92001

Рекреационные и пирогенные ландшафты

Доклад

География, геология и геодезия

Выбросы промышленных предприятий создают повышенное загрязнение компонентов природной среды вплоть до сильной деградации ландшафтов. Вторая причина – это изменения ландшафтов связанные непосредственно с рекреационным воздействием. Он различен для разных ландшафтов и определяется как человеко час га или человеко га единовременной одномоментной нагрузки аналогично определению ПДК какихлибо веществ в воздухе почве или воде. На такие условия богатые украинские Карпаты и Крымские горы; познавательный для которого необходимым условием...

Русский

2015-07-27

33.15 KB

4 чел.

Рекреационные и пирогенные ландшафты.

Рекреационные ландшафты (РЛ) формируются преимущественно в густонаселенных районах и районах с особо благоприятными для отдыха и жизнедеятельности климатическими и другими ландшафтными условиями. Изменения, происходящие под воздействием человека в рекреационных ландшафтах могут быть связаны с двумя причинами.

Первая - это техногенные воздействия на ландшафты рекреационной зоны. Выбросы промышленных предприятий создают повышенное загрязнение компонентов природной среды вплоть до сильной деградации ландшафтов. Это техногенное воздействие делает данную территорию практически непригодной для рекреации из-за санитарно-гигиенических и эстетических соображений. Использование этих территорий ведет к ухудшению состояния отдыхающих и к полному разрушению уже нарушенных природно-территориальных комплексов.

Вторая причина – это изменения ландшафтов, связанные непосредственно с рекреационным воздействием. В этом случае речь идет о значительном превышении рекреационной нагрузки, допустимой для конкретного ландшафта. т.е. преодолении порога его устойчивости. Основным видом воздействия человека на ландшафт в этом случае является вытаптывание территории, при котором ландшафт проходит ряд стадий рекреационной дигрессии:

стадия полной деградации фиксируется, когда прекращается самовозобновление биотической составляющей на всей площади рекреационного участка.

необратимое состояние наступает при прекращении обновления древостоя. Но если на этом этапе прекратить использование, то ландшафт может вернуться через несколько десятилетий к стадии, близкой к исходной.

допустимые нормы нагрузки, при которых происходит качественный скачок в ухудшении состояния ландшафта (первый порог). Он различен для разных ландшафтов и определяется как человеко/час/га, или человеко/га единовременной (одномоментной) нагрузки, аналогично определению ПДК каких-либо веществ в воздухе, почве или воде.

Территориальные рекреационные системы (ТРС) - это сложная совокупность социальных, естественных и технических подсистем, обладающих единственная целевая функция, они территориальную целостность.

По функции рекреационной деятельности, которая преобладает, выделяют следующие подтипы рекреационных систем: 

• лечебный, которая формируется на базе использования комплекса высококачественных природных факторов, таких как минеральные воды, лечебные грязи, климат. Это, например, Трускавец, много курортов в Украинских Карпатах т.п.; 

• оздоровительный. Такой подтип характеризуется проведением физических занятий с тренировочным режимом (прогулки, экскурсии, спортивные игры, купание и др..). Примером может служить Южный берег Крыма. Сюда также относятся зоны отдыха крупных городов, дачные поселки, детские лагеря; 

• спортивный. Для этого подтипа главными являются спортивные игры, соревнования, альпинизм, туризм, охота, рыболовство. Для их проведения ценны малоизмененные природные комплексы, отличающиеся экзотичностью, уникальностью, наличием естественных препятствий, а также специфических инженерных сооружений. На такие условия богатые украинские Карпаты и Крымские горы; 

• познавательный, для которого необходимым условием является сохранность можно большего разнообразия наименее измененных ландшафтов и исторических памятников, например, исторические центры городов, мемориальные комплексы и т. д.

По степени соотношения в ТРС неизмененной природы и технических систем различаются урбанизированные (города-курорты, города - экскурсионные центры) и неурбанизовани (прогулочные, спортивные, охотничьи, рыболовные, архитектурно-исторические парки) территории. Техническая насыщенность урбанизированных территорий сопровождается высокими требованиями к чистоте природных компонентов и эстетической ценности рукотворных ландшафтов.

Пирогенные ландшафты. Основной, вольной или невольной причиной пожаров чаще является человек (> 95%), реже они связаны с естественными причинами (грозами и др.). Палы приводят к нарушению растительного покрова и подстилки, однако отдельные виды растений и животных, приспособленные к пожарам, сохраняются. Например, хорошо переносит низовые пожары сосна. Нередко нарушаются и верхние слои, особенно торфянистых почв. Пожары типичны для южных лесных и средиземноморских, субтропических ландшафтов, часто случаются пожары и во внутриматериковых таежных ландшафтах.

Морфологически пирогенные лесные ландшафты после низовых пожаров первые годы представляют собой либо мертвопокровный, либо травяной лес с отсутствием подроста, возобновления, кустарникового и кустарничкового ярусов. После верховых и подземных на торфяниках пожаров - это травянистые гари и пустоши либо усыхающий и выпадающий, захламленный упавшими, обгоревшими деревьями травяной лес. Пожары являются одним из важных факторов устойчивой смены богатых и разнообразных субтропических средиземноморских горных лесов низкорослой растительностью типа шибляка. Пирогенное происхождение имеют, а регулярными пожарами и поддерживаются, многие пастбищные и сенокосные ландшафты.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83529. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва 35.69 KB
  Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Голови постійних дипломатичних представництв перших двох класів акредитуються при голові держави а голова дипломатичною представництва третього класу при міністрі закордонних справ.
83530. Структура та персонал дипломатичних представництв. Дипломатичний корпус 36.28 KB
  Персонал дипломатичних представництв поділяється на три категорії: дипломатичний адміністративно-технічний і обслуговуючий. Членами дипломатичного персоналу є члени персоналу представництва які мають дипломатичний ранг. Дипломатичні ранги це службові звання які на відміну від встановлених міжнародним правом класів які призначені лише для голів представництв надаються дипломатичним працівникам на основі законодавства держави що їх акредитує.
83531. Дипломатичні привілеї та імунітети 34.74 KB
  Дипломатичні привілеї деякі особливі права пільги та переваги які надаються дипломатичним представництвам та їх персоналу. дипломатичні імунітети і привілеї поділені на імунітети і привілеї дипломатичного представництва та особисті імунітети і привілеї членів дипломатичного персоналу та їхніх родин. До другої категорії відносяться: особиста недоторканість недоторканість особистої резиденцій повний імунітет від кримінальної юрисдикції держави перебування а також від цивільної і адміністративної юрисдикції у відношенні виконавчих дій...
83532. Поняття та джерела консульського права. Встановлення консульських відносин 33.53 KB
  Встановлення консульських відносин. Консульське право сукупність міжнародноправових норм що регламентують правове положення та порядок діяльності консульських установ. Важливу роль у консульських відносинах відіграють двосторонні консульські конвенції у яких крім врегулювання загальних питань закріплюються особливості здійснення консульських відносин між конкретними державами. Загальні засада діяльності консульських установ також визначаються актами національного законодавства зокрема Консульським статутом України затвердженим Указом...
83533. Класи консульських установ. Функції консульських установ 36.75 KB
  Функції консульських установ. передбачає наступні класи консульських установ: генеральні консульства консульства; віцеконсульства; консульські агентства. Голови цих консульських установ йменуються відповідно генеральний консул консул віцеконсул і консульський агент.
83534. Початок і закінчення консульських місій 35.4 KB
  Голові консульської установи надається консульський патент державою що представляється. До виконання своїх обов\'язків голова консульської установи може приступити лише після отримання дозволу держави перебування який має назву екзекватура. Початком консульської місії голови консульської установи вважається момент видачі йому екзекватури інших консульських посадових осіб повідомлення країни перебування про їх прибуття з зазначенням імені прізвища посади рангу тощо. Консульська місія припиняється на наступних підставах: відкликання...
83535. Персонал консульської установи. Консульський корпус 33.02 KB
  На відміну від дипломатичних представництву склад консульських установ входять не три а дві категорії членів персоналу консульські посадові особи та співробітники консульської установи. До категорії консульських посадових осіб входять всі особи на яких покладено виконання консульських функції. Сукупність іноземних консульських представників у межах консульського округу в якому вони виконують свої функції називається консульським корпусом. У вузькому сенсі консульський корпус складається з глав консульських установ.
83536. Консульські імунітети та привілеї 34.97 KB
  В консульському праві як і в дипломатичному розрізняють дві категорії привілеїв та імунітетів: а привілеї та імунітети консульських установ; 6 привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ. Найсуттєвішими в першій категорії є: недоторканність консульських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архіву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами держави що представляється. Другу категорію консульських...
83537. Право спеціальних місій 37.02 KB
  Функції спеціальної місії визначаються за взаємною згодою між державою що посилає і приймаючою державою. Для направлення або прийняття спеціальної місії не є необхідною наявність дипломатичних або консульських відносин між державами. За деякими виключеннями держава що посилає може на свій розсуд призначити членів спеціальної місії повідомивши попередньо приймаючій державі всю необхідну інформацію про чисельність і шал спеціальної місії і зокрема повідомивши про прізвища і посади осіб яких вона має намір призначити.