92066

Юридичний і медичний критерії психічних розладів, що настали після вчинення злочину

Доклад

Медицина и ветеринария

Вирішення питання судовопсихіатричної оцінки психічних розладів які виникли в особи після вчинення нею правопорушення але до винесення судом вироку передбачається п. До такої особи за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру а після одужання вона може підлягати покаранню. Отже коли судовопсихіатричний експерт повинен оцінювати психічне захворювання яке було констатоване як таке що виникло після скоєння злочину він має його правильно кваліфікувати визначити його клінічну виразність і глибину...

Украинкский

2015-07-27

32.01 KB

1 чел.

Юридичний і медичний критерії психічних розладів, що настали після вчинення злочину.

Вирішення питання судово-психіатричної оцінки психічних розладів, які виникли в особи після вчинення нею правопорушення, але до винесення судом вироку, передбачається п. 3 ст. 19 ККУ, де вказується, що не підлягає покаранню особа, котра вчинила злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіла на душевну хворобу, що позбавило її можливості усвідомлювати свої дії, бездіяльність або керувати ними. До такої особи за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вона може підлягати покаранню. Через психічну хворобу, яка виникла, обвинувачений не в змозі правильно оцінювати обставини, що мають значення для справи, і не може використовувати передбачені законам процесуальні права. Він не здатний правильно сприймати сутність пред’явленого обвинувачення, значення доказів, не може захищати свої права, подати скаргу, апелювати до суду, тобто психічний розлад своєю наявністю робить його процесуально недієздатним. Медичний критерій єдиний - душевна хвороба, але характер цієї хвороби, з точки зору тривалості і можливості одужання, має принципово важливе значення для остаточного вирішення питання. Отже, коли судово-психіатричний експерт повинен оцінювати психічне захворювання, яке було констатоване як таке, що виникло після скоєння злочину, він має його правильно кваліфікувати, визначити його клінічну виразність і глибину ураження, а також вірогідні тривалість і фінал (можливість видужання). Важливість клінічного аналізу і точність діагнозу визначаються необхідністю конкретних рекомендацій стосовно заходів медичного характеру та подальшої професійної діяльності хворого. При тимчасових розладах психічної діяльності хворі після одужання повертаються на слідство і суд. При хронічних психічних захворюваннях, після лікування, хворий втрачає можливість приймати участь судово-слідчому процесі і лишається у віданні органів охорони здоров’я. Відповідно до п. 2 ст. 206 КПКУ, якщо особа після вчинення злочину захворіла на тимчасову душевну хворобу і це перешкоджає закінченню провадження у справі, то провадження у справі лише зупиняється до покращання психічного стану суб’єкта, доки він знову зможе брати участь у проведенні процесуальних дій. Таким чином, при направленні на судово-психіатричну експертизу осіб із психічними розладами вищезазначеної категорії необхідно з’ясувати такі питання: 1) чи наявна в особи душевна хвороба, яка виникла після вчинення нею злочину і яка саме; 2) визначити глибину психічного розладу (юридичний критерій); 3) визначити характер перебігу хвороби (хронічна чи тимчасова); 4) уточнити час виникнення психічного розладу. Зміст останнього пункту має особливе процесуальне значення, тому що з’ясування, в яких саме процесуальних діях обвинувачений брав участь, перебуваючи у хворобливому стані, допомагає визначити, які саме дії не мають кримінально-процесуального значення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71447. МЕТОД ИМИТАЦИОННОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ 41.5 KB
  Сущность это метода состоит в построении так называемой имитационной модели исследуемого объекта и в целенаправленном экспериментировании с такой моделью для получения ответов на те или иные вопросы. Оперирование с математической моделью осуществляется при этом подобно...
71448. Точность определения координат точек объекта по стереопаре снимков 44 KB
  Для предрасчета точности определения координат точек местности по стереопаре аэрофотоснимков учитывая что углы наклона снимков не превышают 1 3 а базис фотографирования практически горизонтален воспользуемся формулами связи координат точек местности и координат...
71450. Определение элементов внешнего ориентирования модели по опорным точкам 22.5 KB
  Значения коэффициентов уравнений поправок i bi ci вычисляют по известным значениям координат ХМ YM ZM и X Y Z и приближенным значениям неизвестных. Полученную таким образом систему уравнений поправок решают методом последовательных приближений.
71451. Внешнее ориентирование модели. Элементы внешнего ориентирования модели 33 KB
  А точка объекта АМ соответствующая точке А объекта точка фотограмметрической модели. Векторы определяют положение начала системы координат модели ОМХМYMZM и точки А местности относительно начала системы координат объекта OXYZ.
71452. Построение фотограмметрической модели 25 KB
  Построение фотограмметрической модели заключается в определении координат точек объекта по измеренным на стереопаре снимков координатам их изображений в системе координат модели ОМХМYMZM. Определение координат точек модели производится по формулам прямой фотограмметрической засечки см.
71453. Определение элементов взаимного ориентирования 38 KB
  Для определения элементов взаимного ориентирования в качестве исходного используют уравнения взаимного ориентирования 1.3 в которое помимо измеренных координат точек на стереопаре снимков элементов внутреннего ориентирования и трех параметров задающих ориентацию системы координат...
71455. Условие, уравнения и элементы взаимного ориентирования снимков 80 KB
  В дальнейшем эту систему координат будем называть просто системой координат модели. В качестве этих величин можно выбрать координаты bz и bу вектора коллинеарного вектору задав величину координаты bx произвольно.