91782

Первоначальный этап расследования убийств в условиях сложных и простых ситуаций

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

После совершения убийства преступник стремится как можно быстрее скрыться с места преступления часто до этого он принимает меры к маскировке трупа. После сокрытия трупа убийца приводит свой внешний вид в порядок...

Русский

2015-07-21

45.26 KB

1 чел.

Первоначальный этап расследования убийств в условиях сложных и простых ситуаций

КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УБИЙСТВ

Убийство - умышленное причинение смерти другому человеку (ст. 105-108 УК РФ).

В зависимости от объема и характера первичной информации, имеющейся в распоряжении следователя на момент возбуждения уголовного дела, все убийства могут быть разделены на две группы:

  1.  так называемые очевидные убийства, факт совершения которых не вызывает сомнения и к началу расследования которых известно лицо, совершившее это преступление;

2)убийства, совершенные в условиях неочевидности.

Обстоятельства, подлежащие доказыванию по делам об убийствах:

1) факт убийства;

2) место, время и способ причинения смерти;

3) кто совершил преступление, кто являлся соучастником, как характеризуется обвиняемый;

4) виновность обвиняемого, форма вины, мотивы совершения преступления;

5) личность потерпевшего;

6) обстоятельства, смягчающие или отягчающие ответственность обвиняемого;

7) каковы характер и размер ущерба, причиненного в результате убийства;

8) если совершено умышленное убийство, то не было ли заранее обещанного укрывательства;

9) обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание;

10) обстоятельства, исключающие преступность и наказуемость деяния;

11) обстоятельства, которые могут повлечь за собой освобождение от уголовной ответственности и наказания;

12) причины и условия, способствующие совершению убийства.

Способы совершения убийств предполагают активные действия виновного лица, они выражаются:

1) в непосредственном причинении потерпевшему телесных повреждений при помощи различных орудий;

2) в приведении потерпевшего в беспомощное состояние с последующим нанесением телесных повреждений, задушением, оставлением в опасных для жизни условиях;

3 в сбрасывании потерпевшего с высоты;

4 в выбрасывании потерпевшего из движущегося транспортного средства;

5) во введении в организм потерпевшего ядовитых веществ.

Совершение умышленного убийства сопровождается возникновением специфических следов, свидетельствующих как о насильственном характере расследуемого преступления, так и о его отдельных обстоятельствах. К подобным следам относятся следы:

1) борьбы на месте происшествия:

а) телесные повреждения на трупе либо жертве насилия;

б) оружие и иные предметы, забытые либо выброшенные преступником на месте происшествия;

в) повреждения на одежде жертвы; 2)биологического происхождения (кровь, сперма, слюна, волосы и т. п.):

а) зубов и ногтей на теле преступника, полученные им в ходе оказания ему сопротивления жертвой;

б) волокон одежды преступника и жертвы, перенесенные с одной на другую в процессе их физического контакта.

После совершения убийства преступник стремится как можно быстрее скрыться с места преступления, часто до этого он принимает меры к маскировке трупа. Если убийство совершено недалеко от места жительства убийцы, то он часто стремится спрятать труп как можно дальше от места убийства, иногда для этого труп расчленяется. После сокрытия трупа убийца приводит свой внешний вид в порядок. Если при оказании сопротивления причинен вред его одежде, то она стирается, чинится.

ПЕРВОНАЧАЛЬНЫЙ ЭТАП РАССЛЕДОВАНИЯ УБИЙСТВ. УСТАНОВЛЕНИЕ ЛИЧНОСТИ НЕОПОЗНАННОГО ТРУПА

По различным типичным следственным версиям проводятся различные следственные действия:

1) убийство совершено в условиях очевидности, когда известны потерпевший и подозреваемый:

а) задержание;

б) личный обыск;

в) освидетельствование подозреваемого;

г) осмотр места происшествия;

д) допрос подозреваемого;

е) допросы свидетелей-очевидцев;

ж)назначение судебно-медицинской экспертизы трупа и других экспертиз;

2) убийство, при котором известны потерпевший, но неизвестен подозреваемый:

а) осмотр места происшествия;

б) допросы свидетелей;

в) назначение судебно-медицинских и криминалистических экспертиз;

3) убийство при безвестном исчезновении человека (известен подозреваемый, неизвестен потерпевший):

а) допросы в качестве свидетелей родственников и знакомых исчезнувшего, его сослуживцев и других лиц, которым может быть что-либо известно о событии;

б) осмотр и обыск места предполагаемого убийства;

в) осмотр и обыск в местах возможного сокрытия трупа;

г) назначение криминалистических и иных экспертиз;

д) проведение оперативно-разыскных мероприятий;

4) убийство при обнаружении неопознанного трупа либо частей расчлененного трупа:

а) осмотр места происшествия и трупа (подробное описание трупа, его одежды, предметов, находящихся при нем);

б) допросы лиц, обнаруживших труп;

в) назначение судебно-медицинских экспертиз;

г) предъявление трупа либо его частей для опознания;

д) проведение оперативно-разыскных мероприятий;

5) обнаружение трупа новорожденного:

а) осмотр мест происшествия;

б) допрос лиц, обнаруживших труп;

в) назначение судебно-медицинских и других экспертиз;

г) проведение оперативно-разыскных мероприятий;

6) при исчезновении новорожденного (известен потерпевший, неизвестен подозреваемый):

а) допросы в качестве свидетелей родственников исчезнувшего и лиц, которые может быть что-либо известно о происшествии;

б) осмотр и обыск места предполагаемого убийства;

в) осмотр и обыск в местах возможного сокрытия трупа;

г) назначение криминалистических и иных экспертиз;

д) проведение оперативно-разыскных мероприятий.

При любых типичных следственных версиях неопознанный труп обязательно дактилоскопируют, фотографируют его профили и в двух экземплярах составляют опознавательную карту установленного образца. Один ее экземпляр затем направляют в территориальный информационный центр МВД, УВД, а второй - в Главный информационный центр МВД РФ, в картотеку неопознанных трупов. В целях опознания трупа его следует также предъявить местным жителям. Если лицо загрязнено или обезображено, перед предъявлением делают туалет трупа. Желательно с лица трупа изготавливать посмертную гипсовую маску, которая имеет некоторые преимущества перед фотоснимками как при предъявлении для опознания, так и при проведении портретных экспертиз, поскольку они содержат ряд дополнительных идентификационных признаков. С опознавательными целями, а также с целью экспертного исследования с трупа берут образцы волос


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R – універсальна газова стала T – абсолютна температура F – число Фарадея [K і] – концентрація іонів К в клітині [K е] – концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою – вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля – 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний – зовні всередині – 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня – 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні – надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...
84600. Спряження збудження та скорочення. Механізми м’язового скорочення 45.74 KB
  Механізми м’язового скорочення. Термін спряження збудження із скороченням означає взаєзв’язок збудження в скелетних м’язах виникнення та поширення ПД по мембрані волокна та його скорочення тобто актоміозинової взаємодії. При русі ПД по мембрані Ттрубочок в мембрані цистерн СПР відкриваються кальцієві канали іони Са2 по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму підвищення концентрації іонів Са2 в саркоплазмі міоцита з 10–8 до 10–5 ммоль л дифузія іонів Са2 до протофібрил взаємодія з регуляторним білком тропоніном...