92064

Медичний критерій осудності психічних розладів особи підчас вчинення правопорушення

Доклад

Медицина и ветеринария

Якщо особою вчинено злочин в стані неосудності то вона не є суб’єктом злочину а її дії потрібно кваліфікувати як небезпечні дії психічно хворої. 19 ККУ зазначено що не підлягає кримінальній відповідальності особа яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в стані неосудності тобто не могла усвідомлювати своїх дій або бездіяльності керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби тимчасового розладу душевної діяльності недоумства чи іншого хворобливого стану психіки. Із цього видно що у формулі неосудності присутні два...

Украинкский

2015-07-27

32.6 KB

0 чел.

Медичний критерій осудності психічних розладів особи підчас вчинення правопорушення.

Основною передумовою провини правопорушника є осудність, тобто здатність особи вірно розуміти сутність скоєної дії, усвідомлювати її наслідки для себе, оточуючих, суспільства загалом, а також можливість контролювати свої дії, керувати ними.Якщо особою вчинено злочин в стані неосудності, то вона не є суб’єктом злочину, а її дії потрібно кваліфікувати як небезпечні дії психічно хворої. У ст. 19 ККУ зазначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати своїх дій або бездіяльності, керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки.

Із цього видно, що у формулі неосудності присутні два критерії: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний), які виступають у поєднанні та визначають стан неосудності особи, котра скоїла суспільно небезпечні дії.

Формула неосудності

Медичний (біологічний) критерій становить узагальнюючий перелік хвороб і складається з чотирьох ознак (груп психічних розладів):

хронічна душевна хвороба; тимчасовий розлад душевної діяльності;

недоумство, слабоумство; інший хворобливий стан психіки.

У першій групі об’єднані психічні захворювання, що протікають довготривало, безперервним чи нападоподібним перебігом, мають тенденцію до прогресування, тобто до поступового наростання та ускладнення психічних розладів і їх наслідків. До захворювань, об’єднаних цими ознаками медичного критерію, відносяться: шизофренія, шизофреноподібні та маячні (маревні) розлади, епілепсія, сифіліс мозку, старечі психози й ін.

У другу групу входять тимчасові розлади психічної діяльності, які мають різну тривалість, але закінчуються видужанням. Це поняття медичного критерію поєднує різні групи психічних розладів: розлади поведінки і психіки внаслідок вживання психоактивних речовин (патологічне сп’яніння, алкогольні психози - параноїд, делірій, галюціноз); невротичні, поєднані зі стресовим впливом, патологічний афект та інші виключні стани; синдроми розладів поведінки, пов’язані з ендокринними, фізіологічними й іншими причинами.

До третьої групи психічних захворювань, зазначених у законі медичного критерію, входять стійкі розлади пізнавальної діяльності з порушенням інтелекту як вродженого (олігофренія), так і набутого (стареча деменція) характеру.

Четверта група об’єднує стани психіки та її аномалії - розлади особистості, порушення психічного розвитку, психопатії, легкі форми розумової відсталості, психічний інфантилізм, інші хворобливі стани.Практично дуже складно віднести психічний стан особи, яка вчинила правопорушення, до тієї чи іншої групи медичного критерію. Це стосується передовсім незвичних форм поведінки в екстремальних ситуаціях. Ті обставини, що медичний критерій неосудності має бути обумовлений виключно психічним розладом, означають: 1) психічний розлад зумовлюється причинами, що не залежать від волі та бажання хворого; 2) нехворобливі порушення психіки, які можуть вплинути на здатність усвідомлення своїх дій і керування ними (сильне емоційне потрясіння, афект, сп’яніння та ін.), не відносяться до обставин, що обумовлюють неосудність; 3) для встановлення осудності необхідна судово-психіатрична експертиза. Медичний критерій вказує лише на необхідність визначення і кваліфікації захворювання, що є недостатнім для вирішення питання про неосудність. Психічний розлад обумовлює неосудність лише з досягненням певної глибини (ступеня тяжкості, як наприклад, при олігофреніях), а це визначається юридичним (психологічним) критерієм, і тому повинен зіставлятися з ним.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23508. Фразеологизмы новозаветного происхождения в современном русском языке 982.5 KB
  Курск 1998 [1] Введение [2] Глава I [3] Краткие сведения по некоторым теоретическим вопросам фразеологии русского языка. [5] Новозаветные по происхождению фразеологизмы как элемент фразеологической системы русского языка [5. Библейская фразеология и проблемы культуры речи [10] Заключение [11] Список использованной литературы [12] Приложение № 1 Введение О фразеологии написано множество статей книг диссертаций а интерес к этой области языка не иссякает ни у исследователей ни у тех кто просто неравнодушен к слову.
23509. ОБ ОСНОВНЫХ ТИПАХ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ 159 KB
  Шахматов в своем Синтаксисе русского языка настойчиво подчеркивал чрезвычайную важность вопроса о неразложимых сочетаниях слов не только для лексикологии resp. Под разложением словосочетания писал А. Между тем подобное разложение для некоторых словосочетаний оказывается невозможным. В неразложимых словосочетаниях связь компонентов может быть объяснена с исторической точки зрения но она непонятна немотивирована с точки зрения живой системы современных грамматических отношений.
23510. СТИЛЬ ПИКОВОЙ ДАМЫ 430.5 KB
  ВИНОГРАДОВ СТИЛЬ ПИКОВОЙ ДАМЫ€œ Пушкинский стиль пушкинская манера лирического выражения и повествования почти не описаны и не исследованы. Современнее и резче всего пушкинская манера повествования обозначилась в структуре Пиковой Дамы€œ. Сюжет Пиковой Дамы€œ и профессиональноигрецкие анекдоты В Пиковой Даме€œ семантическое многообразие доведено до предела. Игра в фараон в Пиковой Даме€œ не столько тема авторского повествования сколько тема разговора между персонажами.
23511. Смысл: семь дихотомических признаков 93.5 KB
  Новиков Смысл: семь дихотомических признаков Смысл относится к тем загадочным явлениям которые считаются как бы общеизвестными поскольку постоянно фигурируют как в научном так и обыденном общении. Иногда допускается что смысл принадлежит к тем наиболее общим категориям которые не подлежат определению и должны восприниматься как некоторая данность. В настоящее время в связи с необходимостью решения целого ряда актуальных задач как теоретического так и прикладного характера где понятие смысла играет ключевое значение требуются...
23512. Словообразование как наука 197 KB
  В этом аспекте словообразование рассматривается как одно из важнейших средств пополнения словарного состава языка. Новые слова в языке образуются по определенным правилам моделям схемам – по определенным образцам которые образуют определенный языковой механизм который и называется словообразованием. В языке различают непроизводные слова ех: лес река море стол идти веселый синий – примарные первообразные и производные слова – образованные на базе существующих слов ех: морской речник развеселый лесной. Производные слова...
23513. Русское слово в свете структурно-семантического описания (словообразовательный и морфемный анализ) 240.5 KB
  Роженцова Словообразовательный и морфемный анализ как способ исследования структурносемантических особенностей производного слова Одним из важнейших результатов изучения курса морфемики и словообразования современного русского языка является умение дать словообразовательный и морфемный анализ любого слова. Это умение опирается на теоретические представления о том по каким законам строятся слова в языке как функционируют морфемы как организуется значение производного слова и т. При освоении каждого этапа рекомендуется опираясь на данные...
23514. Морфемика. Морфонология. Словообразование 254 KB
  Оглавление Объяснительная записка 4 Словоизменительные аффиксы и принципы их вычленения 6 Формообразовательные аффиксы и принципы их вычленения 12 Словообразовательные аффиксы и принципы их вычленения 21 Корень как главная морфема в структуре слова 32 Полный морфемный анализ 35 Разбор по составу 38 Библиографический список 39 Объяснительная записка Морфемика – это лингвистическая дисциплина изучающая систему морфем языка типы морфем их строение сочетаемость и морфемную структуру слова. Одним из важнейших результатов изучения курса...
23515. ФОНЕТИКА, ГРАФИКА, ОРФОГРАФИЯ 777.5 KB
  Таким образом своей основной задачей мы считали системное изложение фактов русского языка в соответствии с современными представлениями об устройстве фонетического компонента языка2. Этим обусловлено включение некоторых разделов ранее отсутствовавших в учебниках таких как Перцептивный аспект фонетических описаний Артикуляционная база русского языка Разговорная речь а также существенное расширение сведений из области речепроизводства и речевой акустики при изложении основ перцептивной фонетики мы основывались на тех сведениях...