В избранное

загрузка...

9198

Усі уроки української мови 8 клас

Книга

Иностранные языки, филология и лингвистика

Усі уроки української мови у 8 класі розроблено відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів Українська мова. 5—12 класи (Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Но- восьолова, Я. І. Остаф; за ред Л. В. Скуратівського).

Украинкский

2013-02-26

7.98 MB

852 чел.

ЗМ ІСТ

Передмова....................................................................................6

Урок № 1

Урок № 2

Урок № 3

Урок № 4

Урок № 5

Урок № 6

Урок № 7

Урок № 8

Урок № 9

Урок № 10

Урок № 11

Урок № 12

Урок № 13

Урок № 14

Урок № 15

Урок № 16

Урок № 17

ВСТУП

Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання

і впливу ...................................................................................... 8

ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ

ВИВЧЕНОГО. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення й речення. Члени речення.

Звертання. Вставні слова .....................................................

Просте і складне речення. Пряма мова і діалог ..............

Усний стислий переказ розповідного тексту

з елементами опису місцевості в художньому стилі...............

Письмовий стислий переказ розповідного тексту

з елементами опису місцевості в художньому сти л і........

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення й речення

Словосполучення. Будова й види словосполучень

за способом вираження головного слова ..........................

Види речень за метою висловлювання. Окличні

речення. Розділові знаки в кінці речення.........................

Усний твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі

особистих спостережень і вражень у художньому сти лі....

Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста)

на основі особистих спостережень і вражень

у художньому стилі ................................................................

Речення двоскладні й односкладні, прості і складні .........

Порядок слів у реченні. Логічний наголос .......................

Тематична контрольна робота № 1 (диктант).

Контрольне аудіювання художнього тексту ......................

Просте двоскладне речення. Головні члени речення

Підмет, способи його вираження .......................................

Простий присудок .................................................................

Усний вибірковий переказ розповідного тексту

з елементами опису пам’ятки історії та культури

в науковому стилі ..................................................................

Письмовий вибірковий переказ розповідного тексту

з елементами опису пам’ятки історії та культури

в художньому стилі ................................................................

Складений дієслівний присудок .........................................

12

16

20

24

28

34

38

41

44

50

54

60

65

69

72

76


4

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 18

Урок № 19

Урок № 20

Урок № 21

Урок № 22

Урок № 23

Урок № 24

Урок № 25

Урок № 26

Урок № 27

Урок № 28

Урок

Урок

Урок

Урок

29

ЗО

31

32

Урок № 33

Урок № 34

Урок № 35

Урок № 36

Урок № 37

Урок № 38

Урок № 39

Урок

Урок

Урок

Урок

40

41

42

43

Урок № 44

Складений іменний присудок...............................................80

Тире між підметом і присудком .......................................... .84

Тематична контрольна робота № 2 (тестові завдання).

Вивчальне читання мовчки ....................................................89

Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

Означення узгоджене й неузгоджене.................................. 98

Прикладка як різновид означення. Написання

непоширених прикладок через дефіс. Прикладки, що

беруться в лапки ................................................................... 103

Додаток як другорядний член речення ............................ 107

Усний твір-опис пам’ятки історії та культури

за картиною в публіцистичному стилі ............................. 112

Письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури

на основі особистих спостережень і вражень

у художньому стилі ............................................................... 115

Види обставин. Порівняльний зворот .............................. 118

Узагальнення й систематизація з теми «Другорядні

члени речення» ..................................................................... 124

Тематична контрольна робота № 3 (тестові завдання).

Контрольне читання мовчки тексту публіцистичного

стилю ....................................................................................... 128

Односкладні й неповні речення

Означено-особові речення ..................................................

Неозначено-особові речення .............................................

Узагальнено-особові речення .............................................

Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю

(на основі прослуханих радіо- і телепередач) .................

Безособові речення ...............................................................

Називні речення ...................................................................

Односкладні речення як частини складного речення.

Синтаксичний розбір односкладних речень ....................

Усне повідомлення на тему про мову, що вимагає

зіставлення й узагальнення матеріалу, в науковому стилі ..

Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях ...

Тематична контрольна робота № 4 (тестові завдання) ....

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення із сполучниковим,

безсполучниковим і змішаним зв’язком ..........................

Речення з кількома рядами однорідних членів ..............

Однорідні й неоднорідні означення ..................................

Кома між однорідними членами речення ........................

Письмовий твір-роздум на морально-етичну

(чи суспільну) тему в публіцистичному стилі .................

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.

Двокрапка й тире при узагальнювальних словах .............

138

143

147

150

153

157

161

166

170

175

185

191

194

199

203

205


Зміст

5

Урок № 45

Тематична контрольна робота № 5 (диктант).

Контрольне аудіювання тексту публіцистичного стилю ... 211

Речення зі звертаннями, вставними словами

Урок № 46

Звертання непоширені й поширені ................................... 217

Урок № 47

Розділові знаки в реченнях зі звертаннями ..................... 222

Урок № 48

Вставні слова і словосполучення, їх види за

значенням............................................................................... 225

Урок № 49

Розділові знаки в реченнях зі вставними словами .........231

Уроки № 50—

51 Письмовий докладний переказ тексту художнього

стилю із творчим завданням ............................................... 235

Урок № 52

Вставні речення, розділові знаки при н и х ....................... 238

Урок № 53

Узагальнення й систематизація з теми «Речення

із звертаннями і вставними словами» .............................. 242

Урок № 54

Тематична контрольна робота № 6 (тестові завдання).

Навчальне критичне аудіювання .......................................246

Урок № 55

Урок № 56

Урок № 57

Урок № 58

Урок № 59

Урок № 60

Урок № 61

Урок № 62

Урок № 63

Урок № 64

Урок № 65

Урок № 66

Урок

Урок

Урок

Урок

67

68

69

70

Речення з відокремленими членами

Поняття про відокремлення................................................ 255

Конспектування як різновид стислого переказу

прочитаного науково-навчального тексту ........................ 260

Відокремлені й невідокремлені означення, способи

їх вираження .......................................................................... 264

Розділові знаки в реченнях з відокремленими

означеннями...........................................................................269

Відокремлені прикладки ..................................................... 274

Відокремлені додатки. Розділові знаки в реченнях

з відокремленими додатками ............................................. 279

Відокремлені обставини, способи їх вираження ............ 282

Розділові знаки в реченнях з відокремленими

обставинами ...........................................................................287

Письмовий твір-оповідання з обрамленням на основі

почутого.................................................................................. 291

Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові

знаки в реченнях з уточнювальними членами ............... 295

Узагальнення й систематизація з теми «Відокремлені

члени речення» ..................................................................... 300

Тематична контрольна робота № 7 (диктант).

Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю ... 305

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому . 311

Ділові папери. Протокол ...................................................... 315

Розділові знаки у простому ускладненому реченні............ 320

Підбиття підсумків за р і к ..................................................... 324

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 8 КЛАСІ.........................................328


ПЕРЕДМ ОВА

Усі уроки української мови у 8 класі розроблено відповідно до

програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова.

5—

12 класи» (Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф; за ред Л. В. Скуратівського).

Автори пропонованого посібника в основу розроблених уроків

поклали основні чотири змістові лінії: мовленнєву, мовну, діяльнісну

й соціокультурну. У зв’язку з цим дібрані методи, прийоми й засоби

навчання рідної мови спрямовані: по-перше, на формування мовних

і мовленнєво-комунікативних умінь і навичок, збагачення мовлення

лексико-фразеологічними, граматичними і стилістичними засобами;

по-друге, на вдосконалення загальнопізнавальних, організаційних

і творчих умінь, ціннісних орієнтацій тощо; по-третє, на формування

національних і загальнолюдських культурних цінностей за допомогою

мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу

Розроблені уроки, крім традиційних ефективних форм навчальної

роботи (коментоване письмо, орфографічні, вибіркові, вибірково-розподільні, пояснювальні диктанти), характеризуються реалізацією су­

часних освітніх технологій, а саме: проблемно-пошукової (проблемний

діалог, робота з деформованим висловлюванням, дослідження-моделювання, конструювання, реконструювання, відновлення, творчі

диктанти, навчальне редагування), проектної (творче спостереження

з елементами аналізу, зіставлення, порівняння, ситуативні завдання),

колективної та групової діяльності, диференціації й індивідуалізації

навчання (робота в парах, мікрогрупах, за варіантами), ігрових форм

(мовознавчі вікторини, ребуси, лінгвістичні ігри) тощо. Це сприяє

розвиткові розумових здібностей учнів, їхньої пізнавальної активності

й самостійності, формуванню комунікативної компетенції.

Структура кожного уроку чітка, відповідає його типу, темі й меті.

Авторським колективом пропонується застосовувати такі типи уроків,

як уроки засвоєння нових знань (формування мовної компетенції),

уроки формування практичних умінь і навичок, уроки узагальнення

й систематизації вивченого, уроки повторення набутих знань, уроки

оцінювання навчальних досягнень учнів, уроки розвитку комунікатив­

них умінь (поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих

понять і формування вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності).

Уроки містять більшу кількість, ніж можна використати, дидактич­

ного матеріалу, різноманітних пізнавальних завдань і вправ творчого

характеру, що дає можливість учителеві вибрати ті, які відповідатимуть


7

Передмова

специфіці навчального закладу, рівню мовної підготовки восьмиклас­

ників та їхнім інтересам.

Окрім цього, особливістю змісту більшості уроків є системне ви­

користання у процесі опрацювання мовного матеріалу внутрішньопредметних зв’язків (з лексикою і фразеологією, культурою мовлення

і стилістикою, текстом тощо) та міжпредметних зв’язків (з літерату­

рою, історією, предметами природничо-математичного циклу). Тому

в основу дидактичного матеріалу авторами покладено висловлювання

(текст), завдяки якому здійснюється вдосконалення практичних умінь

і навичок мовленнєво-комунікативної діяльності восьмикласників.

Навчально-методичний посібник включає 70 уроків української

мови. Розподіл кількості годин на вивчення окремих розділів мовної

й мовленнєвої змістових ліній обумовлений чинною програмою.

Кількість уроків

з/

Мовна змістова лінія

Мовлен­

уроки вивчен­

уроки оці­

Усьо­

ня мовної тео­ нювання на­ нєва зміс­ го

рії, формування вчальних до­ това лінія

сягнень

вмінь і навичок

1

1

п

Розділи програми

1 Вступ

2 Повторення й уза­

гальнення вивче­

ного. Пунктуація

3 Словосполучення

й речення

4 Просте двоскладне

речення

5 Односкладні й не­

повні речення

6 Речення з однорід­

ними членами

7 Речення із звер­

таннями, вставни­

ми словами

8 Речення з відокрем­

леними членами

Повторення в кін­

9 ці року

Загальна кількість уроків

2

2

4

4

1

2

7

10

2

4

16

7

1

2

10

5

1

1

7

6

1

2

9

9

1

2

12

3

47

у*

1

16

4

70

С. А. Омельчук, кандидат педагогічних наук, доцент

* Окрім тематичних контрольних робіт, пропонується провести ще два конт­

рольні зрізи у вигляді текстових диктантів наприкінці І і II семестрів.


ВСТУП

Урок № 1

МОВА - НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ

СПІЛКУВАННЯ, ПІЗНАННЯ І ВПЛИВУ

розширити відомості восьмикласників про рідну мову,

сформувати поняття про мову як найважливіший за­

сіб спілкування, пізнання і впливу; сформувати вміння

аналізувати висловлювання, на їх основі будувати влас­

не міркування; за допомогою мовленнєво-комунікатив­

ного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі

мови як найважливішого, найбагатшого і найміцнішого

зв’язку поколінь.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів.

Текст {риторичний аспект): доречне використання художніх засобів

мовлення в тексті; роль художніх засобів у розкритті за­

думу висловлювання.

Ttan уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою

й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Слово ввібрало в себе найтонші порухи

наших почуттів. У ньому закарбувалася

душа, звичаї, традиції, радості й болі

народу — всі його духовні цінності,

створені століттями.

В. Сухомлинський

III. Розвиток неперервної пошукової

пізнавальної активності восьмикласників

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Яке речення пере­

дає основну думку висловлювання?


Вступ

9

«Я мислю — це означає, що я існую» — цю думку сформулював

французький філософ, фізик і математик Рене Декарт (1596—

1650).

Він висловив її латинською мовою, мовою науки його часу. Зрозумі­

ло, що він міг би висловити її і французькою мовою. Цю думку в той

чи інший спосіб можна виразити будь-якою іншою мовою цивілізо­

ваного народу, наприклад, навіть і такою несхожою на французьку, як

китайська мова. У всякому випадку, цю думку можна виразити лише

з допомогою слів якоїсь людської мови.

А чи можуть бути в людей думки без слів? Буває таке, якщо люди

думають про щось цілком конкретне, і в їхньому уявленні виникають

зорові, слухові, смакові, нюхові, дотикові образи цієї цілком конкрет­

ної речі, що сприймається органами почуттів. Це означає, що люди

мають два види мислення: мовне й образне, але вони переплітаються

один з одним і думки про щось абстрактне можуть виражатися сло­

вами без почуттєвих образів, які б їх супроводжували, а думки про

конкретне найчастіше сполучають у собі в людей на вищому ступені

їхнього розвитку образи зі словами. Можна сказати, що поряд із сло­

весним та образним мисленням у людей існує ще третій вид мислен­

ня — словесно-образне мислення (За О. Білецьким).

Про яку функцію мови йдеться в прочитаному тексті?

Пригадати, які основні функції виконує мова. Записати їх. Які із

записаних функцій мови є, на ваше переконання, основними?

Творче осмислення висловлювання (робота в міні-групах)

Прочитати мовчки висловлювання. У якій формі воно складено?

Об’єднавшись у міні-групи, спростувати або довести твердження,

що від уміння спілкуватися залежить досягнення певних життєвих

вершин.

Ніхто не може сказати, як далеко ви зможете піти завдяки вмін­

ню говорити перед великою аудиторією. Один із наших випускників,

президент корпорації Серво, каже: «Уміння спілкуватися ефективно

з іншими людьми та співпрацювати з ними — ось що ми завжди зна­

ходимо в людях, які досягли в житті певних вершин».

Подумай, яке задоволення та насолоду ти отримаєш, коли вста­

неш та довірливо поділишся своїми думками та почуттями зі своїми

слухачами. Я декілька разів мандрував навколо світу, але не знаю,

що може дати більшу насолоду, ніж тримати людей під владою сло­

ва. Ви отримуєте почуття сили та могутності. «За дві хвилини до по­

чатку промови,— сказав один з моїх випускників,— я думаю: нехай

мене краще відлупцюють, ніж я почну говорити; але за дві хвилини

до кінця свого виступу я думаю: нехай мене краще застрілять, ніж

припинять мою промову» (Д. Карнегі).


10

Усі уроки української мови у 8 класі

Чи отримуєте ви почуття сили й могутності під час публічних ви­

ступів?

Поміркувати, за яких умов процес спілкування не приносить лю­

дині задоволення й насолоду.

Що необхідне для того, щоб виступ перед аудиторією був пере­

конливим і мав уплив на слухача?

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Лінгвістична гра «Закінчи речення»

Продовжити вислови. Зіставити їх з висловами ваших одноклас­

ників.

1. Одним з основних атрибутів українського суспільства є...

2. Для мене українська мова — це...

3. Значення мови для народу полягає в...

4. Розвинена держава завжди бореться і дбає про чистоту мови,

адже...

5. Кожен громадянин України повинен зрозуміти, що мова — це...

6. Мову береже й творить не тільки закон, ай ...

Виразно прочитати складені вислови. Сформулювати основну дум­

ку, передану цими висловами.

Моделювання висловлювань на основі відновлення їх

Відновити й записати поетичні уривки так, щоб рядки римували­

ся. За допомогою яких художніх деталей і засобів автори переда­

ють своє ставлення до рідної мови?

1.

Мелодійна, милозвучна, різнобарвна, точна, влучна мова укра­

їнська. То лірична, то повчальна, то, як пісня величальна, мова укра­

їнська. 2. Самостійна, незалежна, і багата, і безмежна мова україн­

ська. Тож неси по світу славу української держави, мово українська

(В. Дворецька). 3. Велике й мудре слово у народу. Збагнути треба йо­

го силу й вроду. Тоді такий в тобі настане клімат, що не звертай ува­

ги на погоду! (О. Довгий). 4. Ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста,

колискова, мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна,

жива, казкова, красна, чарівна, шовкова, найдорожча, добра, власна,

мудра, сонячна, прекрасна, солов’їна, барвінкова українська мова!

(А. Каніщенко). 5. На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кра­

щають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколохані жита (Д. Павличко).

Усно розкрити зміст останнього поетичного уривка.

Інтерактивна гра «Круглий стіл»

Прочитати твердження Алли Коваль. Стисло письмово сформу­

лювати їх основну думку.


Вступ

11

1. Правильна, об’єктивна думка про людину складається не одразу;

насамперед ми оцінюємо вчинки людини, а вже потім слова —

адже людина перевіряється ділом. А проте саме в слові остаточно

виявляється характер людини, її ставлення до оточення, вихова­

ність, людяність, чуйність, такт, простота, скромність.

2. Уміння володіти словом, почуття краси слова потрібне кожній

людині. Той, хто серцем відчуває красу слова, уміє словом пере­

дати найтонші відтінки людських думок і переживань, підніметь­

ся на високу сходинку справжньої людської культури. І навпаки,

низька культура мови збіднює духовний світ людини (А. Коваль).

Узяти участь в обговоренні проблеми «Які перспективи відкри­

ваються перед сучасною молодою людиною, яка вільно володіє

словом?»

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Скласти письмовий твір-мініатюру в публіцистичному стилі на те­

му «Що для мене рідна мова?»

2. Записати 3—

4 крилаті вислови про мову, основна думка яких пе­

редавала б роль мови як засобу спілкування, пізнання і впливу.

Вивчити їх напам’ять.


ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ

ВИВЧЕНОГО. ПУНКТУАЦІЯ

Урок № 2

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ.

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВ А

повторити найважливіші теоретичні відомості з синтак­

сису і пунктуації, зокрема про словосполучення й ре­

чення як основні синтаксичні одиниці, про особливості

вживання звертань, вставних слів і однорідних членів

речення; удосконалити загальнопізнавальні вміння роз­

різняти словосполучення й речення, визначати головне

й залежне слова у словосполученнях, головні й друго­

рядні члени речення, знаходити звертання і вставні сло­

ва та правильно розставляти розділові знаки відповідно

до вивчених пунктуаційних правил; розвивати творчі

вміння використовувати вивчені поняття у власних ви­

словлюваннях, зважаючи на особливості їх уживання

в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлен­

ня до рідного слова та надбань української літератури.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: дотримання правильної інтонації

в реченнях з однорідними членами речення, звертан­

нями, вставними словами; засвоєння складних випад­

ків слововживання.

Текст {риторичний аспект): удосконалення вмінь складати й поліп­

шувати висловлювання на основі використання влас­

ного досвіду.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо повторення вивченого про слово­

сполучення й речення, члени речення, звертання і вставні слова.


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

13

III. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою і завданнями уроку

IV. Виконання системи творчих завдань

на основі повторення вивченого

Колективна робота з текстом

Прочитати текст. Визначити його тему. З’ясувати стильову належ­

ність. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Дібрати

власний заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними одно­

класниками, найкращий записати. Яке значення мають речення,

різні за метою висловлювання? Дібрати кілька означень мови.

МОВА - СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш

і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! У тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть, зойк мате­

рів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну,

пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі,

мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й пе­

чалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без

тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.

Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку!

Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш грома­

ми на ворогів. Люблю і твою ніжність, коли ти одним-однісіньким

словом зігріваєш, мов сонце.

Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож та­

кою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою).

Виписати з тексту 7—

8 словосполучень та зробити їх синтаксич­

ний розбір.

Відтворення теоретичного матеріалу

Розглянути схеми і скласти діалог про будову словосполучень і ре­

чень.

Якою ?

^

1

,

Живою істотою.

(прикм.) (іменник)

Якою ?

X

X

^

^

(ім.) (дієсл.) (спол.) (прикм.) (імен.)

Літак ставав ніби живою істотою (В. Собко).

У репліках діалогу використати такі вислови: 1. Словосполучення від­

різняється від речення.... 2. Словосполучення складається... .3. Сло­

ва у словосполученні пов’язуються між собою.... 4. Речення служить

... . 5. Йому притаманні такі ознаки ... . 6. Речення складається . . . .


14

Усі уроки української мови у 8 класі

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Прочитати. Назвати сполучення слів, які не є словосполучення­

ми. Аргументувати свій вибір.

Алгебра й геометрія, гарячий обід, зворушливо переконувати, мова

відроджується, восьмий клас, словосполучення й речення, улюблена

справа, дихати повітрям, наші друзі, щоденники школярів, із мовлен­

ня, учні розмовляють, ніжний подих, призначити побачення, напи­

сати другові, рядки тексту, долати перешкоди, для взаєморозуміння,

наука про мову, смачна малина.

Записати словосполучення. Позначити головне і залежне слова.

З’ясувати орфограми.

Скласти 3—

4 речення із звертаннями, використовуючи окремі сло­

восполучення. Виділити граматичну основу.

Дослідження-характеристика

Прочитати виразно поезію. Поміркувати, що відбиває заголовок:

тему чи основну думку вірша. З’ясувати, яке значення має ви­

користання автором різних за метою висловлювання речень. Чи

можна було б уникнути цього?

ДО БРАТА

На мові нашій дня печать.

Вона — як сяйво серед ночі.

Її не можна забувать —

Вона — душі твоєї очі.

На мові нашій дня печать,

Національним самогубцем

Невже ти, брате, хочеш стать?

Яке прекрасне рідне слово!

Воно — не світ, а всі світи...

Шевченка мову і Франкову

Невже під ноги кинеш ти?

Ні, наша мова не загине, її не знищать сили злі.

Ти власним світлом, Україно,

Сіяти будеш на землі.

(В. Сосюра)

Зробити синтаксичний розбір останнього речення. Схарактеризу­

вати виділене слово. Пояснити його правопис.

Дослідження-відновлення

Скласти монологічне висловлювання в науковому стилі про роз­

ділові знаки в реченнях з однорідними членами, використовуючи

подані схеми. Навести приклади, дібравши їх з підручника укра­

їнської літератури.

!• О» О, О- 2. о, О і О- з .Ю ,Ю ,і О-


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

15

Творче завдання

Прочитати. Утворити 5—

6 поширених, різних за метою висловлю­

вання речень. До їх складу ввести вставні слова й однорідні члени

речення. Записати, накреслити схеми.

Дні летять, сонце гріє, сколихнулися відчуття, українська літера­

тура, зустрівся знайомий, школяр написав, учні працюють, хворий

лежить, композитор грав, дідусь розповів, урок почався, зеленіють

трави, очі сяяли, діти привіталися, збудженість насторожує, уміння

вдосконалюються, вони зустрічалися, стосунки закінчилися, прихо­

дять почуття.

Пояснити розділові знаки в реченнях зі вставними словами й од­

норідними членами речення. Визначити, якою частиною мови ви­

ражені другорядні члени речення.

Самостійна робота

Прочитати фразеологізми. Пояснити їх значення. Сконструювати

речення, увівши до їх складу подані фразеологізми і вставні слова

з довідки.

Накивати п’ятами; жалів яструб курку; бурмотіти під носа; у чор­

та на болоті; очі на мокрому місці; земля горить під ногами; утопити

в ложці води; у лісі вовки виють, а на печі страшно; іти своїм шля­

хом; забігти на вогник.

Довідка: на жаль, може, на моє щастя, здавалося, як гадають, без­

перечно, я знаю, кажуть, можливо, до речі.

Прочитати виразно речення. Поміркувати, яку роль відіграють

вставні слова в мовленні.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Експрес-опитування

Назвати відмінні риси словосполучення і слова, речення.

Охарактеризувати словосполучення. Навести приклади сполучень

слів, що не є словосполученнями.

Як будується речення? Назвати речення за метою висловлювання.

Навести приклади.

Розказати про однорідні члени речення. Коли між ними ставить­

ся кома, а коли — ні?

Яку роль відіграють у реченнях узагальнювальні слова? Які роз­

ділові знаки ставляться при них?

Навести приклади речень із звертаннями та вставними словами?

Чи є вони членами речення?


16

Усі уроки української мови у 8 класі

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Уявити ситуацію: у вашій родині відбувається обговорення питан­

ня про українську мову як рідну і національну. Скласти й записати

полілог між членами родини. Використати звертання, вставні слова

та однорідні члени речення. Дібрати заголовок.

Урок № З

ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА І Д ІА Л О Г

повторити, узагальнити й поглибити основні теоретичні

відомості про просте і складне речення, пряму мову й діа­

лог, сформувати цілісну систему особистих знань восьми­

класників з теми; удосконалити пунктуаційні вміння щодо

правильної розстановки розділових знаків у складних ре­

ченнях, у реченнях з прямою мовою та при діалозі; розви­

вати творчі вміння моделювати речення з прямою мовою,

реконструювати складні речення в речення з прямою мо­

вою, створювати діалогічні тексти відповідно до мовлен­

нєвої ситуації; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу виховувати любов до літератури.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: дотримання правильної інтонації

у простих і складних реченнях, у діалогах і реченнях

з прямою мовою; засвоєння складних випадків слово­

вживання.

Текст {риторичний аспект): удосконалення вмінь складати й поліп­

шувати висловлювання на основі використання влас­

ного досвіду.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою

й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Прекрасне слово, але що в ньому,

як не від серця йде воно?

В. Мисик


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

17

III. Виконання системи завдань

на основі повторення вивченого

Навчальне читання мовчки з елементами аналізу тексту

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати своє твер­

дження. З яких речень за будовою складається текст? Думку підтвер­

дити прикладами.

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Із глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.

Хлоп’ям зустрів Симоненко сонячний День Перемоги. Фронтові

випроби минули його, але червоно-вишневі Малишкові зорі з дивною

силою продовжили себе в Симоненковій поезії. І якщо Малишко для

нас — сурмач покоління фронтового, то Симоненко постав сурмачем

покоління молодшого. Україна для нього — мати, святиня, вона йому

дала крила і снагу, глибінь роздумів і художні барви.

Художня палітра його багатюща. Симоненко сміливо випробовує

себе в ранніх жанрах. Поряд із творами громадянської та інтимної лі­

рики з-під його пера виходять і дошкульні сатиричні епіграми, бай­

ки, він пише віршовані жарти й казки для дітей.

Ось таке розмаїття знайде читач у творах Василя Симоненка

(О. Гончар).

Схарактеризувати прості й складні речення. Зіставити їх. Як по­

єднані частини складних речень між собою?

З’ясувати лексичне значення виділеного слова. У якому значенні ав­

тор використав його? Виписати ключові слова й переказати текст.

Творче моделювання-зіставлення

Скласти речення за поданими схемами. Порівняти їх структуру.

Чим вони відрізняються? Які з них є поширеними і непоширеними, повними і неповними? Пояснити.

4.

?

Пригадати вивчене у попередніх класах про структуру речень.

Скласти монологічне висловлювання.

Колективна робота з текстом

Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Що відбиває заголо­

вок: тему чи основну думку висловлювання? Пояснити. Помір­

кувати, чому поетам важко писати гумористичні твори. Яких ще

поетів-сміхотворців ви знаєте?


18

Усі уроки української мови у 8 класі

СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ

В усі часи чи не найбільшим випробовуванням для українця бу­

ло вміння залишатися самим собою. Свідчення цьому — багатові­

кова трагічна історія нашого народу й долі окремих його видатних

представників.

Джек Лондон писав: «Гумор найважче твориться... Писати гумор

можуть лише нечисленні автори». Серед цих справді нечисленних

авторів, котрі «могли» писати гумор,— ім’я видатного українського

поета-сміхотворця Степана Руданського. За свого життя поет майже

не друкувався й помер, не здобувши визнання в мистецьких колах.

Лише в народі твори Руданського дістали велику популярність, вони

розповсюджувалися в списках та переказувалися усно. Слава прийшла

до поета після його смерті.

«Найоригінальнішим і заразом найбільше народним явився Руданський у своїх «співомовках»,— відзначав Іван Франко. Співомов­

ки Степана Руданського — це рухлива, жива мозаїка, майже калей­

доскоп, у якому кожен окремий дрібний елемент дає уявлення про

велике ціле. Водночас ці дрібні окремі елементи утворюють загальну

картину великого цілого. Зі співомовок ми дізнаємося про суспільні

та побутові явища й відносини, характерні для тогочасної України,

про звичаї та ментальність різних націй... Адже саме за національною

приналежністю групує Руданський дійових осіб (3 часопису).

Знайти в тексті речення, що відповідають поданим схемам: А: «П».

«П»,— а. Записати їх і з’ясувати розділові знаки. Що зміниться,

якщо поміняти місцями слова автора і пряму мову? Аргументу­

вати відповідь.

Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Дослідження-трансформація

Прочитати прислів’я і приказки. З’ясувати їх зміст. У яких ситуаціях

ви могли б почути або використати подані прислів’я і приказки?

1. Хто рано встає, тому Бог дає. 2. Так спить, як полохливий заєць.

3. Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки. 4. Око бачить

далеко, а серце — глибоко. 5. Шануй батька й неньку, то буде тобі

скрізь гладенько. 6. Не помиляється той, хто нічого не робить. 7. Пташ­

ка красна своїм пір’ям, а людина — своїм умінням. 8. Добрим словом

мур проб’єш, а лихим — і в двері не ввійдеш (Нар. творчість).

Скласти й записати 4—

5 речень з прямою мовою, використовуючи

прислів’я і приказки. Пояснити розділові знаки. Накреслити схеми.

До виділених слів дібрати антоніми.

З’ясувати правопис слів уміння, помиляється. Дібрати 4—

5 прикла­

дів на визначені орфограми. Записати їх.


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

19

Колективна робота з текстом

Прочитати виразно уривок із поезії Дмитра Білоуса. Які форми

мовлення поєднано в тексті? Пояснити власне розуміння заголо­

вка вірша і власне ставлення до авторського задуму.

ЦАП ИДИ КИ

Всі пишуть, всі друкуються навколо,

А в Костя Крука твори теж не гірші.

Він до поета йде: — Скажіть, Миколо Васильовичу,

як вам мої вірші?

Поет узяв ці витвори ліричні:

— Віддаєте належне ви браваді.

Проте рядки є досить симпатичні.

Цапидики ж стоять вам на заваді.

— Це щось з теорії літератури?

— Признаюсь, не тримав її в руках.

— Це з галузі словесної культури.

Та ось воно у ваших же рядках:

«Люблять цапи дикі

свіжу капусту жувати...»

Що далі тут уже коментувати?..

(Д. Білоус)

Проаналізувати розділові знаки при діалозі. Пригадати, як нази­

ваються висловлювання співрозмовників у діалогічному тексті.

З’ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби

звернутися до тлумачного словника). Скласти з ним складне ре­

чення, використовуючи сполучники бо, щоб.

Ситуативне завдання

Уявити себе редактором дитячого журналу «Пізнайко». Вам для

створення допису необхідно взяти інтерв’ю у восьмикласників

про враження від переглянутого кінофільму.

Скласти й записати діалог редактора з глядачем кінофільму на те­

му «Цікавий герой». Розпитати про особисте ставлення до нього,

а також власну позицію щодо задуму режисера.

Дослідження-відновлення

Прочитати текст. Визначити стиль мовлення. Аргументувати свою

думку. Поміркувати, про яку поетесу йдеться в тексті. Розказати,

що вам відомо про неї, її життєвий і творчий шлях.

Востаннє я бачив Лесю на літературному вечорі. Зібралося багато

молоді. Лесю, що сиділа поруч з матір’ю, одразу впізнали. Леся серед

нас, наша Леся... пішло по залу. Ларисо Петрівно, прочитайте нам

що-небудь попросив, набравшись хоробрості, юнак у студентській

формі. «Досвітні огні»! почулося з усіх кінців залу.


20

Усі уроки української мови у 8 класі

І ось Леся на невеликій естраді. Молодь довго аплодує своїй улюбле­

ній поетесі. Вона піднімає руку, немов хоче погасити цей шквал щирого

захоплення і пошани. Настає тиша. Напружена тиша. І серед неї нарос­

тають слова, вони, мов снігова хуртовина, заполонили зал і всіх, хто був

у ньому, підхопили і понесли туди, де «досвітні огні» вже горять...

Кожне слово полум’яної поетеси, кожен жест її горів і кликав

до борні, і тепер перед нами стояла вже не слаба змучена постать,

а всевладний титан Вставай, хто живий, в кого думка повстала!..

І знову буря оплесків (За О. Лисенком).

Виписати речення з прямою мовою, розставивши розділові зна­

ки. Пояснити їх уживання.

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

1. Виписати з будь-якого підручника 6—

7 речень з прямою мовою

різної структури. Усно пояснити розділові знаки.

2. Скласти діалог на тему «Який літературний жанр найкращий?».

Урок № 4

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДН ОГО ТЕКСТУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета:

Ttai уроку:

удосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів ви­

значати тему й основну думку тексту, тип і стиль мов­

лення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здій­

снювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз

художнього тексту розповідного характеру з елементами

опису місцевості, сприймати текст, розуміти його зміст,

стисло відтворювати, використовуючи мовні засоби, ха­

рактерні висловлюванням художнього стилю.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку

III. Колективна робота з текстами

Дослідження-характеристика

Прочитати тексти мовчки. Поміркувати, що в них є спільного,

чим вони схожі? З’ясувати стильову належність текстів. Визна-


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

21

тему й основну думку. Довести своє твердження, навівши

приклади з текстів. За допомогою чого авторам удалося досягти

мети висловлювання?

ЧИТИ

Текст 1

Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він народжу­

вався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюжених дорогах

за міськими ворітьми. Короткі перемовки, сонні вітання, скрип коліс,

брязкіт металу, старече покашлювання сотнями маленьких струмінців

плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на гору. Часто,

з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів або злітали в го­

ру й падали на плоскі покрівлі будинків, або скочувались униз, тут

їх чавили, утоптували в ще холодний брук сотні черевиків вершників

і рабів, різьбярів і виноробів, софістів і гончарів, архонтів і селян.

Агора* клекотіла, й вирувала, й дихала одними велетенськими

грудьми. Агора вбирала всіх. Агора — це життя, а ще й провість на вро­

жай, чутки про війну, мудра бесіда філософа, придбана корисна річ

і корисні знайомства. Ось і рибний ряд. Риба з моря — не тільки ко­

ристь, улюблена їжа, а й утіха для ока, й кожного разу диво, і якась

несподіванка {За Ю. Мушкетиком).

Текст 2

Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір вона покращала, по­

багатшала. Її бідність скрасили вишиті рушники і кетяги калини, за­

пашне сіно на покуті й святвечірній стіл. На ньому зараз лежать три

хлібини, грудка солі, височіє стос гречаних млинців і стоять з різни­

ми пісними стравами ті святошні мальовані полумиски, що бажають

добрим людям і здоров’я, і щастя, і червоного цвіту.

От батько поглянув у засніжену далечінь і тричі покликав Мороза:

«Морозе, Морозе, іди до нас кутю їсти!» Але й після цього ні на ву­

лиці, ні на городах не обізвалися кроки дідугана. Він, мабуть, заба­

рився на якійсь лісовій чи степовій дорозі.

Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота. Може,

приб’ється яка добра людина з дороги, то й погріє душу теплою стра­

вою. І тільки після цього ми йдемо вечеряти.

Тепер за столом я й не писну, прислухаючись до мови-сподівання батьків. Оті великі надії на хліб новий, на рік золотий, на щастя

у дворі сходяться в нашій хатині {За М. Стельмахом).

З’ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звер­

нутися до тлумачного словника).

Матеріал для вчителя. {Брук — дорога або вулиця (мостова), ви­

мощена камінням; софіст — представник давньогрецьких філософів

* Агора — народні збори, а також майдан, де вони відбувалися.


22

Усі уроки української мови у 8 класі

V—

IVст. до н.е., у центрі уваги яких було мистецтво красномовства;

архонти — у стародавній Греції вищі службові особи, які обиралися

на певний строк; стос — велика кількість чого-небудь, складена один

на один; кучугура.

Підготуватися до стислого переказу текстів, попередньо з’ясував­

ши стилістичні особливості висловлювань художнього стилю.

Гра «Хто краще?»

Прослухати перекази однокласників і визначити найкращий. Ука­

зати на недоліки й шляхи їх усунення.

IV. Сприймання тексту на слух

Прослухати текст. Визначити тип мовлення. Довести належність

тексту до художнього стилю. Дібрати заголовок.

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду

з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну

ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стріля­

нину, ні на рев німецьких нахабних літаків,— одним словом, увесь

німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого від­

ступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся

до Платона Троянда.

Платон не одповів.

— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи

дрижаки, спитав Троянда ще раз.

— Ні, не можу,— одповів Платон. — Чого ви отакий швидкий ста­

ли, хто вас знає? Старий я вже швидко ходити. Одходив уже своє.

— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

— А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, а ми вийшли на чистий піщаний

висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий бе­

рег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси,

а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще

не бачив.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за

горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися

з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зо­

всім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами,

було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими

мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли,

не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося у воді, і здавало­

ся, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а міжхмарний темний


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

23

простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо

було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджа­

ла нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами

і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світи­

ло жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми

стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Усі при­

мовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.

— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв

уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вмі­

ли шануватися, так уже повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди

ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?

— Можна.

— А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, по­

чинається? — Дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. По­

тім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами.

Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмоле­

ний смолою і покарбований часом.

Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху ча­

рівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді

мною на фоні урочистого неба (О. Довженко, 460 сл.).

Робота над змістом і структурою тексту

Визначити, про що розповідається в тексті. З’ясувати його тему

й основну думку. Назвати стилістичні особливості висловлювання.

Яка картина постала у вашій уяві після прочитання тексту? Чи

доводилося вам коли-небудь перебувати у подібній ситуації та

обставинах?

Виділити структурні частини прослуханого. Назвати ключові слова

і словосполучення, що розкривають його тему.

Як авторові вдалося описати місцевість?

Поміркувати, яку роль у тексті відіграє діалог.

Поділити текст на смислові частини і визначити мікротеми.

Самостійно скласти складний план.

Мовностилістичний аналіз тексту

• Назвати власні назви і пояснити їх правопис.

• З’ясувати лексичне значення слів хропачі, дрижаки, опачини, ві­

нець.


24

Усі уроки української мови у 8 класі

• Дібрати синоніми до слів кормчш, нагромадження, велетенський,

шалений.

• Назвати художні засоби, використані письменником для розкриття

теми, основної думки тексту та опису місцевості.

• Визначити типи мовлення, поєднані в тексті. Довести свою думку.

Повторне прослуховування тексту

Учні ще раз усвідомлюють зміст прослуханого, уточнюють для се­

бе художні засоби, за допомогою яких автор передає опис місце­

вості, запам’ятовують послідовність викладення думок тексту ху­

дожнього стилю.

Усний стислий переказ розповідного тексту

з елементами опису місцевості

Восьмикласники стисло переказують художній текст за самостій­

но складеним планом.

V. Узагальнення зробленого на уроці

VI. Домашнє завдання

1. Написати стислий переказ тексту, опрацьованого на уроці.

2. Пригадати ситуацію, коли ви були на відпочинку, у подорожі,

на екскурсії, та вас вразила побачена місцевість. Скласти й запи­

сати план майбутнього тексту й підготувати висловлювання з еле­

ментами опису місцевості в усній формі.

Урок № 5

ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО

ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ

В ХУДОЖ НЬОМ У СТИЛІ

Мета:

Тїіп уроку:

удосконалити мовленнєво-мислительні вміння восьми­

класників визначати тему й основну думку тексту, тип

і стиль мовлення почутого або прочитаного висловлю­

вання; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здій­

снювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз

художнього тексту розповідного характеру з елементами

опису місцевості, сприймати текст, розуміти його зміст,

стисло відтворювати на письмі, використовуючи мовні

засоби, властиві висловлюванням художнього стилю.

урок розвитку комунікативних умінь.


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

25

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою і завданнями уроку

III. Колективна робота з текстом

Перше прослуховування тексту

Школярі знайомляться з цілісним висловлюванням. Визначають

тему й основну думку, а також авторський задум.

Заходила ніч.

Німіє степ і тьмариться.

Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літ­

ньої днини. Не погасло ще на заході, як кров, червоне зарево, а вже

над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі,

вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, ма­

лопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітив­

ся білим чарівним огнем.

Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи.

Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

Ніч зайшла.

Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий

у степу хуторець.

Синіють у промінні хатки. У яр потяглися довгі тіні.

Тихо в хуторі, мов у скам’янілому царстві із давньої казки.

Серпи, коси, вози, збруя — усе мертво лежить коло хат, немов ті

цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти. По дворах манячать

стіжки свіжої пашні, мало не поруч з хатами тягнуться ниви з блис­

кучою стернею.

На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи, сте­

лються довгими рядами не загребені покоси і, збившись стеблинами

в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці.

А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна.

Розкошами, красою віє над степом...

У яру тихо й сумно. Світить над ним місяць. Уздовж його розтягну­

лися довгою стрічкою кучеряві верби. З-під верб одірвались і поплив­

ли проти місяця понад зрошеною травою марища — тіні. Запирскало

щось... Воли. За волами виринула й стала в яру волохата постать.

На голові в неї наверчене жмутом якесь ганчір’я, довга свита під­

перезана білою ганчіркою, на ногах великі мужичі чоботи, а в ру­

ках — батіг. З купи ганчірок визирає мармурове дівоче личко з дуже


26

Усі уроки української мови у 8 класі

великими пречудними очима. Дівчина притулилася плечем до стовбу­

ра й закинула голову проти місяця. Очі в неї склепилися, руки опус­

тились, як у сонної. Стоїть і осміхається.

Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків, плутаючись

і виграваючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ.

Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі, мов із срібла викувані,

слова пісні:

Яром, яром, пшениченька ланом,

Горою овес.

Не по правді, молодий козаче,

Зо мною живеш...

Слова всі до одного оддалися голосною луною: ні одне не схова­

лося. Дівчина замовкла і схилила голову. Стало знов тихо. Тільки десь

далеко, тремтячи в повітрі, завмирали останні одголоси пісні.

Верби стоять непорушно. Крізь їх віти де-не-де визирають дале­

кі зорі.

Дівчина звела великі очі й довго вдивлялася ними в сріблясту дале­

чінь. Здіймала руки, щось шепотіла сама собі, кивала гірко головою.

Знову зворухнулося повітря, і срібні звуки розбудили степ.

Дівчина заплющила очі, марить і співає.

І ввижається бідній дівчині в старих лахміттях, що не наймичка

вона, не сирота... Вона дочка багатого батька. У неї шовком шиті со­

рочки, дорогії килими, дукачі срібні... Та не милі їй вони, бо не хо­

че її любити козак молодий. А той козак — такий хлопець, яких уже

немає тепер: він у пишному вбранні, що сяє, як сонце. Під ним грає

кінь вороний, а в того коня горять на ногах золоті підкови, срібні

виблискують стремена. Сидить козак на коні перед нею, хороший

і вільний, як вітер степовий, а вона стоїть перед ним засмучена та

стиха докоряє йому, що не по правді він з нею живе...

Тужить, розливається голос дівчини, і лунає-розлягається по со­

нному степу живе оповідання про дівчину та зрадливого козака (С. Ва­

сильченко, 518 сл.).

Робота за змістом і структурою тексту

Довести належність висловлювання до художнього стилю, на­

водячи приклади з тексту.

Якою ви уявили дівчину, про яку йдеться у тексті? Описати її.

Якою ви уявили місцевість, описану письменником? За допомогою

яких художніх засобів йому вдалося це зробити? Навести приклади

з тексту.

Які типи мовлення поєднано у висловлюванні?


Повторення й узагальнення вивченого. Пунктуація

27

• На які частини можна поділити текст?

• Зробити тематичні виписки і самостійно скласти складний план.

Мовностилістичний аналіз тексту

Дібрати означення, що використовуються в описі місцевості.

Записати порівняння і з’ясувати їх роль в описі місцевості.

Пояснити лексичне значення слів жевріти, яр, хутір, стерня,

марища, дукачі (за тлумачним словником або контекстом).

Виписати слова з подвоєнням і подовженням літер і прокоменту­

вати їх правопис.

Повторне прослуховування тексту

IV. Підготовка чорнового варіанта переказу,

його редагування з використанням пам’ятки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Як написати стислий переказ розповідного тексту

з елементами опису місцевості в художньому стилі

Прочитати або прослухати текст, який необхідно переказати стисло.

Визначити тему й основну думку висловлювання.

Вдуматися в тему, пропоновану для стислого переказу.

Виділити з тексту основну інформацію.

Продумати композицію переказу, тип мовлення.

Зробити тематичні виписки.

Самостійно скласти план переказу.

Виписати художні засоби, що допомагають авторові описати міс­

цевість.

Дібрати слова та речення для зв’язку частин тексту.

V. Написання стислого переказу розповідного тексту

з елементами опису місцевості в художньому стилі

VI. Домашнє завдання

Завершити розпочату на уроці роботу щодо письмового оформ­

лення переказу.


СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ

Урок № 6

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. БУДОВА Й ВИДИ

СЛОВ О СПОЛУЧЕНЬ ЗА СПОСОБОМ

ВИРАЖЕННЯ ГО ЛО В Н О ГО СЛОВ А

поглибити знання восьмикласників про словосполучен­

ня, його будову; формувати загальнопізнавальні вміння

знаходити прості й складні словосполучення, розрізня­

ти лексичні й фразеологічні словосполучення; навчити

аналізувати їх за способом вираження головного слова;

удосконалити вміння порівнювати словосполучення зі

словом, словоформою, реченням; формувати навички

аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксич­

ного розбору словосполучень; розвивати творчі вміння

побудови словосполучень з різними видами зв’язку; за

допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного

матеріалу виховувати повагу до історичного минулого

української держави, а також виробляти почуття націо­

нального патріотизму.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Граматика: спостереження за використанням вивчених частин мови

в ролі головного і залежного слова.

Культура мовлення і стилістика: практичне засвоєння словосполучень,

у яких допускаються помилки у формі залежного слова;

синоніміка словосполучень різної будови.

Текст {риторичний аспект): удосконалення вмінь стисло формулюва­

ти теми й мікротеми усних і письмових висловлювань

у формі словосполучень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

Мета:

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент


Словосполучення й речення

29

II. Настановчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення й речення».

2. Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле

(знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель

акцентує увагу восьмикласників на визначенні основних понять

і пропонує учням самостійно дати визначення тим поняттям, з яки­

ми вони знайомі з уроків української мови в попередніх класах.

III. Генералізація знань восьмикласників

(відтворення теоретичних відомостей,

застосування яких буде потрібним на уроці)

Спостереження над мовним матеріалом

Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заго­

ловок у формі словосполучення. Переказати текст, висловивши

власне ставлення до описаних у тексті подій.

Кінець XIX століття. Київ. Провінційний «южнорусскій город».

Жодного напису українською мовою. Жодної української книжки

чи газети.

Лише подекуди якась бабуся чи дідусь вимовлять що-небудь співу­

чою народною говіркою. А на запитання українською можна почути

у відповідь хіба що зневажливе: «Чєво ізволітє? Нє понімаю».

Ця прикра картина відображає всього лише зовнішній вияв дії

сумнозвісних царських указів про заборону української мови.

Справжні наслідки всезагального русифікаторського наступу

на українську культуру, духовність були значно глибші й руйнівніші.

Шкіл українських не було, вищих навчальних закладів також.

Українською розмовляли здебільшого в селах. Хто був заможніший,

віддавав своїх дітей у науку до міст. Там молоді українці швидко пе­

реходили на російську мову, а свою рідну забували і навіть цурались

її, соромились як ознаки «низького» походження.

У Києві на той час згуртувалася невеличка громада українських

інтелігентів — письменників, композиторів, художників, які вболіва­

ли за рідну культуру. Та далеко не в усіх навіть інтелігентських укра­

їнських родинах усупереч російській державній і шкільній політиці

велося українське виховання (О. Таланчук).

Назвати з тексту приклади словосполучень. Які сполучення слів

не є словосполученнями? Аргументувати своє твердження.

Записати 5—

6 словосполучень. Виділити головне і залежне слова.

Якими частинами мови вони виступають? У тексті підкреслити їх

як члени речення.


зо

Усі уроки української мови у 8 класі

Здійснити пошукову роботу: підготувати повідомлення про одного

із громади українських інтелігентів, про яких згадується в остан­

ньому абзаці тексту (це може бути інформація про родини компо­

зитора Миколи Лисенка, поета Михайла Старицького, філологів

Христини Вовчихи, Вовка-Карачевського, Косачів та інших).

IV. Вивчення нового матеріалу

Розглянути схему. Що нового ви дізналися про зв’язок слів у сло­

восполученні? Зробити висновок, що таке узгодження, керування,

прилягання. Порівняти свої твердження з теоретичним матеріа­

лом, поданим у підручнику.

Види зв’язку слів у словосполученні

Узгодження

г

залежне слово вжи­

вається у тому ж ро­

ді, числі й відмінку,

що й головне:

невеликий твір

|

Керування

головне слово керує

залежним, яке при­

єднується до голов­

ного за допомогою

прийменника або

без нього:

підійшов до берези,

свято осені

|

Прилягання

^

залежне слово зв’я ­

зане з головним ли­

ше за змістом:

приплив швидко

Розглянути таблицю і скласти зв’язне висловлювання про види

словосполучень за способом вираження головного слова.

Вид словосполучення

Іменникове

Прикметникове

Числівникове

Займенникове

Дієслівне

Прислівникове

Спосіб вираження

головного слова

іменник

прикметник

числівник

займенник

дієслово

прислівник

Приклади

чудова хустка

червоний від хвилювання

два зошити

дещо незрозуміле

ходити на гурток

далеко в лісі

Навести власні приклади кожного виду словосполучення (щоб во­

ни стосувалися історії України).

Коментар учителя. Словосполучення — це поєднання двох або біль­

ше повнозначних слів, що виражають єдину назву предмета, поняття,

уявлення і виступають однією поширеною назвою: дитячі усмішки,

доля поета, говорити голосно.


Словосполучення й речення

31

Словосполучення складається з головного і залежного слів. Вони,

як і слова, виступають складовою частиною речення. Словосполучен­

ню не властива інтонаційна закінченість.

За будовою словосполучення бувають прості (складаються з двох

повнозначних слів: невеликий твір, написав швидко) і складні (утворені

з трьох і більше повнозначних слів: дуже пізно прийшов, цікава фото­

графія в альбомі). Слова у словосполученні мають змістовий зв’язок (ста­

виться запитання від головного слова до залежного: йти як? повільно)

і граматичний (здійснюється за допомогою залежного слова або закін­

чення та прийменника: листя дерев, стояти серед однокласників).

У словосполученні між головним і залежним словами розрізняють

три види підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.

1. Узгодження — це такий спосіб зв’язку, при якому залежне сло­

во ставиться в тих же формах, що і головне: зоряне небо, сміли­

вий хлопчик.

2. Керування — спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться

в тому відмінку, якого вимагає головне слово: виконаний школяра­

ми, куточок лісу. При зміні головного слова залежне не змінюєть­

ся: збираю листя, збирають листя, збираємо листя, збирає листя.

Керування може бути іменниковим, прикметниковим, займенни­

ковим, дієслівним, прислівниковим.

3. Прилягання — такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово, ма­

ючи незмінну форму, поєднується з головним лише за змістом.

Залежними словами при цьому виступають прислівники, дієпри­

слівники, неозначена форма дієслова: бажання говорити, упора­

тися несподівано, вирішують ідучи.

V. Усвідомлення теоретичного м атеріалу в процесі

виконання практичних завдань творчого характеру

Навчальне аудіювання з елементами аналізу

Прослухати текст. З якого твору взято цей уривок? Визначити

стиль і тему тексту.

Діялося се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспіль­

ство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї,

тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний

господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим:

ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але

овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широ­

ких просторів. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі

йому наливалися кров’ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції

волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора,


32

Усі уроки української мови у 8 класі

підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок

іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої

в оборону народних і людських прав. Пісня волі, опоетизованої, мо­

же, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, по­

ривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.

На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалася

гаряча уява... (За М. Коцюбинським).

З’ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби ско­

ристатися тлумачним словником). Як ви розумієте вислів «свіжі

традиції волі»?

Виписати з тексту по 3—

4 словосполучення з різними видами зв’яз­

ку. Замінити подані словосполучення на словосполучення іншого

виду зв’язку. Що зміниться при цьому?

Гра «Хто швидше?»

Визначити види зв’язку слів у словосполученнях кожного рядка.

Аргументувати свій вибір.

1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень,

зовсім поруч.

2. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний

фестиваль, єдина мета, кожен день.

3. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно

дітям, готуватися до зустрічі.

Дібрати антоніми до виділених слів і скласти з ними словосполу­

чення.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Списати словосполучення. Визначити вид зв’язку слів у них. Ар­

гументувати свій вибір.

Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, по­

шепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта

розмова, поспішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія.

Скласти речення з виділеним словосполученням. Зробити морфо­

логічний розбір іменника.

З-поміж поданих визначити словосполучення, які можна перебуду­

вати так, щоб слова між собою поєднувалися лише за змістом.

Розподільний диктант з обґрунтуванням

Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості,

у другий — складні. Визначити зв’язок між словами у словоспо­

лученнях (за змістом чи за змістом і граматичний). Довести пра­

вильність виконання завдання.


Словосполучення й речення

33

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий

виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити ці­

каву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже піз­

но зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко,

продуктивно працювати.

Дібрати п’ять означень до виділеного слова. Скласти з ними речення.

Творче конструювання

3 поданими словами утворити словосполучення, використовуючи

вид зв’язку слів керування.

Директор, школа; атестація, історія; говорити, подруга; здібний,

математика; запрошувати, однокласник; вітайте, Олена Вадимівна;

наполягати, змагання; сильніший, команда; відповідай, Вероніка.

Скласти 3—

4 речення з утвореними словосполученнями (усно).

Зробити синтаксичний розбір 3—

4 словосполучень. Скористатись

алгоритмом.

АЛГОРИТМ

синтаксичного розбору словосполучення


34

Усі уроки української мови у 8 класі

VI. Систематизація й узагальнення вивченого

Утворити 7—

8 словосполучень за власне створеними схемами. Усно

зробити їх синтаксичний розбір.

Зразок: прикметник + іменник (веселий ранок).

VII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього

ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися

під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчаль­

ної діяльності.

VIII. Домашнє завдання

1. Скласти монологічне висловлювання-розповідь у науковому стилі

на тему «Будова й види словосполучень за способом вираження

головного слова».

2. Підготувати запитання для однокласника з вивченої на уроці те­

ми. Увести їх у самостійно складений діалог.

Урок № 7

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮ ВАННЯ.

ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛО ВІ ЗНАКИ В КІНЦІ РЕЧЕННЯ

повторити й узагальнити поняття про види речень за

метою висловлювання, про окличні речення; розвивати

організаційно-контрольні вміння організовувати спеці­

альні спостереження над мовним матеріалом; розвивати

загальнопізнавальні вміння розрізняти види речень за

метою висловлювання та окличні речення, правильно

їх інтонувати, розставляти розділові знаки в кінці ре­

чень; розвивати творчі вміння побудови речень, різних

за метою висловлювання, й окличних речень відповідно

до комунікативного завдання та на основі схем-моделей;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­

ного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв

і традицій.

Правопис:

розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: інтонація спонукальних і окличних

речень, що передає різні емоційні відтінки значення.

Мета:


Словосполучення й речення

35

Текст {риторичний аспект): риторичні запитання, виклад думок за

допомогою запитань і відповідей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань восьмикласників

Творче спостереження над мовним матеріалом

Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Переказати

текст, дотримуючись авторських інтонаційних особливостей та

використовуючи різні за метою висловлювання речення.

ВЕЛИКДЕНЬ

Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок? З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його.

Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику ра­

дість: Христос воскрес! Село не спить — воно ж бо чекало цієї радості

й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива звістка:

«Христос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю християнську

радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церк­

ви! А церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди

прийшли посвятили паски. Село стоїть у всій одвічній красі, душев­

ній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давен часів — усе тут,

на одному місці.

Ми — християни! Один у нас Бог, і однією, неподільною любов’ю

славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську лю­

бов і милосердя, одна Україна в нас, яка нині воскресає, і для якої

на світі живемо, бо ми — її діти (Я. Гоян).

Як можна схарактеризувати вашу місцевість на великоднє свято.

Поділитися враженнями та особистими спостереженнями.

Пригадати із вивченого матеріалу на уроках української мови, які

бувають речення за метою висловлювання. Які розділові знаки

ставляться наприкінці таких речень? Навести приклади з тексту.

Поміркувати, які особливості мають окличні й спонукальні речення.

Свої припущення зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Коментар учителя. За метою висловлювання речення бувають роз­

повідні, питальні й спонукальні.


36

Усі уроки української мови у 8 класі

У розповідних реченнях щось повідомляється, розповідається.

У кінці таких речень ставиться крапка: Питання мови — це питання

майстерності (О. Кундзіч).

Питальні речення спонукають співрозмовника до участі в розмо­

ві. У кінці речення ставиться знак питання: Прекрасне слово, але що

в ньому, як не від серця йде воно? (В. Мисик)

Спонукальні речення містять наказ, пораду, прохання, спонукан­

ня до дії тощо. У кінці речення ставиться крапка або знак оклику

(залежно від інтонації): Сталева каска, очі карі,— такою, пісне, будь

моя (В. Сосюра).

Якщо розповідні, питальні й спонукальні речення вимовляються

з сильним емоційним почуттям, підвищеною напруженою інтонацією,

то вони стають окличними. У кінці таких речень ставиться знак окли­

ку: Які ясні Вітчизни небокраї і осінь ця у ароматі трав! (В. Сосюра).

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі

практичної роботи, удосконалення

загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Дослідження-характеристика

Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за

метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль

у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.

1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки! (І. Цюпа).

2. А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі мо­

їй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глібов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). 5. Яким дивом іскрилися берези! (І. Цюпа). 6. Я хочу правді бути

вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто

на землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени.

У виділених словах з’ясувати орфограми.

Лінгвістичне дослідження

Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. За­

писати, розставляючи розділові знаки замість крапок у юнці ре­

чень.

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...

(Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити

без кінця... (В. Сосюра). 3. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сон­

цем, дні... (В. Сосюра). 4. Як світ новий з старого збудувати... Як на­

учить байдужих почувати... (Леся Українка). 5. Рідна наша, наша мати,

з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну.. (М. Нагнибіда). 6. Як


Словосполучення й речення

37

надолужити години прогаяні... (О. Підсуха). 7. Треба слову ніжності

додати, щоб уміло друзів пригортати... (М. Сингаївськш).

Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський

задум.

Дослідження-реконструювання

Прочитати. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати ви­

словлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлюван­

ня речення (зберігаючи суть і зміст їх).

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Тиждень перед Трійцею (перший тиждень червня) називається

«зеленим», або клечальним. Клечання — це гілля та молоді деревця,

зрубані для оздоби двору й хати. Напередодні дня святої Трійці, у су­

боту ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть до левади або

в поля нарвати запашного зілля, тобто чебрецю, полину, любистку.

Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям дерев, а са­

ме: клену, липи, ясеня та осики.

Стародавні слов’яни, наші предки, молилися деревам. Особливо

дуплявим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предко­

вічних лісів вони виконували свої обряди, зокрема приносили жерт­

ви, запалювали вогні на честь богів.

Вінки як оздоба — це теж залишок звичаїв стародавнього світу.

Із Греції і Риму прийшов звичай увінчувати дубовими вінками за­

служених людей, як-от: переможців на олімпійських іграх, тих, що

досягли великих успіхів у мистецтві чи в науці. Вінки в українських

народних обрядах є символом великої пошани, молодості, у тому

числі символом чистої, незаплямованої краси. Крім цього, за на­

родною уявою, вінок із живих квітів — це оберіг від злої напасті

(За О. Воропаєм).

Реконструйований текст записати. Чи змінився емоційний настрій

його?

Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накресли­

ти їх схеми.

ТЬорча робота

Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спону­

кальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

1.

Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до те­

матичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пи­

шалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулату­

ри. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії ми

спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське


38

Усі уроки української мови у 8 класі

узбережжя — одне з кращих в Україні. 8. Ви записалися для придбан­

ня путівки в табір.

Робота в парах

Скласти діалог з товаришем по парті на тему «Звичаї в моїй ро­

дині». З’ясувати, яке ставлення членів родини до народних свят,

яких традицій дотримуються, які звичаї пам’ятають із попередніх

поколінь тощо.

У репліках використати різні за метою висловлювання речення.

Розіграти діалоги й визначити найкращий і найзмістовніший

(урахувати емоційний настрій співрозмовників та культуру спіл­

кування).

V. Систематизація й узагальнення знань

Скласти зв’язне висловлювання на тему «Види речень за метою

висловлювання та їх роль у висловлюваннях».

VI. Домашнє завдання

Виписати з творів художньої літератури по три різні за метою ви­

словлювання речення.

Урок № 8

УСНИЙ ТВ ІР-О ПИ С МІСЦЕВОСТІ (ВУЛИЦІ, СЕЛА,

МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ

І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖ НЬОМ У СТИЛІ

Мета:

Тип уроку:

удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідом­

лювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль

мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння

здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз ху­

дожнього тексту з елементами опису місцевості, сприй­

мати письмовий текст, розуміти його, усно створювати

власні твори-описи місцевості в художньому стилі на

основі особистих спостережень і вражень.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку


Словосполучення й речення

39

III. Колективна робота з текстом

Прослухати висловлювання. Довести, що воно належить до ху­

дожнього стилю. Дібрати заголовок.

Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими ву­

лицями, крамницями, готелями, ресторанами.

Він зайшов до модної майстерні, де шили жержетову сукню, у крам­

ниці зробив різні дрібні покупки... Але йому конче треба було відві­

дати ще єпископську резиденцію.

Резиденція височіла на одній з трьох гір, на яких стоїть Ужго­

род. Праворуч, на ще вищій горі, видно було древній замок, ліворуч,

за базаром, випиналися дахи жупанату. Річку, що перетинала місто,

вулиці й сади над нею вже оповивали сині присмерки, але на горах

ще було видно.

Федір сковзався на згористій вулиці, бо недавно випав дощ, ка­

міння було мокре. Вулиця підіймалася вгору дуже круто, і він кілька

разів зупинявся і стояв, віддихуючись.

Зовсім близько був Ужгородський замок, відгороджений від міс­

та високим муром з глибоким ровом перед ним. Колись над ним був

підйомний міст, про що свідчили гнізда для цепів у мурах. За муром

височіли будівлі замку з гострими дахами.

«Отак само,— думав, віддихуючись, Федір,— підіймався колись

цією вулицею й прапрадід мій Роман».

Єпископська резиденція займала чималу садибу на шпилі гори. Ця

держава єпископа також відгороджена була від міста муром. Просто

на вулицю виходив собор, що починався порталом з чотирма сірими

колонами і двома височенними дзвіницями. Далі за дзвіницями тяг­

нувся, як величезний корабель, сам собор (С. Скляренко).

Визначити мікротеми тексту, скласти план.

Назвати об’єкти, що входять до опису місцевості. Які художні за­

соби використав письменник при цьому?

IV. Формування практичних умінь опису місцевості

Прочитати зразок тексту-опису місцевості. Проаналізувати струк­

туру твору (з яких частин він складається, чи наявні в тексті зачин

і кінцівка). Дослідити, які типи мовлення поєднано у висловлю­

ванні.

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ

Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кілька­

годинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мис­

лителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто


40

Усі уроки української мови у 8 класі

подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне ка­

міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так

лагідно, як вода лісового струмочка.

Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими реміс­

никами характерним їм способом містобудування, і тому така схожа,

скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де

посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею,

а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.

Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­

щу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­

ської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408

сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем

й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора

й багата панорама.

Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття

є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керу­

вали долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили

наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й гра­

ціозні, є втіленням античної краси.

З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­

ни» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі,

Чорна кам’яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац

Любомирських, Венеційська кам’яниця тощо.

Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де,

хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це

місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще (Ю. Николишин).

Що виражає заголовок? Чому автор, на вашу думку, не викорис­

тав у заголовку назву основного об’єкта, що описувався,— площа

Ринок?

Які мовні засоби тексту передають особисті враження автора? Чи

може так описати місцевість людина, не закохана в неї?

V. Робота над складанням усного твору-опису

Уявити себе екскурсоводом, що проводить екскурсію цікавими

місцями вашого міста (селища, села). Підготувати розповідь, уві­

вши в неї опис місцевості відповідно до запропонованої ситуації

спілкування.

Увиразнюючи опис місцевості й передаючи особисті враження,

використати у власному творі художні засоби: а) епітети; б) мета­

фори; в) порівняння.


Словосполучення й речення

41

VI. Підведення підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

На основі власних спостережень скласти усний твір-опис на тему

«Історичний центр мого міста (селища)», висловивши своє ставлення

до описуваної місцевості.

Урок № 9

ПИСЬМОВИЙ ТВ ІР-О ПИ С МІСЦЕВОСТІ

(ВУЛИЦІ, СЕЛА, МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ

СПОСТЕРЕЖ ЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖ НЬОМ У СТИЛІ

Мета:

Тип уроку:

удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усві­

домлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип

і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати ЗМ

ІСТОВО-КОМ

ПОЗИЦІЙНИЙ і мов­

ний аналіз художнього тексту з елементами опису міс­

цевості, сприймати письмовий текст, розуміти його,

письмово створювати власні твори-описи місцевості

в художньому стилі на основі особистих спостережень

і вражень.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять

Бесіда за запитаннями

• Назвати основні види опису. З якою метою їх можна використо­

вувати?

• Яку структуру має текст-опис місцевості?

• У яких стилях мовлення використовується опис місцевості? На­

вести приклади.

Вибіркова робота

Прочитати заголовки висловлювань. З’ясувати, які з них належать

текстам-описам місцевості. Виписати їх.


42

Усі уроки української мови у 8 класі

1.

Побачення з рідним краєм. 2. Перлина архітектури. 3. Довженків

сад. 4. Задунайська Січ. 5. Гірка та солона дорога. 6. Історичний Чер­

нігів. 7. Волинський край. 8. Гірський пейзаж. 9. У морі. 10. Шедевр

із цементу. 11. Монастир на схилі гори. 12. Українська ніч. 13. Спо­

гад з дитинства. 14. Рідна сторона. 15. Звичайне диво.

IV. Колективна робота з текстом-зразком

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. На що вказує

заголовок: на тему чи основну думку? Звернути увагу на особливості

опису місцевості.

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це ву­

лиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’я ­

таю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна».

Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий

цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася

моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці.

У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок

із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-неде збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах

і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде

від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятни­

ком — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки

через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовто­

му листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по пре­

красному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Від­

чуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій

рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці,

Життя тут щасливо іде.

І знову всім серцем бажаю

Вернутись в дитинство своє.

(А. Ярмиш)

Назвати художні засоби, використані в описі місцевості.

Визначити ставлення автора до описаної місцевості.


Словосполучення й речення

43

Робота з пам’яткою

Розглянути пам’ятку «Як працювати над твором-описом місцевості

в художньому стилі». Запам’ятати особливості побудови вислов­

лювань, що містять опис місцевості.

1.

2.

3.

4.

5.

ПАМ’ЯТКА

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об’єкти, що скла­

дають основу опису місцевості) і підготувати план майбутньо­

го твору.

Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку ви­

словлювання.

Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використову­

вати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля

увиразнення мовлення).

Використовувати слова і словосполучення на позначення місця

розташування об’єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами,

неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.

Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захо­

плення, замилування, здивування тощо).

V. Складання твору-опису місцевості

Підготувати розповідь про вулицю вашого дитинства, увівши

в текст твору опис місцевості. Скористатися пам’яткою.

План твору-опису вулиці

1. Назва вулиці та короткі відомості про її виникнення.

3. Рельєф і забудова вулиці:

1) розміри та структура;

2) рослинність та зовнішній стан;

3) цікаві будинки та заклади, що розташовані на ній;

4) власний будинок.

4. Особисте ставлення до рідної вулиці.

VI. Підведення підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

Чи доводилося вам бувати в Карпатах, на південному узбережжі

Чорного моря в Криму, на території Херсонеса? Поділитися своїми

враженнями від побаченого під час подорожі з однокласниками.

Покласти це в основу власного твору-опису місцевості, яка вразила

вас. Дібрати яскравий заголовок, дотримуватися вимог художнього

стилю.


44

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 10

РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ, ПРОСТІ І СКЛАДНІ

поглибити знання восьмикласників про будову речення,

його граматичну основу; дати поняття односкладних і дво­

складних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати;

формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати

роль простих і складних речень у текстах; удосконалю­

вати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки

розділових знаків у складних реченнях; розвивати твор­

чі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості

й складні речення відповідно до мети й обставин спілку­

вання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидак­

тичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьми­

класників про історію своєї країни та її видатних діячів.

Правопис:

розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь викладати думки за

допомогою запитань і відповідей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Ма­

зепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформу­

лювати тему й основну думку тексту.

ІВАН МАЗЕПА

Іван Мазепа — один із найславніших гетьманів України.

Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині.

Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи,

Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, ви­

ховав освіченою людиною.

Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші

латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже

в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при


Словосполучення й речення

45

козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили

його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові посла­

ти Івана ще продовжувати навчання за кордоном.

Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Ма­

зепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі зна­

ли, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну,

то й буде їй вірно служити.

І не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро ду­

мати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів.

Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. По­

будував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської акаде­

мії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої

школи і в Московщині в ті часи не було.

Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою!

(За А. Лотоцьким).

Використовуючи подане висловлювання і власні знання, розгор­

нути зміст останнього речення.

Усно схарактеризувати речення в тексті за наявністю головних

і другорядних членів.

Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового м атеріалу

Розглянути схему й поміркувати над реченням як основною синтак­

сичною одиницею, його роль, ознаки, види та структуру (див. с. 46).

Коментар учителя. Речення як синтаксична одиниця складається

з однієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних

основ речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я ду­

шею лину (3. Кучерява). Односкладні речення мають лише один голов­

ний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов

полова, у круговерті світовій (В. Базилевський).

За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості ре­

чення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ,

що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене

не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).

Речення, що складається лише з головних членів, називається непоширеним: Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).

Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).

Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення,

у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито


46

Усі уроки української мови у 8 класі

осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення,

у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з кон­

тексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (Нар. твор­

чість). У реченні Сльози ллють пропущено підмет пташки.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної

роботи, удосконалення мовленнєвих і пунктуаційних

умінь з теми

Пунктуаційний практикум

Прослухати. Довести, що це текст. Сформулювати його тему. Ви­

ділити мікротеми й записати їх у формі словосполучень. Як ви

розумієте зміст останнього речення? Списати текст, розставляю­

чи розділові знаки в кінці речень.


Словосполучення й речення

47

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРОЖЦІВ

Кожний спитає тепер: які ж люди були, оті запорожці, про котрих

доводиться стільки слухати та читати. Чи це справді були бандити,

безсердечні вбивці, свавільники Переконаний, що це неправда Стоваришення, котре має свої звичаї, закони і твердо їх додержується,

не може бути анархічним Коли б кожний жив так, як йому завгодно,

то такому жодного закону не треба

Були в запорожців свої хиби, та вони не лише шкодили їм самим

найбільше, а й навпаки приносили користь їхнім сусідам, і це довело

запорожців до загибелі.

Узагалі беручи, запорожець легкодушний, загонистий, не постій­

ний Не дивився на дальшу мету, а цікавився лише нинішнім днем За­

порожця легко було перемовити і на свій бік перетягти

На таку характеристику дає нам історія багато прикладів Навіть

такий великий чоловік як Петро Конашевич-Сагайдачний давав се­

бе часто піддурити обіцянками і заманити Дав себе заманити на мос­

ковську війну

Найкращу характеристику запорожця змалював Гоголь у своїй істо­

ричній повісті «Тарас Бульба» Хоч, може, Бульби й не було на світі, але

характеристика дуже влучна Запорожець веселої вдачі, любить погуляти

Запорожець жив усе життя, від немовляти, у вічній небезпеці Побра­

тимство — то святий обов’язок двох козаків Такому народові треба було

доброї голови і сильної руки, і то на довгий час (А. Чайковськиії).

Назвати речення прості й складі. Довести правильність свого ви­

бору.

Пригадати з уроків зарубіжної літератури повість «Тарас Бульба»

і усно описати головного героя.

З’ясувати лексичне значення виділеного слова (анархія — стан су­

спільства, у якому відсутні організована влада, закони, немає пев­

них обов’язкових норм поведінки, безладдя, хаос). Скласти з ним

два речення: просте і складне.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Прочитати. Поділити текст на речення. Довести, що перед вами

текст. Сформулювати тему й мікротеми поданого висловлювання.

Записати, розставляючи розділові знаки.

Основою докорінного перелому в українській літературі стала

творчість Т. Шевченка переважний інтерес до етнічно-побутових рис

українського народу ідеалістичні поривання романтиків до козацько­

го минулого замінюються зверненням послідовників великого поета

до корінних антагонізмів кріпосницького суспільства поглиблюється

^

^

• •••

розуміння народності, незрівнянно багатшими стають засоби типізації


48

Усі уроки української мови у 8 класі

дійсності, діапазон літературної мови все виразнішою постає залежність

характеру і поведінки персонажів від системи суспільних відносин

у творах Марка Вовчка виявляється непримиренний конфлікт між

поміщиками й пригнобленим селянством виникають типи народних

протестантів про трагічну долю буковинських селян і жовнірів роз­

повідає талановитий прозаїк Ю. Федькович в його творчості реалізм

поєднується з досить сильним романтичним струменем, що своєрідно

забарвлює твори реалістичного плану (За Н. Крутіковою).

З’ясувати зміст виділеного вислову.

Знайти односкладні й двоскладні речення. Підкреслити в кожно­

му реченні граматичну основу. Назвати неповні речення.

Пригадати, хто з письменників змальовує історію нашої держави. До­

повнити текст власного інформацією про тернистий життєвий шлях

українського народу, описаний у творах митців художнього слова.

Матеріал для вчителя. Антагонізм — супротивність, непримирен­

на суперечність (неприязнь, ворожість).

Дослідження-зіставлення

Розглянути схему і скласти зв’язну розповідь про те, чим речення

відрізняється від словосполучення.

Творче завдання

Прочитати прислів’я. Пояснити зміст кожного. Списати. Підкрес­

лити головні члени.

1.

Лежачого не б’ють. 2. Весною сій — восени збереш. 3. Вік жи­

ви — вік учись. 4. Як дбаємо, так і маємо. 5. З вогнем не жартуй.

6. Друга пізнають у біді. 7. Коли маєм — не шануєм, а змінивши, пла­

чем. 8. Хто не ризикує, той хати не збудує (Нар. творчість).

Усно доповнити народні вислови так, щоб змінилася структура

речень.


Словосполучення й речення

49

Розвиток комунікативних умінь

Скласти діалог, використовуючи подані прислів’я. Дати йому за­

головок у формі словосполучення. У репліки ввести фразеологіз­

ми з довідки і використати речення: а) різні за метою висловлю­

вання; б) двоскладні й односкладні; в) прості й складні; г) повні

й неповні; д) поширені й непоширені.

Розіграти діалог. Записати 3—

4 репліки, пояснити розділові знаки

і зробити їх синтаксичний розбір.

Довідка: ум на розум заходить; з якої радості?; душа перевертається;

де вже ноги не носили; за тридев’ять земель; брати за чисту монету.

Дослідження-трансформація

Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити

граматичні основи.

1. І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні кра­

соти відкрилися в маленькому струмку (Л. Забашта). 2. Змалку його

обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками руш­

ники (І. Цюпа). 3. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна

навколо, вітер і блакить (Р. Братунь). 4. Молодь уся була на полі, бо

якраз настали жнива (Леся Українка). 5. Сонце незабаром зайшло зо­

всім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А. Шиян). 6. Яс­

но ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім уже в повітрі потягає

(І. Франко).

Назвати слова з орфограмою «Ненаголошені е, и» і пояснити їх

написання.

VI. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Чи можна у процесі висловлювання обмежитися лише односклад­

ними (або двоскладними) реченнями?

2. Яку роль у мовленні відіграють односкладні й двоскладні речення?

3. Яку роль у мовленні відіграють прості й складні речення?

VII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслен­

ня перспектив подальшої навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання

Здійснити пошукову роботу в мережі Інтернет або в бібліотеці та

підготувати повідомлення про відому постать, яка бере безпосередню

участь у творенні історії сьогодення. Використати різні за структурою

і метою висловлювання речення.


50

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 11

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

дати восьмикласникам поняття про прямий і зворотний

порядок слів у реченні, навчати дотримуватися логічного

наголосу при інтонуванні речень; розвивати організацій­

но-контрольні вміння виконувати спеціальні спостере­

ження над мовним матеріалом; формувати загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати різні за метою

висловлювання речення відповідно до комунікативного

завдання; на основі мовленнєво-комунікативного ди­

дактичного матеріалу виховувати повагу до надбань по­

передніх поколінь і почуття відповідальності за сучасні

досягнення людства.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: логічний наголос і порядок слів як

засіб підвищення точності й виразності мовлення; зво­

ротний порядок слів як засіб виразності мовлення.

Міжпредметні зв’язки: інверсія в художньому творі (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення

її учнями. Мотивація навчальної діяльності

III. Актуалізація опорних знань

Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу

Прочитати текст мовчки. Про які часи в історії України йде мо­

ва? Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними

вашими однокласниками, найбільш вдалий записати.

І знову йдемо... Біль утрат, і дух степів полиневий, і дніпрову бла­

кить, і рожеві, як юність, світання — усе забрали з собою і все не­

семо на схід...

Чи пам’ятаєш ти вислів сильний духом? Тоді ми трохи по-книжному уявляли собі таких людей, а за цей час скільки я бачив їх живими,

бачу поруч себе і зараз. На танки ворожі вони кидалися з горючими

пляшками за Дніпром. Грудьми ставали на оборону споруд Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалося, нічим уже втримати не можна. Але


Словосполучення й речення

51

чи не найбільше оця сила духу людського відкривається мені ось тут,

коли ми, одрізані від своїх, у далекім оточенні, ідемо в степах під ні­

чийним небом, не підвладні нікому, крім самих себе. Наче поза часом

йдемо, не знаючи, що робиться на наших фронтах. Мета наша десь

у тумані, за мороком ночі, але ми готові, здається, хоч усе життя іти,

аби досягти її. Мало в нас зброї, але найміцніша гартована зброя —

у нас самих, у нашій волі, у наших серцях (За О. Гончаром).

Переказати текст, доповнюючи власними міркуваннями про лю­

дей, сильних духом. Якими вони мають бути? Чи притаманна вам

або вашим однокласникам ця риса? Дотримуватися логіки й по­

слідовності викладу думок.

Визначити тип мовлення і стильову належність тексту. Аргумен­

тувати свою думку.

Прочитати вголос другий абзац, дотримуючись правильної інтонації

і виділяючи логічним наголосом потрібні слова. Прочитати ще раз,

змінюючи логічний наголос. На що це впливає? Зробити висновок

про роль зворотного порядку слів (інверсії) у художніх творах.

Визначити граматичну основу в кожному реченні. Звернути увагу

на послідовність розташування головних членів речення.

Гра «Хто більше?»

Дібрати якомога більше синонімів до слова критерії.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового м атеріалу

Коментар учителя. Під час спілкування велике значення має по­

рядок слів у реченні та логічний наголос.

Порядок слів у реченні буває прямим і зворотним. При прямому по­

рядку слів підмет завжди стоїть перед присудком: Стежина до маминої

хати петляє через город (В. Скуратівський). Зворотний порядок слів

протилежний прямому. Його часто використовують у художньому стилі

для надання мові більшої урочистості, виразності: Тут, на прадавніх

берегах Славути, До вічності приторкується мить (Б. Олійник).

Розташування слів у прямому або зворотному порядку свідчить,

що в українській мові словопорядок вільний. Він допомагає визна­

чити синтаксичну роль того чи іншого члена речення. Зміна порядку

слів надає реченню нового відтінку значення: Відповідали ґрунтовно

на уроці математики школярі; Школярі відповідали на уроці матема­

тики ґрунтовно.

Велике значення для увиразнення висловлювання має логічний

(смисловий) наголос. Інтонаційна виразність може підкреслити, по­

силити задум автора. Щоб підсилити смислову роль слова, його ін­

тонаційно виділяють при вимові речення: Старшокласники гарно


52

Усі уроки української мови у 8 класі

попрацювали на пришкільній ділянці; Старшокласники гарно попрацюва­

ли на пришкільній ділянці; Старшокласники гарно попрацювали на при­

шкільній ділянці.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі

практичної роботи, удосконалення

загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Навчальне аудіювання

Прослухати текст. З’ясувати тип і стиль мовлення. Визначити, що

виражає заголовок. Дослідити синтаксичну організацію висловлю­

вання.

ПІД ДАЛЕКИМИ СОСНАМИ

Кілька разів поспіль одержую листи від невідомої мені людини.

Листи не розраховані на відповідь: на жодному з них зворотної адре­

си нема. По штемпелях на конвертах можна лише приблизно догада­

тися, що йдуть вони десь із країв шевченківських.

Пише жінка. Розповідає про будні свої, про те, чим була закло­

потана, що подумала сьогодні, що вразило її. Деколи — про книжку,

щойно прочитану, іншим разом про щось почуте по радіо, навіяне

піснею співака... Часом поділиться вона настроєм, на когось порем­

ствує або в усіх подробицях розповість, як збирала в лісі хмизиння

на паливо та соснові шишки, а вони сирі, тільки сичать у печі, горіти

не хочуть. В іншому листі буде цілий епос про брата, про його черго­

вий візит — я цього брата вже добре собі уявляю (О. Гончар).

Записати останнє речення. Зробити його синтаксичний розбір.

Визначити порядок слів у реченні (у разі потреби скористатися

теоретичним матеріалом підручника). На які слова падає логіч­

ний наголос? Прочитати речення з наголосом на іншому слові.

Що зміниться? Зробити висновок про порядок слів у реченнях.

Дослідження-трансформація

Прочитати речення, дотримуючись правильної інтонації та логіч­

ного наголосу. Визначити порядок слів (прямий чи зворотний).

1. Сонце вже показалось і пекло камінь (М. Коцюбинський). 2. Над

містом, над заводом, над усім Донбасом пролунали гудки (В. Собко).

3. Вечірнє небо, гори, ліси, бриніли, як грандіозна чутлива мембрана

(О. Гончар). 4. Шумів лагідний прибій і обполіскував гальку піщаного

берега (М. Трублаїні). 5. А в печері ані золота, ані срібла, ані камін­

ня дорогого (Марко Вовчок). 6. У темряві густій, тяжкій і рівній про­

кинувсь я (М. Рильський). 7. У гарячий ясний літній день ліс на горах

сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй-Левицький).


Словосполучення й речення

53

Змінити порядок слів у реченнях на протилежний. З’ясувати, чи впли­

ває порядок слів на синтаксичну структуру речення та його вид.

Зробити морфологічний розбір виділених слів.

Дослідження-редагування

Зредагувати висловлювання, змінюючи порядок слів так, щоб кож­

не речення стало логічно завершеним за змістом.

А по там другий траси бік — що? Хліба й хліба, все пшениці, овес,

буйне, кожне повне життєвої стебло соковите, зеленої снаги. Ступиш

крок — і зеленого з-поміж зірочка синя раптом!

— Що синіє то?

— Волошка.

— Гарна яка!

Для дивина супутниці це, відкриття, нашої дівча в, та й для захваті

нас, дорослих, радість також це. Ще є на волошка Україні!

І є жайвір у небі. Он десь тюрлюкає там угорі він, розливається

стодзвонно, небо чутний на все, а сам — невидимий. Шукаючи пта­

ха, блакить дивимось у, цікаво нам, хто перший побачить: де він ж?

Розтанув у сяйві, зору він не нічиєму дається, а висить далі інший

десь там, за ним ще якийсь видзвонює у високості самій, ще завзя­

тіше невидимих грає-виграє дзвіночках на своїх ...

Таке тут небо.

А низом перепілка десь із подає хлібів голос. Для голос нашої су­

путниці перепілчин і диво із зовсім див, дівча польову вперше пус­

тунку чує (За О. Гончаром).

Записати зредагований текст. Позначити слова, на які падає ло­

гічний наголос. Звірити текст з оригіналом.

Оригінал тексту

А по другий бік траси — що там? Хліба й хліба, пшениці, овес, усе

буйне, соковите, кожне стебло повне життєвої зеленої снаги. Ступиш

крок — і з-поміж зеленого раптом зірочка синя!

— Що то синіє?

— Волошка.

— Гарна яка!

Для нашої супутниці це дивина, відкриття, дівча в захваті, та й для

нас, дорослих, це також радість. Ще є на Україні волошка!

І жайвір у небі є. Он він десь там угорі тюрлюкає, розливається

стодзвонно, чутний на все небо, а сам — невидимий. Шукаючи пта­

ха, дивимось у блакить, цікаво нам, хто перший побачить: де ж він?

Розтанув у сяйві, нічиєму зору він не дається, а далі десь там інший

висить, за ним ще якийсь у самій високості видзвонює, ще завзятіше

грає-виграє на своїх невидимих дзвіночках...


54

Усі уроки української мови у 8 класі

Таке тут небо.

А низом десь із хлібів перепілка подає голос. Для нашої супут­

ниці голос перепілчин і зовсім диво із див, дівча вперше чує польову

пустунку (О. Гончар).

V. Систематизація й узагальнення знань

Дати відповіді на запитання:

1. Яке значення в реченні має порядок слів?

2. Визначити порядок слів у поданих реченнях: Сонце гріє, вітер віє

з поля на долину (Т. Шевченко); Ніч темна людей всіх потомлених

скрила під чорні широкії крила (Леся Українка).

3. Прочитати речення, змінюючи логічний наголос: Вони летіли через

море, несучи на крилах весну, атакували останній опір зими (Ю. Яновський).

4. З якою метою використовуються речення із зворотним зв’язком?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Уявити ситуацію, що ви готуєтеся до круглого столу «Видатні іс­

торичні постаті України». Вам необхідно зібрати матеріал про таких

людей. Написати твір-мініатюру про 1—

2 особистості, які зробили

важливий крок до світлого майбутнього нашої держави. Викорис­

тати речення, різні за метою висловлювання і за будовою, а також

із прямим і зворотним порядком слів. Визначити логічний наголос

у реченнях.

Урок № 12

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (ДИКТАНТ).

КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖ НЬОГО ТЕКСТУ

Мета:

оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамот­

ності восьмикласників: правильно писати слова на ви­

вчені орфографічні правила та слова, визначені для за­

пам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до

опрацьованих правил пунктуації; виявити орфографічні

й пунктуаційні помилки, на ліквідацію яких слід зверну­

ти особливу увагу; перевірити якість оформлення роботи

(охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоно­

го рядка, відсутність виправлень); здійснити перевірку

здатності учнів сприймати незнайомий текст художнього


Словосполучення й речення

Тип уроку:

55

стилю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст,

тему й основну думку тощо.

урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою і завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктан­

ту й аудіювання. Проведення інструктажу щодо написання диктанту

й перевірки рівня розуміння почутого тексту художнього стилю.

IV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають

його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм,

визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприй­

мання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем

окремими частинами і його написання учнями

ВЕРЕС І БДЖОЛИ

Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в пре­

красному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових бар­

вах неба. Верес! На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квіт­

ка... Там владарює верес? Від його фіолетового цвітіння не сховатися

ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі

привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у єство,

у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках,

у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю,

а свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похап­

цем, поспішають... Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує,

натрусить листя, приб’є цвіт. І тоді вже верес буде бляклий, сірий,

нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду! (За А. Камітуком, 123 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем

і самоперевірка учнями написаного


56

Усі уроки української мови у 8 класі

V. Відповіді на запитання, що виникли у школярів

під час написання контрольного диктанту

VI. Проведення контрольного

аудіювання тексту художнього стилю

Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

Стара, але дебела ще хата, рублена з доброго дерева, з різьбле­

ним ґанком і такими ж наличниками коло вікон, крита ґонтом, сто­

їть на схилі сопки і дивиться всіма чотирма вікнами на річечку, що

тече внизу, і далі — на синє бескеття Сіхоте-Аліня.

Праворуч — дебела комора з омшаником, повітка для коней, ко­

рівник, стіжок сіна, обгороджений латами, ще якісь будівлі. Ліво­

руч — город, теж обгороджений в одну лату, ще й глечик стирчить

на ближнім стовпці. В городі картопля і соняшники, а просто над

самою річечкою — якась комірчина: то лазня «по-чорному».

Оце і вся господа. І вона одна тут на великому просторі. До най­

ближчого селища, що зветься Капитонівка і складається з кількох

таких хат, понад 50 кілометрів. Григорій це вже знав, і це його тіши­

ло: небезпека від людей була тут найменша. А ці люди, що в них він

жив, охороняли його.

Удома тепер були він, мати й Наталка. А батько з Грицьком як

поїхали, то ось уже два тижні їздять.

Як сподівалася мати, вони мали прибути ще вчора, а як учора

не було,— то, значить, сьогодні. Чекаючи їх, Григорій нікуди не хо­

див уже, а сидів з самого ранку на призьбі і виглядав. І хвилював­

ся. Так, хвилювався — як то вони поставляться до нього? Може, уже

не так, як перше, коли він був хворий? Знічев’я бавився з ведмежам,

спостерігав навколишній світ.

От зараз його увагою заволодів праник, підкидуваний засмаглою

дівочою рукою там, над річкою; він то підлітав, то падав — ляпотів

по кладці завзято та лунко. І бігли луни нетрями, ударялись об бес­

кеття й озивалися — ляпотіли на кілька голосів... І виходило — ніби

перепел бив десь у пшеницях на зорі. Чудно.

То Наталка прала на річці. Запнута «кулинкою», орудувала на сонці

над водою, як вправний спортсмен на вранішній руханці. Воркотіла

якоїсь пісні, полоскала білизну у воді і прибивала праником до клад­

ки. Періщила з усієї сили.

Дивна вона, ця дівчина Наталка. Григорій чомусь тепер навіть бо­

явся її, боявся при зустрічах дивитися їй в обличчя. Вона ніби сер­

дилася, коли він на неї «витріщав очі». Не знав тепер, як до неї приступитись, як з нею поводитись. І почувався, як хлоп’як. Смішно,

але ж так. Сказати б, недоторкана панна? Ні! Дурна? Ні! Горда? Ні­


Словосполучення й речення

57

ні! Вона навіть не розуміла, яка вона чарівна, безперечно, не розумі­

ла. А от така, як ота рослина дивна, що ти її торкнеш рукою, а вона

аж повернеться і напустить тонісіньких колючок у руку. І це дівчиназвіроловка, переможниця страхіть усяких! Уперше йому було на віку

таке, щоб на його мову дівчина заломлювала брови. Так, як та дика

коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити.

А може, у неї така відраза до нього?

Тож найліпше зовсім не звертати уваги. Нехай собі пере, їй-бо,

ото вона періщить праником так люто, бо думає, що б’є по чиїхось,

може, й по його, нескромних очах, на неї «витріщених». Нехай со­

бі пере. І нехай підпадьомкає праник. Чи то, може, не праник під­

падьомкає, а то в його серце щось тьохкає, на тую дикунку дивля­

чись? Засміявшись з цієї химерної думки, Григорій силоміць відвертає

увагу від праника, затисненого в гнучкій дівочій руці. Ген за річкою

на галявину вийшли табунцем дикі кози. Так, дикі кози. П’ятірко їх.

Стали, збилися докупи і, піднісши високо голови, слухають: де во­

но і що воно ляпотить? Потім зірвалися з місця і пішли вистрибом,

черідкою по високих травах, мелькаючи білими плямами на крижах.

Зникли в лісі. Так, ніби їх і не було.

— Ти б пішов погуляв де, сину, а то спочив би ліг. Не бійсь, нудь­

гуєш?

Це мати. Вона вже вдесяте, либонь, виходить на ґанок глянути туди,

за річку, за зелене море галявини, куди простяглася стежка,—чи не їдуть?

Вона порається біля печі і так виходить з підкасаними рукавами.

Заслонившись рукою від сонця, мати аж перехиляється через лонку і вже турбується. «Довго щось. Чи не трапилось чого?»

— Наталко-о!..

— Чого-о? — озвалася дівчина в тон.

— А йди-но сюди.

— Кажіть, я й так чую... Ось доперу...

— Як ти думаєш, що з нашими? — Дівчина протягла, кепкуючи:

— Ну-у... А що з нашими? Ідуть десь.

— Бозна... Таке ж тепер настало. Господи прости!

— Ідуть, ідуть, мамо! — це Наталка весело, жартівливо, упевнено,

ще й трішки кепкуючи з матері. — А не їдуть, то пішки йдуть, а коні

за поводи ведуть, от і припізнилися...

І сміялася безжурно. І почала лупити по тім сміху праником. Ма­

ти й собі засміялася.

— От ти така, бач!.. Сказано — нове насіння. Ще й кепкує з дур­

ної матері... Тільки й розради моєї, синку,— мати зійшла з ґанку і сі­

ла поруч Григорія на призьбі. Либонь, уже скінчила поратися по гос­

поді і тепер має час. Поправивши очіпок, поклала натруджені руки


58

Усі уроки української мови у 8 класі

на коліна і втопила очі в море зелені на долині, що її звуть «паддю»,

туди, де втекла стежечка (За І. Багряним, 756 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Яке основне призначення тексту?

А Активний вплив на слухача і спонукання до творчої діяльності.

Б Формування моральних якостей та естетичних смаків слухача.

В Загальний розвиток особистості.

Г Регулювання ділових і життєво-важливих питань.

2. Який із заголовків найбільше відповідає змістові тексту?

А Нове насіння.

Б Переможниця страхіть.

В Дівчина Наталка.

Г Господа на великому просторі.

3. Що виховує в читача поданий текст?

А Оптимістичне світобачення й патріотичні почуття.

Б Культуру спілкування мовної особистості.

В Любов до ближнього й повагу до старших.

Г Бути непередбаченими й загадковими.

4. У якому стилі збудовані хата й подвір’я?

А Українському.

Б Сибірському.

В Східному.

Г Місцевому далекосхідному.

5. Яка відстань до найближчого селища?

А 5 км.

Б 15 км.

В 50 км.

Г 200 км.

6. З якої причини хвилювався Григорій?

А Не знав, як привернути до себе увагу дівчини.

Б Переживав, чи не вважають його рятівники злочинцем.

В Думав, як поставляться до нього батько з Грицьком.

Г Чи не знайдуть його переслідувачі.

7. З чим порівнював Григорій Наталку?

А 3 гордою смерекою і чистим струмком.

Б 3 ніжною та колючою трояндою.

В 3 дивною рослиною й дикою козою.

Г 3 колючим терном та гордою павою.


Словосполучення й речення

59

8. Чим займалася Наталка?

А Ловила диких тигрів.

Б Домашнім господарством.

В Пряла, шила й вишивала.

Г Доглядала за городом і садом.

9. Обрати правильний варіант лексичного значення слова праник

(у даному контексті).

А М’яч.

Б Дерев’яний пристрій (брусок із зарубками) для прання білизни.

В Праска (пристрій для прасування).

Г Прядка (пристрій для прядіння).

10. Описати героя цього тексту. Спрогнозувати, як розвиватимуться

його стосунки з Наталкою.

Ключ

Номер завдання

Правильні відповіді

Кількість балів

1

Б

1

2

Г

1

3

А

1

4

А

1

5

В

1

6

А

1

7

В

1

8

Б

1

9

Б

1

10

3

VII. Організований збір зошитів

для тематичних контрольних робіт

VIII. Домашнє завдання

Скласти узагальнювальну таблицю за матеріалами вивченого роз­

ділу «Словосполучення й речення».


П РО СТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧ ЕН Н Я .

ГОЛОВНІ Ч Л ЕН И РЕЧ ЕН Н Я

Урок № 13

ПІДМЕТ, СПОСОБИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ

Мета:

поглибити знання учнів про підмет як головний член

речення; сформувати вміння виділяти підмети в дво­

складному реченні, визначати способи їх вираження;

удосконалити вміння конструювати речення з різними

за способом вираження підметами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу погли­

бити світогляд восьмикласників щодо загальнолюдських

цінностей.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих

висловів тощо з різними способами вираження в них

підметів.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів виражен­

ня підметів.

Текст {риторичний аспект): відтворення деформованого висловлю­

вання.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Уведення їх у поняттєво-термінологічне поле

Просте речення є основною одиницею, що призначена для пе­

редавання відносно закінченої інформації. Крім цього, воно є оди­

ницею, що формує складне речення, а також будь-який текст. Саме

в простому реченні виявляються його компоненти — головні й дру­

горядні члени речення.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

61

IV. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати

заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять

граматичну основу речення.

Україна. Багато вчених по-різному пояснюють цю назву, але біль­

шість із них заперечують, що вона походить від слова «окраїна».

Слово «Україна» в літописі згадується ще в XII ст., але, імовірно,

існувало воно набагато раніше. Найпереконливіше, на нашу думку,

пояснює назву нашого краю О. Братко-Кутинський. Він доводить, що

слово-назва «україна» утворилося зі слова «украяти», тобто «виділити»,

«відірвати», «відокремити» (вкраяти хліба). І досі вживається слово

«кравець», «краяти»,— «краяти сукню», «викроїти годинку» і т. д.

Вкраяний хліб зветься окрайкою. Украяна — тобто відокремле­

на від решти, виділена з-поміж інших земля буде зватися Україною

(Вкраїною) (М. Адаменко).

Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про

головні члени речення.

Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті.

Які ще теорії походження назви нашої країни вам відомі?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з опорною схемою

Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запи­

тання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим ви­

ражається.

Означає предмет, опредмечену дію чи ознаку,

абстрактне поняття, істоту тощо

Відповідає на

запитання хто? що?

Пов’язується

з присудком

Виражається іменником, займенником, числівником,

а також сполученням двох і більше слів

Яка інформація про підмет є для вас новою?

Сформулювати повне визначення підмета.

Дослідження-характеристика

Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них мож­

на вважати повчальними? Довести це.


62

Усі уроки української мови у 8 класі

1.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми,

браття, козацького роду! (77. Чубинський). 2. Наша дума, наша пісня

не вмре, не загине (Т. Шевченко). 3. Держава не твориться в будучи ні, держава будується нині (О. Стефанович). 4. Жити — вітчизні слу­

жити (Нар. творчість). 5. Кожний має свій звичай (Нар. творчість).

6. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість). 7. Гра­

мотний — видющий і на все тямущий (Нар. творчість). 8. Вітальне

«Доброго ранку!» первинно пов’язане з побажальною формою (С. Бог­

дан). 9. Вітати означає звертатися до кого-небудь під час зустрічі

з привітом, виявляючи доброзичливість (С. Богдан). 10. Для кожної

стандартної етикетної ситуації існує впорядкована сукупність знаків

(Я. Радевич-Винницький).

Списати, виділяючи головні члени речення. З’ясувати, чим вира­

жені підмети. Зробити висновок про способи їх вираження, ви­

користовуючи матеріал схеми.

Способи вираження підмета

► іменником: Хай оживає істина стара: людина починається з добра!

(Л. Забашта)

► займнником: Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий

сам (И.-Г. Зейме)

► числівником: На березі сиділо четверо

и

субстантивованим прикметником, числівником, займенником, дієприк­

>

4

Н

метником: Розумні вчаться для того, щоб знати (Нар. творчість) ', В обі­

2 —

ймах з радістю журба, одна летить, друга спиня... (Олександр Олесь)',

Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність (Г. Чайка)

Н

8

»

інфінітивом: Сміятися над розумними людьми — це привілей дурнів

Я —

Н

(Жан Лабрюйєр)

4

»

3

.3

Є

► власного назвою: Справжнім центром формування культури спілку­

вання в Україні стала Києво-Могилянська академія (7і. Чмут)

► поєднанням двох іменників: Там над водою купка людей лагодилась

сідати в човен (М. Коцюбинський)

сполученням числівника з іменником або двох займенників: Є в на­

► шому житті ще чимало об’єктів для нещадної сатири (0 . Гончар)',

Усі ми дужі дружбою своєю (В. Стефаник)

|


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

63

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу

у процесі практичної роботи з теми

Дослідження-трансформація на основі тексту

Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Усно ви­

значити синтаксичну роль виділених слів. Трансформувати пода­

ні речення за зразком так, щоб ці слова виступали в ролі підмета.

Визначити спосіб вираження підметів.

Зразок. Дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні лю­

дей називається комунікативним етикетом. — Комунікативний етикет —

це дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей.

Для сприйняття людини, оцінки її внутрішнього стану важливого

значення надають її манері говоріння.

Терміном артикуляція називають творення звуків органами мов­

леннєвого апарату. На відміну від звуків тварин, людське мовлення

можна розчленувати, тобто виокремити кожен звук. Першорядна ви­

мога до артикуляції — її чіткість, виразність. Якнайвиразніше треба

артикулювати звуки, виступаючи перед аудиторією.

Для виразності використовують окремий термін — дикція. Цим

словом називають також манеру вимовляння звуків. Це як почерк, що

у двох людей може бути однаково чітким, розбірливим, але відрізня­

тися манерою написання літер (За Я. Радевичем-Винницьким).

Пояснити лексичне значення і походження слів артикуляція і дик­

ція (артикуляція — лат. агіісиїаіїо — «розчленування»; дикція —

лат. сИсИо — «вимова»).

Відтворення деформованого висловлювання

Визначити межі речень. Списати, розставляючи пропущені розді­

лові знаки. З’ясувати, яким членом речення виступають виділені

слова. Дати характеристику підмета, скориставшись схемою.

Вітаючись чи знайомлячись, старший подає руку молодшому,

жінка — чоловікові, начальник — підлеглому, викладач — студентові

не потиснути руку у відповідь уважається образливим рукостискання

має бути не міцним, але й не в’ялим, щирим і дружнім привітання

у формі рукостискання є надзвичайно промовистим проте слід воло­

діти навичками тлумачення мови рукостискання бо від рукостискання

і знання його тонкощів залежить результат бесіди відомо, що люди

владні, агресивні звичайно практикують домінувальне рукостискан­

ня — руку подають долонею вниз пасивні пристосуванці, що часто

змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукос­

тискання — руку простягають долонею вгору друзі, як правило, за­

стосовують рівнозначний потиск руки, коли долоні чітко спрямовані

в сторони (За С. Богдан).


64

Усі уроки української мови у 8 класі

Зробити висновок, чи завжди підмет виражається іменником.

Виписати приклади словосполучень з різними видами підрядного

зв’язку (узгодженням, керуванням, приляганням). Виділити го­

ловне і залежне слова.

АЛГОРИТМ

характеристики підмета

Творче конструювання (робота в парах)

Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова

виступали в ролі підмета. З’ясувати, чи можна вважати побудова­

ні речення граматичними синонімами.

Зразок. Уміти спілкуватися високо цінується в усьому світі. — Умін­

ня спілкуватися високо цінується в усьому світі.

Відчувати співрозмовника — відчуття співрозмовника; сприймати

виступ — сприйняття виступу.

Визначити спосіб вираження підметів у побудованих реченнях.

Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Дослідження-відновлення

Відновити уривок із вірша В. Самійленка «Патріоти», уставляючи

необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися підручни­

ком «Українська література». З’ясувати, чим виражені підмети.

ПАТРІОТИ

... укупі стояли,

А ... дививсь оддалі,

Як ... гаряче розмовляли

Про долю своєї землі.

... у широкій промові

Народні права боронив;

... докази всі наукові

По пунктах як слід розложив.

А ... про теє доводив,

Як дійде ... своїх прав,

І в поступі інших народів

Він місце йому показав.

Так ... вели язиками

Роботу для краю свого,

Гукали й махали руками,

Де річ вимагала того.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

65

Скласти речення зі словами один, другий, третій так, щоб вони

виконували роль означення.

Що виражає заголовок вірша? Яку людину, на вашу думку, можна

назвати патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотом своєї країни?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Дібрати з текстів художньої літератури 3—

4 приклади речень, у яких

підмети були б виражені сполученням кількох повнозначних слів (чис­

лівника та іменника, займенника та іменника, фразеологізмом).

2. Як ви розумієте твердження Антуана де Сент-Екзюпері, що «спіл­

кування — це розкіш»? Скласти й записати діалог дискусійного

характеру (10—

12 реплік) з однокласником на тему «У чому поля­

гає цінність спілкування?» У репліках діалогу виділити граматичні

основи. Пояснити, чим виражені головні члени речення.

Урок № 14

ПРОСТИЙ ПРИСУДОК

Мета:

поглибити знання учнів про присудок як головний член

речення, способи його вираження; сформувати вміння

виділяти присудки в двоскладному реченні, визначати

способи їх вираження; удосконалити вміння констру­

ювати речення з різними за способом вираження при­

судками; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення

мовного етикету як культурного обличчя нації.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів і крилатих висловів

з різними способами вираження в них простих присудків.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів виражен­

ня простих присудків.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою

й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Мовний етикет — культурне обличчя нації.

Нар. мудрість


66

Усі уроки української мови у 8 класі

III. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Бесіда за запитаннями

1. Яке речення називається двоскладним? Навести приклади.

2. Яку функцію в реченні виконують головні члени?

3. Який головний член речення називається присудком? Як він

пов’язується з підметом?

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

в процесі практичної роботи

Робота з опорною схемою

Розглянути схему. З’ясувати, що вам відомо про присудок як го­

ловний член речення, а яка інформація є новою.

Дати повне визначення присудку, скориставшись схемою.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Яке речення в ньому є ключовим? Дібрати за­

головок. Підготувати усний переказ висловлювання.

Етикет українців вироблявся, витончувався впродовж тисячоліть.

Окремі вислови етноетикету сягають ще дохристиянського періоду

і пов’язані з язичеською обрядністю, звичаями, усталеними у слов’ян.

Наприклад, жінка, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово,

говорила: «шануючи сонечко святе, і піч, і стіл», а чоловік, утриму­

ючись від лайки, промовляв: «сказав би, та піч у хаті». Це пов’яза­

но з давніми слов’янськими культами сонця, печі, стола. Замінивши

відкрите вогнище, якому в давнину поклонялися як опікунові дому,

очищаючій та живильній силі, піч стала уособленням сімейного доб­

робуту й охоронцем родинних таємниць. Люди вірили: якщо шану­

вати піч, вона дасть силу, достаток, здоров’я (С. Богдан).


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

67

Визначити головні члени речення. Звернути увагу на присудки.

Розподілити їх на прості та складені.

З’ясувати, яка відмінність етикету й етноетикету.

Дослідження-відновлення

Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу

і часу. Підкреслити присудки.

1. Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької

через посередництво російської і польської. 2. Дотримуючись правил

мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, ша­

ну й уважність до співрозмовника. 3. Частина формул мовного ети­

кету поступово (архаїзуватися). 4. Мовний етикет (не обмежуватися)

тільки розмовно-побутовим стилем. 5. Особливості мовного етикету

(простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні. 6 . Поряд

із функціональними стилями (виділятися) також стилі експресивні.

7. Навіть до одного і того ж адресата залежно від стилю ми (зверта­

тися) по-різному. 8. Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу

тональність спілкування. 9. (Змінюватися) етикетна формула і залеж­

но від статі співрозмовника (За С. Богдан).

Зробити висновок про вираження простого присудка. Свої спо­

стереження зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження-аналіз

Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на виді­

лені присудки. З’ясувати, до простих чи складених вони належать.

1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями

заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра). 2. Будуть тебе кли­

кать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко).

3. Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу (М. Руденко).

4. Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов (В. Сосюра).

5. І нехай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе ди­

вуватися повік (В. Симоненко). 6 . Хай мовчать Америки й Росії, коли

я з тобою говорю! (В. Симоненко). 7. Будуть крани водою шуміти. Бу­

дуть клумби широкі цвісти (Г. Чубач).

Коментар учителя. Присудок, виражений дієсловом складеної

форми майбутнього часу, належить до простих. Наприклад: Будуть

солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду (В. Сосюра). Порів­

няйте: Солодко віятимуть минулим білі яблуні в нашім саду.

Прочитати 1, 2, 4, 5, 7 речення, змінюючи складену форму май­

бутнього часу дієслів на складну.

Зробити висновок про спосіб морфологічного вираження просто­

го присудка, скориставшись матеріалом таблиці.


68

Усі уроки української мови у 8 класі

Способи вираження простого присудка

Простий присудок виражається

формами дієслів дій­

сного способу в тепе­

рішньому, минулому

і майбутньому часі

формами дієслів

наказового та умовного спо­

собів

фразеологізмом

Біля сухого дерева й сире

горить. Ложка дьогтю

зіпсує бочку меду

(Нар. творчість)

Нехай цвітуть про тебе спі­

ви... (В. Сосюра). Поїхав би

я в гості, та люди не кличуть

(Нар. творчість)

Весна вступила

у свої права.

Творче конструювання (робота в парах)

Установити відповідність між фразеологізмами й синонімічними

до них дієсловами. За зразком скласти пари речень так, щоб у ролі

простих присудків уживалися: а) фразеологізми; б) синонімічні до них

дієслова. Підкреслити головні члени речення.

Зразок. Він поставив на кін усе. — Він ризикував усім.

1

2

3

4

5

6

7

Припасти оком.

Робити вигляд.

Скалити зуби.

Скребти голову.

Вростати в землю.

Валяти дурня.

Набрати води в рот.

А

Б

В

Г

Посміхатися.

Завмирати.

Задивитися.

Мовчати.

д Набридати.

Е Прикидатися.

Ж Байдикувати.

Вибіркова робота на основі тексту

Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок, що ви­

ражав би основну думку. Виписати прості присудки. Указати на

спосіб їх вираження.

Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять

лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими

птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба,

розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля про­

кидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жай­

воронки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проно­

силися над головою, а джмелі особливо довірливо щось проказували

до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зво­

рушливо зеленів дрібнесенькими листочками, червонясті язички кін­

ського щавлю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою,

походжали на певній відстані один від одного, поважно переставля­

ючи ноги, лелеки (За П. Мовчаном).


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

69

Дослідити, чи всі присудки в тексті належать до простих. Навести

приклади складених присудків.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Записати 5—

6 народних висловів про роль людини в суспільстві.

Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.

Урок № 15

УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО

ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ

ТА КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета:

Tton уроку:

засвоїти особливості опису пам’яток історії та культури

в науковому стилі, сформувати вміння й навички виді­

ляти опис пам’ятки історії чи культури в тексті та від­

творювати його відповідно до стильових вимог тексту,

добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вмін­

ня усно логічно будувати власне висловлювання, виби­

раючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Робота з текстом (підготовча робота

до усного вибіркового переказу)

Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)

Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довес­

ти, що висловлювання належить до наукового стилю.

Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкува­

ли різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали

римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках на­

селення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель,

Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель,

Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змі­

шалися з поляками.


70

Усі уроки української мови у 8 класі

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є катедра,

основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел

будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р.

перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі піз­

нього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним

бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів

та інших пам’яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа; 5. Св. Кази­

мира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп’янів, значного львів­

ського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх

каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних

творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого

визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артис­

тично менше вдатна, ніж каплиця Камп’янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Грама­

тики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав ко­

ролівський проповідник Бембус.

На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова:

1672р. — турків із Петром Дорошенком і 1919р. — Української Га­

лицької Армії.

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти

теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася

королівською; піші йшли на катедральний цвинтар по кількох схід­

цях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти го­

ловного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів

із костелом. Заснований у XIVст., теперішній костел, побудований

1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам’яток цього сти­

лю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий

могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій,

один пам’ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам’яткою костелу

є так звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку

місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Га­

лича, а потім вона дісталася до Львова.

У монастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Ост­

розька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати

княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі

князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався по­

тайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрік­

ся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

71

ішла вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку

перевезено на Високий Замок.

З історичних пам’яток однією з найстаріших уважається ікона Бо­

городиці у великому вівтарі, що за традицією була власністю грець­

ких цісарів, потім перейшла до Володимира Великого, далі до князя

Льва, врешті опинилася в руках домініканів (І. Крип’

якевич, 462 сл.).

Аналіз структури тексту

1. Дібрати заголовок. Визначити, що він означає: тему чи основну

думку.

2. Виділити в тексті частини, що належать до різних типів мовлення

(розповіді й опису).

3. Поділити висловлювання на частини. Скласти план.

4. Назвати історичні об’єкти, описані в тексті. Схарактеризувати,

з яких частин вони складаються, яке функціональне призначен­

ня мають (або мали).

Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико-стилістична робота

1. Схарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й по­

няття. З’ясувати, якої наукової галузі вони стосуються. За допо­

могою тлумачного словника пояснити значення незрозумілих по­

нять.

2. Виписати з тексту власні й загальні назви, потрібні для переказу

(назви споруд, їх частин, імена святих, єпископів та ін.). Прочи­

тати, правильно їх вимовляючи.

3. Дібрати синоніми до слова храм (святиня, церква), вежа {ба­

шта).

Лексико-орфоепічна робота

Записати слова й сполучення слів, розставити в них наголос. Зві­

рити зі словником.

Квартал, катедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам’ят­

ка — пам’яток, статуя.

Матеріал для вчителя: квартал, катедра, заввишки, шолом,

орнаментика, повіз, пам’ятка — пам’яток, статуя.

Повторне читання тексту (робота за варіантами)

Читаючи, учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послі­

довність опису пам’ятки архітектури, мовностилістичні особливо­

сті тощо.

Варіант 1. Звернути увагу на опис у тексті катедри.

Варіант 2. Звернути увагу на опис у тексті монастиря домініканів.


72

Усі уроки української мови у 8 класі

IV. Усний вибірковий переказ наукового тексту

відповідно до комунікативного завдання

V. Домашнє завдання

1. Оформити письмовий вибірковий переказ тексту, опрацьованого

на уроці, докладно зупинившись на описі катедри чи монастиря

домініканів.

2. Дослідити, чим відрізняється стиль бароко від рококо в архітек­

турі. Скласти порівняльну таблицю.

Урок № 16

ПИСЬМОВИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО

ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ

ТА КУЛЬТУРИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета:

Тип уроку:

розвивати в учнів мовленнєво-комунікативні вміння

переказувати текст розповідного характеру, що містить

опис пам’ятки історії; удосконалити культуру писемного

мовлення; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу;

сприяти збагаченню словника учнів; засобами художньо­

го слова виховувати любов і повагу до культурної спад­

щини свого народу.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Робота з текстом (підготовча робота

до письмового вибіркового переказу)

Перше прослуховування тексту (сприймання висловлювання в цілому)

АРОМАТ ЛЬВОВА

Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш від­

чувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджа­

ють не просто подивитися, а духовно наснажитися. Не один колиш­

ній львів’янин, нині мешканець Києва, а чи Москви, чи Нью-Йорка,

сподівається знову наситити своє серце флюїдами Львова, відчути со­

лодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. У ту

мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світо­


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

73

будови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки,— кров по жи­

лах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

Різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним ви­

верженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назо­

вні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься Львовом, і засти­

гла в дивовижних архітектурних формах. Тут сповнюєшся відчуттям,

що життя не минає даремно.

Невеликий архітектурний комплекс Вірменського катедрального

собору є питомим фрагментом Львова, без якого той не був би самим

собою. Мікросвітові собору притаманна аура, у якій народжуються

емоції, здатні народжуватися тільки тут.

Заснований 1356р., він став і культовим осередком численної вір­

менської громади й одним із культурних центрів львівського поспіль­

ства. Щоразу, крокуючи Вірменською вулицею, радо відчуваєш, як

силует вежі храму, спроектованої Петром Красовським із Лугано, ла­

гідно проникає в твою свідомість. Відгороджене ґратками подвір’я Вір­

менського собору викликає непереможне бажання потрапити під його

склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншо­

му вимірі простору і часу. І ось ти стоїш між сивокамінними колонами

аркадних ніш, та ще за непроникною стіною дошкульного львівського

дощу, без якого такі хвилини немислимі: саме дощ створює ледь помітне

водяне екранне полотно, на якому пробігають живі картини минулого.

І це казково! А якщо спроби споглядання візій виявилися марними, то

можна згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю Михай­

ла Боярського «Д’артаньян і три мушкетери», у якій відбувається дуель

гасконця з Атосом, Портосом і Арамісом. Місцем зйомки її й стало це

подвір’я. Тут же — надгробки з епітафіями 600-річної давності, з яких

удається зрозуміти хіба те, що й могили не вічні.

Вулиця Вірменська — одна з не багатьох, яка передає львівську

старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. Лако­

нічна й виразна форма ренесансного порталу житлового будинку №

20 чи не найкраще засвідчує собою XVI ст., яке на Вірменській «випи­

нається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям.

Навіть Хронос, котрий є символом швидкоплинності часу, фігурою

котрого оздоблений фасад однієї з найцікавіших кам’яниць Льво­

ва — ампірний будинок «Пори року», ніяк не може зарадити такому

повільному рухові століть на цій вулиці. Навіть зодіакальний фриз,

яким оздоблено цю ж кам’яницю, своїми дванадцятьма сузірними зна­

ками втричі швидше лічить перебіг року, однак історична зміна віків

усе одно ледь торкається вулиці Вірменської. Приваблюють рельєфи

роботи Гартмана Вітвера на сусідній кам’яниці № 21, на яких пра­

давні міфологічні мотиви, напевно, також покликані символізувати


74

Усі уроки української мови у 8 класі

людський поступ через народження нових поколінь. Поколінь, яким

хоч і накреслено передавати одне одному естафету конкретної миті —

«тепер і тут», а все ж таки судилося колись оволодіти часом завдяки

подоланню простору... (Ю. Николишин, 461 сл.).

Аналіз структури тексту

1.

2.

3.

4.

Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

З’ясувати тип і стиль мовлення тексту.

Які типи мовлення наявні в тексті?

На які частини можна поділити висловлювання? Виділити мікротеми. Проаналізувати, як вони взаємопов’язані. Скласти план, ви­

писавши ключові речення з кожної частини тексту.

Бесіда за змістом тексту

1. Коли був збудований Вірменський катедральний собор?

2. Ким був спроектований цей собор?

3. Які емоції переповнюють автора під час перебування на подвір’ї

Вірменського катедрального собору?

4. Які будинки, крім собору, знаходяться на вулиці Вірменській?

5. У якому архітектурному стилі збудовано ці будинки?

Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико -стилістична робота

1. Дібрати контекстуальні синоніми до Вірменського катедрального

собору, використані в тексті (питомий фрагмент Львова, культо­

вий осередок вірменської громади, культурний центр львівсько­

го поспільства).

2. Пояснення лексичного значення слів:

Флюїди — за містичним уявленнями спіритів — «психічний струм»,

що його висилає людина.

Аура — гіпотетичне поле, яке створюється живим організмом;

біополе.

Поспільство — народні маси, простий люд.

Склепіння — опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни,

підпори будівель, споруд, мостів.

Аркада — ряд арок, що спираються на стовпи або колони; гале­

рея з арок.

Візія — привид, мара.

Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального бу­

динку.

Фриз — середня горизонтальна частина антаблемента, що містить­

ся між архітравом і карнизом.

Ампір — стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архі­

тектурі та прикладному мистецтві.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

75

Лексико-орфографічна робота

Записати власні й загальні назви, ужиті в тексті. Пояснити їх пра­

вопис.

Вулицями Львова, Нью-Йорк, архітектурний комплекс Вірмен­

ського катедрального собору, вірменська громада, львівське поспіль­

ство, Вірменська вулиця, Петро Красовський, подвір’я Вірменського

собору, кінофільм за участю Михайла Боярського «Д’артаньян і три

мушкетери», Хронос, ампірний будинок «Пори року», роботи Гартмана Вівера.

Записати опорні слова і сполучення слів під диктовку вчителя.

Запам’ятати й пояснити їх правопис.

Кількагодинна прогулянка, загальнолюдське значення, львів’янин,

флюїдами Львова, буття, довговічне каміння, нетлінні цінності світо­

будови, сповнюєшся відчуттям, невеликий архітектурний комплекс,

мікросвіт, щоразу, силует вежі храму, непереможне бажання, сивокамінні колони, аркадні ніші, екранне полотно, споглядання, рене­

сансний портал, швидкоплинність, зодіакальний фриз, дванадцятьма

сузірними знаками, втричі швидше, рельєф.

Подані іменники поставити у формі родового відмінка однини.

Пояснити правопис закінчень.

Київ, Львів, ритм, струмочок, собор, комплекс, мікросвіт, осере­

док, храм, поріг, простір, час, дощ, кінофільм, аромат, портал, буди­

нок, рух, поступ.

Повторне прослуховування тексту

Звернути увагу на опис архітектурного комплексу Вірменського

катедрального собору в тексті.

IV. Підготовка чорнового варіанта

вибіркового переказу, редагування його

Написати вибірковий переказ прослуханого тексту, докладно опи­

суючи архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору.

V. Написання вибіркового переказу тексту

розповідного характеру з елементами опису

пам’ятки історії та культури

VI. Домашнє завдання

1. Завершити роботу над оформленням остаточного варіанта пере­

казу, розпочату на уроці.

2. Скласти усний твір-опис пам’ятки архітектури вашої місцевості,

яка залишила про себе пам’ять і стала національною святинею.


76

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 17

СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК

Мета:

поглибити знання учнів про присудок як один з голов­

них членів речення, його види; сформувати вміння від­

різняти складений дієслівний присудок від простого діє­

слівного; удосконалити навички знаходити й аналізувати

складені дієслівні присудки в мовленні; за допомогою

мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу

виховувати в учнів найкращі моральні якості, зокрема

ввічливе ставлення до оточуючих.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання форм присудка

при підметі; єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку речень у тексті.

Текст (риторичний аспект): відновлення деформованого висловлю­

вання.

Тїш уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою

й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Культуру поведінки, культуру

спілкування людина не отримує

в спадок — її треба навчитися.

Я. Радевич-Винницький

III. Актуалізація опорних знань учнів

Пошуково-вибіркова робота

Прочитати текст. Визначити, яку проблему порушує автор. З’ясу­

вати стильову належність висловлювання.

Лексикою і фраземікою у мовленні «керує» мовець. Він може сві­

домо вживати одні слова і не вживати інших, може не користуватися

стійкими зворотами тощо. Граматика ж «керує» мовцем. Стародавні

римляни говорили, що граматиці підкоряються навіть імператори.

У граматиці вибір значно вужчий, ніж у лексиці, і мовець, уживши

слово в тій чи іншій формі, мусить припасовувати до неї всі інші сло­

ва. Наприклад, звертаючись до людини, можна сказати: добродію або

ж пане, товаришу, чоловіче, дядьку тощо, проте це слово неодмінно


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

77

має бути у кличному відмінку, а залежні від нього слова — узгодже­

ні з ним у спільних граматичних категоріях: роді, числі, відмінку:

Шановний добродію!, а не Шановна добродію! чи Шановним добродію!

{За Я. Радевичем-Винницьким).

Виділити в реченнях граматичні основи, виписати їх. З’ясувати, у яких

реченнях уживається простий присудок, а в яких — складений.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

в процесі практичної роботи

Колективне опрацювання опорної схеми

Розглянути схему. З’ясувати, яку будову має складений дієслівний

присудок, чим він відрізняється від простого дієслівного.

Складений дієслівний присудок

Допоміжне дієслово із значенням!

а) початку дії, її тривалості чи за­

вершення {почати, кинутися, про­

довжувати, закінчувати, припинити

та ін.);

б) можливості чи неможливості,

волевиявлення {могти, уміти, ба­

жати, хотіти, вирішити, намага­

тися та ін.)

+

Інфінітив

припинили

рухатися; хо­

тів повідоми­

ти; вирішила

промовчати

Творча трансформація

Замінити прості присудки складеними дієслівними. Дослідити,

з яких частин складаються ці присудки. Трансформовані речення

записати, виділити в них присудки.

1.

Першим вітає молодший старшого. 2. Чоловік вітає жінку (од­

нак руку першою подає жінка). 3. Підлеглий вітає керівника (однак

руку подає керівник). 4. Перша фраза вітання належить тому, хто за­

ходить (до оселі, у приміщення), незалежно від віку, посади. 5. Не­

залежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє

знайомого чи проходить повз нього. 6. Зайшовши в установу, орга­

нізацію, до театру, в ресторан і т. ін., увічлива людина вітається пе­

редусім з обслугою (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром то­

що) {За С. Богдан).

Якого відтінку значення вносить допоміжне дієслово складеного

дієслівного присудка в речення?

Які способи привітання ви можете назвати ще? Записати, вико­

ристовуючи складені дієслівні присудки.


78

Усі уроки української мови у 8 класі

Дослідження-відновлення

Відновити текст: визначити межі речень і розставити потрібні роз­

ділові знаки. Виділити головні члени. Дослідити, чи всі складені

присудки належать до складених дієслівних.

Успіх тварин у боротьбі за існування залежить від їхньої здатнос­

ті знаходити корм, сховище й партнерів не останню роль відіграють

тут і розміри тіла ні комахи, ні колібрі, найменша пташка у світі,

не змогли б живитися солодким квітковим нектаром, якби були хоч

трохи більшими у процесі еволюції в деяких тварин з’явились озна­

ки, що різко відрізняють їх від найближчих родичів новозеландський

птах ківі не може літати, можливо, тому, що на островах, де він жи­

ве, колись було дуже мало хижаків, від яких його рятували швидкі

ноги у процесі еволюції види нелітаючих птахів з’явились і на ін­

ших островах коли на віддаленому острові в Індійському океані, де

жив додо, з’явилися люди, вони почали полювати на нього тому ще

в XVII столітті цього птаха було повністю винищено (3 великої шкіль­

ної енциклопедії).

Указати на спосіб вираження складених дієслівних присудків.

Творче моделювання

Змоделювати речення, уставляючи потрібні за змістом інфінітиви

з довідки. Виділити присудки, визначити їх вид.

1. Мовний етикет повинен повністю ... з конкретною ситуацією.

2. Невідповідність виразів етикету може ... комічну ситуацію. 3. Жес­

тикулюючи, мовці повинні ... також рівні жестикуляції. 4. Етикет­

на атрибутика щоразу повинна ... із специфікою етикетної ситуації.

5. Кілька синонімічних одиниць можуть ... засобом передачі одного

і того ж смислу. 6. Кожен мовець не створює щоразу нову формулу,

а може ... однією із можливих для взаєморозуміння. 7. Прийшовши

вперше на відвідини новонародженого, гість повинен ... своєрідний

«антикомплімент» (За С. Богдан).

Довідка: узгоджуватися, співвідноситися, слугувати, врахувати,

скористатись, спричинити, виголосити.

Дослідити, у яких реченнях відсутні другорядні члени групи під­

мета.

Творче конструювання

Скласти прості поширені речення так, щоб подані сполучення

слів виступали в ролі складених дієслівних присудків.

Хочу сказати, намагався зауважити, почав використовувати, мо­

жуть виконувати, повинні уникати.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

79

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Лінгвістична гра «Третє зайве»

Прочитати речення. Виділити в них присудки. Знайти «зайве» ре­

чення. Свій вибір обґрунтувати.

Варіант 1

1. Чимало українських етикетних виразів можуть використовува­

тись у різних комунікативних ситуаціях. 2. За століття мовний етикет

українських обрядів значно змінився. 3. Деякі з етикетних виразів од­

ночасно можуть виконувати кілька функцій.

Варіант 2

1. Йдучи з гостини, дорослі кажуть: «Дякуємо за гостину». 2. Віта­

ючись, жінка навряд чи зможе вимовити «Здоров, парубоче!» 3. Різні

етикетні слова і вирази часто функціонують не ізольовано.

Варіант З

1.

Відуни завжди вміють складати слова в магічні формули. 2. Ви­

раз «Доброго здоров’я!» може поєднуватися й з дієсловами бажаю,

зичу. 3. Окрім загальномовних, традиційних для всієї нації вітальних

виразів, українці використовують також регіональні (С. Богдан).

Схарактеризувати присудки поданих речень, скориставшись схе­

мою.

АЛГОРИТМ

характеристики присудка


80

Усі уроки української мови у 8 класі

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Увести інфінітиви виконувати, звертатися, писати, вимовляти

в самостійно складені речення так, щоб вони виконували функ­

цію частини складеного дієслівного присудка.

2. Скласти прості речення зі словом вітатися так, щоб воно вико­

нувало різні синтаксичні функції: а) підмета; б) означення; в) час­

тини складеного дієслівного присудка.

Урок № 18

СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК

Мета:

поглибити знання учнів про присудок як один із голов­

них членів речення, його види; сформувати вміння від­

різняти складений іменний присудок від простого і скла­

деного дієслівного; удосконалити навички знаходити

й аналізувати складені іменні присудки в мовленні; за

допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного

матеріалу привернути увагу восьмикласників до славет­

них імен української культури.

тире між підметом і присудком.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових висловів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання форм присудка

при підметі; єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку речень у тексті.

Текст (риторичний аспект): відновлення деформованого висловлювання.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної

активності восьмикласників

Вибірково-розподільна робота

Прочитати виразно вголос текст. Визначити тему й основну думку.

Виписати складені іменні присудки. З’ясувати, чим вони виражені.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

81

УКРАЇНСЬКИЙ ДИРИГЕНТ

Серед призабутих імен і постать славетного українського дириген­

та, композитора та етнографа Олександра Антоновича Кошиця.

Праця майстра на музичному терені стала для України міжна­

родною візитівкою. Тріумфальні виступи Української республікан­

ської капели під орудою О. Кошиця у країнах Європи, Північної та

Південної Америки зробили більше, ніж офіційна дипломатія. З до­

помогою української пісні світ дізнався про такий народ і державу,

як Україна.

Як відомо, О. Кошиць був високоосвіченою, ерудованою людиною,

блискучим знавцем та інтерпретатором духовної музики. Постійна

хормейстерська практична діяльність виявила його неабиякий компо­

зиторський талант. Найбільшу популярність здобули чудові обробки

українських народних пісень. На початку минулого століття україн­

ська пісня піднялася до небачених висот саме завдяки таланту М. Леонтовича, К. Стеценка та О. Кошиця. Обробки українських народних

пісень «На вулиці скрипка грає», «Вийди, Грицю, на вулицю», «Ой

ходить сон» та низка інших є окрасою репертуару будь-якого хору.

Колеги-хормейстери, музичні критики підкреслювали, як блис­

куче володів Кошиць технікою хорового звучання. Прекрасно обізна­

ний з особливостями і можливостями людського голосу, він майстер­

но застосовував їх у своїх обробках українських пісень. Сучасники

відзначали, що хор під орудою О. Кошиця звучав ніби оркестр люд­

ських голосів. До речі, про це зізнавався і сам Олександр Антонович

(З журналу).

До виділених слів дібрати синоніми.

IV. Усвідомлення теоретичного

матеріалу в процесі практичної роботи

Дослідження-характеристнка на основі опрацювання опорної схеми

Розглянувши схему, проаналізувати складені іменні присудки

з опрацьованого тексту: з чого вони складаються, чим виражені

іменні частини.

Складений іменний присудок

Дієслово-зв’язка

(вказує на час,

особу, спосіб)

+

Іменна частина, виражена:

• іменником;

• прикметником;

• займенником;

• дієприкметником;

• фразеологізмом.

був другом,

став розумнішим,

виявився своїм,

були переконані,

був лебединою піснею


82

Усі уроки української мови у 8 класі

Дослідження-відновлення

Відновити речення: вставити з довідки потрібні за змістом при­

судки. Довести, що відновлені присудки є складеними. З’ясува­

ти їх вид.

Пересопницьке Євангеліє — визначна ... староукраїнської мови

XVI століття. Ця книга — ... рідкісних..., створених до появи в Україні

друкарської техніки. Читання книжок у всі часи ... з особливим пси­

хологічним настроєм.

Особливо високим художнім ... виконання в Пересопницькому

Євангелії... чотири мініатюри із зображенням апостолів Матвія, Марка,

Луки й Івана. Мініатюри Євангелія ... своєрідним ... між декоруванням

із зображеннями людей і фантастичних звірів і рослинними орнамен­

тами, що представляють усю природу Землі. (За О. Харченком).

Довідка: було пов’язане, пам’ятка, є неначе переходом, одне з ви­

дань, відзначаються рівнем.

Коментар учителя. Часто трапляються складені іменні присудки

з нульовою зв’язкою бути у формі теперішнього часу. Наприклад: Твор­

чість Вольфганга Моцарта дивовижно багатогранна й багата (О. Залуцький). Ця дієслівна частка з’являється, якщо речення виражає дію,

що вже відбулася, або ту, що відбуватиметься: Творчість Вольфганга

Моцарта була дивовижно багатогранною й багатою. У реченнях зі скла­

деним іменним присудком при нульовій зв’язці між підметом і при­

судком, як правило, ставиться тире. Наприклад: Пересопницьке Єван­

геліє — визначна пам’

ятка староукраїнської мови XVI століття.

Моделювання синтаксичних конструкцій

Змоделювати речення-визначення певних знаків-символів укра­

їнської етнокультури, установивши відповідність між правим і лівим

стовпчиками. Виділити присудки, визначити їх вид.

1. Реп’ях символізує ...

символ дівочої краси і молодості,

2. Символом сварки...

вважається дереза,

дівочу ніжність і честь,

3. Ружа — це ...

причепливу, настирливу людину,

4. Горобина має ...

5. Васильки символізують...

великі лікувальні властивості.

Творче конструювання

► Скласти речення, у яких би одне з дієслів уживалося як допо­

міжне у складеному дієслівному присудку, а друге — як зв’язка у

складеному іменному. З’ясувати спосіб вираження присудків.

Зразок. Не змогти, не мати. 1. Хвороба не змогла забрати геніаль­

ність Врубеля. 2. Художник без визнання публіки не має права на існу­

вання (М. Врубель).


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

83

1. Хотіти, бути. 2. Могти, вважатися. 3. Починати, виявитися.

4. Прагнути, називатися.

Схарактеризувати порядок слів у складених реченнях. Виділити

слова, на які падає логічний наголос.

Відтворення деформованого висловлювання

Відновити текст, уставляючи потрібні за змістом іменні частини

складеного присудка з довідки. Схарактеризувати присудки за схе­

мою (див. урок № 17).

У мистецтві є постаті з величезною силою впливу, і ця сила ся­

гає далеко в часі. ... для нас є Есхіл, Поліклет, Фідій, Мікеланджело,

Рафаель, Гете, Моцарт. їхня творчість — як живе ... , як хронологічні

... , велике ... для вдячних нащадків.

Видатний російський художник-реаліст М.Врубель належить ... цієї

геніальної... митців. Майстер монументального розпису, театральнодекораційного і прикладного живопису, скульптор і графік, він став

справжнім ... , піднявся на рівень кращих європейських зразків, за­

лишившись при цьому вірним класичному мистецтву — реалізму.

Дивну ... несуть образи творів художника: Царівна-лебідь, Пан,

Богатир, багатоликий Демон, вражаючи своєю внутрішньою силою,

напругою, яскравістю і незбагненною таємничістю. Сила уяви від йо­

го картин настільки ... , що і сам митець постає ... дуже могутньою,

імпульсивною, пристрасною (7і. Кормакова).

Довідка: віхи, новатором, «вічними супутниками», джерело, енер­

гетику, надбання, велика, до когорти, людиною.

Указати на спосіб вираження іменної частини відновлених присудків.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Диктант-тест

Установити відповідність між реченнями і способами вираження

в них іменної частини складеного присудка.

А Романтична окриленість музики Віталія

1 Іменник.

Кирейка стала напрочуд близькою поетиці

2 Прикметник,

української драматургії (М. Загайкевич).

З Займенник.

Б Тут кожний камінь — мій, і кожний по4 Дієприкметник.

дих — мій (Л. Первомайський).

5 Фразеологізм.

В Уперше в живопис Врубель увів різно­

манітні матеріали: скло, гіпс, наклейки

з паперу (7і. Кормакова).

Г Ледар був дуже ласий на чужі ковбаси.

Д Врубель був зачарований кольором, йо­

го грою, переливами (7і. Кормакова).


84

Усі уроки української мови у 8 класі

Лінгвістична гра «Третє зайве»

Проаналізувати речення. Знайти в кожній групі речень «зайве» за

видом присудка. Свій вибір обґрунтувати.

I. 1. Дерева в садках починають жовтіти (В. Гаман). 2. Село ста­

ло лунким (В. Гаман). 3. Звук літаків із неба був гучним і страхітли­

вим (В. Гаман).

II. 1. Своєрідною візитівкою, окрасою та символом Києва став ка­

штан (В. Грабовськш). 2. Каштани уквітчували Київ завжди (В. Грабовськиії). 3. Батьківщиною славнозвісного символу Києва є Балкан ський півострів (В. Грабовський).

III. 1. Не перестає дивувати світ поліський серпанок (О. Ірванець).

2. Усюди буде супроводжувати вас дух старовини, історії, віри й на­

родної мудрості (О. Грванець). 3. Усюди будуть зустрічати вас щирі,

відкриті люди (О. Ірванець).

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Чи згодні ви з думкою, що за кожним славетним українським іме­

нем — сторінка нашої історії, культури, зрештою, духовного надбання?

Оформити свої міркування у вигляді твору-роздуму на тему «Славетні іме­

на України». Визначити присудки, назвати їх вид і спосіб вираження.

Урок № 19

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Мета:

поглибити знання учнів про вживання тире між підме­

том і присудком, розвивати вміння й навички правиль­

но ставити розділові знаки, обґрунтовувати їх уживання

за допомогою вивчених правил, шляхом тренувальних

вправ удосконалювати культуру власного мовлення; за

допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного

матеріалу познайомити восьмикласників з явищем, добре

знаним в усіх цивілізованих країнах,— меценатством.

тире між підметом і присудком.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів зі складени­

ми іменними присудками.

Культура мовлення і стилістика: правильне вживання форм присудка

при підметі; єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку речень у тексті.

Тїіп уроку:

урок формування практичних умінь і навичок.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

85

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою

й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Історія нашого меценатства —

то, мабуть, одна з найцікавіших

сторінок українського минулого.

М. Слабошпицький

III. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників

Робота з текстом

Прочитати текст. З’ясувати стиль і тип мовлення. Усно переказа­

ти прочитане.

ЩО ТАКЕ БЛАГОДІЙНІСТЬ?

Очевидно, навіть не лише кожному киянинові, а й кожному укра­

їнцеві звично чути назву «Оболонь»... Вона звучить для нас так са­

мо звично, як, скажімо, Печерськ або Поділ, хоча вік її, звичайно

ж, значно молодший. Але «Оболонь» — це частина біографії кількох

поколінь без будь-якого перебільшення. Для одних фірма «Оболонь»

звучить у назві столичної футбольної команди. Для других — як чис­

та вода для пиття, яку вподобали мільйони городян. Для третіх «Обо­

лонь» — це маленьке свято з назвою «Живчик». Для четвертих попу­

лярна назва — це синонім добрих справ, меценатства і спонсорства

національних мистецьких фестивалів і конкурсів, фінансова підтрим­

ка видань сотень українських книг...

«Оболонь» — один із найавторитетніших меценатів та благодій­

ників України. Цю репутацію фірма здобула вже тоді, коли багатьох

великих сьогодні компаній або ще не існувало, або ж вони тільки

формувалися.

Так, «Оболонь» бере активну участь в освітніх та культурно-мистецьких проектах, зокрема підтримує проведення масштабних усе­

українських заходів: День Незалежності України, День молоді, День

Києва, «Таврійські ігри» та ін.; підтримує українську книгу (за останні

дванадцять років «Оболонь» допомогла видати близько півтори сотні

підручників, посібників, довідників, збірників, каталогів, науково-пізнавальної, історичної і дитячої літератури); допомагає малозабезпе­

ченим громадянам, багатодітним сім’ям та благодійним організаціям;

сприяє розвиткові спорту («Оболонь» володіє власного футбольною

командою, підтримує розвиток дитячого футболу, під назвою «Обо­

лонь» виступають дві волейбольні команди, ралійна команда; компанія


Усі уроки української мови у 8 класі

86

є спонсором національної Федерації шахів та головним спонсором

національної молодіжної збірної команди з футболу); відроджує ду­

ховність, історико-культурну спадщину країни (за підтримки «Обо­

лоні» відроджуються такі духовні центри, як Видубицький монастир

і церква Святого Миколи в Києві, Святотроїцький кафедральний со­

бор у Луцьку та ін.). Серед основних напрямків благодійної діяльнос­

ті — підтримка українських церков (За М. Слабошпицьким).

Дати письмову відповідь на запитання, сформульоване в заголо­

вку висловлювання, використовуючи текст. Виділити граматичні

основи. Указати на вид присудків.

це

Дібрати синоніми до слова меценат (благодійник, філантроп).

Пояснити правопис слів компанія і кампанія. З’ясувати їх значен­

ня. (Кампанія — сукупність заходів для здійснення в певний пе­

ріод якого-небудь важливого громадсько-політичного або госпо­

дарчого завдання. Компанія — те саме, що товариство).

IV. Розвиток неперервної пошукової діяльності

учнів у процесі практичної роботи

Творче моделювання

Сформулювати визначення понять, використовуючи подані ша­

блони. При нагоді скористатися тлумачним словником. Пояснити

наявність або відсутність тире.

1. Благородство — це... Благородством називається... 2. Толерант­

ність — це... Толерантністю називають... 3. Тактовністю є... Тактов­

ність — це... 4. Гуманністю вважається... Гуманність — це...

Підкреслити присудки. Визначити їх вид та спосіб вираження.

Пошуково-вибіркова робота

Прочитати крилаті вислови. Виписати лише ті, у яких між під­

метом і присудком ставиться тире. Пояснити пунктограму «Тире

між підметом і присудком».

1. Україна дорога й близька моєму серцю (А. Чехов). 2. Я твій,

я твій, коханий, рідний краю, в щасливий час і в лютий час біди (В. Сосюра). 3. У пісні і в труді я частка Батьківщини (В. Сосюра). 4. У дні

погоди і негоди ти весь одна незламна рать (М. Рильський). 5. Украї­

на це будови. Це полів стобарвні шати (М. Рильський). 7. Україно! Ти

моя молитва (В. Симоненко). 8. Я єсть народ, якого правди сила ніким

звойована ще не була (77. Тичина). 9. Україна розкішний вінок із ру­


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

87

ти та барвінку. Україна країна смутку і краси (С. Васильченко). 10. Ми

це народу одвічне лоно, ми океанна вселюдська сім’я (В. Симоненко).

12. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова

(Панас Мирний). 13. Мова втілення думки (М. Рильський). 14. Мова

мамина свята (М. Адаменко). 15. Народ без мови це обмова, народ без

мови не народ (77. Перебийніс).

Визначити вид присудків та спосіб їх вираження.

Колективне опрацювання теоретичного матеріалу таблиці

Тире між підметом і присудком

Тире ставиться

1. Якщо підмет і присудок вира­

жені іменниками у формі називно­

го відмінка: Малі дітки — ясні зір­

ки, світять і радують у темну ніч

(Нар. творчість).

2. Якщо підмет і присудок виражені

інфінітивами: Спати — не воювати

(Нар. творчість).

3. Якщо перед присудком, вираже­

ним іменником у формі називного

відмінка, стоять слова це, то, ось,

значить : П ам’

ятаймо: що держава —

це ми (0 . Глушко). Автор «Літопи­

су Самовидця» — то людина глибоких

патріотичних почувань (М. Слабошпицькиії)

Тире неставиться

1. Якщо підмет виражений особо­

вим займенником: Ти друг, ти ві­

рність (М. Рильський).

2. Якщо присудок має порівняльне

значення і вживається зі сполучни­

ками як, ніби, наче, немов, начебто

та ін.: Діти як квіти: полий, то рос­

титимуть (Нар. творчість).

3. Якщо перед присудком, вираже­

ним іменником, уживається запере­

чна частка не: Серце не камінь.

4. Якщо присудок виражений при­

кметником чи дієприкметником:

Почуття великі і глибокі.

Примітка. Якщо є необхідність сти­

лістично виділити присудок, то пе­

ред ним ставиться тире. Наприклад:

Хмари в небі — мов сива шаль (В. Симоненко). Я — українець.

Дослідження-трансформація

Перебудувати речення так, щоб між підметом і присудком ужи­

валося тире. Порівняти спосіб вираження присудків у реченнях.

1.

Часом написання історичних творів Андріана Кащенка є пері­

од відродження України. 2. Людина для письменника є носієм певної

суми індивідуально-національних рис. 3. Хмельницький, Сірко, Богун

виступають у творах А. Кащенка не лише своєрідним повтором галереї

поетизованих народнопісенних образів, а й яскравими особистостями.

4. Б. Хмельницький у творах А. Кащенка виступає яскравим втілен­

ням української національної вдачі. 5. Іван Богун є одним із найромантичніших постатей у нашій літературі (Г. Корицька).


88

Усі уроки української мови у 8 класі

Чи можна вважати трансформовані речення граматичними сино­

німами?

Вибірково-розподільний диктант

У поданих заголовках до різних висловлювань виділити грама­

тичні основи. Дослідити, у яких із них між підметом і присудком

ставиться тире, а в яких — ні. Заповнити таблицю.

Тире між підметом і присудком

ставиться

не ставиться

1. Соя, риба, виноград ось здоров’я заряд. 2. Піст торжество духу.

3. Нещасні випадки як тенденція. 4. День як бонус. 5. Дезінтеграція

не панацея. 6. Моя адреса місто щастя. 7. Призи як втіха. 8. Про­

дюсер і співачка не пара. 9. Поезія це не драма. 10. Корова життя

основи. 11. Путівка як джекпот. 12. Талон це сила! 13. Макет лише

початок справи. 14. Танець це кохання. 15. Другий зайвий? (З газ.

«Україна молода»).

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

Виразно прочитати вірш, додержуючись відповідної інтонації. Об­

ґрунтувати доцільність уживання тире між підметом і присудком.

МОЄ ДОЗВІЛЛЯ

Я — сонце...

Сонце світить на добрих і злих.

Я — лелека...

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Я — слово...

Слово до слова зложиться мова.

Я — калина...

Без верби і калини нема України.

(А. Степаненко)

Які знаки-символи української етнокультури використано авто­

ром у поезії? Пояснити їх значення.

Пунктуаційний практикум (взаємоперевірка)

Списати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес­

лити головні члени речення.

Гумор це еліксир молодості. Кажуть, що почуття гумору визначає

здоров’я нації — і фізичне, і душевне. Це так. Але разом із тим сміх

чудовий засіб комунікації. Люди сміються всі: сміються дід і дитина,

козак і гречкосій, космонавт і садівник, батько і мати, дівчина і хло­

пець, німець і японець, бог і чорт, віруючий та атеїст — усі представ­


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

89

ники людської породи. Усмішка здорової людини найкращий вияв

інтелекту космосу. Хороший сміх сам по собі, посмішка над кимось,

коли сміються не першими, а останніми. Але найкращий сміх це са­

моіронія, коли людина ніби дивиться на себе збоку й насміхається

над своїми власними недоліками або оптимістично аналізує недоліки

середовища й обставин, що визначають її долю (За М. Никончуком).

Назвати складені іменні присудки. Указати на спосіб вираження

іменної частини.

Пояснити наявність чи відсутність тире в реченнях зі складеними

іменними присудками.

V. Підсумок уроку

Бліцопитування

1. Чому підмет і присудок називають головними членами речення?

2. Яку роль відіграють головні члени в реченні?

3. Навести приклади складених іменних присудків, у яких іменна

частина виражена різними частинами мови.

4. Назвати основні правила вживання тире між підметом і присуд­

ком. Навести приклади речень, у яких між підметом і присудком

тире не вживається.

5. Довести, що поєднання слів широкий степ належить до словоспо­

лучення, а Степ широкий — до речення.

V. Домашнє завдання

1. Записати 5—

6 народних висловів, у яких між підметом і присуд­

ком ставиться тире. Пояснити пунктограму.

2. Узагальнити теоретичний матеріал про підмет і присудок — головні

члени речення. Підготуватися до тематичної контрольної роботи

у формі тестових завдань закритої і відкритої форми.

Урок № 20

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

(ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ). ВИВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Мета:

оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Го­

ловні члени двоскладного речення»; перевірити знання

й уміння щодо ролі підмета і присудка в мовленні; з’я ­

сувати можливі недоліки в знаннях учнів з метою усу­

нення їх; ознайомити восьмикласників з вивчальним

різновидом читання текстів мовчки, розвивати вміння


90

Усі уроки української мови у 8 класі

Ttai уроку:

читати мовчки висловлювання, глибоко проникаючи

в його зміст й максимально повно охоплюючи нову ін­

формацію.

урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань. Про­

ведення інструктажу щодо виконання їх.

IV. Виконання завдань тестового

характеру закритої й відкритої форми

Варіант 1

1. Позначити рядок, у якому підмет виражений прикметником у зна­

ченні іменника.

А Хто не знає грабельок звичайних з родини геранієвих? (А. Даeudoe).

Б Темна ніч сповила спорожніле місто (В. Мірошніченко).

В Величезними просторами родючих земель в Україні володіли

польські магнати Потоцькі (Л. Іванов).

Г Вороний не вагається, скаче прямо на Всеволода (Д. Міщенко).

2. Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним діє­

слівним присудком.

А Стежка вузенька (І. Сенченко).

Б Цілий каскад водоспадів можна побачити на річках Пістинці,

Яремчі (А. Денисенко).

В Високе синє небо в лісі здавалося ще дальшим і недоступні­

шим (Є. Гуцало).

Г Наша історія — це історія віковічної боротьби українського на­

роду за своє місце під сонцем (М. Горинь).

3. Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним імен­

ним присудком.

А Рід князів Острозьких був відомий з давніх-давен (О. Іваненко).

Б Стежечка вив’юнилася до велетенського кряжистого дуба на

чистій галяві (Є. Гуцало).


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

91

В Уже стояла пополудня пора (Є. Гуцало).

Г По синіх водах небес плив місяць (Є. Гуцало).

4. Позначити рядки, у яких між підметом і присудком тире не вжи­

вається.

А Мова кожного народу явище давнє (Г. Нудьга).

Б Доля української мови сумна й героїчна водночас (Г. Нудьга).

В Національна мова це здобуток культури, духовної діяльності

певного народу (Г. Нудьга).

Г Мова основа культури нації, найбільший її скарб (Г. Нудьга).

Д Рушники і плахти мов щемливий спогад дитинства (/. Цюпа).

5. Установити відповідність між реченнями і способами вираження

в них підметів.

1 Іменник.

А Увійшло двоє (Н. Рибак).

2 Займенник.

Б Ще за життя Івана Сірка про нього хо­

3 Числівник.

дили легенди (О. Апанович).

В Багато грабіжників зазіхало на багат­

4 Сполучення

ство і могутність Києва (Г. Ткаченко).

числівника

Г У Херсонесі вчені відкрили частину під­

з іменником.

водного античного міста (А. Денисенко).

5 Власна назва.

Д Ніхто не сміє підійти до дубів-ветера6 Дієприкмет­

нів з пилою чи сокирою (А. Адамович).

ник у значенні

іменника.

Е Чумацький Шлях — вірний орієнтир

наших пращурів (М. Славинська).

6. Установити відповідність між реченнями і видами присудків, ужи­

тих у цих реченнях.

А У народі Київ завжди був символом не­

похитності, непереможності і вічної

слави (Г. Ткаченко).

Б Чебреці не хвилюються від вітру і не

сохнуть від сонця (І. Сенченко).

В Без застосування одиниць виміру часу

люди не змогли б існувати

(З кн. «Я пізнаю світ»).

Г Великдень — день особливий (Л. Орел).

Д Як багато може розповісти Дніпро про

нас і про себе, про народ (С. Гречанюк).

Е У Михайлівці живуть люди стримані

(І. Сенченко).

1 Простий при­

судок.

2 Складений діє­

слівний прису­

док.

3 Складений

іменний при­

судок.

7. Установити відповідність між реченнями і способами вираження

іменної частини складених присудків, ужитих у цих реченнях.


92

Усі уроки української мови у 8 класі

А Ще років сорок тому неодмінним атри­

бутом українського сільського весілля

була скриня (Л. Орел).

Б У багатьох місцевостях відомий був ве­

сільний обряд «пересуви» і «викупу»

скрині (Л. Орел).

В Хліб завше був трудним (В. Скуратів­

ський).

Г Першим космонавтом незалежної

України став Леонід Каденюк

(3 кн. «Я пізнаю світ»).

д

Київ — колиска нашої свободи і дер­

жавності (Г. Ткаченко).

Е Михайлівські вулиці сірі, піщані (І. Сен-

1 Іменник

у формі на­

зивного від­

мінка.

2 Іменник

у формі оруд­

ного відмінка.

3 Прикметник

у формі на­

зивного від­

мінка.

4 Прикметник

у формі оруд­

ного відмінка.

ченко).

Записати текст. Підкреслити головні члени речення (підмети і присудки).

Острозька академія була першою спробою організувати вишу шко­

лу в Україні. Передовсім князь бажав надрукувати Біблію церковнос­

лов’янською мовою. Це була величезна і складна справа. Він розіслав

по всіх усюдах шукати тексти Біблії.

Друкування Біблії — це була знаменна подія в усьому слов’ян­

ському світі, це був величезний труд. Над Біблією працювали найвидатніші уми в Україні. Біблія ще довгі часи була неперевершеним

мистецьким твором завдяки своїм шрифтам, верстці, друкові, великій

кількості заставок і різних художніх прикрас (О. Іваненко).

9. Скласти два речення так, щоб у першому підмет був виражений

назвою художнього твору, у другому — присудок був виражений

фразеологізмом.

Варіант 2

1. Позначити рядок, у якому підмет виражений дієприкметником

у значенні іменника.

А Усі ми виносимо з країни дитинства романтичні спогади (В. Скуратівськиії).

Б Більшість людей пише листи майже автоматично ( Є.Чак).

В Старенька розповідала мені про зведення церкви у селі (М. Кра­

су цький).

Г 3 приємністю згадується дитинство (В. Скуратівський).

2. Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним діє­

слівним присудком.


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

93

А Воля пахла настроєм лугових трав і молодого сіна {В. Дрозд).

Б Я прагнув забратися на самісіньку вершину сосни (Ю . Збанацькиії).

В За городом тихою срібною гладінню розлився ставок (М. Красуцъкий).

Г Блискавки розривали тьму на шмаття (В. Рубан).

3. Позначити рядки, у яких зазначено речення зі складеним імен­

ним присудком.

А Я сидів на ґанку з важкою душею... (О. Кониський).

Б Гришка почав пригадувати (Б. Антоненко-Давидович).

В За Дніпром плив довгий журавлиний ключ (70. Мушкетик).

Г За горами почався болотистий ліс (В. Рубан).

4. Позначити рядки, у яких між підметом і присудком уживається

тире.

А Життя це пізнання світу (77. Загребельний).

Б Серед інших дітей малий Мирон несміливий і непроворний

(7. Франко).

В Добре слово безцінна сила (Є. Чак).

Г Рідна пісня наче срібний струмочок (7(9. Мушкетик).

Д Конвалія отруйна (М. Приходько).

5. Установити відповідність між реченнями і способами вираження

в них підметів.

А Одного разу Олеся з Михайликом

лагодились у ліс по ягоди (Б. ГрінБ

В

Г

Д

Е

1 Займенник.

2 Сполучення двох

іменників.

ченко).

Ніщо так легко не зводить, зблиЗ Сполучення числів­

жаючи і єднаючи нас, як дорога

ника з іменником.

(Б. Харчук).

4 Прикметник у зна­

Двадцяте століття створило купу за­

ченні іменника.

бобонів, нічим серйозно не обґрун­

тованих.

Одного літнього дня стояло перед

картиною троє людей (Т. Бордуляк).

Кошовий оглянувся на сизо-рожевий пружок на сході, глянув на не­

бо, підвівся (70. Мушкетик).

Сильний уміє захищати, уміє лю­

бити.

6. Установити відповідність між реченнями і видами присудків, ужи­

тих у цих реченнях.


94

Усі уроки української мови у 8 класі

А На іржання білого коня коротким

клекотом обізвався лелека (В. Дрозд).

Б Орда хотіла накрити чорними кри­

лами Україну (Б. Харчук).

В Почувся шерхіт босих хлоп’ячих

ніг (В. Дрозд).

Г День був літній, спекотний

1 Простий присудок.

2 Складений дієслів­

ний присудок.

3 Складений іменний

присудок.

(М. Красуцькиії).

Д Ліс зробився страшенно густий

(Б. Грінченко).

Е Перемагаючи біль, Гришка почав

мацати коло себе (Б. АнтоненкоДавидович).

7. Установити відповідність між реченнями і способами вираження

іменної частини складених присудків, ужитих у цих реченнях.

А Моє дитинство не було безжур­

Іменник у формі на­

ним (Р. Іваничук).

зивного відмінка.

Б Ім’я Григорія Сковороди давно

Іменник у формі

стало символом мудрості на укра­

знахідного відмінка.

Іменник у формі

їнській землі (В. Шевчук).

В Осінь того року випала дощова

орудного відмінка.

Прикметник у формі

( Гр. Тютюнник).

Г Сусідство впродовж багатьох сто­

називного відмінка.

річ відігравало вагому суспіль­

Прикметник у формі

ну функцію повсякденного життя

орудного відмінка.

серед людей (В. Скуратівський).

Д Квітки і листя конвалії мають ліку­

вальні властивості (М. Приходько).

Е 20—

50-ті роки XX століття — це

епоха нечуваного в нових часах

геноциду.

8. Записати текст. Підкреслити головні члени речення (підмети і при­

судки).

Київ — одне з найкрасивіших міст Європи. Здається, найвитонченіша його краса — Софіївський собор, храм на честь Божої Мудрості.

Наші далекі прадіди називали його «Диво велике». Якщо ми порівня­

ємо його з сучасними висотними будовами, собор зовсім не високий.

Проте його бані, увінчані золотими хрестами, сягають неба. Мина­

ють століття, змінюється життя, та незмінна невмируща краса Софії

Київської (М. Коцюбинський).


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

95

9. Скласти два речення так, щоб у першому підмет був виражений

складною власного назвою, у другому — присудок був виражений

фразеологізмом.

Оцінювання тестових завдань

Тйп

завдання

Номер

завдання

з вибором

однієї пра­

вильної від­

повіді

1

2

3

Завдання закритої форми

з ви­

бором

кіль­

на встановлення

кох

відповідності

відпо­

відей

4

5

Г

Б

А

Б, Д

Варіант 2

В

Б

Г

А, В

Кількість

балів

1

1

1

6

7

A-З, Б-1,

В-4, Г-6,

Д-2, Е-5

А-2, Б-1,

в -з, г -з,

Д-4, Е-4

A-З, Б-1,

В-2, Г-З,

Д-2, Е-1

А-1, Б-2,

В-1, Г-З,

Д-3, Е-2

А-2, Б-3,

В-4, Г-2,

Д-1, Е-3

А-6, Б-4,

В-5, Г-З,

д-3 , Е-1

6

Варіант 1

6

6

2

33—

32

31—

30

29—

28

27—

26

25—

23

22—

20

балів

балів

балів

балів

балів

балів

Завдання

відкритої

форми

12 б.

11 б.

10 б.

9 б.

8 б.

7 б.

19—

17 балів

16—

14 балів

13—

10 балів

9—

7 балів

6—

3 балів

2—

1 бал

8

9

4

6

6 б.

5 б.

4 б.

3 б.

2 б.

1 б.

V. Організований збір зошитів

для тематичних контрольних робіт

VI. Вивчальне читання мовчки

Коментар учителя. Уміння читати — необхідне й важливе для су­

часної людини, оскільки сприяє розвиткові не лише навчальних умінь,

а й задоволенню культурно-естетичних потреб.

Процес читання складається з одночасного сприймання й осмис­

лення інформації, від якості сприймання якої залежить характер і рі­

вень розуміння висловлювання.

Як правило, інформацію можна опрацювати різними видами чи­

тання: ознайомлювальним, вивчальним, вибірковим, читанням-скануванням тощо. Найефективнішим уважається вивчальне читання мовч­


96

Усі уроки української мови у 8 класі

ки, у процесі якого глибоко аналізується зміст висловлювання, з’ясо­

вуються особливості його композиції, причиново-наслідкові зв’язки,

виражально-зображувальні засоби, дається оцінка прочитаному.

Читання мовчки висловлювання

Ознайомитись із пам’яткою. Прочитати мовчки текст, скористав­

шись вивчальним різновидом читання. З’ясувати швидкість чи­

тання за 1 хв.

МОВА І МИСТЕЦТВО

Мова є основою всіх словесних мистецтв як усних, так і писемних.

Без людської мови не було б ні усної словесності, ні поезії, ні прози.

Усі словесні мистецтва є динамічними мистецтвами, бо вони виявля­

ються в часі. А що власне ми називаємо мистецтвом? Можна сказати

так: мистецтво — це творча діяльність людей, спрямована на створен­

ня естетичних цінностей. У цьому визначенні цінностями називаєть­

ся все те, що для людей має не матеріальну, а духовну вартість, що

задовольняє як їхні почуття, так і їхній розум.

Якщо розрізняти динамічні та статичні мистецтва, то до перших

можна залічити, крім словесного мистецтва, ще музику і балет (мисте­

цтво танців). Статичними можна назвати живопис у всіх його різновидах

(художню графіку, орнаменталістику — мистецтво створення орнамен­

тів — візерунків, так званий абстрактний живопис тощо), скульптуру

(гліптику — різьблення, пластику — ліплення), архітектуру.

Поділ мистецтв на образотворчі та необразотворчі нас не задоволь­

няє, бо по суті всі мистецтва є образотворчими, тільки одні створю­

ють зорові (оптичні), а інші — слухові (акустичні) образи.

Музика буває вокальною (спів) та інструментальною. У вокальній

музиці можуть сполучатися словесне й музичне мистецтва (романси,

опера). Сполученням музики з хореографією є балет («орхестика»),

а досить складною формою сполучення мистецтв є театр, театраль­

ні вистави.

У давньогрецьких театральних виставах сполучалися словесність

(декламація), музика (вокал) і танці.

Лише ті мистецтва, у яких мала значення людська мова, могли

давати «повну» інформацію, тобто інформацію про все, що має бу­

ти в компетенції людей. Як мова є системою словесних знаків, так

і музика є системою членоподільних, тобто таких, що відрізняються

один від одного, звуків. Музика діє на психіку людей, отже передає

передусім естетичну інформацію, яка згодом у свідомості людей мо­

же «перекладатися» і на логічну інформацію залежно від того, хто

сприймає виконання музичного твору. Однакові для музики і для мо­

ви особливості звуків (як коливання пружного середовища — пові­


Просте двоскладне речення. Головні члени речення

97

тря) використовуються в цих сферах людської діяльності по-різному.

Тут ідеться про висоту, тривалість та силу звуків.

Таким чином, музику можна вивчати з семіотичного погляду. Це

вивчення почалося лише недавно і має бути перспективним. У дав­

ній Греції лірична поезія була безпосередньо пов’язана з музикою.

З нею пов’язувалася певною мірою і епічна поезія, твори якої-рапсоди декламували під акомпанемент струнних музичних інструментів.

Від назви цих рапсодів походить назва окремих частин таких великих

творів, як «Іліада» та «Одіссея» — рапсодії (А. Білецькиії).

З’ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

Визначити основну і другорядну інформацію в прочитаному тек­

сті.

Скласти план висловлювання. Усно переказати, максимально по­

вно передаючи зміст прочитаного.

ПАМ’ЯТКА

Вивчальне читання мовчки текстів різних стилів

Читаючи мовчки текст:

1) глибоко проникайте в його зміст;

2) максимально повно охоплюйте нову інформацію;

3) розумійте взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті;

4) з’ясовуйте особливості композиції тексту;

5) визначайте основну і другорядну інформацію;

6) запам’ятовуйте причиново-наслідкові зв’язки між явищами;

7) ставтесь до прочитаного творчо і критично.

VII. Домашнє завдання

Скласти повідомлення в науковому стилі на тему «Головні чле­

ни речення».


П РО СТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧ ЕН Н Я .

Д РУ ГО РЯ ДН І Ч Л ЕН И РЕЧ ЕН Н Я

Урок №21

ОЗНАЧЕННЯ УЗГОДЖЕНЕ Й НЕУЗГОДЖЕНЕ

Мета:

поглибити знання учнів про означення як другорядний

член речення; сформувати поняття про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид

означень у реченнях, трансформувати узгоджені озна­

чення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички

доречно використовувати означення як в усному, так

і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти форму­

ванню патріотичного ставлення до рідної землі.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих

висловів, до складу яких входять означення.

Культура мовлення і стилістика: синонімія узгоджених і неузгоджених озна­

чень; стилістична роль означень у художньому мовленні.

Текст {риторичний аспект): використання означень у художніх творах;

художнє означення-епітет у висловлюванні.

Тїш уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Робота з текстом (вибіркова робота)

Виразно прочитати вголос уривок із вірша Миколи Руденка. З’я ­

сувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Знайти озна­

чення, виписати їх разом зі словами, яких вони стосуються.

Я НЕ ГІСТЬ НА ЗЕМЛІ

Я іду по землі. Я один, сам на сам із вітрами,

З шумом сосен, з весною, з таємною мовою птиць.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

99

Я минаю тополі, що встали над шляхом, як брами,

І виходжу на луг, і лягаю в траву горілиць.

Довго буду дивитись, як хмарка на обрії тане,

Наче пух лебединий, що промінь останній вбира.

Ген блукають за соснами сивобороді тумани,

А над яром гойдається тихо береза стара.

Земле, стукай у груди! Заходь в моє серце сміливо.

Я не гість на тобі... Я — господар віднині й навік.

Хай шумують вітри, змиють голову зоряні зливи,

Хай закрутить у піні мене гомінливий потік.

Хай світанки постелять на плесах зелене латаття,

Хай метелики в’ються, збивають ромашковий пил,

Хай горять в чагарях прибережних рибальські багаття,

Хай тріпочуть над водами білі полотна вітрил.

Я не гість на землі... Я іду як господар землею.

Все, що я обминаю, що я зустрічаю,— моє:

Ці рожеві сади, ці принишклі на водах лілеї,

Цей струмок лісовий, що на сонці вогнем виграє.

(М. Руденко)

До виділених слів дібрати слова-синоніми (таємний — потаємний,

секретний, прихований, таємничий; гомінливий — гомінкий, шум­

ний, шумливий).

IV. Усвідомлення теоретичного

матеріалу у процесі практичної роботи

Колективне опрацювання схеми

Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що називається

означенням, на які запитання відповідає, чим виражається. Свої

висновки зіставити з матеріалом схеми.


Усі уроки української мови у 8 класі

100

Дослідження-моделювання

Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з дру­

гого стовпчика. Записати вислови, ставлячи означення у відповід­

ній граматичній формі.

1. (Мудрий) ніхто не родився,...

..чоловіка (мудрий).

2. За (один) вченого дають...

..приємно й слухати

..а бійся (дурний) приятеля.

3. Борода не робить...

4. (Розумний) річ...

..а навчився.

5. (Мудрий) голові досить...

..два слова.

..десять (невчений).

6. Не бійся (розумний) ворога,..

Визначити спосіб морфологічного вираження вжитих у висловах

означень. З’ясувати, до яких слів вони належать.

Визначити тематику народних висловів. Працюючи в парах, дібрати

самостійно 2—

3 прислів’я або приказки. Підкреслити означення.

Творче конструювання з елементами зіставлення

3 поданими словосполученнями скласти речення так, щоб при­

кметники виконували роль: а) означення; б) іменної частини скла­

деного присудка. Виділити граматичну основу речень.

Зразок. В українські степи приходила рашня весна. — В україн­

ських степах весна була ранньою.

Вузька стежка, широкий Дніпро, холодний дощ, невеселий день,

безвітряний вечір.

Навести приклади речень, у яких у ролі означень виступали б діє­

прикметники.

Дослідження-відновлення

Відновити поетичні рядки, уставляючи з дужок потрібні за зміс­

том означення. Відновлені рядки записати у віршовій формі.

1. Не шуми про минуле, тополе, за вікном у (ранковій, ранішній,

ранній) імлі (В. Сосюра). 2. У саду і жоржини, і рожі, і бажань (неспо­

діваний, раптовий, випадковий) рій (В. Сосюра). 3. В полях (вечорових,

вечірніх, повечірніх) гречка зацвіла, прибралась в роси, в акварельні

тони (А. Малишко). 4. Берези (дорогі, милі, кохані), білокорі чекають

райдугу (мою, свою, твою) (А. Малишко). 5. (Підкорений, привороже­

ний, зачарований) світ за вікном проступає з нічного туману (М. Руденко). 6. Вночі пройняв мене (неспокійний, тривожний, схвильова­

ний) клич — крик журавлів над (батьківською, своєю, отчою) землею

(І. Гнатюк). 7. Україно, п’ю (твої, свої, наші) зіниці, голубі й тривож­

ні, ніби рань (В. Симоненко). 8. Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа

(лагіднішою, ласкавішою, ніжнішою) стає (В. Симоненко).


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

101

Виділити означення. Схарактеризувати їх, скориставшись схе­

мою.

СХЕМА

характеристики означення

Творче спостереження з елементами аналізу

Уважно прочитати мовчки текст. Визначити його стильову належ­

ність. Підготувати усний переказ.

РАЙ ЗЕМНИЙ

Червоний мак, сині волошки, рожеві левкої, айстри фіалкові, білі,

темно-рожеві — такий різнобарвний килим розстелився перед домом

і блищав, усміхався назустріч небу, назустріч сонцю.

Учорашньої зливи вже мов не бувало. Сонце висушило блиску­

чі сльозинки, які ще ранком котилися по пелюстках і по листячку,

по різнобарвних голівках квіток, по зелених гілках вишняку і яблунь.

Червоніють-блищать умиті рясним дощем яблука, синіють сливки, під­

німають жадібно до сонця свої пишні голівки айстри. Зелена травиця

здається зовсім свіжою, де-не-де тільки порозкидано жовті плями се­

ред її зеленого килиму. Блакить неба злилась із зеленню в очах Петра,

блиск сонця засліпив йому очі. Зворушливо закликали до себе розчи­

нені змережаними завісами віконечка будинку. І здалося йому, що все

навкруги радісно заспівало, засяяло (За Н. Романович-Ткаченко).

Виписати означення зі словами, яких вони стосуються. Виділити

головне і залежне слова. Указати на вид словосполучення за спо­

собом вираження головного слова. З’ясувати, чим виражені озна­

чення.


102

Усі уроки української мови у 8 класі

Визначити означення у виділених сполученнях слів. Указати на

спосіб їх вираження.

Коментар учителя. Деякі означення можуть виражатися іменни­

ками у формі непрямих відмінків: Шлях мандрівок Івана Айвазовського

часто пролягав через Україну (Ю. Белічек); рідше — інфінітивами: У Єв­

ропі існував звичай ходити купальської ночі босоніж по гарячому вугіллю

(В. Завадська) та словосполученнями: Поруч матері стояла дівчинка

років^шести (А. Шиян). Такі означення називаються неузгодженими

і їх, як правило, можна перетворювати в узгоджені означення, вира­

жені прикметниками. При цьому зміст висловлювання не змінюєть­

ся. Наприклад: На вершинах гіц нависли димні хмари. — На гірських

вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). Ці синтаксичні конструкції

вважаються граматичними синонімами.

Вибіркова робота

Прочитати речення. Виписати з них словосполучення, до складу

яких входять неузгоджені означення. Визначити спосіб їх морфо­

логічного вираження.

1. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнамен­

ту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням

(7і. Островська). 2. Останнім часом уже частіше можна побачити людей

в українських сорочках (М Чорна). 3. Словник сучасної української

мови містить майже десять відсотків іншомовних слів (7. Вихованець).

4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами

(І. Вихованець). 5. Веселка — це шлях до неба, величезний міст, по яко­

му сходять на землю янголи (В. Завадська). 6. Веселка — це знак уго­

ди між Богом і людьми (В. Завадська). 7. Буває, що люди володіють

цвітом папороті (Я. Музиченко). 8. Великі дуби в три обіймища пере­

плуталися з кленами й липами (3. Тулуб). 9. Коні підійшли до урви­

ща над Дніпром (3. Тулуб).

Пояснити вживання тире в реченнях.

Дослідження-трансформація

У поданих реченнях за зразком замінити неузгоджені означення узго­

дженими. Дослідити, чи зміниться зміст речень після трансформації.

Зразок. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах,

прислів’ях і приказках, образних висловах (О. Ханкевич).— Моральні

людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках,

образних висловах.

1.

Українська вишивка — це своєрідний літопис життя (7і. Ост­

ровська). 2. Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими,

якими бачили їх у природі ІД. Степовик). 3. У вишиванці закодовано


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

103

потужний дух народу (М Чорна). 4. Поруділа, припала до землі трава

лісу (В. Гей). 5. Заворожений красою, мовби вбираю в себе всі чари

природи (В. Гей). 6. На тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився

тьмяний диск сонця (В. Гей). 7. Листки каштана та його суцвіття при­

крашають відповідальні зібрання, символізуючи потенційні можливос­

ті української столиці в поезії, музиці, малярстві (В. Грабовський).

Творче конструювання

Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення висту­

пали б означеннями. Схарактеризувати означення за схемою.

Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла,

дівчини, зі Львова, для малювання.

Із побудованих речень виписати складні словосполучення. Визна­

чити головне слово. Указати на вид словосполучення за способом

вираження головного слова.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

1.

2.

3.

4.

5.

Подумати й дати відповіді на запитання:

Які члени речення називаються другорядними?

Який другорядний член речення називається означенням?

На які види поділяються означення за способом вираження? Від­

повідь проілюструвати власними прикладами.

Поміркувати, чи всі означення узгоджуються з означуваним сло­

вом у роді, числі й відмінку. Довести це на прикладах.

Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?

VI. Домашнє завдання

Скласти твір-роздум у художньому стилі на тему «А в серці тільки

ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені

й неузгоджені означення.

Урок № 22

ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ.

НАПИСАННЯ НЕПОШИРЕНИХ ПРИКЛАДОК ЧЕРЕЗ

ДЕФІС. ПРИКЛАДКИ, ЩО БЕРУТЬСЯ В ЛАПКИ

Мета:

сформувати в учнів поняття про прикладку як різно­

вид означення, його функцію в реченні; розвивати пра­

вописні вміння написання прикладок з означуваними

словами окремо, через дефіс та в лапках; за допомогою


104

Усі уроки української мови у 8 класі

мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу

формувати сталий інтерес до мистецтва як вагомого ду­

ховного надбання народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль прикладок у худож­

ньому й публіцистичному мовленні.

Текст {риторичний аспект): використання прикладок у мовленні.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити його стильову і жанрову належність.

Схарактеризувати виділені слова (на які запитання відповідають,

що означають, до яких слів належать).

Переглядаючи творчий доробок майстрів народної творчості, жи­

вописців та графіків Житомирського Полісся, часто є нагода зустріти

символ-знак тризуб у декоративних, графічних або живописних ком­

позиціях. Принаймні, згадаймо вже добре відомий у мистецьких колах

декоративний твір «Князь Володимир» Олексія Макаренка, заслуже­

ного майстра народної творчості України та першого лауреата премії

імені Івана Огієнка, із так званого іконостасу «Реквієм. Україна», або

у його подальших розписах-портретах «Іван Мазепа», «Митрополит

Іларіон», «Свіча», «Євангеліст».

Творчий зір житомирського різьбяра Михайла Соломченка також

занотовує сонцедайну сутність трисуття, доцільніше сказати, тризуба-трояна в жіночому образі настінної декоративної тарелі «Берегиня»

і в десятках авторських стрічкових горизонтальних орнаментів для

художньої різьби по дереву (А. Шевчук).

Пригадати основні правила вживання великої літери в іменни­

ках.

Вибіркова робота

Прочитати вголос уривки хроніки літературно-мистецького життя

Волині. Виписати прикладки з означуваними словами. Указати на

значення прикладок, підкреслити їх.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

105

Уривок 1

Волиняни взяли участь у XII Національному форумі книговидавців

України, що традиційно відбувається у місті Львові. Цього разу форум

зібрав 577 підприємців та книговидавничих організацій. Було організо­

вано виставку-продаж книг видавництв «Терен», «Твердиня», «Вежа».

Уривок 2

«Лесина казка» — таку назву має виставка творчих робіт родини

Бойків, на якій представлено ЗО художніх композицій — фігурки ляльок-персонажів драми-феєрїї Лесі Українки «Лісова пісня», викона­

них матір’ю Ганною Бойко-Дергай; світлини волинських краєвидів ви­

конані її чоловіком Сергієм Бойком, а малюнки — їх восьмирічним

сином Андрієм. Виставка присвячена 135-річчю з дня народження

Лесі Українки (3 альманаху «Світязь»).

IV. Виконання системи практичних завдань

на вдосконалення правописних умінь і навичок

Самостійне опрацювання таблиці

Правопис непоширених прикладок

Дефіс ставиться

1. Якщо у ролі прикладки висту­

пає родова назва: звіробій-трава,

Ахун-гора, Донець-ріка.

Дефіс не ставиться

1. Якщо прикладкою виступає ви­

дова назва: місто Херсон, ріка

Дніпро, трава звіробій.

2. Якщо іменник, що має означаль­

2. Якщо означуване слово і при­

не значення і вжитий у ролі при­

кладка є загальними назвами: дівкладки, стоїть перед означуваним

чина-красуня, жінка-легенда, гесловом: красуня дівчина, богатир

рой-рятівник.

хлопець

3. Якщо означуване слово і при­

кладка можуть мінятися місця­

ми; художник-пейзажист і пейза­

жист -художн ик.

4. Якщо прикладка входить до скла­

ду терміна: льон-довгунець, заєцьрусак

Дослідження-відновлення деформованого висловлювання

Дослідити, чи становлять подані речення зв’язне висловлювання.

Розташувати їх так, щоб утворився текст. Записати його, правиль­

но оформлюючи прикладки. Пояснити їх правопис.

1.

Воно було присвячене черговій річниці створення Лесею Укра­

їнкою безсмертної драми/феєрії. 2. У святі взяли участь письменни­

ки з Києва, Рівного, Острога, Тернополя, Вінниці. 3. На Ковельщині

вже вшосте відбулося поетичне свято Лісова пісня. 4. Наступного дня

свято перемістилося в урочище Нечімне, де під зелене склепіння лісу


Усі уроки української мови у 8 класі

106

зійшлися дорослі і малі мешканці з навколишніх сіл, представники

товариства Просвіта, члени Союзу українок, учителі/словесники, пра­

цівники культури, учні та випускники шкіл. 5. Вони відвідали музей/

садибу Лесі Українки в Колодяжному, виступили на вечорі/зустрічі

з творчою інтелігенцією, яка відбулась у центральній районній бібліо­

теці у Ковелі (За Н. Горик).

Назвати прикладки з тексту, які в лапки не беруться. Пояснити

чому.

Пояснити вживання великої літери в іменниках.

Вибірково-розподільний диктант

Згрупувати сполучення слів відповідно до правил правопису. За­

повнити таблицю.

Прикладки, що пишуться через дефіс

Прикладки, що пишуться окремо

Брати/слов’яни, трава/звіробій, грип/убивця, людина/змієборець,

поет/романтик, місто/Берислав, очі/волошки, конструктор/Корольов,

дослідники/археологи, знак/символ, споруда/символ, книга/реліквія, фізик/Пулюй, замок/фортеця, генерал/губернатор, інтелігент/земляк, піс­

ні/балади, українець/учений, професіонал/музикант, Острів/Мурашиний,

Франко/школяр, хатинка/маяк, річка/Сквира, будинок/мурашник.

По одному прикладу з кожної колонки таблиці ввести в самостій­

но складені речення. Підкреслити прикладки.

Творче моделювання

До поданих означуваних слів дібрати прикладки, які б: а) писа­

лися через дефіс; б) уживалися в лапках або окремо.

Зразок. Художник-декоратор, художник Михайло Врубель; картина-вщшк, картина «Демон».

Світлина, довідник, твір, симфонія, вірш, салон, конкурс, фестиваль.

Навести власні приклади означуваних слів, з якими прикладки

можуть писатися через дефіс і в лапках.

Творче конструювання (робота в парах)

Скласти й записати речення так, щоб подані слова і словосполу­

чення виступали: а) прикладками; б) іншими членами реченнями.

Зразок. На березі річки Дніпру поблизу Канева, відбувся концерт

народних аматорських колективів. Зі сторінок літературного альманаху

«Дніпро» можна познайомитися з сучасними українськими письмен­

никами. Дніпро — найбільша водна артерія України.

Шляхами Кобзаря, Славутич, червона калина, берегиня.

Визначити синтаксичну роль означуваних слів при прикладках.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

107

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1.

2.

3.

4.

5.

Подумати й дати відповіді на запитання:

Чому прикладку вважають різновидом означення? Сформулювати

визначення прикладки.

Що означає прикладка, на які питання відповідає? Відповідь про­

ілюструвати власними прикладами.

За яких умов прикладка з означуваним словом пишеться через

дефіс? Навести приклади.

Коли прикладка з означуваними словами пишеться окремо?

Назвати випадки, коли прикладки беруться в лапки.

VI. Домашнє завдання

Виписати з підручника української літератури по 5 речень з:

1) непоширеними прикладками, що пишуться через дефіс;

2) прикладками, що беруться в лапки. Пояснити правопис прикла­

док.

Урок № 23

ДОДАТОК ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Мета:

поглибити знання учнів про додаток як другорядний

член речення; сформувати поняття про прямий і непря­

мий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків

у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення,

удосконалити навички доречно використовувати додатки

у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглибити знання

восьмикласників про видатних діячів рідного народу та

їхніми досягненнями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, до складу

Тип уроку:

яких входять прямі й непрямі додатки.

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку


108

Усі уроки української мови у 8 класі

III. Актуалізація опорних знань учнів

Вибіркова робота на основі тексту

Прочитати вголос текст. Визначити його стильову належність. На­

звати основні ознаки тексту. Підготувати усний переказ.

Незаперечним є твердження, що Шевченко — основоположник

нової української літератури й нової української літературної мови.

Творцем нової української літературної мови його вважають тому,

що достойно завершив складний і тривалий процес виформування

української мови на живій народній основі, який розпочали Іван

Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Гри­

горій Квітка-Основ’яненко, і відкрив нові невичерпні можливості

для її розвитку і вдосконалення, чим успішно скористалися Панас

Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцю­

бинський, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко,

Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Степан Васильченко. Кобзар обробив, відшліфував фонетично милозвучне,

синтаксично гнучке, лексично багате українське слово і підніс його

до найвищої висоти — досконалої загальноукраїнської літературної

мови (М. Степаненко).

Виписати словосполучення, у яких залежне слово відповідає на

запитання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль до­

датків.

Опрацювання опорної схеми

Розглянути схему. З’ясувати, що вам уже відомо про додаток, а що

є новим.

Сформулювати повне визначення додатка.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

109

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі

практичної роботи

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Визна­

чити межі речень. Записати, розставляючи пропущені розділо­

ві знаки.

Своєму формуванню як людини й науковця Микола Костомаров

був зобов’язаний Харківському університетові саме тут на початку

XIX століття відбувалося становлення всіх тих галузей знань, які зго­

дом будуть об’єднані під загальною назвою українознавства молодому

студентові особливо близькими видалися погляди літераторів-романтиків, які у своїх творах оспівували ліричні почуття, шляхетні вчинки

історичних персонажів і героїчне минуле українського народу Косто­

маров починав свій творчий шлях з поезії, однак після завершення

навчання він опинився на службі в драгунському полку втім, його

досвід літератора-романтика не минув марно головним об’єктом сво­

їх історичних студій Костомаров уважав життя і побут простого на­

роду, його вплив на вчинки видатних особистостей та історичні по­

дії (За О. Сокирком).

Знайти додатки. З’ясувати, яких членів речення вони, як прави­

ло, стосуються.

Вибірково-розподільна робота

З’ясувати, у яких словосполученнях у ролі залежних слів виступа­

ють іменники у формі: а) знахідного відмінка; б) інших непрямих

відмінків. Заповнити таблицю.

Прямі додатки

(виражені іменниками у формі

знахідного відмінка)

Непрямі додатки

(виражені іменниками у формі

непрямих відмінків, окрім знахідного)

Запалити вогонь, сюжет твору, зображено квіти, архітектура па­

лацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя,

будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок, зображення

рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення,

причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати

освіту, прообраз героїні.

Назвати вид словосполучення за способом вираження головно­

го слова. По одному прикладу кожної групи ввести в самостійно

складені речення.

Яке словосполучення є «зайвим»? Пояснити.


Усі уроки української мови у 8 класі

110

Творче моделювання

Із поданими словами скласти пари словосполучень так, щоб у ролі

залежного слова виступали додатки, виражені іменниками у фор­

мі різних непрямих відмінків.

ескіз (додаток, виражений іменником у формі зн. в.).

<

для людей (ідодаток, виражений іменником у формі д. в.).

Говорити, зберігати, записувати, уявити, вимовляти, усвідомлю­

вати, описати, видати.

Одну пару словосполучень увести в самостійно складені речення.

Визначити вид додатків у складених словосполученнях.

Дослідження-моделювання

Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з дру­

гого стовпчика. Записати вислови. Виділити в них додатки, ви­

спосіб

їх вираження.

1. значити

Щастя розум

одбирає,...

..той щастя не має.

2. Хто горя не бачив,...

..а нещастя повертає.

3. Хто доброго чоловіка минає,...

..й вельможного, й неможного.

4. Добре тому жить,...

..чия доля не спить.

..той і щастя не зазнає.

5. Доля карає...

..не власкаєш.

6. Долі й конем...

..не об’їдеш.

7. Долі скаргами...

У поданих висловах назвати слова-антоніми.

Вибіркова робота на основі тексту з елементами аналізу

Прочитати текст. Що нового ви дізналися з нього? Визначити те­

му й основну думку. Скласти план.

Спілкуючись між собою, люди разом порають землю, будують

державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, роз­

вивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності

людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — ко­

ротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру

спілкування та поведінки знаходимо в пам’ятках історії і літератури,

зокрема в українських джерелах.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої

України ще у Уст. до н.е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури

спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».

Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони за­

хищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкува­

лися, дає Велесова книга — збірка поліських пам’яток V—ІХст. Лю­

ди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцять століть через віче, де

будь-хто міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для лю­


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

111

дей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди

й розв’язували свої життєві проблеми (Г. Чайка).

Виписати сполучення слів, до складу яких входять додатки. Сха­

рактеризувати додатки, скориставшись схемою.

Дослідити, у яких відмінках додатки можуть виражатися іменниками

чи займенниками з прийменниками. Навести власні приклади.

СХЕМА

характеристики додатка

Творче конструювання

Скласти речення так, щоб слова знання, розум, щастя, добро ви­

ступали в ролі різних членів речення: а) підмета; б) іменної час­

тини складеного присудка; в) додатка.

Схарактеризувати головні члени у складених реченнях.

З’ясувати граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1.

2.

3.

4.

Подумати й дати відповіді на запитання:

Який другорядний член речення називається додатком?

Якими частинами мови найчастіше виражається додаток? Навес­

ти приклади.

До яких членів речення, як правило, приєднується додаток? Від­

повідь проілюструвати власними прикладами.

Як відрізнити, на вашу думку, додатки від означень, виражених

іменниками?

VI. Домашнє завдання

Використавши відновлені прислів’я і приказки, опрацьовані

на уроці, скласти твір на тему «Хто доброго чоловіка минає, той

щастя не має».


112

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 24

УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета:

Піп уроку:

ознайомити восьмикласників з вимогами до написання

твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; за­

кріпити знання про опис як тип мовлення, його особ­

ливості та структуру; удосконалити вміння учнів усно

складати твір-опис за картиною, користуючись відпо­

відною термінологією та художніми засобами; прививати

почуття любові до культурної спадщини своєї країни.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми

Бесіда за запитаннями

1. Яку роль відіграють описи пам’яток історії та культури в худож­

ніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися

пам’ятки історії?

2. У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам’ятки

історії та культури?

3. Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких

зображено пам’ятки історії та культури?

IV. Робота за репродукцією картини художника

О. Волненка «Софія Київська»

Розповідь про художника (повідомлення учня)

Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941

року в м. Харкові в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко

Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати —

Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був

на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав ра­

зом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу серед­

ньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва.

До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив

до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закін­


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

113

чив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському держав­

ному художньому інституті на факультеті живопису.

У серпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Де­

мократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав

цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорни­

ла, туші.

У 1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно ди­

пломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася

на виставці дипломних творів.

У середині 1965 року після закінчення художнього інституту був

направлений на роботу до Київського державного театру опери та ба­

лету ім. Т. Г. Шев­

ченка.

1968 році брав

учать у виставці

художників театру

та кіно, де експо­

нувалося п’ять ес­

кізів до театральної

постановки Г. Жу­

ковського «Туман­

ність Андромеди».

У травні 1969 року

працював худож­

ником -постанов­

ником у Київсько­

му держ авному

академічному те­

атрі опери та ба­

лету. В 1969 році

був в Угорщині

у місті Сегеді, де

за його ескізами

було виконано сце­

нічне оформлення

балету «Бахчиса­

райський фонтан».

У 1972 році

за ескізами Волненка O.A. були

виконані нові кос­

О. Волненко «Софія Київська» (олія, 1994р.)

тюми до опери Гу-


114

Усі уроки української мови у 8 класі

лака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік пра­

цював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевчен­

ка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського

державного художнього інституту, де працював до 1979 року.

Член Національної спілки художників з 1979 року.

Осмислення картини «Софія Київська»

Загальне осмислення зображеного на картині

Колективне опрацювання робочих матеріалів (робота з таблицею).

Заснування

собору

Етимологія

(походження)

назви собору

Загальна

характеристика

собору

Складові

комплексу

собору

Засновником храму був великий київський князь Ярослав

Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги

над печенігами

Назва собору походить від грецького слова «софія» — м у­

дрість

Софія Київська завдовжки — 29,5 метрів, завширшки —

29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м,

площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна

площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту

центрального купола — 29 м. Хори також мають значну

площу — 260 кв. м

Національний заповідник «Софія Київська» є комплек­

сом давньої архітектури, до складу якого входять монас­

тирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапез­

на, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа,

брама Заборовського, зведені у XVIII—

XIX ст. та огоро­

джені міцним муром

Бесіда за запитаннями.

1. Що вам відомо про пам’ятку історії та культури, зображену на кар­

тині? Де вона знаходиться?

2. Коли і ким цей собор був споруджений? У якому стилі побудо­

вано пам’ятку?

3. Яка історія Софійського собору?

Творче опрацювання картини

1. У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку

обґрунтувати.

2. У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму

використав художник у своїй картині?

3. За допомогою яких деталей досягається велич і цілісність цієї

пам’ятки?

4. Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим

свинцем, оформлення центрального входу.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

115

5. Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття

й настрої викликає у вас пам’ятка?

Лексико-фразеологічна робота

Пояснити лексичне значення слів фасад, портал, фронтон, баня,

вежа, пілястр.

Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить

на вулицю. Портал — архітектурно оформлений вхід до монументаль­

ного будинку. Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика,

колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків дво­

схилим дахом, обрамлену біля основи карнизом. Баня — опуклий дах,

що має форму півкулі; купол. Вежа — вузька споруда, що заввишки

значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова

частина фортеці, палацу та ін. Пілястр — плоский, схожий на коло­

ну виступ на поверхні стіни чи стовпа.

V. Складання твору-опису за картиною

в публіцистичному стилі (усно)

За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської

за картиною Олександра Волненка в публіцистичному стилі, додер­

жуючись відповідної термінології.

Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олексан­

дра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сього­

дення, віки розступаються, і постає далеке минуле...

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Скласти письмовий твір-опис пам’ятки культури в публіцистич­

ному стилі за картиною Олександра Волненка «Софія Київська».

Урок № 25

ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ

ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ

СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета:

удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідом­

лювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль

мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вмін­

ня здійснювати аналіз художнього тексту з елементами

опису пам’ятки історії та культури, створювати власні


116

Усі уроки української мови у 8 класі

Тип уроку:

твори-описи пам’ятки історії та культури в художньому

стилі на основі власних спостережень і вражень.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми

Бесіда за запитаннями

1. Які типи мовлення, як правило, поєднуються в текстах художньо­

го стилю?

2. Чим відрізняється художній опис від публіцистичного? Художній

опис від наукового?

3. Які художні засоби й деталі допомагають авторові передати власні

враження від зображеного?

4. Чи доводилося вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди?

Яким стилем мовлення ви послуговувалися?

IV. Робота з текстами (підготовча робота до складання

твору-опису пам’ятки історії та культури)

Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Що

спільного в їх змісті? Зіставити, як описують собор письменники.

Текст 1

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився

рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплу­

тувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму

бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор,

і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого зо­

лота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався,

мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше

від того видовища (3 роману П. Загребельного «Диво»).

Текст 2

Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високо­

го,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно сто­

ять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас

є, що він нас єднає!

Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почу­

ваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

117

Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища

сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника

О. Гончара).

Текст З

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скра­

дає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу.

Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед

суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами,

клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали

на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно

будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього роз­

ширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору

в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її,

ще страшнішу тишу... (Зром ану О. Гончара «Собор»).

Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони

авторські враження й емоції?

Які образні вислови добирають письменники до собору?

V. Самостійне складання письмового

твору-опису за власними спостереженнями

в художньому стилі

Скласти в художньому стилі твір-опис пам’ятки історії та куль­

тури одного з історичних міст України, який ви відвідали з екс­

курсією (наприклад, театру, собору або іншої історичної будівлі).

Використати поданий початок.

У спілкуванні з гарними містами, як і з людьми, прагнемо зба­

гатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки.

Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках

історії та культури...

У тексті твору дати відповіді на питання: Які почуття й настрої

викликає у вас пам’

ятка? Що дивує й захоплює під час її спогля­

дання ?

Дібрати влучний заголовок, який виражав би основну думку

твору.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису

пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вра­

жень у художньому стилі.


118

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 26

ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Мета:

поглибити знання учнів про обставину як другорядний

член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах

різної стильової належності; сформувати вміння визнача­

ти види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти

порівняльні звороти комами на письмі; удосконалити на­

вички правильно використовувати різні види обставин як

в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу спри­

яти осмисленню основних цінностей людини.

виділення порівняльних зворотів комами.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих

висловів.

Культура мовлення і стилістика: обставини часу, місця як засіб зв’язку

речень у розповідних текстах; їх синоніміка.

Текст {риторичний аспект): стилістична роль порівняльних зворотів

у художньому мовленні; порівняння як художній прийом.

Тип уроку:

урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної активності

Вибіркова робота на основі тексту

Виразно прочитати вірш. Дібрати власний заголовок. Назвати

слова, що відповідають на запитання як? де? куди ?у якій мірі? До

якого члена речення належать подані слова?

***

На світ дивлюсь дитячими очима,

І бачу скрізь я сонце золоте,

Що відкрива чарівними ключами

Землі моєї серце молоде.

Тут все так просто, ясно і доступно

І я іду в незвідані краї.

Де всі казки шепочуть так чарівно.

Де є ліси, степи, квітки, гаї.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

119

Тут в тебе є широкий простір літа

І все тут можна, все тут по плечу,

Тут незрівнянний шлях усім відкрито,

Тут піднімаюсь і в політ лечу.

Нехай не зникне цей політ чудовий,

Дитинство мрією літа, як журавлі.

По всій планеті, в Україні і Молдові,

Там, де живуть вкраїнці на землі.

(О. Медведенко)

Колективне опрацювання опорної схеми

Розглянути схему. Запам’ятати, що означає обставина, на які за­

питання відповідає, чим виражається. Сформулювати повне ви­

значення обставини як другорядного члена речення.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

в процесі практичної роботи

Пояснювальний диктант

Списати. Назвати фразеологізми, визначити їх синтаксичну роль.

Указати на вид обставин. Замінити фразеологічні звороти сино­

німічними словами з довідки.

1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду ви­

ходить (М. Стельмах). 2. Нехай упаде він безсилий на великій дорогі

життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (77. Колес­

ник). 3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не тиснули (ТО. Яновський).

4. Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов

(М. Стельмах). 5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський).

6. Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар). 7. По­

вість захоплює гострим сюжетом, вона читається на одному подиху.


Усі уроки української мови у 8 класі

120

8. Я обома руками голосую за це рішення. 9. Училася вона так собі

і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).

Довідка: повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь,

раптово, відразу ж, незвичайно сильно.

Види обставин за значенням

Види

На які запитання

обставин

відповідають

1. Способу дії як?

яким способом?

2. Міри

наскільки?

й ступеня

якою мірою?

3. Місця

де? куди? звідки?

4. Часу

5. Причини

6. Мети

7. Умови

8. Допустовості

Приклади

Звичаї об’єднують окремих людей

в один народ, в одну націю (0. Воропай)

У хаті ще більше потемніло (Панас

Мирний)

На скелястих берегах річки Кам’

янки

росло кілька десятків верб, в’

язів, по­

одинокі липи та дикі груші (П. Позняк)

коли? як довго? від­ Урочисте відкриття парку «Софіївка»

коли? доки?

відбулося у травні 1802 року (П. Позняк)

чому? від чого? через Од хвилювання Тетяна не могла спокій­

що? з якої причини? но говорити (С. Васильченко)

з якою метою?

Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра)

для чого? нащо?

за якої умови?

Невдовзі під гучні оплески в супроводі

у якому випадку?

своєї дружини з ’

явився кремезний, літ­

ніх років чоловік (В. Скуратівський)

незважаючи на що? Наперекір утискам царського двору

Остап Вересай першим серед україн­

ських кобзарів вийшов на світову арену

(В. Скуратівський)

Творче конструювання

Скласти речення так, щоб подані фразеологізми виступали в ролі

обставин. Визначити вид обставин.

Як один день, зверху донизу, за тридев’ять земель, до останньої

крихти.

Дослідження-відновлення

Відновити прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обста­

вини з довідки. Дати повну характеристику обставин, скористав­

шись схемою.

1. Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам’я ­

тається. 4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить.

6. ... не вмирають {Нар. творчість).

Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

121

Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Дати характе­

ристику головним членам.

Дослідження-аналіз на основі тексту

Прочитати. Знайти обставини й визначити їх вид. З’ясувати, до

якого члена речення вони належать. Списати, замість крапок

уставляючи обставини інших видів.

Разом із поетичним талантом в українського філософа й учено­

го Григорія Сковороди проявляються й риси аскета: їв він ... ввечері,

уживав ... овочі та молочні страви, м’яса та риби ... не їв, спав лише

чотири години на добу, вставав до схід сонця, лягав опівночі й при

цьому ... завжди був веселий, бадьорий, рухливий, помірний, добро­

душний і поштивий... (За Д. Яворницьким).

Пояснити лексичне значення виділених слів.

СХЕМА

характеристики обставини

Творче моделювання

Поширити речення обставинами відповідно до їх виду, зазначе­

ного в дужках. Указати на спосіб вираження обставин.

Зразок

Правила етикету

необхідно засвоювати

глибоко і міцно (обставина способу).

з дитинства (обставина часу).

^

для підвищення культури спілкування

(обставина мети).


122

Усі уроки української мови у 8 класі

1. Людям потрібно знати своє минуле ... (часу; способу дії; м е­

ти). 2. Ми захищаємо наш духовний спадок ... (часу; способу дії;

допустовості). 3. Кожна людина вважає себе інтелігентною ... (допусту; часу).

Дослідити, чи можна вважати змодельовані речення граматични­

ми синонімами. Свою думку обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

Виразно прочитати вірш. Виділити обставини, визначити їх вид.

Дослідити, які виділені слова виступають обставинами, а які —

додатками. Свій вибір умотивувати. Указати на спосіб вираження

обставин і додатків.

***

Сьогодні, певне, буде гарний день —

такі яскраві небеса глибинні;

(де? за чим?) за гребенем, що ледь світліє ген,

визорюють вершини ніжно-сині.

0 ти, осіння стомлена печаль,—

така чистінь (де?у кому?) в тобі сьогодні сяє!

Гірчавий цвіт (куди?у що?) у піднебесну даль

полинний подих осені вливає.

Птахи летять (як? на чому?) на голубих вітрах,

натомлено по сині креслять крила

не креслений ніким донині шлях,

що пронизав далекі небосхили.

Природа затихає.

Гаряче звучить (де?у кому?) в мені летіння нескінченне.

Зорять (де?у кого?) у мене сотні сот очей

1 сотні душ благають через мене,

щоб десь потік наспівував пісень

і гребінь той світився, як і досі,

щоб просто був сьогодні гарний день

і з нами щось прегарне відбулося.

(В. Моруга)

Пунктуаційний практикум

Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова,

яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксич­

ну роль.

1.

Через історичні місця події дати як через магічні кристали ви­

свічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 2. Знані й невідомі


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

123

давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили

героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини (О. Засенко).

3. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра

(А. Кащенко). 4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро

(А. Кащенко). 5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку (С. Скляренко). 6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник

у сухому й пахучому осінньому повітрі (С. Скляренко). 7. Хмари під­

нялися вище мов пасма диму {О. Васильківський).

Лінгвістичне спостереження

Прочитати. Дослідити, чи мають порівняльне значення виділені

сполучення слів.

Плили хмарини, немов перлини...

їх вид рожевий — уста дитини!

Набігли тіні — і... ждуть долини.

Пробігли тіні — сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі...

(77. Тичина)

Записати, додаючи до виділених словосполучень сполучник як.

Яким розділовим знаком ви відокремите порівняльні звороти?

Лінгвістичний експеримент

Замість виділених слів у словосполученнях вставити фразеологіз­

ми з довідки. Скласти й записати речення. Довести, чи потрібна

кома перед сполучником як.

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста;

повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати доско­

нало.

Довідка: як вилизана; як п’ятака дав; як свої п’ять пальців; як

проклятий; як слимак; як з води; як сич.

Виділити головні члени у складених реченнях.

Дослідити, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обста­

вини.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

1.

2.

3.

4.

Подумати й дати відповіді на запитання:

Який другорядний член речення називається обставиною? Якими

частинами мови виражається обставина найчастіше?

На які групи за значенням поділяються обставини? До кожної

групи дібрати власні приклади.

Що називається порівняльним зворотом?

Назвати граматичні форми вираження порівнянь. Навести при­

клади.


124

Усі уроки української мови у 8 класі

5. Як виділяється порівняльний зворот в усному мовленні й на

письмі?

6. Яку роль виконують порівняння в художньому мовленні?

VI. Домашнє завдання

Про які факти із життя Г. Сковороди вам відомо? Скористатись

за потреби довідковою літературою. Висловити власне ставлення

до життєвих принципів філософа. Оформити це у вигляді міні-твору,

використовуючи обставини, різні за значенням.

Урок № 27

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

З ТЕМИ «ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

Мета:

узагальнити й систематизувати знання семикласників

з розділу «Другорядні члени речення», сформувати ці­

лісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати

пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння

самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удо­

сконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати,

систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунто­

вувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість,

уважність, кмітливість як важливі елементи розумової

діяльності людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв та приказок.

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль означень і порів­

няльних зворотів у художньому мовленні.

Текст {риторичний аспект): удосконалення будови і зв’язності розпо­

відного й описового тексту, використовуючи другорядні

члени речення.

Тип уроку:

урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

125

III. Узагальнення й систематизація

теоретичних положень теми

Мовознавча вікторина

Дати відповіді на запитання й виконати завдання.

1. На що вказує означення? Які види означень ви знаєте? Навести

приклади.

2. Як називається образне означення в художньому мовленні? Яка

його стилістична роль? Відповідь проілюструвати прикладами.

3. Чому, на вашу думку, прикладка є різновидом означенням? На­

звати основні правила правопису прикладок.

4. Що таке додаток? Як відрізнити прямий додаток від непрямого?

5. Які види обставин вам відомі? Чим вони виражаються, на які за­

питання відповідають?

6. Яким членом речення виступає порівняльний зворот?

7. Які другорядні члени речення можуть належати до групи підмета

і до групи присудка, а які — лише до групи присудка? Довести це

на прикладах.

IV. Виконання системи завдань

на узагальнення практичних умінь і навичок

Робота з текстом (робота за варіантами)

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. З’ясувати стильову

належність висловлювання. Назвати граматичні основи речень.

Схарактеризувати другорядні члени речення групи підмета і гру­

пи присудка (усно).

Варіант 1

За своїм змістом вітальні формули у різних етномовних спільнотах

дуже відмінні, різноманітні. Проте всім вітанням властива однакова

етикетна спрямованість: засвідчити увагу до людини, ґречне ставлен­

ня до неї, побажати їй чогось доброго тощо.

Українська мова багата на вітальні формули. Вислови Доброго ран­

ку! Доброго дня! Доброго вечора! є стилістично нейтральними. їх у від­

повідну пору дня можуть уживати адресанти всіх категорій до адре­

сатів будь-якого соціально статусу.

Стягнене Добридень! у літературному мовленні нині ми вживає­

мо рідко, а Добривечір! майже вийшло з ужитку. Із таких стягнених

в одне слово етикетних словосполучень залишилося тільки Добраніч!

{Я. Радевич-Винницький).

Варіант 2

Усмішка — винятково важливий несловесний знак етикетно­

го спілкування. Вона є найдієвішою зброєю, за допомогою якої


126

Усі уроки української мови у 8 класі

найлегше проникнути крізь панцир інших «Я». Дружня усмішка усуває

настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілку­

ванні з людьми. Вона створює позитивну ауру спілкування. Відкрите

обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це прикмети людини

чесної, розумної, привітної, вихованої, сильної.

В американському суспільстві вже не один десяток років поши­

рене гасло «Усміхайтесь!» За твердженням психологів, коли людина

усміхається, то, навіть якщо вона має якийсь клопіт, негаразди, зі­

псований настрій, через 10—

15 хвилин їй полегшає на душі (Я. Радевич-Винницький).

Синтаксичний розбір речень

Прочитати текст. Довести, що висловлювання належить до худож­

нього стилю. Яке речення за будовою є «зайвим»?

Цілими днями Улянка блукала в лісі. Її вабив таємничий Одудів

яр. Любила лежати дівчинка у високій траві на галявині. Ця галявина

була як райдужне око старого лісу. Лежала дівчинка на галявині, і по­

луденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя. Вона відчувала

себе маленькою хазяйкою в цьому лісі! (За О. Донченком).

Зробити синтаксичний розбір простих речень, користуючись ал­

горитмом.

Творче моделювання

Доповнити народні вислови, дібравши їх продовження з другого

стовпчика. Записати їх, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Рідний край...

..своя сторона.

2. Кожному мила...

..має свій звичай.

3. Кожний край...

..від меча й пропаде.

4. Жити...

..вітчизні служити.

5. Узявший меч...

..земний рай.

Зробити синтаксичний розбір речень.

Диктант-тест

Позначити рядки, у яких перед порівняльним зворотом уживаєть­

ся кома.

А Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто

ми є (Г. Лозко).

Б Спогади докучливі як нежить що тій славі принесуть нове?

(В. Симоненко).

В На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

Г Національна гордість проявляється як щось природне для всієї

нації (Г. Лозко).


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

127

АЛГОРИТМ

синтаксичного розбору двоскладного речення

Творче конструювання (робота в міні-групах)

Об’єднавшись у міні-групи, поширити подані речення другоряд­

ними членами, указавши на спосіб їх морфологічного вираження.

В одне з речень увести порівняльний зворот.

1-ша група: 1. Нація має звичаї. 2. Збереглося багато повір’їв.

2-га група: 1. Поставлено завдання. 2. Природа залишається за­

гадкою.

3-тя група: 1. Людина прагнула пізнати природу. 2. Змінився ліс.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Узагальнити теоретичний матеріал про другорядні члени речення.

Підготуватися до тематичної контрольної роботи у формі тесто­

вих завдань закритої і відкритої форми.

2. Написати (на вибір): а) твір-опис краєвиду в художньому стилі,

використовуючи художні означення, непоширені прикладки й по­

рівняльні звороти; б) твір-роздум у публіцистичному стилі на тему

«У чому проявляється мудрість людини?», використовуючи обста­

вини різних видів та порівняльні звороти.


128

Усі уроки української мови у 8 класі

Урок № 28

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № З

(ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ). КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ

МОВЧКИ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Мета:

Тип уроку:

оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників

з розділу «Другорядні члени речення»; з’ясувати можли­

ві недоліки в ході опанування мовною теорією; переві­

рити вміння читати мовчки, розуміти й відтворювати

незнайоме за змістом висловлювання публіцистичного

стилю.

урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань. Про­

ведення інструктажу щодо виконання їх.

IV. Виконання завдань тестового

характеру закритої й відкритої форми

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому речення поширене неузгодженим озна­

ченням.

А У великому творчому процесі народжується мова людини

(Г. Нудьга).

Б Жаль розлучатися з прозорим весняним лісом (Є. Гуцало).

В Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських

схилах золотоверхий Київ (3 журналу).

Г 3 прадавніх часів небо вабило до себе допитливу людську дум­

ку (М Славинськиії).

2. Визначити рядок, у якому в реченні виділений додаток належить

до прямого.

А На півдні густою порошею курить угорі біла дорога (М. Славинський).

Б Сходять ароматом сади (/. Сенченко).

В А ще любила мати вишивати (І. Цюпа).


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

129

Г Щоночі перед нами відкривається небесна книга Всесвіту

(М. Славинськш).

3. Визначити рядок, у якому в реченні прикладка з означуваним

словом пишеться окремо.

А На півночі Волинської області у предковічних лісах загубилися

голубоокі красені/озера (В. Мірошніченко).

Б На курси Грушевського записалися майже всі студенти/укра­

їнці з усіх факультетів університету (Г. Бондаренко).

В В Антарктиді дуже багато айсбергів/крижин (С. Косар).

Г Піднебесні красуні/тополі і сосни напоїли молоду селянку з ди­

тинства тугою за красою (І. Сенченко).

4. Визначити рядок, у якому в реченні порівняльний зворот не ви­

діляється комами.

А Десятинний храм поставав перед мандрівником як дивне ви­

діння (А/. Міщенко).

Б У Ворохті донині збереглася й охороняється законом церква

як пам’ятник народної архітектури (М. Грепиняк).

В Позолочені хрести на Десятинній церкві світились у голубизні

неба як зорі (М. Міщенко).

Г Рушники були червоні як жар горіли різним орнаментом, пе­

реливалися райдугами (І. Цюпа).

5. Визначити рядки, у яких у реченнях прикладки беруться в лап­

ки.

А Видатний український художник Олександр Мурашко наро­

дився в сім’ї майстра іконописних робіт (Є. Крошевич).

Б На багато адрес відправляють саджанці унікальних рослин

з дендропарку Софіївка (Л. Іванов).

В Дівочі сльози лилися, лилися, поки не затопили всю галявину,

утворивши озеро Синєвир (Л. Іванов).

Г У січні 1861 року на полицях книжкових магазинів Петербурга

з’явився новий часопис Основа (Н. Руденко).

Д Гігантське срібносяйне скупчення зірок Чумацький Шлях — це

не наша Галактика (М. Славинськш).

Прочитати текст, виконати подані після нього завдання 6—7, які

передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Обрати

правильні відповіді (їх може бути 2 або 4).

1.

Тут таки й справді було царство природи. 2. Ясно сяяло молоде­

сеньке листя на гіллі. 3. Звідусюди линув щебет пташок. 4. їхні голоси

протинали повітря. 5. Вони цвіли весняною радістю (За Є. Гуцалом).


130

Усі уроки української мови у 8 класі

6. Позначити номери речень, у яких присутні другорядні члени гру­

пи підмета і присудка.

7 Позначити номери речень, у яких неузгоджені означення нале­

жать до підмета.

8 . Установити відповідність між виділеними в реченнях обставина­

ми та їх видами.

А У суботу ввечері молодиці й дівчата

1 Обставина

йдуть збирати чебрець (/. Сенченко).

способу дії.

2 Обставина

Б Спали спокійно містечка і села (О. Ва­

міри й ступе­

сильківський).

ня дії.

В За хмарами стояло сонце (О. Васильків­

ський).

3 Обставина

Г Дівчата-полонянки жили тут не дуже

мети.

4 Обставина

давно (О. Васильківський).

місця.

Д Під час навчання в гімназії через кон­

флікт з керівництвом Михайла Драгома5 Обставина

нова мало не виключили зі складу учнів

часу.

(Т. Бордуляк).

6 Обставина

Е Весною пінгвіни повертаються на берег

причини.

континенту в один і той же самий час

(С. Косар).

9. Установити відповідність між виділеними в реченнях другорядни­

ми членами та видами їх.

А Кожен народ по-своєму заселяв небо

(М. Славинськиії).

Б Зірки групуються в химерні фігури

(М. Славинськиії).

В Повітря пахло густим духом землі

(Є. Гречанюк).

Г Ландшафт острова дивовижний {О. Воропаії).

1 Узгоджене

означення.

2 Неузгоджене

означення.

3 Прямий до­

даток.

4 Непрямий

додаток.

5 Обставина.

Д Біля берегів море скаламучене, зеленоруде (Б. Тимошенко).

Е Вулкани і потоки лави виявлені міжпла­

нетними автоматичними станціями на юпі­

теріанському супутнику Іс (К. Сар’янов).

10. Поширити подане речення другорядними членами — додатком,

означенням, обставиною. Записати, виділивши граматичну осно­

ву й підкресливши другорядні члени речення.

Темніли ялини.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

131

Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому речення поширене обставиною.

А Свята вечеря — це спільна вечеря всього роду (Р\ Кобальчинська).

Б Благовіщення пов’язане з багатьма прикметами і різними за­

боронами (Р. Кобальчинська).

В Розквітали проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава (Р. Кобальчин­

ська).

Г Від Благовіщення все починало рости (Р. Кобальчинська).

2. Визначити рядок, у якому в реченні вжито неузгоджене озна­

чення.

А Легко впізнати гарну людину на вулиці.

Б Обряд розговіння у кожній місцевості України інакший (Р. Ко­

бальчинська).

В Хлопці приходили на вечорниці завжди пізніше дівчат (Р. Ко­

бальчинська).

Г По всій Україні перша оранка була великим урочистим святом

(Р. Кобальчинська).

3. Визначити рядок, у якому в реченні прикладка з означуваним

словом пишеться через дефіс.

А Цікаво спостерігати, чим харчуються діти/пастухи (О. Воропай).

Б Ми майже нічого б не знали про давню давнину, аби істо­

рія не подарувала нам посланців/літописців (М. Слабошпицький).

В Символ/тризуб повертається на наші землі після проголошен­

ня Центральною Радою УНР (М. Федотів).

Г Художник/Кричевський підготував проект герба з тризубом на

ньому (М. Федотів).

4. Визначити рядок, у якому в реченні порівняльний зворот виді­

ляється комами.

А Для мене стара людина є ніби дзеркалом помилок, страждань,

мудрості.

Б Мистецтво жити як культурне явище має духовне, моральне

наповнення (Л. Сохань).

В Широкі поля заколишуться зеленим збіжжям наче море ( Т'. Бордуляк).

Г Життєтворчість як спосіб самопрограмування та творчого здій­

снення особистістю свого життя є унікальним надбанням лю­

дини як зрілої особистості (Л. Сохань).


132

Усі уроки української мови у 8 класі

5. Визначити рядки, у яких у реченнях прикладки беруться в лапки.

А До легендарних постатей України належить і народна поетеса

Маруся Чурай.

Б Група науковців Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка підго­

тували до друку наукове видання спадщини М. Коцюбинського

(Д. Стус).

В У девять років Леся Українка написала першого вірша Надія

(Л. Костенко).

Г Померла Леся Українка в Грузії, у містечку Сурамі (Л. Костенко).

Д У науці широко знаний манускрипт під назвою Літопис Само­

видця (М. Слабошпицькиії).

Прочитати текст, виконати подані після нього завдання 6—1, які

передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Обрати

правильні відповіді (їх може бути 3 або 4).

1. Навесні квітнуть яблуні. 2. Білими метелицями займаються сади.

3. Те гілля в цвіту лине перед очима в далечінь. 4. Яблуні квітнуть не­

довго. 5. Кілька днів стоять вони в цвіту. 6. Потім падають додолу їхні

ніжні пелюстки, як пластівці першого снігу (Б. Антоненко-Давидович).

6. Позначити номери речень, у яких відсутні другорядні члени гру­

пи підмета.

7. Позначити номери речень, які поширені узгодженими означен­

нями.

8 . Установити відповідність між виділеними в реченнях обставина­

ми та їх видами.

А Скрутно доводиться зимою Романові

1 Обставина спо­

(С. Васильченко).

собу дії.

Б Митько поволі пішов з подвір’я

2 Обставина міри

й ступеня дії.

(М. Красуцький).

В Населення княжої та гетьманської

3 Обставина мети.

України широко користувалося доро­

4 Обставина

гоцінним матеріалом для свого одягу

місця.

(0. Воропай).

5 Обставина часу.

Г Над хатою зійшла вечірня зоря

6 Обставина при­

чини.

(С. Васильченко).

д У голові від хвилювання пульсувала

одна тільки думка (Ю. Мушкетик).

Е Мені так легко на душі (М. Хвильовий).

9. Установити відповідність між виділеними в реченнях другорядни­

ми членами та видами їх.


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

А Конопля була запозичена нашими предка­

ми від іранців (О. ВоропаІЇ).

Б Овеча вовна та вовняні тканини згадуються

в літературних пам’ятках уже з IX століття

(О. Воропай).

В Над хатою зійшла вечірня зоря (С. Васильченко).

Г У кінці XVIII століття населення України

збідніло (О. Воропай).

Д 3 давніх-давен в Україні величальним сло­

вом і магічною дією створювали образ ба­

гатства (Р. Кобальчинська).

Е На Масницю в селах України майже кож­

ного вечора збиралися вечорниці (Р. Ко­

133

1 Узгоджене

означення.

2 Неузгоджене

означення.

3 Прямий

додаток.

4 Непрямий

додаток.

5 Обставина.

бальчинська).

10. Поширити подане речення другорядними членами — додатком,

означенням, обставиною. Записати, виділивши граматичну осно­

ву й підкресливши другорядні члени речення.

Сонце зійшло.

Оцінювання тестових завдань

Тип

завдання

Номер

завдання

Завдання закритої форми

з вибором

на встановлення

з вибором однієї

кількох відпо­

відповіді

відповідності

відей

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Завдання

відкритої

форми

10

А-3, Б-1, А-3, Б-1,

1, 2, 1,3 В-4, Г-2, В-4, Г-2,

3,6

д-6, Е-5 Д-5, Е-4

Варіант 1

А

В

г

Б

Б,

Г

Варіант 2

г

Б

А

В

Б-1,

в, 1, 2, 3, А-5,

В-3, Г-4, В-5, Г-2,

д 4 ,5 3, 6 Д-6, Е-2 Д-3, Е-5

Кількість

балів

1

1

1

1

2

А-4, Б-1,

27—

26

25—

24

23—

22

21—

20

19—18

17—15

балів

балів

бали

балів

балів

балів

12 б.

11 б.

10 б.

9 б.

8 б.

7 б.

3

2

6

14—

13 балів

12—

11 балів

10—

9 балів

8—

7 балів

6—

3 балів

2—

1 бал

6

6 б.

5 б.

4 б.

3 б.

2 б.

1 б.

4


134

Усі уроки української мови у 8 класі

V. Проведення читання мовчки

тексту публіцистичного стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

СЕРЕД ХВИЛЬ АЙВАЗОВСЬКОГО

Мариніст І. Айвазовський і в XXI ст. захоплює сучасників, при­

мушує задуматися над змістом буття, красою й різнобарвністю при­

роди, її неповторністю й гармонією.

Море... Певно, немає художника, який би не намагався зобразити

його. Однак лише Айвазовський цілком і повністю віддав свій вели­

чезний талант мариністичному живопису...

Художник мав винятково різнобічне обдарування, у якому поєд­

нувались якості, необхідні для художника-мариніста. Крім поетичного

складу мислення, він був обдарований прекрасною зоровою пам’ят­

тю, яскравою уявою, абсолютно точною зоровою сприйнятливістю

і твердою рукою, що встигала за стрімким летом його творчої думки.

Це дозволяло йому працювати, імпровізувати з легкістю, що дивува­

ла багатьох сучасників.

Народився Іван Костянтинович Айвазовський 17 липня 1817 р.

у Феодосії. Будиночок Айвазовських стояв на околиці міста, на узвиш­

ші. З тераси, оповитої виноградною лозою, відкривалася широка па­

норама на плавну дугу феодосійської затоки, північно-кримські степи

з древніми курганами, що вставали, як марево, на обрії.

Від природи він був наділений блискучим талантом, який швидко

розвинувся завдяки щасливим обставинам і середовищу, в якому мина­

ли його дитинство і юність. Малювати Іван почав дуже рано й майже

одразу — «по-дорослому». З дитинства він марив подвигами народ­

них героїв. На схилі років писав: «Перші картини, бачені мною, коли

в мені розпалювалася іскра полум’яної любові до живопису, були літо­

графії, які зображують подвиги героїв двадцятих років, що борються

з турками за звільнення Греції. Думка про цю величну країну згодом

часто виникала в мене у вигляді битв на суші і на морі».

Щасливий випадок привів 16-річного Айвазовського до Петербур­

га, де в 1833 р. за представленими дитячими малюнками він був за­

рахований до Академії мистецтв у пейзажний клас професора М.Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій.

Учився Айвазовський легко, охоче і захоплено, студіюючи творчість

своїх великих попередників і сучасників — Сильвестра Щедріна, Кар­

ла Брюллова, Федора Бруні.

Дарування Айвазовського розкрилося надзвичайно рано. У 1835 р.

за етюд «Повітря над морем» йому була присуджена срібна медаль.

А в 1837 р. на академічній виставці він показав шість картин, що одер­


Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

135

жали високу оцінку громадськості й Ради Академії мистецтв. Що­

правда, через молодість його спершу на два роки відіслали в Крим

для самостійних робіт.

За кордон Айвазовський поїхав у 1840 р. вже сформованим майстром-мариністом. Маршрут його закордонного відрядження вражає.

Особливу увагу він приділяє, звісно, Італії — Венеція, Рим, Болонья,

Сорренто, Амальфі, Неаполь. У1844р., на два роки раніше визначе­

ного терміну, Айвазовський повернувся в Росію. Тут йому за видатні

успіхи в живописі військово-морське відомство присудило почесне

звання художника Головного морського штабу з правом носіння ад­

міралтейського мундира.

У 1848 р. Айвазовський повертається у Феодосію — назавжди.

Феодосія багато чим зобов’язана Айвазовському. Міський кон­

цертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця — в усіх

цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зу­

силлям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим по­

дарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна гале­

рея, що носить тепер його ім’я.

У творчості майстра можна зустріти полотна найрізноманітнішої те­

матики. Чимало робіт він присвятив Україні, красі її природи, своєрід­

ності побуту («Чумацький обоз», «Український пейзаж», «Млини на бе­

резі ріки, Україна», «Під час жнив в Україні», «Весілля в Україні»).

Та попри все, головний «натурник» Айвазовського — море. У 1898 р.

Айвазовський написав марину «Серед хвиль», що стала вершиною

його творчості. Художник зобразив бурхливу стихію — грозове небо

й бурхливе море, укрите хвилями, що немов киплять у зіткненні од­

на з одною. Він відмовився від звичних у своїх картинах деталей —

уламків щогл і кораблів, що гинуть, загубившись у безбережному мор­

ському просторі. Він знав багато способів, як драматизувати сюжети

своїх картин, але не використав жодного з них. Майстерність твору

«Серед хвиль» — плід довгої й завзятої праці всього життя художни­

ка. Незважаючи на те що після створення цієї роботи він ще два ро­

ки працював, улаштовував виставки в Москві, Лондоні й Петербур­

зі, цю картину він не вивозив із Феодосії і разом з іншими творами

заповів рідному містові ( Т. Коржакова, 597 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Що відображає заголовок прослуханого тексту?

А Основну думку тексту.

Б Тему тексту.

В Проблематику тексту.

Г Тему й основну думку тексту.


136

Усі уроки української мови у 8 класі

2. До якого стилю мовлення належить прослуханий текст?

А Художнього.

Б Розмовно-побутового.

В Публіцистичного.

Г Наукового.

3. Як звали Айвазовського?

А Іван Костянтинович.

Б Іван Дмитрович.

В Костянтин Іванович.

Г Дмитро Іванович.

4. Де народився Айвазовський?

А Феодосія.

Б Петербург.

В Неаполь.

Г Ялта.

5. Скільки років було Айвазовському, коли він потрапив до Петер­

бурга?

А 16.

Б 18.

В 20.

Г 22.

6. За

А

Б

В

Г

яку картину Айвазовському було присуджено срібну медаль?

«Чумацький обоз».

«Повітря над морем».

«Український пейзаж».

«Серед хвиль».

7. Чим марив з дитинства Айвазовський?

А Морем.

Б Читанням класичної літератури.

В Подвигами народних героїв.

Г Творчістю великих художників.

8 . Що стало найбільшим подарунком Айвазовського Феодосії?

А Міський концертний зал.

Б Феодосійська картинна галерея.

В Археологічний музей.

Г Порт і залізниця.

9. Як називається картина, що зображує морський пейзаж?

А Пейзаж.

Б Літографія.


137

Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення

В Марина.

Г Декор.

10. Установити відповідність між прізвищами художників та їхніми

іменами.

А Щедрін.

1 Карл.

Б Брюллов.

2 Федір.

В Бруні.

З Сильвестр.

11. Що зображено на картині Айвазовського «Серед хвиль»?

12. У чому проявлялося винятково різнобічне обдаровання Айвазов­

ського?

Ключ.

Номер

завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Правильні

відповіді

Б

В

А

А

А

Б

В

Б

В

А-3,

Б-1,

В-2

Кількість

балів

0,5

0,5

0,5

0,5

1

1

1

1

1

1

11

12

2

2

VI. Організований збір зошитів

для тематичних контрольних робіт

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Скласти узагальнювальну схему (таблицю) з теми «Головні і дру­

горядні члени речення». На її основі підготувати повідомлення в на­

уковому стилі.


ОДНОСКЛАДНІ Й НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

Урок № 29

ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:

сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх

види; ознайомити з означено-особовим реченням, спо­

собами вираження в ньому головного члена; розвивати

вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моде­

лювати й конструювати їх відповідно до комунікативно­

го завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові

особистості восьмикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні

означено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст {риторичний аспект): односкладні означено-особові речення як

виражальний засіб у художніх творах.

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу

у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементам зіставлення

Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність.

Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність

у синтаксичній організації речень обох висловлювань.

Текст 1

Я вийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової мо­

гутньої ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув

від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся

на нього (За Л. Смілянським).


Односкладні й неповні речення

139

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість

життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зача­

рований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо пе­

реймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі

осінніх кольорів, наче по своїх літах... (За В. Думанським).

Колективне опрацювання опорної схеми

Види односкладних речень

Дієслівні

(з головним членом

у формі присудка)

Особові

Означеноособові

|

Називні

(з головним членом

у формі підмета)

Безособові

|

Неозначено- і Узагальненоособові

1

особові

Вибірковий диктант

З-поміж поданих односкладних речень виписати лише ті, у яких

головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб,

час, особу й число головного члена у виписаних реченнях.

1. За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в між­

ряддя (Ю. Сталинцев). 2. Тихо на баштані вночі (І. Цюпа). 3. Вечорі­

ло (М. Черничук). 4. Звідси ніби бачиш увесь світ (В. Гаман). 5. Пах­

тіло грибами й перегноєм (3. Тулуб). 6. Передостанній календарний

місяць називають сутінком року (В. Гей). 7. Вірте в Україну, любіть

Україну, служіть Україні! (В. Ющенко). 8. Під човном клекотіло, ки­

піло, шумувало (М. Коцюбинський).

Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується

означеною особою.

Вибіркова робота на основі тексту

Прочитати текст. Указати на тип мовлення. Дослідити синтаксичну

організацію висловлювання. Виписати односкладні речення, ви­

значити спосіб морфологічного вираження в них головного чле­

на, скориставшись схемою.

Київ побачиш... Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого

і ніколи не побачиш.


140

Усі уроки української мови у 8 класі

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу

всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським

голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз,

ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана

зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з со­

сонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив,

як приліпився до гарячого стовбура велета (За Ю. Збанацьким).

Лінгвістичний експеримент (на основі тексту з попереднього завдання)

Трансформувати односкладні речення у двоскладні, увівши підме­

ти, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос транс­

формоване висловлювання. Зробити висновок про стилістичну

функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.

Методичний коментар. В односкладних означено-особових речен­

нях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використан­

ня цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність

висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих

самих членів речення, виражених займенниками.

IV. Виконання системи проблемно-пошукових

завдань пізнавального характеру

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити

спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­

внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений

дієсловом

дієсловом

дієсловом

дієсловом

дієсловом

І особи одни­ І особи мно­ II особи од­ І особи мно­ II особи од­

ни дійсного жини дійсно­ нини дійсно­ жини наказо­ нини наказо­

способу те­ го способу те­ го способу

вого способу вого способу

перішнього

перішнього теперішнього

часу

часу

часу


Односкладні й неповні речення

141

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанськиії). 2. Жити­

му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди

(В. Думанськиії). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (О. Василь­

ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­

сильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда

Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чайковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (77. Загребельний).

7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислу­

хайся до голосу поета! (77. Федченко).

Дослідження-моделювання

На основі поданих речень за зразком змоделювати односклад­

ні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне

морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (7. Вихованець). —

Пригадую перші кроки слова «мрія». Пригадаймо перші кроки сло­

ва «мрія».

1.

Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити)

обережно й обов’язково наодинці {А. Коваль). 2. Більш за все у світі

(любити) музику {О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн

святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах

возсіяє благодать Божа...» {О. Глушко).

Дослідження-відновлення

Записати текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у відповідній осо­

бовій формі так, щоб вони виражали дію оповідача.

Джерельний край мого дитинства, що біля села Заболоття Любомльського району... Жебонять, виграють, співають джерела... (Сто­

яти) коло витоків і (чути), як ноги мої лоскоче шовковистий ше­

піт ручаю. У густому тумані пасуться коні. Дзвенить, зачепившись

за бляшану покрівлю хати, мідне колесо місяця. Заворожений цією

красою, повільно (ставати) на коліна, (спиратися) руками об землю

і, нахилившись, (пити) холодну воду. Мовби (убирати) в себе всі ча­

ри природи. Ні, немає нічого смачнішого у світі, ніж смак рідного

джерела! {За В. Геєм).

Назвати ускладнені односкладні означено-особові речення.

Довести, що поданий уривок висловлювання належить до худож­

нього стилю.

Дослідження-відновлення

Відновити поетичні рядки з творів В. Симоненка, ставлячи у від­

повідній формі дієслова, що в дужках. Визначити спосіб, особу

й число дієслів. Назвати вид односкладних речень.


142

Усі уроки української мови у 8 класі

1. Кораблі! (Шикуватись) до походу!

Мрійництво! Жаго моя! (Жити)!

В океані рідного народу

(Відкривати) духовні острови!

2. (Навчити) мене всьому!

(Навчити) мене мріять,

Кувати, і сіять,

І жати (навчити)!

3. (Іти) блукать по всесвіту широкім,

Незваним гостем (побувати) скрізь.

4. Світе мій гучний, мільйонноокий,

Пристрасний, збурунений, німий,

Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

(Дати) мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну (налити)!

(Гуркотіти) у долю мою, світе,

Хвилями прадавнього Дніпра.

(Не шкодувати) добра мені, людині,

Щастя (не жаліти) моїм літам.

Творче конструювання

За поданими початком і кінцем скласти твір-мініатюру (6—

7 ре­

чень) у художньому стилі, використовуючи односкладні означено-особові речення.

РІДНА СТОРОНА

Проїхавши бором, станеш підніматися на високу гору.

Слухаєш не наслухаєшся, як не наслухається мати своєї дитини,

бо та мова солодша для неї від медової речі найрозумнішої людини

(За О. Стороженком).

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

1. З’ясувати, у яких стилях мовлення односкладні означено-особові

речення вживаються найчастіше.

2. Визначити, для якого стилю мовлення ці речення не є характерними.

3. Поміркувати, у яких документах офіційно-ділового мовлення вжи­

ваються односкладні означено-особові речення.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Скласти з дієсловами думати, радіти, пам’ятати односкладні

означено-особові речення. Визначити спосіб морфологічного ви­

раження в них головного члена.


Односкладні й неповні речення

143

2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3—

4 власними у формі одно­

складних речень.

Основні способи привертати до себе людей

Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми.

Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

Урок № ЗО

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:

поглибити знання учнів про односкладні дієслівні ре­

чення; сформувати поняття про неозначено-особове ре­

чення, способи вираження в ньому головного члена;

розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати

й конструювати неозначено-особові речення, у яких го­

ловний член має різні способи морфологічного виражен­

ня; формувати вміння визначати стилістичну функцію

цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів

мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьми­

класників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні

неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст {риторичний аспект): використання односкладних неозначеноособових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів

восьмикласників з теми

Творче спостереження з елементами вибіркової роботи

Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку.

Указати на стильову належність висловлювання.


144

Усі уроки української мови у 8 класі

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традицій­

ного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьо­

годні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів ві­

тань або під час розмови.

Існують своєрідні правила вживання компліментів. їх дотриму­

ються з метою уникнення можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім

не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним.

По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відо­

мо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент по­

винен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію,

оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонука­

ють до зворотної люб’язності (С. Богдан).

Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи мор­

фологічного вираження в них головного члена.

Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений

дієсловом у формі III особи множини.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу

у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми

Способи вираження головного члена неозначено-особових речень

Дієслова III особи

множини дійсного

способу теперішнього часу

>

і

Дієслова III особи

множини дшсного

способу майбутньо­

го часу

Дієслова у фор­

мі множини дійсно­

го способу минуло­

го часу

Дослідження-характеристика

Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вира­

ження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають пе­

реписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про

загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У XIII сто­

літті княгиню Ольгу оголосили святою (М. НадточіІЇ). 4. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги

(М. НадточіІЇ). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну гли­

боку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (/. Пільгук).

6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко).


Односкладні й неповні речення

145

7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Красуцькиії). 8. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (77. Федченко). 9. Нас

запримітили! (77. Федченко).

Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емо­

ційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних

завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова ви­

ступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі

головного члена односкладного неозначено-особового речення.

1. Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими заві­

сами віконечка будиночку (77. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище

ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися

нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський).

4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною ІД. Гуменна). 5. Важкі

краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля

випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Су­

купність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми по­

ведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояс­

нити вживання в них тире.

1. Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (сло­

восполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення — розповідне, пи­

тальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою

інтонацією. 3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно

закінчена і пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного від­

ступу до іншого. 4. Текст — об’єднаний за змістом і граматично пи­

семний чи усний зв’язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Слово­

сполучення — поєднання двох і більше повнозначних слів, пов’язаних

за змістом або за змістом і граматично.

По пам’яті дати визначення понять у формі односкладних неозна­

чено-особових речень. З’ясувати, чи можна вважати трансформо­

вані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформу­

вавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вира­

ження головного члена.


146

Усі уроки української мови у 8 класі

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим поша­

нівком (77. Мовчан). — До хліба в Україні віддавна ставилися з осо­

бливим пошанівком.

1.

Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, па­

тріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ра­

кетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії

людства світ пов’язує насамперед з ім’ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання

й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова

у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­

ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій

вибір обґрунтувати.

Означено-особові

речення

Неозначено-особові

речення

Двоскладні

речення

1.

Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона

підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають ко­

льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні?

8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі.

11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів од­

носкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку.

Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлюван­

ня. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського на­

роду. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду.

У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом

вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові

вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість

рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Тради­

ційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи:

кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого

випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий ре­

жим дозування, чітка технологія заварювання тощо.


Односкладні й неповні речення

147

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник.

З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — корич­

неву, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт еону, а для зеленої — чор­

ної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину

(За В. Скуратівським).

Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують одно­

складні неозначено-особові речення в мовленні.

Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично

виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення — розмовному,

художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Вираз­

ність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Ви­

користовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги

потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони

мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна

форма головного члена (III особа множини теперішнього, майбутньо­

го чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно просте­

жується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості

речення і як складові частини складного.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари ре­

чень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактери­

зувати в них головні члени.

Урок № 31

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:

поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речен­

ня; сформувати поняття про узагальнено-особове речен­

ня, способи вираження в ньому головного члена; роз­

вивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення,

відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію

цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів

мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного

дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення

краси й багатства українського слова.


148

Усі уроки української мови у 8 класі

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі од­

носкладних узагальнено-особових речень.

Текст {риторичний аспект): використання односкладних узагальне­

но-особових речень у текстах художнього й публіцис­

тичного стилів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Сприймання й усвідомлення теоретичного

матеріалу з теми у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну органі­

зацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення

Односкладні речення

1.

Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє

сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкаєть­

ся. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра

тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зу­

бами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго

роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — го­

лові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям

язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість).

З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує го­

ловний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член,

указати на спосіб його морфологічного вираження.

1.

Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирі­

шуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого піз­

навай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш іс­

тину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай

нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Ско­

ворода).


Односкладні й неповні речення

149

Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих

висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних

діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних ре­

чень?

Дослідження-зіставлення

Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарак­

теризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Досліди­

ти, у яких реченнях головний член указує на визначену особу,

у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

1. Чим довше дивишся на зорі, тим

більше набираєш певності (Є. Гу­

цало)

2. Оглядаєтеся по боках, намагаєте­

ся запримітити щось (Є. Гуцало)

3. Пісенним символом українців

віддавна вважають соловейка

(0. Потапенко)

4. Прочитай уважно теоретичний

матеріал підручника

5. Дослідіть стилістичну функцію

односкладних речень у мовленні

Не намучишся — не научишся

(Нар. творчість)

Шукайте і знайдете (Р. Декорт)

На те коня кують, щоб не спотикав­

ся (Нар. творчість)

Роби для інших, учись для себе

(Нар. творчість)

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову (М. Рильський)

Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається

тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом

розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Творче моделювання

Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з дру­

гого стовпчика.

1. Довго спатимеш —

..не відженеш і бичем.

2. До роботи не силуйте,

..то не буде й скуки.

3. Звабиш калачем —

..вертаєшся до хліба.

4. З’ївши калач,

..а до їди — таки бийте.

..та й у спину — рогачем.

5. їсть за вола,

6. Лежачи на боці,

..а робить за комара.

7. Нагодують калачем,

..не встигнеш і до самої ночі.

..щастя шукає.

8. На печі

9. Не сиди, склавши руки,

..з боргами вставатимеш.

Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена.

Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися

головний член узагальнено-особових речень.


150

Усі уроки української мови у 8 класі

Дослідження-моделювання

Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що

в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її,

вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).

Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

IV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Третє зайве»

У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструк­

цію. Свій вибір обґрунтувати.

I

1. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому

в піснях (В. Сосюра).

2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Со­

сюра).

3. За всіх скажу, за всіх переболію (77. Тичина)

II

1. Собори душ своїх бережіть, друзі (0 . Гончар).

2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

III

3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)

1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!

(7і. Шевченко).

2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3. Вік живи — вік учись (Нар. творчість)

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4—

5 узагальнено-особових ре­

чень. Виділити в них головний член.

Урок № 32

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ОСНОВІ

ПРОСЛУХАНИХ РАДІО- І ТЕЛЕПЕРЕДАЧ)

Мета:

засвоїти особливості стислого переказу тексту публіцистич­

ного стилю на основі переглянутої телепередачі або прослу­

ханої радіопередачі, сформувати вміння й навички виділяти

в теле- або радіопередачі головне та відтворювати його від­

повідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідний


Односкладні й неповні речення

Тип уроку:

151

мовний матеріал, удосконалити вміння усно логічно буду­

вати власне висловлювання, стисло передаючи основну ін­

формацію переглянутої (або прослуханої) передачі.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми

Ігрове завдання «Хто швидше»

За поданими характеристиками назвати передачі каналу «1+1».

1. До неї приходять з проблемою, часто — з бідою. А вона допома­

гає. І морально, і реально. Можливо, саме тому творчій групі про­

грами не бракує справжніх драматичних, іноді трагічних, а іноді

трагікомічних життєвих історій, розказаних безпосередніми учас­

никами або свідками — відверто, щиро, чесно та сміливо.

2. Кінокласика, кіноновини, кіносенсації. Супроводжують глядача

в подорожах цієї передачі Юрій Макаров, Ольга Сумська та Ана­

толій Ярема, яких глядачі давно знають і люблять. Програма зна­

йомить глядачів із безсмертною класикою, з новинками світового

кіно і просто цікавими фільмами.

3. У кожній країні існує подібне телешоу про найбільші катастро­

фи нашого часу. Вони мають шалений успіх у глядачів. Тепер

аналогічна програма є і в Україні. Та якщо західні колеги беруть

за основу якусь одну катастрофу і розглядають її з усіх боків, то

в зону уваги ведучого Ігоря Посипайка потрапляють усі події, що

фігурують у жанрі катастроф.

4. Це телешоу є унікальним проектом на світовому рівні! Адже каз­

ка, якою здається життя зірок, стає загальнодоступною дійсніс­

тю. Ми пропонуємо кожному з вас, хто впевнений у своїх силах

і можливостях, прожити незабутній день життям зірки! А у разі

перемоги в «зіркових» змаганнях нашого проекту — перетворити

цей день на подальше життя!

5. Телевізійна дуель — це формат для сильних. Жодних компромі­

сів. Ніяких договірних боїв. Програма перетворюється на знайо­

мий з передвиборними теледебатами, але новий для авторського

шоу Анни Безулик, формат телевізійного двобою.

Ключ'. 1 — «Без табу». 2 — «Імперія кіно». З — «Катастрофи». 4 —

«Шанс». 5 — «Я так думаю».


152

Усі уроки української мови у 8 класі

Заповнення таблиці (робота в групах)

Об’єднавшись у групи, заповнити таблицю відомими вам радіоі телепередачами.

Типи передач

Інформаційні

Науково-пізнавальні

Навчальні

Художньо-публіцистичні

Розважальні

Радіопередачі

Телепередачі

Які телепередачі (радіопередачі) ви дивитися (слухаєте) найчасті­

ше і з великим задоволенням? Чому?

IV. Підготовча робота до усного

стислого переказу телепередачі

Вибрати одну з телепередач для усного переказу.

1.

2.

3.

4.

5.

Бесіда за змістом передачі

Якій проблемі присвячено телепрограму: соціальній, моральноетичній, патріотичній, політичній та ін.?

Назвати автора й ведучого програми. На якому каналі транслю­

ється ця телепередача?

Хто був учасником передачі? Що покладено в її основу?

Скласти план майбутнього переказу переглянутої телепередачі.

Дібрати заголовок до тексту переказу.

V. Усний стислий переказ тексту публіцистичного

стилю (на основі переглянутої телепередачі)

Переказати стисло одну з переглянутих телепередач каналу «1+1»,

використавши поданий початок.

Сьогодні «Студія 1+1» — один із провідних виробників телевізійної

продукції в Україні — пропонує нам, телеглядачам, широкий спектр

якісних і цікавих програм на всі смаки та вподобання. Життєві істо­

рії, інтелектуальні змагання, політичні двобої та навіть виступи зірок

у цирку — усе це та багато іншого пропонує своїм шанувальникам

у новому сезоні телеканал «1+1». У призначений час на нас чекати­

муть уже знайомі програми та їхні незмінні ведучі.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Письмово оформити опрацьований на уроці стислий переказ тек­

сту в публіцистичному стилі.


Односкладні й неповні речення

153

Урок № 33

БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета:

поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речен­

ня; сформувати поняття про безособове речення, спосо­

би вираження в ньому головного члена; розвивати творчі

вміння аналізувати, трансформувати й конструювати без­

особові речення, у яких головний член має різні способи

морфологічного вираження, формувати вміння визнача­

ти стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій

у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховува­

ти вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні

безособові як синтаксичні синоніми.

Текст {риторичний аспект): безособові речення як виражальний за­

сіб у художніх творах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу

у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну будову.

Знайти односкладні речення, у яких дія або стан мислиться не­

залежно від діяча.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золо­

та, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того

золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеле­

ноокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка

й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти.

Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозо­

рий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний

місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого бе­

рега гори наближалися до Дніпра. їх було видно виразно, як удень.

Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами.


154

Усі уроки української мови у 8 класі

Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чу­

ти навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч...

(За І. Нечуєм-Левицьким).

Зробити висновок про стилістичну роль безособових речень у мов­

ленні.

Методичний коментар. Вельми доречні безособові речення в ху­

дожніх описах природи та переживань людини, коли вона залишаєть­

ся віч-на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється

напружений душевний стан персонажа чи автора.

Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Головний член безособового речення виражає

|

іг

у1

про стани

і процеси в на­

вколишньому

середовищі

настрої й фі­

зичні відчуття

людини, її вну­

трішній стан

Природні яви­

ща, фізичні

процеси

Бажання/не­

бажання

Дослідження-характеристика

Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Ви­

значити, що вони виражають.

1.

У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі

(М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський).

4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові пе­

рехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальма­

ми (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться

спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори

(В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (77. Наніїв). 10. Йому захотілося ство­

рити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (77. Наніїв).

Кодовий диктант

Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Циф­

рами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 — безособове дієслово;

2 — особове дієслово в безособовому значенні;

3 — прислівник (слово категорії стану);

4 — безособова форма на -но, -то;

5 — інфінітив.

1.

Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звик­

нути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко).


Односкладні й неповні речення

155

4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особ­

ливо мріялося про Україну (М Шудря). 6. І тоді хочеться жити, пра­

цювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі

Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ

(С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (/. Сенченко). 10. Світ бу­

ло пройдено (/. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук).

12. Йому стало байдуже (/. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло

(А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний).

15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось

дзвенить. 17. Нам пощастило {Б. Грінченко).

IV. Виконання системи практичних завдань

проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль при­

судка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало

колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що

поблизу Умані, буяло зеленню (77. Наніїв).

2. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти

сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3. Польова доріжка Сіріє поміж стернями {О. Гончар). Знадвору у від­

криту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами не­

схитне верхів’я (Б. Харчук).

З’ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений

безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значен­

ні безособового.

Творче конструювання

3 поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двосклад­

не; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.

Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані

синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного

члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Таїк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту.

2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку.


156

Усі уроки української мови у 8 класі

3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України

і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жов­

тень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ко­

вальчук).

Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках,

у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний

член у цих реченнях.

1.

(Порушити) всі звичаї (77. Загребельний). 2. Мені (ставати) мо­

торошно (ТО. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику

його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим

хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку

у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Хо­

лодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке ре­

чення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

з елементами вибіркової роботи

Прочитати текст. Довести, що він належить до роздуму. Що вира­

жає заголовок: тему чи основну думку? Яку функцію виконують

у ньому односкладні речення?

ВИСОКИЙ ОДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

Далі летимо. Тихо в повітрі. Дніпро далеко внизу в’ється тонень­

кою примхливою мережею. Часом я бачу майже все його дно. Милу­

юся ним. Знову пливуть чередою міста і села піді мною. Легка хмар­

ність. Усе в ніжній пастелі.

Я щасливий. Мені так радісно дивитися на землю, на ріку, на весь

мій світ. Сього польоту я ніколи не забуду. Десь пробивається сонце

й освітлює землю зелену. Заблищали хати назустріч його промінню,

і світ унизу ще більше засяяв. А зелень озима! Якими килимами про­

слалася навколо сіл! Набираємо висоту. Праворуч міст унизу. Кремен­

чук чи Черкаси? Ідемо вгору... Ось знову освітилася земля піді мною.

Ще зроду не бачили такої краси.

Он Канів і Тарасова гора... Тоне земля в білих хмарах. Світлішає.

Ми за хмарами. Весело. Велично. Почуття космічного і гордість за лю­

дину оповили мене. Линемо в сонячнім світі. Мені трошечки жаль

землі. Уже не почуваю під собою ні Київщини, ані Полтавщини. Спо­

кій! Ясність... Високий одпочинок для душі (О. Довженко).


Односкладні й неповні речення

157

Виписати односкладні речення спочатку особові (означено-особові й неозначено-особові), потім — безособові. Схарактеризува­

ти спосіб морфологічного вираження головного члена в них.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних діє­

слівних речень. Заповнити таблицю 4—

5 власними прикладами

на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного чле­

на в них.

Означено-особові

Неозначеноречення

особові речення

Тримайся!

Бережімо багат­

ства планети!

Узагальненоособові речення

Коли вмикають

розум?

Безособові

речення

Затишно й хоро­

ше вдома.

2. Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», вико­

ристовуючи безособові речення.

Урок № 34

НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Мета:

сформувати поняття в учнів про односкладні називні ре­

чення, способи вираження в них головного члена; роз­

вивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях

різної стильової належності, моделювати й конструювати

називні речення як зачин або оклик у текстах художнього

й публіцистичного стилів відповідно до комунікативно­

го завдання; спираючись на мовленнєво-комунікативний

дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд

восьмикласників, формувати навички доречного вжи­

вання називних речень як риторичної фігури в текстах

різних типів, стилів та жанрів мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання в описах називних речень

для позначення часу й місця.

Текст {риторичний аспект): односкладні називні речення як риторич­

на фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної

стильової належності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).


158

Усі уроки української мови у 8 класі

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток неперервної пошукової

пізнавальної активності восьмикласників

Дослідження-характеристика

У поданих висловлюваннях виділити називні речення. Підкресли­

ти в них головний член. Указати на спосіб його морфологічного

вираження.

1. Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини

XIX століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець.

І кожен із них мав на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).

2. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподівати­

ся, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто

верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

3. І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що

рід великий заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла не­

воля, панщина, упокорення (У. Самчук).

4. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за свят­

ковий стіл (С. Плачшда).

5. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне

слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша (М. Гром’як).

6. Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він

знов і знов вертається до цієї теми (Г. Костюк).

Дослідити, чим поширені номінативні речення. Довести, чи мо­

жуть ці конструкції поширюватися обставинами. Пояснити це на

прикладах.

Дослідження-зіставлення

Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні

основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які — односкладні.

Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.

Ніч темна.

2. Пізня осінь.

Осінь пізня.

3. Широкий степ.

Степ широкий.

Методичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструк­

ції — двоскладне речення чи односкладне називне — впливає порядок

слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, вико­


Односкладні й неповні речення

159

нує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що

стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного при­

судка. Відповідно речення Темна ніч — поширене односкладне називне

{ніч — головний член односкладного називного речення, а темна —

узгоджене означення), а речення Ніч темна — двоскладне непоширене

{ніч — підмет, а темна — іменна частина складеного присудка).

Скласти 3—

4 пари речень так, щоб одні були двоскладними, інші —

односкладними. Підкреслити в них головні й другорядні члени.

Визначення мовностилістичних засобів

образності й виразності називних речень

Прочитати. Визначити, яку функцію виконують називні речення

в поданих текстах.

1. Славутич, Борисфен, Данапріс... Багато було імен у ріки, голубий

пруг якої тягнеться на дві тисячі двісті вісімдесят п’ять кіломе­

трів, що майже дорівнює відстані від Києва до Парижа, а площа

її розгалуженого басейну не набагато менша, ніж територія самої

Франції {О. Ємченко).

2. Москва, Київ, Париж... Саме в Парижі знамениті картини Кате­

рини Білокур побачив Пабло Пікассо {Р. Скорульська).

3. Благодійність. Ця людська риса належить до найбільших виявів

гуманності. Це не просто прагнення тих, у кого багато грошей,

поділитися з тими, у кого їх зовсім немає, причому практично

без утрат для себе. Це особливий стан душі, що часто близький

до самопожертви {З газети).

Методичний коментар. Основна функція називних речень у по­

даних висловлюваннях — увести читача у світ авторських роздумів,

увиразнення зображуваної картини.

Трансформація синтаксичних одиниць

відповідно до ситуації спілкування

Трансформувати синтаксичні конструкції за зразком, викорис­

тавши називні речення як зачин. Дослідити, текстам яких стилів

мовлення властива ця риторична фігура.

Зразок: Багато дорога може розповісти допитливому серцю, наві­

яти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщи­

ни і легенди. — Дорога... Багато вона може розповісти допитливому

серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази,

бувальщини і легенди {І. Цюпа).

1.

Начебто на золотавому липовому меду настояні, материні очі

дивляться весь час за тобою {Є. Гуцало). 2. Спробуємо розглянути


Усі уроки української мови у 8 класі

160

деякі чинники таємниці творчості, які так чи інакше впливали на твор­

чу працю Лесі Українки, могли прискорювати чи уповільнювати лет

її фантазії (В. Святовець). 3. Ім’я Сержа Лифара — артиста балету сві­

тової величини — протягом десятиліть було забуте в Україні (Л. Семака). 4. Скільки колискових пісень створив народний геній! (В. Скуратівський).

Пошуково-вибіркова робота

Прочитати поетичні уривки. На основі самостійно опрацьованої

схеми дослідити, яку стилістичну функцію виконують називні ре­

чення в поданих уривках: а) риторичний оклик; б) зачин.

1. Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані...

Я мрію розіп’яв на золотій стерні.

(В. Сосюра )

2. Весна, весна! Яка блакить,

який кругом прозор!

Садками ходить брунькоцвіт,

а в небі — злотозор.

(77. Тичина)

3. О мова вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

(В. Сосюра)

4. Тіні...

Падають

тіні...

Золото лине з дерев.

(В. Сосюра)

5. О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

(М. Рильський)

6. Солов’їні далі, далі солов’їні...

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

7. Учитель мій! Як ми тебе любили,

як слухали тебе в полоні юних мрій!

(В. Сосюра)

8. Україно, моя сторона,

краю мій і сподівань, і мрій!

Вже давно одгриміла війна

на твоїй стороні золотій.

(В. Сосюра)


Односкладні й неповні речення

161

Стилістична функція односкладних називних речень у мовленні

Які поетичні уривки є «зайвими»? Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-відновлення

Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні ре­

чення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (77. Тичина).

2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський). 3. ...! І все довкола власний має голос (7. Качуровський). 4....

Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись — як струни (І. Качуров­

ський). 5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (7. Качуров­

ський). 6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). 7. ...Хма­

риться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різно­

манітні голоси; розквітлі білі липи.

Визначити, у яких поетичних уривках ужито безособові речення.

Указати на їх значення.

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури 5—

6 односкладних називних ре­

чень. Визначити спосіб вираження в них головного члена.

Урок № 35

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ЯК ЧАСТИНИ

СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ

РОЗБІР ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Мета:

поглибити знання учнів про односкладні речення як

частини складних речень; розвивати вміння аналізувати

складні речення, до складу яких входять умовно одно­

складні речення, моделювати й конструювати складні


162

Усі уроки української мови у 8 класі

речення з різними частинами; структурувати вивчений

матеріал шляхом здійснення морфологічного розбору

односкладних речень; спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, розширювати на­

уковий світогляд восьмикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Текст {риторичний аспект): односкладні речення як частини складного

Тип уроку:

речення у висловлюваннях різної стильової належності.

урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Виконання системи проблемно-пошукових

завдань пізнавального характеру

Графічний диктант

Проаналізувати будову складних речень: усно виділити граматичні

основи. Поруч із номером складного речення записати його схему-модель (1+1; 1+2, 2+1, 2+2), де 1 — умовно односкладне ре­

чення, 2 — умовно двоскладне речення.

1. Чернеча гора в Каневі, де поховано Тараса Шевченка, є нашою

найбільшою національною святинею (В. Смілянський). 2. Небагатьом

відомо, що канівської святині могло б і не бути (В. Смілянський).

3. Верболози ще зелені, і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом

(О. Васильківський). 4. Щоб не заснути, він почав співати (О. Василь­

ківський). 5. Йшли далі через ліс, і краса його набирала все нової сили

(Є. Гуцало). 6. Далеко линули слова «Заповіту», і кінця-краю не було

цим людським потокам (О. Іваненко). 7. Жаль розлучатися з прозо­

рим весняним лісом, він весело сяяв у лагідному сонячному промінні

(Є. Гуцало). 8. Не хотілося спускатися з кручі, праглося вбирати жи­

вий мальовничий простір (Є. Гуцало). 9. Ми знаємо: води так багато

на нашій планеті (І. Падалко). 10. Відберіть у народу мову, і він ніколи

більше вже не створить її (К. Ушинський). 11. У степу не було стежок,

і колії доріг вели зі сходу по Придніпров’я (А. Малишко).

Ключ

1 2+1

4 1+2

7 1+2

10 1+2

2 1+1

3 2+2

5 1+2

6 2+1

8 1+1

9 2+1

11 1+2


Односкладні й неповні речення

163

Визначити вид односкладних речень, що входять до складу складних.

Указати на спосіб морфологічного вираження в них головного члена.

Дослідження-моделювання (робота в парах)

Об’єднавшись у пари, змоделювати складні речення, поєднавши

їх частини з правого й лівого стовпчиків. Визначити, які частини

складних речень є умовно односкладними реченнями. Указати на

їх вид.

1. Городи садили часом

...коли він стоїть на небосхи­

і на клечальні свята,

лі (/. Сенченко).

...прожиті твої дні летять слі­

У затінку дрімучого пралісу

дом за тобою (Є. Гуцало).

знаходиться зручне ложе,

У часи середньовіччя вважа­

...але картоплі в такі роки

лося,

виростали швидко (Ф. Рогов).

На сади приходьте дивитися

...що в центрі світобудови

при місяці,

міститься людина (/з кн. «Я пі­

знаю світ»).

5. Іноді він бачив усе так ви­

разно,

6. Оглянься —

...що аж моторошно ставало

{О. Васильківський).

...звідки можна послухати

сольний концерт одного з ві­

домих карпатських водоспадів

(З календаря).

Назвати номери речень, що відповідають поданим схемам-моделям: а) 1+2; б) 2+1 (де 1 — умовно односкладне речення, 2 —

умовно двоскладне речення).

Ключ: а) схемі-моделі 1+2 відповідають 1, 3, 4 і 6 речення; б) схемі-моделі 2+1 відповідають 2 і 5 речення.

Лінгвістична гра «Третє зайве» (робота за варіантами)

Дослідити, у яких синтаксичних конструкціях виділені неозначено-особові речення виконують роль частин складного речення,

а в яких — роль вставних речень. Знайти третє «зайве».

Варіант 1

1. Змалку нас привчають, як звертатися до мами, тата, дідуся, ба­

бусі, сестри, брата (С. Богдан). 2. Тактовність, кажуть у народі, почи­

нається з уміння знайти правильну лінію поведінки з кожною люди­

ною, залежно від її душевного стану (А. Коваль). 3. Здавна вважали,

що треба бути дуже обережними (С. Богдан).

Варіант 2

1. Донедавна вважали, що слово «товариш» як звертання вико­

ристовується для вираження взаємоповаги переважно в робітничому


164

Усі уроки української мови у 8 класі

середовищі (С. Богдан). 2. У давнину вірили, що все живе має свій

дух (С. Богдан). 3. Як розповідають, до Кирилівки Тарас Григоро­

вич Шевченко прибув у жнива, у липні місяці, до брата Йосипа

(Д. Чуб).

Визначити, у яких складних реченнях умовно односкладними ре­

ченнями виражені обидві частини.

Творче конструювання

За поданими початками скласти складні речення так, щоб друга

частина була: а) умовно двоскладним реченням; б) умовно односклад­

ним реченням. Виділити граматичні основи.

Зразок

Лежу на городі,

де пахне в’ялою травою, квітами.

>- а навколо немає ні душі.

і сонце світить високо.

1. Починає дніти... 2. Являється мені степ... 3. Тихо в лісі...

IV. Структурування теоретичного матеріалу

з теми шляхом виконання синтаксичного

розбору односкладних речень

Пошуково-вибіркова робота на основі тексту

Прочитати мовчки текст. Визначити його стильову належність. Ді­

брати заголовок. Виписати односкладні речення (у тому числі й ті, що

входять до складу складних речень). Зробити їх синтаксичний розбір,

скориставшись алгоритмом.

Методичний коментар. Важливо, щоб учні у процесі характерис­

тики односкладних речень зрозуміли, що граматична основа одно­

складного речення складається не з підмета і не з присудка, а з го­

ловного члена односкладного речення. Цей головний член може бути

виражений формою присудка або формою підмета.

Уявіть себе малим, дуже малим чоловіком. Уявіть собі, що вас,

того маленького чоловіка, поставили на широкій рівній оболоні,

на якій зрідка стоять порослі травою старі мурашники. Оболонь

укрита травою, що вам сягає до пояса. Між травою квіти аж хапа­

ють за очі своїми кольорами. А гляньте довкола себе... Ніде краю

не видно. Обрій неба, наче вижолоблена півкуля, кругом вас дале­

ко спочиває на землі. Ніде ні лісу, ні гори. Лише мурашники ви­

дно. А поїдете десять миль у який-небудь бік — те саме й те саме...

Ні краю, ні берега.

Степ... Український степ зі своїми високими могилами. Це одинокі

дороговкази для людей, які туди заблукають (За А. Чайковським).


Односкладні й неповні речення

165

АЛГОРИТМ

синтаксичного розбору односкладного речення

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Скласти узагальнювальну схему (таблицю) з теми «Односкладні

речення», на матеріалі якої підготувати повідомлення в науково­

му стилі, наводячи власні приклади.

2. Виписати з повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» по одно­

му прикладу кожного виду односкладних речень. Зробити їх син­

таксичний розбір.


Усі уроки української мови у 8 класі

166

Урок № 36

УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ ПРО МОВУ,

ЩО ВИМАГАЄ ЗІСТАВЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ

МАТЕРІАЛУ, В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета:

Ttai уроку:

поглибити знання восьмикласників про особливості по­

будови усного повідомлення на тему про мову в науково­

му стилі, про підвиди наукового стилю: власне науковий,

науково-навчальний, науково-популярний; сформувати

вміння й навички самостійно складати повідомлення

на лінгвістичну тему, що вимагає зіставлення й узагаль­

нення, застосовуючи різні мислительні операції, зокре­

ма аналіз мовних понять, явищ, законів, систематизація

теоретичного матеріалу; за допомогою мовленнєво-кому­

нікативного дидактичного матеріалу поглибити знання

учнів з теорії мови, граматичної стилістики, культури

усного й писемного мовлення.

урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Підготовка восьмикласників до моделювання

повідомлень про мову в науковому стилі

Робота з текстом з елементами узагальнення

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Довести, що ви­

словлювання належить до наукового стилю.

Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша

пов’язаність їх з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм

важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису.

Для означено-особових речень характерне перенесення акценту

з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні,

у художніх текстах, часом і публіцистиці. Відомі такі речення й на­

уковому стилеві, зокрема навчальному та популярному різновидам.

Наприклад: Побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо

зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фі­

гури на площині, які випливають з описаної її побудови.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії

не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу.


Односкладні й неповні речення

167

Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньо­

му стилі, рідше в публіцистиці (особливо в заголовках) та в науко­

вих текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, ужи­

ваються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості

(здебільшого в прислів’ях та приказках). Узагальнений характер цих

речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивними

конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чо­

гось. Наприклад: Нічого тут уже не вдієш. — То що вдіяти за таких

обставин?

Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке

поле застосування їх, а пов’язаність із певними стилями та ступінь

емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення. Спіль­

ним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наго­

лошується на результаті дії, на незалежності певного стану, у якому

перебуває людина, від її волі, на об’єктивності природних проце­

сів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення

з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то.

У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у мо­

мент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фоль­

клорі: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безосо­

бові конструкції в описах природи та переживань людини, коли

вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких ре­

чень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи авто­

ра (За О. Пономаревим).

Зіставити стилістичну функцію означено-особових, неозначеноособових, узагальнено-особових та безособових речень. Зробити

висновок про роль односкладних дієслівних речень у мовленні,

узагальнивши матеріал, поданий в опрацьованому тексті.

Робота з текстами на основі зіставлення їх

Прочитати уважно тексти. Зіставити теоретичний матеріал і роз­

крити спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних ре­

чень.

Текст 1

Односкладними називаються речення, які мають один головний

член і не потребують поповнення структури другим головним чле­

ном. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію,

явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності,

набираючи певної граматичної форми і відповідної інтонації. Друго­

го головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або


168

Усі уроки української мови у 8 класі

формально його можна встановити, але його відсутність не створює

враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена

односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслів­

них односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові,

узагальнено-особові, безособові, інфінітивні; до іменних односклад­

них речень — називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними

залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами

речення чи ні (За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називається речення, у якому пропущено один або

кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту

або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути

засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не пору­

шує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи,

як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у пошире­

них речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні.

Контекстуальними називаються неповні речення з пропущеними чле­

нами, які вже згадувались у контексті: або у найближчих реченнях,

або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними назива­

ються неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації

(За М.

П л ю щ ).

На основі опрацьованих текстів узагальнити матеріал у вигляді

таблиці. Підготувати усне повідомлення в науковому стилі на

тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних ре­

чень».

Дослідити, чому речення Спізнююсь є односкладним повним, а ре­

чення Спізнився — двоскладним неповним. Зробити висновок

у формі міні-повідомлення в науковому стилі про вплив дієслів­

ної форми на структурний тип речення.

Моделювання повідомлення на основі тексту-зразка

Прослухати інформацію про особливості побудови Словника на­

голосів (Головащук С.І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. —

К.: Наук, думка, 2003. — 320 с.). Поміркувати, яку функцію ви­

конують у словниках такі передмови.

Дотримання норм наголошування й вимови є одним з неабия­

ких показників культури усного мовлення. Як відомо, в українській


Односкладні й неповні речення

169

літературній мові є чимало випадків, де мовці зазнають труднощів

у доборі правильного наголошування слів,— зокрема, й у зв’язку з тим,

що акцентологічні норми часто-густо порушуються під упливом ін­

ших близькоспоріднених мов.

У цьому словникові вибірково подано слова сучасної української

літературної мови, у наголошенні яких найімовірніше трапляються ті

або інші утруднення. Здебільшого це:

1. Слова, у яких мовцями найчастіше припускаються акцентоло­

гічні помилки: випадок, каталог, квартал, обіцянка, перепустка,

український.

2. Слова з подвійним наголошенням. У таких словах наводяться

обидва наголоси. Хоча словник пропонує для вжитку насамперед

перший варіант наголошення, це аж ніяк не означає, що другий

уживати не рекомендується. Часто навіть навпаки — є сигналом,

що, крім указаного першим, існує ще й інший варіант: весняний

і весняний, вітчизняний і вітчизняний.

3. Слова й словосполучення, наголошення яких пов’язане з їхньою

семантикою: атлас і атлас, відомість і відомість, характерний

і характерний.

4. Дієслова, у яких за допомогою наголосу розрізняються доко­

наний і недоконаний вид (виводити і виводити, закликати

і закликати).

5. Слова з рухомим наголосом. Якщо в закінченні того або іншо­

го непрямого відмінка іменника відзначено перехід наголосу, то

це є свідченням того, що в усіх подальших відмінках цей перехід

зберігається: багаж , -у, ор. -ем і т. под.

6. Слова української мови, наголошення яких відрізняється від наго­

лошення їхніх прямих лексичних відповідників у російській мові:

веретено (рос. веретено), олень (олень).

У цьому словнику враховано й деякі інші випадки, де мовці можуть

сумніватися в правильності вибору наголошення слова чи його додат­

кової граматичної форми, зокрема, якщо аналогічні лексичні утворен­

ня мають відмінні наголоси: чорнозем (але глинозем), безперестанку

(але безперестану) (С. Головащук).

Підготувати повідомлення в науковому стилі про особливості по­

будови (на вибір):

а) Орфографічного словника української мови;

б) Тлумачного словника української мови;

в) Словника синонімів української мови;

г) Словника іншомовних слів;

д) Фразеологічного словника української мови та ін.


Усі уроки української мови у 8 класі

170

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Порівняти числівникові форми називання часу. Чим вони різняться?

Десята година тридцять хвилин

Пів на одинадцяту

Восьма година двадцять п’ять хвилин Двадцять п’ять хвилин на дев’яту

Шоста година сорок п’ять хвилин За п’ятнадцять сьома (або п’ят­

надцять до сьомої)

Розказати про особливості вживання числівників на позначення

завершеної години в офіційно-діловій сфері та художньому і розмов­

ному мовленні.

Рекомендована література для опрацювання:

1. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Уклад. Я.Б. Тимошенко. —

К.: Либідь, 1991. - С. 149-150.

2. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч. по­

сібник. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 112—

113.

3. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник.

2-ге вид., стереотип. — К : Либідь, 2001. — С. 179—

181.

Урок № 37

ПОВНІ Й НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ.

ТИРЕ В НЕПОВНИХ РЕЧЕННЯХ

Мета:

поглибити знання учнів про повні й неповні речення,

сформувати вміння й навички виділяти неповні речення

з-поміж повних речень, розвивати вміння користуватися

цими видами синтаксичних одиниць в усному й писем­

ному мовленні, удосконалити навички вживання тире

в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати культуру

мовлення восьмикласників.

тире в неповних реченнях.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні

як синтаксичні синоніми; додержання інтонації непов­

них речень.

Текст (риторичний аспект): неповні речення як частини складного ре­

чення у висловлюваннях різної стильової належності.

Тїіп уроку:

урок формування практичних умінь і навичок.


Односкладні й неповні речення

171

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Виконання системи проблемно-пошукових

завдань пізнавального характеру

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати висловлювання. Схарактеризувати речення за повно­

тою висловленої думки. Назвати неповні речення.

Я виріс на Дніпрі. Який це чарівний край! Яка течія, які береги,

яка природа навколо! Гляньте ось на ці краєвиди. Але це не те, що

навколо мого Канева, біля Дніпра, що залишилося в моїй пам’яті.

Недавно я бачив чудовий український фільм. Тут, у Каннах, на фес­

тивалі. І раптом — Дніпро, його розлога течія... Я почув навіть зна­

йомий мені плюскіт води об берег (Г. Костюк).

З’ясувати, у якому неповному реченні пропущені члени визнача­

ються з попереднього контексту, а в якому — пропущений член

установлюється зі змісту самого неповного речення.

ТЬорче спостереження з елементами зіставлення

Прочитати два уривки висловлювань. Дослідити, як впливає зміна

дієслівної форми на вид речення за повнотою вираження думки.

Визначити, у якому уривку вжито двоскладні неповні речення,

а в якому — односкладні повні.

Іду до умовленого місця зу­

стрічі на березі Дніпра зі сво­

їм запеклим ворогом. Залишаю

мереживо слідів на припалій

росою стежці. Зволожена ніч­

ною прохолодою, пахла трава­

ми наддніпрянська земля.

П ’ю всією душею чарівну

гармонію світанку, як чисту дже­

рельну воду.

Ось і призначене місце...

Ішов до умовленого міс­

ця зустрічі на березі Дніпра

зі своїм запеклим ворогом.

Залишав мереживо слідів

на припалій росою стежці.

Зволожена нічною прохоло­

дою, пахла травами наддні­

прянська земля.

Пив усією душею чарівну

гармонію світанку, як чисту дже­

рельну воду.

Ось і призначене місце...

(І. Пільгук).

З’ясувати, який член (головний чи другорядний) пропущений

у неповних реченнях.


172

Усі уроки української мови у 8 класі

Творче моделювання

Змоделювати висловлювання так, щоб зміст неповного речен­

ня визначався з попереднього контексту. Записати змодельовані

висловлювання, поєднавши за змістом речення правого й лівого

стовпчиків.

1 Любили учні математика

А Про Дніпро, видно, йому

Дмитра Івановича Добичина.

дуже болить (Г. Костюк).

2 За дубом стояло теля.

Б Згодом і зовсім пропала

3 Згадки про Україну.

(І. Багряний).

4 Високо наді мною стоїть

В Відбилося, мабуть, заблу­

Мисливиця.

дило (М. Вінграновський).

5 Сашко стоїть стрункий

Г Подорослішав, виріс

і міцний.

(С. Плачинда).

6 Стежка помалу зійшла на­

Д Ніколи не лає учнів, не на­

нівець.

сміхається (С. Плачинда).

Е Дивиться згори вниз

(М. Дяченко).

Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова.

Дослідження-характеристика

У поданих висловлюваннях виділити неповні речення. Чи зрозу­

мілий зміст цих речень без відновлення пропущеного члена?

1. Через степ видніється смуга — то пролягав тут колись шлях

до моря. На ній і трава інша (І. Пільгук). 2. Перші уроки поезії —

мамині. Найбільший слід на душі — од маминої колискової «Ой,

люлі-люлі, моя дитино» (В. Стус). 3. У нашій крові — орієнтація

на когось. Але ще жоден народ, який орієнтувався на чужу силу,

не виборов своєї незалежності ( Є. Куртяк). 4. У дворі — повний

погром. Двері у хлівах де розчинені, а де виламані. Посеред дво­

ру — залишки багаття (К . Лубенець). 5. Подвір’я аж сяяло чистотою,

і острівці квітів цвіли по ньому там і там. Посеред двору — стара

верба, а під нею — колодязь із дерев’яним на два схили дашком

(М. Красуцький).

Методичний коментар. Такі речення за змістом (семантикою) є по­

вними, а за структурою — неповними.

IV. Виконання завдань, спрямованих на формування

пунктуаційних умінь і навичок з теми

Граматична трансформація

Подані повні речення трансформувати в неповні, вилучивши з них

дієслова-присудки. Записати, ставлячи на місці пропуску присуд­

ка тире.


Односкладні й неповні речення

173

1. Праворуч видніється очерет, ліворуч видніються тополі, сосни,

яблука, черешні (І. Сенченко). 2. Обабіч гірської річки Брустурни роз­

ташовані гуцульські оселі (М. Грепиняк). 3. Над горами світить пла­

тинове, сліпуче сонце (В. Винниченко). 4. Довкола знаходиться повно

мулу й ломаччя (В. Гей).

Матеріал для вчителя. 1. Праворуч — очерет, ліворуч — тополі,

сосни, яблука, черешні (І. Сенченко). 2. Обабіч гірської річки Брустур­

ни — гуцульські оселі (М. Грепиняк). 3. Над горами —платинове, сліпуче

сонце (В. Вінниченко). 4. Довкола — повно мулу й ломаччя (В. Гей).

Чи потрібний попередній контекст, для того щоб зрозуміти зміст

відновлених неповних речень?

Зробити синтаксичний розбір третього речення, скориставшись

алгоритмом.

АЛГОРИТМ

синтаксичного розбору неповного речення

Вибірково-розподільна робота

Прочитати речення. Визначити в них функцію тире. Вписати но­

мери речень у відповідну колонку таблиці.


174

Усі уроки української мови у 8 класі

Тире між підметом і присудком

Тире на місці пропущеного члена речення

1. До сьогодні перших українських книг дійшло небагато, а точні­

ше — зовсім мало. 2. У центрі композиції — три пари істот з голова­

ми орлів і тулубами левів, далі з двох боків — лев і левиця (М. Русяєва). 3. Маріїнський палац у Києві — пам’ятка історії, містобудування

й архітектури (О. Ламонова). 4. Парк «Софіївка» — це поєднання

штучних водоспадів, гірських вершин, каналів, ставків із фонтана­

ми, павільйонів, скульптур і мармурових статуй античних богів і бо­

гинь, філософів і поетів (О. Седак). 5. Марія Приймаченко — май­

стер українського декоративного мистецтва (М. Шинкарук). 6. З трьох

боків фортецю захищає сухий канал, вирубаний у скелях, а з північ­

но-східного — прірва {В. Зубач). 7. Здавна Крим — місце масового

паломництва (К . Ґудзик). 8. Навкруги — темні стіни лісу (К Ґудзик).

9. «Повість минулих літ» — першооснова вивчення історії нашого на­

роду ІД. Степовик). 10. Освіту Сергій Параджанов здобував спочат­

ку в Тбілісі, а потім — у Москві (С. Цалик). 11. Найважливіша риса

етикету — уміння володіти собою (А. Коваль).

Сформулювати правила вживання тире між підметом і присудком

у повному реченні й уживання тире в неповному реченні.

Пунктуаційний практикум

Записати народні вислови, розставляючи потрібні розділові зна­

ки. Яку роль виконує тире в неповному реченні?

1. Від троянди пахощі, від людини праця. 2. Усяк розумний посвоєму: один спершу, а другий потім. 3. День хвалять увечері, вечір

уранці. 4. Жито сіють у воду, а пшеницю в пору. 5. Людина вмивається

вранці, кішка увечері. 6. Місяць потрібний уночі, а розум постійно.

7. Молоде дерево гнеться, а старе ламається. 8. Не вчи орла літати,

а рибу плавати. 9. Незваному гостю місце за дверима. 10. Нема вов­

ка без лісу, а села без лихого чоловіка. 11. Не ясла до коней ходять,

а коні до ясел. 12. Поле має очі, а ліс вуха. 13. Спочатку дерево у ко­

рінь росте, а потім у крону {Нар. творчість).

З’ясувати, до складу яких складних речень входять умовно одно­

складні речення. Визначити їх вид.

«Тй — редактор»

Записати речення, уникаючи невдалого повтору слів. Пояснити

вживання тире у зредагованих реченнях.

1.

До воріт сходились і бокові вулиці: на захід сходилися до Львів­

ської площі, на схід сходилися до майдану Незалежності {Я. Боров-


Односкладні й неповні речення

175

ський). 2. У тутешньому парку росте понад дванадцять тисяч різнома­

нітних дерев, у степу ростуть сотні видів рідкісних рослин (С. Гречанюк). 3. Праворуч був Дніпро, ліворуч був Дон (О. Сезоненко). 4. Одні

люди, як відомо, захоплюються іконами, інші захоплюються карти­

нами (І. Цюпа). 5. Велика квітка на опущеному стеблі дуже красива,

її пелюстки зовні білі, а зісподу її пелюстки блакитнуваті (А. Давидов). 6. На півночі Волинської області у предковічних лісах загубилися

голубоокі красені-озера. Серед них загубилося озеро Світязь (В. М і­

рошниченко). 7. Старший різко відштовхнувся палицями, менший від­

штовхнувся за ним (М. Новиков). 8. Почувся лише якийсь тріск, по­

тім почулося шипіння (М. Новиков).

Виразно прочитати зредаговані речення. Яка інтонація властива

неповним реченням на місці пропущеного члена?

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Записати 5—

6 народних висловів, у яких уживається тире на місці

пропущеного члена. Усно розкрити зміст одного з висловів.

2. Скласти й записати діалог (10-12 реплік) на побутову тему, вико­

ристовуючи неповні речення.

Урок № 38

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4

(ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ)

оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників

з теми «Односкладні й неповні речення»; перевірити

знання й уміння, необхідні для доречного використання

односкладних і неповних речень у мовленні; удоскона­

лити навички розпізнавати мовні явища, встановлювати

відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо.

Форма проведення тематичної контрольної роботи: виконання тесто­

вих завдань закритої й відкритої форми.

Іїш уроку:

урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета:

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку


176

Усі уроки української мови у 8 класі

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань закри­

тої й відкритої форми.

IV. Виконання тестових завдань закритої

й відкритої форми за варіантами

Варіант 1

1. Позначити рядок, у якому в реченні головний член указує на дію,

що виконується невизначеною особою.

А Звернімося до пізніших років (В. Дрозд).

Б Силою не хвались — краще трудись (Нар. творчість).

В Тепер спомином повертаюся до тополі (Є. Гуцало).

Г Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів — не без деякого

лукавства (Л. Ковальова).

Д Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою в цьому лі­

сі! (О. Донченко).

2. Позначити рядок, у якому в безособовому реченні головний член

виражений інфінітивом.

А Наймолодшому із нас було чотирнадцять.

Б По-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника, лише

побувавши на його батьківщині, у місцях, пов’язаних із його

життям і творчістю (77. Параскевич).

В Без Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Ма­

зепи, Пилипа Орлика не було б нашого народу (77. Бібік).

Г Нема коли самій побути, присісти, у вікно подивитися (Л. Таран).

Д Читаючи листи-сповіді Катерини Білокур, диву дивуєшся її

силі волі, одержимості (М. Кагарлицький).

3. Позначити рядок з неповним реченням.

А Степова безмежна голубінь (І. Пільгук).

Б Сперечалися довго (3. Тулуб).

В Так і сталося (70. Хорунжий).

Г Не дійшовши до казарми, зупинився на белебні (І. Пільгук).

4. Позначити рядок зі складним реченням, до складу якого входить

умовно неповне речення.

А Хвилина, і гримнули постріли (І. Пільгук).

Б Думав: праця — зовнішня сила (Г. Сенченко).

В 3 історії відомо, що козаки часто давали один одному прізвись­

ка «навпаки» (А. Полетавкін).

Г Не випадково вважають, що Реріх створив власний світ, свою

планету.


Односкладні й неповні речення

177

5. Визначити неповне речення, у якому випущено головний член.

А Красиве для Реріха добре, а добре — красиве.

Б У мисливця дим густий, та живіт — пустий (Нар. творчість).

В Тесля завжди без воріт, а швець — без чобіт (Нар. творчість).

Г Головне — завжди почувався українцем, пропагував культуру

свого народу (О. Балабко).

6. Визначити рядок зі складним реченням, яке вимагає редагування

(розділові знаки випущено).

А Людина створила культуру, а культура людину (В. Русанівськиії).

Б Око бачить далеко, а розум бачить ще далі (Нар. творчість).

В У вухах сережки блищать, на руках золоті персні (Панас Мир­

ний).

Г Морози пішли на південь, Сірки на північ (І. Багряний).

7. Позначити рядки, у яких зазначено безособові речення.

А Мадонн зображували багато художників епохи Відродження

(О. Журавель).

Б Скільки можна виготовити з верб плетених виробів? (В. Скуратівський).

В Щоб давати, треба отримувати (Л. Ковальова).

Г У класі ніби посвітлішало (Н. Ниров).

Д В енциклопедичному словнику читаю про Джарилгач — без­

водний, безлісий, піщаний острів (Д. Кулиняк).

8. Позначити рядки, у яких містяться узагальнено-особові речення.

А Вербником обсаджували дороги й городи, греблі й ставки, піщані

пагорби і береги річок, левади чи видолинки (В. Сухомлинський).

Б Коли будували Змієві вали? (М. Федоренко).

В Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасли­

вий (Нар. творчість).

Г Від добра добра не шукають (Нар. творчість).

Д Будь високий, як верба, а багатий, як земля (Нар. творчість).

9. Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях

(на місці пропущеного члена).

А Вишивка — це своєрідний літопис життя (Т. Островська).

Б Вірші, звичайно, не писалися, оскільки на плечах — погони

(В. Стус).

В Друга дочка Ярослава Мудрого — королева Франції Анна

(С. Кримський).

Г У християнстві дуб — символ гордості й пихатості (О. Потапенко).


Усі уроки української мови у 8 класі

178

Д Жовтий колір означає невірність, розлуку, а в поєднанні з чер­

воним — нагороду й повагу (В. Куйбіда).

10. Позначити рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речен­

ня. Свій вибір письмово обґрунтувати.

А Було по-осінньому безлюдно й тихо ІД. Кулиняк).

Б Послухаймо!

В Важка вчительська праця! (Л. Ковальова).

Г Традиційну вербу не використовували для палива (В. Сухомлинський).

Д Катрі мимоволі стає сумно (Є. Гуцало).

11. Установити відповідність між односкладними реченнями та їх ви­

дами.

А Не взявшись за сокиру, хату не збуду­

1 Означено-осоєш (Нар. творчість).

бове.

Б Про успішний виступ Остапа Вере2 Неозначеносая довідалися і в царському дворі

особове.

(В. Скуратівський).

3 УзагальненоВ Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря

особове.

ІД. Кулиняк).

4 Безособове.

Г Уже неозброєним оком стало видно

5 Називне.

зграї птахів ІД. Кулиняк).

Д Скажемо відверто хоч би сьогодні про

наші помилки й безвідповідальність

(В. Дрозд).

Е Розумну річ приємно й слухати

(Нар. творчість).

12. Установити відповідність між безособовими реченнями та спосо­

бами морфологічного вираження в них головних членів.

А Тут, у цій затишній, з великими лю­

1 Безособове діє­

страми кімнаті, уже віє казковою ста­

слово.

2 Особове дієсло­

ровиною (М. Танкіна).

Б Про вербу, скромну нашу вербу, напи­

во в безособово­

му значенні.

сано чимало (В. Скуратівський).

В Чому лося немає зараз? (Є. Гуцало).

3 Дієслівна форма

Г Дихалось свіжістю і простором

на -но, -то.

4 Слово немає.

(М. Олійник).

5 Прислівник

д Радісно на придеснянських луках

з інфінітивом.

(Ю. Збанацький).

Е Погожого літнього дня можна годи­

6 Прислівник.

нами слухати пісні морського прибою

(0. Муранов).


Односкладні й неповні речення

179

13. Установити відповідність між називними реченнями та значенням

головного члена в ньому.

А Весна 1942 року.

1 Певна ситуація, подія,

Б А ось і її шлях у велике

явище.

мистецтво.

2 Вказівка на предмет.

В Безодня безхмарного не­

3 Оцінка особи, предмета,

ба (Д. Кулиняк).

явища.

Г «Заповіт» Шевченка.

4 Стан природи, оточення,

середовища.

Д Що за вечір!

Е Сучасна молодь...

5 Існування предметів, ре­

чей, осіб.

Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.

Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами

до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінити

свою мову, її сильні та слабкі сторони. Нашому поколінню випало

складне й відповідальне завдання — відродження української мови,

державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історич­

ний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Ді­

ймо! (І. Огієнко).

14. Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.

15. Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень

за схемою:

• вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен­

ням;

• вид речення за будовою (просте чи складне);

• вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи

односкладне), вид односкладного речення;

• спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного

речення;

• вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів ре­

чення та ускладнювальних компонентів;

• вид речення за повнотою висловлення думки.

Варіант 2

1. Позначити рядок, у якому в реченні головний член указує на дію

конкретної особи.

А Про унікальний острів Хортиця складено чимало легенд.

Б Не вчи орла літати, а соловейка співати (Нар. творчість).

В Свого часу перед нашим народом було поставлено глобальне

завдання (В. Кандиба).


180

Усі уроки української мови у 8 класі

Г Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали вільце молодої

(В. Сухомлинсьшії).

Д На все це дивишся, усе це вбираєш у себе, сповнюєшся висо­

кістю простору (Є. Гуцало).

2. Позначити рядок, у якому міститься узагальнено-особове ре­

чення.

А У будівництві осель послуговувалися сосною, дубом, вільхою

чи осикою (В. Сухомлинський).

Б Відшукайте на карті острів Пасхи.

В Тут галасувати не можна (А/. Стельмах).

Г Долі скаргами не власкаєш (Нар. творчість).

Д Від напасті не пропасти (Нар. творчість).

3. Позначити рядок з неповним реченням.

А Почув нові сили й нову охоту в серці (Б. Лепкиії).

Б Підемо й поборемося, браття! (Б. Лепкиії).

В Поспішаємо на побачення до Каменяра (0. Гученко).

Г Прийшли (С. Плачинда).

4. Позначити рядок зі складним реченням, до складу якого входить

умовно неповне речення.

А Проходили століття, і обжилі таборища скіфів завойовували

племена сарматів (І. Пільгук).

Б Довго не міг заснути: усе стояв в уяві полонений січовий стрі­

лець (Б. Антоненко-Давидович).

В Бачу те, що іншим не до тями (О. Гученко).

Г Ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що картопля — заморський

продукт (І. Вихованець).

5. Визначити неповне речення, у якому випущено другорядний

член.

А У степу і трава інша (І. Пільгук).

Б Спочатку майбутній композитор навчався в гімназії, згодом

— в училищі.

В Праця чоловіка годує, а лінь — марнує (Нар. творчість).

Г У серці Тараса невсипуща туга (О. Іваненко).

6. Визначити рядок зі складним реченням, яке вимагає редагування

(розділові знаки випущено).

А Лагідні слова роблять приятелів, а наклепи ворогів (Нар. твор­

чість).

Б Спочатку бачимо пологі округлі пагорби, а ще нижче бачимо

гори (К. Ґудзик).


Односкладні й неповні речення

181

В Бджола жалить жалом, а людина словом (Нар. творчість).

Г Один розум добре, два краще (Нар. творчість).

7. Позначити рядки, у яких зазначено безособові речення.

А Присідаю навпочіпки й тихенько придивляюся (М. Стель­

мах).

Б

В

Г

Д

Треба пізнати самого себе.

Поміркуйте самі (О. Муранов).

Катрю аж морозцем обшпарювало (Є. Гуцало).

Звідси крадькома стежу за повіткою (Є. Гуцало).

8. Позначити рядки, у яких в безособовому реченні головний член

виражений інфінітивом.

А їм є про що розповісти (Ю. Сушко).

Б Дослідження Змієвих валів продовжено (М. Федоренко).

В У степу не було стежок (А. Малишко).

Г Як відрізнити природженого фізика від лірика? (М. Сапожни­

ков).

Д Завдяки символам можна одним словом чи якимось знаком

сказати дуже багато (Н. Бібік).

9. Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях

(на місці пропущеного члена).

А У тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання успі­

ху, а частіше — жартівливе «ні пуху ні пера» (/. Вихованець).

Б Вишивка — одне з найдавніших українських мистецтв (О. Гасюк).

В Творчість Георгія Нарбута — яскрава сторінка в українському

мистецтві.

Г І завжди — крах ілюзій (Є. Куртяк).

Д Найвеличніший симфонічний твір Леонтовича — народно-фан­

тастична опера «На русалчин Великдень».

10. Позначити рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речен­

ня. Свій вибір письмово обґрунтувати.

А Буває й інакше (А. Адамович).

Б Не уявити собі простори Таврії без курганів! (Ю. Сушко).

В Вітчизна.

Г Тропічні острови.

Д Скільки пісень співалося-переспівалося в житті кожного (Ю. Збанацький).

11. Установити відповідність між односкладними реченнями та їх ви­

дами.


182

Усі уроки української мови у 8 класі

А Йому було по-справжньому добре

(Є. Гуцало).

Б Калиновий лист, калинова сопіл­

ка, калинова колиска (В. Сухомлинський).

В Колись калину цінували в Україні

особливо (В. Сухомлинський).

Г За рідний край і життя віддай

1 Означено-особове.

2 Неозначено-особове.

3 Узагальнено-особове.

4 Безособове.

5 Називне.

(Нар. творчість).

д

Пригадую свого діда Мусія Юру —

високого, кремезного, з довжелез­

ною бородою (Ю. Ягнич).

Е Вітру в полі шукати (Нар. твор­

чість).

Установити відповідність між безособовими реченнями та спосо­

бами морфологічного вираження в них головних членів.

А Досліджено батальний живо­

1 Безособове дієсло­

пис академіка Миколи Самокиша

во.

(С. Музиченко).

2 Особове дієсло­

Б Пахне грибами (М. Стельмах).

во в безособовому

значенні.

В Погожого літнього дня можна дов­

го милуватися лісовими пейзажами

3 Дієслівна форма на

(0. Муранов).

Г Надворі тихо, як у хаті (І. НечуйЛевицький).

д

У нього на душі немає радості

й задоволення.

Е І світає і не світає (77. Тичина).

4

-но, -то.

Слово немає.

5 Прислівник з інфі­

нітивом.

6 Прислівник.

Установити відповідність між називними реченнями та значенням

головного члена в ньому.

А Світанок.

1 Певна ситуація, по­

Б Ось і табір відпочинку.

дія, явище.

В Погідний зимовий ранок.

2 Вказівка на пред­

Г Яка багата, загадкова душа в топо­

мет.

лі! (Є. Гуцало).

3 Оцінка особи,

предмета, явища.

д Велика Вітчизняна війна.

Е Мова.

4 Стан природи, ото­

чення, середовища.

5 Існування предме­

тів, речей, осіб.


Односкладні й неповні речення

183

Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.

Лагідну людину називали не інакше, як добродій. Про давність і важ­

ливість цих категорій свідчить те, що в сучасній літературній мові лише

з коренем «добр» налічується понад 50 слів (доброчинний, доброчесний,

добропорядний тощо). І нині ми, прощаючись увечері, кажемо: «На до­

браніч!». Дітей виховуємо на основі справедливості (В. Ковальчук).

14. Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.

15. Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень

за схемою:

• вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням;

• вид речення за будовою (просте чи складне);

• вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи

односкладне), вид односкладного речення;

• спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного

речення;

• вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів ре­

чення та ускладнювальних компонентів;

• вид речення за повнотою висловлення думки.

Оцінювання тестових завдань

Завдання закритої форми

Ihn

завдання

Номер

завдання

з вибором однієї

відповіді

Зав­

на ви­

дання

зна­

з вибо­

на встановлен­ відкри­

ром кіль­ чення

ня відповід­

тої

кох від­ зайвого

ності

форми

повідей компо­

нента

1 2

7

г

Варіант 2 д

Кількість

балів

1

4

5

6

8

9

10

В, в, Б,

Г Д Д

В

А, А,

Г А Б В Б Б,

Г Г Г

В

Г

1

г

1

Б Г Б

1

1

1

2

2

2

2

11

12

13

А-3,

Б-2,

В-5,

Г-4,

д -і,

Е-4

А-4,

Б-5,

В-2,

А-1,

Б-2,

В-4,

Г-5,

д -з ,

Е-5

А-4,

Б-2,

В-4,

г-з,

А-2,

Б-3,

В-4,

Г-1,

д-6 ,

Е-5

А-3,

Б-2,

В-5,

Г-6,

Е-4

Варіант 1

3

Е-1

Е-5

6

6

6

14

15

2

4

г-з,

Д-4,

д -і,

д -і,


184

Усі уроки української мови у 8 класі

38—

37 балів

36—

35 балів

34—

33 бали

32-31 бал

30—

28 балів

27—

25 балів

12 б.

11 б.

10 б.

9 б.

8 б.

7 б.

24—

21 балів

20—

16 балів

15—

12 балів

11—

8 балів

7—

4 балів

3—

1 бал

6 б.

5 б.

4 б.

3 б.

2 б.

1 б.

V. Організований збір зошитів

для тематичних контрольних робіт

VI. Домашнє завдання

Підготувати письмове повідомлення в науковому стилі на тему

«Односкладні й неповні речення, їх роль у мовленні».


РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Урок № 39

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ІЗ СПОЛУЧНИКОВИМ,

БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І ЗМІШАНИМ З В ’ЯЗКОМ

Мета:

поглибити знання восьмикласників про однорідні члени

речення; сформувати загальнопізнавальні вміння зна­

ходити однорідні члени речення та визначати їх вид,

аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий, безспо­

лучниковий чи змішаний), а також смислові відношен­

ня, правильно розставляти розділові знаки та інтонува­

ти речення з однорідними членами; розвивати творчі

вміння складати речення з однорідними членами та ви­

користовувати їх в усному та писемному мовленні, на­

вчити моделювати схеми речень з однорідними членами;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактично­

го матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості

восьмикласників засобами краси природних надбань.

кома між однорідними членами речення.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з одно­

рідними членами з використанням сполучників; дотри­

мання правильної інтонації в реченнях з однорідними

членами з різними видами зв’язку.

Текст {риторичний аспект): використання однорідних членів речення

в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: однорідні члени речення як засіб художньої ви­

разності (література).

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення

розділу «Речення з однорідними членами». Ознайомлення учнів

із ходом навчальної діяльності.


186

Усі уроки української мови у 8 класі

2. Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне по­

ле: учитель пропонує восьмикласниками звернути увагу на основні

поняття теми (запис або таблиця на дошці).

Однорідні члени речення:

поширені й непоширені; зв’язок:

сполучниковий, безсполучниковий, змішаний

III. Повідомлення теми, мети

й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Перлами, росою, сонцем,

далиною вмиваються поля...

В. Сосюра

IV. Актуалізація опорних знань,

умінь і навичок восьмикласників

Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними

членами у зв’язному висловлюванні)

Прочитати текст. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення.

Визначити основну думку тексту і тип мовлення. Аргументувати

свою відповідь. Поміркувати, що мав на меті автор, змальовую­

чи цю картину. Доповнити текст власними спогадами про красу

осінньої природи.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чут­

нішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорнілих задуманих со­

няшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена і зав­

жди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них.

Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, по­

темнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи

копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і со­

няшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невиди­

мих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що

струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все

літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться,

а цвітуть собі (За М. Стельмахом).

Знайти однорідні члени і визначити, за допомогою яких сполуч­

ників вони поєднуються. Пояснити розділові знаки в реченнях

з однорідними членами.

З’ясувати орфограми у виділених словах. Навести власні приклади.


Речення з однорідними членами

187

Скориставшись тлумачним словником, визначити лексичне зна­

чення слів копиці, деркач, таганок, чирята.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне вивчення навчального матеріалу

на основі одержаних у попередніх класах знань

Пригадати відоме вам про однорідні члени речення. Розглянути

таблицю і дати відповіді на запитання:

1. Що називається однорідними членами речення?

2. Які члени речення можуть бути однорідними?

3. Які ознаки мають однорідні члени речення?

4. На які запитання відповідають однорідні члени речення?

5. Визначити вид однорідних членів речення із тексту попереднього

завдання й назвати їх ознаки.

Однорідні члени речення

Головні

Другорядні

Види однорідних чле­

нів речення за їх син­

таксичною функцією

підмети

присудки

додатки

означення

обставини

Ознаки однорідних

членів речення

1. Виступають одним 1. Виступають одним чле­

членом речення.

ном речення.

2. Зв’язані з одним

2. Відповідають на одне

членом речення

запитання.

3. Залежать від одного го­

ловного члена в реченні

Скласти висловлювання в науковому стилі про однорідні члени

речення.

Коментар учителя. Вимовляються однорідні члени речення з від­

повідною інтонацією: а) переліку: Лелеки щовесни прилітали, виводили

діток, знову відлітали (В. Земляк); б) протиставлення: Тужлива пісня

зринає з сопілки, та нерозваж а сумного серця...(М. Коцюбинський). Од­

норідні члени речення бувають: а) поширеними (мають при собі за­

лежні слова): Починалося нове життя з новими стосунками, з новими

інтересами (О. Гончар); б) непоширеними: Старезний, густий, пред­

ковічний ліс на Волині (Леся Українка).

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

Прочитати текст мовчки. Записати по пам’яті ключові слова і слово­

сполучення та переказати текст. Дати відповідь на запитання, сфор­

мульоване автором у заголовку до тексту і в останньому реченні.


188

Усі уроки української мови у 8 класі

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПІДСНІЖНИКИ?

Уже почали з’являтися перші підсніжники — провісники початку

весни. А що ми про них знаємо? Виявляється, підсніжники — дуже

давні квіти. їм понад 300 мільйонів років! Вони росли ще тоді, коли

на землі жили динозаври.

Підсніжники з’явилися дуже давно, тож про їх виникнення скла­

дено багато легенд.

Так, слов’янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима

зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на зем­

лю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюст­

ки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкри­

ло дорогу Весні.

Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав

з раю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. їй на втіху кілька сніжинок

перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що

незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.

Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір

і до сьогодні та як удалося пристосуватися до навколишнього середо­

вища? (За Т. Видайко).

Назвати речення з однорідними членами. Якою частиною мови

вони виражені? До якого слова в реченні відносяться? З’ясувати

зв’язок між однорідними членами речення. Визначити їх синтак­

сичну роль.

Зробити фонетичний розбір виділених слів. Увести їх у речення

з однорідними членами.

Колективна робота з таблицею

Розглянути таблицю й розказати про відношення між однорідни­

ми членами речення, що поєднуються за допомогою сполучників

сурядності.

Відношення між

однорідними

Сполучники

членами речення

єднальні

і (й), та (у зна­

ченні і), ані, і—і,

ні—ні, ані—ані

протиставні

а, але, та, од­

нак, зате, проте,

тільки

3 якою метою

використовуються

смислова спорід­

неність, посилення

заперечення, влас­

тивість підсилю­

вальних часток

виражають проти­

ставлення

Приклади

Тільки на хма­

ри, на небо ви­

ллю і жаль, і жа­

гу (В. Сосюра)

Довкола вже

не тільки торіш­

нє пріле листя,

а й зелена трава

(Ю. Смолич)


Речення з однорідними членами

Відношення між

однорідними

Сполучники

членами речення

розділові

або, чи, або—або,

чи—чи, то—то,

не то—не то, чи

то—чи то

189

3 якою метою

використовуються

указують на не­

певність або мож­

ливість одного

3 двох явищ

Приклади

Чи то садок, чи

то город, чи то

поле ( Панас Мир­

ний)

Коментар учителя. Між однорідними члени речення може бути

зв’язок: 1) безсполучниковий: Галя швидко вдяглася, вийшла до віталь­

ні (Ю . Збанацький); 2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний

сполучник): Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко); 3) спо­

лучниковий: Радість і чудо найбільше для людини — її рука (77. Загребельний).

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі

практичної роботи, удосконалення

загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Конструктивне завдання (реконструювання речень

з метою поширення їх однорідними членами)

Прочитати виразно вірш. Назвати художні засоби, використані по­

етесою в поданому тексті. Поміркувати, з якою метою письменни­

ця їх використала. Аргументувати свою думку рядками з вірша.

Гроза пройшла. Зітхнули трави.

Квітки головки підняли,

І сонце тепле і ласкаве

Спинило погляд на землі.

Здаля розвіялись тумани,

Знов ясно, пахощі, тепло.

Спинилась кров, замовкли рани.

Прибите серце ожило.

Літає радість, щастя світе,

Дзвенять пташки в садах рясних.

Сміються знову трави, квіти,

А сльози ще тремтять на них.

(іОлександр Олесь)

Розширити виділені речення поезії однорідними членами. Запи­

сати їх. Визначити спосіб поєднання однорідних членів у них.

Зробити синтаксичний розбір 2—

3 речень. Схарактеризувати од­

норідні члени речення.


Усі уроки української мови у 8 класі

190

Відновлення речень з однорідними членами

Прочитати речення. Записати їх, розставляючи й пояснюючи роз­

ділові знаки.

1. Був погожий золотистий жовтневий ранок (Ю . Збанацький).

2. Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку путь {Л. Дмитерко).

3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І. Цюпа). 4. Тепла

липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гон­

чар). 5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю

розкішні мокрі коси (М. Коцюбинський). 6. На високих жовтогарячих

шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце (Я. Баш). 7. Осінній терп­

кий вітерець бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє

ними асфальт доріжок (Б. Волинець). 8. З північного заходу повільно

напливала широким півколом низька кучерява хмара (В. Бабляк).

З’ясувати лексичне значення виділених слів і дібрати до них си­

ноніми.

Мовленнєва ситуація

Уявити себе журналістом: ви берете інтерв’ю у відомої постаті на­

шої держави про її відпочинок у вільний час. Запитати, у яку пору

року найбільше подобається відпочивати, чому саме, яке значення

має для цієї людини оточуюча природа під час відпочинку тощо.

У висловлюванні використати поширені й непоширені однорідні

члени речення, поєднані між собою різними видами зв’язку. Ви­

значити їх синтаксичну роль.

VII. Систематизація й узагальнення

знань, умінь і навичок

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Подумати і дати відповіді на запитання:

Які члени речення називаються однорідними?

Яку синтаксичну функцію в реченні можуть виконувати однорідні

члени?

З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення?

Навести приклади речень з поширеними однорідними членами.

Навести приклади речень з непоширеними однорідними членами.

Розказати про зв’язки між однорідними членами речення.

Які смислові відношення встановлюються між однорідними чле­

нами речення, якщо вони поєднуються сполучниками суряднос­

ті? Навести приклади.

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслен­

ня перспектив подальшої навчальної діяльності.


Речення з однорідними членами

191

IX. Домашнє завдання

1. Скласти й записати розповідь про речення з однорідними члена­

ми. Проілюструвати теоретичний матеріал прикладами, дібрани­

ми з творів художньої літератури.

2. Виписати з підручника будь-якої дисципліни по два речення з од­

норідними членами, з’єднаними єднальними, протиставними і роз­

діловими сполучниками.

Урок № 40

РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА РЯДАМИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ

Мета:

ознайомити учнів з поняттям про речення з кількома

рядами однорідних членів, сформувати в них загальнопізнавальні вміння й навички знаходити однорідні

члени, різні ряди однорідних членів в одному реченні,

правильно розставляти розділові знаки та інтонувати

речення з кількома рядами однорідних членів речення;

розвивати творчі вміння складати речення з кількома

рядами однорідних членів та використовувати їх у про­

цесі складання усних і писемних висловлювань; за до­

помогою мовленнєво-комунікативного дидактичного

матеріалу виховувати почуття прекрасного й розуміння

творів мистецтва.

кома між однорідними членами речення.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з кіль­

кома рядами однорідних членів та дотримання відпо­

відної інтонації.

Текст {риторичний аспект): використання речень з кількома рядами

однорідних членів у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: речення з кількома рядами однорідних членів

як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку:

урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою і завданнями уроку


192

Усі уроки української мови у 8 класі

III. Розвиток неперервної пізнавальної активності учнів

Експрес-опитування

1.

2.

3.

4.

Які члени речення називаються однорідними?

Які члени речення можуть бути однорідними?

Чим можуть бути виражені однорідні члени речення?

Навести приклад речення з поширеними й непоширеними одно­

рідними членами.

5. Розказати про вживання сполучників при однорідних членах ре­

чення.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати

свою думку. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Помір­

кувати, чому автор називає творчість Катерини Білокур «дивом із

див». Як ви це розумієте?

На виставці картин усесвітньо відомої народної художниці Катери­

ни Білокур ще на порозі залу вас огортає відчуття якоїсь надзвичайної

сонячності й особливої поетичності, які струмують із полотен, мовби

до вас озивається барвами вся краса України, непередавана у словах.

Неповторна творчість Катерини Білокур — диво із див. У народу,

у простих людей брала вона теми своїх картин, черпала натхнення для

праці, знаходила барви і деталі. Художниця малювала переважно кві­

ти рідного краю, але виразила в них душу народу, відплативши лю­

дям добром за добро. Полотна Катерини Білокур — магічні за своєю

силою, душевною зосередженістю і сонячною гамою барв і почуттів

(77. Гуріненко).

Виписати однорідні члени речення і на їх основі усно відтворити

текст.

Пояснити правопис слів натхнення, почуття. Дібрати власні при­

клади на подану орфограму і скласти з ними речення з однорід­

ними членами.

IV. Виконання системи практичних завдань

Дослідження-відновлення

Списати, уставляючи замість крапок пропущені літери. Визначи­

ти ряди однорідних членів речення.

1. Радіють молодій обнові б..рези, клени, явори (Л. Дмитерко).

2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та

зб..режу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. При­

ємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насі..ні (О. Д о­

вженко). 4. Високий, чистий дзвін пер..двіщав мені радість і втіху —


Речення з однорідними членами

193

косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає

в..сна землю, мов дівчину в з..леному гаї... (Т. Шевченко). 6. І голо­

ву йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посади­

ла, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла

з бат..ком з хати (Т. Шевченко).

З’ясувати спосіб творення виділених слів.

Визначити, поширеними чи непоширеними є однорідні члени ре­

чення. Довести правильність своєї думки.

Запам’ятати! У реченні може бути кілька рядів однорідних членів:

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні

на землі, заганя їх під дерева, кущі, у гущину (М. Коцюбинський).

Лінгвістичне дослідження з творчим завдання

Прочитати. Схарактеризувати речення з однорідними членами.

Записати речення з кількома рядами однорідних членів.

1. Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева (Д. Павличко).

2. Вона йшла... але здавалося мені, що ніжний пролісок в снігу зоріє,

встає з-під нього і радіє промінню, сонцю і весні (Олександр Олесь).

3. Уже й місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та

й став посеред неба, викрадаючи на світло дівочі намиста, сережки,

скляні приколки (Г. Тютюнник). 4. Часом буває на чужині мені при­

сняться гори сині, ліси зелені, ниви срібні, і люди щирі, непохлібні,

прихильні серцем і свої — присняться іноді мені (Б. Лепкий).

Накреслити схеми речень. З’ясувати роль однорідних членів.

Г]ра «Хто швидше?»

Скласти речення з кількома рядами однорідних членів.

1- О , О , О - т а о та, О та, О -

2. О, О, О ... 0 , 0 , 0 3. О і О, О і О - О, О4. о , О, О - - О , О і О5. О і О, і О - у О, у О, у ОСамостійна робота за варіантами

Варіант 1

Знайти речення з однорідними додатками. Перебудувати його

в речення з кількома рядами однорідних членів.


194

Усі уроки української мови у 8 класі

1. Ледве встала Катерина, поклонилась, вийшла мовчки з хати

(Т. Шевченко). 2. У тій пісні чулися гудки заводів і рев машин, і шепоти

пшениці (77. Тичина). 3. Я у думах забирався в горах або нахиляв до себе

співучі маківки, або вибирав огірки (М. Стельмах). 4. Моя мати перша

у світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий

любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній горб і калину (М. Стельмах).

Варіант 2

Знайти речення з однорідними обставинами. Перебудувати його

у речення з кількома рядами однорідних членів.

1. Вились і танули серед дерев сизі димки над бараками (ТО. 36а нацький). 2. Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі,

бори і непролазні хащі (ТО. Збанацький). 3. А в печері ані золота, ані

срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок). 4. Часом у блакитній ви­

шині пропливала біла хмара, або пролітала пташина, або ширяв над

річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (А. Шиян).

V. Підбиття підсумків уроку

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують

практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життє­

вого досвіду. Учитель характеризує проведену навчально-пізнавальну

діяльність восьмикласників.

VI. Домашнє завдання

1. Виписати з творів художньої літератури 5—

6 речень з кількома ря­

дами однорідних членів. Визначити вид однорідних членів.

2. Побудувати висловлювання у формі роздуму на тему «Чи можуть

митці художнього слова обійтися без однорідних членів речення?»

3. Уявіть, що ви потрапили на виставку картин Катерини Білокур

і зупинили свій погляд, на вашу думку, на найкращому творі мис­

тецтва. Знайдіть привабливу картину художниці й опишіть її, ви­

користовуючи однорідні члени речення. Проаналізувати їх.

Урок № 41

ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

Мета:

ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неодно­

рідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння

знаходити однорідні й неоднорідні означення, з’ясову­

вати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові

знаки та інтонувати речення з однорідними й неодно­

рідними означеннями; розвивати творчі вміння складати


Речення з однорідними членами

195

речення з однорідними й неоднорідними означеннями

та використовувати їх в усному та писемному мовленні;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактично­

го матеріалу виховувати любов до природи.

кома між однорідними означеннями.

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з одно­

рідними й неоднорідними означеннями та дотримання

інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних

означень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: однорідні й неоднорідні означення як засіб

художньої виразності (література).

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­

петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

восьмикласників (повідомлення мети

майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

III. Оголошення епіграфа уроку

...епітет б’є стрілою

У саму щонайглибшу суть...

М. Рильський

IV. Відтворення теоретичних відомостей,

застосування яких потрібне на уроці

Навчальне аудіювання з метою зіставлення нових знань

із базовими на основі актуалізації мотивіційних резервів учнів

Прочитати мовчки текст. Пригадати, з якого твору взято уривок.

Дати відповідь на запитання, поставлене в останньому реченні.

Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті.

Чим далі вона йшла, тим більше дивувалася, що сьогодні попада­

лось їй так багато живих істот. Тричі вона помітила крізь комиші сі­

рий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку

чулося немов кабаняче рохкання. Вужі й гадюки набралися сьогодні

особливої рухливості, бо все повзли й повзли у тому ж напрямку, як

ішла Соломія, і їй треба було особливо зважати, щоб не наступити


Усі уроки української мови у 8 класі

196

на слизьке й холодне гадюче тіло. Птахи кружляли над плавнями ці­

лими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. Со­

ломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла

і йшла вперто з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі пере­

шкоди. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики... І знов

комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонно­

го прибою, морські хвилі. Надвечір їй почувся дим, і вона зраділа —

значить близько люди. Та чим більше вона йшла, тим більше смерка­

лося, тим більше дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлися.

У повітрі стало тепліше. Те тепло йшло ззаду і з боків, немов од печі.

Соломії робилося душно. Її дуже дивували і навіть непокоїли ті зміни

в плавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).

Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати одно­

рідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони належать,

що вони означають, на які запитання відповідають. Чи в усіх ви­

падках між означеннями, що належать до того самого слова, ста­

виться кома?

Дібрати синоніми до виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням

Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, по­

баченою або почутою інформацією) про плавні. Ужити означення-епітети.

V. Сприймання й усвідомлення

учнями нового матеріалу

Проблемне запитання

Чим відрізняються однорідні й неоднорідні означення? (Дати від­

повідь, скористатися теоретичним матеріалом підручника.)

IV. Виконання системи творчих завдань і вправ

на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Лінгвістичне дослідження

Списати речення. Які означення в них використано? Підкреслити

означення. Довести правильність виконання завдання.

1.

Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше

застукало в грудях серце (О. Десняк). 2. Шалений холодний вітер люто

висвистував і завивав, біснуючись над степом (І. Ле). 3. Червоні язи­

ки виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Муиікетик). 4. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як

плесо озера (І. Вільде). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці само­

цвітами (М. Коцюбинський). 6. Другого дна Муся оббігала всі знайомі


Речення з однорідними членами

197

місця в саду, побувала на лузі, біля річки (О. Десняк). 7. Темний осін­

ній вечір стоїть за вікнами... (В. Козаченко).

Пояснити розділові знаки в реченнях.

Зробити словотвірний розбір виділених слів.

► Мовленнєва ситуація. Перечитати перше речення. Чи доводилося

вам переживати такий стан? Уявіть, що ви виграли в лотерею або

перемогли в конкурсі. Розказати про свої почуття, уживаючи од­

норідні й неоднорідні означення.

Дослідження-характеристнка з творчим завданням

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати свою дум­

ку. Як можна схарактеризувати літню красу у вашій місцевості?

Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону! Та всі го­

лоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушу­

вало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозу­

лячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка

до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах

кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під

шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, окрім Улянки, не підслу­

хав, що зозуля не тільки кує, а, захопившися, ще й хававкає.

А потім стихли зозулі, замовкли солов’ї, і тільки іноді обізветься

пізній соловейко — почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться.

Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв’яка, зника­

ла з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі

пуцьвірінки (За О. Донченком).

Знайти речення з однорідними членами. Визначити функцію ви­

користаних автором однорідних і неоднорідних означень. Яке сло­

во в реченні вони пояснюють?

Виписати з тексту прислівники та з’ясувати їх правопис. Розібра­

ти як частину мови два з них (на вибір).

Доповнити виділені речення однорідними й неоднорідними озна­

ченнями.

Коментар учителя. Між неоднорідними означеннями не вжива­

ються сполучники, їх не можна умовно підставити в реченні. Порів­

няйте: докладна, змістовна відповідь (докладна і змістовна) — однорідні

означення; докладна учнівська відповідь; його докладна відповідь (поєд­

нати сполучником і не можна) — неоднорідні означення.

Дослідження-аналіз

Прочитати іменники та групи означень, що їх характеризують.

Визначити, чи всі вони вказують на однакові ознаки? Які з них

можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?


198

Усі уроки української мови у 8 класі

1. Листя — червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сум­

не. 2. Хлопчик — симпатичний, сильний, мужній, натренований, до­

брий. 3. Ліс — кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осін­

ній. 4. Дерева — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені.

5. Квіти — чудові, різнокольорові, пахучі, весняні, південні, рідкісні.

Гра «Хто швидше?»

Скласти речення зі словами однієї групи з переднього завдання так,

щоб однорідні члени були з’єднані сполучниковим, безсполучниковим

і змішаним зв’язком. Проаналізувати однорідні члени речення.

Розвиток комунікативних умінь

Розглянути фотоілюстрації (із зображенням природи лісів, гір, рі­

чок тощо). Чи доводилося вам милуватися такими чудовими крає­

видами? Розказати про свої враження, використовуючи однорідні

й неоднорідні означення.

За фотоілюстраціями скласти і записати 2—

3 речення з однорід­

ними членами. Накреслити їх схеми.

Самостійна робота

Списати речення, розставляючи розділові знаки, у такій послідов­

ності: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними озна­

ченнями.

1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі

(О. Гончар). 2. Серце б’ється як згадаю теплі ночі тихі зорі (А. Малиш­

ко). 3. Широкі безкраї простори. Легке і м’яке повітря все пройняте

й облите сонячним промінням (Б. Грінченко). 4. Була темна задушли­

ва ніч на початку місяця червня (С. Скляренко). 5. Дві сестри тонень­