92101

Пошкодження від дії високої температури, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі

Доклад

Медицина и ветеринария

Висока температура може чинити на людину загальну дію викликаючи її перегрівання тепловий сонячний удари і місцеву термічні опіки. Місцева дія тепла термічні опіки. Опіки поділяються на 4 ступені: 1й ступінь характеризується почервонінням з невеликим припуханням і відчуттям жару; 2й виникненням міхурів із прозорою інколи мутнуватою але не кровянистою рідиною; 3й утворенням омертвілих ділянок некрозів; 4й обвуглюванням тканин. При дії гарячих газів опіки роміщуються на тілі у вигляді смуг напрям яких дозволяє судити про...

Украинкский

2015-07-27

37.09 KB

0 чел.

Пошкодження від дії високої температури, основні питання, які вирішуються при судово-медичної експертизі.

Висока температура може чинити на людину загальну дію, викликаючи її перегрівання (тепловий, сонячний удари), і місцеву (термічні опіки). Тепловий удар – хворобливий стан організму внаслідок його перегрівання. Підвищення температури тіла на +2-3 °С понад норму різко порушує роботу серцево-судинної системи, знижує працездатність, викликає головний біль; підвищення ще на +5-6 °С на тривалий термін – несумісне з життям. Теплові удари виникають, як правило, при тривалих туристичних походах у жарку погоду в нетренованих осіб, у робітників гарячих цехів і т. ін. Різновидом теплового удару є сонячний удар, який викликається сильною чи тривалою дією сонячних променів на незахищену голову в поєднанні з загальним перегріванням організму. Ознаки сонячного удару такі ж, як і теплового. При розтині трупа виявляється повнокрів’я і набряк оболонок і речовини мозку, численні дрібні крововиливи в речовину головного мозку, повнокрів’я внутрішніх органів з окремими крововиливами, нерідко – набряк легенів, рідка, темна кров у судинах, тобто картина, яка характерна для швидкої смерті. Місцева дія тепла (термічні опіки). При короткочасній дії на покриви тіла температур, які перевищують +60-70 °С, проходять місцеві зміни тканин, які називаються опіками. Вони можуть настати при зіткненні з полум’ям, киплячими рідинами, розпеченими газами і розпеченими предметами. Зміни в тканинах залежать від того, наскільки висока температура і яка тривалість її дії. Опіки поділяються на 4 ступені: 1-й ступінь характеризується почервонінням з невеликим припуханням і відчуттям жару; 2-й – виникненням міхурів із прозорою, інколи мутнуватою, але не кров’янистою рідиною; 3-й – утворенням омертвілих ділянок (некрозів); 4-й – обвуглюванням тканин. Смерть може наступити при будь-якому ступені опіку залежно від величини ураженої площі покривів тіла. При широких і глибоких опіках тіла смерть настає швидко в результаті опікового шоку, при менш широких і виражених опіках – від загальної інтоксикації (самоотруєння) продуктами розпаду в перші дні (2-3 день) пілся опіку. Причиною смерті в більш пізні строки є різні наслідки (загальне зараження крові, запалення легенів тощо). Визначення походження опіків можливе за їх розміщенням і характером. При дії гарячих газів опіки роміщуються на тілі у вигляді смуг, напрям яких дозволяє судити про положення тіла стосовно джерела тепла, відзначається наліт кіптяви, обпалення волосся, обвуглювання тканин (кісток); при диханні утворюються опіки порожнини рота, носоглотки, дихальних шляхів. При обварюванні гарячими рідинами немає кіптяви, волосся не обпалене, ціле, одяг не пошкоджений. Внаслідок стікання рідини на тілі нижче від основного опіку, як правило, наявні обпечені смуги шкіри – сліди від потьоків. На тілі та одязі можуть бути знайдені сліди підсохлої рідини. При контакті з розпеченими предметами виникають опіки, площа і конфігурація яких відбиває форму слідоутворюючої поверхні таких предметів. Волосся на шкірі обгорає в місці таких опіків і на відстані не більш як 1 см від місця дотику з розпеченим предметом. При дії полум’я опіки мають вигляд червонувато-бурих плям пергаментної щільності, які важко ріжуться ножем, частково вкриті кіптявою, виражені нерівномірно; у місцях, вкритих одягом, вони можуть бути навіть відсутні чи слабко виражені. Якщо людина в момент охоплення її полум’ям перебувала у вертикальному положенні (стояла чи бігла), то опіки на тілі будуть звужуватися догори, ніби відтворюючи язики полум’я. Волосся на шкірі буде обгорілим не тільки у місцях опіків, але й на відстані 10-12 см від них на неопеченій шкірі. Дослідження трупів, знайдених на згарищах. При експертизі трупів, знайдених на згарищах, необхідно провести упізнання особи загиблого, визначити причину смерті, наявність механічних чи інших ушкоджень, встановити, за життя чи після смерті виникли ці ушкодження. Упізнання трупа нерідко ускладнюється через обвуглювання. При зовнішньому огляді звертають увагу на неушкоджені частини шкіри, вкриті щільним одягом, а також на ділянки шкірних покривів, які стикались з грунтом чи підлогою приміщення. На них можуть виявлятися характерні індивідуальні особливості: татуювання, родимі плями, рубці і т. ін. Велике значення для індентифікації трупа можуть мати і залишки його одягу. Найкраще зберігаються від вогню кістки і зуби. Смерть при пожежі, як правило, найперше наступає від отруєння окисом вуглецю, пізніше ж обгорає труп. У результаті теплового заклякання м’язи трупа скорочуються, і він набуває так званої “пози боксера”, при якій руки і ноги зігнуті. Ця поза криміналістичного значення не має, вона виникає посмертно і спостерігається на будь-якому трупі, вилученому з вогню, незалежно від того, були опіки прижиттєвими чи посмертними. Живим чи мертвим потрапив потерпілий в атмосферу пожежі визначають за рядом ознак. Про дію високої температури свідчить наявність: 1) опіків порожнини рота і дихальних шляхів, а також відкладання на них кіптяви, що пов’язане з активним диханням; 2) окислу вуглецю в глибоко розміщених частинах трупів; 3) так званих “гусячих лапок”, тобто не покритих кіптявою і без опіків складок у зовнішніх кутках очей і на лобі, які виникають від інтенсивного зажмурення. На трупах, вилучених із згарищ, нерідко виявляються ушкодження (частіше на голові), які виникають посмертно і які можуть бути прийняті за прижиттєві. При обгоранні трупа кістки черепа інколи розтріскуються і в його порожнині виникають крововиливи у вигляді сухих крихких кров’яних згустків. Вирішити це питання можна шляхом мікроскопічного дослідження. За наявності проникаючого поранення різке скорочення внутрішнього органу свідчить про прижиттєвість порожнинного поранення, при посмертних ушкодженнях таке скорочення органів не відбувається. Для приховування слідів злочину, злочинці інколи спалюють труп. Перед експертизою може бути поставлене питання про час, необхідний для спалення трупа в даних конкретних умовах. Повністю спалити труп до попелу в звичайній печі чи на багатті, як правило, не вдається, оскільки для цього необхідна висока температура протягом десятків годин, навіть якщо труп попередньо був розчленований. У печі серед попелу можна знайти залишки кісткового скелета, зуби, металеві пломби, які надсилають на судово-медичну експертизу. Комплексне дослідження попелу (емісійний і абсорбційний спектральний аналіз, люмінесцентна і поляризаційна мікроскопія, дослідження в м’яких рентгенівських променях, рентген-структурний аналіз та ін.) дозволяє встановити в ньому мінімальну кількість спаленої кісткової тканини, видову її належність, орієнтовно судити про вагу спаленого трупа, а також вирішити інші важливі для слідства питання. Походження опіків. Переважна частина опіків трапляється в результаті різного роду нещасних випадків у побуті, на виробництві, а також при транспортній травмі (автомобільній, авіаційній), оскільки останні можуть супроводжуватись пожежами. Самогубства шляхом самоспалення рідкісні, ще рідше спостерігаються убивства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36183. Организация деятельность коммерческих банков 637 KB
  Банковская деятельность отличается достаточно жесткой правовой регламентацией банковских операций и постоянным обновлением законодательства по их проведению. Поэтому особое внимание в работе уделено происшедшим в последние годы изменениям в осуществлении операций, например, по предоставлению банковского кредита, в подходах при оценке и управлению банковскими рисками, расчетам нормативов безопасного функционирования.
36184. Конструкции и материалы самонесущих и навесных наружных стен 18.67 KB
  Помимо различных дифференциаций можно выделить 2 типа стен: cамонесущие навесные Самонесущие стены опирающиеся на фундамент и несущие нагрузку от собственного веса включая нагрузку от балконов эркеров парапетов и других элементов стены по всей высоте но не воспринимающие нагрузки от других частей здания. В соответствии со строительной системой каждый тип стены содержит несколько видов конструкций: бетонные стены из монолитного бетона крупных блоков или панелей; каменные стены ручной кладки стены из каменных блоков и панелей;...
36185. Конструкции и материалы самонесущих и навесных наружных стен. Их особенности 16.22 KB
  Стена отделяет помещение от внешнего пространства наружные стены или от других помещений внутренние стены выполняя тем самым ограждающую функцию. Помимо различных дифференциаций можно выделить 2 типа стен: cамонесущие навесные Самонесущие стены опирающиеся на фундамент и несущие нагрузку от собственного веса включая нагрузку от балконов эркеров парапетов и других элементов стены по всей высоте но не воспринимающие нагрузки от других частей здания. В соответствии со строительной системой каждый тип стены содержит несколько...
36186. Балконы, лоджии и эркеры 23.87 KB
  Устройство балконов лоджий и эркеров повышает комфортность жилых и общественных помещений и в то же время обогащает пластику фасадов зданий. Лоджии в отличие от балконов по боковым сторонам ограждены стенами и могут быть как встроенными в объем здания так и выносными. ОГРАЖДЕНИЯ БАЛКОНОВ Могут выполняться из различных материалов: непрозрачного стекла пластиков древесных материалов волнистой листовой стали на каркасе и т. КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ Конструктивное решение балконов зависит от схемы опирания балконной плиты консольное...
36187. Стропильные конструкции крыши, висячие и наслонные стропила 199.92 KB
  Основными несущими элементами крыши являются: мауэрлат стропила и обрешетка. Стропила: Висячие стропила. Висячие стропила опираются только на две крайние опоры например лишь на стены здания без промежуточных опор.
36188. Устройство современных кровель, вентилируемых и невентилируемых, инверсионных кровель 350 KB
  защитный слой выполняемый из мелкого гравия или просеянного шлака втопленного в окрасочный слой битума. Совмещенные крыши: а б невентилируемая; в вентилируемая; 1 защитный слой; 2 рулонный ковер; 3 стяжка; 4 термоизоляция; 5 пароизоляция; 6 вентилируемый канал; 7 несущая конструкция; 8 отделочный слой. Пароизоляционный слой в виде одного или двух слоев рубероида или пергамина на мастике предусматривают для защиты теплоизоляции от увлажнения водяными парами проникающими со стороны внутренних помещений. Поверх...
36189. Естественное освещение помещений 36 KB
  По действующим сейчас правилам все помещения предназначенные для длительного пребывания людей должны иметь естественное освещение. Клеффнера увеличение размеров окон свыше 1 10 1 8 площади пола помещения не дает соответствующего повышения средней освещенности горизонтальной поверхности в помещении. Равномерность освещения при северной ориентации помещений достигается при высоко поднятых окнах с перемычками небольшой высоты при светлых стенах и потолках большой площади окон небольшой глубине помещения а также применением занавесей....
36190. Входные узлы, тамбур, двери. Материалы и основные конструкции 19.19 KB
  Двери как створ различаются по материалу изготовления. Это железные деревянные стеклянные пластиковые алюминиевые двери и др. дция двери: Двери делятся на: внутренние или межкомнатные разделяющие комнаты и входные в квартиры для санитарнотехнических узлов наружные входные в здания тамбурные и специальные например запасные выходы звукоизоляционные двери.
36191. Огнестойкость строительных конструкций и классификация степени сгораемости материалов 43.5 KB
  Продолжительность в часах сопротивления строительной конструкции воздействию высокой температуры при пожаре до исчерпания ею несущей и ограждающей способности принято называть пределом огнестойкости. Предел огнестойкости конструкции определяется опытным или расчетным путем.Он измеряется в см и представляет собой размер повреждения конструкции в контрольной зоне в течение 15 мин. В соответствии со СНиП 11280 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений по сгораемости строительные конструкции делятся на: несгораемые...