестись протокол.В ходе проведении подготовительного судебного заседания стороны согласно вправе представлять доказательства, заявлять ходатайства, делать заявления, излагать свои объяснения и доводы по вопросам, возникающим в заседании.

В подготовительном судебном заседании может быть объявлен перерыв на срок не более 3 дней для представления лицами, участвующими в деле, дополнительных доказательств, для заключения мирового соглашения, для решения иных вопросов. Придя к выводу о достаточной подготовке дела, судья выносит определение о назначении дела к судебному разбирательству.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33464. Співучастю у злочині 29 KB
  Таким чином, при окресленні обєктивних і субєктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність
33465. Субєкт злочину 29 KB
  Передусім субєктом злочину може бути тільки фізична особа, тобто людина. Нести кримінальну відповідальність можуть громадяни України, іноземці й особи без громадянства. Тому не можуть бути визнані субєктом злочину юридичні особи (підприємства, установи, громадські організації і т. ін.).
33466. Субєктивна сторона злочину 25.5 KB
  Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
33467. Судимість 35 KB
  Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими що не мають судимості визнаються: а особи засуджені вироком суду без призначення покарання; б особи засуджені вироком суду із звільненням від покарання; в особи які відбули покарання за діяння злочинність і караність яких виключена законом.Погашення судимості. Погашення судимості це автоматичне її припинення при встановленні певних передбачених законом умов.
33468. Тлумачення закону 32 KB
  Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення прийомів засобів та обсягу тлумачення. Залежно від суб'єкта який роз'яснює закон розрізняють легальне або офіційне судове і наукове або доктринальне тлумачення. Легальним офіційним зветься тлумачення що здійснюється органом державної влади уповноваженим на те законом. 150 Конституції України правом офіційного тлумачення законів в тому числі кримінальних наділений Конституційний Суд України.
33469. Мета злочину 29 KB
  В багатьох злочинах субєктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обовязкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції статті ОЧ КК як обовязкові ознаки конкретного злочину. У деяких складах злочинів закон вказує на емоційний стан особи
33470. Фізичний або психічний примус 27 KB
  40 КК передбачає що не є злочином дія або бездіяльність особи яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями. Підставою виключення злочинності діяння у випадку що аналізується є непереборний фізичний примус під безпосереднім впливом якого особа заподіює шкоду правоохоронюваним інтересам. Фізичний примус насильство це протиправний фізичний вплив на людину наприклад застосування фізичної сили нанесення удару побоїв тілесних...
33471. Форми співучасті 29 KB
  У такому разі говорять про просту і про складну співучасть: 1 проста співучасть співвиконавство співвинність має місце там де всі співучасники є виконавцями злочину і отже всі вони виконують однорідну роль. Але з погляду форми співучасті їх ролі однорідні всі вони безпосередньо виконують дії описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об'єктивної сторони конкретного складу злочину в даному випадку розбою; 2 складна співучасть співучасть з розподілом ролей виявляється в тому що співучасники виконують різнорідні...
33472. Законодавство 29 KB
  Статті Загальної частини КК містять норми що встановлюють принципи та загальні положення кримінального права; чинність кримінального закону в просторі та часі; визначають поняття злочину; стадії вчинення злочину; ознаки суб’єкта злочину; зміст вини; співучасть у вчиненні злочинів; види множини злочинів; обставини що виключають злочинність діяння; підстави звільнення від кримінальної відповідальності від покарання та його відбування; загальні засади призначення покарання. Загальна і Особлива частини КК взаємозв’язані між собою і складають...