92067

Судово-психіатрична оцінка свідків і потерпілих

Доклад

Медицина и ветеринария

Згідно з чинним кримінальним законодавством свідок зобовязаний зявитися за викликом особи яка здійснювала дізнання слідчого прокурора судді й дати правдиві показання; повідомити все що йому відомо у справі і відповісти на поставлені запитання. Цілком недієздатними є малолітні віком до 14 років обмежено дієздатними неповнолітні віком 1418 років цілком дієздатними особи стають з 18 років. Юридичний критерій визначає можливість чи неможливість потерпілої особи правильно сприймати обставини справи і давати про них правдиві...

Украинкский

2015-07-27

33.91 KB

0 чел.

Судово-психіатрична оцінка свідків і потерпілих.

Показання свідків і потерпілих на досудовому та судовому слідстві є одним з важливих доказів у кримінальному процесі. Згідно з чинним кримінальним законодавством — свідок зобов’язаний з’явитися за викликом особи, яка здійснювала дізнання, слідчого, прокурора, судді й дати правдиві показання; повідомити все, що йому відомо у справі, і відповісти на поставлені запитання.

Для того щоб бути повноцінним свідком, особа не повинна мати психічної патології, вона має розуміти юридичне значення вчинюваних нею дій і наслідки для обвинуваченого даних нею показань.

Потерпілі за законом мають право відстоювати свої інтереси, заявляти відводи і клопотання, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання, виявляти своє ставлення до слідства, що проводиться, ознайомлюватися з його результатами. Разом з правами потерпілий має й обов’язки: він повинен давати правдиві показання, брати участь в очних ставках, у впізнанні, слідчому експерименті тощо.

Надаючи потерпілому процесуальні права й обов’язки, законодавець виходить із презумпції здатності потерпілого реалізовувати свої права в судово-слідчому процесі. Однак з різних причин ця здатність може бути порушеною.

У процесі судово-психіатричної експертизи свідків і потерпілих не оцінюється вірогідність і зміст показань, бо це належить до компетенції суду, а тільки констатується психічний стан свідка чи потерпілого щодо його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правдиві показання. Власне кажучи, йдеться про процесуальну дієздатність цих учасників кримінального процесу.

До умов процесуальної дієздатності належать вік потерпілого, його психічне здоров’я, фізичний стан. Залежно від наявності цих умов потерпілий може бути визнаний процесуально дієздатним, обмежено дієздатним або цілком недієздатним. Цілком недієздатними є малолітні (віком до 14 років), обмежено дієздатними — неповнолітні (віком 14-18 років), цілком дієздатними особи стають з 18 років.

Найчастіше судово-психіатрична експертиза призначається щодо осіб, які страждають на розумову відсталість (олігофренію), органічне ураження головного мозку або перенесли черепно-мозкову травму та психічну травму у кримінальній ситуації і значно рідше щодо хворих на шизофренію. Експертний висновок набирає особливої актуальності, коли йдеться про потерпілих із психічною патологією, які іноді бувають єдиними свідками вчиненої кримінальної дії. Експертний висновок щодо осіб із психічною патологією повинен відбивати їхню здатність здійснювати процесуальні функції на різних етапах юридичної ситуації з урахуванням характеру та динаміки психічних розладів. Визначення кримінально-процесуальної дієздатності будується за аналогією з формулою осудність-неосудність і дієздатність-недієздатність, що складається з медичного та юридичного критеріїв. Медичний критерій визначається поняттям  «психічний розлад «, що охоплює всі форми психічної патології, які входять у класифікацію МКХ-10. Юридичний критерій визначає можливість чи неможливість потерпілої особи правильно сприймати обставини справи і давати про них правдиві показання, розуміти характер і значення вчинених діянь, чинити опір (безпорадний стан). Висновок про безпорадний стан виноситься виходячи з особливостей психічних порушень, властивих потерпілій особі, її здатності прогнозувати й оцінювати небезпечну ситуацію, схильності до реакцій розгубленості та гальмування в екстремальних умовах, швидкості прийняття рішень, поінформованості у статевих взаєминах (при статевих деліктах), а також виходячи з оцінки особливостей емоційно-вольових та інтелектуальних розладів.

Стосовно свідків вирішується лише одне питання: чи можуть вони правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, іда-вати стосовно них правдиві показання.

Якщо всі розглянуті питання вирішуються при експертизі психічно здорових потерпілих, то при огляді осіб з ознаками психічної патології вони набирають специфічних особливостей. Свідком і потерпілим може виявитись особа з будь-якою психічною патологією.

Отже, з огляду на викладене випливає, що потрібно проводити комплексні судові психолого-психіатричні експертизи, при яких констатується не тільки психічне здоров’я потерпілої особи, а й вплив не хворобливих рис характеру на її поведінку у кримінальній і судово-слідчій ситуації.

У кримінальному процесі предметом комплексної психолого-психі-атричної експертизи можуть бути свідки і потерпілі. Цей вид експертизи може призначатися на підставі даних про перенесені потерпілим і свідком травми головного мозку, відставання у психічному розвитку, низький інтелектуальний розвиток, недостатність мовних функцій, розлади особистості зі схильністю до фантазування і навіювання, що викликає у слідства і суду сумніви щодо їх можливості правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати щодо цих обставин правильні показання. Під час проведення комплексної експертизи експерт-психіатр встановлює наявність чи відсутність у обстежуваної особи нервово-психічних розладів, а експерт-психолог — здатність особи із зазначеними видами патології правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правильні показання, а також правильно розуміти характер і значення здійснених відносно неї кримінальних дій. У межах комплексної експертизи можуть бути вирішені питання про здатність потерпілої особи (особливо щодо статевих злочинів) чинити опір. Такі особистіші особливості, як млявість, знижена активність, сором’язливість, замкнутість, схильність до реакцій гальмування і розгубленості у нових, складних і екстремальних ситуаціям, можуть виявлятись у поведінці потерпілої особи під час вчинення щодо неї кримінальних дій. Обмежена здатність потерпілої особи чинити опір може залежати і від її вікових ознак, поінформованості щодо статевих взаємин, повноти і глибини розуміння ситуації, емоційного стану (страх, розгубленість, пригніченість). Констатація зазначених особливостей психічної діяльності може бути розцінена слідством і судом як безпорадний стан потерпілої особи. При цьому слід зазначити, що констатація безпорадного стану і вірогідність показань свідків належать до компетенції суду.

Отже, при направленні свідків і потерпілих на комплексну психолого-психіатричну експертизу судово-слідчі органи можуть сформулювати такі запитання.

Чи страждає підекспертний (свідок чи потерпілий) на психічне захворювання?

Чи може підекспертний відповідно до свого психічного стану сприймати обставини і давати про них правдиві показання?

Чи не виявляє підекспертний патологічної схильності до фантазування та псевдології?

Чи могла потерпіла особа розуміти характер і значення вчинених щодо неї протиправних дій?

Чи має потерпіла особа будь-які особистіші особливості, які могли вплинути на її поведінку у кримінальній ситуації?

Чи могла потерпіла особа з огляду на її психічний стан чинити опір у кримінальній ситуації?

З огляду на теперішній психічний стан підекспертного чи може він брати участь у судово-слідчих діях?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23302. Історія української культури 22.5 KB
  Українська наука та національна культура. Народна культура та її матеріальні і духовні складові та їх елементи. Культура і побут населення України 1. розвитку і представлений кількома історикогеографічними регіонами: Полісся та Волинь Волинська Рівненська Житомирська Чернігівська частина Київської та Сумської областей Карпати Львівська ІваноФранківська Закарпатська Чернівецька області Поділля Хмельницька Рівненська частина Житомирської областей Наддніпрянська Україна або середина Подніпровя Черкаська Кіровоградська...
23303. Культурно-мистецьке життя Київської держави 26 KB
  Запровадження християнства Образотворче мистецтво Київської держави архітектура Літературний процес Київської держави Література: 1. Перша стадія Київської держави умовно поділяється на два великих етапи згідно з археологічними розкопками та літописами: VIII початок ІХ ст. про хрещення Київської держави за князя Аскольда.
23304. Культурно-мистецьке життя Київської держави. Літературний процес 16 KB
  Літературний процес Традиції писемності давніх словян зокрема давньословянських племен Київської держави повязані з писемністю цивілізацій Давнього Світу свідченням чого є написи малюнковозвукового письма у кургані Камяна Могила у Запорізькії області в якій відображена історична самосвідомість зокрема уявлення про те як вони з Індії з Месопотамії прийшли до Карпат. Отже на території Київської держави існували цивілізації при чому в ІХХ ст. Літературні памятки Київської держави умовно поділяються на: Перекладна література:...
23306. Етномовні макроспільності первісності - загальна хар-ка; індоєвропейська родина 19 KB
  Ностратична макроспільнота Ескалеутська родина екімоси алеути мови народів Півночі Алтайська родина тюркська татарська узбецька киргизька туркменська турецька монгольська бурятська калмицька Уральські мови фіноугорські мови та діалекти Дравідійська родина еламська протоіранська Картвельська грузинська та діалекти народів Закавказзя Індоєвропейська 12 мов та мовних груп: 1. індоіранські давньоіндійські мови зокрема мова Вед санскрит давньоіранські мови Авести 3. тохарські мови 7. альбанські мови 8.
23307. Археологічні культури первісності на території України 18.5 KB
  ; Історія української культури т. 1 Основні етапи розвитку матеріальної та духовної культури первісного суспільства на території України 1. Головним обєктом дослідження історії первісних суспільств зокрема на території України є так звані археологічні культури група або декілька груп чи комплексів груп матеріальних викопних археологічних знахідок які харся трьома спільностями: спільність території поширення цих памяток часу або хронологічного періоду поширення технології виготовлення 1 знаряддя праці з природних та штучних...
23308. Культурно-мистецьке життя Галицько-Волинського князівства 15 KB
  життя ГВК літературни процес образотворче мистецтво та архітектура ГВК 1 Впродовж другої половини ХІІІ ст. процеси давньоукраїнського державотворення переміщується на західноукраїнські землі де галицькі князі Роман Мстиславич і його син Данило Галицький створили ГВК. Протяго майже 40 років Данило Романович обєднав етнічні українські землі у складі ГВК. ГВК втратило політичну незалежність і було поділено між Польським та Угорським королівствами.
23309. ІУК як наукова дисципліна 26.5 KB
  Розвиток ІУК в ХХ ст. Важливий внесок у становлення ІУК як науки про культуру протягом ХІХ ст. зробили: вихованці та викладачі внз Харківський Київський університети науковці з академічних установ Росія АвстроУгорщина Німеччниа Франція представники різних державних і громадських наукових товариств ІсторикоФілологічне Товариство Харківський унт КАК Київська археографічна комісія Південнозахідний відділ РГТ Російське географічне товариство комісій КАК обєдання наковців та окремі дослідники Основними напрямами...
23310. Культура як об’єкт наукового дослідження 18.5 KB
  Дослідженням культури в усіх її проявах займаються науки про культуру: історія культури теорія культури філософія культури соціологія культури культурологія соціальна онтологія. більшість наук використовують методи а загальноісторичний окремий тип соціальноекономічного розвитку суспільства ототожнюється із однойменним типом культури б локальногеографічний поділ культур світу на етнічні народні регіональні континентальні Інші типи культур: класові професійні субкультури молодіжні етнічні та інші 2. Чинники формування...