92080

Вимоги до акту експертизи та оцінка його слідчим і судом

Доклад

Медицина и ветеринария

У судовій психіатрії документ що становиться психіатрамиекспертами іменують звичайно актом судовопсихіатричної експертизи . Оскільки судовопсихіатрична експертиза має чималу специфіку відомчі методичні вказівки по складанню акту висновку судовопсихіатричної експертизи передбачають не три а п’ять його частин: введення; відомості про минуле життя випробуваного анамнез опис фізичного неврологічного й психічного стану випробуваного; мотивувальна частина; заключна частина. У вступній частині необхідно вказати: найменування...

Украинкский

2015-07-27

33.15 KB

0 чел.

Вимоги до акту експертизи та оцінка його слідчим і судом.

У судовій психіатрії документ, що становиться психіатрами-експертами, іменують звичайно  «актом судово-психіатричної експертизи «. Оскільки судово-психіатрична експертиза має чималу специфіку, відомчі методичні вказівки по складанню акту (висновку) судово-психіатричної експертизи передбачають не три, а п’ять його частин: введення; відомості про минуле життя випробуваного (анамнез) опис фізичного, неврологічного й психічного стану випробуваного; мотивувальна частина; заключна частина. У вступній частині необхідно вказати: найменування документа, його номер і дату складання; форму (спосіб проведення) експертизи - амбулаторна, стаціонарна, заочна й т.д.; прізвище, ім’я, по батькові випробуваного й рік його народження; статтю (статті) Кримінального кодексу, по яких обвинувачується випробуваний з короткою характеристикою інкримінованого йому діяння або діянь (для підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного) або коротку характеристику справи, у рамках якого призначена експертиза, відомості про експерта (експертах) ; питання, поставлені перед експертами.В анамнезі відображаються істотні з погляду психіатра-експерта дані про минуле життя випробуваного - його патологічної спадковості (психічних захворюваннях батьків і інших близьких родичів), особливостях формування його особистості, перенесених захворюваннях.У третьому розділі (опис фізичного, неврологічного й психічного стану), часто іменованому для стислості  «статусом «, описуються дані зовнішнього огляду, стан внутрішніх органів, ознаки поразки центральної нервової системи. Мотивувальна й заключна частини акту* складаються з висновків, що містять відповіді на поставлені експертам питання, і обґрунтування цих висновків. Акт (висновок) підписується всіма експертами, що проводили експертизу, і засвідчує печаткою медичної установи, у якому вона проводилася. Висновок, що становиться в кабінеті слідчого, підписується експертом (експертами) і прилучається до справи слідчим. При експертизі в судовому засіданні експерт оголошує підписане їм письмовий висновок, що прилучається до справи судом.Висновок експертів-психіатрів, як і всякий доказ, підлягає оцінці дознавателем, слідчим, прокурором, судом (ст. 71 УПК; ст. 56 ЦПК). При оцінці експертного висновку аналізується його внутрішня структура, а також відповідність його висновків іншим доказам, зібраним по даній справі. Оцінюючи експертний висновок, слідчий (суд) зобов’язаний: 1) перевірити дотримання процесуально-правового порядку підготовки, призначення й проведення експертизи; 2) перевірити, чи достатня наукова кваліфікація експертів для відповіді на поставлені питання, і чи не вийшли експерти за межі своїх спеціальних пізнань; 3) переконатися в повноті експертних досліджень і експертного висновку; 4) оцінити наукову обґрунтованість методів експертного дослідження й експертних висновків; 5) оцінити докази, що втримуються у висновку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78997. Философские проблемы науки, их сущность, специфика и типология. Историко-философские, онтологические, логико-методологические, аксиологические аспекты науки в их соотношении 18.15 KB
  Философские проблемы науки их сущность специфика и типология. Историкофилософские онтологические логикометодологические аксиологические аспекты науки в их соотношении. Предметом философии науки являются общие закономерности и тенденции научного познания как особой деятельности по производству научных знаний взятых в их историческом развитии и рассматриваемых в исторически изменяющемся социокультурном контексте. Философия науки иногда отождествляется с ближними областями науковедения наукометрии социологии науки что неправомерно.
78998. Проблема генезиса научного знания и плюрализма историко-научных концепций. Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки 15.95 KB
  Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки. Средоточием научных знаний является философия и ее предмет неотделим от философии науки и от естественных наук вообще. В истории формирования и развития науки можно выделить две стадии которые соответствуют двум различным методам построения знаний и двум формам прогнозирования результатов деятельности. создавших принципиально новое по сравнению с античностью и средневековьем понимание мира и началась классическая наука ознаменовавшая генезис науки как таковой как целостного...
78999. Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. Критический рационализм и перспективы его развития 17.51 KB
  Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. и был ориентирован на развитие науки. Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм – наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные конкретные эмпирические науки и их синтетические объединения а философия как особая наука не может претендовать на...
79000. Философские аспекты обоснования научного знания. Проблемы формализации и математизации научных теорий: история и современность 39.5 KB
  Научное знание выраженное в рамках соответствующей теории позволяет человеку: предвидеть наступление соответствующих событий совершаемых в природе или обществе и тем самым предсказать ход их дальнейшего развития и изменить эту объективную действительность посредством человеческой деятельности в соответствии с полученными научными знаниями и тем самым подчинить эту действительность...
79001. Типология научных проблем, их философско-методологический анализ. Генезис научной проблемы и пути её разрешения 15.5 KB
  Проблема форма теоретического знания содержанием которой является то что еще не познано человеком но что нужно познать. Проблема – это процесс включающий 2 момента – постановку и решение. Однако этим процедурам всегда предшествует вопрос или проблема. Для успешного решения научной проблемы Поппер формулирует 2 основных условия: Ясное четкое формулирование Критическое исследование различных ее решений Тем самым научная проблема выражается в наличии противоречивой ситуации которая требует разрешения.
79002. Теоретический уровень науки. Генезис научной теории, её внутренняя организация. Математический аппарат и его интерпретация 58.5 KB
  Генезис научной теории её внутренняя организация. Выделяют следующие основные элементы структуры теории: 1 Исходные основания фундаментальные понятия принципы законы уравнения аксиомы и т. 3 Логика теории совокупность определенных правил и способов доказательства нацеленных на прояснение структуры и изменения знания. 5 Совокупность законов и утверждений выведенных в качестве следствий из основоположений данной теории в соответствии с конкретными принципами.
79004. Неклассическая модель научного знания. Философский и общенаучный смысл теории относительности. Парадоксы неклассической науки 36.5 KB
  Философский и общенаучный смысл теории относительности. Эти события привели к кризису ньютоновской парадигмы классической физической теории господствовавшей в XVII первой половине XIX в. Кризис разрешился революцией в физике породившей: теорию относительности частную или специальную – СТО и общую ОТО; квантовую механику нерелятивистскую и релятивистскую квантовую теорию поля; Эти теории ознаменовали переход от классической к неклассической науке. Создание теории относительности.
79005. Постнеклассическая наука, её ценностно-целевые ориентиры. Парадигма нелинейного мира 35.5 KB
  Парадигма нелинейного мира. В контексте различных и даже противоречивых концепций можно говорить о новой научной картине мира создаваемой постнеклассической наукой Процесс ее построения еще не завершен но основные контуры уже очевидны. Исходные философские идеи новой науки: единство мира заключается в том что на всех уровнях организации действуют общие законы; системное видение в противовес механическому пониманию мира; синтез детерминизма многовариантности и случайности; отказ от концепции редукционизма: нахождение изоморфных законов в...