92090

Судово-психіатрична оцінка шизофренії

Доклад

Медицина и ветеринария

Майже половина підекспертних які піддавалися судовопсихіатричній експертизі у кримінальних справах і були визнані неосудними страждали на шизофренію. Визнання особи яка страждає на шизофренію з різним типом перебігу неосудною чи осудною залежить від багатьох чинників клінічна картина психозу; виразні зміни особистості що виникли внаслідок захворювання; симптоми дефекту в емоційній вольовій і когнітивній сферах. Особи які страждають на шизофренію визнаються неосудними тоді коли захворювання має хронічний перебіг і навіть ремісія...

Украинкский

2015-07-27

31.93 KB

0 чел.

Судово-психіатрична оцінка шизофренії

Судово-психіатрична оцінка. Майже половина підекспертних, які піддавалися судово-психіатричній експертизі у кримінальних справах і були визнані неосудними, страждали на шизофренію. Визнання особи, яка страждає на шизофренію з різним типом перебігу, неосудною чи осудною залежить від багатьох чинників (клінічна картина психозу; виразні зміни особистості, що виникли внаслідок захворювання; симптоми дефекту в емоційній, вольовій і когнітивній сферах).

Особи, які страждають на шизофренію, визнаються неосудними тоді, коли захворювання має хронічний перебіг і навіть ремісія (поліпшення стану) має нестійкий і неглибокий характер.

Якщо правопорушення вчинене хворим на шизофренію в період стійкої ремісії без виразних змін особистості, зазвичай він визнається осудним. Це рішення приймається тоді, коли ремісія без помітних осо-бистісних змін тривала довго, а хворий був добре соціально адаптований, і його психічний стан у психотравмуючій ситуації, яка пов’язана із судово-слідчим розслідуванням, не погіршувався.

При виникненні шизофренії після вчинення правопорушення чи у період перед винесенням вироку, чи під час перебування в місцях позбавлення волі хворі звільняються від відбування покарання, хоча стосовно інкримінованих їм дій вони були визнані осудними. Таких хворих за рішенням суду направляють до психіатричних лікарень для здійснення примусових заходів медичного характеру.

Під час судово-психіатричного огляду хворі на шизофренію іноді вдаються до дисимуляції наявних у них психічних порушень. Це найчастіше спостерігається у хворих з депресивними і маячними розладами. Такі особи всіляко намагаються довести, що вони психічно здорові, вважаючи за краще нести відповідальність за вчинене правопорушення, ніж бути визнаними психічно хворими.

Великі утруднення виникають при розпізнаванні клінічної картини шизофренії на початкових її етапах, а також при млявому її перебігу, коли переважають психопато- та неврозоподібні розлади. У цьому разі часто недооцінюється ступінь змін особистості і переоцінюється значення психотравмуючих факторів. Визнані осудними такі особи можуть тривалий час перебувати в місцях позбавлення волі, відбувати покарання, а потім у результаті загострення хвороби чи наявних у них змін особистості вчинити повторні суспільно небезпечні дії.

Здатність свідків і потерпілих, які страждають на шизофренію, брати участь у судово-слідчому процесі, правильно сприймати обставини у справі й давати про них правильні показання обов’язково повинна оцінюватися з урахуванням збережених сторін їхньої психічної діяльності, а також залежно від характеру аналізованої кримінальної ситуації, учасниками якої вони виявилися. Якщо зазначені принципи буде взято за основу, цивільні права психічно хворих — потерпілих і свідків — завжди дотримуватимуться.

Часто хворі на шизофренію піддаються судово-психіатричному огляду в цивільному процесі під час вирішення питань їхньої дієздатності і встановлення над ними опіки. Необхідність охорони прав психічно хворих під час вирішення питань профілактики суспільно небезпечних дій і становлять основну мету і значення цих експертиз.

Експертні оцінки осудності й дієздатності в окремих випадках можуть відрізнитися. Питання про дієздатність розглядається як здатність особи розуміти значення своїх дій і керувати ними і найчастіше скеровується в майбутнє (майнові угоди, шлюбні відносини, виховання дітей), а осудність завжди пов’язана з конкретним періодом у минулому.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30258. Цели и задачи теории литературы 45 KB
  Цели и задачи теории литературы Литературоведение наука о литературе. Она охватывает различные области изучения литературы и на современном этапе научного развития делится на такие самостоятельные научные дисциплины: теория литературы изучает социальную природу специфику закономерности развития и общественную роль художественной литературы и устанавливает принципы рассмотрения и оценки литературного материала история литературы исследует процесс литературного развития и определяет место и значение в этом процессе различных литературных...
30259. Взаимосвязь теории литературы с другими науками 34.5 KB
  Взаимосвязь теории литературы с другими науками Современное Л.: теория литературы история литературы и литературная критика. Теория литературы исследует общие законы структуры и развития литературы. Предметом истории литературы является прошлое литературы как процесс или как один из моментов этого процесса.
30260. Первый этап формирования литературоведческой науки: от античности до средневековья 125 KB
  Исторический взгляд на поэтику стал возможен после того как сложилось понятие всемирной литературы ввел Гэте. развития человечества которым в свою очередь обусловлено единство развития литературы. Далее у Чернец идет про литературную критику теорию и историю литературы т. региональная и национальная специфика литературы.
30261. Второй этап формирования литературоведческой науки: средневековье, схоластический 28 KB
  Для схоластики характерно использование философского мето да. Од нако такая общая оценка средневековой схоластики была бы оши бочной. Общая оценка схоластики часто испытывала влияние критики со стороны гуманизма и Реформации. Появлению и развитию схоластики в первую очередь способствовали два фактора: обновление церкви которое среди прочего выражалось в реформе монашества движение Клюни а также усилившаяся к тому времени взаимосвязь между философским образованием и богословием.
30262. Филология как наука. Вспомогательные литературоведческие дисциплины 25 KB
  Аристотель был первым кто попытался их систематизировать в своей книге первый дал теорию жанров и теорию родов литературы эпос драма лирика. Современное литературоведение состоит из: теории литературы истории литературы литературной критики. Теория литературы изучает общие закономерности литературного процесса литературу как форму общественного сознания литературные произведения как единое целое специфику взаимоотношений автора произведения и читателя. Теория литературы взаимодействует с другими литературоведческими дисциплинами а...
30263. Понятие об уровнях текста 23.5 KB
  Первый верхний уровень идейнообразный. Второй уровень средний стилистический. Третий уровень нижний фонический звуковой. Нижний звуковой уровень мы воспринимаем слухом: чтобы уловить в стихотворении хореический ритм или аллитерацию на р нет даже надобности знать язык на котором оно написано это и так слышно.
30264. Языковой уровень текста. Лингвистический анализ художественного текста 26 KB
  Языковой уровень текста. Лингвистический анализ художественного текста Лингвистический анализ текста как искусство постижения многогранности слова и проникновения в духовный мир произведения Изучение литературы нельзя считать процессом направленным только на получение специфических знаний воспитание души и расширение читательского кругозора это прежде всего проникновение в глубины и восхождение к высотам Языка âодного из самых великих творений человечестваâ. Лингвистический анализ художественного текста это фундамент его...
30265. Образный уровень текста. Поэтическая лексика, её художественные функции 23 KB
  Поэтическая лексика её художественные функции Слова образность образный используются в стилистике в разных значениях. Образность в широком смысле этого слова как живость наглядность красочность изображения неотъемлемый признак всякого вида искусства форма осознания действительности с позиций какогото эстетического идеала образность речи частное ее проявление. Стилистика рассматривает образность речи как особую стилевую черту которая получает наиболее полное выражение в языке художественной литературы.
30266. Характерологический уровень текста. Способы психологической характеристики персонажа: портретная, речевая характеристика 23.5 KB
  Способы психологической характеристики персонажа: портретная речевая характеристика ПОРТРЕТ в литературе описание внешнего облика персонажа лица фигуры мимики одежды один из способов его характеристики. Место портрета в произведении равно как и способы его создания менялось. В фольклоре в античной и средневековой литературе где индивидуальное начало было выражено довольно слабо портретные характеристики либо вовсе отсутствовали либо сводились к предельно обобщённым описаниям и устойчивым эпитетам которые прямо соответствовали...