918

Дослідження електричних мереж з розподіленим навантаженням з використанням їх моделей в пакеті Matlab

Лабораторная работа

Энергетика

Проведення аналізу втрат активної та реактивної потужностей та напруги в лініях електропередач напругою 10 кВ з рівномірно та нерівномірно розподіленим навантаженням з використанням пакету схемотехнічного моделювання Matlab.

Украинкский

2013-01-06

385.5 KB

15 чел.

Лабораторна робота №4

Дослідження електричних мереж з розподіленим навантаженням з використанням їх моделей в пакеті Matlab

Мета роботи: провести аналіз втрат активної та реактивної потужностей та напруги в лініях електропередач напругою 10 кВ з рівномірно та нерівномірно розподіленим навантаженням з використанням пакету схемотехнічного моделювання Matlab.

Теоретичні відомості

Досить часто зустрічаються лінії, в яких приблизно однакові за величиною навантаження розташовані на рівних відстанях один від одного. До таких ліній можуть бути віднесені лінії вуличного освітлення, стояки багатоповерхових будинків, повітряні лінії напругою 0,38/0,22 кВ уздовж вулиць з одноповерховими будинками, живлення верстатів, що розташовані уздовж цеху і т. ін. Такі лінії називають лініями з рівномірно розподіленим навантаженням.

Втрати активної та реактивної потужності на ділянці трифазної лінії змінного струму з зосередженим навантаженням розраховуються за формулами:

   (4.1)

де  – струм, що протікає в лінії; ,  – активний та індуктивний опори лінії; ,  – активна та реактивна потужності.

Розглянемо випадок, коли навантаження активне, а переріз лінії постійний уздовж всієї довжини (див. рисунок 4.1). Втрати активної потужності в такій лінії зі струмом навантаження , що протікатиме по ділянці dl з погонним активним опором проводу  визначаються:

, (4.2)

де  – погонна величина струму, А/км, що визначається як ;  – довжина лінії.

Втрати реактивної потужності визначаються аналогічно.

При навантаженні, яке задане активною та реактивною потужністю, втрати потужностей визначаються за формулою:

.     (4.3)

Рисунок 4.1 – Лінія електропередачі з рівномірно розподіленим навантаженням

Отже, втрати потужності в лінії з рівномірно розподіленим навантаженням в три рази менші, ніж в такій же лінії з зосередженим навантаженням.

Втрата напруги на ділянці трифазної лінії з зосередженим навантаженням розраховуються за формулою:

.     (4.4)

У випадку рівномірно навантаженої лінії через ділянку dl, протікатиме струм навантаження  (див. рисунок 4.1). Втрата напруги на цій ділянці:

.

Визначимо втрату напруги в лінії з рівномірно розподіленим навантаженням:

.  (4.5)

Рисунок 4.2 – Лінія електропередачі з зосередженим навантаженням

При навантаженні, яке задане потужностями формула (4.5) набуває вигляду:

.     (4.6)

Отже, втрата напруги в лінії з рівномірно розподіленим навантаженням вдвічі менша, ніж в такій же лінії з зосередженим навантаженням.

Порядок виконання роботи

  1.  Отримати у викладача схеми електричної мережі з рівномірно та нерівномірно розподіленим навантаженням з вихідними параметрами.
  2.  Розрахувати втрати активної та реактивної потужностей та напруги на ділянках мережі для заданої схеми.
  3.  В програмному пакеті MATLAB зібрати моделі схем для вимірювання втрат активної та реактивної потужностей та напруги на ділянках.
  4.  Виміряти втрати активної та реактивної потужностей та напруги на ділянках мережі.  
  5.  Порівняти величини втрат активної та реактивної потужностей та напруги на ділянках електричної мережі з рівномірно та нерівномірно розподіленим навантаженням.
  6.  Зробити висновки.

Згідно з завданням, для мереж зображених на рисунку 4.3 розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей та напруги:

Рисунок 4.3 – Схеми мереж з зосередженим навантаженням

Довідникові данні для проводу марки АС-50:

R0=0,79 Ом/км; d=9.6 мм; D=0.4м

Розрахунок втрат потужності:

Втрати напруги:

Отримані результати зведемо до таблиці 4.1. Отримані результати перевіримо з допомогою моделі Matlab

Рисунок 4.5 Модель мережі з зосередженим навантаженням

Таблиця 4.1 – Втрати активної та реактивної потужностей та напруги в мережі зосередженим навантаженням

Довжина

∆P, МВт

∆Q, МВАр

∆U, В

мережі

розрахунок/модель

12 км

0,11/0,089

0,054/0,033

1,13/0,98

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей та напруги для мереж з розподіленим навантаженням

                           

Рисунок 4.5 – Схема мережі з двома розподіленими навантаженнями

За формулою визначаємо втрати активної та реактивної потужності в лінії з рівномірно розподіленим навантаженням:

Розрахуємо втрати напруги в лінії з рівномірно розподіленим навантаженням за формулою:

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей на ділянках лінії з рівномірно розподіленим навантаженням за формулами:

Розрахуємо сумарні втрати активної та реактивної потужності на ділянках мережі:

 МВт;

        

Розрахуємо втрати напруги на ділянках лінії з нерівномірно розподіленим навантаженням за формулами: 

Сумарні втрати напруги на ділянках мережі становлять:

        

Розраховані значення втрати активної та реактивної потужностей на ділянках та втрати напруги перевіримо з допомогою моделі Matlab. Схема моделі приведена на рисунку 4.6

Рисунок 4.5 Модель мережі з двома розподіленими навантаженнями

Отримані данні з розрахунку та моделі запишемо в таблицю 4.2

Таблиця 4.2 – Втрати активної та реактивної потужностей та напруги в мережі з двома розподіленими навантаженнями

Ділянка

∆P, кВт

∆Q, МВАр

∆U, В

розрахунок/модель

0-1

0,057/1,5

0,028/0,048

284/379

1-2

0,014/0,028

0,0068/0,0093

576/409

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей та напруги для мереж з розподіленим навантаженням, представленої на рисунку 4.6

Рисунок 4.6 – Схема мережі з трьома розподіленими навантаженнями

Рисунок 4.5 Модель мережі з трьома розподіленими навантаженнями

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей на ділянках лінії з рівномірно розподіленим навантаженням за формулами:

Розрахуємо сумарні втрати ативної та реактивної потужності на ділянках мережі:

0,057 МВт;

          .

Розрахуємо втрати напруги на ділянках лінії з нерівномірно розподіленим навантаженням за формулами: 

Сумарні втрати напруги на ділянках мережі становлять:

                        

Розраховані значення втрати активної та реактивної потужностей на ділянках та втрати напруги перевіримо з допомогою моделі Matlab.

Таблиця 4.3 – Втрати активної та реактивної потужностей та напруги в мережі з трьома розподіленими навантаженнями

Ділянка

∆P, МВт

∆Q, МВАр

∆U, В

розрахунок/модель

2-3

0,004/0,002

0,001/0,0007

125/84

1-2

0,0160/0,02

0,008/0,0077

3,082/2,96

0-1

0,037/0,03

0,018/0,011

3,718/3,563

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей та напруги для мереж з розподіленим навантаженням, представленої на рисунку 4.6

Рисунок 4.7 – Схема мережі з чотирма розподіленими навантаженнями

Рисунок 4.5 Модель мережі з тчотирьма розподіленими навантаженнями

Розрахуємо втрати активної та реактивної потужностей на ділянках лінії з рівномірно розподіленим навантаженням за формулами:

Розрахуємо сумарні втрати ативної та реактивної потужності на ділянках мережі:

 МВт;

        

Розрахуємо втрати напруги на ділянках лінії з нерівномірно розподіленим навантаженням за формулами: 

Сумарні втрати напруги на ділянках мережі становлять:

        

Розраховані значення втрати активної та реактивної потужностей на ділянках та втрати напруги перевіримо з допомогою моделі Matlab.

Таблиця 4.4 – Втрати активної та реактивної потужностей та напруги в мережі з чотирма розподіленими навантаженнями

Ділянка

∆P, МВт

∆Q, МВАр

∆U, В

розрахунок/модель

3-4

0,0017/0,003

/

71/28

2-3

0,007/0,013

69,545/61,970,005

142/190

1-2

0,015/0,058

0,008/0,021

215/252

0-1

0,028/0,025

0,014/0,0092

291/281

Висновок:

На основі проведеної роботи ми провели аналіз втрат активної та реактивної потужностей та напруги в лініях електропередач напругою 10 кВ з розподіленими параметрами. В ході виконання лабораторної роботи були розраховані параметри схеми ЛЕП з зосередженими та розподіленими навантаженнями. Правильність виконаного розрахунку була перевірена з допомогою моделей, створених в математичному пакеті Matlab.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28873. Судебная реформа 1864 года и ее основные итоги 87 KB
  Вместо множества судов существовавших для обслуживания различных сословий учреждались единые для всех сословий общегражданские суды. Основными звеньями общих судебных установлений были окружные суды судебные палаты и Правительствующий сенат. Окружные суды образовывались обычно на территории нескольких уездов с учетом численности населения и объема работы. Замахнувшись на множественность судов создавшихся для обслуживания дворян купцов ремесленников крестьян и других сословий власти не решились полностью...
28874. Основные тенденции мирового развития в XVIIIв. 23.5 KB
  XVIII век вошел в историю как век просвещенного абсолютизма. Политика абсолютизма в ряде европейских стран выражающаяся в уничтожении сверху и в преобразовании наиболее устаревших феодальных институтов. Однако главным в политике просвещенного абсолютизма стало провозглашение принципа одно право для всех что отразилось в создании равного для всех гражданского права. Проведение политики просвещенного абсолютизма в определенной мере явилось отражением идей Просветителей.
28875. «Смутное время» в России. Эволюция государственности в XVII в. 37.5 KB
  Смутное время в России. На какоето время государство оказалось ничьим и это привело к кризису послужившему началом так называемого Смутного Времени. Многие из богатых людей в это время отпускают на волю свою челядь чтобы не кормить ее и это увеличивает толпы бездомных и голодных. В это время в Польше против царя Бориса выступил молодой человек который назвал себя царевичем Дмитрием сыном Ивана Грозного и заявил о своем намерении идти на Москву добывать себе прародительский престол.
28876. Внешняя политика России XVI–XVII веков. 28 KB
  Внешняя политика России XVIXVII веков. позволили России проводить активную внешнюю политику. предопределило включение в состав России всего Среднего Поволжья с его многонациональным населением. В1556 году русскими войсками была взята Астрахань и к России присоединились нижневолжские земли.
28877. Пётр I Вели́кий 33.5 KB
  Одним из главных достижений Петра стало решение поставленной в XVI веке задачи: расширение территорий России в Прибалтийском регионе после победы в Великой Северной войне что позволило ему принять в 1721 году титул первого императора Российской империи. Военная реформа Петра I и реформы органов управления. Военная реформа была первоочередным преобразовательным делом Петра. Заслугой Петра является создание регулярной российской армии.
28878. Внешняя политика Петра I. Провозглашение России империей 31.5 KB
  Провозглашение России империей. Разрешение этих задач было необходимо для обеспечения внешней безопасности России на юге и на западе. Ее преобладание тяжело сказывалось на государствах близких к Балтийскому морю: на Дании Польше России. У России Ингрию и Карелию.
28879. Эпоха дворцовых переворотов и укрепление позиций дворянства 31.5 KB
  В отечественной истории являлось эпохой дворцовых переворотов напрямую связанных с реформами Петра I. Меньшиков Толстой и другие под прикрытием гвардии добилась провозглашения вдовы Петра Екатерины I 1725 1727 гг. В период царствования малолетнего Петра II 17271730 гг. На трон была провозглашена племянница Петра I вдовствующая герцогиня Курляндская Анна Ивановна 17301740 гг.
28880. Внутренняя политика эпохи «просвещенного абсолютизма» Екатерины II 29 KB
  Созыв Комиссии был обусловлен необходимостью кодификации законов т. В дебатах депутатов Уложенной комиссии находит выражение острая борьба трех основных направлений по проблемам модернизации общественного устройства России: консерваторов умеренных и реформаторов. Третья наиболее последовательная и радикальная группа не имея возможности выступать открыто сформировалась за пределами Уложенной комиссии. под предлогом начавшейся русскотурецкой войны Екатерина прервала заседания Комиссии чтобы больше их не возобновлять.
28881. Внешняя политика России во второй половине XVIII века 27.5 KB
  Внешняя политика России во второй половине XVIII века. была приведена чрезвычайно энергично со стороны России. В ответ на попытки Турции вернуть отошедшие к России территории русские войска в 178З г. к России отошло побережье Черного моря от Южного Буга до Днестра.