9197

Усі уроки української літератури 5 клас

Книга

Иностранные языки, филология и лингвистика

ПЕРЕДМОВА Чи люблять, чи хочуть діти вчитися? Чи цікаво їм на уроках? Яких уроків вони чекають? Якими задоволені? Звичайно, на ці та аналогіч­ ні питання однозначно відповісти важко. Проте зрозуміло: сірі, одно­ манітні, нецікаві уроки викличуть не ...

Украинкский

2013-02-26

3.75 MB

1433 чел.

ПЕРЕДМОВА

Чи люблять, чи хочуть діти вчитися? Чи цікаво їм на уроках? Яких

уроків вони чекають? Якими задоволені? Звичайно, на ці та аналогіч­

ні питання однозначно відповісти важко. Проте зрозуміло: сірі, одно­

манітні, нецікаві уроки викличуть не очікуване, а протилежне явище —

небажання вчитися. Звідси завдання вчителя — розкрити перед учнями

чарівність навчального предмета, зокрема літератури, а звідси — красу

світу і людської душі в художньому слові, бо образне слово — першоеле­

мент літератури.

Щоб дітям було цікаво, щоб із задоволенням працювали вони, як під

керівництвом учителя, так і самостійно, урок має бути нетрадиційним,

цікавим, захоплюючим. Один не схожий на інший. Щоб виховував і ці­

кавість, і працьовитість, і порядність, і чесність, і увагу, і доброзичли­

вість, і повагу...

Саме на це спрямований навчальний посібник, укладений у від­

повідності до нової програми з української літератури для 5 класів

12-річної школи. У ньому вміщені розробки усіх уроків, які презентують

розділи програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України, —

«Вступ», «Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу»,

«Рідна Україна. Світ природи».

70 уроків української літератури допоможуть як досвідченому вчи­

телеві, так і початківцю в організації та проведенні навчальної роботи

в 5 класі протягом усього навчального року.

Розроблені авторами уроки висвітлюють не лише нові мистець­

кі персонали’ чи нові твори, а й пропонують нові системи навчання.

Пошуку знань та формуванню стійкого інтересу до творів української

літератури сприяють ігри, тести, ребуси, конкурси, змагання, творчі

подорожі, інсценізації та інші форми інтерактивної діяльності учнів під

керівництвом учителя української літератури.

Даний навчальний посібник укладений на основі методичних роз­

робок творчої групи вчителів Черкащини під орудою Г. В. Дідик із ви­

користанням матеріалів учителів з інших регіонів України.


ВСТУП

Н .О. Цимбалюк

Урок № 1.

СЛОВО У ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

ПОЧАТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА:

ФОЛЬКЛОР І ЛІТОПИСИ

Мета:

закріпити вивчене раніше про усну народну творчість; дати

учням поняття про значення термінів «образне слово»,

«фольклор»; донести до свідомості учнів роль художнього

слова в житті людини, специфіку художнього образу; озна­

йомити їх із різними видами мистецтва; навчити дітей лю­

бити книгу, прищепити їм навички «культурного читання».

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, українські народні казки, ілюстрації до казок,

плакати «Книга — джерело знань», «Література — вид мис­

тецтва».

Х ІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Виклад нового матеріалу

Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство

кожного народу. Без книг не можна стати освіченою, культурною лю­

диною.

Серед величезної кількості різноманітних книжок значне місце п о ­

сідають твори художньої літератури.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає

життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літе­

ратурі виступає людина.

Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задума­

тися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що п о ­

любилися.


Вступ

5

Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в об­

разах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве зма­

льовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета,

явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Худож­

ній образ — персонаж, людина.

Художні образи — це словесне відтворення різних подій, предметів,

уявлюваних письменником.

Буваючи в полі влітку, ви, мабуть, бачили жайворонка, чули його

спів. Жайворонок — пташка.

Коли ж Малишко пише: «Сивий жайворонок клепче срібні дзвони

в небесах»,— то це вже художній образ. У літературних творах усе зама­

льовується за допомогою словесних художніх образів.

Усі види мистецтва відображають життя в художніх образах по-різному.

Види мистецтва є такі:

• Декоративно-прикладне (оздоблення предметів).

• Архітектура.

• Живопис.

• Графіка.

• Скульптура.

• Музика (звуками).

• Хореографія (мистецтво танцю).

• Театр і кіно (використовують елементи всіх видів).

• Художня література (за допомогою слова).

Лише художня література є одним із видів мистецтва, що образно

відтворює життя за допомогою слова, мови. Літературні образи створю­

ються за допомогою мови.

Образ — це просто копія чи фотографія якогось життєвого факту чи лю­

дини. Письменник немовби заново створює життя і показує його в рухові.

До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті,

п ’єси, вірші тощо), в яких описується природа, розповідається про жит­

тя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність: людей,

стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він

обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також,

що важливе. У всіх творах письменник зображує важливі, характерні по­

дії, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи.

Читаючи художню літературу, ми глибше пізнаємо світ та людське

життя.


6

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

У літературній творчості важливе значення має слово, через яке

письменник відображає всю різноманітність людського життя. Сло­

ва, вжиті не в прямому, а в переносному значенні, дають змогу стисло

і влучно характеризувати якусь важливу рису людини, явище, предмет,

подію, чітко виявляти своє ставлення до них. При цьому слово, ознаки

якого переносяться на інше слово, втрачає своє самостійне значення,

цікавить нас лише своєю вторинною ознакою, ніби підпорядковуєть­

ся тому слову, на яке переноситься ця ознака. Вживання епітетів, по­

рівнянь, гіперболи, метафор, алегорії збагачує нашу мову. Без них мова

була б значно біднішою.

На відміну від літератури усна творчість — це творчість не окремих

осіб, а багатьох людей, народу. Здебільшого бувало так: якусь пісню

якісно складав один талановитий народний співець, згодом ім’я співця

забувалося, а його пісня, сподобавшись багатьом людям, передавала­

ся з уст в уста, з покоління в покоління. Під час усної передачі ця піс­

ня не могла лишитися такою, якою була спочатку. Нові співці вносили

в неї щось від себе, удосконаливши її. Таким чином творцем пісні ставав

великий колектив людей.

Так складалися не тільки пісні, а й фольклорні твори. Тому фоль­

клор — творчість колективна.

Усна народна творчість виникла і розвинулась у зв’язку з працею лю­

дей, вона нерозривно пов’язана з життям, думками і прагненням тру­

дового народу.

Фольклорно твори з’явилися задовго до того, як було знайдено пись­

мо. Століттями вони поширювалися усно. Пізніше їх почали записувати

письменники, вчені або інші грамотні люди. Деякі народні твори, зо­

крема прислів’я і пісні, дослідники знаходять у дуже давніх рукописних

книжках. До наших днів дійшли також окремі рукописні фольклорні

збірки, укладені двісті-триста років тому.

Письменники завжди збирали і записували народні казки, прислів’я,

пісні, дотепні вислови, завдяки чому вони виникали постійно і повсюд­

но. Створюються вони й тепер. Є вже багато збірок, в яких уміщені каз­

ки, прислів’я, загадки.

Такі книжки користуються великою популярністю в народі.

Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літерату­

ри, була і є навичерпним джерелом творчого натхнення для письменни­

ків усіх часов і народів.


Вступ

7

Так, саме на грунті народної пісні й думки виріс поетичний геній

Т. Шевченка. їхній вплив відчувається у творчості І. Франка, Лесі Укра­

їнки, М. Рильського, А. Малишка та взагалі багатьох відомих письмен­

ників минулого і сучасного.

Народна творчість — безцінне надбання, народний скарб, в якому

зосереджена мудрість віків.

IV. Бесіда за запитаннями

1. У яких казках дійовими особами є: Маруся, батько, пан? (Розгляда­

ємо ілюстрації.)

• Кіт, Пес («Кіт та Пес»)

• Лисичка, Журавель («Лисичка та Журавель»)

• Лебідь, Рак, Щука («Лебідь, щука і рак»)

2. Хто автор цих казок? (Народ)

У ч и т е л ь . У казці «Мудра дівчина» показано, як народ прославляє

мудрість, кмітливість і розум селянської дівчини. Ми із симпатією і лю­

бов’ю ставимось до неї, а до пана — з ненавистю, огидою.

3. Хто з вас читав раніше казку «Фарбований лис»? Хто автор цієї каз­

ки? (І. Франко) (Розглядаються ілюстрацій.)

4. А хто автор казки «Котигорошко»? (А. І. Шиян)

У ч и т е л ь . Найближчим часом ми з вами будемо знайомитись із каз­

ками. Вони вам допоможуть пізнати добро і зло.

З далеких часів минулого дійшли до нас і перші рукописні книги-літописи. Це найвдаліший вид літописної прози, що становить собою роз­

ташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні опо­

відання про історичні події. Автори літописів — літописці — розповідали

про ті історичні факти, свідками чи участниками яких вони були самі або

про які дознались з інших джерел, зокрема з усних народних переказів.

Початок літописання припадає приблизно на Хет. Відомий найдавніший

літопис — «Повість минулих літ». Його первісний оригінал, як вважають

учені, створений словесником київським Нестором Літописцем, не збе­

рігся. Залишилися лише його пізніші списки, переписані та відредагова­

ні — відомий Лаврентіївський список (1377) та Іпатіївський список.

Скарби усної народної творчості, видатні твори художньої літера­

тури посідають важливе місце у формуванні нової всебічно розвиненої

людини з передовим світоглядом. Діти! Книга, яка потрапить до ваших

рук, збагатить вас знаннями про людей і про все навколишнє життя,


8

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

розвиватиме у вас інтерес до життєвих явищ, прищеплюватиме вам гар­

ні моральні почуття, стане засобом виховання.

Перед книжкою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало

її святинею.

Я впевнена, що жоден із вас не забуде тієї миті, коли вперше зо­

стався наодинці з книжкою, навчався з нею розмовляти, відкривати

кожну її сторінку, як широкі двері, в дивовижні й неозорі світи.

А хіба є серед нас такі, які б не були б вдячними й зобов’язаними

книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю

неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто

не були б тими, хто є.

У ч и т е л ь . Діти! Візьміть у руки підручник. Притуліть його до себе.

Ви відчуваєте, як із нього випромінюється тепло?

Це до вас промовляють герої літературних творів. Хочеться, щоб ви,

діти, переймалися гордістю за рідну мову, і щоб для кожного з вас була

святом душі та мить, коли на ваших вустах затріпоче образне слово.

V. Робота з підручником

1. Діти читають вступну статтю з подручника вголос.

2. Діти записують в зошити визначення:

а) Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей,

явищ, предметів, уявлюваних письменником.

б) Література — це вид мистецтва, що в художній формі відображає

життя народу.

VI. Бесіда за запитаннями

1. Що таке фольклор?

2. Які види мистецтва вивчають у школі?

3. Які ви знаєте види усної народної творчості?

4. Як створюються народні пісні?

5. Які твори належать до художньої літератури?

VII. Підсумок уроку

VIII. Д ом аш нє завдання

1. Вивчити правила, записані в зошиті, напам’ять.

2. Переказувати прочитане.


О. О. Чупринін

Урок № 2.

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО

СЛОВА. ВИДИ МИСТЕЦТВА

Мета:

визначити роль художньої літератури як мистецтва слова;

види мистецтва; вміти відрізняти художню творчість від ін­

ших видів діяльності людини; розвивати культуру зв’язно­

го мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати

словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд;

виховувати в учнів почуття поваги, пошани до різних видів

мистецтва, зокрема до книги; прищеплювати пізнавальний

інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання: виставка експонатів різних видів мистецтва, бібліотека

творів різних художніх літературних жанрів.

Слово — це найтоншийрізець...

Вміти користуватися ним —

велике мистецтво.

В. Сухомлинський

Хто багато читає, той багато знає.

Народне прислів’я.

Х ІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення плану уроку

III. Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують дібрані висловлювання, приказки, прислів’я про сло­

во, потім аналізують їх. У результаті цієї роботи школярі висловлюють

власні думки, почуття, спостереження; перевіряється їх ерудованість,

уміння грамотно та цікаво побудувати розповідь.


10

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

IV. Актуалізація опорних знань

у формі бесіди за питаннями

• Що ви розумієте під мистецтвом? (Мистецтво — галузь людської ді­

яльності, яка прагне до задоволення однієї з духовних потреб людини,

а саме: любові до прекрасного.)

• Чому людина прагне оточити себе будь-яким мистецтвом?

• Яка роль мистецтва у формуванні людини?

• Чи можна визначити за улюбленим видом мистецтва людини її

смак?

V. Оголошення тем и, мети уроку.

Мотивація навчальної'діяльності

VI. Сприйняття та засвоєння учнями

навчального матеріалу

1. Вступне слово учителя.

Чи задумувалися ви, для чого існує мистецтво? Хто є його творцями?

Причини виникнення мистецтва слід шукати у прагненні людини

прикрасити себе.

Кожний народ, що відігравав роль в історії, кожна епоха доповню­

вала мистецтво чимось своїм.

А чи можна вважати художню літературу мистецтвом слова? Чому?

Давайте поміркуємо.

За допомогою художнього слова письменники зображують важли­

ві характерні події, явища, риси вдачі людей; розповідають про їх жит­

тя, працю, боротьбу, почування, внутрішній світ, вірування; описуєть­

ся природа.

Книга — це мудрий, найвірніший із джерел предмет. Вона існує по­

всякчасно в житті людини та допомагає їй.

2. Художня література як мистецтво слова.

Література походить від латинського літера — буква. Пряме значен­

ня цього слова — те, що написано буквами.

Література — це те, що створене письменниками і записане на па­

пері.

Які ви знаєте жанри художньої літератури? (Казки, оповідання, бай­

ки, повісті...)

Книга — це скарбниця людських знань.


Вступ

11

Запис у зошиті: Книга — то геніальний витвір людського розуму, вона

розширює наш кругозір, духовно збагачує людину. В ній — муд-рість по­

колінь, почуття людей, їх сокровенні мрії. Тому кожна людина, яка дбає

про підвищення своєї культури, повинна спілкуватися з книгою.

Гарна книга — часом найкращий твій наставник.

Кожен письменник, починаючи працювати над твором, вивчає на­

вколишню дійсність, обмірковує побачене й почуте, визначає що важ­

ливе, характерне, а що випадкове, другорядне.

У літературних творах за допомогою художнього слова можна зма­

лювати все доступне розуму та уяві людини: події минулого і сучасного,

предмети, явища.

Художня література — вид мистецтва, що відображає дійсність засо­

бами слова в образній писемній формі.

Письменник малює картини життя образно, за допомогою творчої

уяви; літературні твори ми сприймаємо почуттям, серцем. Наприклад,

ви бачите на небі хмару — це предмет природи. Коли ж художник зо­

бразить її на картині або поет напише:

Хмаринка в небі голубім

Пливе, як мрія, одиноко...

(А. Малишко)

І це буде також образ хмарки — живописний і літературний.

3. Види мистецтва.

Мистецтво розподіляють на два вида:

• тонічні (поезія, музика);

• образні (архітектура, скульптура, живопис з його галузями).

До обох видів належить сценічне, ораторне та хореографічне мис­

тецтво.

Кожний вид мистецтва моделює світ у художніх образах властивими

лише йому засобами і на відповідному матеріалі:

а) в образотворчому мистецтві вони створюються нанесенням ліній, рисок,

крапок, плям, фарбами різних кольорів на полотно, папір, дошку;

б) скульптурний образ створюється вирізуванням ліній, кутів, округло­

стей, виїмок на дереві, камені, мармурі;

в) музичний — сполученням звуків різної висоти, сили, тембру.

• Який же вид мистецтва, на вашу думку, є найдовершенішим? Чому?

• Назвіть вид мистецтва, від якого ви отримуєте найбільшу насолоду,

задоволення? Вмотивуйте власну думку.


12

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

4. Обговорення прислів’їв про книги.

Які ви знаєте прислів’я, де зазначається важлива роль книги?

Пропонуємо проаналізувати зміст наступних прислів’їв:

• Книга вчить, як на світі жить.

• Дім без книги — день без сонця.

• Купиш хорошу книгу — придбаєш розумного друга.

• Сонце освітлює людині шлях, книжка дає їй крила.

VII. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

Бесіда за питаннями, які учні ставлять одне одному:

• Що ми розуміємо під мистецтвом? Яке його призначення?

• Яка роль мистецтва слова?

• Як художня література пов’язана з іншими видами мистецтва?

VIII. Підсумок уроку

Завдяки книжці ми переносимося в інші епохи, заглиблюємося

в долю героїв творів, разом з ними радіємо та сумуємо, переборюємо

найтяжчі випробування.

Книга виховує в нас любов до рідного краю, повагу до інших н а ­

родів, інтерес до їхньої культури; навчає рідної мови, розкриває кра­

су поетичного слова. Вона вчить бути чесними, працьовитими, д о ­

брими.

IX. Визначення рівня навчальних досягнень учнів

X. Д ом аш нє завдання

Прочитати міфи і легенди українців, вміти виразно їх переказувати.


СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

Г. С. Задорожня

Урок № 3.

МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ. ПЕРВІСНІ

УЯВЛЕННЯ ПРО ВСЕСВІТ І ЛЮДИНУ

Мета:

дати учням початкове заняття про міф і міфологію; розпо­

вісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення

міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асо­

ціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі

логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобли­

ве ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Обладнання: книжкова виставка різних видань міфів Древньої Греції,

ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюже­

ти, міфологічний словник.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу.

...Знати дохристиянські вірування

неодмінно треба, бо без них нема

можливості зрозуміти...

історію культури і історію літератури,

заснованих на духові народу.

Митрополит Іларіон.

Х ІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення тем и, мети уроку

Запишіть у зошиті тему...

Метою нашого уроку є...

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Міф походить від грецького «мітхос», що означає «слово» Це давні

за походженням сказання про богів, різні фантастичні історії про каз­

кових героїв, напівбогів, потвор, «чудеса».


14

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою

і почуттям, тобто науково й образно водночас.

2.

Бесіда на перевірку уважності учнів

Які причини виникнення міфів?

Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова?

Згадайте, міфи яких народів вам відомі?

На дошці записані прислів’я і вирази:

«Людина — це смертний Бог»

«Побачимо, з якого ти тіста!»

«Погасло життя».

«На роду написано».

3. Слово учителя.

Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини

з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».

За одним із варіантів української легенди, Бог намагався виліпити

людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!»

Так людина і з ’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Гос­

подь душу.

У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило

Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутріш­

нє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя».

А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні

слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого.

Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги

Роду. Звідси вираз: «На роду написано».

У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і не­

щастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини.

Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло

і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої ін­

тереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться по­

ваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку

з ’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині.

Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народ­

них обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала.

Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене

абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ

і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи.


Світ фантазії, мудрості

15

Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом нази­

вають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи.

Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне істо­

ричне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де ді­

ють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги,

фантастичні тварини.

— Розглянте картини, малюнки, що представлені на дошці.

Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр,

крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса — левицю із жіночою головою,

Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена — напівжінка-напівптах, Горгона).

4. Слово вчителя.

Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають

у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька

стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами

(жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релі­

гійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися

з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі

міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:

1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи

чи людського суспільства;

2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;

3) міфи про виникнення світу або його створення надприродними іс­

тотами — богами;

4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.

5. Словникова робота:

На дошці записані визначення понять. Читає учитель. Учні читають

мовчки. Закриваю визначення і даю можливість сказати його по пам’яті.

Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої люди­

ни, яка передує мистецтву.

Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що ви­

вчає міфи.

6.

Бесіда:

Що в перекладі з грецької означає слово «міф»?

Що таке міф, міфологія?

Що давні люди виражали у міфах?


16

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

• Які імена персонажів міфів ви запам’ятали?

• У чому ви вбачаєте схожість міфів різних народів світу?

• Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом?

Закріплення поняття про міф.

7. Складання таблиці «Різниця між міфом і казкою».

Роздано заздалегідь надруковані картки, де впереміш записані особ­

ливості казок і міфів (легенд).

Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки.

Казка

Міф (легенда)

• Невизначеність місця і часу дії.

• Персонажі максимально типізова­

ні, відсутня індивідуальність.

• Обожнювання природи більшою

чи меншою мірою.

• Зображення фантастичних подій.

• Сприймається слухачем я к фантас­

тика, вигадка, розповідається для

того, щоб розважитися або з метою

повчання.

• Можлива велика кількість епізо­

дів, прозова форма

• Зображуване (незвичайне і фан­

тастичне) претендує на певну до­

стовірність у минулому.

• Персонажі — конкретні люди

зі своїми іменами і психологічни­

ми особливостями, але володіють

незвичайними здібностями, над­

природними якостями.

• Природа не обожнюється, хоча

окремі міфологічні мотиви й обра­

зи зберігаються.

• Зображення незвичайних подій,

наявність чудодійних предметів,

перевтілення.

• Незважаючи на вимисел, сприйма­

ється слухачем я к достовірна роз­

повідь.

• Стисле зображення лише одного

епізоду, прозова форма

6. Стислий переказ учнями прочитаних міфів.

IV. Підсумок уроку

Міфи допомагають нам зрозуміти історію культури й історію літера­

тури, заснованих на дохристиянських віруваннях народу.

Чудеса, що мене чекають у міфі, перевершують усякі чудесності каз­

ки. А завше постачають їй матеріал чудесності (Аза Тахо-Годі).

V. Д ом аш нє завдання

Прочитати українські міфи «Про створення землі», «Чому буває сум­

не Сонце?».


Г. С. Задорожня

Урок № 4.

МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ.

«ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ »,

«ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ?»

Мета:

дати поняття про легенду і міф, спільні й відмінні ознаки;

розкрити, аналізуючи зміст легенд «Про створення землі»,

«Чому буває сумне Сонце?», «Про зоряний Віз», «Про ві­

тер», «Про вогонь», первісні уявлення предків про Всесвіт

і людину, реальні та фантастичні елементи людської пове­

дінки; формувати навички виразного читання; переказу

легенд близько до тексту; виховувати допитливість, шаноб­

ливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: різні видання народних легенд, ілюстрацій до них, пере­

носна дошка, картина М. Тимоненка «Перед грозою».

Любіть травинку, і тваринку,

і сонце завтрашнього дня.

Ліна Костенко

Х ІД УРОКУ

I. Вступне слово вчителя

Література кожного народу складається з усної народної творчості

і літератури. І ми з вами поговоримо про міфи і легенди українців, тому

що людина примітивно розуміла світ, у якому їй довелося жити, і намага­

лась пояснити все, що її оточувало. Тоді ж силою своєї фантазії вона ство­

рила чудесне, незвичайне, де фантастичне переважало над реальним.

II. Оголошення теми і мети уроку

На переносній дошці записані поняття.

Легенда

1. Поетичне оповідання або народне сказання про якісь історичні по­

дії чи життя людей.

2. Те, що здається неймовірним, вигаданим.


18

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Міф

1. Оповідь, переказ, що передає вірування стародавніх народів про бо­

гів і легендарних героїв.

2. Щось вигадане, неіснуюче.

У чому різниця між міфом і легендою?

У ч и тел ь. Наші предки вірили, що весь світ: небо, повітря, уся зем­

ля — заповнені багатьма, духами, що вся природа живе, сповнена всяко­

го дива, що в ній усе думає і говорить нарівні з людьми і богами.

Силою своєї буйної фантазії найдавніша людина створила образи різ­

них духів. Це русалки, мавки, лісовик, водяник, домовик, щезник, відьми.

Фантастичні оповідки, в яких діють ці образи, складають українську

демонологію.

III. Вивчення нового матеріалу

Гра. Відгадай: хто я?

1) Живу в лісі, молода, гарна дівчина. Заманивши когось до себе своєю

красою, розмовою, потім залоскочу на смерть. (Мавка)

2) Живу в лісі, дика людина, для яких дикі звірі (олені, сарни, зайці) —

те саме, що у звичайних людей худоба, а ведмеді, вовки і рисі —то їх пес

та коти. Вони пасуть і доглядають свою звірину. (Лісовик)

3) Я подібний до чоловіка, але маю дуже великий хвіст і крила. Як ри­

балки розкладають на березі вогонь, виходжу із води. Риба втікає переді мною і тоді добре її ловити, бо сама набігає в сіті. Сиджу у ріках

та криницях і можу показуватися людям чоловіком, дитиною, козлом,

псом, котом, качуром, рибою. (Водяник)

4) Я виглядаю, як маленький хлопчик у рогатій шапці з люлькою в зубах.

Ноги такі, як у цапа. Годую ночами худобу, жену до води і заганяю на­

зад до стайні. (Домовик)

У ч и т ел ь. Ці образи допоможуть нам краще засвоїти міфологічні

легенди.


Світ фантазії, мудрості

19

У ч и т ел ь. Ознайомимося із легендою «Про створення землі».

Підготовлений учень читає легенду.

У ч и т ел ь. Народ ніколи не уявляв свого життя без землі. Та й хіба

може бути інакше? Адже дерево або ж квітка гинуть, якщо їх вирвати

з ґрунту. Так і людина. Її душа в ’яне, засихає, втративши зв’язок із рід­

ним краєм. Споконвіку люди вважали землю матір’ю. Вона завжди зігріє

своєю ласкою, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху го­

дину. Все від землі — вважали наші предки. Своїм життям і добробутом

людина зобов’язана насамперед їй.

— Пригадайте прислів’я, загадки, різні вислови про землю.

У чні. Тримаймося землі, бо земля тримає нас. Будь багатий, як земля.

Загадки

1. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає.

2. Що у світі найбагатше?

3. Що у світі найсильніше?

Доберіть слова — характеристики, що влучно передають ласку землі.

(Земля добра, щедра, багата, родюча, лагідна, привітна...)

Згадайте, чи зустрічали ви легенди, історії про походження світу?

У ч е н ь. Так. Із зарубіжної літератури читали міф «Походження світу,

богів і людини». І у Біблії читали про створення світу.

У ч и т ел ь. Українці споконвічно любили і шанували батьківський

край, пишалися своєю рідною землею. Стародавні українці свято віри­

ли в те, що земля жива. Вона дихає, родить, втомлюється, іноді хворіє.

Ми повинні пам’ятати: вона — наша мати, вона свята!

Діти! Кожному з вас доводилося відчути, як сонячні промінчики ти­

хенько голублять, пестливо гладять, ніжно лоскочуть нас. Давайте дізна­

ємось, чому буває сумне сонце.

Учень читає вірш.

Небо — мов у вогні!

Запалала блакить...

І здається мені:

Все палає, горить,—

Луки,

Поле,

Ставок,

Наш город

І садок.

У вогнисті вінки

Одяглися квітки!

Уч и т е ль. Чи доводилось вам подовгу дивитись на зорі? Чому їх вва­

жають «очима неба»? Можна навіть почути вираз: зорі дивляться вниз.


20

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Хіба це справді так, чи це тільки здається? Людині споконвічно хотілось

бачити у природі не ворога, а друга. Мерехтливе світло далеких зірок за­

ворожувало погляд, бентежило уяву Вони наділялися людськими дум­

ками і почуттями. Вклоняючись вічній красі цих небесних світил, люди

довіряли їм найпотаємніше — любов, журбу, сподівання. А ясноокі зорі

дивились на них і мовчали, ніби задумавшись.

• Про що йдеться у творі «Про зоряний Віз». (Учень читає твір.)

• Це легенда чи міф? Обгрунтуйте свою думку.

• Скласти план.

• Переказати легенду.

• Мить творчості. Придумайте пісню з такими словами:

У задрімавшому темному морі

Тихо купалися яснії зорі.

Або створіть чотиривірш про зорі, використавши для цього такі рими:

маленькі — дрібненькі, горять — мерехтять.

У ч и т ел ь. Чи доводилося вам чути голос вітру? Авжеж, люди час­

тенько прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразнос­

ті: Навіть у мові нашій існує багато влучних характеристик, які яскраво

відтворюють своєрідну «симфонію» вітру. То яким виступає вітер у ле­

генді «Про вітер»?

• Що реальне, а що фантастичне у легенді?

• Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

• Погляньте на картину Миколи Пимоненка «Перед грозою».

• Що наробив бешкетник-вітер?

• Що спільного у легенді «Про вітер» і картині М. Пимоненка «Перед

грозою»?

• Прочитати легенду «Про вогонь».

• Визначити фантастичні й реальні елементи людської поведінки.

• Переказати твір.

• Визначити жанр твору.

IV. Підсумок уроку

1. Яка різниця між міфами і легендами?

2. Чого нас навчають твори усної народної творчості.

V. Д ом аш нє завдання

Скласти легенду про міфологічну істоту, з якою ми знайомились

на уроці.


Г. С. Задорожня

Урок № 5.

НАРОДНІ ЛЕГЕНДИ «ПРО ЗОРЯНИЙ ВІЗ»,

«ПРО ВІТЕР», «ПРО ВОГОНЬ »

Мета:

дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз», «Про ві­

тер», «Про вогонь» реальні та фантастичні елементи люд­

ської поведінки, риси характеру, давні уявлення про до­

бро і зло, їхню роль у житті людини; формувати навички

виразного читання, переказу легенд близько до тексту;

виховувати позитивні риси характеру, допитливість.

Обладнання: різні видання народних легенд, ілюстрації до них.

Тип уроку:

урок-дослідження.

Пустельний простір,

як душа без міфа.

Ліна Костенко

Х ІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою поплило.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

Із могил до вас озвуться

Наших предків голоси...

Рядки вірша відомого українського поета Олександра Олеся зву­

чать немов від імені кожного, хто прагнув донести до читачів дух дале­

кого часу.

Ще з давніх-давен люди прагнули зрозуміти, звідки з ’явився світ,

чому ніч змінює день, від чого буває вітер, як виникає дощ.


22

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Давні люди намагалися пояснити ці явища могутніми надприродни­

ми силами богів і духів, яким усе підвладне у світі. Так з ’явилися міфи

і легенди.

II. Актуалізація опорних знань

Що називається легендою?

Гра «Пізнай легенду»

Учні слухають уривки із вивчених на попередньому уроці легенд,

називають їх.

1. А чорт жив десь так у хатах, хтозна-де жив. Так Бог прийшов до чор­

та та й повів чорта до Дніпра, щоб пірнув та виніс піску в руці... (Ле­

генда «Про створення землі»)

2. Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось і повісило свої ризи

на льосі та й пішло в хату. Сестра, побачивши, що сонце повісило

ризи, швиденько побігла до брата, який ледь не вмер від жари... (Ле­

генда «Чому буває сумне Сонце»)

III. Оголошення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної'діяльності

IV. Постановка проблемного завдання

З ’ясувати роль добра і зла в житті людини.

V. Усвідомлення й сприйняття навчального матеріалу

1. Виразне читання легенди «Про зоряний Віз» учителем і учнями.

2.

Бесіда за змістом.

Яке нещастя трапилося з людьми у невідомому краю?

Які риси характеру мала дівчина?

Які моменти свідчать про утворення зоряного Возу?

3. Виразне читання легенди «Про вітер» учителем і учнями.

4.

5.

Словникова робота за змістом тексту.

Бесіда за змістом.

Хто заважав господареві віяти зерно?

Як повівся чоловік із вітром?

Як вітер помстився господареві за його вчинок?

Яка головна думка цієї легенди?


Світ фантазії, мудрості

23

6. Виразне читання легенди «Про вогонь» учителем і учнями.

7. Бесіда за змістом.

• Які символічні образи постали у вашій уяві?

8. Робота над ілюстраціями до народних легенд (метод «Мікрофон»),

VI. Осмислення навчального матеріалу

1. Ток-шоу «Я так думаю» (за проблемним завданням, поставленим на по­

чатку уроку).

Діти висловлюють власні думки щодо проблемного завдання та об­

говорюють на уроці.

2. Тестова робота за вивченим матеріалом.

1) Скільки зірок вилетіло із перекинутого глечика?

а) Сім;

б) шість;

в) вісім.

2) Який малюнок утворили зірки?

а) Човна;

б) воза;

в) ведмедя.

3) Що символізувала мала зірка?

а) Душу дівчини;

б) душу собаки;

в) душу хворого.

4) Господар розгнівався через те, що йому заважав віяти зерно?

а) Вітер;

б) дощ;

в) сніг.

5) Коли розпочалася пожежа?

а) Вночі;

б) вранці;

в) вдень.

6) Яка тема об’єднує ці легенди?

а) Так треба жити, щоб нікому зла не чинити;

б) добре ім’я — найкраще багатство;

в) ніхто не знає, що його в житті чекає.

VII. Підсумок уроку

• Яка легенда вам найбільше сподобалась?

• Якого героя ви хотіли б наслідувати? Чому?

• Який висновок ви зробили для себе, виходячи з цього уроку?

VIII. Д ом аш нє завдання

1. Виразно читати і переказувати легенди «Про зоряний Віз», «Про ві­

тер», «Про вогонь».

2. Інсценізувати будь-який уривок з легенди (на вибір учнів).

3. Підібрати прислів’я, співзвучні із змістом легенд.


О. О. Чупринін

Урок № 6.

МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ.

«ЛІСОВА ПАННА», «БЕРЕГИНЯ», «ДАЖБОГ»,

«НЕОПАЛИМА КУПИНА», «ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ

КОЛО ЛЮДИНИ? »

Мета:

продовжити знайомитися з міфами і легендами українців,

на прикладі програмних творів усвідомлювати роль і місце

реального та фантастичного в житті, вміти переказувати ці

міфи і легенди, тлумачити їхній зміст, розвивати культуру

зв’язного мовлення, допитливість; активізувати прагнення

учнів збагатити власні знання з метою самовдосконалення;

формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до істо­

ричного минулого нашого народу, його надбань, культури,

до результатів власної праці, шанобливе ставлення до сві­

тоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку:

засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти творів, дидактичний матеріал.

Що нас так приваблює і хвилює в українських прадавніх міфах?..

Поетичне бачення світу. Це те, що ми втратили сьогодні...

З розмови міфологів

Х ІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної

творчості?

• Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає

в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)

• Як, на вашу думку, та у зв’язку з чим наші предки створювали міфи

і легенди?

• Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної

творчості?


Світ фантазії, мудрості

25

• Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі?

(Уважкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювача­

ми народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини,

як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або

ж з роду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівни­

ків і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, по­

дібно до Кирила Кожум’яки.)

• В яких творах ми дізналися про первісні уявлення про всесвіт

і людину?

• Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба

добра і зла? Доведіть власну думку.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної'діяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети,

а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тва­

рини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були

Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше

зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої дав­

нини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчиз­

няну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості,

чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві

твори, з якими я пропоную ознайомитися.

IV. Опрацювання зм істу програмних міфів

і легенд українців

«Лісова панна»

1. Виразне читання твору.

2. Тема: зображення нечистої сили («Лісова панна»), яка мала згубний

вплив на молодих хлопців, перетворюючи їх на сивоволосих, згорбле­

них старців.

3. Ідея: засудження зла, підступності, користі, яка руйнує, нівечить лю­

дину, робить її нікчемною, спустошеною.

4. Основна думка: людиною повинно керувати не тільки будь-яке її ба­

жання, а й здоровий глузд.


26

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

5. Бесіда за питаннями:

• Через що панну називали лісовою?

• Скажіть, в чому виявляється згубний вплив лісової панни на моло­

дих хлопців?

• Чому, на ваш погляд, необхідно згідно з даним твором бути обереж­

ним, уважним, остерігатися будь-яких звабливих пропозицій?

• Про що люди оповідають у Довгополі й вірять у Косівщині?

• Як, на вашу думку, з чим пов’язане виникнення даного твору? Об­

ґрунтуйте власні міркування.

• Чим пояснити трагічне закінчення твору?

«Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту лю­

дини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині

започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упи­

рям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хат­

ньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей,

від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над

вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку

від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові,

вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невели­

кі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили

на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із за­

стережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІУст. входив до українсько­

го народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні

зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок три­

зуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а зго­

дом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, при­

видів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара —

дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить


Світ фантазії, мудрості

27

з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена госпо­

дарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смок­

тати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила

по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно

ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити наро­

дженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни

робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовні­

ших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними

уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, буду­

вати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну зо­

лоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих

сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався

на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголов­

ніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям — творець

Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар

Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога

у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). П е­

ретворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяль­

ність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світ­

лого і темного.

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей

жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися

знищити все земне (Чорнобог, Мара).

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі

переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

6. Побудова твору.

Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими скла­

довими:

Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Бе­

регині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом.

Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині

в людському житті.


28

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доб­

рого і світлого.

7.

Елементи чарівності у творі:

панцирні істоти перетворилися на скелі;

Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;

народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

8 . Обговорення змісту твору «Берегиня».

Питання:

• Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди

жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)

• Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини бу­

дуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді.

Час жити в світлій хаті...».)

• Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі

вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м ’

яке полотно

та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Янавчу вас, люди,

як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».)

• Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?

• Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про

це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога,

і Берегиню, і творіння їхнє...».)

• Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це за­

значено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими рука­

ми на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня

в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)

• Що сталося з «військом» Чорнобога? («І тоді загнала Берегиня чор­

них ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила

вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець

Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні

потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки».)

• Яких практичних навичок навчили людей Сварог; Берегиня?

(«...Як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати»; ткати по­

лотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)

• Які народності згадуються у творі? (Роси, кияни, чурки)

• Як шанували люди Берегиню у власних оселях? («...вишивали Бере­

гиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблю­

вати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її по­


Світ фантазії, мудрості

29

стать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього

злого завжди й повсюдно».)

• Чим вас вразив цей твір? У чому його повчальне і виховне значення?

«Дажбог»

1. Виразне читання й переказування твору

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог сонця,

світла й добра. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Дажбога сфор­

мувався за скіфських часів у VI—

IVст. до н. е. На початку н. е. стає бо­

гом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів

української міфології.

У Києві ще за часів Трипільської культури (IV—

II тисячоліття до н. е.)

було велике капище Дажбога — на Дажбоговій горі (нині Хоревиця).

За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського

коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зер­

нятко, посадив його, і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениці,

якого люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю,

вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли

Дажбог і Сварог почули про голод у країні росів, то повезли хліб голо­

дуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом,

а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе,

зробили богами.

Зображували Дажбога у вигляді антропоморфного Сонця. З дав­

ніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів,

що виходили із Санбатоса — Київської гавані на почайні. Таке зобра­

ження є першогербом Києва.

3. Тема: зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця,

який володарював «над богами, над людьми і над усім світом».

4. Ідея: уславлення величі, мужності Дажбога, який був богом даючим

і караючим.

5. Основна думка: українці гордо іменували себе «Дажбожими внуками»,

надзвичайно пишаючись цим.

6. Обговорення змісту твору за такими питаннями:

• Яким у творі зображений Дажбог? (...Родоначальникрусів-українців пер­

ший муж має широке, схоже на сонячне колесо обличчя й русяву бороду).


зо

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

• Чому українці з почестю йменували себе «Дажбожими онуками»?

• Що символізувало те, що «у правій руці Дажбог тримав величезний

турячий ріг з вином, а ліва торкалась рунів’я довгого меча»? Вмоти­

вуйте власні міркування.

• Як довести, що наше покоління пишається історичним минулим

своїх предків?

• Охарактеризуйте Дажбога.

• Яке похвальне і виховне значення має твір?

«Неопалима купина»

1. Виразне читання й переказування твору.

2. Тема: зображення боротьби мешканців Дорогобужа з польськими

та угорськими завойовниками, де виявлялася мудрість, завзятість, сила

волі українського народу.

3. Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу.

4. Опрацювання змісту твору.

Питання:

• Як можна охарактеризувати дію королів по відношенню до мешкан­

ців міста Дорогобужа?

• Прочитайте, що передав посланець від оборонців міста королю.

Як це зрозуміти? («Мені старійшини доручили передати тільки це.

А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас

на пагорбі його цвіте скільки завгодно.... Воно горить і не згорає».)

• Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищен­

ності української, землі та її,народу.)

• Опишіть ікону «Неопалима купина». У чому її призначення? («На ній

зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зір­

ку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників

з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір

означає кущ купини, червоний — полум’

я, яке охоронило рослину. Ця іко­

на, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від по­

жежі та блискавки».)

• Обґрунтуйте, що на прикладі цього твору переважає — сила чи муд­

рість.

• Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі

України та українського народу.


Світ фантазії, мудрості

31

• Протиставте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойовників.

• Що нового ви дізналися з цієї легенди?

«Чому пес живе коло людини?»

1. Виразне читання твору й переказування.

2. Додатковий матеріал про міфічне походження собаки.

Собака (дворовий — Canis familiaris domesticus). Створений дияволом

з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твари­

ною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу люди­

ну й лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожу­

вати собаку.

Наведемо на доповнення одну невелику легенду, записану в Харків­

ському повіті; про те, як собака був спочатку без шерсті, а також про

вміння собак деяких порід невтомно плавати і навіть пірнати, мабуть,

дали початок легенді про те, що собаки спершу жили у воді, і тільки зго­

дом стали жити на землі.

Якщо собака риє ямки, то хто-небудь помре в домі; якщо виє — буде

пожежа.

У Літинському повіті, ймовірно, під впливом біблейської оповіді

про покарання пророком Єлисеєм дітей, що насміхалися з нього (Дру­

га Книга Царів: 2, 23—

24), а також під впливом апокрифічного Infantial

Evangelium і різних легенд про перетворення дитини. Коли Спаситель

ходив по землі, то в одному селі хлопчик особливо переслідував його,

бігаючи за ним і гавкаючи, подібно до собаки. Спаситель прокляв хлоп­

чика за це і перетворив на собаку.

Собаку не слід убивати з рушниці: вона зіпсується та не буде при­

датна вже для полювання. Якщо когось укусить собака, то треба заси­

пати рану його ж перепаленою шерстю: це — найкращий і найнадійні­

ший засіб. Хто обдере із собаки шкуру, тому цілий рік не можна ходити

до церкви — гріх (Старобільський повіт), а якщо він колотиме після того

кабана, то сало смердітиме.

3. Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона відна­

йшла тільки поруч із людиною.

4. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар

природи.


32

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

5. Обговорення змісту твору «Чому пес живе коло людини?» у формі бе­

сіди за питаннями:

• Як пояснити те, що пес постійно шукав собі захисту?

• Чому одна лісова тварина боїться іншу?

• Через що лісові тварини вважають людину по відношенню до себе

небезпечною?

• Які фантастичні елементи притаманні даному творі? ( Тварини роз­

мовляють, мислять.)

• Чи є у вас собака? Як ви до нього ставитесь? Чому він живе поруч

з вами?

• У зв’язку з чим людина, на думку собаки, є найсильнішою з усіх тва­

рин? А що ви про це думаєте?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування.

2. Робота на картках.

VI. Оголошення результатів роботи учнів

VII. Підсумок уроку

На прикладі міфів і легенд українців ми можемо простежити, які

риси характеру притаманні нашому народу, ознайомитися з його світо­

глядом, віруванням, прагненням захистити рідну землю від будь-якого

ворога; міфи та легенди уславлювали мудрість, порядність, доброту, ви ­

датних героїв.

VIII. Д ом аш нє завдання

Прочитати казку «Про жар-птицю та вовка», вміти її переказувати,

піготувати малюнок за змістом казки.


Н. М. Черненко

Урок № 7.

ЯК ТВОРИВСЯ СВІТ. УРОК-ПОДОРОЖ

СТОРІНКАМИ МІФІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ

Мета:

поглибити знання учнів про міфологію українського на­

роду, ознайомити з його міфами; вчити вести дослідни­

цьку роботу: створити усний міфологічний словник, мо­

дель творення світу; розвивати вміння працювати з тек­

стом, прагнення до самовираження через малюнок та

художнє слово; виховувати пошану до минулого нашого

народу, до його духовних скарбів.

Обладнання малюнок космічного корабля, композиція з дитячих ма­

люнків «Міфологічний світ нашими очима», ілюстрований

матеріал «Вирій — Земля — Люди», магнітофонні записи

класичної музики, матеріал для створення моделей, сто­

рінки міні-підручника, книга С. Плачинди «Міфи і леген­

ди давньої України».

Тип уроку:

нетрадиційний; урок-подорож.

Х ІД УРОКУ

І.

Вступ (на фоні музики)

В ч и т е л ь . Священна мить... Із внутрішнім трепетом, затамувавши

подих, з любов’ю відкриваємо золоті ворота української духовності. Пе­

ред нами таємничий світ наших пращурів і їх творіння — прекрасні, до­

вершені, оригінальні й могутні міфи.

Міфи... Виникли в той час, коли в людей було дуже примітивне

сприйняття навколишнього світу і вони часто відчували своє безсилля

у боротьбі зі стихійними силами природи. Прагнучи пояснити незро­

зумілі явища, людина за допомогою уяви, фантазування творила міфи

про надприродні сили, які нібито заселяють світ і втручаються в людське

життя. Немає такого народу, який би не мав своєї міфології. Міфи — це

колиска людської уяви, в якій колисався кожен народ і все людство.


34

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Міфологія українського народу найстародавніша, найпоетичніша

у світі. Готуючись до сьогоднішнього уроку, група учнів досліджувала

походження і форму українських міфів. їм слово.

1. Міфи (від грецького те й о з — слово, байка, переказ) — стародавня

народна оповідь про явища природи, історичні події або фантастич­

ні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.

2. За формою міф нагадує казку, він близький також до легенди. Але від

казок відрізняється тим, що казки за часів їх утворення сприймали

як плід фантазії, вигадки, а до міфів ставилися як до чогось дійсно­

го чи ймовірного. Міфи також відрізняються від легенд, що розпо­

відають про реальних осіб або справжні події.

3. Слов’янські міфи, а особливо українські, вирізняються поміж міфа­

ми народів світу тим, що вони дуже тісно пов’язані з хліборобським

побутом наших предків. У них переважає прославлення сім’ї, небес­

них світил, природних явищ: сонця, місяця, зір, дрібного дощику,

вітру.

В ч и т е л ь . Ми будемо працювати зі сторінкою міні-підручника. Ви­

конаємо перші завдання. А вдома ви розкриєте таємницю утворення мі­

фічних героїв, складете і запишете діалог з улюбленим міфічним героєм,

у свою літературну скарбничку запишете слова і вислови, які найбільше

запам’яталися. То що ж називаємо міфами? Виконайте перше завдання

сторінки міні-підручника.

В ч и т е л ь . Із сивої давнини існує мудрість: «Молись своїм Богам —

і тобі підкориться весь світ». Цій істині були вірні наші пращури. Розумі­

ючи Слово і Волю своїх Богів, вони виживали, і перемагали. Наповнимо

і ми серце їх волелюбними заповідями, а душу — космічною енергією

і гармонією. Тема нашого уроку: «Як творився світ». Ми маємо унікаль­

ну можливість здійснити подорож сторінками першого видання відро­

джених з небуття язичницьких міфів, які відшліфовані мисленням тисяч

і тисяч наших пращурів, зігріті їхніми глибокими почуттями. Це давно

очікувана книга С. Плачинди «Міфи і легенди давньої України».

Проблемне завдання: «Що нас так хвилює і приваблює в українських

міфах?»

II. Оголошення теми і мети уроку

Отже, вирушаємо в загадкову подорож з метою глибше пізнати свій

рідний народ, відчути і зрозуміти його першоземлю, ознайомитись

із далекою минувщиною.


Світ фантазії, мудрості

35

Наше завдання: ознайомитися з міфами давньої України, їх героя­

ми, створити усний міфологічний словник, змоделювати першоземлю

наших пращурів (міфи, модель, словник).

На початку третього тисячоліття ми вирушаємо в подорож на кос­

мічному кораблі «Сокіл». Виберіть найвідважнішого, найерудованішого

з-поміж вас. Це і буде наш капітан.

Вітаю тебе, капітане. Не збийся з курсу, будь сміливим і впевненим

у своїх силах. Першим помічником у тебе буде... Під час нашої подорожі

ти повинен скласти маршрутну карту, яка допоможе в кінці мандрівки

побудувати модель творення світу.

Готуючись до сьогоднішньої подорожі, ви працювали в групах:

• відшукували і читали міфи давньої України;

• готували повідомлення про міфічних героїв;

• малювали ілюстрації і розігрували сценки «Як творився світ».

III. Вивчення нового матеріалу

К а п і т а н . Отже, члени екіпажу, займіть, будь ласка, свої місця. Ви­

рушаємо в незвіданий світ.

Учні сідають групами: «Дослідники», «Художники, актори», «Міфологи».

В ч и т е л ь . Мені здається, ми добре підготувались до подорожі, але

забули про важливу деталь — наш настрій. Передайте його рефлексією,

звернувшись до сторінки міні-підручника.

К а п і т а н . Перед нами непроглядна пітьма, густа, холодна, безко­

нечна. Ні Землі, ні Неба, ні Сонця. Тільки — Морок. Нічого не видно.

П о м і ч н и к к а п і т а н а . Ні-ні, я бачу Око. Звідки летить воно?

І — куди? Де взялося воно?

Д о с л і д н и к и . «Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно

летіло у Вічність».

Д о с л і д н и к и . «Воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити

Новий Світ».

М і ф о л о г и . За уявленнями мудрих наших пращурів, Око — творець

Вирію, Всесвіту, Землі й усього сущого на ній.

В ч и т е л ь . Що таке Вирій?

М і ф о л о г и . Вирій — острів у Всесвіті, першоземля богів і світу.

В ч и т е л ь . А як утворився Вирій? Зачитайте і виконайте друге за­

вдання сторінки міні-підручника.

Дослідники зачитують і виконують завдання сторінки міні-підручника.


36

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

В ч и т е л ь . Слово художникам.

Х у д о ж н и к и . На малюнку ми показали Першодерево — Дуб — Стародуб з молодильними яблуками — плодами невмирущості й СоколомРодом та Оком, яке своєю сльозою живить корені цього дерева.

П о м і ч н и к к а п і т а н а . Наша перша зупинка — острів Вирій.

( Чіпляє назву станції і малюнок на дошці.)

В ч и т е л ь. То як же почав творити Світ Сокіл-Род? Прочитаємо міф

«Білобог і Чорнобог» за ролями.

Актори зачитують. Дослідники виконують завдання.

Х у д о ж н и к и . А ось так ми уявили цих богів. (Малюнок прикріплю­

ють на дошці.)

В ч и т е л ь . Діти, пригадайте українські народні казки і назвіть героя,

який є символом пітьми і зла.

Д о с л і д н и к и . У багатьох казках ми зустрічаємо образ Змія, злого,

жорстокого.

В ч и т е л ь . Образ Змія прийшов до нас із міфів. Розкажіть про це.

Дослідники розповідають. Художники показують малюнок Змія.

В ч и т е л ь . А що сталося з білим пером? Розкажіть і доробіть третє

завдання сторінки міні-підручника.

Дослідники переказують і виконують завдання.

Озвучити монолог Білобога нам допоможуть актори.

Виходить Білобог (в білому) і Перун (в червоному одязі зі стрілами). Звучить

монолог Білобога. Художники показують малюнок і прикріплюють на дошці.

М і ф о л о г и . В українській міфології Перун — бог дощу, блискавки

і грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфоло­

гії, «бог над богами».

К а п і т а н . Екіпаж, увага! Чорна хмара закриває Вирій. Налетів Змій,

ось-ось має ковтнути Сокола. Що це сталося?

Д о с л і д н и к и . У смертельному двобої зійшлися Змій і Перун. Але не

вдалося Змієві подолати Перуна, не став Чорнобог Володарем Вирію.

К а п і т а н . Пролітаємо над Прадубом, бачу, як Сокіл-Род думу ду­

має. Про що?

Д о с л і д н и к и . Він думає про те, як створити твердь, щоб на ній

було життя. Сокіл змушує Білобога пірнути на дно озера Живої Води,

набрати золотого піску і розсіяти в пітьмі, щоб була твердь.

Дослідники зачитують уривок.


Світ фантазії, мудрості

37

П о м і ч н и к к а п і т а н а . Отже, друга зупинка — станція «Земля».

(Прикріплює назву станції.)

Художники показують малюнок і прикріплюють на дошці.

К а п і т а н . Корабель втрачає курс, чується страшенний гуркіт, через

густу пилюку нічого не видно. Старший помічнику, що це відбувається?

П о м і ч н и к к а п і т а н а . Це не можуть заспокоїтися Чорнобог зі

Змієм. Адже утворилася Земля. Дужими тілами, зі споду, вони б’ють,

штовхають і ламають її, бо розуміють, що на Землі повинні з ’явитися

розумні створіння, які захочуть мати Світло і зневажатимуть Пітьму.

К а п і т а н . Але що це? Курява зникає, іде перший рясний теплий дощ.

В ч и т е л ь . Що ж утворилося після цього дощу?

Дослідники переказують. Художники показують малюнок і прикріплюють

його на дошці.

К а п і т а н . Бачу велетня з важкою булавою, а поруч страховище —

триголове, шестируке, дев’ятиноге. Хто це такі?

Д о с л і д н и к и . Коли Чорнобог штовхав знизу Вирій, то пробив ост­

рів пальцем, який обпалив Перун. І став палець кам’яним Чурбаном,

який і перетворився на Чура. А відрощений палець Чорнобога перетво­

рився на Пека.

М і ф о л о г и . Є давнє українське прислів’я: «Чур тобі, Пек».Чур —

один з найдавніших і найпопулярніших в українців домашніх богів, охо­

ронець домашнього вогнища, тепла, затишку, бог добробуту, звертання

до якого нібито охороняло людину від зла.

М і ф о л о г и . А Пек — бог Пекла, війни, бійок, біди. За повір’ям, він

дуже лякливий, надто боявся Чура. Тому і з ’явилося таке прислів’я.

Художники показують малюнок і прикріплюють на дошці.

К а п і т а н . Наближаємося до Сокола-Роду і Білобога. Вони вирішу­

ють питання про те, як створити розумну істоту, яка б могла жити на

Землі і користуватися її багатствами.

В ч и т е л ь . Підслухати цю розмову нам допоможуть актори.

Актори зачитують діалог між Соколом і Білобогом.

В ч и т е л ь . То хто ж ця жінка — красуня? Зачитайте.

Дослідники зачитують.

В ч и т е л ь . Що повинна робити вона на Землі?

Дослідники зачитують.


38

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

В ч и т е л ь . А хто ж був першим чоловіком?

Д о с л і д н и к и . Чоловіком був Гук, якого витесав Білобог з єдиного

каменя, що дістав з дна Священного Озера.

В ч и т е л ь . Яка ж роль Гука на Землі? Зачитайте.

Дослідники зачитують.

П о м і ч н и к к а п і т а н а . Ми знаходимося на станції «Люди». (При­

кріплює назву станції.)

М і ф о л о г и . У давньоукраїнських міфах природою — «зеленим до­

мом», землею, її родючістю — опікувалася переважна більшість Богів.

Це Дажбог, Жива, Лада, Коляда, Ярило. Це свідчило про нерозривний

зв’язок українців з рідною Матір’ю-Землею, Природою, збереженням і

примноженням її багатств.

М і ф о л о г и . Дажбог — за найдавніших часів це Бог Сонця, Світла

і Добра. Один із найголовніших персонажів української міфології.

М і ф о л о г и . Жива — це богиня життя, жіночого щастя в давніх

українців. Саме вона принесла українцям перше зерно жита.

В ч и т е л ь . Зачитайте, як з ’явилися Дажбог і Жива.

Дослідники зачитують. Художники показують малюнки.

К а п і т а н . Бачу велетенських тварин — мамутів, а он літають птахи

тетеруки, на крилах яких «дзеркальце» — сліди від Дажбогових пальців.

Це перша здобич племені Гука і Слави.

П о м і ч н и к к а п і т а н а (на фоні музики). У кораблі стає прохолодно,

мабуть, Чорнобог дмухає на Землю своїм крижаним подихом.

Д о с л і д н и к и . Так, це придумав Чорнобог, як винищити людське

плем’я. Він заморозив озера з рибою, земля вкрилася снігом.

Дослідники переказують міф «Сніги».

В ч и т е л ь . То що ж це за Золоте Коло, яке повинне дати і тепло,

і радість, і життя?

Дослідники переказують.

В ч и т е л ь . Усно намалюйте Коляду.

Дослідники усно малюють Коляду. Художники показують малюнки і при­

кріплюють на дошці.

М і ф о л о г . Але Чорнобог не може заспокоїтися і створює Мару. Це

богиня зла, темної ночі, хвороб. Вона вічно ганяється за богинею неба

Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та

встановити вічну Ніч.


39

Світ фантазії, мудрості

В ч и т е л ь . Але Мара не змогла зашкодити народженню Божича —

Молодого Сонця. Як же це сталося?

Дослідники розповідають. Художники показують малюнок і прикріплюють

на дошці.

В ч и т е л ь . Перед народженням молодого Божича люди, що нази­

вали себе колядниками, збиралися у ватаги і носили зображення Кози,

яка стала священною твариною для них.

Актори: Два хлопчики, Коза — переодягнений хлопчик, дівчинка.

1 -й х л о п ч и к . Дядьку, пустіть козу в хату!

Д я д ь к о . Холоду напустите! Та й хата маленька!

2 - й х л о п ч и к . Та й наша коза маленька, в щілину влізе.

1 -й і 2 - й х л о п ч и к и (входять у хату). Добрий вечір, дядьку!

Дядько

Го-го-го, Коза,

Го-го-го, Сіра.

Де шкури діла?

1 -й х л о п ч и к

Давайте три куски сала,

Щоб Коза встала.

Устань, Козютко, розвеселися,

По цьому двору,

По господару.

2-й хлопчик

Де Коза ногою,

Там жито копою.

Де Коза рогом,

Там жито стогом.

1-й х л о п ч и к

Господар іде, Коляду несе

мірочку жита, щоб Коза сита,

2-й хлопчик

Мірочку гречки на варенички...

будьте здорові, з празником.

Дівчинка

Бігла теличка та з березничка,

Та в дядьків двір.


40

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Я тобі, дядьку, заколядую,

Тільки дай пиріг.

3 -й х л о п ч и к

Як не даси пирога,

Візьму вола за рога

Та поведу на моріг,

Зіб’ю йому правий ріг.

В ріжок буду трубити,

А воликом робити.

Хвостом буду поганяти,

Батька й матір годувати.

Дівчинка

Я маленька дівчинка,

Як у полі квіточка,

Черевички кор корові,

Будьте з празником здорові.

Ка п і т а н . Бачу рідне місто на березі Великої Ріки —Дніпра — Славути.

В ч и т е л ь . Перегорнемо останню сторінку сьогоднішньої подорожі.

Зачитаємо міф про нашу рідну річку.

Дослідники ланцюжком читають міф «Славута». Художники показують ма­

люнок і прикріплюють на дошці.

IV. Підсумок уроку

Вч ит е л ь . От і закінчилася наша подорож. Але не закінчилася наша

пам’ять. Давайте складемо перший в історії української літератури усний мі­

фологічний словник. (Вчитель показує картки з міфологічними термінами.)

Учні відповідають на проблемне завдання.

В ч и т е л ь. На пам’ять про нашу подорож кожна пара повинна побудува­

ти свою модель творення Світу. В цьому Вам допоможе маршрутна карта.

Передайте за допомогою рефлексії своє враження від подорожі.

(Оцінювання відповідей учнів помічником вчителя. Учні встають, трима­

ючи в руках моделі творення світу.)

В ч и т е л ь . Ви тримаєте в руках безцінний скарб — нашу Землю.

Бережіть її, любіть її, охороняйте її майбутнє у ваших маленьких, але

вправних руках.

V. Д ом аш нє завдання


Н. П. Ш укрута, Г. І. Коломієць

Урок № 8.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ.

КАЗКА «ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ »

Мета:

дати учням поняття казки як фольклорного жанру, розгля­

нути будову та різновиди казок, розкрити національний

колорит української казки; ознайомити учнів з народною

казкою «Про правду і кривду», допомогти учням усвідо­

мити народне уявлення про добро і зло, смішне і страшне,

красиве і потворне, зосередити увагу дітей на моральних

акцентах казок: боротьбі добра і зла, красивого і потвор­

ного; формувати навички виразного читання казок, зна­

ходження і виділення в текстах тих чи інших уривків, ко­

ментування їх; виховувати людину-гуманіста, позитивні

риси вдачі, бажання творити добро.

Тип уроку:

урок засвоєння та усвідомлення нового матеріалу.

Обладнання: виставка збірок українських народних казок та казок інших

народів світу; ілюстрації до казок; відеофрагменти казок.

Х ІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• 3 якими творами усної народної творчості ви знайомі ще з дитин­

ства?

• Хто розповідав чи читав вам казки?

• Які казки вам запам’яталися з дитинства?

• Як ви гадаєте, чому саме народні казки розповідають маленьким

діткам?

• Чого навчають казки?

• А які казки популярні у вашій родині?


42

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

III. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Оголошення теми, мети уроку та їх мотивація. Слово учителя.

У кожного народу є свої традиції, свої звичаї, свої духовні ціннос­

ті. Ними живе народ, на них виховує своє підростаюче покоління. І від

того, якими є ці моральні цінності, залежить те, яким виросте поколін­

ня, які вчинки буде здійснювати, про що буде дбати.

У кожного з нас ще змалку є вірним супутником народна казка, яку

підносили нам на чарівній палітрі мами, бабусі. А вони, у свою чергу,

чули їх від своїх бабусь. І так казка передавалася з покоління в поколін­

ня, несучи свою неповторність, самобутність, свій яскравий національ­

ний колорит. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією з таких ка­

зок, на її основі з ’ясуємо, що таке народна казка, яка її будова, а також

розглянемо види казок. Також виявимо, чого навчають народні казки,

на яких моральних рисах вони акцентують увагу читача.

2. Робота у зошитах. Запис дати, теми уроку.

3.

Бесіда з учнями за питаннями:

Чим казки відрізняються від інших творів, наприклад, оповідань?

Чи всі події, які відбуваються в казці, є реальними?

Хто є головними героями казок?

Яка будова казки?

То що ж таке, на вашу думку, казка?

Учні самостійно формулюють визначення казки.

4. Розповідь — підсумок учителя.

Ви, діти, правильно помітили, що казка — один з основних жанрів

народної творчості, розповідний твір, у якому йдеться про вигадані події.

Казка має свої особливості будови (зачин, кінцівка, повтори, пов’язані

із символікою чисел). Розповідь казки розгорнута, з драматичною напру­

гою подій, які закінчуються щасливо, перемогою добра над злом. Поділя­

ються на казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

Персонажі казок про тварин уособлюють певні риси характеру, хитра

лисиця, недалекий вовк, боязкий заєць, вайлуватий ведмідь.

Особливостями фантастичних казок є сюжети про боротьбу зі змієм,

добування предметів з чарівними властивостями (жива вода, меч-кладенець, шапка-невидимка). Героям фантастичних казок, таким, як Котигорошко, Іван — селянський син, притаманна незвичайна сила, кмітли­

вість, винахідливість, наполегливість у досягненні мети.


Світ фантазії, мудрості

43

У центрі соціально-побутових казок — стосунки між людьми, багат­

ство і бідність, чесність і непорядність, працьовитість і неробство, щед­

рість і скупість. Соціально-побутові казки, сюжети яких взяті з повсяк­

денного життя, зосереджені на морально-етичних проблемах. Героями

їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит, мудра дівчина, пер­

соніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда.

5. Робота в зошитах. Запис визначення казки. Будова казки. Види казок.

Казка — розповідний твір, переважно невеликий за розміром, у яко­

му йдеться про вигадані події.

Будова казки: зачин, основна частина кінцівка. Властиві повтори,

пов’язані із символікою чисел.

Види казок: фантастичні, соціально-побутові та казки про тварин.

IV. Робота над казкою «Про правду та кривду»

1. Виразне читання казки учнями.

2. Бесіда за текстом казки

1) Як розпочинається казка? Прочитайте зачин. Чи властивий такий за­

чин для казок? («Жили колись два брати: один багатий, а другий бід­

ний, що не казати...» Такий зачин властивий для багатьох українських

казок.)

2) Хто є головними героями твору? (Багатий дядько та його бідний не­

біж.)

3) Про що засперечалися дядько та його небіж? (Як краще жити: прав­

дою чи кривдою.)

4) Чому багатий дядько впевнений в тому, що зараз правди немає,

що скрізь панує кривда, а його небіж, незважаючи на свою бідність,

впевнений, що за правдою жити легше?

5) Куди вирушили дядько зі своїм небожем?

6) Кого вони зустрічали на своїй дорозі? Які відповіді вони отримували

від них?

7) Чому небіж змуш ений був віддати всю свою худобу дядькові?

Як йому жилося після цього?

8) Я к ви ставитесь до вчинку дядька, коли він забрав у хлопця всю його

худобу? Чи міг би він учинити якось інакше? А як би ви вчинили у да­

ному випадку?

9) Що є фантастичним у цьому творі? Знайдіть і зачитайте потрібний

уривок?


44

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

10) Про які риси характеру хлопця свідчить цей уривок?

11) Чого зміг досягти хлопець своїм розумом, сміливістю, розважли­

вістю?

12) Яким, на вашу думку, був із хлопця король? З чого це видно?

13) Чи зустрівся дядько зі своїм небожем? Як хлопець поставився до сво­

го кривдника? Як би ви вчинили на його місці?

14) Яке запитання поставив король під час зустрічі своєму дядькові?

То хто ж виявився правий у суперечці?

15) Чим закінчується казка? Чому з дядьком сталося нещастя?

16) Як ви гадаєте, чого навчає нас ця казка? (Правда завжди переможе

кривду, хоча дорога до неї буде важкою та тернистою. Кривдники зав­

жди понесуть кару. Жадність і бажання легкої наживи ніколи не при­

веде до добра.)

3. Висновок учителя за учнівськими відповідями.

Отже, дана казка нас навчає того, що людина повинна завжди жити

за правдою. Вона повинна бути її вічним супутником. І лише за допомо­

гою правди людина зможе досягти тієї мети, до якої вона прагне. А крив­

да, хоча вона ще існує на планеті, ніколи й нікого не доведе до добра.

І тому всім людям потрібно прагнути жити за правдою. А коли до цьо­

го буде прагнути кожен, і не тільки прагнути, а й чинити відповідно,

то на землі рано чи пізно все одно пануватиме правда і справедливість.

4. Робота над розглядом особливостей будови казки. Бесіда.

1) Доведіть, що даний твір — казка. (Невеликий за розміром розповідний

твір з елементами фантастичного.)

2) Які елементи фантастичного зустрічаються в казці? (Зустріч з чор­

тами, підслуховування їхньої розмови, а потім виконання всіх умов, про

які йшла мова у підслуханій розмові, становлення небожа королем.)

3) Яка роль фантастичного елемента в даному творі?

4) Яке магічне число зустрічається в даному тексті? Згадайте, в яких

епізодах вони наявні? ( Три рази запитували, як краще жити; зустріли

трьох чоловік; три чорти-слуги; три лиха, які наробили чорти людям;

три дерева для того, щоб вгатити греблю; три підводи, щоб привезти

ці дерева; царівна одужала через три дні.)

5) Як ви гадаєте, до якого виду слід віднести казку «Про правду та крив­

ду»? Доведіть свою думку. (Соціально-побутова казка, тому що геро­

ями є люди, які не наділені якимись надзвичайними якостями; розкри­

ваються взаємини між людьми.)


Світ фантазії, мудрості

45

5. Робота в групах.

1) Група «Художники». Опишіть усно, яким ви уявляєте:

група 1 — дядька-багача;

група 2 — бідного небожа;

група 3 — небожа-короля.

2) Група «Психологи». Порівняйте поведінку бідного небожа та небожа-короля. Чи змінилася вона?

3) Група «Фантасти». Опишіть, яким ви уявляєте собі життя на землі,

де панує лише правда.

4) Група «Лінгвісти». Висловити власні міркування на тему «Чого нас

навчає дана казка».

IV. Підсумок, оцінювання

V. Д ом аш нє завдання

Навчитися виразно читати казку «Про правду і кривду»; навчитися

переказувати її; аналізувати образ головного героя.


Н. П. Ш укрута, Г. І. Коломієць

Урок № 9.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА

«МУДРА ДІВЧИНА»

Мета:

продовжити знайомити учнів з українськими народними

казками, вчити дітей визначати головну думку твору, ви­

значати засоби, якими у творі досягається ця мета; форму­

вати вміння читати в особах, правильно інтонувати мову

дійових осіб; виховувати здатність виходити зі скрутного

становища і перемагати; поглиблювати почуття любові

та поваги до батьків.

Обладнання: ілюстрації до казки «Мудра дівчина» із серії «У світі казок»;

збірки українських народних казок.

Тип уроку:

урок-подорож.

Мудрість — найкраще багатство.

Народне прислів’я

Х ІД УРОКУ

І.

Повідомлення тем и, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної'діяльності учнів

Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас здійснити подо­

рож у світ казки.

А якої казки, то ви дізнаєтесь, коли сполучите стрілочками букви і про­

читаєте її назву.

Поміркуйте, про що може йти мова в казці з такою назвою. (Діти

знають зміст казки, тому легко виконують завдання.)

Про дівчинку, яка була розумна, кмітлива, дуже любила свого тата

і допомагала йому. Вона була з бідної сім’ї, але мудрості мала більше,

аніж її дядько багатий і пан.


Світ фантазії, мудрості

47

— Чи відповідає епіграф нашому уроку. (Так, відповідає.)

— Чому? Поясніть. (Бо не багатство красить людину, а їїмудрість.)

На сьогоднішньому уроці ми поглибимо свої знання про казку,

розкриємо прекрасні риси характеру, які притаманні нам, українцям.

А якщо їх бракує у нас, то ми їх запозичимо у Марусі — головної герої­

ні нашої казки.

Отже, ви повинні:

• поглибити знання про казку, її особливості;

• уміти виразно читати казку в особах;

• любити тата, маму, своїх рідних.

II. Повторення вивченого

Для того щоб відчинилися нам двері у казку, потрібно дати відпо­

відь на запитання.

1. Що називається казкою? (Народне оповідання про незвичайні, часом

фантастичні події.)

2. Яку будову має казка? (Зачин, основна частина і кінцівка.)

3. На які види поділяються казки? (Казки про тварин, фантастичні, або

чарівні, і побутові.)

4. А до якого виду належать казки про «Про правду і кривду» та «Мудра

дівчина»? (До побутових казок.)

III. Робота з казкою «Мудра дівчина»

1. Словникова робота.

Щоб вам у казці все було зрозуміло, ми познайомимось з окремими

словами і складемо з ними словосполучення.

а) Хто скаже, що називається словосполученням? (Два або кілька слів,

пов’

язані між собою за змістом і граматично.)

б) Де ми отримуємо знання про словосполучення? (На уроках рідноїмови.)

А зараз прочитайте «пірамідки» слів з дошки і об’єднайте їх правиль­

но і за змістом і граматично:

хорт

прудкий

нива

колосиста

рундук

високий

прясти

швидко, майстерно

локіт

закручений

полотно

біле


48

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

гребінка

світлиця

днище

ґринджоли

2.

дерев’яна

простора

дерев’яне

швидкі

Бесіда.

Назвіть дійових осіб казки.

Хто головний герой казки?

Де відбуваються події?

3. Аналіз змісту казки, вибіркове читання,

• Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили

її розв’язати?

• Прочитайте, чому пан загадав братам загадку? Зачитайте її.

• Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте загадку, яку запро­

понувала Маруся.

• Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала

донька бідняка.

• Скільки ще загадок відгадала дівчинка? Прочитайте текст, де йдеть­

ся про другу й третю загадки.

• Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де посміхалися?

• Якими рядками казки можна підписати ілюстрації? (Робота з ілю­

страціями.)

4. Читання діалогів у особах.

Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів.

Завдання (на картках):

• вибрати потрібний тон;

• уміти переконувати, співчувати, захоплюватись, обурюватись;

• відтворити в діалогах та поведінці вдачу своїх персонажів;

• роль жестів, міміки

5. Характеристика дійових осіб. На дошці записані слова.

Маруся

Батько

добра, смілива,

добрий, чесний

кмітлива, розсуд­ роботящий, бояз­

лива, винахідлива, ливий, люблячий

працьовита,

мудра,

розумна

Пан

ледачий, нероз­

судливий, само­

любиві

Брат

зажерливий,

скупий, дурний,

облесливий


Світ фантазії, мудрості

49

Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні

колонки.

• Яким виявив себе пан у змаганнях з Марусею на кмітливість? Про

що це говорить?

• Як би ви ще назвали Марусю, окрім мудра?

6. Діти, вам було завдання записати два прислів’я про розум і мудрість.

Зачитайте їх.

• Мудрим не вродився, а навчився.

• Перед розумом і сила поступається.

• Розум за гроші не купиш.

• Розуму не позичиш.

• Око бачить далеко, а розум ще далі.

• Мудрість — велике багатство.

7. Яким відомим вам прислів’ям можна охарактеризувати основну дум­

ку казки? (Не багатство красить людину, а розум.)

IV. Підсумок і узагальнення вивченого

1. Кому симпатизує народ у казці? Над ким незлобливо кепкує або

й відверто насміхається?

2. Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується?

3. Ким була Маруся для батька? Які відносини панували між ними?

З чого це видно?

4. Чому батько звертається по допомогу не до поважних, досвідчених

людей, а до своєї юної доньки?

5. А чи з вами радяться батьки? Чи готові ви допогти їм у скрутній си­

туації?

6. Які риси характеру ви запозичите у Марусі?

7. Чи зміниться ваша поведінка після прочитання казки?

8. Чого вчить нас казка «Мудра дівчина»?

9. Які риси характеру традиційно притаманні українцям, особли­

во україночкам?

V. Мотивація оцінок

VI. Завдання додому

Прочитати казку «Про жар-птицю та вовка». Намалювати ілюстрації

до казки, придумати підписи (завдання індивідуальні).


Н. П. Ш укрута, Г. І. Коломієць

Урок № 10. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА

«ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА»

Мета:

поглибити знання учнів про фантастичні казки; виробляти

вміння відтворювати в уяві незвичайні художні картини;

формувати навички виразного читання казки, заохочува­

ти дітей до пояснення особистого сприйняття і тлумачен­

ня казки: вчити дітей розрізняти добро і зло як у казках,

так і в житті, виховувати їх гуманістами, духовно багатими

людьми.

Обладнання: ілюстрації із серії «У світі казок»; малюнки учнів до каз­

ки «Про жар-птицю та вовка»; збірки «Українські народні

казки».

Тип уроку:

урок-дослідження.

Казка вчить — як на світі жить.

Народна мудрість

Х ІД УРОКУ

І.

Актуалізація опорних знань за схемою

Чарівні (фантастичні) казки

1.

2.

3.

Іероїко — фантастичні казки

1.

2.

2.

3.

3.

Чотири учні біля дошки записують у схему назви казок», які вони

вивчили у 4—

5-х класах, і розписують їх за групами.


Світ фантазії, мудрості

51

II. Повідомлення тем и, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної'діяльності учнів

Діти, з попередніх уроків ми з вами дізналися, що казка виражає сус­

пільний досвід людей. У ній протиставляється добро і зло, відобража­

ються найкращі риси нашого національного характеру.

• Про які це казки я говорю? («Мудра дівчина», «Про правду і кривду»)

• А до якої групи належать ці казки? (До побутових)

• А якщо в казці з ’являться фантастичні персонажі, чудодійні пред­

мети, надприродні явища, то яка це казка? (Чародійна)

Правильно, такі казки ще називають фантастичними.

Отже, сьогодні перед вами стоїть незвичайне завдання: ви сьогод­

ні не просто учні, а дослідники. І досліджувати ми будемо фантастичну

казку «Про жар-птицю та вовка». Вам потрібно буде з ’ясувати, чим від­

різняються фантастичні казки від побутових.

А дати відповідь на це завдання ви зможете після того, як опрацює­

мо казку. Зверніть увагу на епіграф до уроку (зачитуємо). Нам потрібно

буде дати відповідь: чи вчить нас казка, як жити на світі? Отже, розв’я ­

завши ці завдання, ви навчитеся розрізняти добро і зло не тільки в каз­

ці, а й у житті, станете мудрішими, духовно багатшими.

III. Робота з казкою «Про жар-птицю та вовка»

1. Творча лабораторія.

1) Учні з малюнків, які вони виготовили, складають діафільм за змістом

казки.

2) Підібрати з тексту казки підписи до кожного кадрика (усно).

2. Ділова гра. Літературознавець — учитель. Дослідники — учні.

Діти, я вам уже казала, що в нас незвичайний урок, тому що ви бу­

дете дослідниками, а я — літературознавцем.

3. Конкурс «Казкознавці».

1) Як починається казка «Про правду і кривду»? (Жили колись два брати:

один багатий, а другий бідний, що й не сказати...)

2) Як починається казка «Мудра дівчина»? («Було собі два брати — один

убогий, а другий багатий.)

3) А як починається казка «Про жар-птицю та вовка»? (Було в одного царя

три сини: два розумних, а третій — дурень.)

Учитель оголошує переможців конкурсу.


52

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

4. Гра «Дослідження».

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Що спільного ви помітили, коли ми бра­

ли участь у конкурсі «Казкознавці».

Д о с л і д н и к и . Казковий зачин містить натяк на те, що дія відбува­

ється не тепер, а колись. Це особливість початку майже кожної казки.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Що ще особливого ви помітили в казках?

Д о с л і д н и к и . Кожній казці характерні триразові повтори.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Давайте в тексті казки «Про жар-птицю

та вовка» знайдемо триразові повтори.

Учні зачитують і коментують:

1) Три брати: два розумних і один дурний — часто третій, наймолодший

син. Поясніть, чому це так?

2) Три стовпи, три дороги.

• Що вони символізують? (Життєві дороги.)

• Як характеризує кожного із синів зроблений вибір дороги? (Учні по­

яснюють.)

3) Три завдання, які постали перед дурнем: украсти жар-птицю, коня

і панну.

4) Тричі допомагає хлопцеві вовк.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Читаючи казку «Про жар-птицю та вовка»,

ми бачимо, що на допомогу наймолодшому синові приходить «дивовиж­

ний» помічник. Давайте назвемо цього помічника. (Це вовк)

— А чому саме наймолодшому синові він допомагає?

Д о с л і д н и к и . Бо він добрий, не пожалів голодному вовкові коня

свого, а звірі у казках допомагають лише добрим, мужнім і благород­

ним людям.

— А які ви ще знаєте казки, в яких героям допомагає вовк? (Російські

казки — «Василина Прекрасна» та інші.)

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . А щ о щ е незвичайного ви побачили в казці?

Д о с л і д н и к и . Дурень їздить на вовкові; Кінь до половини золотий,

до половини срібний, та ще й везе; Вовк перетворюється на панну, на

коня; Вовк оживляє парубка за допомогою цілющої і живлющої води.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Ач и буває такуж итті?

Д о с л і д н и к и . Оці всі незвичайні предмети, події, помічники є фан­

тастичними, тому що в житті таких явищ не буває.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . То яка це казка?

Д о с л і д н и к и . Ця казка фантастична.


Світ фантазії, мудрості

53

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Чи зустрічалися ми з фантастичними поді­

ями та незвичайними героями у побутових казках?

Д о с л і д н и к и . Ні. Вони з ’являються лише в чарівних або у фантас­

тичних казках.

Л і т е р а т у р о з н а в е ц ь . Отже, зробіть висновок: чим відрізняються

фантастичні казки від побутових?

Д о с л і д н и к и . У фантастичних казках є «дивовижний» помічник,

який допомагає героєві, котрий пройшов випробування на доброту і лю­

дяність; наявні фантастичні події і чудодійні предмети.

IV. Підсумок і узагальнення уроку

1. Що нового ви дізналися про казки?

2. Які особливості фантастичних казок?

3. То чого вчить нас казка «Про жар-птицю та вовка»? (Добро перема­

гає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть «ди­

вовижні» помічники.)

4. А чи буває так у реальному житті? І в реальному житті завжди зна­

йдеться хтось, хто прийде на допомогу.

5. То чи вчать нас казки, як жити на світі?

V. Мотивація оцінок

VI. Д ом аш нє завдання

1. Прочитати казку «Красний Іванко і закляте місто».

2. Написати твір-роздум «Чого вчить мене казка “Красний Іванко і за­

кляте місто”».


Н. П. Ш укрута, Г. І. Коломієць

Урок № 1 1 . ГЕРОЇКО-ФАНТАСТИЧНА КАЗКА

«КРАСНИЙ ІВАНКО І ЗАКЛЯТЕ МІСТО ».

ГЕРОЇЧНЕ І ФАНТАСТИЧНЕ У КАЗЦІ

Мета:

поглибити знання учнів про героїко-фантастичні казки;

вчити учнів оцінювати вчинки казкових героїв; удоско­

налювати навички виразного читання казки; виховувати

риси мужності та готовність до самопожертви.

Обладнання: ілюстрації до казок із серії «У світі казки»; збірки казок.

Тип уроку:

проблемно-пошуковий.

Х ІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Послухайте початок прислів’їв, згадайте кінцівки, з’ясувати до якої

казки їх можна віднести.

• Мудрим не вродився, а... (Навчився) («Мудра дівчина»)

• Не багатство красить людину, а... (Розум) («Мудра дівчина»)

• Щедрий той, хто дає... (Тим хто не просять) («Про правду і кривду»)

• Неправдою світ перейдеш, а... (Назад не повернешся) («Про правду

і кривду»)

• Казка вчить, як... (На світі жить) (До всіх казок)

2. Які казки ми вивчили. До яких видів вони належать?

• «Про правду і кривду», «Мудра дівчина» — побутові казки.

• «Про жар-птицю і вовка» — фантастична казка.

II. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу

У ч и т е л ь . Діти, на вашу думку, до якого виду належать казки, геро­

ями яких є люди з надзвичайною силою, які гаряче захищають інтереси

народу, гнівно карають ворогів, вступають у двобій зі злом та брехнею,

у таких казках описані незвичайні пригоди, які обов’язково пов’язані

з чарами і дивовижними перетвореннями?


Світ фантазії, мудрості

55

Учні . Це чарівні або фантастичні казки.

У ч и т е л ь . Правильно. Але їх ще називають героїко-фантастичними казками.

III. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної'діяльності учнів

У ч и т е л ь . Сьогодні ми поринемо у світ ще однієї чарівної казки

«Красний Іванко і закляте місто».

Наше завдання: з ’сувати, до якого виду казок вона належить, а зро­

бити ми це зможемо тоді, коли потрапимо до світу казки, яка допомо­

же нам краще зрозуміти і пізнати глибоке історичне і духовне коріння

нашої української культури. Недаремно кажуть: хто не знає свого ми­

нулого, той не вартий майбутнього. Тому що герої казок — це втілення

мрії народу про захисників землі української, борців зі злом, носіїв най­

кращих рис українців.

IV. Робота з казкою «Красний Іванко і закляте місто»

1. Робота над заголовком та ідейним змістом казки.

1) Чому казка має таку назву?

2) Що вас найбільше вразило в казці?

3) Що символізують у казці чорти? (Зло, чорні сили.)

4) А що символізує в казці Красний Іванко? (Добро, справедливість, муж­

нього захисника.)

5) Яка ж основна тема казки? Про що в ній розповідається? (Як Красний

Іванко боровся з чортами (злом) і переміг їх завдяки своїй мужності.)

6) Яка ж ідея казки? Що вона стверджує? (Боротьба добра і зла. Перемогу

добра над злом.)

2. Словникова робота.

Давайте пояснимо значення деяких слів і виразів, які зустрічають­

ся в тексті. (Слова записані на сигнальних картках, учні їх читають по

черзі).

1) Сам нечистий — чорт, відьмак;

2) щезлики — чортенята;

3) файний — гарний, найкращий;

4) гадка — думка;

5) дід-всевід — знахар, мудрець, ворожбит;

6) хлопець-неборак — сильний, якого не можна побороти;


56

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

7) красно просити — лагідно просити;

8) легінь — юнак, хлопець, парубок.

3. Робота над образними засобами казки.

1) Пояснити значення виразів — фразеологізмів.

Ріс як із води — дуже швидко.

Зарубав собі на носі — запам’ятав.

Мовчав мов риба — не проронив ні слова.

Скипіти лютим гнівом — дуже розгніватися.

2) Пояснити діалектне слово.

Най — хай, якщо.

4. Вибіркове читання. Аналіз змісту казки.

1) Чому жінка погодилася на угоду з незнайомцем? Як ви поясните її вчи нок?

2) Якою була її реакція, коли вона взнала, що продала своє ще не наро­

джене дитя? Зачитайте уривок із казки.

3) Розкажіть, як жила мати із сином.

4) То чому ж вона часто плакала? Чи могла вона зарадити своєму горю?

5) Як її заспокоював Іванко? Прочитайте епізод із тексту казки.

5. Характеристика Іванка — головного героя казки.

1) Усне малювання. (Учні розказують, яким вони уявляють хлопчика,

а потім — дорослого юнака.)

2) Як Іванко ставився до навчання? Чи допомогло це йому в подаль­

шому житті?

3) А який вчинок Іванка підкреслює його ніжну любов до своєї мами?

4) А як ви ставитеся до своїх батьків? Чи жалієте ви їх? Чи допомага­

єте їм?

5) Якими рисами характеру наділений Іванко? (Переможе той учень,

хто назве більше рис.) (Ніжний, лагідний, добрий, кмітливий, мужній,

хоробрий, терплячий, розсудливий...)

6) Поміркуйте, яких рис характеру головного героя не вистачає у вас?

Які б із них ви хотіли б виховати в собі?

7) Що допомогло хлопцеві подолати труднощі?

6. Робота в групах.

Обговорити, як поводив себе Іванко, що ним керувало в боротьбі

з чорними силами:

перша група — в першу ніч (терпів тяжкі знущання і муки, ним ке­

рувало бажання рятувати себе і матір);


Світ фантазії, мудрості

57

друга група — в другу ніч (терпів тяжкі знущання і муки, ним керу­

вало бажання рятувати себе, матір і дівчину);

третя група — в третю ніч (терпів тяжкі знущання і муки, ним керу­

вало бажання рятувати себе, матір, дівчину і місто).

Доповідачі від груп у ролі Іванка висловлюють свої думки.

7. Як закінчується казка? (Зачит ат и, прокоментувати.)

V. Уза га льн е н н я вивченого м а те р іа лу та п ід сум о к ур о к у

1. Який вид казки ми розглядали на уроці? (Героїко-ф ант аст ичну)

2. Чому ви так вважаєте? (Том у що головний герой казки, Іванко, у бо­

рот ьбі зі злими силами здійсню є героїчний подвиг в ім ’я людей, сп равед­

ливост і.)

3. То чого вчить нас ця казка? (Учні зачит ую т ь свої т вори-роздум и, я к і

вони гот ували вдом а, та висловлюють свої дум ки.)

Учитель узагальнює зміст, підсумок уроку, мотивує та оцінює на­

вчальну діяльність на уроці.

V I. Д ом аш н є завдання

Підготуватись до конкурсу на кращого оповідача казки.


Н . П . Ш укрута

Урок № 12. СПОРІДНЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КАЗОК

З КАЗКАМИ НАРОДІВ СВІТУ

показати учням спорідненість українських казок з казка­

ми народів світу, а саме: з російською народною казкою

«Василина Премудра» та арабською народною казкою про

Синдбада-Мореплавця; розкрити прагнення всіх народів

світу до перемоги добра над злом, про втілення мудрос­

ті, кмітливості людини; розвивати творчі здібності учнів,

їх фантазію; вміння висловлювати власні міркування про

зміст казок, виховувати повагу до фольклорної спадщини

не тільки українського, а й інших народів світу.

Тип уроку:

урок-спостереження.

Обладнання: збірки казок народів світу, ілюстрації, дитячі малюнки.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізація к ла с у

1.

2.

3.

4.

II. А ктуа ліза ц ія о по р н и х знань. Б есіда

Що таке казка? Яка її будова та особливості?

Чи такий жанр усної народної творчості існує тільки в українському

фольклорі? Чи відомі вам казки інших народів?

Які казки інших народів світу люблять читати у вашій сім’ї? Чим

вони вас захоплюють?

Які казки народів світу вам відомі? Назвіть їх. Що у них спільного

з українськими народними казками, а що відмінне?

III. С п р и й н я ття та усв ід о м ле н н я нового м а те р іа лу

1. Оголошення теми, мети уроку, їх мотивація.

2. Робота в групах. Проведення вікторини.

За певний час учні першої групи записують головних героїв україн­

ських народних казок, а учні другої групи — російських народних казок.

Перемагає та група, яка наведе більше прикладів.


Світ фантазії, мудрості

59

3. Бесіда.

1) Чим відрізняються герої українських народних казок від росій­

ських? (В ук р а їн ськ и х народних к а зк а х відсут ні т а кі герої, я к Б а б а Я га, Кощ ій Безсм ерт ний, але існуют ь Зм ій та В ідьм и.)

2) А чим схожі позитивні герої казок різних народів між собою? ( Тим,

що вони сміливі, відваж ні, м аю т ь силу і, крім усього, вони м удрі, м о ­

ж ут ь знайт и вихід із б уд ь-я к ої складної ситуації. К азки всіх народів

закінчую т ься перемогою добра над злом.)

3) 3 якими народними казками інших народів ви знайомилися на уро­

ках зарубіжної літератури? Чи вони вам сподобалися? Чим? («В аси ­

лина П рекрасна» та арабська народна казк а про Синдбада-М ореплавця.

Звичайно, вони учням сподобалися цікавим зміст ом т а тим, що в них

п ерем агає добро над злом.)

4) Перекажіть коротко зміст казки «Василина Прекрасна» та охаракте­

ризуйте головну героїню твору, звертаючи увагу на її життя.

5) Розкажіть про головного героя казки Синдбада-Мореплавця. Які

пригоди довелося пережити йому під час подорожей.

6) Проаналізуйте, з яким образом українських народних казок, що ми ви­

вчали на уроках, схожі герої цих казок? Чим? Що народ хотів втілити

у даних образах, наділяючи їх такими рисами? (Синдбад-М ореплавець,

і Василина П рекрасна втілюють т у ж саму мудрість, кмітливість лю ­

дини, демонструють перемогу розуму, його силу, що і героїня української

народної казки «М удра дівчина». Звичайно, цими образами народ показує,

що найбільше багатство людини — розум. Саме за допомогою нього люди­

на, не дивлячись на те, багата вона, чи бідна, має авторитет серед інших

людей, ії поваж ають та прислухаються до її думки.)

7) Уі яких ситуаціях проявляється мудрість, кмітливість героїв казок?

Чим вони викликані? ( Усі гер о ї цих к а зо к ж ивут ь своїм ж иттям.

Але коли вони зуст річают ься зі злом, то саме у цих складних сит уаціях

проявляються їхні риси характ еру, їхня мудріст ь. З їх допомогою вони

з честю виходять з дан ої сит уації.)

4. Висновок учнів.

Усі ці казки схожі між собою тим, що в образах їх головних героїв

втілено думку про те, що головним багатством кожної людини є її розум.

І не важливо, чи ця людина має багато грошей, чи у неї їх зовсім немає.

Людина повинна мати розум. Лише за допомогою нього вона зможе пе­

ремогти зло, яке ще досі панує у світі.


60

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

IV. Робота з р о зв и тку тв о р ч и х зд іб н о с те й учнів, їх ф а н та з ії

1. Бесіда.

1) Ви ознайомилися з українськими народними казками та з деякими

казками народів світу. Розкажіть, на які власні міркування наводять

вас дані твори? (Учні висловлюють власні міркування про зміст казок.)

2) А чи можемо ми сказати те, що казки є деяким відображенням ви­

падків із сучасного життя? ( Учні проводять аналогію із сучасним ж ит ­

тям. Учитель доповню є їхні роздум и, к орегує.)

2. Робота в групах.

Група «Художники». Усно намалюйте уявну картину, яка перед вами

постала, коли ви читали будь-яку казку.

Група «Відгадай». Створити усний опис головного героя, якийсь уяв­

ний епізод з будь-якої казки так, щоб інші учні класу змогли легко від­

гадати цю казку. Мета досягнута тоді, коли учні швидко й точно зрозу­

міли, про яку казку йдеться.

Група «Ми — актори». Вибрати будь-який епізод з казок, підготувати

його та розіграти в ролях перед учнями класу.

Група «Критики». Розглянути малюнки, які підготували учні класу

на урок, та об’єктивно оцінити їх.

Група «Мислителі». Скласти роздум про те, чому на світі існує добро

і зло, правда і кривда, красиве і потворне. Добре це чи погано.

Група «Казкарі». Скласти власну казку, де б добро перемагало зло.

Учні працюють над завданнями, а потім відстоюють свою точку зору пе­

ред однокласниками, коментують свої відповіді, демонструють свою творчість,

уміння, фантазію.

V. В исновок. М е то д «М ік р о ф о н »

1.

2.

3.

4.

Чого навчають казки? До чого спонукають?

Яка роль казки у житті людини?

Чого я навчився (навчилася), читаючи дані казки?

Як я змінюся після вивчення даного матеріалу? До чого буду прагнути?

V I. П ідсум о к, оціню вання

V II. Д ом а ш н є завдання

1. Повторити з теорії літератури поняття «Казка».

2. Підготувати усне власне міркування про зміст казок.


Н. А. К расилівська

Урок № 13. РОЗВИТОК ЗВ ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. НАРОДНІ

КАЗКИ. САМОСТІЙНЕ СКЛАДАННЯ КАЗОК

згадати, що таке казка, яка її будова, з ’ясувати жанрові

різновиди казок, розглянути будову й мову цього жанру

на прикладі казки «Котигорошко», навчити дітей відтво­

рювати в уяві художні картини твору, практично застососувати засвоєні засоби виразності, провести конкурс

на краще оформлення складеного твору та на кращу

самостійно створену казку, виховувати бажання допомага­

ти іншим та прагнути до справедливості.

Обладнання: українські народні казки, лялькові іграшки, твори-казки,

складені учнями.

Тип уроку:

урок засвоєння та застосування нових знань та вмінь.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

У читель

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Уч и т е ль. Мабуть, ніякі твори не викликають у нашій душі стільки теп­

лоти, як казки. Вони повертають усіх у безтурботне дитинство, сповнене

сонячним світлом, посмішками батьків та найфантастичнішими мріями.

II. П ов ідо м ле н ня те м и , м ети ур о ку

У ч и т ел ь. Саме про казку ми будемо говорити сьогодні.

III. В и к ла д м а те р іа лу

У ч и т ел ь. Але давайте запишу, хто відсутній, щоб працювати над

темою. Де журнал? ( Учитель знаходит ь записку.)


62

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

ЗАПИСКА

Якщо ви хочете отримати журнал, то розкажіть мені усе, що хочу

знати про казки.

Б аба-Я га.

У ч и т ел ь. Що будемо робити? Погоджуємось?

У чн і. Так.

Заходить Баба-Яга: «Ну, що? Погоджуєтесь?!» Вона читає перше запитання:

1. Що таке казка?

Баба-Яга хоче читати, але не бачить: «Я забула окуляри, читайте Ви!».

Наступні запитання читає учителька:

2. На які різновиди поділяються казки?

а) Які це про тварин?

б) Які чарівні?

в) Соціально побутові?

3. Яка будова казок?

4. Як потрібно читати казки?

5. Проаналізуйте мені казку «Котигорошко»:

1) Як починається казка? Це традиційний початок?

2) Що сказав змій, коли прилетів додому і зустрів братів?

3) Чому Котигорошка так назвали? ( Зачит ат и )

4) Який вислів часто зустрічається в казках, котрий говорить про швид­

ко зростання героя?

5) Що свідчить про надприродну силу малого героя (Котигорошка)?

6) Скільки діб літала булава? Що ви можете сказати про це число? Які

ви ще знаєте магічні числа?

7) Які вислови, характерні для казок, знаходимо, коли описується при­

хід Котигорошка до змія, їхня зустріч?

8) Де та як відбувся бій героя-богатиря та змія?

9) Як подякували брати Котигорошкові за порятунок? Чи правильно

вони вчинили?

10) Що ви можете сказати про імена людей, яких зустрів Котигорошко

(Вернигора, Вернидуб, Крутивус)?

11) Чи є це свідченням їхньої надприродної сили та дивовижних якостей?

12) Що найчастіше використовується у казках, щоб передати розмову

двох осіб?

Зачитайте розмову Котигорошка та Вернигори. Це діалог?


Світ фантазії, мудрості

63

13) Тричі приходив дідок до Котигорошкових друзів. З — це магічне чис­

ло? Чому?

14) Чи тактовно повівся Котигорошко з дідусем?

15) Що ви можете сказати про поведінку дідуся? Це злотворець?

16) Чи живе дід у таких умовах, як більшість злотворців, що змальову­

ються у казках?

17) Кого зустрів герой-богатир у покоях? Чи часто у казках лиходії три­

мають у себе вродливих дівчат?

18) Знову, коли б’ються дід з Котигорошком, зустрічаємо вислів: «Бити­

ся чи миритися» Чи зустрічається цей вислів у інших казках?

19) Як повелися друзі героя-богатиря після того, як він переміг діда? Чи

добре вони вчинили?

20) Хто допоміг врятуватися Котигорошкові зі скрутного становища?

Котигорошко знову робить добро, хоча його раніше зрадили друзі.

Чому?

21) Чи розмовляють звірі в інших казках?

22) Що ще незвичайне описується, коли гриф долетів з Котигорошком

до цього світу?

23) Врятувавшись, богатир-герой іде до палацу, де брати не можуть по­

миритися, хто одружиться з королівною, і каже: «Ви мене зрадили, —

мушу вас покарати. Та й покарав». Чи завжди у казках торжествує

справедливість, добро перемагає зло, а головний герой одружується

з вродливою дівчиною?

24) Яка тема цього твору?

25) Яка основна думка твору?

Б а б а - Я г а. 360 років живу я на світі, усі казки вже прочитала. А ще

хотілося б якусь новеньку почути!»

Лялькова вистава казки, складеної учнями

Жив собі дід та баба. Було у них дві дочки: Марійка та Оленка. Перша лю­

била трудитися з ранку до вечора, а друга — у дзеркало дивитися. Одного разу

наказали їм дід з бабою:

Д ід . Підіть до лісу, назбирайте грибів!

Б а б а . Назбираєте грибів, то зробимо пирогів!

Пішли вони. Ідуть, аж бачать: пташечка літає над землею.

М а р і й к а . Що сталося?

П т а ш е ч к а . Моє пташенятко випало з гніздечка, а лисиця поблизу

бігає, може з ’їсти його!


64

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

М а р і й к а (Оленці). Допоможемо?

О л е н к а . Та це ще на дерево лізти. Ні, не хочу!

Допомогла Марійка пташці.

П т а ш к а . Дякую, я тобі ще в пригоді стану...

Пішли далі. Зустрічають їжачка, який нікуди не може піти, бо ніж­

ка застрягла у пастці.

М а р і й к а . Що сталося, їжаче?

ї ж а к . Ніжка моя у пастку потрапила. Не можу звільнитися.

М а р і й к а (Оленці). Допоможемо?

О л е н к а . Та це ще нагинатися. Ні! Не хочу!

Допомогла Марійка їжачкові.

ї ж а к . Дякую, я тобі ще в пригоді стану...

Довго йшли вони чи ні, аж побачили зайчика, що тікає від лисички.

З а й ч и к . Допоможіть! Біжить за мною лисиця!

М а р і й к а (Оленці). Допоможемо?

О л е н к а . Це щось придумувати потрібно. Ні! Не хочу!

Сховала Марійка зайчика в корзинку. Прибігає лисичка.

Л и с и ч к у . Тут зайчик не пробігав?

М а р і й к а . Ні!

З а й ч и к . Дякую, я тобі ще в пригоді стану.

Та й побіг.

Ідуть собі далі сестрички. Побачили галявину, де багато грибів. Почали

збирати.

Марійка швидко збирає, а Оленка роздивляється. Аж раптом з’являється

ведмідь.

В е д м і д ь . Хто тут мої гриби збирає? Зараз я вас з ’їм.

Злякалися дівчатка, але тут невідомо звідки прилетіла пташечка, якій

допомогла Марійка, почала його клювати. А сестрички тим часом почали

утікати. А тут прибігає сердитий собака, якого вигнав з дому господар, хотів

покусати їх.

С о б а к а . Зараз я вас покусаю.

Але знову невідомо звідки з ’явився зайчик, якого врятувала Марійка, со­

бака кинувся за ним.

Сестрички, рятуючись від ведмедя та собаки, заблукали. Але допоміг дівчат­

кам знайти дорогу додому знайомий їжачок.

М а р і й к а . Дякую тобі, їжаче.


Світ фантазії, мудрості

65

Ідуть до хатинки.

О

л е н к а . Дякую тобі, сестрице. Бачу, якщо ти комусь допоможеш,

то і тебе не залишать у біді.

У чит ель . Чи потрібно допомагати тим, хто цього потребує, тому,

що тобі допоможуть? Чи це має бути тому, що комусь просто потрібна

допомога? Усі ми повинні робити добро.

Конкурс на знання казок

Учні за малюнками або цитатами з казок відгадують назви творів.

Конкурс на найкраще оформлену казку

Баба-Яга допомагає визначити найкраще оформлену казку. А най­

вдалішу казку, складену дітьми, визначать усі присутні після прослуховування цих творів.

IV. П ід б и ття п ід сум к у ур о к у

V. Д ом аш н є завдання


В. А . Прим асю к

Урок № 14. «МОЯ УЛЮБЛЕНА КАЗКА».

УКРАЇНСЬКІ ГЕРОІКО-ФАНТАСТИЧНІ КАЗКИ

на основі раніше прочитаних учнями казок формувати

у них вміння вибирати найцікавіші уривки із улюблених

народних казок, навички їх виразного читання; розвивати

стійкі читацькі інтереси п ’ятикласників; на прикладі ге­

роїв казок зосередитись на моральних акцентах у них бо­

ротьби добра і зла, красивого і потворного; зосередитись

на проблемі вибору людиною своєї життєвої позиції і мо­

ральної поведінки: оптимістичної чи песимістичної; пле­

кати в дітях культ героїчної особи на прикладі героїв казок;

виховувати гуманізм, високі моральні якості.

Тип уроку:

урок позакласного читання.

Обладнання: збірники українських казок, дитячі малюнки-ілюстрації.

Мета:

К а зк а кличе нас у мандри,

велить бут и в ж ит т і сміливими й мудрими,

долати переш коди й біди і не забуват и добра світ ового,

бо тільки цим і вимірюєт ься наша лю дська сутність

Валерій Шевчук

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя:

Відома українська поетеса Ліна Костенко про казку сказала так «За­

тишно дітям в пазусі казок»

Отак би й слухав про царя Салтана

Або про те, як весело козак

Обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,


Світ фантазії, мудрості

67

Про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що не говорив,

А згине зло і правда переможе!

Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ

фантазії й мудрості нашого народу, подумки подорожували у летючому

кораблі, радіючи вірності і взаємодопомозі друзів наймолодшого сина.

Скажіть із якої казки цей герой? ( Так, з ук р а їн ськ о ї народної казки

«Летючий корабель».)

Ви були свідками і того, як Івасик Телесик визволився від Зміючки,

захоплювалися мужністю і хоробрістю хлопчика, його винахідливістю.

Про яку казку йдеться? («Іваси к Телесик»)

Прочитаймо, діти, ще раз слова Валерія Шевчука, які записані

на дошці, що супроводять нас протягом усіх уроків вивчення казок.

Учитель читає цитату, робить відповідні акценти і продовжує вступне слово.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що

казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернят­

ка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили,

що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас

замислитись над проблемою реального життя — вибором друзів, пове­

дінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки,

де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хи­

трування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів, які

викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх. Давайте звернемось до нашої

ілюстрованої вікторини, яка складена за вашими ілюстраціями.

2. Ілюстрована вікторина.

Питання до вікторини:

1) До яких епізодів і яких казок намальовані ілюстрації?

2) Хто може розповісти про цей епізод?

Отже, діти, казкові епізоди, герої змалечку живуть з нами, допома­

гають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реаль­

не, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для

нас. Отож сьогодні ми ще раз поринемо у світ казки.

3. Парад казкових героїв.

Сьогодні урок наш не зовсім звичайний. Ми побачимося з деякими

героями, що завітають до нас із казки, і послухаємо їх розповідь про себе

або про них наших учнів-дослідників.


68

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

(Діт ям було заздалегідь дано завдання підгот уват и розповіді. Д о кім на­

ти парадом заходят ь к а зк ові герої, діти вгадую т ь, хто за віт а в до них.)

3) Повідомлення учнів-дослідників.

1 -й уч єн ь. Часто в казках діють і фантастичні істоти, яких ми піз­

ніше зустрінемо і в літературних казках. Здавна український народ вірив

у існування демонічного світу. Що ж це за світ?

Демонологія — людські уявлення про злих духів (демонів).

Демони — фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких (є мав­

ки, русалки, домовики, хухи і потерчата, нечиста сила.

Русалки — уособлення небезпечної водяної стихії, схожі вони на мо­

лодих дівчат, що живуть у річках. Русалками ставали дівчата, які втопили­

ся. Вночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге

зелене волосся і чудовим співом заманюють до себе і залоскочують.

Мавка — подібна до русалки. Живе в річках, або водоймах, виходить

на берег тільки вночі. Мавки бувають і лісові.

Нечиста сила — сатана, чорт, диявол, всесильна зла сила

Домовик — це не злий дід, а хатній бог, охоронець домашнього вог­

нища та родинних святинь.

Потерчата — духи дітей, що померли нехрещеними і стали болотя­

ними вогниками.

Хуха — міфічна істота, пухка, як мох, інколи вона з ’являється пе­

ред людьми.

2 - й у ч е н ь . У народних повір’ях представники нечистої сили не

тільки шкодили, а й допомагали людям.

• Русалки носили воду і поливали, доглядали водограй.

• Відьми підмітали мітлами подвір’я, чепурили його.

• Хухи обкладали стіни мохом.

• Мавки пололи і доглядали квітники. Лісовики садили дерева і роз­

кішні кущі.

У ч и т е л ь . Ми з вами на наступних уроках обов’язково зустрінемося

із цими героями, а зараз звернемося до казки.

• Діти, що називаємо фантастичною казкою? (К азка — розповідний твір

про вигаданих осіб і події, переваж но з участ ю фантастичних сил)

• Скажіть, які казки ми з вами вивчали? (Д іт и називаю т ь ка зк и .)

• Про що ви з них дізналися? (В ст ає і виходит ь Кот игорош ко.)

Діти, до нас сьогодні завітав Котигорошко, попросимо його позна­

йомитися з нами, нехай розкаже, чому його так називають. (Кот игорош -


Світ фантазії, мудрості

69

ко поваж но розп овідає історію свого народж ення та імені, зачит ує о к р е­

м і рядки казк и .)

А хто прочитав казку про Котигорошка?

Ми можемо назвати її героїко-фантастичною?

Чому? Що ж тут є фантастичного? (Змій, незвичайна сила Котигорошка.)

А як проявилася незвичайна сила Котигорошка? (Знайт и і зачитат и

у казц і.)

• Діти, за допомогою пам’ятки для характеристики героїв ми охарак­

теризуємо Котигорошка і Змія. (П а м ’я т ка записана на дош ці.)

5. Пам’ятка для характеристики героїв з елементами порівняння.

1) Уважно прочитайте твір.

2) Доберіть з тексту уривки для характеристики літературних героїв

(фантастичних дійових осіб). Зверніть увагу на опис їхньої зовніш­

ності, поведінку, мову.

3) Що об’єднує персонажів?

4) Чим вони відрізняються один від одного?

5) Я к ви ставитесь до кожного з них? Кому більше симпатизуєте? Кого

осуджуєте? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

6.

Доберіть приказки і прислів’я для увиразнення вашої характеристики.

Яке почуття викликав у вас Котигорошко?

А що ви розкажете про свої почуття до Змія?

У кого з них у душі добро, а в кого — зло?

Хто допомагав Котигорошку?

Чому, на вашу думку, він отримав перемогу?

Давайте розглянемо ваші малюнки-ілюстрації за змістом казки і про­

коментуємо їх.

• Отже, які кращі риси ми можемо виховати в собі на прикладі героїв

казки. (Героїзм, гум анізм, високі моральні якост і)

Піднімається Красний Іванко і діти вказують, з якої казки герой.

Діти, наступна казка, яку ви прочитали, називається «Красний Іван­

ко та закляте місто». Недаремно нам наші дослідники розповіли про не­

чисту силу із демонологічного світу.

• 3 ким боровся Іванко?

• Чому продала Іванка мати? Зачитайте, як це відбулося.

• Як хлопчик жив із матір’ю?

• Хто навчив сміливого хлопчика побороти нечисту силу?

• Знайти і зачитати, як вів себе Іванко на чортівській горі.


70

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Як Іванко врятував прокляте місто Проїм?

Яку винагороду він отримав за це?

Чому Іванко, ставши багатим, не забув свою матір?

За допомогою пам’ятки зробіть висновки про характер Іванка.

Чи є ілюстрації до цього твору? (Демонст рую т ься ілюстрації , за ч и ­

т уються місця з казк и для їх пояснення.)

Діти, чи відомі вам фантастичні казки інших народів світу? Адже на­

роди світу, як і український народ, протягом століть творили свою істо­

рію, з покоління в покоління розвивали усну творчість. Давайте разом

пригадаємо ці казки і порівняємо їх із нашими українськими казками.

• Що в них вам сподобалось, які герої, які їх учинки? (Діти називаю т ь

казки, героїв, їх учинки, мот ивую т ь, чим вони їм сподобались.)

Під тиху музику проходять парадом герої зарубіжних казок Червона Шапоч­

ка, Василина Прекрасна, Розумна Жінка, Синдбад-Мореплавець.

III. П ід б и ття підсум ків ур о ку

Отже, давайте підсумуємо наше заняття. Казки — це багатюща на­

родна спадщина, яку створили люди віками.

Казки нас привчають бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.

Вони навчають нас бути добрими, боротися зі злом, адже недарма до­

бро завжди перемагає зло, правда — кривду. А нам не слід замикатись

тільки в рамках українського фолькльору, а звертатись до різних дже­

рел творчості народів світу. Казки допоможуть нам у старших класах

краще й глибше сприйняти й зрозуміти деякі твори Тараса Шевченка,

Лесі Українки, Михайла Коцюбинського. Ви зрозуміли, що без фантазії,

уваги, доброго ставлення до навколишнього світу не народжується чу­

дова справжня казка, що веде нас у чарівний світ ще з дитинства, коли

ми із захопленням слухали матусині казки.

Іван Франко сказав про це так: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин,

коли любима мама чи бабуся розповідала казки, не забудете ніколи».

IV. Д ом аш н є завдання

1. Обов’язково вдома розповісти батькам і близьким про наш урок зу­

стрічі з казками.

2. За вибором сформулювати свої враження від прочитаних казок або

вигадати казкову історію про якийсь предмет, тварину або рослину

і записати їх у формі розповіді від себе.


О . О . Чупринін

Урок № 15. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ. НАРОДНІ КАЗКИ.

«ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ », «МУДРА ДІВЧИНА»,

«ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА»,

«КРАСНИЙ ІВАНКО І ЗАКЛЯТЕ МІСТО »

з допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рі­

вень знань, умінь та навичок з вивченої теми; закріпити їх;

розвивати увагу, спритність, рішучість, кмітливість, вміння

акумулювати отримані знання; виховувати інтерес до на­

слідків власної праці; пунктуальність, раціональність у ви­

користанні часу.

Тип уроку:

контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання: тестові завдання і питання для контролю за темою.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. О го лош е н н я те м и , м ети уроку.

М отивація н а в ч а льн о ї'дія ль н о сті учнів

III. З м іс т ур о ку

1. Пояснення учителя до виконання контрольної роботи.

2. Хід контрольної роботи.

І варіант. Початковий рівень

1) Казка за жанровою спрямованістю може бути:

а) звичайною;

б) ф ант аст ичною ;

в) драматичною.

2) Зажерливий, заздрісний, жорстокий — ці риси характеру прита­

манні:

а) дядькові («П ро п равду і кривду»)',

б) вовкові («Про жар-птицю і вовка»);

в) батькові Марусі («Мудра дівчина»).


72

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

3) До соціально-побутової належить казка:

а) «Красний Іванко і закляте місто»;

б) «Про жар-птицю і вовка»;

в) «Про п равду і кривду».

І варіант. Середній рівень

4) У якій відомій вам народній казці справедливість перемагає над не­

правдою?

5) Коротко опишіть, як вовк оживив молодшого сина. (Народна казка

«Про жар-птицю і вовка».)

6) Назвіть фантастичні елементи народної казки «Красний Іванко і за­

кляте місто».

І варіант. Достатній рівень

7) Поясніть словосполучення нечиста сила. В яких відомих казках вона

згадується?

8) Прокоментуйте, чому казкові герої розподіляються на позитивних

і негативних, бідних і багатих.

9) У чому сила добра казкових героїв? Доведіть власні думки на при­

кладі будь-якої народної казки.

I варіант. Високий рівень

10) Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем:

а) «Казка — цілюще джерело фантазії»;

б) «На якого казкового героя я хотів бути схожим і чому?»;

в) «Боротьба добра і зла у народних казках».

I I варіант. Початковий рівень

1) У яких двох народних казках згадується про нечисту силу?

а) «Мудра дівчина» і «Про правду і кривду»;

б) «Про п равду і кривду» і «Красний Іванко і заклят е місто»',

в) «Красний Іванко і закляте місто» і «Про жар-птицю і вовка».

2) Яке число трапляється у багатьох народних казках?

а) Два;

б) п ’ять;

в) три.

3) Характерним висловом «От вам казка, а мені бубликів в ’язка» закін­

чується наступна казка:

а) «Про ж ар-пт ицю і вовка»',

б) «Про правду і кривду»;

в) «Мудра дівчина».


Світ фантазії, мудрості

73

I I варіант. Середній рівень

4) У якій казці який герой користується живою і мертвою водою?

5) Н аведіт ь приклади з казки «Красний Іванко і заклят е місто», де добро

п ерем агає зло.

6) Яку першу загадку запропонував пан бідному і багатому чоловікам?

(«Мудра дівчина»)

I I варіант. Достатній рівень

7) Складіть план народної казки «Про правду і кривду».

8) Чому, на вашу думку, пан намагався уникнути суду між позивачами?

Обґрунтуйте власну думку. («Мудра дівчина»)

9) Вмотивуйте, в чому сила Іванка, який спромігся, жертвуючи собою,

перемогти темінь і закляття. («Красний Іванко і закляте місто»)

I I варіант. Високий рівень

10) Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем.

а) «В чому мудрість казок?»;

б) «Красиве і потворне в народних казках»;

в) «За що я люблю читати народні казки».

III варіант. Початковий рівень

1) Про оживлення мертвого героя розповідається у казці:

а) «Мудра дівчина»;

б) «Про ж ар-пт ицю і вовка»',

в) «Красний Іванко і закляте місто».

2) Який герой народної казки «Про правду і кривду» є зайвим у за­

пропонованому ланцюжку: дядько, бабуся, панна, піп, пан, чорт,

небіж?

а) Панна;

б) бабуся;

в) піп.

3) Яке із зазначених нижче прислів’їв належить до дядька, казкового

героя твору «Про правду і кривду»?

а) Подарунок назад не беруть;

б) Який розум, така й балачка;

в) Заздрісному боком вилізе.

III варіант. Середній рівень

4) Коротко опишіть, про що відбувалася розмова між невідомим чоло­

віком і жінкою на початку казки «Красний Іванко і закляте місто».

5) Я к Маруся визначила, якому хазяїну належить народжене лоша?

(«Мудра дівчина»)


74

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

6) Назвіть риси характеру, які притаманні небожу, сину померлого бід­

ного брата («Про правду і кривду»),

III варіант. Достатній рівень

7) Доведіть, що в образі Марусі, героїні казки «Мудра дівчина», втілені

найкращі риси народної мудрості.

8) Чому, на вашу думку, пан та піп твердили, що краще жити кривдою?

(«Про правду і кривду»)

9) Як на вашу думку, що дало можливість Івану визволити місто від закляття? Обґрунтуйте власні міркування. («Красний Іванко і закляте

місто»)

III варіант. Високий рівень

10) Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем.

а) «Казка — мистецька перлина народної творчості».

б) «За що народ полюбив казки і любитиме їх завжди?».

в) «Мій улюблений герой народної казки про тварин».

П риміт ка: під час розв’язання завдань контрольної роботи учні ви­

конують по одному питанню з достатнього і високого рівнів.

IV. П ідсум о к ур о к у

V. Д ом аш н є завдання


К. С . М азур

Урок № 16. ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ.

ІВАН ФРАНКО «ФАРБОВАНИЙ ЛИС»

познайомити учнів із тяжким дитинством І. Франка, роз­

крити його як письменника-казкаря, висвітлити алегорію

казки, її мораль; удосконалити навички виразно читати,

дати поняття про літературну казку, виховувати почуття

добра, милосердя, справедливості.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Франка, збірка «Коли ще звірі говорили», кар­

тина з комплекту «Слово і образ».

Мета:

К а зк а кличе нас у мандри,

велить бути в ж ит ті сміливими й мудрими,

долати переш коди й біди і не забуват и добра світ ового,

бо тільки цим і вимірюєт ься наша лю дська сутність.

В. Ш евчук

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя.

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана

або про те, як весело козак

обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що не говорив,

а згине зло і правда переможе!

Так сказала про казку Ліна Костенко. Ви перегорнули чимало казко­

вих сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу.


76

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Зачитується уривок з казки «Про жар-птицю та вовка».

• 3 якої казки цей уривок? Хто її автор?

• Так, це українська народна казка «Про жар-птицю та вовка».

• А які ще народні казки ви знаєте? (Діт и називаю т ь.)

Отже, автор цих творів — народ. А сьогодні ми познайомимося з каз­

ками, у яких є автор. Вони називаються літературними. (Опрацьовується

стаття підручника, учні виписують визначення літературної казки.)

2. І. Франко — автор казки «Фарбований лис».

Розповідь про дитинство письменника та його казки.

У творчості І. Франка є збірка казок «Коли ще звірі говорили». Се­

ред них славетна і неперевершена казка-поема «Лис Микита», яку син

письменника, Тарас, за рівнем художньої досконалості ставив на один

щабель із «Зів’ялим листям» та «Мойсеєм». Асам автор писав: «...Я най­

більше люблю свого “Лиса Микиту”, тому що я його написав для сво­

їх дітей...»

Казка І. Франка, яка першою відкриває для нас дивосвіт літератур­

них творів, має назву «Фарбований Лис». Про що, на вашу думку, в ній

ітиметься? Як може вона починатися?

Діти висловлюють свої думки.

У казці багато незрозумілих слів. Звернемось до Довідкового бюро?

Учениця пояснює значення слів: кпити, полуда, обпатрати, мордувати,

подоба, стрій, гудз, кобели, решетитися, перчислитися.

Читання із зупинками казки «Фарбований Лис» та розгляд її змісту.

Поділ її на частини:

1) Лис Микита на торговищі.

2) У бочці з фарбою.

3) Переляк у лісі.

4) Микита проголошує себе царем.

5) «Справедливе» царювання Лиса.

6) Свято в лісі.

7) Загибель Лиса Микити.

Фізкультхвилинка.

3. Бесіда за змістом казки.

• Хто головний герой твору?

• Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Визначте основні риси

його вдачі. Підкріпіть свою думку словами із тексту.


Світ фантазії, мудрості

77

• Поясніть, який випадок різко змінив життя Лиса?

• Якою була його справедливість? Зачитайте.

• Як розправилися звірі з фарбованим Лисом, викривши його обман?

Як про це говориться в тексті?

• Кого й за що висміяв І. Франко в казці? Доведіть своє твердження.

• Що перемагає — добро чи зло?

Мудро колись сказав І. Франко: «Тисячі речей забудете, а тих

хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете

до смерті».

Справді, казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмис­

лювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне

і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Прочитайте ще раз слова Валерія Шевчука, що супроводжували нас

протягом всього уроку, поясніть, як ви їх розумієте.

Учні розповідають.

III. П ідсум о к ур о к у

IV. Д ом аш н є завдання

Виразно читати і переказувати казку «Фарбований Лис», намалю­

вати до неї ілюстрацію; скласти невелику казку про пригоди домашніх

тварин: «Якби звірі могли говорити».


К. С . М азур

Урок № 17. І. ФРАНКО «ФАРБОВАНИЙ ЛИС».

ОБРАЗ ЛИСА, РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ

вчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці ді­

йових осіб, відрізняти головних персонажів від другоряд­

них, удосконалювати вміння виразно і правильно читати

казку в дійових особах, пояснювати особливості літератур­

ної казки; виховувати осмислення негативної суті лицемір­

ства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання: картина з комплекту «Слово і образ», ілюстрації учнів до каз­

ки «Фарбований лис», «Пам’ятка».

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. Перевірка дом аш ньо го завдання

1. Поясніть особливості літературної казки.

2. Виразне читання казки «Фарбований лис» в дійових особах.

3. Ілюстрована вікторина, складена за матеріалами ілюстрацій із комплекту

«Слово й образ» та дитячими малюнками. Питання вікторини: До яких

епізодів казки І. Франка «Фарбований лис» намальовані ілюстрації?

II. Вивчення нового м а те р іа лу, р об ота з підручником

1. Ознайомлення з «Пам’яткою» для характеристики образів твору.

• Уважно прочитайте твір.

• Доберіть із тексту уривки для характеристики літературних героїв.

Зверніть увагу на опис їхньої зовнішності, поведінку, мову.

• Як ви ставитесь до кожного з них? Доведіть свою думку, спираючись

на текст.

• Ставлення автора до героя.

• Доберіть приказки і прислів’я для увиразнення вашої характеристики.

Фізкультхвилинка.


Світ фантазії, мудрості

2.

79

Бесіда про образи казки «Фарбований лис».

Хто головний герой твору? Назвіть другорядні дійові особи казки.

Визначте основні риси вдачі Лиса.

Як жилося звірам за Лисового царювання?

Як Іван Франко ставиться до Лиса?

Мова героя?

Ваше ставлення до героя казки;

III. З акр іплен н я вивченого на ур о ц і

Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки,

прочитані в дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка лю­

дяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що каз­

ки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замис­

литися над проблемами реального життя — вибором друзів, поведінки,

правильного рішення. До таких роздумів спонукала нас казка І. Франка

«Фарбований Лис».

Хвалькуватість та зарозумілість Лиса, його користолюбство, нечес­

ність, хитрування, пихатість — ось риси вдачі цього казкового персона­

жу, які викликають, окрім сміху, ще й осуд.

Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки

є свої особливості. Оповідь літературної казки підпорядкована автор­

ській волі, і в цьому її головна ознака.

Сюжет твору може бути досить відомий, але його тлумачення, худож­

нє наповнення, характеристика обставин та персонажів належить автору.

Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами

життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того, що відбува­

лося в казці, також робить автор.

Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру

казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. В І. Фран­

ка вона витончена, барвиста і трохи іронічна, пересипана народними

приказками.

IV. Д ом аш н є завдання

Підготуйтесь до виразного читання від слів «Так минув рік...» до кін­

ця казки. Використовуйте всі відомі вам засоби виразності. Дайте роз­

горнуту відповідь на запитання: «Кого і за що висміяв І. Франко у казці

“Фарбований Лис”»?


О . О . Чупринін

Урок № 18. І. ФРАНКО «ФАРБОВАНИЙ ЛИС».

МОВА АВТОРА І МОВА ПЕРСОНАЖІВ

продовжити вдосконалювати вміння і навички школярів

щодо їх виразного читання, зокрема, тексту прозового тво­

ру (І. Франко «Фарбований Лис»); з ’ясувати особливості

виразності, її роль у сприйнятті змісту твору, характерис­

тиці його героїв; розвивати творчі здібності учнів, культуру

зв’язного мовлення, артистизм, пам’ять, логічне мислен­

ня, увагу; формувати кругозір; виховувати почуття поваги

до художньої літератури, пізнавальний інтерес до навчаль­

ної діяльності; любов до творців української класики.

Тип уроку:

застосування знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Фарбований Лис».

Мета:

П рекрасна річ пот ребує прекрасної оправи.

Народна мудрість

Д обра виразніст ь м а є майж е т а к у ж ціну, я к і добра дум ка, бо м а й ­

ж е немож ливо добре виразит ися, не зображ аю чи при цьому з вигідного

боку того, що тут вираж аєт ься.

Г. Ліхтенберг

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. О го лош е н н я те м и , м ети уроку.

М отивація н авчальн ої д ія л ь н о с ті ш колярів

III. О сновний з м іс т ур о ку

1. Вступне слово вчителя.

Важливе значення в розвитку людини є її контакт із книгою. Під

впливом прочитаного і почутого ми починаємо серйозніше замислю­

ватися над життям, мріяти про майбутню професію, про героїчні по­

двиги, усвідомлювати головні риси сучасного громадянина: відданість


Світ фантазії, мудрості

81

Батьківщині, принциповість, мужність, рішучість, уміння переборюва­

ти труднощі.

Ще Аристотель заявляв: якщо ми піклуємося лише про розумовий

розвиток молодої людини, забуваючи про необхідність розвитку її по­

чуттів, ми йдемо назад, а не вперед.

Слова, які ви вимовляєте вголос у присутності інших людей, при­

значаються для тих, хто слухає, для того, щоб викликати певні думки

і почуття, активно впливати на їхню свідомість, досягати повного вза­

єморозуміння.

2. Поняття «виразне читання». Засоби виразного читання.

Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок,

почуттів, настроїв, переживань, якими насичено художній твір. У про­

цесі такого читання виявляється особисте ставлення виконавця до ви­

конуваного ним твору, відчувається його виконавський намір, який ви­

ливається в діяння словом (словодію).

Засоби виразного читання:

• техніка читання;

• логічний наголос;

• паузи;

• сприйняття-розуміння;

• бачення і реакція;

• ставлення читця до твору;

• мета читання й інтонація;

• зв’язок з аудиторією.

3. Вимоги до читця.

Мистецтво виразного читання вимагає від виконавців:

• образного мислення й емоційної збудливості;

• здатності переключатися з одного психічного стану в інший;

• вміння володіти собою та слухачем;

• бездоганного володіння технікою мовлення;

• знання законів музики мови;

• невпинного розвитку і поліпшення художнього смаку та художніх

здібностей.

«...Відчуття красивого та художнього не визначиш у сухій форму­

лі. Вони потребують почуття, практики, досвіду, власної допитливості

та часу»,— зазначав К. Станіславський.


82

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

«Навчити дитину виразно читати твір — значить дати їй у руки ключ

до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова»,— писав

Б. Буяльський.

4. Техніка читання.

Знайомимо учнів з процесом дихання та його роллю у творенні зву­

ків, з дикцією і найхарактернішим відхиленням від літературної норми

(враховуючи мовне, діалектне оточення дітей).

Підліткам слід знати, що органи дихання у них ще остаточно

не сформовані й у майбутньому спостерігатимуться певні зміни, зокре­

ма глибшим стане дихання завдяки збільшенню грудної клітки і міст­

кості легень.

Учитель показує дітям, яким має бути правильне дихання. Найповні­

шим і корисним вважається змішаний тип дихання, коли і ребра, і діа­

фрагма вільно рухаються в процесі роботи.

Від глибини вдиху залежить сила видиху, а отже, і сила звучання.

Дихання — основа звукоутворення. Залежно від того, як саме м ’язи

беруть участь у роботі дихального апарату, розрізняють чотири типи ди­

хання:

• ключичне (при якому високо здіймаються плечі, а з ними й ключи­

ці, лопатки та верхні ребра; неефективне, справляє неприємне вра­

ження з естетичного погляду);

• грудне (при ньому розширюються середні ребра, витягується ж и ­

віт, діафрагма не скорочується, нижня ділянка легенів, багата

на повітряні пухирці, з роботи виключається; вважатися ідеальним

не може);

• діафрагматичне (черевне; дихання ґрунтується на роботі м ’язів діа­

фрагми. Скорочуючись, діафрагма осідає на черевну порожнину, від

цього нижні ребра розсовуються, живіт подається вперед);

• комбіноване (грудно-черевне; дихання має найбільші переваги,

бо найповніше насичує діафрагми під час видиху, що дає змогу ра­

ціонально використовувати повітряний потік під час декламації

та співу).

Важливим засобом звукової виразності є голос. Мова читця має бути

не лише бездоганно правильною, чіткою, а й красивою, темброво й інто­

наційно гнучкою і багатою. Красу художнього слова не можна відділити

від звучання голосу читця. Голос — це тонкий інструмент, який доносить

до слухача зміст твору, розкриває його думку.


Світ фантазії, мудрості

83

Голоси у побуті розділяють:

дужі й слабі;

дзвінкі й глухі;

високі й низькі;

верескливі й буркотливі;

чисті й хриплі;

приємні й неприємні.

Сила голосу — результат мускульного напруження голосотворного

апарату. Сила голосу збільшується завдяки збільшенню напруження по­

вітряного потоку, що йде з легенів.

Виразне читання дітей у класі, читання для слухача привчає їх воло­

діти своїм голосом, змушує звертати увагу на кожне слово і вираз. Уміло

володіючи голосом, вчитель доносить до учнів свої думки, почуття, ідеї

у всій їхній повноті.

Найкращим вважається той голос, у якому скоординована робота

всіх трьох факторів голосоутворення:

• органів дихання;

• гортані;

• резонаторних порожнин.

У школярів слід розвивати художні смаки у сприйманні виразно­

го читання і водночас виробляти навички говорити і читати, варію­

ючи силу голосу залежно від змісту і з такою швидкістю, щоб їх розу­

міли слухачі.

Тембр — це забарвлення, що надається голосу так званими обертона­

ми, тобто додатковими тонами, які виникають завдяки резонаторам.

Виробляючи в учнів правильне дихання, чітку дикцію, гнучкість го­

лосу, варто рекомендувати їм свідомо тренувати свій голос, вимовляючи

фрази у різному регістрі й темпі, звертаючись до уявного співбесідни­

ка. Лише за такої умови можна піднести на відповідний рівень техніку

читання учнів.

5. Логічний наголос.

Одним із важливих показників розуміння учнями тексту є вмін­

ня знаходити логічний наголос у кожному реченні. Адже для того,

щоб з ряду слів вийшло речення з точно визначеним смислом, не до­

сить лише надати цим словам потрібної граматичної форми, необхідно

ще показати відносну логіку важливості одного слова відносно іншого


84

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

у реченні чи одного речення стосовно іншого в періоді, а зробити це

сама лише граматика безсила.

Виділене в реченні слово чи словосполучення несе в собі основне

смислове навантаження, тобто воно створює епіцентр думки — одні сло­

ва ближче, інші далі, залежно від їхньої смислової ролі.

Кожен із мовних тактів має свій центр, тобто слова, що виділяються

різними засобами: у першому такті — голосовим підсиленням, у друго­

му — підвищенням тону, у третьому — розтягуванням. Отже, логічний

наголос має три виміри:

• мислення;

• підвищення;

• розтягування.

Виділення слів у мовному такті досягається або одним з таких засо­

бів, або їх комбінацією.

Як же навчити підлітків відчувати «ударне», найважливіше за зміс­

том слово?

По-перше, слід дати їм елементарні відомості про поняття логічно­

го наголосу, по-друге, показати на прикладі, як знаходити і розставляти

логічні наголоси і практично потренувати учнів на найпростішому тек­

сті. По-третє, на уроках літератури і мови потрібно постійно виправля­

ти порушення логічних наголосів учнями як у процесі читання, так і під

час усної розповіді.

Найпоширенішими засобами, що допомагають знайти слова, які ви­

діляються логічним наголосом, є три:

• підставлення слів (допомагає в проясненні логічного смислу фрази);

• скелетування (цей прийом полягає у звільненні тексту від слів, які

лише доповнюють його найголовніший смисл);

• реконструкція фрази.

З

перших кроків виразного читання учням слід допомогти усвідо­

мити, що зайві логічні наголоси не підсилюють звучання окремих слів,

а, навпаки, нівелюють їх значення, руйнують структурність тексту, втом­

люють слухача.

Темп — це швидкість вимовляння звуків, складів за певний промі­

жок часу (наприклад, за хвилину).

На думку дослідників, оптимальною умовою доступності сприйняття

мовлення є середній темп — приблизно 100—

120 слів за хвилину. Н ай­

більш важливі думки необхідно висловлювати в дещо вповільненому


Світ фантазії, мудрості

85

темпі, часом удаючись до їх повторення. Другорядну інформацію цілком

можливо подавати у пришвидшеному темпі.

Підвищення і зниження голосу в процесі мовлення прийнято нази­

вати логічною мелодією.

Логічна мелодія фрази значною мірою визначається розділовими

знаками.

1) К рап ка вказує на певну завершеність висловлювання і вимагає зни­

ження голосу на слові або на словах, що перед нею знаходяться.

2) К ом а свідчить про те, що думка не завершена, що вона продовжу­

ється, тому кома фіксує коротку паузу і часто вимагає підвищення

голосу.

3) К рап ка з комою визначає два способи читання:

• неповне порівняно з крапкою зниження голосу із меншою паузою;

• підвищення голосу, як на комі, але з тривалішою паузою.

4) Д в і крапки показують, що буде продовження, голос знижується мен­

ше, ніж на крапці, і пауза менша; перед двома крапками темп може

трохи пришвидшуватись.

5) Три крапки відбивають на письмі незавершеність, уривання розпові­

ді і значну відчутну паузу. Три крапки можуть вимагати підвищення

голосу, коли після них продовжується чи закінчується висловлюван­

ня думки, або зниження голосу, коли те, що можна було б додати,

не є істотним.

6) Тире означає пропуск у словесному відтворенні думки, а тому ви­

магає такої голосової фігури, яка немов заповнювала б пропуще­

не. Перед тире голос досить круто піднімається, а після нього різко

падає.

7) Д уж ки і тире з комами (або тільки тире чи тільки кома) відокремлю­

ють вставні слова і речення, що мають свою мелодію, яка залежить

від характеру вставних фраз; менш значні — під час читання моно­

тонніше і швидше промовляються.

8) У прост ом у р о зп о від н о м у реч ен н і висхідна інтонація поєднується

із нисхідною; підметова і присудкова групи слів мають наголоси.

9) У питальних реченнях інтонація йде на підвищення до слова, на яке

припадає логічний наголос, слова, що після нього, вимовляються

майже на тому самому регістровому рівні.

10) В окличних реченнях основні слова, здебільшого, виділяються підви­

щенням тону.


86

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

11) Логічна мелодія фрази, що містить перелік, вимагає поступового під­

вищення голосу на словах, які цей перелік складають.

12) Короткі звертання та вставні слова, що знаходяться в середині

чи в кінці речення, здебільшого не виділяються логічною мелодією

різко, а виливаються на інерції тих зусиль, що докладені для вимо­

ви попередніх слів і вимовляються на тому ж висотному рівні (або

трохи нижче), що й попереднє слово.

13) поширені звертання мають самостійніше смислове значення і тому

помітніше відділяються від інших слів паузами.

6. Паузи.

Технічну і логічну роботу над текстом не можна вважати заверше­

ною, доки юні читачі не навчаться користуватися паузами.

Поділ мови на окремі інтонаційно оформлені частини допомагає від­

чути повну чи відносну завершеність думки, і відповідно, її смисл. Пау­

зами позначається членування мови. Вони сприяють смисловому уточ­

ненню тексту і розподіляються як за характером, так і за місцем.

Виділяють такі види пауз:

• граматична (виникає на місці розділових знаків);

• логічна (може виникати в будь-якому місці речення, але її місце

обов’язково вмотивоване змістом цього речення, його логікою);

• логіко-граматична (опрацьовуючи текст, іноді доводиться стикатися

з таким явищем, коли за змістом потрібна логічна пауза, а за закона­

ми граматики — граматична. Вона триваліша за логічну і граматичну

і позначається двома вертикальними лініями (||));

• ритмічна (вона служить для фіксації наявного у творі ритму і може

виникати не лише в кінці, а й у середині віршованого рядка. Рит­

мічна пауза застосовується під час читання будь-якого поетичного

твору);

• психологічна (йде від читця, вона не нав’язується текстові, але

й не завжди диктується ним; передає єдність почуття, думки і волі;

є результатом переживання, відчуття художнього твору).

7. Ставлення читця до твору.

Слід навчити підлітків читати твір так, щоб за кожним реченням

відчувалося їхнє емоційне ставлення до образів, картин, події, які вони

уявляють собі та про які розповідає автор. Цього можна досягти лише

за умови, коли школярі усвідомили ставлення автора до фактів, дійових


Світ фантазії, мудрості

87

осіб, явищ, описаних у творі. Читець ніколи не залишиться байдужим

до прочитаного, якщо він осмислить усі проблеми, які хвилювали авто­

ра: чому він написав саме про те, а не про інше, для чого йому писалося

саме так, а не інакше. У роботі читця не досить самому перейнятися ав­

торським почуттям, треба вміти донести цю схвильованість, це емоційне

багатство — пристрасть, любов, радість, горе, біль, ненависть — до слу­

хачів. Лише тоді і сам виконавець, і той твір, який він виконує, житимуть

у читанні, тобто слово читця найактивніше діятиме на слухача. Інак­

ше слухачі відчуватимуть фальш, неприродність, нещирість. Необхідно

активно формувати у школярів життєві ідеали, і від того, як зазначав

В. Сухомлинський, «що відкрилось дитині в навколишньому світі...

що її здивувало і полонило, що обурило і змусило плакати — не від осо­

бистої образи, а від переживання за долю інших людей — від цього за­

лежить, яким громадянином буде наш вихованець». Отже, навчаючи

дітей майстерності правдивого, емоційного читання, вчитель активно

виховує її.

8. Мова читання й інтонація.

Для правильного тлумачення й виконання твору необхідно точ­

но визначити мету читання, допомогти учням усвідомити її, донести

до слухачів. Мета (підтекст) — це активне життя твору, все, що має

бути розкрите, з ’ясоване під час його виконання. Визначити правиль­

но мету — це значить визначити, які думки, почуття, настрої треба до­

нести до слухача. Головною метою читання будь-якого твору є вміння

донести до слухачів його суть, зігріту переживаннями читця, бажання

активно вплинути на дітей, пробуджуючи в них необхідний настрій, по­

чуття, душевний відгук.

Поставлена перед читцем мета має вести його за собою, змушувати

шукати найкращі інтонаційні варіанти її розкриття.

Інтонація — засіб усного мовлення, що полягає у вираженні його

мелодики, гучності, темпу, наголосів і пауз. Антиподом багатого інтона­

цією мовлення є його монотонність.

Основною інтонацією має бути гнів, біль, крик серця, обурення.

Навчити підлітків володіти мистецтвом інтонації — навчити їх добре

читати.

Інтонація ґрунтується на правді думок і почуттів митця. Інтонація —

це готовий штамп чи звукова форма, яку можна приладнати до «схожо­

го» тексту. Вона народжується щоразу заново і щоразу іншою, залежно


88

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

від конкретного змісту внаслідок взаємодії всіх голосових властивостей

(темпу, сили, висоти, польоту тощо).

Найяскравішою, найемоційнішою інтонація буває тоді, коли читець

по-справжньому схвильований, глибоко сприймає все, про що говорить,

і головне, правильно розуміє ідейно-художній зміст твору.

Важливою є гучність мовлення читця. Якщо він читає тихо, його

не почують, надто голосне виголошення промови зазвичай викликає

у слухачів роздратування. За висотою голос може бути низьким, висо­

ким та середнім — це залежить від його природи. Головне, щоб промо­

вець або читець проголошував природнім голосом.

До речі, з метою активізації уваги слухачів ораторові досить посили­

ти гучність мовлення або підвищити тон голосу. Після поновлення ува­

ги аудиторії потрібно повернутися до нормального тону, щоб у слухачів

не складалося враження, що промовець нервує. Можна вдатися й до про­

тилежного: понизити гучність мовлення до шепоту, понизивши тон го­

лосу. Відновити увагу можна й змінною темою мовлення, особливо упо­

вільненням (не порушуючи при цьому логічної стрункості викладу).

Отже, читець у процесі підготовки твору до виконання і під час ч и ­

тання повинен підпорядкувати свою творчу роботу авторському задумо­

ві і завданням, які розв’язує письменник, активно впливати на слухача

гнучкістю і багатством інтонації.

9. Зв’язок з аудиторією.

Виконання будь-якого твору буде цікавим лише тоді, коли читець

свої почуття, переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії. Ви­

разне читання вимагає тісного зв’язку між виконавцем і слухачем.

Читець завжди повинен прагнути примусити слухачів подивитися

на світ його очима. Під час відтворення тексту виконавець намагається

поділитися тим, що сам побачив і пережив, і залучає до цього слухачів.

Виконання твору читцем завжди супроводжується певною мімікою

і жестами. Вони мають бути нерозривно пов’язані з інтонацією. Жести

і міміка не виникають самі собою, а доповнюють думку, яку іноді не­

можливо виразити самими лише словами; виступають як допоміжний

засіб відтворення почуттів.

10. Теорія літератури (учні зазначають у зошиті).

М ова авт ора — художній засіб: частина художнього тексту, в якому

автор сам описує різні події, картини природи, розповідає про вчинки

персонажів, їхні настрої, почуття.


Світ фантазії, мудрості

89

Примітка. Слід пам’ятати, що під час передачі діалогу в епічному

творі читець не повинен перевтілюватися в дійових осіб, він тільки веде

розповідь про них, відтворюючи їхні думки, почуття.

11. Виразне читання твору І. Франка «Фарбований Лис», його особли­

вості.

Швидкість виразного читання художнього тексту буває різна. Мож­

на читати в повільному, середньому або швидкому темпі. Так, початок

казки «Фарбований Лис» І. Франка читається в повільному темпі, епізод

появи Лиса в місті — середньому, втеча його від псів — у швидкому.

Залежно від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв темп

читання змінюється багато разів.

12. Читання тексту по ролях.

Під час читання звертається увага на виразність (дотримання техні­

ки читання (дихання, голос, тембр); наявність логічного наголосу, тем­

пу, мелодії, паузи, вимової, інтонації тощо).

13. Опрацювання завдань.

• Віднайдіть місця художнього твору, де темп читання різний (повіль­

ний, середній, швидкий).

• Прочитайте уривок з казки від слів ...коли йому наст річу біж ит ь

п ес..., закінчуючи словами ...с н ік у діж у та й сховався', охарактери­

зуйте необхідну інтонацію, темп, розставте паузи, логічні наголо­

си.

• Яка роль надається темпу наступного уривку від слів Тут він був!..,

закінчуючи словами Урятований, але як!.

• Доведіть, що логічна мелодія фрази значною мірою визначається

розділовими знаками на прикладі уривку від слів С т ав мій Л и с ..., за­

кінчуючи ...небож е Микито!.

• Розставте логічний наголос і зазначте паузи в останньому абзаці твору.

14. Робота з підручником.

Опрацювання статті про виразне читання.

IV. З акр іплен н я опрацьованого м а те р іа лу

у ф орм і б е с ід и за питанням и

• Чому виразне читання — це мистецтво? Обґрунтуйте особисте су­

дження.

• Що необхідно знати читцю, працюючи над художнім твором?


90

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

• Прокоментуйте і висловте власні міркування стосовно слів Л. Тол­

стого: «Діяльність мистецтва заснована на тому, що людина, сприй­

маючи слухом чи зором вираження почуття іншої людини, здатна

перейматися тим самим почуттям...».

• Яке значення мають розділові знаки під час виразного читання?

• Чому, на ваш погляд, тембр — це забарвлення, що надається голо­

сові?

• Вмотивуйте, чому інтонація є головним засобом донесення до слу­

хачів змісту твору, його підтексту, настрою.

• Поміркуйте, формуванню яких навичок і рис характеру людини

сприяють знання особливостей виразного читання.

• В якій професійній діяльності можливе використання вмінь, знань

і навичок з виразного читання?

V. О го лош е н н я р е зуль та тів р об о ти ш колярів за ур о к

V I. П ідсум о к ур о к у

Виразне читання на уроках літератури може виконувати різні функ­

ції, виступаючи як засіб:

• первинного ознайомлення з текстом;

• розкриття ідейно-художнього змісту твору;

• аналізу літературного твору;

• пізнання і розкриття характеру дійових осіб;

• розгляду стилістичних і жанрових особливостей твору;

• розкриття своєрідності структури твору;

• розвитку творчої уяви школярів;

• естетичного виховання учнів;

• розвитку мислення;

• заучування творів напам’ять;

• виявлення рівня знання і розуміння учнями тексту;

• розвитку мови.

V II. Д ом а ш н є завдання


К. С . М азур

Урок № 19. ТЕСТОВА РОБОТА ЗА ЛІТЕРАТУРНОЮ КАЗКОЮ

I.

ФРАНКА «ФАРБОВАНИЙ ЛИС»

Мета:

Тип уроку:

перевірити знання учнів про зміст літературної казки«Фарбований Лис», засоби виразного читання, розвивати творчі

здібності дітей, виховувати активну життєву позицію.

урок перевірка знань.

Х ІД У Р О К У

I. О го лош е н н я те м и , м ети ур о к у

II. Тестова робота

І рівень

1. Літературними називаються казки:

а) надруковані в книжках;

б)створені письменниками;

в) створені народом.

2. «Фарбований Лис» належить до казок:

а) фантастичних;

б) побутових;

в) про тварин.

3. «Фарбований Лис» — це:

а) легенда;

б)переказ;

в) казка.

4. Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події називається:

а) легендою;

б) казкою;

в) переказом.

5. Фарбований Лис назвався перед звірами:

а) царем Остромислом;

б)царем Левом;

в) Лисом Микитою.

6. Лис Микита видав себе перед звірами:

а) затанцювавши;

б) заспівавши по-лисячому;

в) змивши синю фарбу.


92

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

7. Куди сховався Лис від собак:

а) у хату;

б)у бур’яни;

в) у діжу з фарбою.

8. Слово кпити означає:

а) нахвалятися;

б) насміхатися;

в) прораховуватися.

9. Розмова між персонажами називається:

а) монологом;

б) діалогом;

в) п ’єсою.

10. Лис Микита зробився:

а) богатирем;

б) слугою;

в) царем.

11. Із якого твору цей уривок: «Знов радість, знов оклики зачудування і по­

дяки. От цар! От добродій! От премудрий Соломон! Та за таким царем

ми проживемо віки вічності, мов у бога за дверима»?

а) «Про правду і кривду»;

б) «Фарбований Лис»;

в) «Мудра дівчина».

12. Дійовими особами можуть бути:

а) тільки люди;

б) тільки тварини і рослини;

в) не лише люди, а й тварини, рослини, предмети.

Фізкультхвилинка.

I I рівень

Скласти невелику казку про пригоди домашніх тварин: «Якби звірі

могли говорити».

III. Д ом а ш н є завдання

Повторити особливості літературної казки. Пояснити зміст прика­

зок, ужитих у казці «Фарбований Лис»:

Крутився мов муха в окропі.

Заснув як по купелі.

Заграло серце.

Відколи світ світом.

Аж око в ’януло.

Мов полуда з очей спала.


Н. С . Х лів н ю к

Урок № 20. ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ «ПОТЕРЧАТА»

висвітлити переносне значення казки, прищеплювати ба­

жання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяль­

ності; формувати вміння усвідомлювати важливу потребу

уважного ставлення до ближнього, любові до нього.

Обладнання: дошка, хрестоматія.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. П еревірка до м аш н ьо го завдання

1. Дати власну оцінку вчинкам і поведінці Лиса із казки І. Франка

«Фарбований Лис».

2. Визначити особливість літературної казки.

II. П ов ідо м ле н ня тем и і м ети ур о к у

III. С п р и й н я ття м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя.

Письменник і художник Василь Королів-Старий (справжнє пріз­

вище Королів) народився 4 лютого 1876 року в селі Ладан на Чернігів­

щині.

У 1919 році Королів виїхав у країну, яка тоді називалась Чехословаччина. В Україні в той час відбувались пореволюційні події.

Василь Королів-Старий написав багато творів для дітей та юнацтва.

Це такі: роман «Чмелик», збірка оповідань «Нечиста сила», збірки п ’єс

«Русалка-жаба», «Лісове свято» та ін.

У збірці «Нечиста сила» письменник зображує домовиків, хух, ма­

вок, русалок, потерчат та інших персонажів українського фольклору.

«Довідкове бюро» (повідомлення учнів).

За народними уявленнями Домовики — це вид нечистої сили,

що живе в будівлях разом з людьми, але невидима для людського ока.

Завдання Домовика— оберігати сімейне вогнище.


94

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Василь Королів-Старий у своїх фантастичних казках змальовує всю

«нечисть» не як злі сили, а як дружні людині, ті, що не шкодять, а на­

впаки, стають у пригоді, допомагають у скрутний час.

2. Ознайомлення зі змістом казки «Потерчата».

3. Слово вчителя про образи фантастичних істот: Домовика, левадної

Хухи, Потерчат, Дідька, Водяника, Русалок, створені уявою автора

на основі українського фольклору.

4. Слово вчителя про добро і зло в казці «Потерчата».

Міфологічні істоти несуть і роблять добро людям, тому що вони —

народна творчість. Зло іде від горілки, яку і в народі, і в казці названо

«зеленим змієм».

У казці Г. X. Андерсена «Снігова Королева» добро в образі Герди

і всіх персонажів, що їй допомагають. Зло — в образі Снігової Коро­

леви, розбійників. Негативних персонажів менше, тому добро отримує

перемогу над злом.

В казці Ш. Перро «Попелюшка», добро в образі Попелюшки і її од­

нодумців отримує перемогу над злом в образі Мачухи.

Існує багато українських народних казок про нечисту силу. Вони від­

носяться до групи — чарівні казки Питання до учнів:

• Які народні казки про нечисту силу ви знаєте? («Кривенька качечка»,

«Яйце-райце», «Телесик», «Котигорошко», «Ц арівна-ж аба», «Летючий

корабель»)

• Як закінчуються названі вами народні казки про нечисту силу? (П е ­

рем огою добра над злом.)

5. Слово вчителя про світлий, життєтвердний погляд письменника

на світ.

IV. О см и сле н н я м а те р іа лу

1.

Аналіз зовнішності (портрети) казкових істот. Питання до учнів:

Опис зовнішності яких фантастичних істот є в казці?

Опис Потерчат.

Знайти опис Потерчат у казці і прочитати.

«Потерчата були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими

очима й сторчоватими синенькими чубчиками на голівках. Бігли вони

жваво, тільки ж їхні маленькі криві ніжки не могли широко ступати,

а через те вони посувались вперед дуже повільно».


Світ фантазії, мудрості

95

2. Теорія літератури. Слово вчителя про портрет. Робота з підручником.

3. Слово вчителя про наскрізний гуманізм казок. Пояснити значення

слова «гуманізм».

2. Завдання учням.

• Оцінити вчинки Домовика з позиції гуманізму.

За народними уявленнями, Домовик — це фантастична істота, яка

захищає добробут людей, допомагає в побуті. У казці В. Короліва-Старого Домовик — це персонаж, який також оберігає будинок, подвір’я (в

даному випадку дяка Оверка). Упевнившись у тому, що в господарстві

все має бути добре, Домовик поспішив на допомогу хазяїна в дорозі. Він

прийшов учасно і врятував дяка Оверка.

• Оцінити вчинки Потерчат з позиції гуманізму.

За народними уявленнями Потерчата — це вид нечистої сили, яка

шкодить людям. їх ще називають Чортенятами. Та в казці Василя Короліва-Старого Потерчата хотіли допомогти п ’яному дякові Оверкові. Але

ж усім відомо, що люди бояться нечистої сили. Але ж нечиста сила вже

була в самому дякові, і він її сам помітив, коли пив горілку. Тому з доб­

рих намірів Потерчат могло б статися щось страшне.

V. З акр іплен н я м а те р іа лу

Завдання учням:

• Дайте визначення портрету.

• Народне уявлення про Домовика.

• Персонажі казки — носії добра і зла.

V I. Д ом аш н є завдання

1. Виразно читати та аналізувати казку «Потерчата».

2. Намалювати Потерчат.


Н . С . Х лівн ю к

Урок № 21. ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИИ

«ХУХА-МОХОВИНКА»

виховувати на матеріалі казки бажання робити добро; роз­

крити роль перемоги добра над злом; формувати потребу

уважного ставлення до ближнього, любові до нього.

Обладнання: дошка, хрестоматія, малюнки учнів.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. Перевірка дом аш ньо го завдання

1. Виразно прочитати уривок казки «Потерчата», де йдеться про Д о­

мовика. Переказати його. А яким є Домовик за народними уявлен­

нями?

2. Знайти опис зовнішності Потерчат і виразно прочитати його. Пере­

казати зміст уривка. Оцінити вчинок Потерчат.

II. П ов ідо м ле н ня тем и і м ети ур о к у

III. С п р и й н я ття м а те р іа лу

1. Ознайомлення зі змістом казки Василя Короліва-Старого «Хуха-Моховинка».

2. Питання до учнів:

• Образи яких фантастичних істот згадуються в казці? (Хухи лісові, печерниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні т а Х о , з о ­

крем а Х о-С укови к, Л ісови к.)

• Про яку Хуху згадується у казці «Потерчата»? (Л ева дн у Х уху)

• Якою Хухою є Моховинка? (Л ісовою т а ще й боровинкою, бо народи­

лася і ж ила в бору, де і весь її,рід.)

3. Слово вчителя про добро і зло в казці.

Носії добра в казці — Хухи та Хо. Носій зла — дід, який спочатку

зруйнував житло Моховинки, а потім зробив її кривою на все життя.


Світ фантазії, мудрості

97

Та Василь Королів-Старий розриває коло зла. Коли дідові потріб­

на була допомога, Хуха-Моховинка забула свої образи і врятувала його

та ще й покликала інших лісових істот.

У казці «Хуха-Моховинка» Королева-Старого добро несуть фантас­

тичні істоти, а зло — людина.

У датчанина Г. X. Андерсена в «Сніговій Королеві» добро несе дівчин­

ка Герда (людина), а зло — фантастична істота — Снігова Королева.

У француза Ш. Перро в «Попелюшці» носіями добра і зла є люди —

Попелюшка і Мачуха, а фантастична істота Фея на стороні добра — П о­

пелюшки.

4. Слово вчителя про світлий, життєствердний погляд на світ

Казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. Засуджує

тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тва­

рин. Слід пам’ятати слова з Біблії про те, що на зло потрібно відповіда­

ти добром. І тоді добро повернеться.

Питання до учнів: Що таке порт рет і

5. Опис зовнішності Хухи-Моховинки. (Учні знаходять у тексті.)

«Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка

враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають

Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зе­

леної хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежа­

ли на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку

була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами

шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою».

«Була вона й сама пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шов­

ком, вкривало все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й на­

гадувала садову жовто-фіалкову квіточку — “братики”. Та були ще в неї

голенькі зісподу, рожеві лапки».

«Хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. Вони тільки пи­

щать, як мишки, або муркочуть, як котики. Сили вони також не мають,

бо легенькі, як пушинка, а м ’якенькі, як вата».

• Я к діти описували мамі Хуху? («...Щ ось т а ке, м ов кот и к. Тільки

то був не котик. Гарнесенький, м ’якесенький. М ордочка, м ов квіт очка,

а голосок, я к у миш ки».)

• Як М. Коцюбинський у казці «Хо» описав Хо? («М ов туман той, сива

борода його м ’якими хвилями спада аж до ніг, черкається росяної трави.


98

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

З -п ід білих кост рубат их брів, з глибоких западин визираю т ь добрі, л у ­

к а ві очі».)

IV. О см и сле н н я м а те р іа лу

Завдання до учнів:

• З ’ясувати, що таке гуманізм.

• Оцінити вчинки персонажів з позиції гуманізму.

Хуха-Моховинка разом з іншими Хухами кличе лісника, коли дід

рубає дерево; кличе на допомогу людей, коли кізка потрапила в сітку;

разом з іншими Хухами допомагає дідові, коли той потрапив у біду.

Дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хат­

ку Хухи-Моховинки, кинув сокирою, щоб убити Хуху, та тільки пора­

нив їй ніжку. Але після того як Хухи врятували йому життя, дід змінив

свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки

гарне.

V. Д ом аш н є завдання

1. Виразно читати, переказувати та аналізувати казку «Хуха-Моховинка».

2. Намалювати Хуху-Моховинку.


В. В. К о лісн и к

Урок № 22. БЕСІДА ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.

АНАЛІЗ КАЗОК ВАСИЛЯ КОРОЛЕВА-СТАРОГО

«НЕЧИСТА СИЛА», «МАВКА ВЕРБИНКА»

розглянути зміст казок «Нечиста сила», «Мавка Вер-бинка»; вчити учнів вмотивовувати свою думку, робити висно­

вки, узагальнення; розвивати навички виразного читан­

ня; вміння аналізувати прочитане, розрізняти добро і зло,

смішне і страшне, фантастичне і реальне.

Обладнання: портрет письменника В. К. Королева-Старого, малюнки

до казок, видання казок «Нечиста сила».

Мета:

Заглядає в шибку к а зк а сивини очима,

М ат еринська добра ласка в неї за плечима.

В. Симоненко

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. В ступ н е сло в о вчи теля

Казки. Люблять їх і дорослі, й діти, бо вони вчать добра, справед­

ливості. Тож до нас на урок заглянула казка. Тема нашого уроку «Казки

В. Королева-Старого “Нечиста сила”, “Мавка Вербинка”». Отож на уро­

ці ми повинні розглянути зміст цих казок, давати чітко і конкретно від­

повіді на запитання, вміти робити висновки, характеризувати казкових

героїв.

А хто ж він, казкар? Перегорнемо сторінки із його біографії, розга­

давши кросворд.

III. П овторення вивченого м а те р іа лу

1. Кросворд.

Яке справжнє прізвище В. К. Старого? Прочитати слово в перших

клітинках по вертикалі.


100

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

1

2

3

4

5

6

7

1) Людина, яка пише казки. (К а зк а р )

2) Щоб бути корисним своєму народові, він вирішив продовжити...

(О світ у )

3) Жанр автобіографічного твору «Чмелик». (Ром ан)

4) Казковий герой, узагальнений характер, створений письменником.

(О браз)

5) Село, в якому народився. (Л адан)

6) Де навчався письменник? (Інст ит ут )

7) Ім ’я Королева Старого. (Василь)

IV. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя.

Додому вам було завдання прочитати казки, а саме: «Нечиста сила»,

«Мавка Вербинка». Перш ніж приступити до аналізу цих казок, давайте

заглянемо у словник міфічних істот, про які йтиметься на уроці.

2. Словник казкових героїв

1) Нечиста сила — надприродна істота, що втілює в собі зло.

2) Відьма — жінка, яка, знаючись із нечистою силою, завдає людям

шкоди.

3) Вовкулака — відлюдкувата людина.

4) Водяник — злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою

бородою), що живе в озерах, річках тощо і приносить людям н е ­

щастя.

5) Лісовик — той, що живе в лісі.

6) Мавка — казкова лісова істота в образі чарівної голої дівчини з дов­

гим розпущеним волоссям.


Світ фантазії, мудрості

101

У ч и т е л ь . Королів-Старий створив ще власний світ казкових геро­

їв. Зокрема у казці «Нечиста сила» діють:

1) Диви з Персії — міфічні істоти.

2) Джин — у мусульманській демонології — духи, що населяють гори,

пустелі, оази; різновид чортів і упирів.

3) Тролі та Ельфи — лісовики.

4) Леді — персонаж шотландського фольклору.

5) Коррігани та Нічні Прачки — міфологічні істоти.

6) Гастраман, Шотек, Скршитек — персонажі чеського міфологічного

фольклору.

7) Фотель — крісло.

8) Ярмулка — шапочка з м ’якої матерії без околички, яка щільно при­

лягає до голови.

9) Лапсердак — старовинний довгий верхній одяг польських та галиць­

ких євреїв.

10) Люстриновий — пошитий з люстрину, вовняної або напіввовняної тка­

нини з глянцем.

11) Атрамент — чорнило.

12) Калавурка — очевидно, мається на увазі сторожове приміщення.

13) Кунак — товариш (татарське слово).

«Мавка Вербинка»:

1. Бинда — стрічка.

2. Вискусовують — тут: ховаються, уникають.

3. Розгляд змісту казки «Нечиста сила».

Учні знайомляться з героями казки «Нечиста сила».

В ч и т е л ь . Дайте відповідь на питання: Кого із персонажів ви вва­

жаєте злими, а кого добрими? (Робота в парах. На підтвердження ви ­

писати цитати.)

Запитання для бесіди

1) Учні читають казку від слів «було це в тисяча дев’ятсот бідувадцятому році...» до слів «...так виблискували вони ніжним синьо-жов­

тим сяйвом чистої, свіжої порохні...» Про яких казкових героїв тут

йдеться?

2) До чого вони готувалися?

3) У що були одягнені Чорти, Відьми, Вовкулаки?

4) Кого із героїв казки називали «панами делегатами»?


102

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

5) Із яких країн прилітали Красні юнаки, Диви з Персії та Джини, гожі

дівчата та інші казкові образи?

6) Хто прилетів у гості? Знайдіть ці рядки у тексті казки.

7) Як звали найстарішого і найповажнішого на Вкраїні Чортового діда?

8) Знайти портрет Вія у тексті.

9) Про що говорив Вій на світлих зборах?

10) Кого зустрів Хапун, коли летів на збори? Розповісти про цю зустріч.

11) Ким виявився єврей?

12) Що думав про Невидиму силу письменник?

13) Зачитати кінець казки від слів ...т ри роки прож ив у Невидимої, сили

в гостині письменник...

14) Що хотів нам сказати про Невидиму силу казкар?

Доповнення вчителя.

Так, діти, письменник, пишучи про нечисту силу, мав чисті й світлі

думки про людей, проймався їхніми болями й радощами, показав, що всі

вони, казкові герої, є добрими, а не злими.

4. Бесіда про казкових героїв.

Учитель

«МАВКА ВЕРБИНКА»

Моя домівка — ліс густий,

А все, що в нім, — моя сім’я:

Вовки, лисиці, Хух малий,

Коза, куріпки і змія,

А відгадаєте, хто я?

Прочитавши акровірш, саме про неї, Мавку, ми і почнемо розмову.

Якою постає Мавка Вербинка перед вами?

5. Групова робота. Бесіда за питаннями.

1) Про яких Мавок ще згадує у казці письменник?

2) Про яких казкових персонажів йдеться у казці?

3) Що зробила Мавка, угледівши мисливців?

4) Прочитати цитати до характеристики Лісовика.

5) Що трапилося із Зайчиком?

6) Чим допомогла Зайчикові Мавка?

7) Як урятувалася кізонька Вербинка?

8) Прочитати уривок від слів ...Вербинка знала, що він — добрий... до слів

...підш т овхує їх до вбивст ва безневинних створінь. Аргументуйте свою

думку, прочитавши уривок. А як ви думаєте?


Світ фантазії, мудрості

103

9) Кому допоміг лісник?

10) Як наказав вовків лісник?

11) Тож якою постала Мавка у казці «Мавка Вербинка»?

Учні зачитують портрет Мавки, виписаний з казки «Мавка Вер­

бинка»: «Незвичайно гарна дівчина з темними очима, як фіалки; довге

темно-синє волосся, що виблискувало, як гайвороняче крило, довгі світ­

ло-зелені шати, ніжні, білі, як лілеї, руки і голос, неначе задзвонили на­

вколо сині дзвіночки».

Група дітей змальовує психологічний портрет Мавки.

V. П ідсум о к ур о к у

Як бачите, Королів-Старий у своїх казках облагороджує «нечисту

силу», показав народові традиційно злі й лихі алегоричні образи добри­

ми, вчинки яких здебільшого приносять людям якусь користь.

V I. Д ом аш н є завдання

1. Намалювати малюнки до самостійно прочитаних казок В. Короле­

ва-Старого.

2. Прочитати твір О. Іваненко «Казка про маленького Піка».


3 . В. М ойко

Урок № 23. ІВАН ЛИПА «БЛИЗНЯТА».

ПОВЕДІНКА БРАТІВ-БЛИЗНЮКІВ

навчити учнів коментувати особливості вдачі братів; роз­

вивати уміння аналізувати описувані автором ситуації;

формувати в учнів активну життєву позицію; розвивати

вміння висловлювати власну думку та обстоювати її.

Обладнання: книга Лариси Андрієвської «Казки старого лева», текст каз­

ки І. Липи «Близнята», казка Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер

і філософський камінь», малюнки дітей, аудіозапис будьякої ніжної мелодії.

Тип уроку:

нестандартний урок (урок-подорож у казку).

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя.

Казка «Близнята», яку ми з вами прочитали на попередньому уроці,

сьогодні покличе нас у казкову мандрівку. Ми спробуємо заглянути в казку,

поспілкуватися з її героями і разом з цим виконати наступні завдання:

а) вміти пояснити сенс дарунків Долі;

б) простежити за текстом, як ці дарунки хлопці використали в житті;

в) навчитися аналізувати певні ситуації, описані в казці;

г) вміти аргументувати власні судження.

А зараз всі дружно сідаймо на килим-самоліт, і він нас помчить у казку

де давно на нас чекають.

Звучить аудіозапис ніжної мелодії.

Уч и т е ль. Ми вже в казці. Придивіться уважно до цього трикутного

будиночка. Чий він? Мабуть, нам краще про нього розкажуть екскурсо­

води. Умова: розповідати в теперішньому часі й зачитувати цитати.


Світ фантазії, мудрості

105

У ч е н ь - е к с к у р с о в о д . Цей будиночок збудував веселий брат.

Він хотів, щоб усі люди в країні були веселими й щасливими, а (ци т ує)

«палата має всього три кути. Стіни з різних матеріалів: одна з каменю,

друга — з цегли, третя з мармуру. На фронтоні в ряд великі фігури різ­

них звірів і птахів. Вікон багато, і всі вони різні...»

У чит ель . Про дива, які творяться у чудернацьких палатах розпо­

вість нам інший екскурсовод.

У ч е н ь - е к с к у р с о в о д (цит ує). Тут усе дивовижне, кумедне, сміш­

ливе, а особливо дерев’яний чоловічок, що безугавно вертиться і переки­

дається на шпилі» до слів «...ні одна кімната не була подібна до другої».

У чит ель . Третій екскурсовод розповість нам про інтер’єр кімнат.

Учень розповідає про найдивовижніше диво цих палат —три кімнати.

Особливу увагу звертає на опис дивних яблучок (зачитує цитату з тексту

від слів «у кожній кімнаті на золотому ланцюжку висіло яблучко» до слів

«...не вийшов з палати без міри веселий і задоволений».

У ч и т е л ь . Ми бачимо різні дива. Давайте влаштуємо невеличке ін­

терв’ю з господарем цих палат. Думаю, серед нас знайдуться кореспон­

денти.

2. Орієнтовні запитання і відповіді.

К о р е с п о н д е н т . Скажіть, будь ласка, з якою метою ви збудували

такий химерний будиночок?

Г о с п о д а р . Щоб людям було весело. Я все зробив, аби вони почу­

вали себе веселими, життєрадісними, щасливими.

К о р е с п о н д е н т . Невже від споглядання різних див люди стають

щасливими?

Г о с п о д а р . Я переконаний, що так.

К о р е с п о н д е н т . Що, на вашу думку, потрібно людині для повно цінного щастя?

Г о с п о д а р . Те, що знаходиться в моєму будинку і є необхідним для

повноцінного щастя.

У чит ель . Як бачимо, у цій країні всі живуть весело й безжурно.

Всі щасливі.

Чи, може, їм так здається? Давайте подумаємо над запитанням:

Чи правильно скористався дарунком Долі веселий брат?

3. Робота в групах.

Завданн я першій групі: З ’ясувати, на кого чи на що покладався весе­

лий брат у своїх діях, маючи дарунок Долі.


106

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Завданн я другій групі: Довести, що господар химерних палат живе

лише одним днем і не думає про майбутнє свого народу.

Музична пауза, 2 хвилини на підготовку.

Вчитель заслуховує представників від обох груп, оцінює відповіді.

Оцінки коментуються.

У чи т ел ь. У казці все швидко робиться. Поки ми дискутували,

то сталося непоправне. Про це нам розповість екскурсовод. Події необ­

хідно описувати в минулому часі.

Е к с к у р с о в о д . Як ми вже побачили, люди в цій країні жили весе­

ло і безтурботно.

З усіх-усюд сходилися до химерного будиночка люди, щоб задоволь­

нити тимчасові потреби: побачити різні дива, посміятися, повеселитися.

А тим часом ворог захопив землі. Господаря дивних палат убито. На май­

бутні покоління чекають бідність, голод, рабство. І все це через те, що один

з братів не зумів скористатися дарунком Долі й не приніс щастя людям.

У чит ель . У нас є нагода зустрітися з другим братом і з ’ясувати,

чи правильно він скористався дарунком Долі. Де ж був він, поки ми дис­

кутували?

Е к с к у р с о в о д . Другий брат мандрував світом, побачив багато див

і повернувся в країну сивим дідом.

Учит ель . Діти, зверніть увагу на малюнок. Ми бачимо другого бра­

та молодим, а не сивим і старим. Біля нього — його вірні друзі — Собака,

Щур, Ворон. Давайте проведемо з ним і його товаришами прес-конфе­

ренцію. Ви маєте право підготувати по три запитання кожному.

4. Можливі варіанти запитань і відповідей.

К о р е с п о н д е н т . У мене запитання до кмітливого брата. Скажіть,

будь ласка, як вам вдалося знову стати молодим, адже в країну ви по­

вернулися сивим дідом?

Брат. Я став молодим через те, що правильно скористався дарунком

Долі. Приніс своєму народу і країні щастя. Зробив добро за це Доля мені

віддячила молодістю.

К о р е с п о н д е н т . Хто вам підказав, як визволити країну?

Брат. Я уважно до всього придивлявся, прислухався, а не жив од­

ними емоціями. У одному селі почув, як старий дід розповідав своєму

внукові казочку про барабан, козаків, млинок, чарівну шаблю. З казки

дізнався, що ці речі може знайти лише той, хто має у своїх руках малень­

ку зроблену кулю. Отже, мова йшла про мене.


Світ фантазії, мудрості

107

К о р е с п о н д е н т . Як вам вдалося відшукати ці речі?

Брат. Дід сказав, що для цього потрібно мати двох чорних, що літа­

ють — оглядають, двох сірих, що гризуть-шукають, і двох рудих, що нющать-приносять (розповідає, як викохав собу вірних друзів-помічників:

воронів, щурів, собак).

Учитель ставить оцінки учасникам полілогу, коментує їх.

У чит ель . Чи є у вас запитання до Воронів.

К о р е с п о н д е н т . Скажіть, будь ласка, як ви допомагали своєму гос­

подарю знайти чарівні речі?

В о р о н . Ми з товаришем літали у різні сторони світу. Дізналися,

що на Заході, у Британському царстві є млинок, який дає кожному те,

що йому бракує; у Китайському царстві — чарівний барабан.

Вчитель уважно стежить за правильністю постановки тих чи інших запи­

тань, грамотністю та логічністю відповідей персонажів казки. По три запитання

ставлять Собакам, Щурам. Учасники діалогів можуть мінятися. Оцінки за від­

повіді коментуються.

Учит ель . Приємно, що добро в цій країні перемогло. І все це — за­

вдяки кмітливості й розсудливості одного з братів.

Мандрівка у цікаву казку завершилась. Наш килим-самоліт призем­

лився у класі.

Звучить аудіозапис ніжної мелодії.

Тепер, любі друзі, підготуйтеся до відповідей на запитання, які я вам

пропоную на оцих картках.

5. Робота в парах.

Завдання на картках:

1) Діти народились одночасно. Вони близнята. Чому ж характери у них

різні? (Близнята схожі обличчям, а характ ери, манери поведінки ф ор­

муються впродовж життя, вони не мож уть бути однаковими.)

2) Чому перший близнюк не зумів скористатися дарунком Долі і не при­

ніс щастя людям. (Він керувався лише пристрастями, не вмів і не хот ів

думат и про майбут нє.)

3) Чи завжди людина у складних ситуаціях може обійтися без допомоги

вірних друзів? (Ні. Д руги й брат досяг пост авленої мети завдяки допо­

м озі вірних друзів.)

4) Який епізод з казки свідчить про велику наполегливість, невідступ­

ність від поставленої мети? (М удрий брат лише наполегливістю здобув

чудодійну шаблю.)


108

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

У процессі підготовки відповідей доречно користуватися текстом,

зачитувати цитатний матеріал.

Відповіді вчитель обов’язково оцінює. Оцінки коментуються.

У ч и т е ль. Підсумком нашого уроку стане гра «Мікрофон», під час якої

ми дізнаємося, що кожен з вас узяв для свого серця, душі, чого навчився.

Учні по черзі передають один одному умовний мікрофон, висловлю­

ють свої судження й агрументують їх.

5. Варіанти висловлених думок:

1) Навчився аналізувати певні складні ситуації. Це потім обов’язково

знадобиться в житті.

2) У кожного з нас є своя доля і треба вміти користуватися її дарунка­

ми, обдумувати кожен свій вчинок.

3) Потрібно жити з думкою про майбутнє, а не одним днем, як це ро­

бив один із близнюків.

У чит ель . Яку казку із зарубіжної літератури на подібну тематику

ви читали? Хто її автор, герої?

У ч е н ь . На уроці зарубіжної літератури ми прочитали казку Дж.

К. Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь». Гаррі та мрійливий близ­

нюк мають багато спільних рис. Вони обидва мрійливі, живуть у химер­

ному світі вигадок, ілюзій і цим не приносять ніякої користі оточуючим.

У ч и т е л ь . Добре, що багато корисних порад з цієї казки ви взяли

для себе. Давайте разом визначимо її головну думку.

Заслуховуємо два-три варіанти відповідей, а потім учням пропону­

ється подивитися на записану на дошці тему уроку.

Хтось з учнів голосно зачитує це речення.

В ч и т е л ь . Гадаю, у кожного з вас Доля буде щасливою і ви вміло

скористаєтеся її дарунками.

III. Д ом а ш н є завдання

Домашнє завдання складається з двох частин:

1. Обов’язкової: поділитися з рідними чи близькими своїми враження­

ми від прочитаної казки;

2. На вибір:

1) написати листа письменнику про свої враження від прочитаної казки;

2) написати твір-мініатюру «Яких рис характеру мені потрібно позбу­

тися, щоб правильно скористатися дарунком своєї Долі».


С . П. П исьм енна, Т. І. Кравченко

Урок № 24. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

«ЦАР ПЛАКСІЙ ІЛОСКОТОН»

Мета:

ознайомити п ’ятикласників з цікавими сторінками життя

митця, його твором «Цар Плаксій і Лоскотон»; розвивати

вміння виразно читати казку; виховувати почуття добро­

ти, гуманізму, милосердя, взаємоповаги.

Х ІД У Р О К У

І. О го лош е н н я тем и і м ети ур о ку

1. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми знову поринемо у світ казкових подій, який вирує, мов

нестримні журавлі, що несуть любов і надію із далеких країн на рідну

землю. Таким птахом був талановитий український письменник Ва­

силь Симоненко, який залишив нам незабутній спадок: казки для ді­

тей, поезії для юнацтва.

2. Рольова гра. Інсценізація спогадів Олеся Симоненка.

А в т о р . Пам’ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений.

Я ж, навпаки, був насуплений, набурмосений.

Б а т ь к о . Чого сидиш сумний та невеселий, як сотник Забрьоха?

С и н . Накинувсь він на мене і став лоскотати.

Б а т ь к о . Ану, козарлюго, вище го-лову!

С и н . Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?

Б а т ь к о . Обов’язково напишу! — і знову лоскотав мене.

С и н . А про що?

Б а т ь к о . Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон.

Хочеш?

С и н . Еге ж...

А в т о р . Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже

декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плак­

сія і його мерзенного Макаку-Забіяку.


110

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Учитель. Додому вам було завдання прочитати казку «Цар Плаксій

та Лоскотон» В. Симоненка. Про що вона. ( Учні відповідаю т ь).

3. Робота в групах.

Учні досліджують текст (діляться на V груп).

I група — «Цар Плаксій»

Запитання І групі:

1) Де знаходилася краса-країна Сльозилий, хто був її царем?

2) Зачитайте опис царя Плаксія і його сімейства.

3) Чим займалася сім’я Плаксія?

4) Зачитайте, який наказ видав цар.

5) Як карали за сміх царські посіпаки жителів країни?

6) Чому цар любив дитячий плач?

Доки інші групи з ’ясовують питання, перша група малює сімейство

царя Плаксія.

I I група — «Дядько Лоскотон»

Запитання II групі:

1) Хто ж іще проживав у диво-царстві?

2) «Усне малювання»: яким ви уявляєте дядька Лоскотона? (Опишіть )

3) Зачитайте опис Лоскотона.

4) Чому охоронці злих законів полювали за дядьком Лоскотоном?

5) Та чи боявся їх Лоскотон?

III група — «Арешт Лоскотона»

Запитання III групі:

1) Що звелів зробити слугам цар Плаксій?

2) Яка буде за це нагорода?

3) Чого боявся Плаксій?

4) Де переховувався Лоскотон?

5) Чому не могли знайти Лоскотона посіпаки?

6) Чому саме капітан Макака спіймав дядька Лоскотона?

7) Зачитайте сцену арешту Лоскотона.

8) Намалюйте, будь-ласка, карикатуру на капітана Макаку.

I V група — «Весілля в палаці»

Запитання IV групі:

1) Допоки Лоскотон сидів за ґратами, що робилося в палаці?

2) Якими ви уявляєте справжніх наречених, і як зображає їх Василь Си­

моненко?


Світ фантазії, мудрості

111

3) У чому полягає місія придворного поета? Чому він був товстий?

4) Зачитати, як вихвалявся цар Плаксій? На вашу думку, які б із відомих

вам музичних інструментів звучали на весіллі Макаки і Нудоти?

V група — «Звільнення Лоскотона» і «Продовження весілля»

Запитання V групі:

1) Хто прийшов на допомогу Лоскотону в темницю?

2) Куди вирішила йти «здружена сім’я»?

3) Яким чином виявляли радість у палаці Плаксія?

4) Зачитайте, як здолав Лоскотон Плаксія.

5) Я к уплинув сміх на рідних і придворних царя?

6) Чому, на вашу думку, переміг Лоскотон?

7) Хорове читання маршруту в країну Лоскотона.

4. Підсумкова бесіда.

1) Чи сподобався вам цей твір і чим?

2) Чого навчає нас ця казка?

3) Назвіть казкові елементи твору.

4) Чи потрапляли ви в країну Плаксія і Лоскотона? Де було вам краще

і чому?

5) Як, на вашу думку, казка — це вигадка чи дійсність? Чи траплялися

у вашому житті казкові елементи?

А в зошити занотуємо тему казки й основну її думку.

5. Заключне слово вчителя.

Цей твір вчить мудрості й розсудливості, сміливості й власного сві­

тосприймання. Нехитрий сюжет казки обростає веселими подробицями,

дотепними зворотами, випромінює життєрадісне світобачення.

II. О го лош е н н я ба лів ус п іш н о с ті

III. Д ом аш н є завдання

• Виписати з літературознавчого словника пояснення термінів вірш о­

вана м ова, ри м а, ст рофа (для юних літературознавців).

• З ’ясувати значення власних імен, топонімів у творі (для юних лінг­

вістів).


С . П. Письм енна, Т. І. Кравченко

Урок № 25. В. СИМОНЕНКО «ЦАР ПЛАКСІЙ І ЛОСКОТОН».

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЙОВИХ ОСІБ ТВОРУ

Мета:

охарактеризувати дійових осіб казки, їх спосіб життя і по­

ведінку; з ’ясувати літературознавчі терміни «віршована

мова», «рима», «строфа», виховувати гуманіста, патріота;

розвивати естетичні смаки п ’ятикласників.

Х ІД У Р О К У

I. О го лош е н н я тем и і м ети ур о ку, м отивація навчання

У чит ель . Між фольклорною і літературною казкою, як відомо, іс­

нує велика відмінність. Фольклорна казка, відшліфована віками, поєд­

нує в собі простоту, наївність, безмежне багатство уяви. Вона — це від­

биток досвіду поколінь. А літературна казка представляє самого автора:

риси його характеру і стилю.

II. А ктуа ліза ц ія о по р н и х знань учнів

Гра «Карусель»

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Запитання учасникам:

Яка різниця між прозовою та віршованою мовою?

Навести зразок віршованої мови.

Чим користуються поети підчас написання поезій?

Чи використав риму В. Симоненко у казці? Наведіть приклади.

Що таке строфа?

Зачитайте приклади строфи.

III. Сприйм ання й засвоєння учням и

навчального м а те р іа лу

1.

Бесіда.

Який спосіб життя вели дійові особи казки?

Які вчинки притаманні персонажам твору?

Чи можемо розділити їх на групи? Як саме? За якими ознаками?


113

Світ фантазії, мудрості

2. Робота в групах.

Учні об’єднуються у дві групи.

Завдання для груп (написані на дошці).

I група

1) Яким був Плаксій?

2) Зачитайте портрет царської сімейки.

3) Я к ви оцінюєте вчинки царя?

4) Якими виступають царські посіпаки?

5) Чи викликають у вас відразу царські посіпаки і цар?

I I група

1) Яким був Лоскотон?

2) Зачитайте опис дядька Лоскотона.

3) Різниця між царем та дядьком Лоскотоном.

4) Чому дядько мав багато друзів серед бідняків?

5) Чим приваблює образ Лоскотона?

У ч и т ел ь. А зараз слово лінгвістам. З ’ясовуємо топонім «Сльозолий», власні назви Лоскотон, Плаксій, Нудота, Плакота, Вай-вай, Макака-забіяка.

3. Робота в зошитах.

За допомогою вчителя діти складають схему «Я — концепція».

вибір бідноти

мій вибір

Плаксій і його

посіпаки


114

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

4. Проблемні питання.

1) Чому Лоскотона Василь Симоненко показав у образі дядька, а не

хлопчика, дідуся?

2) Що стало причиною «самознищення» капітана Макаки?

3) Чому веселий Лоскотон «носить дітям сміх у розмальованій торби­

ні»? Згадайте Дідуся Мороза, святого Миколая, адже вони теж мають

такі торбини. Про що це свідчить? (Про гостинність)

4) Кажуть, що сміх продовжує життя. А яка ваша думка?

5) А чи можна купити або продати сміх?

5. Міжпредметні зв’язки. Слово вчителя.

Відповідь на це питання ви можете отримати у героя повісті відо­

мого німецького письменника Джеймса Крюса «Тім Талер, або Прода­

ний сміх».

Тім Талер продав свій сміх, отримавши багатство і незалежність, але

щастя так і не знайшов. І тільки друзі допомогли йому повернути втра­

чений сміх. Тому будьмо обачні у своєму виборі.

IV. Оціню вання учнів

V. П ідсум о к ур о к у

Сьогодні наш човен знань вирушив у казкові мандри, так як виру­

шав багато років тому для Симоненкового сина Лесика і внучки Мирославки. Нехай несуть його нестримні хвилі вперед, а ми, його пасажири,

візьмемо із собою веселого дядька Лоскотона і силою сміху будемо ви ­

корчовувати будь-яке зло, що стоїть на шляху добра і справедливості.

V I. Д ом аш н є завдання

Скласти усний твір-роздум «Для чого людині сміх».


О . О . Чупринін

Урок № 26. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. В. СИМОНЕНКО

«ПОДОРОЖ У КРАЇНУ НАВПАКИ»

продовжити знайомити учнів із творчістю В. Симоненка,

пов’язуючи з його життям; проаналізувати казку «Подо­

рож у країну Навпаки», виявити її цілеспрямованість, зна­

чення у формуванні позитивних рис характеру школярів;

розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, вміння са­

мостійно характеризувати героїв твору, давати оцінку їхній

поведінці та вчинкам; формувати естетичні смаки п ’яти­

класників; виховувати почуття пошани, поваги до творчос­

ті В. Симоненка; пізнавальний інтерес до наслідків власної

праці; відповідальність за доручену справу.

Тип уроку:

комбінований.

Обладнання: портрет В. Симоненка, учнівські малюнки (карти-подорожі до країни Навпаки), текст твору; картки, тестові за­

вдання.

Мета:

К азка кличе нас у мандри, велить бути у житті сміливим й мудрим,

долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим

і вимірюється наша людська сутність.

Валерій Шевчук

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент.

Готовн ість учнів п о до р о ж ув а ти у країну Навпаки

II. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

у ф орм і б е с ід и за питанням и

• Яка казка називається літературною? Наведіть приклади.

• На які види поділяються народні казки за змістом?

• Чим народна казка відрізняється від літературної? А що їх єднає?


116

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

• Чому твори В. Симоненка полюбляють і цінують як дорослі, так

і діти?

• Чим вам запам’яталася казка В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»?

III. О го лош е н н я те м и , м ети уроку.

М отивація н а в ч а льн о ї'дія ль н о сті

IV. О сновний з м іс т ур о к у

Сьогодні ми продовжуємо подорожувати сторінками казок В. Симо­

ненка. Цього разу ми потрапимо у країну Навпаки.

Я к розуміти особливість такої назви країни?

В. Симоненко дуже любив дітей, і саме їм він присвятив багато тво­

рів. Першим слухачем казок письменника був його син Лесик. Ось чому

одного із героїв казки «Подорож у країну Навпаки» теж звали Лесиком.

Син Василя Андрійовича виріс, але зараз безліч нових слухачів із задо­

воленням сприймають ці захоплюючі, цікаві твори.

Аналіз твору В. Симоненка «Подорож у країну Навпаки»

1. Виразне вибіркове читання казки.

2. Тема: зображення країни-перевертня;

Н авпаки — заперечення бруду, розбійництва, невихованості, ле­

дарства.

3. Ідея: закликдо дітей бути слухняними й охайними; культурними і дис­

циплінованими; поважати і любити батьків.

4. Жанр: фантастична казка-подорож у віршовій формі.

5. Особливість казки: протиставлення життєвих реалій і фантастичних

пригод.

6.

Проблематика твору:

взаємостосунки батьків і дітей;

прекрасне (квіти) і потворне (Невмивака і його гвардія);

безкорисливість і вихованість;

добро і зло.

7. Цитатний план казки.

1) «Лесик, Толя й два Володі

Сумували на колоді».


Світ фантазії, мудрості

«Раптом трісь — і перед ними

Бородань малий з ’явивсь».

«Я почув про ваше горе.

Є чудна одна земля —

Кожен робить там, що схоче...

Я відправлю всіх туда».

«Ми потрапили-таки

У країну Навпаки».

«Як малі телята в шкоді

Цілий день брикали, грались

Реготали і качались...».

«Якось їх біля млина

Стріла гвардія чудна —

Верхи їхали на свинях».

«Та й погнали неборак

До палацу Невмивак».

«Цар Великий Невмивака —

Бо сто років не вмивався».

«Гаркнув грізний Невмивака,

І дітей всіх чотирьох

Слуги кинули у льох».

10) «Тож всі четверо щосили

У тюрмі заголосили,

Льох увесь по швах поліз».

11) «А тим часом наші діти

Мчали, мов несамовиті,

Через поле й сінокіс

Та й потрапили у ліс».

12) «Квіти діток гратись кличуть,

А вони стоять, кигичуть».

13) «Глід, Шипшина й Терен дикий

Нашорошили голки

І воякам шматували

Пишний одяг і тіла».

14) «Розізлився Невмивака,

Що зірвалася атака,

І звелів поставить, клятий,

Круг поляни вартових».

117


118

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

15) «Ну, а діти, бідні діти,

Закортіло всім додому».

16) «Бородань малий з ’явивсь».

Хто із вас додому хоче,—

Віднесу його туди».

17) «Гульк — уже в своїм дворі!

Не заманите віки

У країну Навпаки!»

8. Побудова казки.

Вступ: знайомство з хлопцями, які мають задоволення від того,

що батьки контролюють їх і примушують виконувати необхідні обов’яз­

ки в сім’ї; четверо хлопців (Лесик, Толя й два Володі) потрапляють

до країни Навпаки за допомогою бороданя.

Основна частина: хлопці відчувають радість і задоволення від того,

що потрапили до чарівної країни і в той же час терплять знущання і пе­

реслідування царя Невмиваки та його гвардії.

Кінцівка: Лесик, Толя й два Володі після серйозних випробувань ви­

являють бажання потрапити додому. Чарівник допомагає хлопцям.

Герої казки: Лесик, Толя й два Володі, Бородань; Великий Невмива­

ка і його гвардія; квіти; Глід, Ш ипшина, Терен.

9. Опрацювання змісту казки у формі фронтального опитування.

• Які обов’язки мали хлопці в сім’ї? (Умиватися, розважати Гоню, по­

ливати квіти)

• Хто і яким чином розв’язав проблеми хлопчаків?

• Як охарактеризував чарівник місце, куди б хотіли потрапити четверо

друзів?

(«Є чудна одна земля —

Там ні дня нема, ні ночі,

Кожен робить там, що схоче...»)

• Опишіть перші враження хлопців від того, що вони потрапили у над­

звичайну країну Навпаки.

• Чим ця країна відрізняється від інших?

• Які риси характеру притаманні царю Невмиваці? Що єднає його

з Плаксієм?

• Чому хлопці не виявили бажання жити у царя Невмиваки, який їм

запропонував умови цього життя?


Світ фантазії, мудрості

119

• Які страшні випробування пережили четверо друзів, перебуваючи

у країні Навпаки?

• Чому гвардійці Невмиваки не здогнали Лесика, Толю і двох Во­

лодь?

• Поясніть, через що рослини вирішили допомогти хлопцям.

• Яким чином і чому хлопці повернулися додому?

• Чому, на ваш погляд, хлопці категорично відмовилися потрапити ще

раз до країни Навпаки?

• Скільки часу хлопці перебували у країні Навпаки? (Не менше двох

днів.)

• Яка доля очікувала хлопців, якщо б Невмивака знову їх спіймав?

(«...В чорнилі утопить»)

• Про кого з рідних згадували Лесик, Толя і два Володі, коли їм погро­

жувала небезпека від переслідувань Невмиваки?

V. З акр іплен н я вивченого м а те р іа лу

1. Проведення тестового опитування.

2. Робота по картках.

V I. О го лош е н н я р е зуль та тів р об о ти учнів

V II. Д ом аш н є завдання

Вивчити напам’ять уривок із казки «Подорож у країну Навпаки»,

який учнів найбільше вразив, захопив.


В. Г. О с а д ч ук

Урок № 27. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

ЗА РОЗДІЛОМ «ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ»

перевірити знання учнів з розділу «Літературні казки»; роз­

вивати пам’ять, мислення, зв’язне мовлення, навички ч и ­

тання; виховувати любов до художнього слова.

Обладнання: номерки, кросворди, хрестоматії.

Методи і прийоми: бесіда, читання, тестування, конструювання.

Тип уроку:

урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-гра «КВК».

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційна частина

II. П ов ідо м ле н ня тем и і м ети ур о к у

III. О сновна частина (пр о ве де н ня КВК)

Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани. Визна­

чається порядок участі в змаганнях (проводиться жеребкування).

Розминка (беруть участь усі гравці команд)

Завдання для першої команди

1) Автор казки «Фарбований Лис»:

а) Леся Українка; б) Іван Франко; в) Тарас Шевченко.

2) Які негативні риси висміюються в казці «Фарбований Лис»?

а) Лінощі; б) жорстокість; в) хитрість.

3) Про кого мовиться: «Народилася не ранньою весною, як всі її сестри

та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо»?

а) Про Лисичку-сестричку; б) про Хуху-Моховинку; в) про Марюку.

4) Зображення в літературному творі зовнішності персонажу:

а) портретом; б) пейзажем; в) казкою.

5) Що об’єднує казки «Близнята» І. Липи та «Гаррі Поттер і філософський

камінь» Дж. К. Роулінг?


121

Світ фантазії, мудрості

Завдання для другої команди

1) Автор казки «Близнята»:

а) В. Королів-Старий; б) Іван Франко; в) Іван Липа.

2) Про якого звіра мовиться: «Який дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом...»?

а) Про Вовчика-братика; б) про Ведмедя; в) про Лиса Микиту.

3) Головною думкою казки І. Липи «Близнята» є:

а) усвідомлення великої цінності людського життя;

б) висміювання хитрощів;

в) осмислення негативної ролі лицемірства.

4) Мова художніх творів, написаних відповідно до розмовної мови:

а) прозова; б) віршована; в) мелодійна.

5) Чим відрізняються казки «Фарбований Лис» І. Франка та «Кіт у чобо­

тях» ПІ. Перро?

Конкурс кмітливих

Один представник від команди працює біля дошки над розгадуван­

ням кросворду.

Для першої команди

1

2

3

4

5

6

По горизонталі:

1. Ім ’я Хухи із одноіменної казки В. Короліва-Старого. (Моховинка)

2. Ритмічно організована мова, що має певний ритм. (Віршована)

3. Назва казки В. Короліва-Старого, де героями є Домовик, дяк... («П о­

терчата»)

4. Прізвище автора казки про Лиса Микиту. (Франко)

5. Прізвище автора казки про Лоскотона. (Симоненко )

6. Хто дав дарунки братам-близнятам у казці І. Липи «Близнята»? (Доля)

По вертикалі:

Ім ’я дяка із казки В. Короліва-Старого «Потерчата». ( Оверко)


122

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Для другої команди

1

2

3

4

5

6

По горизонталі:

1. Один із головних героїв казки «Потерчата» В. Короліва-Старого.

(Домовик )

2. Прізвище автора казки «Близнята». (Липа)

3. Прізвище автора казки «Фарбований Лис». (Франко)

4. Ім’я письменників Короліва-Старого і Симоненка. (Василь)

5. Опис зовнішності героя. (Портрет)

6. Ім’я письменників Франка і Липи. (Іван)

По вертикалі:

Ім ’я Лиса із казки «Фарбований Лис». (Микита)

Конкурс «З якої казки рядки?»

1)

Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій,—

Там цвіте краса-країна

З дивним ім’ям Сльозилий.

(«Цар Плаксій та Лоскотон»)

2) Домовик також радів, що йому вчасно прийшла думка йти рятува­

ти господаря, бо в тім малім болоті не було ні Водяника, ні Русалок...

(«Потерчата»)

3) Що воно за знак? — промовив він сам до себе. —Дерева стоять й не по­

ворухнуться, а воно щось шумить та пищить.... («Хуха-Моховинка»)

4) Дуже зраділи дитинчата, коли перед ними з’явилось те миле звірятко,

що вони бачили його уві сні. («Хуха-Моховинка»)

5)

У палаці кожен скаче

То від щастя гірко плаче,

Ллються сльози, як ріка, —

Бачте, радість в них яка!

(«Цар Плаксій та Лоскотон»)


123

Світ фантазії, мудрості

6) Чекав дяка-господаря й домовик. Він звик, що й дяк також, як сам

Домовик, рідко відходив з дому на довгий час. («Потерчата»)

Кросворд

1

2

3

4

5

По горизонталі:

Справжнє прізвище Василя Королева-Старого. (Королів)

Ім ’я однієї із доньок царя Плаксія. (Вай-Вай)

Хто така була Лиска, яку врятувала Хуха-Моховинка? (Коза)

Ім ’я дяка із казки «Потерчата». (Оверко)

Віршованою і прозовою є... (Мова)

По вертикалі:

Один із основних жанрів народної творчості: розповідний твір про

вигадані події. (Казка)

1.

2.

3.

4.

5.

Конкурс каштанів

1. Розповісти: перший капітан — про прозову мову; другий капитан —

про віршовану мову.

2. Дати визначення казки.

3. Пояснити, що таке мова автора і мова персонажів.

4. Придумати казку (Один капітан складає одне речення, інший —

друге і т. д.)

Конкурс «Домашнє завдання»

Кожна з команд інсценізує уривок. Завдання для команди-суперниці: назвати автора, твір і героїв.

Творчий конкурс

(Якщо є час)

Скласти міні-казку, головним героєм якої є звір.

IV. П ідсум о к ур оку. Д ом аш н є завдання


К. І. Якобчук

Урок № 28. ЗАГАДКА ЯК ВИД УСНОЇ НАРОДНОЇ

ТВОРЧОСТІ. ЗМІСТ І ФОРМА ЗАГАДОК

розкрити барвистий світ народних загадок, особливості

цього оригінального виду фольклору; дати поняття про

народну загадку, роль метафори в ній, про класифікацію

загадок за змістом; розвивати логічне мислення, пам’ять,

уяву школярів; виховувати допитливість, інтерес до фоль­

клору, зокрема до народних загадок.

Обладнання: видання українських народних загадок, комплект «Слово

й образ».

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань.

Теорія літератури: загадка, метафора.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. В ступ н е сло в о вчи теля

Наш урок ми розпочинаємо з розв’язання пелюсткового кросворду.

Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках про­

читати тему уроку, над якою ми будемо працювати сьогодні.

1. Як називається фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто

й фантастичні події? (Казка)

2. Який синонім можна добрати до слова коштовність? (Скарб)

3. Антонім слова важко. (Легко)

4. Як записати слово робота п ’ятьма буквами? (Праця)

5. Я к називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана?

(М удра)

6. Група речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою і гра­

матично,— дє.... (Текст)

7. Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить. (Книга)


125

Світ фантазії, мудрості

1

III. П ов ідо м ле н ня те м и , м ети ур о к у

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом

усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з ’ясуємо роль метафо­

ри в ній, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.

IV. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Бесіда за питаннями.

• Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого

слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися)

Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образно­

го сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те,

що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відга­

дувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом

мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

• Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось

або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчи­

на», «Котигорошко»)


126

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

• У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного об­

ряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи мо­

лодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади

про цю давню традицію:

Дівчинко моя, Галю,

Щось я тобі загадаю.

Як вгадаєш — моя будеш,

Не вгадаєш — чужа будеш.

У чому ж полягає основна особливість загадки? (Утому, що в її осно­

ві лежить метафоричне запитання.)

• А що таке метафора?

Метафора (від грецького те tapfora — переміщення, віддалення) —

перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.

Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба

вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

2. Розгляд побудови загадок. Робота за картиною.

Розгляньте картини за мотивами загадок:

1) «Стоїть півень на току у червонім ковпаку». (М ак)

2) «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?» (Окуляри)

• Опишіть предмети, зображені на картині. Що подібне є у зовніш­

ньому вигляді півня і маку?

• Які слова в загадці вказують на цю подібність? ( Червоний ковпак)

• Що ж допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішньо­

го вигляду).

• А яка ж подібність між окулярами і совою? (Загадка «Що то за вікон­

ця, що допомагають бачити сонце?»)

• Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зо­

внішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення .)

• То що ж називається загадкою? (Загадка-невеликий твір, в якому

в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відга­

дати.)

3. Опрацювання статті підручника «Про загадки».

4. Робота в групах.

І група. Прочитайте загадки, вміщені в підручнику. Визначте, про

що йдеться в кожній групі загадок. Оберіть до кожної групи заголовок.


Світ фантазії, мудрості

127

IIгрупа. Загадки створювалися народом протягом багатьох віків. По­

ясніть, яка з наведених загадок могла виникнути раніше, яка — пізніше;

що в них спільного.

• Баба-Яга, дерев’яна нога, весь світ годує, а сама голодна. (Соха)

• Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, проти сонця грає. (Плуг)

• Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить. (Трактор)

IIIгрупа. З ’ясуйте форму загадок. Придумайте усно малюнки, які б

відображали їх зміст.

Віз без коліс, а з батога сльози ллються. (Човен)

Біжить свинка,

Вирізана спинка,

Оглянеться назад,

А й сліду не знать.

( Човен)

Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книга)

• Отже, які є види загадок за змістом?

• Яку форму можуть мати загадки?

5. Виразне читання і відгадування загадок, вміщених у підручнику.

Що в хаті зимою замерзає, а надворі нїі (Вікно) (Інтонація запиталь­

на, хитрувата)

V. П ідсум о к ур о к у

• Який твір називається загадкою?

• Назвіть основні особливості загадок.

Порівняйте загадки на одну й ту ж тему (про очі) у фольклорі різ­

них народів:

Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить.

Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі).

• То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів?

Але українські загадки мають яскравий національний колорит, від­

дзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.

V I. Д ом аш н є завдання

Вивчити напам’ять п ’ять загадок; дослідити, в яких українських на­

родних казках та міфах Давньої Греції, які ви читали, герою часто дово­

дилося відгадувати загадки. Запишіть назви таких творів.


К. І. Якобчук

Урок № 29. ЗАГАДКИ ЯК ВИД УСНОЇ

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

поглибити і систематизувати знання учнів про загадки; роз­

вивати творчі здібності учнів, допитливість, уважність, кміт­

ливість, логічне мислення; виховувати інтерес до загадок,

Обладнання: ілюстрації до загадок, картки.

Тип уроку:

урок-КВК

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. П ов ідо м ле н ня тем и і м ети ур о к у

Ми продовжуємо працювати над темою «Загадки як вид усної народ­

ної творчості». Перевірку вашої готовності до уроку проведемо не зовсім

звично, а у формі КВК. Для цього поділимося на дві команди.

III. П роведення КВК

Конкурс «Розминка»

Кожна команда загадує одна одній по п ’ять загадок і відгадує їх.

Конкурс «Творчий»

1. Перетворити прислів’я на загадки.

І команда

Правда у вогні не горить,

у воді не тоне.

Думка найшвидша у світі.

Праця людей годує.

Увага старша за розум

II команда

Від своєї тіні не втечеш.

Бережи честь замолоду.

Наймиліше у світі — сон.

Щоб добре жити, треба працю лю­

бити

2. Придумайте такі загадки, щоб до них увійшли дані слова.

Крейда — білий зайчик, дошка — чорне поле, пише — скаче.

Місяць-молодик — золотий серп, нічне небо — темний луг, знахо­

диться — загублено.


Світ фантазії, мудрості

129

3. Придумайте загадки на задану тему: «Про домашніх тварин», «Про

школу, шкільне приладдя».

Конкурс художників

Намалювати малюнки, які б відображали зміст загадок та їх відгадок.

Д ля І команди. Посеред двора стоїть гора; спереду вила, а ззаду міт­

ла. (Корова )

Д ля ІІкоманди. Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків. (Грім)

Конкурс капітанів

Д ля капітана І команди

Визначити, які загадки використав письменник В. Шевчук у наведе­

ному реченні зі свого твору «Предтеча». Записати повністю їх текст.

На неозоре оксамитове поле повибігали вівці, що без числа, без ліку,

й лише пастух загаявся: десь підгуляв або заснув у хмарі, що розляглася

край неба, як чорне марище.

Д ля капітана I I команди

Переробити речення так, щоб вони стали загадками.

• Весняне сонце, наче золота рибка, плаває по синьому, як море, небу.

• Удалині трактор, мов залізний жук, оре широке поле, наче лапами

чорну землю крає.

Конкурс «Хто швидше»

Хто швидше розгадає загадки і добере до них синонімічні за зміс­

том. Наприклад: Висить сито руками не вито. (Павутина) Синонімічна

до неї: Якої пряжі немає в продажі?

1. Стоїть пані, чепуриться, бо одягла сорочок триста. (Капуста) (Си­

дить баба на грядках вся закутана в хуст ках .)

2. Повзун повзе, на базар голки везе. (їж ак) (Колючий клубочок прибіг

у садочок.)

3. Стоять розсохи, на розсохах мішок, на мішку млинок, сопун, кліпун,

лісок. (Людина) (Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох,

а ввечері на трьох)

4. У воді родиться і води боїться. (Сіль) (Білий камінь у воді тане.)

IV. П ідсум о к ур о ку

V. Д ом а ш н є завдання

Повторити визначення загадки, метафори. Скласти загадки про гло­

бус, сніг, кота.


І. П. Сем еню к Г. М. Кузьм енко

Урок № ЗО. ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ.

НАРОДНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ДОВКІЛЛЯ

Мета:

ознайомити учнів з одним із жанрів усної народної твор­

чості — прислів’ями і приказками; осмисливши літерату­

рознавчий матеріал, учні повинні зрозуміти суть понять

«приказка», «прислів’я»; виховувати інтерес в учнів до

народної творчості, виховувати почуття гордості за свою

Вітчизну, її культурну спадщину.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: хліб-сіль, калина, вишиті рушники, таблиця, плакати.

Народ скаже, як за в ’

яже.

Народна творчість

Х ІД У Р О К У

I. О рганізація к ла с у

II. П ов ідо м ле н ня те м и , м ети ур о к у

III. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Слово вчителя

Діти, сьогодні ми з вами вирушаємо в далеку і привабливу подо­

рож у дві країни одразу — Прислів’я і Приказка. Це держави минулого,

сьогодення і майбутнього. А мешканці — люди, звичайні громадяни,

як ми з вами; вони і створили ці могутні, вічно живі й мудрі країни.

Науковці вважають, що більшість прислів’їв та приказок були ство­

рені народом до XVII ст.

Діти, ви готові до подорожі? Тоді розпочинаємо відлік: 10, 9, 8, 7, 6,

5, 4, 3, 2, 1. Пуск!

Ми пролітаємо з вами над давньою державою Прислів’я. Що ж озна­

чає це слово? Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З дав­

ніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища жит­

тя суспільства і природи.


Світ фантазії, мудрості

131

Наприклад, вирощуючи зернові й городину, люди переконалися,

що землю слід підживлювати, і цей досвід висловили так: «Хто землю

удобряє, тому й земля повертає». Є багато прислів’їв про те, як берегти

здоров’я, честь, рідну землю, ставитись до людей.

Давайте розглянемо архітектуру цієї держави. Прислів’я в стислій

формі викладає одну якусь думку. Найчастіше воно становить всього

одне просте речення. Народні прислів’я мають такі особливості.

1. Узагальнення народного досвіду

2. Повчальність

3. Стислість і ємність висловленої думки

4. Влучність і поетичність

5. Використання в прямому і переносному значенні

6. Малий обсяг

Давайте перепочинемо декілька хвилин, детальніше ознайомив­

шись із цією країною — перлиною народної мудрості. Зверніть увагу ось

на цей рекламний плакат:

За рідний край життя віддай.

Як ви розумієте ці слова? Поясніть. І ось ще один:

Навіть пташка має рідну землю.

Поясніть значення цих слів. Свою думку обгрунтуйте.

Погляньте сюди. У друкарні, напевно, припустились помилки. Щось

тут не те, якась нісенітниця:

Не лихові смійся чужому.

Давайте допоможемо мешканцям країни. Інакше вони ніколи не

дізнаються, що тут написано. І ось ще таке прислів’я, схоже на попе­

реднє:

Не воду і холодну за береться.

Дуже добре. Я думаю, прислів’я будуть вдячні за нашу роботу.

Рухаємось далі.

На горизонті країна Приказка. Приказка — образний вислів, який

стисло і влучно означає якесь явище життя. Приказка тільки натякає

на висновок.

Погляньте, яка чудернацька назва міста:

Із вогню та в полум’я.

І ось ще одна:

Ганятися за двома зайцями.


132

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Так, у країні Приказок багато цікавих назв міст. Пропоную відпочи­

ти і здивувати своїми здібностями наших друзів і сусідів.

2. Робота групами.

Завдання 1

Опрацюйте дані речення так, щоб вони стали стислими, влучними,

звучали злагоджено, як прислів’я.

1) Рідна сторона завжди буде матір’ю, а ось чужа сторона завжди зали­

шиться мачухою.

2) Ніколи не смійся зі старої людини, тому що сам колись таким будеш.

3) Всі твої рани загояться, поки весілля скоїться.

4) Хто в школі добре вчиться, той і на полі буде корисним.

Завдання 2

Викинути зайве:

Вік живи — вік учись.

Будьте здорові!

Вчитися ніколи не пізно.

Хай вам щастить!

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.

Щоб тобі добре було!

Косо, криво,аби живо.

Завдання З

(Учні працюють парами.)

Поясніть, про що йдеться в групі прислів’їв і приказок. Дібрати за­

головок (про рідний край, про науку, працю).

Книга вчить, як на світі жить.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Мудрим ніхто не вродиться, а навчиться.

Без труда нема плода.

Зробив діло — гуляй сміло!

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Кожному мила своя сторона.

Який народ, такі й порядки.

Кожний край має свій звичай.

Завдання 4

На дошці врізнобій написані слова, їх треба скласти так, щоб отри­

мати прислів’я.


Світ фантазії, мудрості

133

Людьми людиною межи будь.

Огню стережись, як.

Осина труситься, як.

3. Слово вчителя

Отже, наша подорож підходить до завершення. Я надіюсь, що ці кра­

їни вас зачарували і вже ніколи не «відпустять» вас. Вони живі, процві­

таючі, у них є майбутнє. Адже прислів’я, приказки виникають постійно,

але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління

лише найзмістовніші й найвлучніші з них.

Народні прислів’я і приказки збагачують нашу мову, допомагають

стисло й образно висловити нашу думку. Ось чому потрібно запам’ято­

вувати прислів’я та приказки та вживати їх у власній мові.

IV. П ідсум ки ур о ку

V. Д ом аш н є завдання

Напишіть невелике оповідання, взявши за тему епіграф уроку.


I.

Урок № 31. УРОК-КВК «ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ»

Мета:

перевірити та закріпити знання учнів про прислів’я та при­

казки; розвивати інтерес і любов до народної творчості.

Обладнання: плакати з прислів’ями «У прислів’ях правди шукай», «Від

прислів’я не втечеш», «Старе прислів’я навіки не зломить­

ся», предмети для літературного аукціону.

Тип уроку:

урок перевірки та закріплення знань.

Х ІД У Р О К У

І. П ідго то в ча робота

1. Кожний ряд утворює команду з п ’яти-шести учнів, знавців прислів’їв

про працю, навчання, дружбу.

2. Привітання.

Всі. Один в полі не воїн.

К а п і т а н . Наш девіз.

Всі. Голова добре, а дві-краще.

1 -й у ч е н ь . Клуб веселих і кмітливих запросив вас на гру.

2 - й у ч е н ь . Ми багато готувались.

Всі. Щоб не потрапити в біду.

3 - й у ч е н ь . Ми прислів’я дружно вчили, щоб противників своїх

з перемогою...

Всі. Зустріли.

4 - й у ч е н ь . Вам, суперникам, бажаємо перемоги і будемо раді. Але

хочемо, щоб ви прийняли наші поради:

Сім раз одмір, а раз одріж.

Не кажи гоп, доки не перескочиш.

Терпіння і труд все перетруть.

Поспішиш — людей насмішиш, а не поспішиш — усіх переможеш.

5 - й у ч е н ь . Капітанам скажем дружно.

Всі. Терпи, козак, отаманом будеш!

П. Сем


135

Світ фантазії, мудрості

6 -й у ч е н ь

Ажурі ми дуже просимо.

Об’єктивно всіх судити.

І кому бути переможцем,

Справедливо все зробити.

7 -й у ч е н ь

А болільників ми просимо.

Дружно нам в долоні плескати.

Коли треба — нас підтримати!

Не шуміти й не кричати.

II. квк

Розминка команд

1. Яким прислів’ям оцінюють вашу працю, якщо ви швидко й добре

відремонтуєте стілець, радіоприймач, тощо? (Діло майстра величає.)

2. Яке прислів’я ви загадаєте, якщо довго не могли відгадати загадку, а ра­

зом з товаришем зробили це швидко? (Голова добре, а дві — краще.)

3. Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну роботу, вико­

нану неправильно? (Поспішиш — людей насмішиш.)

4. Якщо ти постійно усім цікавишся, втручаєшся з питаннями в розмо­

ву старших, що тобі можуть сказати? (Багато будеш знати — швидко

постарієш.)

5. Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу прийдуть друзі,

яке прислів’я ти згадаєш? (Друзі пізнаються в біді.)

6. Яке прислів’я допоможе тобі відшукати дорогу в незнайомому місті?

(Язик до Києва доведе.)

Конкурс знавців (По одному учню від команди)

Кожний називає по прислів’ю, переможець той, за ким залишаєть­

ся останнє слово.

1. Хто більше назве прислів’їв про працю?

2. Хто більше назве прислів’їв про навчання, книги?

Конкурс юних художників

Протягом п ’яти хвилин відобразити на малюнках одне з прислів’їв:

1. Язик до Києва доведе.

2. Без труда не буде і плота.

3. За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.


136

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Конкурс вболівальників

Відбувається у той час, поки художники виконують завдання.

1. Яке місто найсолодше? (Ізюм)

2. Який острів каже, що він одежа? (Ямайка )

3. У назвах яких морів згадується колір? ( Червоне, Чорне, Біле, Жовте)

Конкурс капітанів

Хто більше назве прислів’їв, у яких є прислівники?

Перевірка домашнього завдання «Пантоміма за прислів’ями»

Команда показує суперникам пантоміму, ті підбирають прислів’явідгадку.

Літературний аукціон

1. Ведучий показує різноманітні предмети, а члени команди повинні ді­

брати до них прислів’я.

Слова камінь, ложка, перо, нитка, сокира, гроші, шапка, книга, хліб.

2. Матеріал для літературного аукціону.

Камінь. Хто мусить, той і камінь укусить. Найшла коса на камінь. Ле­

жачий камінь мохом обростає. Під лежачий камінь і вода не тече.

Ложка. Ложкою моря не вичерпаєш. Як мед, то ще й ложкою. Вони

такі убогі, що землю держалом міряють, а худобу ложкою.

Перо. Не пером пишуть, а умом. Страшне перо не в гусака, а в дура­

ка. Що написано пером, не вивезеш і волом.

Сокира. Сказав, як сокирою обрубав. Тонув — сокиру обіцяв, а витягли — топорища шкода. Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Нитка. Шиє та поре, та все ниткам горе. З миру по нитці — голо­

му сорочка.

Гроші. Хоч у голові пусто, аби грошей густо. Багатому і чорт гроші

носить. Бідна душа без гроша.

Шапка. Ось де шапка, он де двері. Не тоді спати, як товариш шапки

шукає. Пан хоч і шапку зніме, то в шапці правди нема.

Книга. Книга вчить, як на світі жить. Не на користь книжку читать,

коли вершки лише хапать.

Хліб. Зима без снігу — літо без хліба. Хліб та вода — то козацька їда.

Голодній кумі — хліб на умі. Хліб та вода — бідного їда. Як у травні дощ

надворі, то восени хліб у коморі. На чорній землі білий хліб родить.

III. П ідсум о к ур о ку. Д ом аш н є завдання


Т. М. Вініцька

Урок № 32. ЛЕОНІД ГЛІБОВ

«ХИМЕРНИЙ МАЛЕНЬКИЙ», «ЩО ЗА ПТИЦЯ»

розповісти п ’ятикласникам про визначного байкаря, поета

Леоніда Глібова, ознайомити їх із оригінальними віршо­

ваними загадками Леоніда Глібова, розкрити їхню фоль­

клорну основу; розвивати мислення, пам’ять, кмітливість,

творчу уяву учнів, інтерес до літературної загадки; вихову­

вати цікавість до творчості Л. Глібова.

Обладнання: портрет письменника, видання загадок Л. Глібова, збірка

«Цяцькований осел».

Мета:

Малята вчать ті сонячні слова,

Що ніби чародійник з рукава,

Ти сипав їм — і в добрості не схибив.

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

I. Ем оційний по чаток ур оку. Р о зп ов ідь уч и те ля

Село Горби на Полтавщині. Довга низенька хата в саду. Перед хатою

клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик.

Він перший вітає гостей, що йдуть до батька — Івана Назаровича Глібова

чи матері — Орини Гаврилівни. А йому усмішкою відповідають:

— Здоров був, Льолику,

Квітчастий кролику!

Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика — май­

бутнього українського байкаря й поета Л. І. Глібова.

II. О го лош е н н я тем и та м ети ур о ку, ї ї м отивація

III. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Опис зовнішності Л. Глібова.

Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стис­

нуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, гово-


138

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

рить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні,

проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Д ій­

сно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років

Л. Глібов почав сліпнути, і на старість він майже осліп.

2. Розповідь про Л. Глібова.

Народився Л. Глібов 5 березня 1827 року в селі Великий Поділ Коро­

лівського повіту на Полтавщині, згодом родина переїхала до села Горби.

Тут і минуло його дитинство. Хлопчик любив слухати народні пісні, каз­

ки. Особливо подобалися казки про тварин, які часто розповідала мало­

му баба Одарка. Усі казкові персонажі поставали перед його внутрішнім

зором яскравими й колоритними, зі своїми звичками та повадками. Зві­

ряче царство видавалося надзвичайно подібним до людського. І хитрий

Лис, полохливий Заєць, і жорстокий Вовк, зажерливий Ведмідь серед

людей своїх двійників. Мабуть, саме ця розвинута уява, вміння помічати

сутнісне, визначальне, гумористичний погляд на світ сформували вже

в юному Глібові байкаря. Як свідчать біографи письменника, ще хлоп­

чиком він склав сатиру на одного лютого місцевого панка.

У 13 років Глібова віддали навчатися до Полтави в гімназію, де він

і пробує себе як поет. Щоправда, пише російською мовою. У 1847 в Пол­

таві виходить книжка юного автора — «Стихотворения Леонида Гле­

бова». Однак вона принесла не тільки радість, а й певні прикрощі: ін­

спектор гімназії розгнівався, що учень посмів друкувати без дозволу

начальства. Несподівано трапилося ще одне лихо: Леонід захворів. Він

залишає гімназію і повертається до батьків. Аж у 1855 році, вже одруже­

ним чоловіком, Глібов закінчує своє навчання. На рідному хуторі Глібов

багато читає. Найбільше враження на нього справив «Кобзар» Шевченка

та збірка байок Гребінки. Глібова зацікавлює жанр байки, і він починає

працювати в цьому жанрі. Глібов успішно вплітає в байку мотиви казки,

загадки, пісні, поєднує сатиру, гумор і ліризм.

Мова його байок афористична, щедро переткана прислів’ями та при­

казками.

«Народна мова сама по собі влучна, а він з неї вибирає найвлучніші,

найдотепніші слова, прислів’я. І все це шліфує, обробляє рукою велико­

го майстра й у вигляді крилатих виразів повертає народові» (Д. Білоус).

Байкареві судилося досить нелегке життя, сповнене побутових нега­

раздів, матеріальних нестатків, підозрів, переслідувань. Та він ніколи не

втрачав найцінніших скарбів своєї душі — щирості, людяності, доброти.


Світ фантазії, мудрості

139

Клопоти про шматок хліба не заступали Леоніду Івановичу мети його

життя: жити й працювати для людей. Учителюючи на Поділлі, в Черні­

гові, залишив по собі добрі згадки серед вихованців, бо ніколи не карав

дітей, не змушував зубрити, а викладав свої предмети (історію й геогра­

фію) цікаво й захоплено, щедро засіваючи дитячі душі зерном доброго

і розумного. Видаючи «Черниговский листок», пропагував на сторінках

тижневика прогресивні педагогічні погляди, підтримував ідею ство­

рення «недільних шкіл» для народу з навчанням рідною мовою. Згодом

влада заборонила видавати журнал, а самого Глібова звільнили з роботи

і встановили за ним поліційний нагляд. Аж під кінець 1867 р. письмен­

ник повертається до Чернігова. Друзі допомагають йому влаштуватися

на посаду управителя чернігівської земської друкарні.

Останні дні Л. Глібов доживав у шані та славі, але фізично розбитий,

майже зовсім сліпий. 10 листопада 1893 року від астми і хвороби серця

письменник помер на 66-му році життя.

Для найменших читачів Глібов також написав чимало загадок, ка­

зок, акровіршів. Уся його творчість сповнена тепла і м ’якого гумору,

перейнята щирістю й чуйністю. Дуже влучно про ці риси вдачі сказав

М. Рильський.

Як дитячий письменник Глібов відомий під псевдонімом Дідусь Кенир. Чому саме таке ім’я придбав Леонід Іванович? Кажуть, що його

батько купив собі такого співучого кенера, що навіть сусіди приходи­

ли слухати. Вони й прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенир».

3. Пригадування творів Л. Глібова, вивчених у молодших класах «Зимова

пісенька», «Зозуля й Півень», «Лебідь, Щука й Рак», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Чиж та Голуб».

У чит ель . Творчість Глібова дуже влучно охарактеризував Б. Грінченко: «В усіх дитячих віршах Глібова дався взнаки його чудовий педа­

гогічний такт, його природжені вміння зацікавити й захопити малень­

ких читачів».

4. Аналіз загадок «Химерний маленький», «Що за птиця».

У ч и т е л ь . Що таке загадка? (Це невеликий твір, у якому в прихованій

формі описано предмети чи явища, які потрібно назвати.)

Існують і літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники.

Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак

прихованого змісту. Часто літературні загадки закінчуються відгадкою.


140

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Джерелом для «сюжетів» загадок Глібова були народні загадки,

що під його пером розгорталися у просторі, по-українськи колоритні

описи явищ чи предметів навколишнього світу.

Вчитель читає вголос загадку «Химерний маленький».

Бесіда

• Які ознаки має вареник?

• Які дії виконує вареник?

Вчитель читає вголос загадку «Котилася тарілочка».

Бесіда

Що ж за тарілочка? Які вона має риси?

Хто така чорна баба? Що вона зробила?

Що за птах довгохвостий, гостроносий?

Що приносить горлатий півень?

Підсумок: Жива, жвава розповідь дідуся, оповідача захоплює слуха­

чів, втримує їхню увагу і цікавість. Загадки сповнені самочутними об­

разами і персонажами.

Учні читають вголос загадки.

V. П ідсум о к ур о ку. Гра «М ік р о ф о н »

1.

2.

3.

4.

Що

Що

Що

Що

ви знаєте про життя Л. Глібова?

вас зацікавило?

вас здивувало?

вас насмішило?

IV. Д ом аш н є завдання

Виразно читати загадки, намалювати ілюстрацію до однієї із загадок,

прочитати, переказувати відомості про Л. Глібова.


Т. М. Вініцька

Урок № 33. ЛЕОНІД ГЛІБОВ. АКРОВІРШІ

«ХТО РОЗМОВЛЯЄ?» «ХТО СЕСТРА І БРАТ?».

ВІРШ «КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ»

Мета:

ознайомити учнів із оригінальними віршованими загад­

ками Л. Глібова; дати визначення акровірша (віршова­

на загадка, відгадка якої становить перші літери кожного

рядка); формувати навички читання акровіршів, розвива­

ти мислення, пам’ять; виховувати цікавість до творчості

Л. Глібова.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до байок, загадок, збірка

«Цяцькований осел».

Тип уроку:

урок-інсценізація.

Х ІД У Р О К У

У чит ель . Сьогодні у нас на уроці присутні експерти, актори, гла­

діатори, декламатори. Вони працюватимуть на кожному етапі уроку.

Отже, починаємо.

І. П еревірка до м аш н ьо го завдання

Будуємо у формі гладіаторських боїв.

Спочатку послухайте лексичну довідку.

Гладіатори — це воїни, які озброєні мечем (латиною gladius). Пере­

магає найсильніший.

Отже, почнемо. (Один учень ставить питання, другий відповідає. Піс­

ля відповіді учень-критик аналізує, оцінює відповідь однокласника).

1. Хто такий Леонід Глібов? Розповісти про нього.

2. Хто такий дідусь Кенир?

3. Які казкові елементи притаманні загадкам Л. Глібова?

Учні-декламатори виразно читають загадки «Котилася тарілочка»,

«Химерний маленький». Критики також аналізують виразність читан­

ня загадок.


142

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Юні художники представляють свої ілюстрації, розповідають, що на

них зображено; потім надається знову слово критикам.

Учитель підбиває підсумки перевірки домашнього завдання.

II. О го лош е н н я тем и та м ети ур оку, ї ї м отивація

Запис у зошити дати та мети уроку.

III. С п р и й н я ття та засвоєння учням и

навчального м а те р іа лу

1. Розповідь учителя.

А нуте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст спіймав.

Так і уявляєш оточеного малечею мудрого дідуся, в очах якого світить­

ся то лагідна усмішка, то лукавість. Жартун і витівник, він неквапливо

проказує загадку і, погладжуючи дбайливо розчесану на два боки бороду,

чекає на відповідь. Нуте, хто меткий на розум? А загадки хитрі-хитрі!

Учитель читає загадку «Що за птиця?», записану на дошці.

Між людьми, як пташка, в ’ється,

У людей і їсть, і п ’є;

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї всюди є.

Що ж воно таке? А загадка сама й відповідь скаже, лиш будь уваж­

ним та прочитай початкові літери згори вниз. Так, це муха. Такі віршізагадки називають акровіршами.

2. Записуємо в зошити визначення.

Акровірш — це вірш, написаний так, що початкові букви рядків, про­

читані згори вниз, утворюють слово чи словосполучення — назву особи

чи явища, про яких ідеться,— відгадку.

Учитель. Слово нашим артистам.

3. Інсценізація акровіршів «Хто розмовляє?» та «Хто сестра і брат», учні

в костюмах осоки і сороки, гречки і проса читають виразно акровірші.

4. Бесіда.

• Які влучно підмічені автором риси чи якості дають змогу впізнати

персонажів прочитаних віршів? (Муха — набридлива, в ’їдлива; осо­

ка — тихо шелестить, ніби скаржиться; із гречки та проса варять

смачну кашу.)


143

Світ фантазії, мудрості

• Що спільне між загадками, акровіршами Глібова і народними загад­

ками? (Звертається увага на поведінку персонажів, мову — вживання

пестливих слів, метафоричність.)

5. Робота над алегоричним жартом «Квіткове весілля».

Участь в інсценізації беруть всі учні класу, так як тут є і Барвінок,

Фіалочка, Будяк, Кфасоля, Нагідки, Мак, Редька, Півні, Індики, Гусак,

Морквиця, Пастернак, Чижі, Синиці, Шпак.

1) Діти із задоволенням грають «весілля».

2) Визначення поняття алегорія — зображення людських рис і характерів

за допомогою образів тварин, явищ, предметів, рослин.

3) Бесіда за змістом поезії. Кого зображено в образах квітів?

V. П ідсум о к ур о к у

Експертна група (два учні) контролювала регламент уроку, стежила

роботою на уроці учнів, оцінювала урок, підбивала його підсумок.

І пропонує розв’язати кросворд.

У виділених клітинках учні прочитають псевдонім Л. Глібова як ди­

тячого письменника.

1.

Село, де народився Л. Глібов. 2. Л. Глібов відомий як... 3. «Хи­

мерний маленький» — це... 4. Відгадка загадки «Котилася тарілочка».

5. «Муха» — це... 6. Герой акровірша «Хто сестра і брат?» 7. Хто танцю­

вав у віночку у «Квітковому весіллі»? 9, 10. Який був вареник? 11. Від­

гадка акровірша «Що за птиця?».

5

9

4

10

3

2

1

8

7

11

6

IV. Д ом аш н є завдання

Вивчити напам’ять один з акровіршів, намалювати ілюстрацію

до «Квіткового весілля».


В. Г. М ура

Урок № 34. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

З ТЕМИ «Л.І. ГЛІБОВ. ЗАГАДКИ. ПРИСЛІВ’Я

ТА ПРИКАЗКИ»

узагальнити та систематизувати знання учнів про прислів’я

та приказки, загадки; формувати почуття гордості за кміт­

ливість та мудрість нашого народу; добиватися осмислен­

ня значення в сучасному світі цих якостей; розвивати увагу

до лексики власних суджень.

Обладнання: загадки, прислів’я та приказки народів світу.

Тип уроку:

урок-звіт.

Мета:

Для мене слово мудрості дорожче від золота.

Демокріт

Немає мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово — це перлина.

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

I. О го лош е н н я тем и та м ети

II. Робота над узагальн енн ям та си сте м а ти за ц ією знань

1. Проблемна ситуація.

Діти, як ви розумієте вислів дослідника В.П. Анікіна: «Прислів’я

гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть,

зітхають, стогнуть, кричать, жартують, дотинають, лякають, остерігають,

вчать, обурюються — словом, відображають стільки ж почуттів, скільки

їх у народу — творця прислів’їв».

2.

Літературний диктант.

Усна народна творчість — це ...

«Фольклор» у перекладі з англійської означає — ...

Художня усна розповідь фантастичного характеру — ...

Короткий влучний вислів, який уміщує в собі оцінку події,— ...


145

Світ фантазії, мудрості

• Поширений образний вислів, що не виражає закінченої думки,— ...

• Невеликий твір, у якому в прихованій формі описується предмет,

котрий слід назвати,— ...

• Невеликий ліричний твір, що поєднує поетичний текст і мелодію,— ...

3.

Евристична бесіда.

Що таке прислів’я, приказка, загадка?

Чим відрізняється прислів’я від приказки?

Розкажіть, як виникли прислів’я, приказки, загадки?

Чого навчають нас прислів’я та приказки?

Як ви вважаєте, чому прислів’я та приказки називають народною

мудрістю?

Навіщо людям сьогодні потрібні прислів’я, приказки та загадки?

Наведіть приклади малих фольклорних жанрів, які вживаються у ва­

шій родині?

Чому ми любимо відгадувати загадки?

Які якості в людині розвивають загадки?

4.

Гра «Ерудит» (відгадати загадки)

Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок. ( Бджола )

Що йде вперед і не вертається? (Сонце)

Хто співає, свище й плаче, а ніхто його не бачить? (Вітер)

Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)

Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце. Чому це так? (Вишня)

Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно? (Лід)

Зайде в дім не — виженеш, прийде час — сам вийде. (Промінь сонця)

5. Гра «Мікрофон». Читання прислів’їв напам’ять ланцюжком.

6. Літературне лото «Коштовні перлини».

Завдання: скласти прислів’я з окремих частин.

Добра справа — ...

Сокіл шанує свої крила...

Добро — ...

Одна мудра книга — ...

Коли робиш добро...

Хто не хоче працювати у спе­

к у - ...

Слід берегтися того...

Погане слово...

В дім, де сміються...

...а людина ім’я

...сама себе хвалить

...дорожче від найбільшого багатства

...зворотний бік зла

...з поганого серця виходить

...не оглядайся

Російське

Японське

Японське

Перське

Шведське

Норвезьке

...щастя приходить

.. .голодуватиме у холод

...хто вже один раз збрехав

Латинське

Болгарське

Японське


146

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

7. Дослідницька робота: до прислів’їв народів світу знайти відповідні

українські.

8. Вікторина.

З якої загадки Л. Глібова взято уривок?

1) «Постихали співи й жарти у дворі моїм.

Золотої тарілочки стало жаль усім».

(«Котилася тарілочка»)

2) «У макітрі скакав,

Недовго нажився,

У дірку скотився,

Круть-верть — та й пропав».

(«Химерний, маленький»)

3) «Рівна, сестро милая, нам доля з тобою,—

Обізвався братечок десь за бороною».

(«Хто сестра і брат ?»)

4) «Стій миш! Слава не брехуха,—

Обізвалась джеркотуха».

(«Хто розмовляє?»)

9. Творче завдання.

Яке прислів’я або приказку згадаєте, якщо:

1) довго не могли розв’язати задачу, а разом з товаришем зробили це

швидко;

2) старші радять вам спочатку все обміркувати, а потім приймати рі­

шення;

3) один із ваших друзів перший впорався із завданням, але виконав його

неправильно.

10. Літературний аукціон. Учитель показує різноманітні предмети, аучні

повинні дібрати до них прислів’я.

Слова: книга, перо, хліб, гроші.

Матеріал для літературного аукціону:

1) Книга:

Книга вчить, як на світі жить.

Не на користь книжку читать, коли вершки лиш хапать.

2) Перо:

Страшне перо не в гусака, а в дурака.

Не пером пишуть, а умом.

Що написано пером не вивезеш і волом.


Світ фантазії, мудрості

3) Хліб:

4) Гроші:

147

Голодній кумі хліб на умі.

Хліб та вода — бідного їда.

Зима без снігу — літо без хліба.

Бідна душа без гроша.

Багатому і чорт гроші носить.

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

III. Конкурс ю них худо ж н и к ів

Протягом п ’яти хвилин відобразити на малюнках одне з прислів’їв:

За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.

Без труда не буде і плота.

Діло майстра величає.

Поспішиш — людей насмішиш.

IV. П ідсум о к ур о ку

V. Д ом аш н є завдання

Розкрити зміст прислів’я: «Свій край — як рай, чужа країна — як до­

мовина».


В. І. М ащ енко

Урок № 35. СВІТ ПОЕЗІЇ ОЛЬГИ ЧОРНОЇ

Мета:

Тип уроку:

ознайомити учнів із життям і творчістю Ольги Чорної, фор­

муванням її світогляду, творчими доробками, дослідити

проблематику збірок, виховувати почуття милосердя, пова­

гу до людей, любов до рідної мови, до поетичного слова.

засвоєння нових знань.

Х ІД У Р О К У

У ч и т е л ь . Сьогодні, дорогі п ’ятикласники, ми познайомимось

на уроці літератури рідного краю з талановитою поетесою, чарівною

жінкою, чудовим знавцем художнього слова, пристрасною шанувальни­

цею рідної мови Ольгою Борисівною Чорною. Вона проживає в Ж аш­

кові, але її поезія звучить не лише на Черкащині, а й за межами рідної

України. Ось вдумайтесь у її поетичні рядки. (Звучить ніжна мелодія.)

Учениця

Україно моя росяниста,

Берегине стражденна моя,

Ти мелодія чиста, іскриста

І цілюща, джерельна вода.

Торувала шляхи із неволі,

У руїнах бувала не раз

І терпіла гірку свою долю,

Про яку нам повідав Тарас.

Стільки вірності, сили, любові

Зародила у кожній душі,

Твої очі, озера, діброви

Не забути ніколи мені.

Наша мати, сувора і мила,

Хай всміхається доля твоя.

Розквітай, барвінкова, єдина

Світла радосте, зоре моя!


149

Світ фантазії, мудрості

Учитель. Так, вона ще змалечку полюбила рідну землю, де промай­

нули її дитинство і юність. Народилася Ольга Борисівна в м. Жашкові

в робітничій родині. Я знав поетесу ще з дитинства. Адже жили ми по су­

сідству, бавились у різні ігри, мріяли про прекрасне щасливе життя, на­

вчались в Жашківській середній школі № 1, а згодом в Київському дер­

жавному університеті імені Тараса Шевченка.

Учениця

Мальви ясніють яскраві,

Стукають тихо в вікно,

Ранки зринають в уяві,

Ті, що минули давно.

Там босоноге дитинство

Ніжним війнуло крилом,

Ось вже бреду я імлистим

Шляхом за нашим селом.

Мама стрічає ласкаво,

В вічі загляне мені:

«Де ж, дитино, блукала,

їстоньки хочеш чи ні?»

Пестить маленьку голівку,

Горне до теплих грудей,

Бачу вже рідну домівку

В озері синіх очей.

У ч и т е л ь . А ось спогад і про рідну школу.

Сп’яніли троянди

У світанні ранковім,

Чорнобривцями пахне

Біля нашої школи.

Я прямую садами,

Де похилені віти,

Рожевіють плодами

Найсолодшими в світі.

Я стаю на поріг

Найсвітлішого класу,


150

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

А яку із дорог

Оберу я із часом?

А після закінчення вузу водила доля Ольгу Чорну різними дорога­

ми. Спочатку вчителювала на Київщині. А потім влаштувалась в редак­

ції районної газети «Світло комунізму», яка нині іменується «Жашківщиною».

Та ось доля закинула Ольгу Борисівну на Далекий Схід. Пережила

шторми, тайфуни, землетруси.

Учень

КУРИЛЬСКИЙ ПЕЙЗАЖ

Шиповника благоуханье,

Цветов румяных лепестки.

«Курильской розой» не случайно

Островитяне нарекли.

Земля здесь глубоко вздыхает,

Струит из недр горячий ключ

И солнце в озере купает

Свой ласковый и нежный луч.

Всплеснулась рыба недалеко,

Круги дрожат еще в воде,

А вечерами одиноко

Луна грустит в моем окне.

Учитель. Переїзд на Сахалін, у центр області, співробітництво з об­

ласною газетою «Рыбак Сахалина» — як свіжий подих вітру у нелегко­

му житті. Відомо, що на Сахаліні побував Антон Павлович Чехов. Дра­

матичний театр носить його ім’я. Ольга Чорна блукала вулицями міста

і знала, що цим повітрям дихав письменник. Він ходив цими вулицями,

і на серці ставало якось світліше.

Учень

У ЛЕСИН ІЙ КАЗЦІ

Я вижу снова остров дальний,

В кипящей пене звуки дня,

Знакомый образ в мыслях тайных,

Зачем преследуешь меня?

Уснуло море, ласков ветер,

Вся бухта светится теплом,


151

Світ фантазії, мудрості

И тот печальный, тихий вечер

Казался давним, нежным сном.

Там все прекрасне оживає,

Там ліс могутній гомонить,

Там Мавка гаряче кохає,

Там «Той, що у скалі сидить».

Застою царство омертвіле

Затягує у небуття,

І гаснуть спалахи надії,

Назад немає вороття.

Там лісовик, як добрий тато,

Повчає дівчину сумну,

Дарує їй барвисті шати,

Вертає втрачену красу.

У драмі чари лісу, поля,

Там неба сонячна блакить,

І Лукаша гірка недоля,

І щастя неповторна мить.

У ч и т е л ь . Перед вами, діти, три збірки поетеси — «Співали коза­

ки пісень», «Поетична Жашківщина» і пісенник «Україна моя росянис­

та». До речі, ось уже четвертий рік з власної ініціативи Ольга Борисівна

Чорна очолює Жашківське районне літературне об’єднання «Гірський

Тікич». Спочатку в ньому нараховувалось дев’ять членів.

Люди, які увійшли до нього, різні за віком і професією, але їх об’єд­

нує любов до рідного слова. У перший же рік існування літератур­

ного об’єднання народилася мрія — видати збірку поезії. І вона, ніби

ластівка, випорхнула під назвою «Поетична Жашківщина». Зараз літе­

ратурне об’єднання збільшилося до п ’ятнадцяти членів. Особливу ува­

гу Ольга Борисівна приділяє творчій молоді. Це в основному учні місь­

ких шкіл.

Майже щомісяця проводяться заняття літературного об’єднання,

де заслуховуються й обговорюються творчі доробки літераторів, кра­

щі із них готуються на літературні сторінки в районну газету «Жашків­

щина».

Тепер я хочу вас познайомити зі збіркою «Поетична Жашківщина».

Ось як про рідне місто пише Ольга Чорна.


152

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Учень

МИРАЖ

Жила тут Докія Гуменна,

Письменниці шана ясна,

На сопке ландыш затерялся,

Неужто хрупкий здесь растешь?

И ты, любимый, улыбался:

Кто знал, что больше не придешь?

Уч и т е л ь. Перебування в Абхазії, на Кавказі вилилось у ряд віршів.

КОЛХИДА

Колхида древняя прекрасна,

Влечет седая шапка гор.

Дорога в прошлое опасна,

Согрей меня в пути, костер!

Лаваш румяный разделю,

Чиста холодная вода,

Кусочком сыра угощу —

Вот горца лучшая еда.

Идти ущельем далеко!

Трудней становится в пути,

И солнце где-то высоко,

А тропкой каменной брести...

И вот мы снова на просторе!

Целует теплый ветерок.

Встречает ласковое море

Янтарный солнечный песок.

У чит ель . Повернення в Україну дало новий поштовх до творчості

поетеси. Написана збірка поезій «Моя Україна», «У Печерській Лаврі»,

«Співали козаки пісень». І знову Ольга Борисівна поринула у світ поезії.

В її творчості все переплетено: музика, кохання, любов до рідного краю.

Закохана в поезію Лесі Українки поетеса не могла не згадати її чудодій­

ну «Лісову пісню». (Чути мелодію, ніжну, чаруючу.)

Учень

ЖАШКІВЩИНА

Цей дуб кремезний на Волині

Із казки знаю я давно,


153

Світ фантазії, мудрості

А дядька Лева і понині

Я слів пригадую тепло.

Земля — моя квітка священна,

Для мене на світі одна.

Бродвеї Парижа не зманять,

Не жить у чужій стороні.

Роки відлік часу чеканять,

В них Жашків — найкращий мені.

Земля моя — скіфів родина,

Тут Гонта із військом гуляв,

І ти, гайдамацька годино,

Де гнівом народ вирував.

Сліди тут Хмельницького бачу

В Дрижипільській битві страшній.

Із вдовами болісно плачу,

Землі поклонюся святій...

У чит ель . Не лише Ольга Борисівна займається літературною ді­

яльністю. Вона — активний учасник художньої самодіяльності при ра­

йонному будинку культури. На її вірші покладено музику. Нещодавно

вийшла збірка пісень «Україно моя росяниста» в співавторстві з Воло­

димиром Гребенюком. Ось послухайте одну із пісень на слова Ольги

Чорної «Вишиванка».

Учениця

Вишивала сорочину нашій вільній Україні

Пісня голосна.

Вже намітила мережку, простелила в поле стежку

Зоряна, ясна. (2 рази)

До глибокої криниці йшла напиться водиці,

Чисте джерело.

Голубіло барвінково українське щире слово,

У віках жило. (2 рази)

Величаєм Україну, нашу матінку єдину:

Диво-цвіт краса,

Одягнула вишиванку, соловей співав до ранку,

Ой, яка краса! ( 2 рази)


154

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

У чит ель . Підсумовуючи висловлене про життя і творчість Ольги

Чорної, хочеться додати: поетеса нагорожена багатьма почесними гра­

мотами за активну літературну діяльність. Але найкращою нагородою

вважає Ольга Борисівна шану читачів.

І вони захоплюються її чарівною поезією. Свідченням цього стала

різдвяна зустріч із шанувальниками її поетичного хисту. Переповнений

зал районної бібліотеки, бурхливі оплески, теплі й щирі слова подяки

надовго запам’ятаються Ользі Борисівні. Жашківчани шанують поете­

су, бо для неї над усе — любов до рідної мови, пристрасна жага до по­

етичного слова.

Учениця

Мово наша голосна,

Слово калинове,

Пісня пращурів ясна,

Поле колискове.

Хвилі теплої ріки.

Погляд синьоокий,

Розквітай у всі віки!

Світло має спокій.

Заколисуй в темну ніч

І пробуджуй вранці,

Розкажи мені про Січ,

Звесели у танці.

Радуй співом солов’я,

Голосом дзвіниці,

Мово рідная моя!

Джерело криниці...

У чит ель . Вдома ви ще раз, діти, прочитайте поезію Ольги Чорної,

вникніть в її чудовий зміст. І хай вас вона надихає на добрі справи, по­

веде у світ прекрасного. І, можливо, хтось із вас під упливом поетично­

го слова захоче і собі торкнутися ліричних струн, закохатися в поезію

і назавжди увійти в її чарівний світ.


ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

Н . М . Глоба

Урок № 36. ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ «ПРО ЗАСНУВАННЯ

КИЄВА», «ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА»

Мета:

ознайомити учнів зі змістом літописних оповідей; форму­

вати навички виразного читання, детального та стислого

переказування змісту прочитаного; розвивати зв’язне усне

мовлення під час ведення діалогу, здатність робити виснов­

ки; виховувати почуття патріотизму, гордості за наших

предків та їх культурних надбань.

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. В ступн а частина

Під супровід спокійної музики зачитується уривок з Біблії про створення

світу і людини.

На початку Бог сотворив Небо та Землю. А земля пуста та п о­

рожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверх­

нею води. І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло.

І побачив Бог світло, що добре воно,— і Бог назвав світло «День», а тем­

ряву назвав «Ніч». І був вечір, і був ранок, — день перший. І сказав Бог:

«Нехай станеться твердь серед води, і нехай відділяє вона між водою і во­

дою»... І сказав Бог: «Сотворімо людину за образом Нашим, за подобою

Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним,

і над худобою, і над усею землею...

І

створив Бог людину — маленьку частинку великого Всесвіту, не­

знаного і загадкового. Проте, кожна з цих маленьких частинок — це осо­

бистість, призначення якої творити прекрасне... Цей процес творіння

триває і по сьогодні. Людина, як і Першотворець багато чого змінила


156

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

з тих давніх часів, та й змінилася сама. За багатовікову історію планети

народилося і пішло у вічність чимало митців: Нестор Літописець, Фео­

фан Прокопович, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко та багато інших.

Про декого з них ми згадаємо сьогодні на уроці.

III. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово учителя історії про об’єднання слов’янських земель

і виникнення Давньоруської держави з центром у місті Києві; про за­

провадження християнства, виникнення шкіл та початок створення

перших рукописних книг.

2. Слово учителя літератури про літописи:

З перекладних книг у Київській Русі великою популярністю корис­

тувалися перекладені з грецької хроніки, в яких у часовій послідовності

розповідалося про події громадського та побутового характеру. За зраз­

ком цих хронік руські вчені монахи почали й самі робити записи про

важливі події, свідками яких вони були або чули про них. Відомості про

героїчне минуле України-Русі часто бралися із народних переказів, пі­

сень, легенд тощо. Пізніше ці записи були зведені в окрему рукописну

книжку, що звалася літописом.

Що ж таке літопис? Про це знайдіть визначення у хрестоматіях. (Учні

виразно читають визначення про літопис, вміщені у хрестоматії.)

2. Робота з підручником: опрацювання матеріалу «Літописні оповіді»,

перказ іх змісту.

3. Слово учителя.

Наприкінці 30-х — на початку 40-х років XI ст. завершене найдавні­

ше літописне зведення. Починалося воно розповіддю про легендарних

засновників Києва — братів Кия, Щ ека, Хорива та їхню сестру Либідь.

На початку XII ст. монах Києво-Печерського монастиря Нестор

створив «Повість минулих літ», яка поширилася по всій Русі: нею по­

чинаються всі літописи, які виникли пізніше.

4. Виразне читання літопису «Про заснування Києва»

Спочатку літопис читає підготовлений учень, потім перечитують

кілька учнів.

Обговорення прочитаного:

• Про що розповідається у літописі?

• Назвіть головних героїв твору.


Історичне минуле нашого народу

157

• Детально перекажіть літопис.

• Що нового ви дізнались?

— А зараз послухайте народний переказ «Заснування Києва».

Учитель читає переказ.

5. Спостереження учнів над прочитаними творами.

• Що спільне у цих двох зразках?

• Чим відрізняються оповіді?

Висновок: Отже, народний переказ більше подібний до казки, а літо­

писна оповідь — до хроніки.

6. Робота над літописним оповіданням «Про князя Олега». Вступне сло­

во учителя історії про князя Олега як історичну особу.

7. Виразне читання літопису. Обговорення прочитаного.

8. Інсценізація народного переказу «Смерть Олега».

Зробіть висновок про ці два твори.

Учні говорять, що літописне оповідання і народний переказ дуже схо­

жі, по суті вони дублюють один одного, лише мають різний початок.

IV. П ідсум кова б е с ід а про зразки п р а да в н ьо ї'літе р а тур и

У всіх літописах є дуже стислі записи й докладні, в яких ширше роз­

повідається про важливі суспільні події, обставини, характеризуються

історичні особи, наводяться їхні висловлювання.

Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому

літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури.

Сьогодні на уроці ви познайомилися з двома зразками літописних

оповідей. Сподіваюсь, що ви уявили зображені в них події та їх учасни­

ків, проникли в духовний світ персонажів, усвідомили виражені в них

загальнолюдські ідеали.

Пам’ятайте, що кожен з вас — це також та маленька частинка Все­

світу, яку створив Бог, і в майбутньому ви також станете творцями. Дехто

досягне вершин у мистецтві та культурі, дехто в науці, але ким би

ви не стали, завжди залишайтесь Людиною...

V. Д ом аш н є завдання

1. Виразно читати та переказувати літописні оповідання.

2. Виписати в зошити визначення літопису.

3. Знайти додаткові відомості про створення та оформлення рукопис­

них книг.


Н . М . Глоба

Урок № 37. ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ «ПРО КНЯГИНЮ

ОЛЬГУ», «ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСІ КНЯЗЕМ

ВОЛОДИМИРОМ»

Мета:

ознайомити учнів зі змістом літописів; удосконалювати

вміння виразно читати, детально та стисло переказувати

зміст прочитаного; вчити аналізувати дії та вчинки героїв

твору, виділяти риси їхнього характеру; розвивати в учнів

допитливість, зв’язне усне мовлення, вміння робити логіч­

ні висновки; виховувати повагу до наших предків, їх муд­

рості, благородства, сміливості та вірності.

Обладнання: ілюстрації пам’яток давньої архітектури, художніх ремесел

образотворчого мистецтва, зразки праслов’янського пись­

ма, підручники та хрестоматії української літератури для

5 класу, українські народні перекази.

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. А ктуа ліза ц ія о по р н и х знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Запитання:

• Що називається літописом?

• Коли виникли перші літописні зведення і хто був їх автором?

• Перекажіть зміст літописів «Про заснування Києва», «Про князя

Олега».

• Розкажіть про створення прадавніх книг.

III. М отивація навчання ш колярів

Вступне слово вчителя починається з розповіді про княгиню Ольгу

як історичну особу, згадку про неї в різних давніх письменах, легендах

та переказах.


Історичне минуле нашого народу

159

Учням пропонується розглянути портрет княгині. Свою розповідь

учитель продовжує інформацією про громадське та суспільне життя

прадавніх українців, їх вірування, звертаючи увагу на те, що наші предки-слов’яни були язичниками, розповідає про князя Володимира, його

роль у розвитку культури, науки та релігії на Русі, про відносини Київ­

ської Русі з іншими державами.

IV. О го лош е н н я те м и , м ети та за вдан ь ур о к у

На попередньому уроці ми з вами ознайомились з літописами «Про

заснування Києва», «Про князя Олега» та про їх творця Нестора-літописця. Погляньте на фото Києво-Печерської Лаври (додаток 1).

Тут, приблизно 1113 року, жив і творив славетний Нестор.

Учитель зачитує відомості про цю історичну пам’ятку.

V. С п р и й н я ття та засвоєння учням и

навчального м а те р іа лу

1. Виразне читання літописної оповіді «Про княгиню Ольгу» підготов­

леним ученем.

2. Обговорення прочитаного.

Запитання для обговорення:

• Зачитайте уривок твору, який свідчить про відносини Київської Русі

з Візантією;

• Чому Ольга відмовилась бути дружиною візантійського царя?

• Чи можна стверджувати, що княгиня була мудрою і дбала про свого

сина і свій народ?

Учні відповідають, цитуючи оповідь.

3. Виразне читання та обговорення літописної оповіді «Про хрещення

Русі князем Володимиром».

Запитання для обговорення:

• Чому князь Володимир вирішив знищити ідолів?

• Процитуйте наказ князя про те, щоб народ прийшов на річку;

• Опишіть картину хрещення людей на Дніпрі;

• Що звелів побудувати Володимир на місцях, де стояли дерев’яні

кумири?

• Де було збудовано церкву святого Василя?

Учні відповідають, цитуючи оповідь.


160

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

V I. Р обота за ілю стр а ц іям и д о л іто п и с н и х о повідей

1. Розгляньте репродукцію до картини художника А. Шпакова «Прово­

ди війська». Чи можна стверджувати, що Ольга була патріоткою сво­

єї землі?

2. Розгляньте малюнок з історії Русі. Складіть невеличке оповідання,

використавши уривок з вірша О. Олеся. Після закінчення роботи над

оповіданням декілька учнів зачитують власні твори, після чого відбу­

вається їх обговорення.

3. Прокоментуйте зображене фото. Учні розглядають фото пам’ятни­

ка засновникам Києва, стисло переказують оповідь «Про заснуван­

ня Києва».

V II. П ід б и ття п ідсум ків ур о к у

1. Слово вчителя.

О знайомивш ись із літописними оповіданнями, ми зрозуміли,

що вони не лише відтворюють правдиву історію життя наших предків,

а й навчають любити свою землю, дбати про її процвітання.

Чи можете ви на основі прочитаних оповідей сказати, які риси ха­

рактеру притаманні княгині Ользі?

(Учні стисло характеризують образ княгині Ольги.)

— Що можна сказати про князя Володимира?

(Учні стисло характеризують образ князя Володимира.)

2. Оцінювання роботи учнів під час уроку, мотивація оцінок.

V III. Д ом аш н є завдання

1) Виразно читати і переказувати літописні оповіді «Про княгиню Оль­

гу», «Про хрещення Русі князем Володимиром».

2) Вписати до власного тлумачного словника слова: вино, Володимир,

ідол, хрещення, Царгород.

3) Знайти у підручнику історії відповіді на запитання:

• Коли було запроваджено християнство на Русі?

• Що входить до літературної спадщини Володимира Мономаха?

• Хто такий Ярослав Мудрий?


Н. Ф . К ала н дій , В. М. П о ліщ ук

Урок № 38. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «УКРАЇНА В СТАРОВИНУ »,

«НАШІ ПРЕДКИ - СЛОВ’ЯНИ »

Розкрити зміст поезій Олександра Олеся «Україна в ста­

ровину», «Наші предки — слов’яни»; ознайомити з його

поетичним викладом історії українців, висвітлити їхню

любов до рідної землі; формувати навички виразного чи­

тання; зацікавити дітей вивченням історії рідного краю;

виховувати патріотів України, інтерес учнів до героїчного

минулого нашого народу.

Обладнання: портрет Олександра Олеся, видання творів письменника,

ілюстрації з історії України, малюнки учнів, народнопое­

тичні символи України.

Мета:

Хто не знає свого минулого,

той не вартий

свого майбутнього...

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

I. В ступн а части на. С ло в о уч и те ля

Є в нашій літературі імена, що не потребують пишних шат красно­

мовності, ані високих порівнянь та епітетів. Бо вони входять у свідомість

кожного із нас, як сонячне світло, як подих рідних просторів. До них на­

лежить ім’я відомого українського поета Олександра Олеся.

II. Перевірка до м аш ньо го завдання

1. Учнівські повідомлення про зацікавленість Олександра Олеся істо­

рією рідного краю.

Теми рідної землі, історії України — провідні у книзі Олександра

Олеся «Княжа Україна». Поет вивчав поезію свого краю, діяльність

князів давньої України — Русі, висвітлював їхню мудрість, хоробрість

та мужність.


162

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Олександр Олесь жив Україною, він мріяв про щасливе майбутнє

рідного народу. Але мрії поета не справдились, у душі — відчай і безна­

дія. Україна лежала в руїнах, окрадена й зраджена, і Олесь вирішив за­

лишити свій рідний край у 1919 році.

Важке життя було у емігранта. Але на чужині поет не забував своєї

Батьківщини. Відірваність від рідної землі тільки посилювала його си­

нівський зв’язок з нею. Олександр так хотів вгледіти ліс, сонце в ко­

ханому краю, де покинув свою душу. Душа Олеся — його поезія — по­

при все залишалась на рідній Україні. Олександр сподівався, що мине

якийсь час — і він знову повернеться на Батьківщину. Але склалося

інакше. Чужа земля не дала змоги поетові цікавитися і надалі істо­

рією України, вона стала місцем вічного спочинку для українського

патріота.

2. Аналіз поезії Олександра Олеся «Заспів».

III. П ов ідо м ле н н я тем и і м ети ур о ку. М отивація навчання.

Читання е пігра ф а д о ур о к у

IV. С п р и й н я ття та о см и слен н я н а в ч а льн о го м а те р іа лу

1. Слово учителя про історію створення поезій — «Україна в старовину»,

«Наші предки — слов’яни».

2. Виразне читання поезій Олександра Олеся «України в старовину»,

«Наші предки — слов’яни».

3. Словникова робота за текстами.

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка.

Предки — найстаріші родичі по висхідній лінії з боку матері або

батька.

4. Читання віршів учнями.

5. Бесіда за прочитаним. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отри­

мує картки-опитувальники.

• Які картини виникають у вас під час читання поезій Олександра

Олеся?

• Якою постає у вашій уяві Україна в старовину?

• Якими були наші предки — слов’яни? Наведіть цитати з тексту.

• Які художні засоби використані у віршах «Україна в старовину»,

«Наші предки — слов’яни»?


Історичне минуле нашого народу

163

• Визначте слова і вислови, які виражають любов Олександра Олеся

до рідного краю.

6. Проект «Хочу знати більше». Об’єднані учні роблять захист своєї групи.

I група «Юні історики». За ілюстраціями з історії України учні роз­

повідають про історичні факти походження східних слов’ян в період ро­

доплемінного ладу на території України, про запровадження козацького

війська, про життя людей на Україні в старовину.

I I група «Фольклористи». Діти розповідають про народнопоетичні

символи України, які передавалися нам від наших предків — слов’ян.

Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка,

рушник, сорочка, калина, барвінок — це все наші символи. Олександр

Олесь ніколи не забував їх, хоча і проживав довгий час за кордоном.

Цінував поет і рідне слово. (Виразне читання вірша Олександра Олеся

«О слово рідне! Орле скутий».) Поезія Олеся сповнена загадкових ме­

лодій та тонів, вона стала прекрасним матеріалом для пісень і романсів.

Мелодійність його віршів і сьогодні вабить. Романс «Чари ночі» й досі

співається як народна пісня.

Звучить пісня «Чари ночі». Фольклористи роблять виставку народноетичних символів України.

I I I Група «Юні таланти». Учні читають власні вірші про історію

України, свій рідний край, своє село.

I V Група «Юні художники». На основі прочитаних віршів Олександра

Олеся «Україна в старовину», «Наші предки — слов’яни», юні художни­

ки намалювали малюнки (пейзажі, портрети). На уроці вони підтверджу­

ють свої роботи цитатами із поезій.

V. П ідсум о к ур о к у

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Яке значення творчості Олександра Олеся для розвитку української

літератури?

Заключне слово вчителя.

Під мелодію повільної української пісні звучить вірш «Солов’їна пісня».

Солов’їна пісня.

Пахне рута — м ’ята.

На причілку ружі.

Материнська хата.


164

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Ходить вечір яром,

А місяць горою.

Десь лунає пісня,

Там, аж за рікою.

Хтось сказав: «Старе це,

Певні атрибути,

Хутірна поезія,

Час її забути.

Нащо та криниця,

Нащо те відерце?»

Ах ти, ж, чоловіче,

Без душі і серця!

Хочеш ти забути те,

Що вік любилось...

Знай же, те відерце

Все ще не розбилось

Знай, що не замулена

Ще в гаю криниця,

Знай, що в ній і досі

Хлюпоче водиця.

А дівоча пісня

Груди розкриває,

Як і споконвіку,

Ніжне серце крає.

Ходить вечір яром,

А місяць горою.

Як нам, рідна земле,

Тепло із тобою.

Будьте добрими, чуйними, любіть свій рідний край, цікавтесь істо­

рією країни, адже ви — продовжувачі нашого українського роду.

V I. Д ом аш н є завдання

Прочитайте поезії (на вибір) Олександра Олеся з книги «Княжа

Україна».


Н. Ф . К ала н дій , В. М. П о ліщ ук

Урок № 39. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

«ПОЧАТКИ КИЄВА», «АСКОЛЬД І ДІР»

Мета:

поглибити знання учнів про творчість відомого українсько­

го письменника Олександра Олеся; розглянути його по­

езії «Початки Києва» та «Аскольд і Дір»; удосконалювати

вміння учнів виразно читати поезії, складати усно розпо­

віді про давньоруських князів; виховувати інтерес до істо­

ричного минулого нашої держави.

Тип уроку:

урок засвоєння знань.

Обладнання: підручник-хрестоматія, карта.

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

1. Вступне слово учителя.

2. Завдання до класу.

1) Виразно прочитати поезію Олександра Олеся «Наші предки-слов’яни».

2) Якими колективами жили слов’яни? Знайдіть у тексті рядки, які під­

тверджують вашу думку.

3) Знайдіть рядки, в яких описано керівників слов’ян.

4) Що таке віче, його роль у слов’ян?

5) Як слов’яни боролись проти ворогів, знайдіть ці рядки в тексті.

6) Які звичаї були у слов’ян? Як про це розповідає письменник?

3. Мотивація оцінок учнів.

III. Сприйм ання і засвоєння нового м а те р іа лу

1. Вступне слово учителя.

Діти, для кращого розуміння поезії «Початки Києва» нам потрібно при­

гадати твір, який ми вчили і де також говориться про заснування Києва.

Прошу вас пригадати цей твір.


166

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

2. Виразне коментоване читання учителем поезії «Початки Києва».

3. Пояснення незрозумілих слів.

4. Виразне осмислене читання поезії учнями.

5. Усне малювання.

Усно намалюйте картину, яка постає у вашій уяві, підтвердіть ваші

розповіді текстом.

6. Слово учителя.

Діти, а зараз ми розглянемо ще одну поезію Олександра Олеся —

«Аскольд і Дір». Що ви знаєте з історії України про цих воїнів?

7. Відповіді учнів.

Ми знаємо, що Аскольд і Дір — нащадки Києвичів. З літописів відо­

мо, що Аскольд уславився своїми хоробрими походами проти могутньої

Візантії. Князь Аскольд був християнином, дбав про поширення хрис­

тиянської віри серед русичів-язичників. Частина впливових воєначальників-язичників з Аскольдової дружини вчинили проти князя заколот

і вбили його. Аскольдова могила й донині є у Києві. Після Аскольда по­

чав правити у Києві князь Олег.

8. Виразне коментоване читання поезії «Аскольд і Дір» учителем.

9. Читання поезії учнями, пояснення незрозумілих слів.

10. Перегляд по карті шляху Аскольда і Діра до Києва.

11. Відповіді на запитання учителя, робота з текстом.

1) Якими рисами характеру наділяє автор Аскольда і Діра? Підтвердіть

свої думки уривками з тексту.

2) Якими моральними якостями заслужили Аскольд і Дір повагу киян?

3) У чому полягала допомога Аскольда і Діра киянам?

4) Яка ознака поетичної мови допомагає нам так легко читати вірші?

IV. Висновки д о ур о к у

Діти! На сьогоднішньому уроці ми поглибили свої знання про твор­

чість Олександра Олеся. Ми ще раз переконалися, що минуле нашої

держави заслуговує на нашу увагу, бо та людина, яка не знає минулого

свого народу, не варта майбутнього.

Коментування і виставлення оцінок.

V. Д ом аш н є завдання

Повторити визначення віршованого ритму.


Н. Ф . К ала н дій , В. М. П о ліщ ук

Урок № 40. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

«КНЯГИНЯ ОЛЬГА», ЯРОСЛАВ МУДРИЙ»

продовжувати знайомити учнів з поезіями Олександра

Олеся про історію українського народу, формувати уявлен­

ня про діяльність князів давньої України — Русі, висвітли­

ти їхню мудрість, любов до рідної землі, хоробрість та муж­

ність; дати поняття про ритм поетичного твору; шліфувати

навички виразного читання поетичних творів; зацікавити

дітей вивченням історії рідного народу.

Обладнання: карта України, малюнки учнів, ілюстрації з історії України.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. В ступн а частина

Учитель виконує пісню «Україночка» (музика Г. Титаренка).

II. А ктуа ліза ц ія о по р н и х знань

1.

2.

3.

4.

Покажіть на карті, де ми живемо.

Звідки взяла початок наша держава?

Розкажіть перекази про заснування Києва.

Хто був першим київським князем?

III. О го лош е н н я тем и і м ети ур о к у

1. Мотивація навчання

2. Запис теми та мети.

IV. С п р и й н я ття та о см и слен н я навчального м а те р іа лу

1. Поетична хвилинка.

Виразне читання власних віршів учнів про історію України.

2. Створення усного журналу.

Сьогодні наш урок пройде у формі усного журналу.


168

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Останнім часом погляди мільйонів людей спрямовані до своєї іс­

торії, словесності, культури. Ми обличчям повертаємось до невивченої

царини нашої історії. Усний журнал має три сторінки.

I сторінка «Літературна скарбниця України»

1. Знайомство із поезіями Олександра Олеся «Княгиня Ольга», «Яро­

слав Мудрий».

2. Словникова робота за текстами.

3. Виразне читання поезій юними літературознавцями.

4. Засвоєння теорії літератури.

Ритм поетичного твору — повторюваність у віршованій мові одно­

рідних звукових, інтонаційних, синтаксичних особливостей. (Учні на­

водять приклади із поетичних творів Олександра Олеся.)

5. Робота в групах. Бесіда за змістом поезій «Княгиня Ольга», «Ярослав

Мудрий».

• Якою була княгиня Ольга?

• 3 ким вона була одружена?

• У чому проявлялась хоробрість та мудрість Ярослава?

• Яку заповідь повідомив Ярослав Мудрий своїм синам?

• Чи довго пам’ятали заповіт нащадки Ярослава?

• Які художні засоби використані в поезіях «Княгиня Ольга», «Яро­

слав Мудрий» Олександра Олеся?

Свої відповіді учні підтверджують цитатами із поезій.

II сторінка «Історична скарбниця України»

Виступи юних істориків про історичних осіб давньої України — Русі.

КНЯГИНЯ ОЛЬГА

Княгиня Ольга володарювала дуже мудро і зміцнювала державу. Вона

була дружиною князя Ігоря. На той час біля Києва жило плем’я дерев­

лян, яке знищило Ігоря.

Деревляни платили Ігореві данину. І коли князь зі своїм воєводою зби­

рав податки, то зловорожість воєводи так розгнівала деревлян, що вони

зібрали своє військо і розбили військо Ігоря, а його самого упіймали,

прив’язали за ноги до двох зігнутих дерев, а потім ці дерева відпустили.

Коли ця страшна звістка дійшла до Ігоревої жінки, княгині Ольги,

вона вирішила помститися. Народний переказ оповідає, що Ольга взя­

ла місто хитро і підступно. Вона зажадала від деревлян з кожної хати да­

нину — по парі голубів — і сказала, що з таким викупом піде собі назад.

Плем’я було вдоволене, що так легко одкупиться від помсти, і прислали


Історичне минуле нашого народу

169

деревляни княгині по два голуби від кожного дому. Тоді Ольга звеліла

прив’язати до лапки кожному голубові віхтики із жаром і пустити вільно.

Птахи полетіли до своїх хат, а під час польоту віхтя спалахнуло, і вмить

усі хати почати горіти. Тоді Ольга здобула Іскоростень і прилучила зем­

лю деревлян до Київського князівства.

Це свідчить про те, що княгиня Ольга була мудра та розумна. Вона

довгі літа князювала на Русі.

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Коли Ярослав став князем у Києві, то задумав зібрати воєдино решту

земель. Та на сході країни князював ще його останній брат, Мстислав.

Це був князь хоробрий і раз у раз ставав до бою з ворогами країни.

Не дивно, що коли Мстислав зійшовся з Ярославом коло Чернігова,

то Мстиславове військо розбило сили Ярослава, і він кинувся тікати. Але

Мстислав шанував старшого брата. Тому наздогнав його і сказав: «Бра­

те, ти старший! Вертайся до Києва і князюй собі над усією правобічною

країною, а я буду князем лівобіч Дніпра!»

Ярослав згодився на це і відтоді брати жили в згоді. По смерті

Мстислава став Ярослав єдиним князем усіх земель. Своїми мудрими

розпорядженнями і законами Ярослав зміцнив державу так, що сусідні

держави дбали про його приязнь, поєднавшись із його родом. І за своє

князювання дістав Ярослав імення «Мудрий».

III сторінка «Мистецька скарбниця України»

1. Юні художники роблять виставку своїх малюнків і описують їх.

2. Розгляд ілюстрацій з історії України «Початки української держави»,

«Київські князі», «Мудрий Ярослав».

V. П ідсум о к ур о к у

• Чому Олександр Олесь цікавився історією України?

• Якими рисами відзначались княгиня Ольга та князь Ярослав Мудрий?

Заключне слово учителя

Сьогодні ми згадали тих людей, які вчать нас по-справжньому любити

свій рідний край, свій народ, свою країну. Любіть свою Батьківщину, свою

землю і примножуйте літературну і мистецьку скарбницю України.

V I. Д ом аш н є завдання

Виразно читати поезії Олександра Олеся. Написати твір-мініатюру

«Що я відкрив (ла) для себе, читаючи Олександра Олеся».


Л . П. Лю б а рська , О . М. М улько

Урок № 41. АНТІН ЛОТОЦЬКИИ

«МИХАЙЛИК-СЕМИЛІТОК»

Мета:

Тип уроку:

пригадати важливі історичні події часів Київської Русі,

народні перекази про них; розкрити роль авторської уяви

і домислу в написанні художнього твору; вміти переказу­

вати зміст оповідання, визначати його тему, кульмінацію,

розділяти твір на окремі частини — складники сюжету, да­

вати їм заголовки, плекати почуття національної свідомос­

ті й гідності.

урок вивчення нового матеріалу.

Хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього.

Хто не шанує видатних 'людей свого народу,

той сам не вартий пошани.

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційна частина

II. В ступ н е сло в о у ч и те ля

Сьогоднішню розмову я почну словами Максима Рильського, що

взяті епіграфом до нашого уроку.

Питання до учнів: Як ви їх розумієте?

III. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу руського наро­

ду проти іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність русь­

ких воїнів, князів ми дізнаємось з історії України, літописних джерел.

Справжніми патріотами були князі Святослав, Володимир, Ігор. Без­

межна любов до Батьківщини надихала їх на героїчні вчинки.


Історичне минуле нашого народу

1.

2.

3.

4.

171

Бесіда з учнями

Що ви знаєте про Київську Русь?

З ким доводилось воювати русичам?

Назвіть найвідоміших київських князів.

Пригадайте вивчені з історії відомості про часи боротьби Київської

Русі з печенігами. Як ви уявляєте ці події?

Зачитування учнями підготовлених відомостей.

За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з’явилися печеніги.

Святослав Ігоревич уславився передусім своїми походами, в яких

провів майже все своє життя. Неодноразово доводилось воювати з пе­

ченігами. «Зима застала Святослава з військом у дорозі, і він збирався

зимувати на одному із дніпровських островів. Тут і напав на нього пече­

нізький хан Куря. У бою Святослав загинув».

Святослав залишився для прийдешніх поколінь зразком воїна і пол­

ководця, який не шкодував сил для Вітчизни і поклав голову, обороня­

ючи її від ворогів.

Однією з головних проблем для давньоруської держави за князюван­

ня Володимира залишалася боротьба з кочівниками. Доводилося вести

запеклі війни з печенігами. Під час чергового їхнього нападу на Русь

993 р. Володимир із дружиною зустрів кочівників на підступах до К иє­

ва, на р. Трубіж.

Ось як про це написано в літописі.

«...Печеніги вкотре напали на південні кордони Русі. То було за кня­

зювання Володимира Святославовича. Печеніги підійшли до Трубежа

і зупинилися, побачивши руську рать. Ніхто не хотів починати бій пер­

шим. Тоді печеніги запропонували Володимиру покінчити війну поє­

динком двох богатирів.

Князь наказав розшукати надійного воїна. До нього привели молодо­

го кожум’яку. Аби випробувати хлопця, на нього випустили розлюченого

бика. Юнак вирвав з нього шмат шкіри з м ’ясом. Переконавшись у силі

молодого воїна, князь благословив його на двобій. Юнак переміг пече­

нізького велетня. Печеніги кинулися тікати, а русичі погналися за ними

і побили їх біля змійового валу. Володимир був радий перемозі...»

Запитання для бесіди

1. Яким ви уявляєте молодого кожум’яку?

2. Які риси характеру притаманні юнаку?


172

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Ця літописна напівлегенда знайшла своє відображення в одній

з найвідоміших українських казок про Кирила Кожум’яку.

Про Володимира та його воїнів Іллю Муромця, Добриню Никити­

ча, Альоші Поповича складено чимало билин, які записувались навіть

на початку XX ст.

А славних лицарів-богатирів зобразив відомий російський художник

В.М. Васнецов на картині «Богатирі». Три славні захисники Київської

Русі Ілля Муромець, Добриня Никитич та Альоша Попович мають не­

абияку силу, безстрашність, готові будь-якої хвилини стати на захист

рідної Вітчизни. (Демонструється картина.)

• Хто із богатирів більш за все привертає вашу увагу? Чому?

IV. П ов ідо м ле н ня те м и , м ети ур о ку

1. Коротка розповідь про письменника.

Дата

13 січня 1881 р.

1907 р.

1911р.

1914 р.

Подія

Народився в с. Вільхівцях на

Львівщині

Вийшла перша збірка оповідань

«Квіти з поля»

Початок педагогічної діяльності.

Борець за волю та незалежність України.

20—

30-ті р.

Видає журнали; є засновником двох видавництв

«Журавлі», «Сині дзвіночки»

1934 р.

Чотиритомна «Історія України для дітей»

1936 р.

1946 р.

Видав «Коротку граматику

української літературної мови»

Прийнятий до Спілки письменників України

28 травня 1949 р.

Помер у Львові

Багато творів присвятив дітям. Одне із них «Михайлик-семиліток», яке

увійшло до збірника українських історичних оповідань «Дерево пам’яті».

2. Словникова робота.

Печеніги — тюркське кочове плем’я; печеніги багато разів нападали

на Русь, зокрема в 968 році. Розбите Ярославом Мудрим у 1036 році, пе­

ченізьке плем’я розпалось; частина злилася з половцями, частина осіла

на руських землях, решта перекочувала до пониззя Дунаю.


Історичне минуле нашого народу

173

Лови — полювання.

Лицар — вільний козак — запорожець, якому властиві козацька доб­

лесть та воєнне мистецтво; самовідданий, благородний захисник кого-,

чого-небудь.

Віче — народні збори.

Січ — рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї.

Таран — старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконеч­

ником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці.

2. Виразне читання твору учнями.

3.

Бесіда за змістом.

Які враження викликав у вас Михайлик?

Що головне для Михайлика?

Яку вдачу мав Лихослав?

На що вказує його ім’я?

Які риси вдачі ви хотіли б виховати в собі?

Яка тема твору?

Тема — це те, про що розповідається у творі, тобто ті явища життя,

які відобразив письменник, ті проблеми, які він порушує у книзі.

• Який момент у творі є найбільш напруженим?

Момент найвищого напруження дії, в якому художній конфлікт най­

більше загострюється і найповніше проявляються характери, називаєть­

ся кульмінацією.

3. Робота в групах.

Гра «Пан або пропав»

В е д у ч а . Назвіть себе. Виберіть число. (Ведуча бере картку з вибра­

ним числом та ставить запитання. Гравець відповідає. Якщо відповідь

правильна, команді зараховується один бал. Той, хто припустився по­

милки, вибуває з гри.)

Питання:

1) Чому печеніги хотіли захопити Київ?

2) Як вирішили вчинити вороги, коли побачили, що мури міста не мож­

на розбити?

3) Які незвичайні здібності мав Михайлик?

4) За що його хотіли вбити печеніги?

5) Чому князь не пустив Михайлика за місто битися з печенігами?

6) Хто вплинув на прийняття рішення про видачу Михайлика печенігам?


174

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

7) Чому Михайлик засмутився, почувши рішення віча?

8) Що взяв Михайлик із собою, залишаючи Київ?

Знайдіть і дочитайте речення

Стріляють печеніги до міста, до киян...

Заплатіть мені добре, а я нашлю в місто....

Вже тепер бачили вони в ньому свого...

Чорні духи не дармували, а...

Князь, почувши, що більшість є за тим, щоби...

Треба конче, щоби весь нарід прийшов до свідомості...

Не верну я до тебе, аж поки...

Чи є у тексті такі речення?

Для наших країв вони чужинці.

Сей семиліток — се душа народу, його сила.

А князь сидить у свойому теремі сумний-пресумний.

І нарешті бачать хлопця печенізькі вояки...

Поїхав далеко-далеко, за сьомі гори, за сьомі ріки.

Безліч літ уже минуло, вже давно в землі хлоп’я.

На закінчення нашого уроку я хочу зачитати вірш Миколи Чернявського «Рідний край».

РІДНИЙ КРАЙ

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж зелений в чужині рай.

їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.

V. Д ом аш н є завдання

Дати назви кожному із п ’яти розділів оповідання; переказувати зміст

оповідання.


Л . П. Лю б а рська , О . М. М улько

Урок № 42. АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ «МИХАЙЛИК-СЕМИЛІТОК».

РОЗДУМИ ПРО ДОБРО I ЗЛО

навчити учнів порівнювати образи Михайлика і Лихослава; навчати висловлювати свої думки про добро і зло,

змальовані у творі; виховувати бажання читати історичні

твори.

Обладнання ілюстрація Золотих воріт.

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. П ов ідо м ле н ня тем и та м ети ур о к у

III. Вивчення нового м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя.

Всі ми, як і герой оповідання Михайлик, повинні гостро перейма­

тися долею нашої країни

2. Виступи учнів.

Ми всі діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас назавжди

Добра слава йшла у світ.

Дбаймо, щоб той скарб любові,

Що нам Бог в серця вселив,

Рідну землю й рідний нарід

Прикрасив і збагатив.

Свої здібності і сили

Розвиваймо раз у раз,

Щоб народу була втіха

І щоб користь була з нас.


176

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

В своїх починах змагаймо

До добра і до краси,

Будьмо чисті тілом, духом,

Ще чистіші від роси.

На сьогоднішньому уроці ми з вами поговоримо про вічні непідвлад­

ні часу цінності — добро, милосердя, красу людської душі — і замисли­

мося над тим, чому в людських стосунках так багато зла.

3.

Бесіда з учнями.

Яке враження викликав у вас Михайлик?

Чи подобалося хлопчикові жити в Києві? Чому?

Звідки в нього така незвичайна сила? ( Зачитати, як про це сказано

в оповіданні.)

Чи любив хлопчик свого батька?

А брата? Чи любив брат його?

Які незвичайні здібності мав Михайлик?

Як ставився народ до Михайлика? А до Лихослава?

Чому Лихослав хотів віддати брата у заклад ворогам? Як це його ха­

рактеризує?

• Від чого хотів захистити свій народ Михайлик? Як це його характе­

ризує?

• Як Михайлик поборов ворогів? (Зачитати)

4. Складання порівняльної характеристики

• Запишіть риси характеру Михайлика і Лихослава.

Михайлик

Лихослав

Хто з них уособлює добро? А хто зло?

Як це змальовано у творі?

Чи варто на зло відповідати добром?

Що називається кульмінацією?

Яка кульмінація твору?

Чи хотів батько, князь Володимир, віддати Михайлика в заклад во­

рогам?

• Що шептав чорний дух на вухо батькові?

• Чому князь хотів скликати віче?


Історичне минуле нашого народу

177

• Чому він не віддав Михайлика в заклад ворогам?

• Чому більшість людей була за те, щоб віддати хлопчину в заклад пе­

ченігам?

• Яке останнє слово сказав Михайлик киянам? (Зачитати)

Михайлик зробив свій вибір: залишив рідний дім і родину, прирік

себе на вигнання, «аж поки весь нарід не прийде до свідомості», хто він

і яка в нього сила.

Михайлик зробив свій вибір. Часто доводиться вибирати й нам:

як поводитися, допомогти товаришеві чи ні, вивчити урок чи ні. Нам

здається, що життя народу від того не зміниться. Однак це не так. За­

ради могутності своєї держави молодь має добре вчитися і працювати,

а ще — робити правильний вибір.

Хоч Михайлик і малий, а вже особистість. Головне для нього — не­

залежність своєї держави.

IV. П ідсум о к ур о ку

• Про кого нам завжди нагадуватимуть Золоті ворота? (Розгляд ілю­

страції.)

• Чому Михайлик не старіє?

V. Д ом аш н є завдання

Дати розгорнуту відповідь на запитання: Поміркуйте, чи не настав

час повертатися Михайликові?


О . А. Б едр ій

Урок № 43. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ «ЗАПОРОЖЦІ»

фрагментарне ознайомлення учнів із історичною прозою

І. Нечуя-Левицького; дати поняття про пейзаж у творі,

гіперболу, їхню роль у розкритті теми та головної думки;

розкриття образу Карпа Летючого, головного героя, ролі

описів у творі, їхніх роздумів, переживань за долю Украї­

ни; виховання почуття гордості за славну сторінку в історії

України — Запорозьку Січ, любові до Батьківщини.

Обладнання: портрет письменника; його історична проза; репродук­

ція картини А. Монастирського «Запорожець»; увертюра

до опери М. Лисенка «Тарас Бульба», козацький марш.

Мета:

Х ІД У Р О К У

І. О рганізаційний м ом ент. В ступ н е сло в о вчи теля

У селі Стеблів на Черкащині 13 листопада 1838 року народився Іван

Левицький — за якихось двадцять верстов від Шевченкової Кирилівки.

У батьковій бібліотеці Іван знаходив книжки, які пробуджували інтерес

до української минувщини: «Историю Малороссии» М. Маркевича, ко­

зацькі літописи та багато іншого. Батько письменника, Семен Степано­

вич, дуже любив читати, вмів писати по-українськи і завжди цікаво роз­

повідав про історію рідного краю. Про це письменник згодом згадував:

«Батько мій любив рідний край, все, було, нам говорить, що на Укра­

їну дуже насіли польські пани, все розказував нам про українську

історію.... Було, як їдемо з ним в Корсунь, то все, було, показує нам Рі­

заний Яр та могили під Корсунем, де була битва Богдана Хмельницько­

го з поляками; показував Наливайків шлях, що повертає з Корсунської

дороги на село Петрушки...»

Дуже важливим складником того світу, в якому виростав майбут­

ній письменник, була розкішна природа черкаського краю. Річка Рось

із білими хатками на берегах, зелені краєвиди... Вони справляли неза­

бутнє враження.


Історичне минуле нашого народу

179

Писати й читати Іван навчився в батьковій «школі для селян», до

якої він набирав місцевих хлопців і навчав їх грамоти. Згодом семиріч­

ного Івана віддали вчитися до духовного училища, а пізніше й до К и­

ївської духовної семінарії, але священиком Левицький не став. Він по­

чав викладати російську словесність у Полтавській духовній семінарії.

Скрізь бачив, як живеться людям, і про це писав у своїх творах. Перша

книжка під назвою «Повісті Івана Нечуя» вийшла у Львові.

До літературної роботи І. Левицький ставився дуже відповідально.

Він спеціально вивчав етнографію, архітектуру, культуру певної місце­

вості, особливості мови людей, що її населяли. А ще не забував про істо­

рію. Багато читав, слухав розповіді старих людей про запорозьких коза­

ків. У нього є ряд творів про їх життя: історичний роман «Князь Єремія

Вишневецький» та «Гетьман Іван Виговський», популярні брошури для

народу: «Перші київські князі», «Український гетьман Богдан Хмель­

ницький і козаччина», «Татари та литва на Україні» та інші. Мріяв їх ви­

дати під загальною назвою — «Історія України».

Він багато писав про реальне життя, але є у його доробку і фантас­

тичні твори, зокрема казка «Запорожці» (1873). У центрі її — образ слав­

ного нащадка запорозького роду Карпа Летючого, сміливого, чесного,

відданого сина своєї рідної землі.

З цією казкою, а точніше з її фрагментом, ми ознайомимося на цьому

уроці. Але, перш ніж почати наступну роботу, давайте дещо пригадаємо

з того, що ми вже знаємо про славних героїв минулого

«Мозкова атака»

1) Кого з історичних героїв-запорожців ви знаєте? Назвіть їх.

2) Що ви знаєте про Запорозьку Січ?

3) Що вам відомо про традиції та уклад життя запорожців?

4) Що називаємо народним переказом?

5) Чи завжди у переказах передаються лише достовірні факти з життя

козаків? Наведіть приклади з відомих переказів.

II. Р обота н ад зм істо м тв о р у

1. Виразне читання. Бесіда за змістом прочитаного.

1) Що реальне у цьому творі? Що фантастичне?

2) Які назви порогів Дніпра зустрічаються в тексті? Прочитайте. Від

чого вони походять?

3) Які кольори переважають у природі, як вони змінюються з набли­

женням трагедії?


180

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

4) Як описує автор природу місцевості, куди потрапив герой?

5) Які кольори переважають тут?

Такі описи природи називаються пейзажами.

2. Словникова робота.

Два учні готують повідомлення з тлумачного словника.

Пейзаж (франц.) — вид, зображення якоїсь місцевості, в якому основ­

ним предметом зображення є природа.

Гіпербола (грецьк. перебільшення) — навмисне перебільшення.

Завдання : знайти у тексті використання автором гіперболи, з ’ясува­

ти з якою метою вона використана.

• Як описаний письменником головний герой? Чи є в його портреті

елементи гіперболи?

• Якими постають перед нами запорожці?

• Що хвилює козаків, про що в першу чергу вони хочуть дізнатися

у Карпа Летючого?

Зверніть увагу на репродукцію картини А. Монастирського «Запо­

рожець». Яким його зображує художник? Який у нього одяг?

А тепер вслухайтеся в мелодію, яка зараз прозвучить.

• Які почуття вона у вас викликає? ( Звучить козацький марш.)

• Якими постають козаки у музиці?

Висновок: ви побачили і почули, як за допомогою слова, фарб, звуку

можна передати характер героїв, їх почуття; яка величезна сила мисте­

цтва музики, живопису, літератури.

III. П ідсум о к ур о к у

Що із щойно прочитаного вам уже відомо?

Чи зацікавилися ви історією нашої України?

Чи продовжите самостійно вивчати минуле нашої Батьківщини?

Чи сподобався вам головний герой нашого твору?

Які риси характеру ви хотіли б перейняти у Карпа Летючого?

IV. Оціню вання

V. Д ом аш н є завдання

Виписати з тексту цитати:

Перша група — портрет Карпа Летючого.

Друга група — опис запорозьких козаків.

Третя група — опис Запорозької Січі.


O .A . Б едр ій

Урок № 44. УРОК-ГРА ЗА ТВОРОМ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

«ЗАПОРОЖЦІ»

поглибити деякі сторінки життя і творчості письменника;

навчити учнів творчо підходити до опрацювання матеріа­

лу; закріпити знання з теорії літератури (пейзаж, портрет,

гіпербола, народний переказ); сприяти розвитку усного

зв’язного мовлення; виховувати патріотів.

Обладнання: портрет письменника; ігрові засоби (номерки, питальни­

ки, цитати).

Мета:

Х ІД У Р О К У

I. О рганізацій ний м ом ент

II. П ов ідо м ле н ня тем и та м ети ур о к у

III. О сновна частина

Клас ділиться на дві команди. За І місце команда отримує 11 балів,

за II місце — 9 балів.

«Історики літератури»

Завдання: дати вичерпну відповідь на одне з питань. У конкурсі беруть

участь по одному учневі від команди. Максимальна кількість балів — 2.

1. Звідки родом Іван Нечуй-Левицький?

2. Ким працював письменник?

3. Як називалася перша книга І. С. Левицького?

4. Хто був першим учителем майбутнього письменника?

«Теоретики літератури»

Завдання: З’ясувати поняття. У конкурсі беруть участь по два учас­

ники від команди. Максимальна кількість балів — 2.

1. Що таке пейзаж?

2. Що називається гіперболою?

3. Що таке портрет?

4. Чому «Запорожці» — це казка? Які її ознаки наявні у цьому творі?


182

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

«Далі, далі, далі...»

Завдання: дати максимальну кількість відповідей за певний час.

У разі відсутності відповіді вчитель говорить: «Далі, далі, далі...» (як у телегрі «Щасливий випадок»), У конкурсі бере участь вся команда. За кож­

ну правильну відповідь — 0,5 бала.

Для першої команди

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Яке справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького? (Левицький )

У якій родині народився письменник? (Священика )

Де народився Іван Нечуй-Левицький? ( Стеблів на Черкащині)

Скільки дітей було в родині Івана Степановича? ( Четверо)

Чи писав письменник про історію України? (Так)

Ким працював І. Нечуй-Левицький? (Учителем)

Яка річка протікає біля села, де народився письменник? (Рось)

Де жив головний герой «Запорожців» Карпо Летючий? (с. Старі К о­

даки)

9. Ким був Карпо Летючий? (Лоцман)

10. По якій річці плавав хлопець? (Дніпро)

11. Чий це портрет: «Високий чорнявий та кучерявий... Гарний з лиця,

гарний з стану, кругом гарний, ще й сміливий...»? (Карпо Летючий)

12. Як називався корабель купця, що найняв хлопця? (Байдак)

13. Хто порекомендував купцям Карпа? (Отаман)

14. Як звали отамана? (Іван М узика)

Для другої команди

1. Чиї це назви: Козацький, Звонецький, Лоцманський, Ненаситець?

(Пороги)

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Скільки порогів мав Дід? (12)

Що завадило Карпові на порогах? (Вітер)

Перше, що побачив Карпо після трагедії? (Сад)

Які рослини переважали в пишному саду? (Квіти)

Кого побачив у саду хлопець? (Два чоловіки-запорожці)

Хто зачарував цю Січ? (Характерники)

Де знаходиться це дивне місце? (На дні'Дніпра)

Хто це: «...3 того саду лився чоловічий голос, та такий гарний та дзвін­

кий!.. Хтось співав козацьку думу, дуже старинну...»? (Кобзар)

10. До кого повели Карпа Летючого? (До гетьмана)

11. Чий це портрет: «...високий як Палій, гарний як Мазепа, сміливий

як Богдан Хмельницький»? (Гетьман)


Історичне минуле нашого народу

183

12. Чому гетьман не захотів обняти Карпа? (Боявся задушити від великої,

сили)

13. Що тримав у руках гетьман? ( Булаву )

14. Про що розпитували запорожці у хлопця? (Про Україну)

«Справлені читці-декламатори»

Завдання: виразно прочитати уривок із «Запорожців», передавши

настрій. У конкурсі бере участь один учасник команди. Кількість ба­

лів — 1.

1. Від слів ...Коли се де не взялась вітряна полоса... до слів ...Тепер все

пропало, все загинуло!

2. Від слів ...От дивиться Карпо вниз... і до кінця абзацу.

IV. П ідсум о к ур о ку

V. Д ом аш н є завдання

Скласти власну версію закінчення історії, описаної в «Запорожцях»

І. Нечуя-Левицького. Продовжити пригоди Карпа Летючого (на вибір).


Л . С ліп е н к о

Урок № 45. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.

І.

НЕЧУИ-ЛЕВИЦЬКИИ «ЗАПОРОЖЦІ».

ВИГАДУВАННЯ ВЕРСІЇ ЗАКІНЧЕННЯ ТВОРУ

продовжити роботу над вивченням побуту, культури, спо­

собу життя запорожців, аналізувати роздуми про долю

України; розвивати аналітичні здібності учнів, навички

порівняння творів літератури й образотворчого мистецтва,

розвивати поетичні та письменницькі здібності учнів вмін­

ня вигадувати власну версію закінчення твору; виховувати

повагу до славетного минулого наших предків.

Обладнання: портрет Нечуя-Левицького, карта Запорізької Січі, репро­

дукції картин І. Рєпіна «Запорожці», С. Васильківського

«Козаки в степу», Є. Кібрика «У Запорізькій Січі».

Тип уроку:

інтегрований (українська література, історія, образотворче

мистецтво).

Мета:

Відродиться пращурів слава далека,

Традиції й подвиги всіх козаків.

Діт ок принесуть нам чимало лелеки,

Примножимо гордість і славу віків.

Л. Сліпенко

Х ІД У Р О К У

I. О го лош е н н я тем и та м ети ур о к у

п ід час а к туа л із а ц ії знань

II. Вивчення нового м а те р іа лу

1.

Бесіда за питаннями.

Чи складали ви коли-небудь закінчення книги?

Твори про Запорізьку Січ читали?

Що дізналися на уроках історії про козаків?

Які картини про запорожців бачили?


Історичне минуле нашого народу

185

• Як Іван Нечуй-Левицький зобразив запорожців у своєму творі?

2. Дослідницька робота (в групах).

Відшукати в тексті:

1) опис Запорізької Січі;

2) портрет Карпа Летючого;

3) роздуми запорожців про долю України.

3. Бесіда за твором:

• Що стало відомо про побут, закони і звичаї Запорізької Січі?

• Чому її називають «гніздом, звідки вилітають всі ті горді й сильні,

як леви»?

• Як автор ставиться до цієї своєрідної військової республіки?

4. Повідомлення учнів з творчої групи, яку підготував учитель-історик.

1) Виступ першого члена творчої групи на тему: «Утворення Запорізької

Січі».

2) Виступ другого члена на тему «Побут і звичаї запорожців».

3) Виступ учителя історії, показ ілюстрацій із зображенням козацьких

атрибутів.

5. Повідомлення вчителя образотворчого мистецтва про художників, які

писали картини про запорожців.

Це І. Рєпін «Запорожці», С. Васильківський «Козаки в степу», Є. Кібрик «У Запорізькій Січі».

Подібно до історичних літературних творів, кінофільмів чи театраль­

них вистав картини історичного жанру розповідають про події минулого

та про історичних осіб. Художник повинен знати історію, побут, звичаї

тієї епохи, яку він зображує. Вдивіться в обличчя людей, зображених

на картині С. Васильківського «Козаки в степу».

• Що ви можете сказати про вираз обличчя?

• Яку інформацію несе зображений одяг?

• Якими фарбами художник зображує свою картину?

• Порівняти, як зображують козаків художники і письменники.

6. Читання українських народних прислів’їв про козаків.

Чи перегукуються вони з літературною казкою про запорожців?

Степ та воля — козацька доля.

Де козак, там і слава.

Хліб та вода — то козацька їда.


186

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Береженого бог береже,

а козака шабля стереже.

7. Усне малювання про значення Січі для сучасних українців як символу

патріотизму, мужності, боротьби за волю.

8. Фізкультхвилинка.

9. Складання плану до твору Нечуя-Левицького «Запорожці».

10. Виявлення фантастичних елементів твору.

11. Творча робота.

Підібрати рими до слів:

Козаки — на віки.

Вільні — спільні.

Волю — долю.

Краї — раї.

Вороги — снаги.

12. Конкурс ерудитів.

Що таке рима?

13. Читання вірша Л. Сліпенко «Я вірю в майбутнє твоє, Україно»

Я ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО

Я вірю в майбутнє твоє, Україно,

Я вірю, що житимуть краще брати,

Як сил прикладемо у праці завзятій

Шахтар і свинарка, учений, я й ти.

Я вірю, що знов запалають мартени,

Що в полі роботу почнуть трактори,

Я вірю, що знов запрацюють верстати

І кращої нам не бажати пори.

Відродиться пращурів слава далека,

Традиції й подвиги всіх козаків.

Діток принесуть нам чимало лелеки,

Примножимо гордість і славу віків.

Ми не загрожуєм іншим народам,

Ми бережемо просторний наш дім.

Місце усім є під небозводом.

Бути лиш щастю і сміху у нім.


Історичне минуле нашого народу

187

Люблю тебе дуже за те, що ти вільна.

Горжуся, що ти — самостійна держава.

Ти будеш в пошані й у світі відома.

Чекає на тебе в майбутньому слава.

14. Виступи учнів з різними варіантами відповідей на питання: чи здій­

снились мрії козаків?

15. Робота над складанням своєї версії закінчення казки Нечуя-Левицького «Запорожці».

Версія 1. Марко Летючий пішов подивитись на свого човна і зустрів

там Русалку, яка допомогла йому випливти. Він повернувся в Україну

і розповів про життя козаків.

Версія 2. Гетьман запросив козаків до церкви. Марко отримав ауді­

єнцію з Богом, котрий його оживив. Козаки перед дорогою додому дали

Летючому наказ зробити все можливе, щоб наша Україна була вільною,

незалежною, багатою. Марко проповідував ці слова серед людей. Наказ

козаків був виконаний. Україна стала незалежною, а щоб стала бага­

тою — необхідно відродити промисловість, навести лад на полях. А тому

Марко Летючий там, де він найбільш потрібен.

II. П ідсум о к ур о к у

III. Д ом аш н є завдання

Підготувати повідомлення «Побут і культура запорожців».


3 . В. М ойко

Урок № 46. ОКСАНА СЕНАТОВИЧ «МАЛИЙ ВІЗ».

КОРОТКА РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ

коротко розповісти про письменницю, пригадати відомості

про літературну казку, з історії України про І. Сірка, запо­

різьких козаків; навчити учнів виразно і вдумливо читати

твір, переказувати; виробляти у школярів вміння і нави­

чки знаходити у тексті художні засоби, коментувати їхню

роль.

Обладнання: портрет письменниці, текст казки «Малий Віз», підручник

з історії України, репродукції картин І. Рєпіна «Запорожці

пишуть листа до турецького султана», «Кошовий отаман»,

репродукція народної картини «Козак Мамай», фрагмент

картини С. Васильківського «Козаки в степу».

Тип уроку:

урок-дослідження

Мета:

Х ІД У Р О К У

І. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

Уч и т е ль. Діти, на сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство

з літературними казками. Пригадайте, який твір називається казкою?

У ч е н ь . Казка — це невелике оповідання про вигадані, часто ф ан­

тастичні події. Казки бувають народні й літературні.

Уч и т е ль. Назвіть різновиди казок.

У ч е н ь . Є казки про звірів, пригодницькі, фантастичні.

У ч и т ел ь. Пригадайте, з яких частин складаються казки?

У ч е н ь . Народні казки обов’язково мають зачин, кінцівку; для них

характерний національний колорит.

У ч и т ел ь. Поясніть різницю між народними і літературними каз­

ками.

Уч єн ь. Літературні казки відрізняються від народних тим, що у них

є автор-письменник. Саме авторська уява, її розуміння добра і зла ство­

рюють особливий вид літературних казок. Літературна казка виражає


Історичне минуле нашого народу

189

в першу чергу погляд на світ, притаманний конкретному письменнику,

а не всьому народові.

У ч и т ел ь. На попередньому уроці ми опрацювали казку І. НечуяЛевицького «Запорожці». Пригадайте, кого називали козаками-запорожцями.

У ч е н ь. Запорожці — це козаки, які жили в Запорізькій січі. Вони обо­

роняли наші землі від нападів турецьких і татарських орд.

II. О го лош е н н я тем и і м ети уроку.

Пояснення нового м а те р іа лу

У ч и тел ь. Під час уроку нам потрібно виконати наступні завдання:

1) ознайомитись із життєвим і творчим шляхом письменниці О. П. Сенатович;

2) навчитись виразно і вдумливо читати казку;

3) вміти цікаво розповідати про героя казки Дмитрика і його фантастич­

ну пригоду;

4) навчитись коментувати роль художніх засобів у творі;

5) навчитись відтворювати в уяві картини чарівного сну хлопчика;

6) розвивати свою творчу уяву.

В ч и т е л ь . Переконана, що з поставленими завданнями легко спра­

вимось. А зараз подивіться на портрет письменниці. Проникливий і від­

вертий погляд очей, спрямований вдалечінь, прямий ніс, міцно стиснуті

вуста. Обличчя округле, вольове. Зачіска коротка, надзвичайно скромна.

Перед вами — портрет маловідомої письменниці Оксани Сенатович, яка

дуже багато писала для дітей і про дітей.

До речі, сьогодні Оксана Павлівна присутня у нас на уроці. Вона ко­

ротко розповість вам про себе.

У ч е н и ц я (в ролі письменниці). Приїхала я до вас зі славного міста

Львова, а народилася на Тернопільщині, у містечку Бережани. Можливо,

ви чули про славнозвісну Бережанську гімназію. Мої батьки були вчите­

лями. Цілими днями вони клопоталися шкільними справами, тому зма­

лечку привчали мене до самостійності. Найбільше мене приваб-лювала

таїна навчання. Іноді батьки дозволяли мені побувати на уроках, звіс­

но, за умови, що сидітиму тихо. До першого класу пішла в с. Литвинові,

а середню школу закінчила в с. Завалові.

Після закінчення школи продовжила навчання у Львівському по­

літехнічному інституті. Деякий час працювала інженером. З часом зро­


190

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

зуміла: справжнє моє покликання — література. Ще в інституті я відві­

дувала літературну студію, якою керував Микола Петренко. Почала

писати поетичні твори для дітей і дорослих. Перший свій вірш для дітей

під назвою «Дорога» надрукувала у журналі «Барвінок» у 1969 році. Він

обійшов усі збірки-читанки, перекладався різними мовами.

Дитячі збірочки-поезії з ’являлися з великим інтервалом у часі тому

що я не поспішала з публікаціями, обдумувала, виважувала кожне сло­

во. Дивосвіт дитинства допомагав мені творити.

Мій чоловік Володимир Лучук — теж письменник. Нашу справу про­

довжують діти. Син Іван — знаний як цікавий поет, а Тарас — серйозний

перекладач. Гадаю, що казка, яку ви сьогодні прочитаєте, западе глибоко

у ваші дитячі серця, нікого не залишить байдужим, бо в ній йдеться про

тісний зв’язок минулого із сучасним, про наше славне історичне минуле.

У чит ель . Дякую за цікаве повідомлення. Діти, відкрийте підруч­

ники і розпочнемо читати казку.

Виразне читання казки вчителем. Частину тексту від слів «...я маю справу

до Івана Сірка» читають заздалегідь підготовлені учні (вчителька стежить за інто­

нацією і виразністю читання, темпом читання; виправляє можливі помилки).

Запитання для бесіди

1. Як ви розумієте суть назви твору?

2. Про що йдеться у цій казці? (М ова йде про хлопчика Дмитрика, який

потрапив із сучасного в минуле, про його зустріч із козаками.)

3. На скільки умовних частин можна поділити текст казки? (Текст мож­

на поділити на три частини:

1) Мрійливий хлопчик біля озера;

2) Сон Дмитрика: зустріч з козаками.

3) Похід до книгарні у пошуках цікавої книжки про Івана Сірка.

4. Прокоментуйте речення «Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав

за хмари, а Малий Віз повіз Дмитрика додому». (Хлопчик мав багате

уявлення?Він бачив зорі і в плесі озера, і на небі. Дуж е хотів покат а­

тися на зоряному Возі.)

5. Чи чекали козаки на незнайомця-лежня? Зачитайте рядки з тексту

від слов Чекали кого завгодно — турків, татар, друзів до слів — ... по­

чали одмахуватись руками від лежачого хлопця».

6. Чи вміли козаки жартувати, глузувати по-справжньому? (Так. Про

це свідчать ось які рядки: «Згинь з очей!Кінних, піших приймаємо в свій

кіш, а ти котися зі своєю «канапою». Там за лісом пани-ляхи п ’ють


Історичне минуле нашого народу

191

каву, може, тобі до ліжка й подадуть». Або: «Ще не встиг познайоми­

тись, а вже з м оєї ноги стілець собі робиш».)

7. Який епізод казки є підтвердженням того, що козаки завжди відзна­

чалися неабиякою гостинністю? (Козаки спочатку годували гостя,

а вже потім говорили про справу, з якою він до них приходив «Сивову­

сий козак взяв велику ложку і затиснув її у Дмитриків кулак. — Якщо

не спиш, то сідай їсти з нами».)

8. Скільки років було козакові, який розмовляв з Дмитриком? ( Йому

було 3 0 3 роки.)

9. Чому так і не вдалося хлопцеві зустрітися з Іваном Сірком? З якою

метою він приїхав до козаків? Зачитати рядки «еге, отамана Сірка

10.

11.

12.

13.

14.

сьогодні не побачиш. Він зараз у Львові, там один письменник книжку

пише про нього. І Сірко днює й ночує на дев’ятому поверсі в його будин­

ку». (Хлопчик прибув до козаків, щоб побачити на власні очі їхні під­

водні човни.)

Яку відповідь отримав допитливий гість? («Багато хочеш знати, —

хитро усміхнувся старий козак.— Наш отаман саме радиться у Львові,

чи називати ці човни підводними. Незабаром прочитаєш про це».)

Чи вдалося Дмитрику побачити підводний козацький човен? (Так.

«При березі бився об хвилі човен. Він був подібний до великої жовтої

черепашки».)

Про що ще вдалось дізнатися хлопчикові? (Йому розповіли козаки про

свої ракети.)

Як завершився дивний сон? («Козацька ракета вистрелила. Стало ясно­

ясно. Підводний човен зблід, занурився у воду і швидко зник».)

Чи вдалось Дмитрикові знайти книжку про Сірка? (Звичайно, не вда­

лось, але він впевнений, що обов’язково її знайде, «а ні, то сяде він

на Малого Воза і сам вирушить до Львова».)

У чит ель . Цікава і повчальна казка. Чи не так? Давайте помірку­

ємо, яка її головна думка? (Діти висловлюють власні судження і при­

ходять до висновку: між минулим і сучасним тісний зв’язок; потрібно

цікавитись історичним минулим, пишатися ним, продовжувати справу

прийдешніх поколінь.

Робота в групах

1

група — мовчки прочитати текст казки і з ’ясувати, чому в ній не­

має традиційного зачину, кінцівки, традиційних триєдиних повторень?

(Літературна казка підпорядкована авторській волі. Читач бачить те,


192

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

що відбувається, очима автора. Для неї. не є обов’язковими традиційний

зачин, кінцівка...)

2 група — виписати художні засоби, які зустрічаються в тексті.

(«Червневе небо обтрушувало зорі» — метафора; «намацав ногою дно неба»,

«триста десятилітній козак» — гіперболи; «скривився, як середа на п ’ят ­

ницю» — приказка).

3 група — З ’ясувати місце чарівного сну у казці. (Чарівний сонДмитрика — це умовний літературний прийом, який часто зустрічається в лі­

тературних казках для створення фантастичних ситуацій .)

4 група — довести, що у казці уявне, а що фантастичне. (Уявне — зорі

на дні озера, зустріч з козаками, написання книжки про Сірка; фантас­

тичне — підводні козацькі човни, ракети, поїздка на Малому чи Великому

Возі, козакам по 310 літ)

Учитель уважно заслуховує відповіді представників груп. Якщо по­

трібно, доповнює, виправляє мовленнєві помилки.

У чит ель . У будь-якій казці є багато повчального. Що ви почерп­

нули для себе з прочитаної казки?

У чен ь. Казка «Малий Віз» вчить нас не боятися фантазувати, мріяти

і здійснювати свої мрії. А ще вчить любити й поважати історичне минуле

свого народу, козаччину, яка відіграла неабияку роль в історії України.

У ч и т е л ь . Хлопчик шукав книгу про Сірка. Як ви гадаєте, чи знай­

шов він її?

Уч е н ь. У тексті сказано, що він її не знайшов, бо такої книги ще не на­

писано. Я вважаю, що він її знайде обов’язково, бо впевнено вірить у це.

У чит ель . Діти, мабуть, історія козаччини, особливо відомості про

отамана Сірка, вас теж цікавлять. Про нього складено багато легенд, пе­

реказів, написано в підручниках з історії.

На нашому уроці присутні юні історики, фольклористи, мистецтво­

знавці, які ознайомлять нас із цією видатною особистістю докладніше.

Послухаємо істориків.

І с т о р и к . Іван Сірко народився на початку XII століття на Віннич­

чині. Він був дуже сміливим козаком. Його 15 разів обирали кошовим

отаманом. Сірко провів 60 битв з турецькими й татарськими завойовни­

ками і жодного разу не зазнав поразки. А ще він був непоганим на той

час дипломатом: листувався з гетьманами України, московськими царя­

ми, польськими королями, правителями Туреччини і Криму.

Іван Сірко — герой багатьох легенд і переказів. (Вчитель оцінює від­

повідь учня. Оцінку коментує.)


Історичне минуле нашого народу

193

Ф о л ь к л о р и с т . Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Івана Сірка

написання легендарного листа турецькому султану.

Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького сул­

тана Мохаммеда IV підкоритись йому запорожці на чолі з Іваном Сір­

ком склали дотепного листа, у якому висміяли правителя, назвали його

свинею, катом, злодіюкою. ( Зачитує текст листа з підручника «Історія

України», 8 клас.) (Відповідь учня оцінюється вчителем.)

М и с т е ц т в о з н а в е ц ь . Відомий російський художник Іван Рєпін

уявив, як запорожці писали цей лист і намалював картину під назвою

«Запорожці пишуть листа турецькому султану». Перед вами її репродук­

ція. Відомий художник кілька разів звертався до постаті легендарного

запорізького отамана. Він залишив два варіанти картини на той самий

сюжет. Цей варіант зберігся в російському музеї Санкт-Петербурга. Він

цікавий тим, що його персонажі списані з людей того часу. Для образу

писаря позував український історик, дослідник козацтва Дмитро Яворницький. Для образу Сірка — генерал Драгомиров.

(Відповідь учня оцінюється.)

У чит ель . Дякую всім за цікаві і змістовні повідомлення. Вони до­

помогли нам краще зрозуміти тему сьогоднішнього уроку.

III. П ідсум о к ур о к у

У ч е н ь . На сьогоднішньому уроці ми ознайомилися з літератур­

ною казкою, яка вчить любити і поважати історичне минуле, зрозуміли,

що між минулим і сьогоденням існує тісний зв’язок.

У ч и т е л ь . Казка О. Сенатович «Малий Віз» доповнила і збагати­

ла великий материк українських казок, що їх створили такі видатні

майстри слова, як Марко Вовчок, П. Куліш, Ю. Федькович, І. Франко,

Леся Українка, В. Близнець, В. Королів-Старий.

IV. Д ом аш н є завдання

Обов’язкова частина: вміти виразно читати казку в особах, перека­

зувати прочитане.

На вибір:

1) написати казкову історію про свою зустріч з визначною історичною

особистістю минулого;

2) вигадати казкову історію з вашою участю, записати її у формі роз­

повіді від себе.


О . О . Чупринін

Урок № 47. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. СУЧАСНІ ТВОРИ ПРО

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

І. КРИП’ЯКЕВИЧ «МАЛІ КОЗАКИ»

продовжити знайомити учнів з історичним минулим нашо­

го рідного краю, народу на прикладі оповідання І. Крип’якевича «Малі козаки», опрацювати зміст твору, його

ідейно-тематичне спрямування; розвивати культуру зв’я з ­

ного мовлення; увагу, спостережливість, логічне мислення;

вміння узагальнювати, порівнювати, зіставляти; раціональ­

но використовувати навчальний час; формувати кругозір,

світогляд; виховувати почуття пошани, поваги до історич­

ного минулого нашого рідного краю, творчої діяльності

І. Крип’якевича; інтерес до наслідників власної праці.

Тип уроку:

засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Крип’якевича, бібліотечка творів письменника,

дидактичний матеріал.

Мета:

І. П. Крип’якевич прагне навчити юного читача

по-державному мислити, ставити добробут

Вітчизни вище особистих користей та амбіцій,

закликає сталити розум, характер і тіло,

здобувати знання, виховувати в собі громадянина.

Д. Крип’якевич

Х ІД У Р О К У

I. О рганізаційний м ом ент

II. А ктуа ліза ц ія о п о р н и х знань

у ф орм і б е с ід и за питанням и

• Хто такі козаки?

• Які твори і яких письменників оповідають про козацтво, особливості

його життя, побуту тощо? (І. Нечуй-Левицький «Запорожці», О. Сенатович «Малий віз»...)


Історичне минуле нашого народу

195

• Яким повинен бути козак?

• Чому більшість простого люду намагалася потрапити до козацького

війська?

• Чи хотіли б ви стати козаком? Чому?

III. С п р и й н я ття й засвоєння учням и навчального м а те р іа лу

1. Вступне слово вчителя про життєвий і творчий шлях І. Крип’якевича.

ІВАН ПЕТРОВИЧ К РИ П ’ЯКЕВИЧ

(25.06.1886 -21.04.1967)

Народився у м. Львові у сім’ї священика. Буває, поталанить дитині,

і оте благодатне зерно засіють їй у душу батьки, чи школа, чи старші

товариші, чи випадкові люди. До таких щасливих зараховував себе

й І. Крип’якевич. Щоправда, школа (польська гімназія) аж ніяк не могла

виконати такої програми, тому роль вихователя взяв на себе його батько,

вчений-теолог. До того ж, один зі старших товаришів, Степан Гасюк,

завів якось його учня 6-го класу до бібліотеки Наукового Товариства

імені Т. Г. Шевченка. «Бібліотекар, Михайло Павлик (відомий громад­

ський діяч і письменник), добряча людина,— згадує у своїх мемуарах

І. Крип’якевич,— позичив мені без будь-якої поруки том Записок НТШ,

де була стаття І. Франка “Козак Плахта”. Це наукове видання справило

на мене велике враження, і я рішив стати істориком України».

З 1904—

1909 pp. навчався на філологічному факультеті Львівського

університету. У студентські роки брав активну участь у боротьбі за укра­

їнський університет, займався культурно-освітньою діяльністю.

Уже в гімназійному віці І. Крип’якевич, студіюючи історію, займав­

ся й белетристикою. Перші школярські й студентські спроби він рев­

ниво приховував, відчуваючи, що особливо хвалитися нічим; лише вря­

ди-годи з ’являлися його дрібні оповідання і п ’єси в дитячому журналі

«Дзвінок» (1905—

1906) без підпису або під криптонімом.

В 1908р. організував «Просвітній кружок», тісно співпрацював

з «Просвітою».

У 1912р. визріває потреба перейти на українську історичну темати­

ку, тож «Руське товариство педагогічне» публікує історичне оповідання

з часів Хмельниччини «Малі козаки», яке вміщене у цій книзі. Оповідан­

ня було зустріте сучасниками із захопленням, про що свідчить рецензія

в газеті «Неділя» (1912).


196

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Всі художні твори І. Крип’якевича публікувалися під псевдоніма­

ми («Петренко» — це данина батькові Петрові Крип’якевичу, Горишівський — пов’язаний з Горишевом на Холмщині, де дід Івана Крип’яке­

вича, О. Михайло, був парохом).

Крип’якевич вважав своїм життєвим покликанням наукову роботу,

він радо брався і за популяризацію історії, усвідомлюючи, що це потріб­

но для суспільства. «В рекордовому часі, протягом одного місяця, я скла­

дав підручник для початкової школи і перших класів середньої школи:

“Коротку історію України”».

1939р. разом зі своїми колишніми читачами І. Крип’якевич пере­

йшов у підпілля, щоб забезпечити вже не шкільне навчання, а таємну

самоосвіту.

Він боляче сприймав той факт, що українці порівнянно із сусідніми

народами не мають достатньої кількості популярної історичної літератури,

тому він є автором чи співавтором так званої «Історичної бібліотеки».

Він добре знав, що саме в наймолодшому віці дитину треба зацікави­

ти історією рідного краю, прищепити їй почуття національної гордості,

бо без цього не можливе становлення майбутнього громадянина.

Помер і похований І. Крип’якевич у Львові. Найважливіші історичні

праці присвятив періоду козаччини і Хмельниччини.

Із тріади функцій художньої літератури (перша функція — розва­

жальна: приємно провести час; друга — естетична: дати задоволення від

прекрасного; третя — пізнавально-дидактична: інформувати, вчити, ви­

ховувати) — І. Крип’якевич віддав перевагу останній.

Він намагався засобами художньої літератури, розважаючи й захо­

плюючи юного читача цікавим сюжетом та деякою мірою художньою

формою, передати йому якомога більше знань з історії і завдяки цьому

сприяти не тільки розвиткові його ерудиції, але й підвищенню націо­

нальної свідомості.

Робота над змістом твору «Малі козаки»

1. Тема: зображення часів боротьби українського козацтва з польськими

паничами на чолі з Б. Хмельницьким; мрія малих хлопців стати ко­

заками, присвятити своє життя, навіть віддати його, якщо потрібно,

за визволення України від загарбників, за вільне життя.

2. Ідея: уславлення прагнень хлопців, малих козаків, служити народові,

його інтересам, а також Б. Хмельницького, який уболівав за долю рід­

ного краю.


Історичне минуле нашого народу

197

3. Основна думка: ніхто не знаходиться осторонь, коли Україні загро­

жує небезпека, поневолення; навіть мале козацтво намагається до­

вести власну значимість. «Ми молоді, але готові віддати на службу

вітчизні все наше життя, а як буде треба, то й смерть приймемо для

добра України...»

4. Жанр: історичне оповідання за часів Хмельниччини.

5. Композиція.

Твір складається з чотирьох частин:

I. Знайомство з хлопцями; їх прагнення стати козаками; промова

козацтва до селян.

II. Опис козацького війська, задум хлопців організувати козацтво.

III. Озброєність малих козаків, бажання хлопців боронити волю

України.

IV. Обирання Василька отаманом малих козаків; раптова зустріч

хлопців із Б. Хмельницьким.

Експозиція : випасаючи власну худорбу, хлопці намагаються побачити

козацтво, яке йшло повз села Нова Воля.

З а в’я зка : промова козаків до селян від імені Б. Хмельницького;

Кульмінація : утворення малого козацтва, прагнення козаків борони­

ти Україну від будь-якого ворога, поневолювання.

Р озв’я зка : зустріч малих козаків із Б. Хмельницьким, його промова

до них: «Приймаємо вас, малі козаки, до запорозького війська».

Герої твору: Василько Романів, Лесь Береза, Остапко Варениця,

Грицуню Петрів, Михайло Олійник, Іванко Чорний, Степан Великий,

Петрусь Карпенко, Михалко Дяченко, дід Стефан, Б. Хмельницький.

6. Обговорення змісту оповідання у формі бесіди із застосуванням за­

пропонованих питань:

• Яка історична епоха відображена в оповіданні? (Хмельниччина, бо­

ротьба українського народу з ляхами.)

• Чим зацікавився гурт хлопців? (Проїздом повз села козацького вій­

ська.) Чому, як на вашу думку?

• Я к І. К ри п ’якевич змальовує козаків? Опишіть їх зовнішність.

(«Наші лицарі сиділи на рослих конях, прибрані були в сині жупани, підпоясані жовто-золотими поясами, на головах мали високі шапки, че­

рез плече рушниці, при боках висіли довгі криві шаблюки, а при поясі ще

якесь знаряддя. Сідло у одного було дивної роботи, вкрите оксамитом


198

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

чи якоюсь іншою дорогою матерією, а уздечка хіба посаджена само­

цвітом, так світилася». «Попереду їхали козацькі музики. Всі на ко­

нях з інструментами, аж дивно було глядіти. Інструментів було без

числа, а такі незвичайні, що у нас ніколи не відали. Одні грали на т ру­

бах і сурмах; труби були то великі, то маленькі. Д овгі і короткі, деякі

кручені, дивної форми, а всі світилися, як золото. Інші козаки били

в бубни, а бубни також були різної величини: деякі дуже великі і голос­

ні, а інші маленькі, що дрібонько торохкотіли. їхали на конях і банду­

ристи з великими бандурами перед собою, а пальцями водили по стру­

нах то швиденько, то спроквола. Се була дивна музика». «їхали козаки

в рядах, різними відділами зі старшиною. Десять козаків — то був де­

сяток, а коло них їхав отаман. Сто козаків — се була сотня, а стар­

шим був сотник, і він їхав перед своїм відділом. Тисяча козаків — се

був полк, а старшиною був полковник; але в деяких полках було більше

козаків, певно, по кілька тисяч. Копелий старшина мав відзнаку своєї,

власті: полковники мали золочені булави, сотники тримали в руках

менші булави, пірначі, а отамани мали прості палиці, тільки деякі були

з булавами. Кожен відділ козаків мав свій знак: десятки мали малі пра­

порці, а називали їх «значками»; сотні мали більші прапори; а найбільші

і найгарніші були полкові хоругви. Козацькі прапори були різної, краски:

деякі червоні, інші сині, ще інші — жовті. На кожнім прапорі був інший

знак: тут ангел з мечем в руці, там хрест, там знов хрест над півмі­

сяцем; деінше намальовано козака з рушницею через плечі; то знов руки

з мечем, або якогось звіра, або птицю. Говорили люди, що се знаки р із­

них міст і повітів, з яких прийшли козаки. Козаки були в різних одягах,

найбільше мали на собі сині і червоні жупани, а на головах великі шап­

ки. Але деякі були в залізних збруях, панцирах, а як їхали, залізо дзве­

ніло глухим голосом. Оружжя мали всілякі: стрільби і рушниці, шаблі,

пістолети; деякі відділи мали в руках довгі списи, дерев’

яні із залізними

кінцями, інші були з луками через плечі. Позаду за кожним полком везли

військові гармати. Се були тяжкі, великі штуки з широкими чорними

гирлами. За гарматами їхали довгі вози з військовими припасами; везли

кулі, порох у залізних скринях, всякі харчі — муку, сухарі, сушене м ’ясо

і рибу і всякі інші потрібні речі ».)

• Для чого козацьке військо прибуло до села? Як про це зазначено

у грамоті, прочитайте. («Богдан Хмельницький, гетьман, з усім вій­


Історичне минуле нашого народу

199

ськом запорозьким всім взагалі і кожному з осібна, кому про се знати

належить, доносимо, що ми вийшли з великою силою із запорозької землі

і йдемо до вас, щоб висвободити вас з давньої неволі і зробити вольними.

Д овгі роки терпіли ми вже кривду і насильства. Цілому світові відо­

мо, як нищили нас польські пани. Накладали на нас невольницькі тягарі

і панщизняні роботи, руйнували наше добро, кривдили наші діти. Хто

ішов з жалобою і шукав справедливості, той знаходив тільки сміх і зне­

вагу. Коли ми домагалися наших прав, називали нас бунтівниками. З а ­

були про се, що ми нашими грудьми боронили Польщу перед татарами.

Поляки бажають знищити весь козацький рід. На всі ті кривди нема ін­

шого способу, лише зламати поляків силою. Нехай козаки і селяни разом

кинуться на ворогів. Хоч ворожа сила велика, ми не вступимося перед

ними,— покладемо перед ними мертві трупи, застелимо дорогу моги­

лами. Мусимо добути давню свободу, яку мали батьки наші...»)

• Хто, на думку хлопців, міг вступити до козацького війська? («...До

козацького війська кожному можна йти; козаки — се такі самі люди,

як в нашім селі, тільки не хочуть слухати пана і не роблять панщини.

Д о війська приймають кожного, хто захоче до них приступити. П а ­

рубки з нашого села говорили, що підуть з козаками...»)

• Як цю пропозицію Василька прийняли хлопці?

• Кого ви вважаєте козаком? Які риси характеру повинні бути присут­

ні у нього? (Завзятість, мужність, винахідливість, спритність, ріш у­

чість, ненависть до ворога тощо.)

• Про яку пригоду з шаблею розповів дідусь Стефан Василеві? Пере­

кажіть її. Як ця розповідь характеризує прадіда хлопця?

• Якою зброєю знарядилися хлопці для створення власного козаць­

кого війська? (У Стефанка — старий лук; у Іванка — довгий спис;

у Леся — велика, тяжка рушниця; інші хлопці принесли топір; вила;

добрий дрючок, оповалий залізом; бучки; палиця (у Грицуня); у Остапка — гармата; моздір.)

• Чим Остапко Варениця здивував хлопців-організаторів козацького

війська? Власну розповідь підтвердіть словами з тексту.

• Що у творі І. Крип’якевича «Малі козаки» здалося вам кумедним?

Наведіть приклади з твору.

• Про що свідчить клятва Василя перед хлопцями — малими козака­

ми і хлопців перед Василем? («— Отся шабля буде добрим на наго-


200

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

роду, а лихим — на кару. А я не зложу її, поки пожалимо нашої, кривди

і не здобудемо волі України.— Ми всі підемо з тобою, всі положимо го ­

лови за нашу вітчизну! — однодушно загомоніли хлопці»)

• Які посади визначалися серед козацтва? (Отаман, писар, хорунжий

(носить прапор), трубач, довгобуги, обозний, суддя, осавули, старши­

ни, пушкар, чура)

• Чим пов’язана несподівана зустріч малих козаків з Б. Хмельницьким?

• А чим власне ви змогли б допомогти рідному краю у скрутний для

нього час?

IV. З акр іплен н я вивченого м а те р іа лу

1. Проведення тестового опитування.

2. Робота на картках.

V. П ідсум о к ур о к у

У сьогоднішній час, коли ми намагаємося наповнити реальним зміс­

том проголошену незалежність України, дидактика скромного белетрис­

тичного доробку І. Крип’якевича здається дуже актуальною, бо, буду­

ючи вільну державу, юні громадяни повинні пам’ятати, що вони мають

усі підстави пишатися героїчним минулим своїх предків і знати правду

про те, що і як «було колись в Україні»

V I. О го лош е н н я р е зуль та тів р об о ти ш колярів

V II. Д ом а ш н є завдання


Н. В. Іщ ук

Урок № 48. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

«ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ »

Мета:

Тип уроку:

перевірити якість засвоєних учнями знань під час вивчен­

ня вищезгаданої теми; розвивати навички усного зв’язного

монологічного мовлення, вміння орієнтуватись у складних

ситуаціях; виховувати шанобливе ставлення до заповітів

наших предків, осмислено їх виконувати.

урок-інтелектуальна гра «Найрозумніший».

Народ, який не знає свого

минулого, не має майбутнього.

О. Довженко

Х ІД У Р О К У

І. В ступ н е сло в о вчи теля

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю

промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну

близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної

і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­

провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­

ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї

з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­

тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­

винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­

ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях

її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром,

дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли

і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою

мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,


202

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків

своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з ’ясованих питань

постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­

давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю

нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­

тини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­

стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються

списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­

ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці,

спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної

творчості, історичної поеми О. Олеся.

II. О го лош е н н я тем и і м ети ур о к у

Отже, ми спробуємо визначити, хто з вас якнайдосконаліше орієнту­

ватиметься у змісті цих творів, які вивчалися, їх аналізі. Тому урок наш

незвичайний, ми проведемо інтелектуальну гру — «Найрозумніший».

1. Словникова робота.

Інтелект (лат.) — здатність до мислення, особливо до його вищих тео­

ретичних рівнів.

Я думаю, що боротьба буде запеклою, адже головна нагорода і д и ­

плом «За знання історичного минулого нашого народу» дістануться най­

розумнішому.

Всі учні класу є учасниками гри. Знайомство з ними відбувається

у такий спосіб: кожен, назвавши своє ім’я та прізвище, має сказати,

з якими творами про історичне минуле нашого народу він ознайомив­

ся додатково, якими джерелами користувався, щоб поповнити свій ін ­

телект. Відповідь починати фразою: «Не хвалюсь, але я...» Проблемноситуативне мовлення.

І раунд. Аудіювання. Рівень 1

Якщо кабінет комп’ютеризований, цей вид роботи перевірити легко,

а якщо ні, то пропоную два варіанти:

1. Письмова форма.

2. За допомогою сигнальних карток різного кольору: червоного, зеле­

ного, жовтого. Під час аудіювання учні піднімають картку потрібного

кольору, що відповідає варіантам відповідей а, б, в. У кого кількість

карток співпаде, той має можливість продовжити гру у наступному

раунді. Правильна відповідь оцінюється одним балом.


Історичне минуле нашого народу

203

Тести

1. Місто Київ названо на честь одного з братів:

а) Кия;

б) Хорива;

в) Щека.

2. Олег княжив:

а) у Львові;

б) у Києві;

в) у Новгороді.

3. Помер Олег:

а) від хвороби;

б) загинув у бою;

в) від укусу змії.

4. 955 року Ольга попливла:

а) у грецьку землю;

б) до Риму;

в) у Західну Україну.

5. Де звелів Володимир будувати церкви?

а) Де колись стояли дерев’яні кумири;

б) у містах і селах;

в) заборонив побудову храмів.

6. Кому належать слова:

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи,

а) Ярославу Мудрому;

б) Святополку;

в) Володимиру.

7. Що О. Олесь намагався розповісти у «Заспіві»?

а) Казку;

б) бувальщину;

в) оповідання.

8. У творі «Наші предки — слов’яни» говориться, що кожне плем’я

мало:

а) князя;

б) сотника;

в) хана.

9. Кому було нудно сидіти дома «без походів, без боїв»?

а) Князю Остромислу;

б) полянам;

в) Аскольду і Діру.

10. Хто вирушив у похід на греків?

а) Князь Олег;

б) Ярослав Мудрий;

в) Микита Кожум’яка.

11. Кому наснився «Дивний сон... Якісь палати, Лицар в зброї на

коні...»

а) Княгині Ользі;

б) Ярославу Мудрому;

в) Катерині II.


204

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

12. У якому творі відображено бій Кожум’яки з печенігом-борцем?

а) «Ярослав Мудрий»;

б) «Микита Кожум’яка»;

в) «Похід на Цар город».

Підсумки І раунду. Учитель збирає сигнальні картки, що вказують

на правильну відповідь. Інший варіант: учні самі підраховують кількість

своїх карток, повідомляють про це вчителеві й учням. До II раунду пере­

ходять шестеро гравців. Решта отримують оцінки і слідкують за грою.

II Раунд

На окремих аркушах (квадратиках) розписані літери. З них учні

складають слово — літературний термін. Хто швидше виконає завдан­

ня, той буде першим відповідати на запитання у другому раунді. За одну

хвилину учень повинен дати якнайбільше правильних відповідей. За­

питання вчитель добирає самостійно, оскільки передбачити їх кількість

неможливо.

III раунд

Учні заздалегідь докладно вивчають зміст творів. Для зручності і зо­

середженості можна надати три варіанти текстів.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину» «Наші предки — слов’яни».

IIваріант . «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород».

IIIваріант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум’яка».

Учасник, який набрав найбільше балів, починає III раунд. Вартість

правильної відповіді — 2 бали.

На дошці прикріплюється таблиця з певною нумерацією. Учні на­

магаються запам’ятати цифри того кольору, який потрапив їм під час

жеребкування, проведеного перед початком III раунду. Для полегшення

роботи вчитель сформулює запитання згідно з темами. Вчитель розмішує

їх під нумерацією в будь-якому порядку. Можна відкрити «віконечко»

суперника, заробивши при цьому — 3 бали.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки — слов’яни»

1. Дажбог — один з головних богів, це... ( Бог Сонця, світла, вогню)

2. Які дерева росли у споконвічному лісі? (Дуби, вільхи, сосни...)

3. Які тварини водилися у споконвічному лісі? (Ведмеді, олені, кабани,

лосі...)

4. Стрибог-це бог... (Вітру, бурі, негоди)

5. Хто керував родом? (Наймудріший і найстарший)

6. Коли князь ставав нездатним «до ладу і боротьби», то... (Скликали

віче й обирали іншого князя.)


Історичне минуле нашого народу

205

7. Що було захисною зброєю для полян? (Каміння, окріп, попіл, гострі коли)

8. Що клали у могилу загиблих? (Зброю, вбрання, харчі)

9. Які звичаї, обряди та вірування згадуються у творі «Наші предки —

слов’яни»? (Зустріч весни, Купала, віра в Русалок, Лісовиків тощо)

10. Пращур — це... (Далекий предок)

11. Яку квітку треба знайти в лісі, щоб мати «скарбів цілий міх». (Папороть)

12. Перун — це бог... (Дощу, грому, блискавки)

I I варіант. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Цар город»

1. «Наші прадіди поляни оселились і жили»... (за'Дніпром)

2. З чим порівнювалось життя селян? (З раєм)

3. Чому «віки нога ворожа не ступала на наш лан»? (Предки вміли по­

казати обосічного меча.)

4. На місці Києва стояла раніше? (Гора)

5. Хто жив на тій горі? (Кий, ГЦек, Хорив та Либідь)

6. До чиєї дружини, за літописною версією, належали Аскольд і Дір?

(До дружини Рюрика)

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Про що вони попрохали у князя? (Щоб пустив їх на волю.)

Від кого звільнили полян Аскольд і Дір? (Від хозар)

Як віддячили поляни Аскольду і Діру? (Обрали їх своїми князями.)

На що скаржилися купці Олегові? (Греки їх не любили, кривдили.)

Що вирішив зробити Олег? («Хоче він до України прилучити Царгород»)

Що зробили греки, щоб не пустити в пристань наші кораблі? (Л ан­

цюги перетягли.)

ІПваріант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум’яка»

1.

2.

3.

4.

Куди прийшла вранці Ольга? (До річки)

Що намагається пригадати Ольга? (Дивний сон)

Кого побачила дівчина, коли обернулась? (Ігоря — князя)

Чим здавались Ігорю думка і очі дівчини? («Думка — сонце; очі — сині

небеса»)

5. Ким була Ольга Ігорю? (Дружиною, вірним другом.)

6. Хто вбив князя Святослава? (Печеніги)

7. Чого хотів печенізький хан? (Перемоги досягти без бою.)

8. Як перевіряли силу Кожум’яки? (Роздражнили найсильнішого бика.)

9. На місці бою князь Володимир збудував... (Переяслав)

10. Ярослав був першим, другим, третім братом на престолі? (Четвертим)

11. Через кого все місто було зруйновано, люди бідували? (Святополка)

12. Як дбав про місто Ярослав? («Як про друга, як про сина»)


206

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Фінал

Невблаганний час доніс до наших днів не так уже й багато стародав­

ніх книжок і свідчень того, як жилося нашим пращурам. Можливо, саме

ці твори «зворушують читача ніжністю вислову чи захоплюють красою

уявного малюнка?..» Уява Георгія Акулова спромоглася йому як худож­

никові дати в руки пензлик і фарби, реалізувавшись в ілюстраціях до по­

еми О. Олеся «Княжа Україна»

Учасники отримують по одній ілюстрації, вказують назву твору й епі­

зод, зображений на малюнку.

Підсумки фіналу.: підрахунок балів, оголошення переможця гри «Най­

розумніший» та нагородження його дипломом «За знання історичного ми­

нулого нашого народу».

Заключне слово вчителя

Рідна земля, давня Русь-Україна і її народ у променях сонцесяйно­

го Олесевого слова та усної народної творчості відсвічують найвищими

людськими чеснотами. Адже саме ми сьогодні повинні своєю працею,

розумом, з високою національною свідомістю будувати суверенну Укра­

їну. Долею нам суджено жити в період великих, воістину революційних

перетворень. Ви закінчите школу і також будете причетні до оновлення

й відродження своєї Батьківщини. А щоб будувати майбутнє України,

треба знати правду про її минуле, бо, як сказав О. Довженко: «Народ,

який не знає свого минулого, не має майбутнього».

III. Д ом а ш н є завдання

1. Написати поетичні рядки за даним початком «Минуле в пам ’яті

не спить...».

2. Написати твір-мініатюру «Без минулого немає майбутнього».

3. Підготуватись до проблемно-ситуативного мовлення: «Не хвалюсь,

але я додатково прочитав (ла) і коротко хочу розповісти про Івана

Сірка, (побут і культуру запорожців, художника І. Рєпіна тощо)».


РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

В. І. Ц о ко ле н ко , К. П. Д у п л ій

Урок № 49. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РОЗПОВІДЬ ПРО ПОЕТА

ознайомити учнів з дитинством Т. Г. Шевченка, яке ми­

нуло на мальовничій Черкащині; з його збіркою поезій

«Кобзар»; розвивати спостережливість, образне мислення,

уміння аналізувати і робити висновки, зацікавити учнів

постаттю Кобзаря; виховувати пошану до славного сина

України.

Тип:

урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, збірки поезій «Кобзар».

Мета:

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

На дошці портрет Т. Г. Шевченка, під ним — епіграф.

І. А уто тр е н ін г

Очі заплющені, руки на колінах. Учні пошепки повторюють за вчи­

телем:

— Я прийшов до школи вчитися...

— Треба бути уважним...

— Треба бути спокійним...

— У класі друзі...

— Вони мене люблять...

— Мені приємно...

— Я легко дихаю...

— У класі сонце, сонце...

— Я добре працюю...


208

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

II. А ктуа ліза ц ія о п о р н и х знань учнів

Учитель. Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вір­

ші Т. Г. Шевченка? Які? Чи люблять їх? За що? Чи є у ваших оселях порт­

рети Т. Г. Шевченка?

— А які вірші Тараса Григоровича ви пам’ятаєте?

III. П ов ідо м ле н н я те м и , завдань ур о к у

У ч и т ел ь. На цьому уроці, тема якого «Наш Тарас Шевченко»,

ви поглибите свої знання про дитинство великого Кобзаря, ознайоми­

тесь зі збіркою поетичних творів «Кобзар», пригадаєте поезії, які вам

найбільше подобаються. ( Читає епіграф.)

—Як ви розумієте цей вислів? (Відповідь учнів.)

IV. Сприйм ання і засвоєння

учням и навчального м а те р іа лу

У чит ель . Подивіться на дошку, де записані слова, які ми будемо

використовувати у своєму мовленні на уроці, прочитайте їх.

Учні читають:

кобза,

кобзар,

«Кобзар»,

кріпак,

пророк.

• Чи відомі вам ці слова?

• Що б ви сказали про їх значення?

Учні пояснюють, використовуючи словнички.

У чит ель . Т. Г. Шевченко — гордість українського народу, його сла­

ва. Своїми діями, своїми творами він заслужив всенародну шану. Ця

людина, діти, знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному

серцю.

Трагічною була доля Шевченка. Перші двадцять чотири роки життя

він був кріпаком, терпів знущання, самодурство свого пана. Десять ро­

ків мучився на засланні в далеких аральських, прикаспійських та орен­

бурзьких степах, куди його відправили рядовим солдатом. Незламною

була сила великого поета. Він своєю пророчою пристрастю внутрішньо

розкріпачував людей і вчив їх бути людьми.


Рідна Україна. С віт природи

209

Учит ель . Зверніть, будь ласка, увагу на дошку. Перед вами — порт­

рет благородного, мудрого захисника рідного народу.

Подивіться уважно. Погляд спрямований твердо вперед. У глибині

очей причаївся ледь помітний смуток. У смуткові — уболівання за долю

народу.

Наш урок — це урок, на якому ви розпочинаєте знайомитись з лю­

диною, життя якої є великим подвигом.

А зараз «Хвилинка ерудита».

Про які цікаві факти з життя Тараса Григоровича ви дізналися? (П овідом-лення учнів.)

У чит ель . Надаю слово літературознавцям, читцям-декламаторам,

які готували повідомлення про дитячі роки Т. Шевченка, фрагменти з вір­

шів, в яких поет згадує дитинство. (Повідомлення учнів.)

У ч и т е л ь (доповнює). Ці роки Тарасового життя були зігріті теплом

материнської ласки і батькової турботи.

Уже будучи відомим поетом, Шевченко згадував ту «школу», куди

привела його тяжка кріпацька доля.

Учень читає вірш «Козачковському».

У ч и т е ль. Доки жили батьки, хлоп ’я не усвідомлювало жаху кріпос ницької дійсності. Були безтурботні дитячі забавки. Одного разу Тарас

пішов шукати залізні стовпи, котрі, як йому розповідали, підпирають

небо. Він ішов, ішов, поки його не підібрали чумаки й привезли додо­

му. Мрійливість, допитливість, любов до життя були характерними ри­

сами Т. Шевченка.

Часто в село заходили мандрівні сліпі співці-кобзарі. Вони співали

пісні про історичне минуле України, про її поневолювачів — турків, та­

тар, польську шляхту, про козаків, як вони билися з ворогами,— Серед

слухачів був і Тарас.

Про це розповідав хлопцеві і його дід Іван. Слухати діда збиралась

не тільки сім’я Шевченків, а й сусіди. Його розповіді про те, як люди

карали панів-гнобителів, справляли на Тарасика величезне враження,

яке згодом він переніс у твір «Гайдамаки».

Учитель читає «Епілог» з поеми «Гайдамаки».

У ч и т ел ь. Коли померла мати, батько, залишаючись із п ’ятьма

дітьми на руках, привів у хату мачуху. Це була недоброї вдачі жінка,

яка особливо погано ставилась до Тараса, її дратувала його мрійність,


210

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

волелюбність. Із втратою матері, а потім і батька у маленькому дитячо­

му серці відкриється невигойна рана.

Мати, материнство залишатимуться для Тараса найсвятішими.

Учні читають поезії: «У нашім раї...», «Сон».

Уч и т е ль. Дуже рано виявилися в Тараса здібності до малярства. Ще

змалку крейда, вуглина були для нього великою радістю. Прагнучи ста­

ти художником, Тарас побував у трьох церковних малярів, проте жоден

з них не виявив у нього таланту.

Діти, більш повно про ці та інші факти Тарасового життя ви дізна­

єтесь, прочитавши уривки з повісті С. Васильченка «Широкий шлях».

У чит ель . У мене в руках Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього

і мимоволі спадає на думку: яке довголітнє і прекрасне у нього життя —

140 років. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоро­

вича, далі їх діти, внуки, правнуки... Сьогодні в «Кобзар» вчитуєтесь ви,

діти XXI століття. «Кобзар» — це книга Правди, дорога всім поколінням.

(Демонструє «Кобзар», виданий у різні роки.) Як ви гадаєте, чому Тарас

Григорович назвав збірку поезій «Кобзар»?

Відповіді учнів.

У ч и т е л ь . Розгорніть «Кобзар», вчитайтеся в прекрасні поетичні

рядки.

Читання учнями вголос поезій «Садок вишневий коло хати», уривок з по­

еми «Княжна», уривок з балади «Причинна», уривок з поеми «Сон», «Сонце за­

ходить, гори чорніють...».

У ч и т е л ь . А тепер заплющіть очі, послухайте тишу і розкажіть, хто

що почув? (Відповіді учнів.)

У ч и т е л ь . Щ о ж можна почути у віршах Шевченка? Що можна по бачити в тексті, якщо уявити описані картини?

Відповіді учнів.

У ч и т е л ь . Який, на вашу думку, настрій поезій? (Відповіді учнів.)

А тепер попрацюємо в парах.

Перша пара — «Майстри слова». Підготуйте читання поезії, яка вам

найбільше припала до душі.

Друга пара — «Юні художники». Яку б ілюстрацію ви намалювали

до уривка з балади «Причинна», що починається словами: «Реве та стог­

не Дніпр широкий».


Рідна Україна. С віт природи

211

Третя пара — «Юні фольклористи». Зі слів, записаних на дошці,

складіть і запишіть прислів’я: «Кобзарі», шукай, в, правду, Тарасове,

глибоко, око, бачить.

Зачитування учнями прислів’їв, записаних на дошці:

• Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали.

• Щоб народу служити, треба так, як Шевченко жити.

• Тарасів «Кобзар» — народу великий дар.

V. П ідсум о к ур о к у

У ч и т е л ь . А зараз пограємо у гру «Мікрофон».

Учні передають один одному мікрофон, відповідають на запитання вчителя.

Що

Що

Що

Що

Що

Що

нового ти дізнався про Т. Г. Шевченка, його дитинство?

тебе зацікавило?

здивувало тебе?

схвилювало?

змусило задуматись?

найбільше тобі запам’яталось?

V I. Д ом аш н є завдання

Прочитати уважно повість «Широкий шлях», виписати в зошити

опис хати батьків Тараса.


В. І. Ц околенко , К. П. Д у п л ій

Урок № 50. Т. ШЕВЧЕНКО «ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА

ПЛИВЕ», «САДОК ВИШ НЕВИЙ КОЛО ХАТИ »

вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, опи­

сувати власні відчуття, викликані художнім словом, ви­

разно читати поезії, знаходити в них епітети, порівняння

метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення

естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати умін­

ня висловити власні відчуття, емоції.

Обладнання: твори поета, кросворд, учнівські ілюстрації, запис пісні

Я. Степового «Садок вишневий коло хати», таблиця.

Мета:

Х ІД У Р О К У

І. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

1. Розгадати кросворд.

У виділених клітинах прочитаєте прізвище автора віршів, які сьо­

годні будемо вивчати.

1) Прізвище українського художника, з яким Т. Шевченко познайомив ся у Петербурзі у «Літньому саду». (Сошенко )

2) Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт )

3) У яке місто було перевезено прах Шевченка? (Канів)


213

Рідна Україна. С віт природи

4) Як називається гора, де знаходиться могила поета? ( Чернеча)

5) Як, за прадавньою традицією, місцеві жителі називали село Кирилівку? (Керелівка )

6) Ім ’я матері та старшої сестри Тараса. (Катерина )

7) Як називається перша збірка поезій? (Кобзар )

8) Я к називає Т. Г. Шевченка український народ? (Кобзар )

2. Повторення відомостей з теорії літератури.

1) Віршована мова, рима, строфа, віршований ритм.

2) Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння.

Троп

Епітет

Метафора

Порівняння

Визначення

Приклади

Від гр. «еріШеїоп» — додаток.

Художнє означення найбільш

суттєвої риси явища або пред­

мета, які зображуються. Епітет

може виражатися різними час­

тинами мови.

Від гр. «теїаркога» — перене­

сення. Вид тропа, що побудо­

ваний за принципом подібнос­

ті, ґрунтується на зображенні

предметів за різними ознаками

«Береза плакуча», «сві­

те вольний, несповитий»,

«грім залізний», «синь про­

зора»

Пояснює малознайомий пред­

мет через зіставлення його

з іншим, більш знайомим,

предметом або явищем

Зашипіли, мов гядюки

Стояла я і слухала весну.

Весна мені багато говорила

(Леся Українка).

Спив я горя повний келих

(П. Ерабовський)

(Т. Шевченко).

Привітаю вас, як діток

(Т. Шевченко)

II. С п р и й н я ття та засвоєння учням и

навчального м а те р іа лу

1. Вступне слово.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежи­

на до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний

пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого

ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні

берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близьки­

ми і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, ма­

льовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано

як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли


214

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

до Петербурга й ув’язнили у казематі Петропавлівської фортеці (казе­

мат — це приміщення у фортецях, де тримали в ’язнів).

Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже

півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині,

ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія.

Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склав­

ши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром

серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло

хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзаж­

ної лірики. Як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий

сонячний твір? У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю»,

так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його

з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому

навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубня­

вілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто

витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила

картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла

розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли...» (Виразне декла­

мування вірша «Садок вишневий коло хати»),

2. Виразне читання поезії учнями.

3. Бесіда з учнями.

• Чи є у цьому вірші художні засоби мови (метафори, епітети, порів­

няння)? (У ньому немає узвичаєних худож ніх засобів, ніяких барв,

а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про т акі твори го ­

ворять, що вони написані т ак майстерно, що майстерності не ви д­

но зовсім.)

• Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці

й побуту селянської сім’ї? (За допомогою зорових і слухових образів,

які створює поет.)

• То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську

хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню з і­

роньку...)

• А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкуван­

ня соловейка, тишу...)

Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не се­

ред такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини


Рідна Україна. С віт природи

215

модель життєвого устрою — це дружна сім’я, де панує гармонія люди­

ни і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний

у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покла­

дений на музику Я. Степовим.

Слухаємо запис, або підготовлені учні з допомогою учителя музики вико­

нують цю пісню.

«За сонцем хмаронька пливе» — це теж пейзажна поезія Т. Ш евчен­

Послухайте її і скажіть:

Яким настроєм пройнятий цей вірш?

Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.

Виразне читання поезії (вчителем, кількома учнями).

За таблицею ви повторили засоби образної мови. Чи є вони у цьому

вірші? (Учні виписують у зошити.)

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку ро­

жевую, туман сивий, тьмою німою.

Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове,

серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.

Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

ка.

III. П ідсум о к ур о к у

На дошці намальоване «дерево пізнання». Учні на липких аркушах

записують, про що вони дізналися на двох уроках, коли вивчали твор­

чість Т. Г. Шевченка, зачитують написане і приклеюють аркуш на гілках

намальованого дерева.

IV. Д ом аш н є завдання

Вивчити напам’ять вірші «Садок вишневий коло хати», «За сонцем

хмаронька пливе».


В. Г. Туш евська

Урок № 51. КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА «ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ

МОЯ...». РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ

ознайомити учнів із життям Костянтини Малицької та її віршем-піснею «Чом, чом, земле моя...»; вчити розуміти лірич­

ність вірша-пісні; розвивати вміння визначати художні засо­

би, використані в поезії, пояснювати роль питальних речень;

формувати навички аналізу поетичного твору; удосконалю­

вати навички виразного читання поезії; виховувати почуття

патріотизму як вагомого життєвого стимулу для людини.

Обладнання: портрет письменниці, малюнки із зображенням природи,

фонозапис пісні «Чом, чом, земле моя...».

Тип уроку:

урок-дослідження.

Мета:

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

Василь Симоненко

Х ІД У Р О К У

І. М о ти в а ц ії навчання ш колярів

1. «Поетична хвилинка».

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни

Різні люди є на світі.

Різні гори, полонини.

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.


Рідна Україна. С віт природи

217

Там шумлять степи безкраї.

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти...

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще — в Україні,

Бо найкраще — в рідній хаті.

(Ганна Черінь)

2. Коментарі до вірша.

3. Слово вчителя.

Важко назвати поета, письменника, який би не звертав своє слово

до рідної Вітчизни — України. У творах вони з любов’ю відтворюють

чарівну природу з оксамитом степів, гаїв та дібров, зеленню лісів, син­

ню чистих озер і тихоплинних рік. Ніякій силі не осквернити тієї землі,

«що освятив Тарас своїми муками-ділами, що окрилив громами-звука­

ми словами».

Україну прославили у віках її видатні сини й дочки. Це філософ

і поет, мандрівний вчитель Григорій Сковорода, це Каменяр Іван Ф ран­

ко, геніальна Леся Українка. Оспівували Україну «струни Лисенка живії,

і слави золота зоря круг Заньковецької Марії».

Україна завжди була багата на самобутні таланти, і серед них чима­

ло обдарованих жінок. Про одну з них сьогодні і піде мова. Це — Кос­

тянтина Малицька.

II. О го лош е н н я те м и , м ети і завдання ур о к у

III. С п р и й н я ття і засвоєння учням и навчального м а те р іа лу

1. Повідомлення «юних біографів».

1 -й б і о г р а ф . У радянські часи Костянтину Малицьку (її літера­

турні псевдоніми — Віра Лебедєва й Чайка Дністрова) навіть згадува­

ти було небезпечно. Твори її не потрапляли до рук читачів. Лише люди

старшого віку в колі своїх найрідніших могли заспівати тремтливим від

хвилюванням голосом пісню «У Січі, у Січі гартуймось, брати» та ще мо­

гла пролунати чудова співанка-перлина «Чом, чом, земле моя...». Хто ж

вона, Костянтина Малицька?

2 - й б і о г р а ф . Народилася Костянтина Малицька ЗО травня 1877 ро­

ку в селі Кропивники біля Калуша в сім’ї священика Своє життя вона


218

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

присвятила дітям: понад ЗО років працювала на педагогічній ниві, час­

то виступаючи зі статтями у справі виховання підростаючого покоління.

Багато друкувалася в періодичній пресі. Літературна спадщина велика

і різноманітна. Вперше вона виступила в дитячому журналі «Дзвінок»

під вигаданим ім’ям Ростик. Відтоді часто вміщувала свої твори в цьому

виданні, а також у журналі «Зоря», в альманахах «Жіноча доля», «Учи­

тель». Це були переважно твори про дітей і для дітей. Тривалий час вона

редагувала журнал «Дзвінок» — єдиний на той час дитячий часопис для

всієї української дітвори.

3 - й б і о г р а ф . Наприкінці XIX — на початку XX століття під різни ми псевдонімами надрукувала багато віршів для малят, в яких оспівува­

ла красу рідної природи, прищеплювала дітям любов і повагу до праці,

до рідної землі. Костянтина Малицька — провідна діячка жіночих громад

у Львові та Чернівцях, натхненниця руху січових стрільців у роки Першої

світової війни, за що у 1915 році була вислана в Сибір. Останні роки жила

у Львові і працювала бібліографом дитячої літератури у Львівській бібліо­

теці Академії наук ім. В. Стефаника. Померла 27 січня 1947 року.

2. Слово вчителя.

У 1904 році на слова Костянтини Малицької «Чом, чом, чом, земле

моя...» композитор Денис Січинський написав музику, і пісня стала н а ­

родною, широковідомою, улюбленою для багатьох поколінь українців.

3. Повідомлення «Юних біографів» про композитора Дениса Січинського.

Січинський Денис Володимирович — український композитор, д и ­

ригент і музичний діяч. Народився 2 жовтня 1865 року в селі Клювинці

Тернопільської області.

Навчався у Львівській консерваторії у К. Мікулі. Працював у Львові,

Коломиї, Станіславі як організатор і диригент співацьких колективів.

Автор опери «Роксолана» (1909), музики до п’єс, обробок народних пі­

сень. Серед творів чільне місце належить хорам і романсам на вірші Ш ев­

ченка, Франка та інших українських поетів. Помер 26 травня 1909 року.

Звучить грамзапис вірша-пісні «Чом, чом, земле моя».

4. Змагання між групами.

Перемагає найактивніша група.

Бесіда:

1) Які почуття викликала у вас пісня?

2) Поясніть назву твору.


Рідна Україна. С віт природи

219

3) Які запитання ставить Костянтина Малицька у вірші-пісні?

4) Якою у вашій уяві постає змальована у творі рідна земля?

5. Слово вчителя.

Притишено звучить у пісні простеньке, на перший погляд, але таке

сокровенне запитання:

«Чом, чом, чом, земле моя.

Так люба ти мені, так люба ти мені?..

І ми, мов на картині, бачимо переливи води, смарагдову зелень лісів,

чуємо тьохкання соловейка, ніжний дзвіночок голосу жайворонка.

Подібні запитання ставляться читачам не для того, щоб дістати

на них відповідь, а щоб привернути їхню увагу до певної думки або самим

запитанням ствердити її. Такі запитання називаються риторичними.

6. Усне малювання.

Які картини постали у вашій уяві після прослуховування вірша-пісні?

7. Самостійне читання учнями вірша-пісні.

8. Завдання.

Прослухати текст вірша «Чом, чом, чом, о земле ти моя» і порівня­

ти з піснею.

9. Декламування вірша «Чом, чом, чом, о земле ти моя» вчителем.

10. Робота у групах.

1) «Юні художники». Малюють картини, які постали в уяві під час про­

слуховування вірша і пісні.

2) «Юні фольклористи». Записують прислів’я та приказки про рідний

край.

• Батьківщина — всім матерям мати.

• Навіть пташка має рідну землю.

• Рідна сторона — мати, чужа—мачуха.

• Кожному мила своя сторона.

• За рідний край життя віддай.

3) «Юні літературознавці». Досліджують партитуру вірша-пісні.

4) «Юні лінгвісти». Добирають синоніми до словосполучення «рідний

край» та епітети до слова край.

11. Слово вчителя.

Завдяки великій майстерності і поета, і композитора пісня «Чом, чом,

чом, земле моя» набула широкої популярності. Де тільки не лунала вона.

У Києві, Львові, Херсоні, Полтаві... А ще у Канаді, США, Аргентині,


220

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Бразилії, Австралії — всюди, де є хоч маленькі українські громади. Деко­

ли цю пісню з великої поваги до України слухають чи виконують стоячи,

як під час виконання державного гімну. Деколи плачуть із розчулення,

поринаючи у спогади про рідне і дороге.

Ось що можуть зробити поетичне слово і чудова музика.

IV. З акр іплен н я вивченого м а те р іа лу

Запитання до учнів:

1. Хто написав музику до вірша Малицької «Чом, чом, чом, земле моя»?

Яких відомих українських композиторів ви знаєте?

2. Чому пісня стала такою популярною? Загальноприйнято під час ви­

конання цього твору стояти і співакам, і слухачам. Поясніть, чому.

V. Д ом аш н є завдання

• Вивчити вірш-пісню напам’ять.

• Перша група — написати твір-мініатюру «Чом мені ти любий, рід­

ний краю?».

• Друга група — намалювати солов’я або дібрати ілюстрації та додат­

кову літературу про цю пташку.

• Третя група — виписати з енциклопедії та словників відомості про

солов’я.


В. Г. Туш евська

Урок № 52. КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА «СОЛОВЕЙ ».

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: ХУДОЖНІЙ ОПИС

вчити учнів виразно читати художній опис «Соловей», ро­

зуміти його жанрові особливості, пояснювати власне ро­

зуміння образу солов’я; розвивати уміння користуватися

додатковими відомостями з енциклопедії і словників, ба­

чити відмінності між художнім і словниковим описом со­

лов’я; виховувати любов до природи, до прекрасного, по­

чуття добра та милосердя, будити прагнення оберігати її.

Тип уроку:

інтегрований урок-подорож.

Обладнання: портрет К. Малицької, енциклопедія, тлумачний словник,

ілюстрації, малюнки учнів, пісні та вірші про солов’я, опо­

відання, казка Г. К. Андерсена «Соловей».

Мета:

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї,

Вона — це мати. Будь же сином...

М. Рильський

Х ІД У Р О К У

І. А к туа ліза ц ія о по р н и х знань

1. Тестування.

Один учень біля дошки, а інші пишуть у зошиті.

1) У якому році народилася К. Малицька?

а) 1872р;

б) 1873 р;

в) 1874 р.

2) Під яким літературним псевдонімом вона друкувала свої твори:

а) Олена Пчілка;

б) Чайка Дністрова',

в) Віра Лебедева.

3) Ким вона була за професією?

а) Учитель',

б) редактор;

в) лікар.


222

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

4) Хто написав музику до вірша К. Малицької «Чом, чом, земле моя»?

а) П. Воронько;

б) Майборода;

в ) Д . Січинський.

5) У якому селі народилася письменниця?

а) Кропивники ;

б) Сокирки;

в) Западинці.

6) Чому присвятила письменниця своє життя?

а) Науці й культурі;

б) виховній робот і ;

в) благодійництву.

2. Виразне читання вірша «Чом, чом, земле моя» (два—

три учні).

II. М отивація навчання ш колярів

1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Заспів до уроку: один із учнів читає вірш С. Реп’яха «Брянські солов’ї».

Злетіли раптом до небес гаї

І луки з кучерявою лозою —

Защебетали срібно солов’ї

У Солов’ях над срібною Десною.

Нічого навкруги — лиш юний спів,

Лиш сплескане з мотива на мотив.

Як водоспад — минуще і одвічне.

Я — ваш навіки,

Ви — навік мої.

Нас доля спільна друзями назвала

Дзвеніть над світом, брянські солов’ї,

Моя душа співає разом з вами!

2. Вступне слово вчителя української літератури.

Сьогодні мова піде про солов’я, цю улюблену пташку, якою захоп­

люються і поети, і художники, і музиканти... Тож недарма так багато

творів присвячено цим прекрасним співакам, які є невід’ємною части­

ною нашої природи, за яку ми несемо відповідальність перед майбутні­

ми поколіннями.

Відомі прозові твори В. Перепелюка «Степовий соловейко», Б. К о­

мара «Соловейко», Л. Смогаржевського «Соловей». Чудові є поезії про

цю пташку: Віктора Забіли «Соловей», Дніпрової Чайка «Вільна пташ­

ка», Шевченка «Садок вишневий коло хати» та ін.


Рідна Україна. С віт природи

223

На цьому уроці ми познайомились із твором К. Малицької «Соло­

вей». Природа рідного краю надихнула письменницю на створення та­

кого чудового художнього опису. Ще змалку любила дівчинка слухати

спів солов’я. Не раз просила маму: «Хочу почути солов’я і слухати ті ча­

рівні звуки: тьох — тьох, тюрк...»

3. Запис теми уроку у зошит.

Художній опис — один зі способів викладу матеріалу в художньому

творі, який полягає в послідовному показі окремих ознак, рис і власти­

востей осіб, речей, явищ природи тощо.

За допомогою опису письменник знайомить читачів із місцем події

(пейзаж), обстановкою, в якій живуть персонажі (інтер’єр), зовнішнім

виглядом (портрети).

На нашому уроці ми здійснемо подорож в ліс, щоб послухати спів

солов’я. Але спочатку нам треба підготуватися до подорожі.

4. Колективна робота.

Прослухавши художній опис солов’я, дати відповіді на запитання:

1) До якого типу мовлення належить текст? (Опис художній) Доведіть

це. (До нього можна поставити питання який ?) (Розповідається про

риси птаха, його вигляд. Ут екст і багато епітетів, порівнянь. Учні за ­

читують цитати з тексту.)

2) Що ви раніше уже знали про солов’їв?

Юні природолюби розповідають про солов’їв.

Відомо, що солов’ї бувають степові, польові й лісові. Вони досить

винахідливі. Перш за все, в полях ще чимало ожередів соломи, де вони

знаходять собі їжу й захист від холоду. Крім того, із сонячного боку

на скибах ріллі, на горбах є відталини, де вони ховаються від холоду,

знаходять торішні зерна. На вигляд це звичайна сіра пташина завбільш­

ки як шпак.

Буває, що солов’ї б’ються за улюблені місця гніздування. Одного

разу під хатою в бузку я побачив дві сіренькі пташки. Притих, слідкую,

що вони робитимуть. А вони злетіли вгору, вдарились одна об одну і, пис­

кнувши, впали в кущ. Думаю загинули, необачні стали, коли враз почув

соловейків спів. І майже в ту мить озвався й другий соловейко. І почало­

ся, і понеслось. Один заведе, другий пересвистує. Відчувши слабкість су­

перника, починає ніжно вуркотіти, щоб таки заглушити його. «Колінця»

співу змінюється одне за одним, відляск їх лунав на все подвір’я. Я трохи

не сміявся, забув навіть, куди йшов. Коли чую: один голос усе дужчає


224

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

і мовби торжествує, а другий слабшає, замовкає. Видно, суперник став

видихатися. Врешті зовсім замовк. І одразу вилетів, бідолашний, з буз­

ку. Довелося йому інше шукати місце.

3) А яких ще птахів, що живуть на території України, ви знаєте?

Це лелеки, ластівки, горобці, горлиці, дятли, одуди, шпаки, сичі,

галки, куріпки, стрепети, глухарі, зозулі, ремези, чайки, деркачі, пов­

зики, синиці та інші.

4) Що нового ви дізналися про життя солов’їв?

Що соловей може жити і в неволі, але пісня його не така, відрізня­

ється від тієї, що звучить на вільному просторі. Вона сумна, уривчаста,

наче думка в ’язня.

Ю н и й д о с л і д н и к п р и р о д и . Соловей нищить шкідливих комах.

Він може бути барометром: якщо соловей тужливо лящить цілу ніч — то

це на довготривалу постійну природу, коли співає з перервами — кажуть,

що сльота настане.

1 - й д о с л і д н и к - н а у к о в е ц ь . З енциклопедії я дізнався,

що це оливково-бурний птах, розміром з горобця, не привертає уваги

своїм забарвленням. Лише хвіст і покривні пера хвоста з рудим полиском

допомагають поліпшити його на землі, де він пересувається стрибками.

Відчувши небезпеку, піднімає і опускає хвіст і видає: кр-р-р кр-р-р. Проте

він з давніх-давен привертає увагу людини чудовою піснею. Поширений

від України, Білорусі, Прибалтійських республік до Західного Сибіру. Зус­

трічається у Фінляндії, Швеції, Польщі, Угорщині, Румунії. Оселяється

в лісах, садах, де є густий підлісок або чагарники, особливо у листяних.

Прилітають солов’ї з місць зимівлі — зі Східної частини Африки

досить пізно: у кінці квітня — на початку травня. Летять уночі. Перши­

ми з ’являються самці, які займають гніздові ділянки і через кілька днів

починають співати. Згодом прилітають самки. Гніздо соловей влаш­

товує в ямі на землі, зрідка над землею біля основи куща. Будує гніз­

до близько двох тижнів. У кладці буває чотири—

шість яєць оливкового,

коричнево-оливкового або темно-шоколадного кольору, які насиджує

самка близько 14 днів.

2 - й д о с л і д н и к - н а у к о в е ц ь . Самець у цей час співає аж до кін­

ця гніздового періоду. Пташенята рано залишають гніздо, самостійно

здобувають собі їжу.

Живляться солов’ї комахами та їхньою гусінню, яких здобувають

на поверхні ґрунту, а восени — ще і ягодами. У пошуках їжі птахи трима­

ються поодинці. У серпні-вересні солов’ї починають переліт на південь.


Рідна Україна. С віт природи

225

Основними ворогами солов’їв є коти та тхори, які виловлюють птахів,

руйнують гнізда. Ось чому в деяких садах, парках ці птахи не гніздяться.

Юні художники демонструють малюнки.

У ч и т е л ь з а р у б і ж н о ї л і т е р а т у р и . КазкаАндерсена «Соловей»

присвячена важливій темі — силі великого і справжнього мистецтва.

Письменник протиставляє живу красу штучній красі.

Прослухаймо спів солов’я. (Звучить аудіозапис). Ці чарівні звуки

не можна порівняти ні з чим, бо вони — наша незрівнянна природа-матінка. Ось такий спів викликав сльози зворушення і захоплення навіть

у китайського імператора, відгородженого від простих людей, природ­

ної краси стінами палацу та придворними.

5. Інсценування казки Андерсена «Соловей».

Юні артисти інсценізують уривок з казки — розмова солов’я з ім­

ператором.

6. Словникова робота:

Камергер — придворний чин.

Чорна магія — зле ворожіння.

Покоївки — прислуга у кімнатах.

Сапфір —дорогоцінний камінь, синього кольору.

Клейноди — знаки влади.

Бесіда:

1) Як можна охарактеризувати солов’я з казки?

2) Хто врятував імператора від смерті й чому?

3) Чому соловей не радив розбивати штучного суперника-солов’я?

4) Чому соловей попросив імператора тримати в секреті його з ним роз­

мову?

5) Чого навчає казка?

III. Закріплення вивченого

Учитель у к р аїн ськ о ї літератури

1) Що є спільного у цих двох творах? (В обох творах ця маленька пташка

уособлює саму природу, її красу, мудрість, незалежність, творчу особис­

тість.)

2) Які риси притаманні справжньому солов’ю? (Він має живу душу, здат­

ну на милосердя, співчуття. Йому притаманні достойна поведінка, воле­

любність, чесність, безкорисливість. Свої пісні соловей щедро дарує всім,


226

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

хто здатен відчувати красу. Бачити, як чиєсь серце відгукнулося на спів,

на красу — єдина винагорода, якої очікує справжній митець.)

3) Чому ці птахи заслуговують на сердечну опіку людей? (Бо вони прино­

сять користь людям. їх стає дедалі менше. Слухаючи спів солов’

я, ми від­

чуваємо радість життя.)

4) Як ви розумієте слова епіграфа? (Потрібно бегти природу, якщо ти є па­

тріотом рідного краю, бо вона є уособленням справжньої краси та жит­

тя на Землі.)

IV. Висновок

Учитель. Отже, діти, ми багато дізналися про солов’я, цю непо­

вторну пташку. Ось те головне, що характеризує її. Він є уособленням

самої природи. Люди полюбили цю пташку й оспівали її у багатьох на­

родних піснях: «Солов’ю маленький! Маєш голос тоненький, заспівай

же ти мені, бо в чужій я стороні...»

V. Дом аш нє завдання

1. Виразно читати опис.

2. Скласти цитатний план до оповідання.

3. Дати порівняльну характеристику солов’я (на основі вивчених тво­

рів).

4. Перша група — розповідати про дерева, що ростуть на території

України.

5. Друга група — написати твір-мініатюру «Всі барви життя відтворено

у пісні солов’я».

6. Дати порівняльну характеристику солов’я у творі-описі К. Малицької та у казці Г. К. Андерсена «Соловей».

Д о д а то к

ВІЛЬНА ПТАШКА

Між калиною тихенько

Соловейко щебетав,

Низом хлопець нишком крався

Хап! І пташку упіймав.

Діти раді, аж сміються,

Що впіймали солов’я.

Скачуть, тиснуться, аж б’ються,


227

Рідна Україна. С віт природи

Просять: «Пташечко моя,

Заспівай нам голосненько,

Як співала у садку.

Ми ж тобі за це гарненьку

Зробим квіточку таку!»

Чи не те на світі бачить

Нам доводиться не раз?

їм співай, вони ж оддячуть

Зроблять квіточку якраз!

(Дніпрова Чайка)

СОЛОВ’ЯМ УКРАЇНИ

У розлуці з вами, солов’ї Вкраїни,

Так ниє серце, що аж сміх бере

З самого себе. Хай воно й старе,

А в рідний край, як в юність

Давню, лине.

Ти груди краєш поглядом дитини,

Печеш і мучиш, рідний краю мій,

П ’яниш, якжоден на землі нашій...

Тужу за вами, солов’ї Вкраїни.

(М. Рильський)

СОЛОВЕЙ

Як він боїться тиші!...

В сині вежі

Пересипає жар волісожар.

На берегах зеленої пожежі

Палій він однозначно і дзвонар.

У нього все виходить, все до ладу

На всьому він лишає віщий знак.

І на крилі зарошеного саду,

Набігавшись, засне, немов хлопчак...

(В. Підпалий)


О. В. Павлюк, В. П. Яричевська

Урок № 53. ОЛЕНА ПЧІЛКА (ОЛЬГА КОСАЧ) «СОСОНКА».

РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ

ТА ї ї РОДИНУ

ТЛ:

оповідання, експозиція.

ознайомити учнів зі знаменитою українкою — Оленою

Пчілкою (Оленою Косач), матір’ю Лесі Українки, сестрою

М. Драгоманова, відомою письменницею, видавцем, гро­

мадською діячкою; розкрити зміст оповідання «Сосон­

ка», особливість його побудови; навчати переказувати твір

близько до тексту; проаналізувати риси характеру Івася,

поміркувати над пригодою, що сталася з хлопчиком; дати

поняття про оповідання, ознайомити з особливістю його

побудови, особливу увагу звернувши на експозицію; роз­

вивати логічне мислення, навички аналізу прозового тво­

ру, виразного читання; удосконалювати навички роботи

в групах, парах; виховувати любов до природи, до рідної

батьківської домівки, доброту, чуйність.

Обладнання: портрети Олени Пчілки, твори поетеси, ілюстрації, книж­

ка «Оповіді про дерева» .

Тип уроку:

вивчення нового матеріалу.

Мета:

В дітей 'мені хотілося

перелити свою душу й думки...

Олена Пчілка

Х ІД У Р О К У

I. Організаційний момент

II. Поетична хвилинка

ВОЛИНСЬКІ СПОГАДИ

Волинь незабутня, країно славутня!

У пишній красі ти красуєш!

Здавен твою бачу українську вдачу,


Рідна Україна. С віт природи

Здавен мою душу чаруєш!

Я рідну мову, ту любу розмову

В краях твоїх всюди вчуваю,

Те слово живуще — віки невмируще —

Я скрізь в тобі серцем вітаю.

Із словом жаданим та людом коханим

Єднаєш ти в серці моєму

Ті спогади ясні про милі та красні

Куточки в обширі твоєму.

ДІТОЧКАМ

Гайда, дітки, у садок!

Любо там та мило!

Скільки всяких там віток

Сей рік уродило!

Повна рожа, мак чубатий,

Між кущами м’ята,

І барвіночок хрещатий

Стелеться до хати.

Там метелики і бджоли,

Пташки -щебетухи,

А в травиці скрізь навколо

Кузки -стрекотухи.

Сонце з неба світить, гріє,

Сяє, мов сміється,

І, як вільна пташка, мрія

До небес несеться.

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

229


230

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок докупки —

Для мами-голубки!

III. «В гадай автора»

0

е

л

н

а

Кількість клітинок відповідає кількості букв в імені письменниці,

яке починається на «О» і закінчується на «а». У перекладі з грецької

означає «світла».

П ч

і

л

к

а

Кількість клітинок відповідає кількості букв у псевдонімі письмен­

ниці, яка починається на «П» і закінчується на «а» та означає пестливу

назву комахи-трудівниці. (Учні вгадують.)

Цим псевдонімом підписувала свої твори Ольга Петрівна Косач

з роду Драгоманових.

Довідка: псевдонім —придбане ім’я, прізвище або авторський знак, яким

користується письменник, журналіст, автор замість власного прізвища.

Чому Ольга Петрівна обрала собі даний псевдонім?

Її дідусь мав пасіку, всього кілька вуликів. Маленька Оля любила

спостерігати за напрочуд працьовитими бджолами. Мабуть, тому і взя­

ла назву цієї комахи за псевдонім.

IV. Повідом лення теми і мети ур о к у

V. Вступне слов о вчителя

Олена Пчілка... Нарешті це ім’я дедалі частіше зустрічається на сто­

рінках періодичних видань. Ольга Петрівна Косач посідає значне місце

в розвитку української літератури кінця XIX — початку XX ст. Невпокорена натура зі щедрою і гордою душею — так можна охарактеризувати

цю непересічну постать.


Рідна Україна. С віт природи

231

Величезна творча спадщина Олени Пчілки, більша частина якої зберіга­

ється в рукописному вигляді, детально і ґрунтовно ще не досліджена, належ­

ним чином ще не оцінена. У фонді письменниці зберігається велика кіль­

кість ненадрукованих художніх творів, статей, рецензій, заміток, листів.

VI. Презентація дом аш нього завдання

1. Повідомлення першої групи юних біографів.

Ольга Петрівна народилася 29 липня 1849 року в м. Гадячі на Пол­

тавщині. Походила зі славетного роду Драгоманових. У батьківській осе­

лі здобула початкову освіту, а потім навчалася в Київському інституті

шляхетних дівчат. Жила Ольга з братами і сестрами в близькому оточен­

ні дворової челяді і простих людей Гадяча. Діти не знали, на своє щас­

тя, гувернерів. Доглядала і виховувала рідна мати з допомогою няньки,

звичайної сільської бабусі. Ще з дитинства відчула Ольга Петрівна кра­

су рідної землі, народних звичаїв та обрядів, не обминали двору Драго­

манових колядування, посипання, запросини на весілля. У Драгоманівській родині міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася

українська пісня, казка. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пчілку, а через неї і на доньку Лесю.

2. Повідомлення другої групи юних біографів.

Брат Олени Пчілки Михайло Драгоманов, видатний вчений і гро­

мадський діяч, залучив її до участі в культурно-освітній організації

«Громада». Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком Петром Ко­

сачем, юристом за освітою. Вони мали шестеро дітей: Михайла, Лари­

су, Ольгу, Оксану, Ізидору. Молода й розумна мати привертала дитячу

увагу до народних звичаїв, прищеплювала любов до України, гордість

за її минуле. Мати робила все, щоб діти виросли патріотами. Особливо

великий вплив вона мала на формування Лесі. Навіть дала їй псевдо­

нім — Українка.

З любові до рідної мови, материнської пісні, батьківської мудрості

виростає людина, добра й щедра. Такими були діти родини Косачів.

3. Повідомлення першої групи юних дослідників. «Олена Пчілка — пе­

рекладач».

Творчість Олени Пчілки почалася, по суті, перекладами, яким пись­

менниця надавала особливого значення у своїй літературно-суспільній

діяльності. Перекладацькою справою займалася протягом усього життя,

вважаючи її одним із важливих засобів розвитку української мови. Своїми


232

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

перекладами знайомила українського читача з класичними літературни­

ми зразками Заходу і Росії: Ґете, Ґейне, Словацького, Пушкіна, Лєрмон­

това. З метою популяризації рідного слова перекладає російською мовою

власні оповідання і поезії зі збірки «Думки-мережанки».

4. Повідомлення другої групи юних дослідников «Олена Пчілка — етно­

граф».

Любов до прадавніх народних ремесел, якими споконвіку пишаєть­

ся Україна, була властива Олені Пчілці. Вона займалася дослідженнями

української народної вишивки. На волинській землі 1876 року вийшла

друком її робота під назвою «Український народний орнамент». Це ви­

дання принесло їй славу першого в Україні знавця цього давнього мис­

тецтва. У 1920 і 1927 роках були опубліковані етнографічні праці «Укра­

їнські узори», численні статті в збірках, альманахах і періодиці.

Сама Ольга Петрівна теж дуже любила вишивати і навчила цьому

ремеслу своїх дітей. Найкраще вишивала Леся. Разом з мамою вони ви­

шивали рушники і завезли в Канів у музей Тараса Шевченка.

5. Повідомлення юних науковців «Олена Пчілка — науковець».

Журнал «Киевская старина» охоче друкував її наукові розвідки. Крім

того, лексичний матеріал, зібраний О. Пчілкою на Волині, друкувався

в різноманітних словниках, а словесно-етнографічні матеріали (пісні

з мелодіями, народні перекази, тощо) видавались у збірниках М. Ли­

сенка, Д. Антоновича, М. Драгоманова. О. Пчілка в 1925 році була об­

рана членом-кореспондентом Академії наук. Вона активно працювала

у складі етнографічних літературно-історичних комісій. Письменниця

активно займається музейною справою.

6. Повідомлення «Олена Пчілка — педагог».

Своїм громадським обов’язком і метою життя Олена Пчілка вважа­

ла виховання високих духовних цінностей, почуття патріотизму, націо­

нальної самосвідомості в дітях. Як талановитий педагог, вона вихову­

вала в них любов до рідної мови, пісні, природи. Не визнавала казенну

шкільну науку, виробивши свою систему навчання, дала дітям перше

уявлення про світову культуру.

О.

Пчілка цікавилася шкільною наукою, із захопленням розповідала

на сторінках своїх творів про справжніх народних учителів, які, не шкодую­

чи ні часу, ні навіть власного здоров’я, несли світло освіти в народні маси.

Можна сказати, що педагогічна діяльність О. Пчілка у своїй родині

є прекрасним зразком материнської школи, де ми бачимо початки сві­


Рідна Україна. С віт природи

233

домого ставлення до слова. О. Пчілка як учитель не лише досконало,

активно володіла рідною мовою, а й уміла передати свої знання, заохо­

тити до творчості інших.

О.

Пчілка дала своїм дітям різнобічні знання: вони вивчали багато мов,

світову історію, музику, малювання, заохочувала до літературної творчості.

7. Повідомлення «Олена Пчілка — видавець».

Олена Пчілка була редактором і видавцем журналу «Рідний край»,

і започаткувала додаток до нього — щомісячний часопис «Молода Укра­

їна» (1908-1914).

8. Повідомлення «Олена Пчілка — поет, прозаїк, драматург».

Яскраво розкрився талант письменниці у творах для дітей і про дітей.

На віршах, байках, казках та оповіданнях Олени Пчілки виховувалися

й виховуються українські діти. Олена Пчілка створює ряд драматичних

творів. Вона надрукувала свою першу дитячу п’єсу «Весняний ранок Тарасовий» про Ті Шевченка. У 1916р. письменниця створює другу п’єсу «Каз­

ка Зеленого Гаю». Пізніше — «Кобзареві діти», оперу «Дві чарівниці».

VII. Схема квітки-ром аш ки


234

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Учитель. Це про Олену Пчілку сказав Панас Мирний: «Нашим

нащадкам доведеться оцінувати Вашу щиру працю народную поговіркою!

“Родюча, як земля, а робоча — як бджола”».

VIII. Робота над змістом

Учитель. У молодших класах ви вивчали поетичні твори письмен­

ниці. А сьогодні розглянемо оповідання «Сосонка».

1. Словникова робота.

Ґринджоли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від

передка; маленькі дитячі сани.

Горниця — гарно прибрана кімната.

Попихач — той, що служить де-небудь, у кого-небудь як виконавець

дрібних послуг, слуга.

Масниця — давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване

церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм весели­

тися та готувати певні страви (млинці, вареники)

Шарварок — велике, гомінке скупчення людей.

2. Виразне читання твору учнями за ролями і складання плану.

3. Бесіда. Питання до бесіди:

1) Які події, реальні чи казкові, покладені в основі твору?

2) Які ще твори в українській чи зарубіжній літературі ви знаєте, де б

перепліталося реальне і казкове?

3) Назвіть головних героїв твору.

4) Яке враження справив на вас Івась?

5) Яка пригода сталася з Івасем у полі? Чи дуже розгубився хлопчик?

Доведіть свою думку посиланням на текст.

6) Що допомогло хлопчикові у скрутну хвилину? Чим закінчилась його

пригода?

7) А як сосонка стала віхою для подорожніх на шляху?

8) А якою сосонка була раніше, знайдіть її опис на початку твору. Які

художні засоби використовує автор.

9) 3 якою метою Максим зрубав сосонку?

10) Чи варто так було робити заради одного святкового вечора?

11) Що сосонка символізує? Витлумачте назву твору.

12) Визначте основну думку оповідання.


Рідна Україна. С віт природи

235

IX. Теорія літе р а тур и

1. Оповідання — невеликий прозовий твір, вякому зображується одна по­

дія з життя головного героя.

2. Робота з підручником. Опрацювання статті «Про оповідання». Запи­

сати у зошити ознаки оповідання.

3. Побудова (композиція) оповідання: експозиція, зав’язка, розвитокдії,

кульмінація, розв’язка.

Експозиція — у літературному творі попереднє знайомство з персо­

нажами, з обставинами й умовами їх життя, з їх характерами, з часом

і місцем майбутніх подій.

4. Визначення експозиції в оповіданні «Сосонка». Експозиція: від слів

Недалеко від лісу стояла хатка до слів А чого чекати — не каже...

X . Повідом лення учнів

Які ще дерева ростуть на території України? Що про них можете роз­

повісти цікавого?

Відповідає група «Юні природолюби».

Тополя

Тополя в Україні — символ жіночої долі, незрадливого та, на жаль,

нещасливого дівочого кохання.

Латинська назва тополі означає «народ», тобто «народне дерево». То­

полі —чемпіони за швидкістю росту. За рік живець довжиною 30—

35 см

перетворюється на дерево висотою 2—

3 м.

Всі види тополі відіграють велику екологічну роль. Вона не боїться

диму вихлопних газів, хімічних сполук, тому добре почуває себе на узбіч­

чях доріг, на території промислових підприємств. Її листя поглинає вуг­

лекислий газ, нейтралізує шкідливі хімічні речовини, а виділяє кисень.

Тополю використовують у будівництві, із її деревини отримують вин­

ний спирт, штучну шовкову тканину, пластмаси, папір тощо.

Значну роль вона відіграє і як джерело лікарських речовин, що ма­

ють протизапальні, болезаспокійливі, антимікробні властивості.

Липа

Українська назва походить від давньослов’янського слова «липати» — липнути. Це одне із найулюбленіших дерев. Наші пращури при­

свячували її Ладі — богині весни.


236

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

Липа здатна переносити тріскучі до —

50 °С морози, сильну спеку.

Правда, в період росту навіть п ’ятиградусний мороз завдає їй невиправ­

ної шкоди. Відзначається вона довголіттям: живе до 400 років, окремі

дерева доживають до 1 200—

1 300 років.

Липа — чудовий природний фільтр, пил та кіптява затримуються

на поверхні липкого листя, а роса і дощ змивають їх на землю. Листя

поглинає вуглекислий газ, а виділяє кисень.

Цвіте липа у липні, звідси і назва цього літнього місяця. Для бджіл,

джмелів це благодатна пора. Квітучу липу віддвідують понад 70 видів

комах. Всі вони беруть з квіток липи щедрий узяток. За сезон з 1 га ли­

пового лісу бджоли збирають до 1500 кг меду. Недарма народ називає

липу медовим деревом.

Верба

Народне прислів’я говорить: «Без верби і калини немає України».

Верба — дерево, миле й дороге серцю українця, тісно пов’язане з його

життям і побутом. Вона символізує щасливе сімейне життя, охороняє

людей і їх житло від злих духів і пожеж.

Ростуть верби в найрізноманітніших умовах: в холодній тундрі,

на вершинах гір, на болотах, можна зустріти і на сухих пісках.

Народ вважає вербу вісницею і радісним символом весни. Вона най­

першою серед інших дерев одягається у ніжно-зелене вбрання і най­

пізніше прощається із жовтим листям. Найбільш приваблива в період

цвітіння.

Із верби в давнину робили бандури. Її використовували для виготов­

лення меблів, у будівництві, медицині.

XI. Робота в парах

На кожну парту кладуться аркуші з надрукованими позитивними

і негативними рисами характеру.

Завдання : вибрати з-поміж них ті риси, які властиві Івасеві. Риси

характеру:

• доброта;

• щирість;

• зарозумілість;

• гордість;

• милосердя;

• співчуття;


Рідна Україна. С віт природи

повага;

пихатість;

егоїстичність;

сміливість;

мужність;

витривалість;

почуття гідності.

Підтвердити відповіді цитатами.

XII. Тест

1. У Максима було:

а) четверо дітей;

б) п ’ятеро дітей;

в) двоє дітей.

2. На сосонку прилетіла:

а) ворона;

б) сорока;

в) синиця.

3. Максим залишився переночувати у місті, щоб:

а) побачити прибрану сосонку;

б) забрати на наступний день у швеця чобітки;

в) забрати у куми наступного дня гроші.

4. Сосонку прибирали:

а) горіхами, жолудями, грушами;

б) яблуками, горіхами, зірочками;

в) свічечками, ліхтариками, яблуками, цяцьками.

5. Наступного після свят дня:

а) сосонка стояла у світлиці;

б) її викинули надвір;

в) віддали сусідам.

6. Забрав Івась сосонку додому, щоб:

а) показувати сосонку односельцям;

б) поставити в лісі;

в) показати іншим членам родини.

7. Після святкування сосонку:

а) порубали на дрова;

б) поставили замість віхи на дорозі;

в)спалили.

237


238

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

8. Івась поїхав у місто:

а) вчитися;

б) наймитувати;

в) відвідати родичів.

9. У місті його кликали:

а) Івась;

б) Іванко;

в) Ванько.

10. Івась покидає місто, тому що:

а) його вигнали;

б) тікає;

в) перевели на іншу роботу.

11. Коли Івась заблукав, його врятували:

а) сусіди;

б) подорожні;

в) сосонка.

12. «Сосонка» — це:

а) переказ;

б) оповідання;

в) казка.

XIII. Дом аш нє завдання

Вивчити визначення термінів: оповідання, експозиція. Написати

пейзажний етюд. Підготувати характеристику образу Івася.


В. В. Колісник, О. В. Павлюк, В. П. Яричевська

Урок № 54. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ

Т. ШЕВЧЕНКА, К. МАЛИЦЬКОЇ ТА О. ПЧШКИ

Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати»,

«За сонцем хмаронька встає»

1. ТГі Шевченко народився:

а) у с. Моринцях;

б) у с. Кирилівці;

в) у Лисянці.

2. У сім’ї поета було дітей:

а) шестеро;

б) п ’ятеро;

в) восьмеро.

3. Як звали Тарасового діда?

а) Григорієм;

б) Іваном;

в) Павлом.

4. Ким мріяв стати малий Шевченко?

а) Маляром;

б) поетом;

в) учителем.

5. Як в Україні називали людей, які їздили у Крим по сіль?

а) Козаками;

б) чумаками;

в) купцями.

6. У якому році вийшла збірка «Кобзар»?

а) 1840;

б) 1841;

в) 1847.

7. Який мотив вірша «Садок вишневий коло хати»?

а) Краса природи та довколишнього світу;

б) почуття патріотизму;

в) любов до рідної землі.

8. Про які дерева сказано у вірші «Садок вишневий коло хати»?

а) Вишні;

б) яблуні;

в) груші.

9. Хто з композиторів написав музику до вірша «Садок вишневий коло

хати»?

а) М. Лисенко;

б) Я. Степовий;

в) П. Майборода.


240

Усі уроки уі<раїнськоїлітератури в 5 класі

10. Хто намалював картину до поезії Т. Г. Шевченка «Селянська ро­

дина»?

а) Т. Г. Шевченко;

б) І. Рєпін;

в) І. Якутович.

11. Які художні засоби використані у вірші «За сонцем хмаронька пли­

ве»?

а) Епітет;

б) метафора;