92067

Судово-психіатрична оцінка свідків і потерпілих

Доклад

Медицина и ветеринария

Згідно з чинним кримінальним законодавством свідок зобов’язаний з’явитися за викликом особи яка здійснювала дізнання слідчого прокурора судді й дати правдиві показання; повідомити все що йому відомо у справі і відповісти на поставлені запитання. Цілком недієздатними є малолітні віком до 14 років обмежено дієздатними неповнолітні віком 1418 років цілком дієздатними особи стають з 18 років. Юридичний критерій визначає можливість чи неможливість потерпілої особи правильно сприймати обставини справи і давати про них правдиві...

Украинкский

2015-07-27

33.91 KB

0 чел.

Судово-психіатрична оцінка свідків і потерпілих.

Показання свідків і потерпілих на досудовому та судовому слідстві є одним з важливих доказів у кримінальному процесі. Згідно з чинним кримінальним законодавством — свідок зобов’язаний з’явитися за викликом особи, яка здійснювала дізнання, слідчого, прокурора, судді й дати правдиві показання; повідомити все, що йому відомо у справі, і відповісти на поставлені запитання.

Для того щоб бути повноцінним свідком, особа не повинна мати психічної патології, вона має розуміти юридичне значення вчинюваних нею дій і наслідки для обвинуваченого даних нею показань.

Потерпілі за законом мають право відстоювати свої інтереси, заявляти відводи і клопотання, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання, виявляти своє ставлення до слідства, що проводиться, ознайомлюватися з його результатами. Разом з правами потерпілий має й обов’язки: він повинен давати правдиві показання, брати участь в очних ставках, у впізнанні, слідчому експерименті тощо.

Надаючи потерпілому процесуальні права й обов’язки, законодавець виходить із презумпції здатності потерпілого реалізовувати свої права в судово-слідчому процесі. Однак з різних причин ця здатність може бути порушеною.

У процесі судово-психіатричної експертизи свідків і потерпілих не оцінюється вірогідність і зміст показань, бо це належить до компетенції суду, а тільки констатується психічний стан свідка чи потерпілого щодо його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правдиві показання. Власне кажучи, йдеться про процесуальну дієздатність цих учасників кримінального процесу.

До умов процесуальної дієздатності належать вік потерпілого, його психічне здоров’я, фізичний стан. Залежно від наявності цих умов потерпілий може бути визнаний процесуально дієздатним, обмежено дієздатним або цілком недієздатним. Цілком недієздатними є малолітні (віком до 14 років), обмежено дієздатними — неповнолітні (віком 14-18 років), цілком дієздатними особи стають з 18 років.

Найчастіше судово-психіатрична експертиза призначається щодо осіб, які страждають на розумову відсталість (олігофренію), органічне ураження головного мозку або перенесли черепно-мозкову травму та психічну травму у кримінальній ситуації і значно рідше щодо хворих на шизофренію. Експертний висновок набирає особливої актуальності, коли йдеться про потерпілих із психічною патологією, які іноді бувають єдиними свідками вчиненої кримінальної дії. Експертний висновок щодо осіб із психічною патологією повинен відбивати їхню здатність здійснювати процесуальні функції на різних етапах юридичної ситуації з урахуванням характеру та динаміки психічних розладів. Визначення кримінально-процесуальної дієздатності будується за аналогією з формулою осудність-неосудність і дієздатність-недієздатність, що складається з медичного та юридичного критеріїв. Медичний критерій визначається поняттям  «психічний розлад «, що охоплює всі форми психічної патології, які входять у класифікацію МКХ-10. Юридичний критерій визначає можливість чи неможливість потерпілої особи правильно сприймати обставини справи і давати про них правдиві показання, розуміти характер і значення вчинених діянь, чинити опір (безпорадний стан). Висновок про безпорадний стан виноситься виходячи з особливостей психічних порушень, властивих потерпілій особі, її здатності прогнозувати й оцінювати небезпечну ситуацію, схильності до реакцій розгубленості та гальмування в екстремальних умовах, швидкості прийняття рішень, поінформованості у статевих взаєминах (при статевих деліктах), а також виходячи з оцінки особливостей емоційно-вольових та інтелектуальних розладів.

Стосовно свідків вирішується лише одне питання: чи можуть вони правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, іда-вати стосовно них правдиві показання.

Якщо всі розглянуті питання вирішуються при експертизі психічно здорових потерпілих, то при огляді осіб з ознаками психічної патології вони набирають специфічних особливостей. Свідком і потерпілим може виявитись особа з будь-якою психічною патологією.

Отже, з огляду на викладене випливає, що потрібно проводити комплексні судові психолого-психіатричні експертизи, при яких констатується не тільки психічне здоров’я потерпілої особи, а й вплив не хворобливих рис характеру на її поведінку у кримінальній і судово-слідчій ситуації.

У кримінальному процесі предметом комплексної психолого-психі-атричної експертизи можуть бути свідки і потерпілі. Цей вид експертизи може призначатися на підставі даних про перенесені потерпілим і свідком травми головного мозку, відставання у психічному розвитку, низький інтелектуальний розвиток, недостатність мовних функцій, розлади особистості зі схильністю до фантазування і навіювання, що викликає у слідства і суду сумніви щодо їх можливості правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати щодо цих обставин правильні показання. Під час проведення комплексної експертизи експерт-психіатр встановлює наявність чи відсутність у обстежуваної особи нервово-психічних розладів, а експерт-психолог — здатність особи із зазначеними видами патології правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правильні показання, а також правильно розуміти характер і значення здійснених відносно неї кримінальних дій. У межах комплексної експертизи можуть бути вирішені питання про здатність потерпілої особи (особливо щодо статевих злочинів) чинити опір. Такі особистіші особливості, як млявість, знижена активність, сором’язливість, замкнутість, схильність до реакцій гальмування і розгубленості у нових, складних і екстремальних ситуаціям, можуть виявлятись у поведінці потерпілої особи під час вчинення щодо неї кримінальних дій. Обмежена здатність потерпілої особи чинити опір може залежати і від її вікових ознак, поінформованості щодо статевих взаємин, повноти і глибини розуміння ситуації, емоційного стану (страх, розгубленість, пригніченість). Констатація зазначених особливостей психічної діяльності може бути розцінена слідством і судом як безпорадний стан потерпілої особи. При цьому слід зазначити, що констатація безпорадного стану і вірогідність показань свідків належать до компетенції суду.

Отже, при направленні свідків і потерпілих на комплексну психолого-психіатричну експертизу судово-слідчі органи можуть сформулювати такі запитання.

Чи страждає підекспертний (свідок чи потерпілий) на психічне захворювання?

Чи може підекспертний відповідно до свого психічного стану сприймати обставини і давати про них правдиві показання?

Чи не виявляє підекспертний патологічної схильності до фантазування та псевдології?

Чи могла потерпіла особа розуміти характер і значення вчинених щодо неї протиправних дій?

Чи має потерпіла особа будь-які особистіші особливості, які могли вплинути на її поведінку у кримінальній ситуації?

Чи могла потерпіла особа з огляду на її психічний стан чинити опір у кримінальній ситуації?

З огляду на теперішній психічний стан підекспертного чи може він брати участь у судово-слідчих діях?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14977. Қазақстанның ежелгі қалалары 48 KB
  Қазақстанның ежелгі қалалары ҚАЗАҚСТАННЫҢ ЕЖЕЛГI ҚАЛАЛАРЫ жазба деректемелер мен археологиялық материалдар нәтижесiнде анықталған байырғы қоныс орындары қала жұрттары. 6 9 ғларда Оңт. Қазақстан мен Оңт.Батыс Жетiсуда қала мәдениетi жақсы дамыды. Саяси жағынан бұ
14978. Қазақстанның ең ежелгі қаласы 34.5 KB
  Қазақстанның ең ежелгі қаласы Сонымен жылқы жылының күзінде Тараз қаласының 2000 жылдық мерейтойы өткізіледі. Бұл жөнінде дүниежүзілік құзырлы ұйым ЮНЕСКО шешім қабылдаған болатын. Осыдан екі жыл бұрын түркі дүниесінің қазақ мемлекетінің рухани астанасы Түркістанның 15...
14979. Қазақстанның жеті кереметі 55.5 KB
  Тақырыбы: Қазақстанның жеті кереметі. Мақсаты: оқушыларды Қазақстанның тарихи мұраларымен таныстырып мәдениетке дегн қызығушылығын арттырып тәрбиелеу. 1оқушы:Бүгін маған керек емес ертегі Ертегіні өз басымда шертеді. Та...
14980. Разработка Алкотестера (алкометра) 818.16 KB
  Алкометр— средство измерений, предназначенное для измерения концентрации алкоголя в выдыхаемом человеком воздухе или в крови человека по выдыхаемому воздуху. Его погрешность нормирована, он подлежит метрологической поверке.
14981. Қаратау басындағы Қатынқамал үңгірі 93.5 KB
  ҚАРАТАУ БАСЫНДАҒЫ ҚАТЫНҚАМАЛ ҮҢГІРІ А.С. Тасенова Б.Е. Ерескенова №4 С.Сейфуллин атындағы орта мектебі Қызылорда қ. Қоғамның тарихи дамуы кезеңдерінде көптеген елді мекендермен қалалар өзінің бұрынғы маңызын жоғалтып кейде мүлдем құры...
14982. Қасиетті Түркі жері - Түркістан 51 KB
  ҚАСИЕТТІ ТҮРКІ ЖЕРІ ТҮРКІСТАН Қ.А. Шолпанқұлова. А.Р. Жүнісбекова Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. ҮІІІ-ХҮІІ ғасырлар аралығында жазылған шығыс жазба деректерінің мәліметтерінде Түркістан атауы бірнеше мәнде қолданылады. Т
14983. ҚОЖА АХМЕТ ЯСАУИ КЕСЕНЕСІ 113.5 KB
  ҚОЖА АХМЕТ ЯСАУИ КЕСЕНЕСІ Сәулеттік ерекшелігі мен әлеуметтік қызметі күрделі Қожа Ахмет Ясауи кесенесіндегі жөндеу және қалпына келтіру жұмыстарының өзіндік сыры мол. Сондықтан да кесенедегі жөндеу және қалпына келтіру жұмыстарына арнайы тоқталудың маңы
14984. Меркі – түркілердің ежелгі мекені 126 KB
  Меркі – түркілердің ежелгі мекені Нұрсұлтан Назарбаев: Тарихы мол Меркі өңірі – еліміздің киелі өлкесі. Сол өңірдің тарихын атақты ұл – қыздарының еңбегі мен ерлігін келер ұрпаққа үлгі етіп көрсету өте бір маңызды еңбек деп санаймын. Меркі тарихы терең табиғ...
14985. Сығанақ алғашқы қазақ мемлекеті – Ақ Орданың астанасы 53.5 KB
  З. Қинаятұлы. Сығанақ алғашқы қазақ мемлекеті – Ақ Орданың астанасы Бүгінгі күнге дейін Көшпенділер отырықшы өркениет жасамаған сондықтан олар мемлекеттілік деңгейіне көтеріле алмаған деп қарайтын сыңыржақ пікірдің сеңі бұзылмай отыр. Әттегенай дейтін бір жағ